Новації в судовій реформі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Новації в судовій реформі України

Федоренко Т.В., кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного, господарського, адміністративного права та правоохоронної діяльності Інституту права та суспільних відносин Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

У статті здійснено правовий аналіз судової реформи в Україні щодо змін до чинного цивільного процесуального законодавства та правосуддя загалом. Досліджено ефективність судового захисту під час проведення судової реформи. Визначено її достоїнства та проблемні моменти, внесено пропозиції щодо її підсилення.

Ключові слова: судова реформа, судова влада, цивільне процесуальне законодавство, цивільний процес, судочинство.

В статье осуществлен правовой анализ судебной реформы в Украине с учетом изменений в действующем гражданском процессуальном законодательстве и правосудии в целом. Исследована эффективность судебной защиты при проведении судебной реформы. Определены ее достоинства и проблемные моменты, внесены предложения по ее усилению.

Ключевые слова: судебная реформа, судебная власть, гражданское процессуальное законодательство, гражданский процесс, судопроизводство.

The article provides a legal analysis of judicial reform in Ukraine regarding changes to the existing civil procedural legislation and of justice as a whole. The effectiveness of judicial protection during judicial reform is investigated. Its advantages and problems are determined, suggestions are made about its enhancement.

Key words: judicial reform, judicial power, civil procedural legislation, civil process, legal proceedings.

Постановка проблеми

Сьогодні в Україні триває судова реформа. Вона є ключовою для багатьох інших реформ і розвитку країни загалом.

Проведення судової реформи, реформування органів державної влади, що зумовили навіть внесення змін до Основного закону України, а також швидкоплинність процесів суспільного буття в наш час визначили потребу в оновленні процесуального законодавства, зокрема й цивільного процесуального. Необхідно визнати, що чинний Цивільний процесуальний кодекс України, який ухвалений 2004 р., вже не відповідає реаліям сьогодення та не може повного мірою забезпечити виконання завдання цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стан опрацювання. Питання, пов'язані із процесуальним законодавством, зокрема і цивільним процесуальним, досліджувалися в працях таких юристів, як: К. Гусарова, М. Жушмана, С. Кравцова, С. Короєда, О. Татарова й інш.

Під час написання статті були використанні нормативно-правові акти, а саме: Конституція України, Цивільний процесуальний кодекс України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Метою статті є здійснення правового аналізу напрямів змін у цивільному процесуальному законодавстві під час проведення судової реформи, що надалі дозволить зробити процес захисту прав та законних інтересів у межах цивільної юрисдикції максимально швидким, ефективним і прозорим.

Виклад основного матеріалу

Головним етапом судової реформи став Конституційний Закон № 1401-УІІІ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який Верховна Рада ухвалила ще 2 червня 2016 р., а також Закон «Про судоустрій і статус суддів» у новій редакції. Ці закони набули чинності ЗО вересня 2016 р. за винятком окремих положень.

Законом внесені зміни в систему судоустрою України, що безпосередньо впливає на реалізацію права на судовий захист і подальший розвиток цивільного процесуального законодавства. Так, відповідно до положень ст. 17 Закону «Про судоустрій і статус суддів», судоустрій України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою. Систему судоустрою становлять місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди [1].

Крім того, з положень цього Закону незрозуміло, яка судова система діє в Україні - трирівнева чи чотирирівнева, спеціалізовані суди є окремою ланкою системи судоустрою чи структурним підрозділом Верховного Суду. Законом також не визначено статус Верховного Суду та його співвідношення з іншими судами [2, с. 3].

Новели судової реформи спрямовані на забезпечення незалежності судової влади, створення чесного, прозорого, доступного і справедливого для всіх громадян суду. Зазначені закони відкривають реальні конституційно-правові можливості для проведення фундаментальної судової реформи в Україні, заснованої на власному досвіді та європейських стандартах правосуддя. Процес цей є вкрай складним і потребує додаткових організаційно-правових зусиль для підвищення ефективності судової влади.

Тому здійснювана в Україні судова реформа має на меті утвердження самостійної та незалежної судової влади, що здатна захистити права, свободи та законні інтереси особи, суспільства та держави загалом.

Для виконання змін до Конституції в частині правосуддя протягом останнього року було запроваджено низку інших важливих змін.

Так, 3 жовтня 2017 р. відбулося значне реформування національного законодавства України. У другому читані ухвалений довгоочікуваний законопроект № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Незважаючи