Питання правового регулювання профілактики кримінальних правопорушень серед неповнолітніх, які належать до радикально налаштованих молодіжних угруповань

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.9:061.213

Питання правового регулювання профілактики кримінальних правопорушень серед неповнолітніх, які належать до радикально налаштованих молодіжних угруповань

С.В. Собур

У статті розглянуто та проаналізовано спеціальні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність щодо профілактики кримінальних правопорушень серед неповнолітніх, які належать до радикально налаштованих молодіжних угрупувань. Проведено систематизацію нормативно-правових актів з урахуванням найбільш типових правопорушень, що вчиняються членами зазначених угрупувань. Обґрунтовано пропозиції щодо необхідності прийняття єдиного законодавчого акта з питань профілактики правопорушень в Україні.

Ключові слова: нормативно-правове регулювання, неповнолітні, профілактика кримінальних правопорушень, радикально налаштовані молодіжні угрупування; футбольні хулігани.

В статье рассмотрены и проанализированы специальные нормативно-правовые акты, которые регулируют деятельность относительно профилактики уголовных правонарушений среди несовершеннолетних, принадлежащих к радикально настроенным молодежным группировкам. Проведена систематизация нормативно-правовых актов с учетом наиболее типичных правонарушений, которые совершаются членами указанных групп. Обоснованы предложения необходимости принятия единого законодательного акта по вопросам профилактики правонарушений в Украине. правопорушення молодіжний угрупування правовий

Ключевые слова: нормативно-правовое регулирование, несовершеннолетние, профилактика уголовных правонарушений, радикально настроенные молодежные группировки, футбольные хулиганы.

In paper special normative legal acts regulating activities concerning the prevention of criminal offenses among the minors belonging to radical youth groups are considered and analyzed. Systematization of normative legal acts taking into account the most typical offenses which are committed by the members of mentioned groups is carried out. Several proposals concerning the need of adoption of a single act on the prevention of offenses in Ukraine are proved.

Keywords: standard and legal regulation, minors, prevention of criminal offenses, radical youth groups, football hooligans.

Загострення економічної та політичної кризи в Україні стало причиною значної консолідації та радикалізації багатьох молодіжних організацій. Крім спільноти футбольних уболівальників, які приймають активну участь у силовому протистоянні із правоохоронними органами під час проведення футбольних матчів, а також масових акцій громадської непокори, збільшується кількість проявів ксенофобії (етнічної, расової, релігійної та політичної), все частіше фіксуються факти залучення неповнолітніх до протестних акцій на політичному підґрунті [1]. Проведений моніторинг засобів масової інформації свідчить про збільшення кількості фактів вчинення правопорушень неповнолітніми, які входять до складу неформальних радикально налаштованих молодіжних організацій. Зростання кількості таких правопорушень вимагає від уповноважених органів рішучих та системних дій, спрямованих на профілактику протиправної поведінки учасників зазначених організацій. Наразі відсутній єдиний нормативно-правовий акт, який би регулював питання профілактики правопорушень, у тому числі серед радикально налаштованої молоді. Тому профілактична робота в цьому напрямі здійснюється безсистемно та носить спорадичний характер.

Окремі питання профілактики правопорушень серед осіб, які належать до радикально налаштованих молодіжних угрупувань, досліджували такі вчені, як С.М. Алфьоров, Є.О. Гладкова, Ю.С. Завгородня, Я.М. Квітка, О.А. Мейтін, Д.О. Сіц, В.Г. Фатхутдінов та ін.

Дослідження спрямоване на аналіз та систематизацію спеціальних нормативноправових актів, що регулюють діяльність уповноважених органів щодо профілактики кримінальних правопорушень серед осіб, які належать до радикально налаштованих молодіжних угрупувань.

У сучасній юридичній науці неформальні радикально налаштовані молодіжні угрупування визначаються як офіційно незареєстровані групи молодих людей, схильних до крайніх рішучих дій, що виникають за чиєюсь ініціативою чи спонтанно на основі спільних інтересів та діють відповідно до своїх переконань [2, с. 250251].

Найбільш активну частину зазначених угруповань становлять футбольні хулігани (так звані “хулси”) та націоналісти різного штибу (скінхеди, націпанки та ін.). Виходячи з цього профілактична діяльність щодо радикально налаштованої молоді головним чином спрямована на попередження кримінальних правопорушень під час проведення футбольних матчів, що вчиняються на ґрунті расової, етнічної, релігійної чи інших форм нетерпимості.

Профілактична робота з неповнолітніми та молоддю регламентується Законом України “Про органи та служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” від 24 січня 1995 року [3]. Цей закон визначає правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх, містить перелік зазначених органів та служб, основні принципи та напрями їх діяльності, а також їх права та обов'язки.

Зокрема, в ст. 3 зазначається, що під профілактикою правопорушень серед дітей слід розуміти діяльність органів і служб у справах дітей, спеціальних установ для дітей, спрямовану на виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню дітьми правопорушень, а також позитивний вплив на поведінку окремих дітей на території України, в її окремому регіоні, в сім'ї, на підприємстві, в установі чи організації незалежно від форм власності, за місцем проживання. Виходячи з положень зазначеного вище закону, основні функції щодо попередження кримінальних правопорушень, які вчиняються дітьми, покладаються на уповноважені підрозділи ОВС (кримінальну міліцію у справах дітей) та частково приймальникирозподільники для дітей. Так, спеціально уповноважені підрозділи ОВС зобов'язані проводити роботу щодо запобігання правопорушенням серед дітей; вживати оперативно-розшукові та профілактичні заходи з метою виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які вчинені дітьми; виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню таких правопорушень, вживати в межах компетенції заходи для їх усунення та ін. (ст. 5).

Слід зазначити, що питання соціальної профілактики серед дітей та молоді регламентуються Законом України “Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю” № 2558-ІІІ від 21 червня 2001 року [4], крім того цей закон визначає основні принципи, сфери та напрями, суб'єкти та об'єкти соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

Так, ст. 9 закону визначені основні напрями соціальної профілактики в сімейному, дитячому та молодіжному середовищах, які передбачають здійснення: комплексних заходів, спрямованих на запобігання сімейному неблагополуччю, соціальному сирітству, насильству в сім'ї та жорстокому поводженню з дітьми, торгівлі людьми, найгіршим формам дитячої праці; системного обліку і догляду за дітьми та молоддю, які виявили схильність до асоціальної поведінки; інформаційно-просвітницької, пропагандистської роботи в сім'ях, серед дітей та молоді за місцем проживання, навчання або роботи, спрямованої на формування в особистості стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя. Крім того, одним із основних завдань суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю є здійснення соціально-профілактичної роботи серед дітей та молоді, реалізація системи заходів щодо запобігання негативним явищам та їх подолання (ч. 3 ст. 12).

Як зазначалося вище, певну частину радикально налаштованих молодіжних угруповань, які останнім часом набули значного поширення, становлять так звані футбольні хулігани (футбольні фанати, хули та ін.), які мають власну субкультуру, значну регіональну поширеність, усталену ієрархію, надзвичайно напружені стосунки з правоохоронними органами та пропагують крайню праву ідеологію. У зв'язку з проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу “Євро-2012” була напрацьована нормативно-правова база, яка й сьогодні використовується для профілактики правопорушень серед радикально налаштованих молодіжних угрупувань.

Так, Закон України “Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів” визначає організаційно-правові особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням на території України футбольних матчів, що організовуються відповідно до національних та міжнародних вимог [5].

У законі закріплено положення про те, що обов'язки по охороні громадського порядку та громадської безпеки під час проведення футбольних матчів покладаються не тільки на правоохоронні органи, а й на операторів спортивних споруд, організаторів футбольного матчу, футбольні клуби, місцеву державну адміністрацію та органи місцевого самоврядування (ст. 7).

Важливе профілактичне значення для попередження правопорушень, які вчиняються неформальними радикально налаштованими молодіжними угрупуваннями (футбольними вболівальниками), має чітке визначення прав та обов'язків глядачів під час підготовки та проведення футбольних матчів.

Відповідно до ст. 17 зазначеного вище закону, глядачам забороняється: перебувати на території спортивної споруди в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння; користуватися на території спортивної споруди джерелами відкритого вогню; проносити на територію спортивної споруди та/або використовувати вогнепальну, холодну чи іншу зброю, колючо-ріжучі предмети та предмети, що можуть бути використані для заподіяння тілесних ушкоджень, боєприпаси, вибухові речовини, піротехнічні вироби, легкозаймисті речовини, їдкі речовини, інші предмети, засоби і речовини, обіг яких обмежено законодавством та які визначені правилами поведінки на території спортивної споруди; проносити та/або вживати на території спортивної споруди алкогольні, слабоалкогольні напої в скляній тарі.

Також глядачам може бути обмежено доступ на територію спортивної споруди у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів (ст. 18), якщо вони не мають відповідного квитка; відмовляються від огляду, який проводиться у встановленому порядку; порушують встановлені правила щодо пронесення на територію спортивної споруди відповідних предметів або речовин; перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Крім того, у випадку, якщо глядач не досяг 14-річного віку і перебуває без супроводу дорослого, йому мають право відмовити в допущенні на територію стадіону.

Слід зазначити, що значну частину кримінальних правопорушень, які вчиняються членами радикально налаштованих молодіжних угрупувань, становлять правопорушення на ґрунті расової, релігійної та інших форм нетерпимості. Останнім часом кількість таких проявів, особливо в середовищі футбольних хуліганів, значно зросла [6].

Слід зазначити, що донедавна в національному законодавстві був відсутній базовий законодавчий акт, спрямований на запобігання та протидію проявам расової, національної, релігійної та інших форм нетерпимості, а означене питання частково регулювалося низкою нормативно-правових актів.

У 2009 році статті 115, 121, 122, 126, 127, 129 Кримінального Кодексу України були доповнені в чинній редакції формулюванням “з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості” як обтяжуючої обставини, що стало одним з етапів державної політики у сфері попередження та протидії дискримінації [7]. Згодом на підставі рекомендацій Української Гельсінської спілки з прав людини у сфері захисту від дискримінації, расизму та ксенофобії в Україні було прийнято Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”[8]. Цей нормативний акт містить основні визначення, перелік ознак, за якими забороняється дискримінація, і механізми захисту від неї, підвищується відповідальність держави за протидію дискримінації. Хоча зазначений закон і не містить конкретних норм щодо профілактики правопорушень на ґрунті нетерпимості, він має важливе профілактичне значення.

Як зазначалося вище, основні обов'язки щодо профілактики кримінальних правопорушень серед неповнолітніх відповідно до Закону України “Про органи та служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” покладені на уповноважені підрозділи ОВС. Виходячи з аналізу положень Закону України “Про міліцію”, основними завданнями міліції у сфері попередження кримінальних правопорушень, у тому числі й серед радикально налаштованої молоді, є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; виявлення, запобігання та припинення правопорушень; охорона і забезпечення громадського порядку; захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань [9].

Крім того, на підрозділи міліції покладаються й інші обов'язки, які безпосередньо та опосередковано пов'язані із профілактикою кримінальних правопорушень серед радикально налаштованої молоді. По-перше, міліція в межах своїх повноважень зобов'язана забезпечувати безпеку громадян та громадський порядок, а також виявляти, запобігати та припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукові та профілактичні заходи, передбачені чинним законодавством (п. 1-2 ст. 10). По-друге, працівники міліції зобов'язані виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень та вживати в межах своєї компетенції заходи для їх усунення, а також проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення кримінальних правопорушень (п. 6-7, ст.10).

У системі МВС України завдання профілактики кримінальних правопорушень серед неповнолітніх покладені на Управління кримінальної міліції у справах дітей, діяльність якого регламентується Інструкцією з організації роботи підрозділів кримінальної міліції у справах дітей, затвердженою наказом МВС України від 19 грудня 2012 року № 1176 [10].

Так, відповідно до зазначеної Інструкції одним з основних завдань підрозділів кримінальної міліції у справах дітей є організація та здійснення заходів профілактики з дітьми в навчальних закладах, за місцем проживання з метою запобігання вчиненню ними адміністративних і кримінальних правопорушень; організація та здійснення заходів індивідуальної профілактики з дітьми, що вчинили адміністративні та кримінальні правопорушення, були засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, звільненими зі спеціальних виховних установ, а також ужиття заходів щодо недопущення рецидивної злочинності серед дітей (п. 1.2). Для досягнення поставлених завдань вживаються заходи загальної профілактики, які здійснюються на території обслуговування в навчальних закладах та за місцем проживання дітей, та індивідуальної профілактики, які здійснюються щодо конкретної дитини з метою попередження вчинення нею адміністративних та кримінальних правопорушень.

Таким чином, система нормативно-правових актів, що регламентують питання профілактики кримінальних правопорушень серед неповнолітніх, які належать до радикально налаштованих молодіжних організацій, досить розгалужена. Більшість із них лише частково або опосередковано регулює питання профілактичної діяльності, особливо щодо кримінальних правопорушень, вчинених на ґрунті нетерпимості. У зв'язку з цим, актуальним залишається питання прийняття єдиного нормативно-правового акта щодо профілактики правопорушень в Україні.

Список використаних джерел

1. Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушень прав і свобод людини під час подій, які відбувались в Україні з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року [Електронний ресурс]. Режим доступу : http : // www.ombudsman.gov.ua/ files/Dopovidi/specialna_dopovid.pdf.

2. Алфьоров С. Поняття неформальних радикально налаштованих молодіжних угрупувань: кримінологічний аспект / С. Алфьоров, Д. Сіц // Вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. 2011. Вип. № 52. С. 249-253.

3. Про органи та служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей : Закон України від 24 січня 1995 р. № 20/95-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1995. № 6. Ст. 35.

4. Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю : Закон України від 21 червня 2001 р. № 2558-ІІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2001. № 42. Ст. 213.

5. Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів : Закон України від 08 липня 2011 р. № 3673-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2012. № 9. Ст. 64.

6. “Рух футбольних фанатів в Україні”. Аналітична записка [Електронний ресурс]. Режим доступу : http : // www.niss.gov.ua/articles/1569/.

7. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості : Закон України від 05 вересня 2009 р. № 1707-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2010. № 5. Ст. 43.

8. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні : Закон України від 06 вересня 2012 р. № 5207-Vl // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2013. № 32. Ст. 412.

9. Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1991. № 4. Ст. 20.

10. Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів кримінальної міліції у справах дітей : Наказ МВС України № 1176 від 19 грудня 2012 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http : // zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0121-13.

Размещено на Allbest.ru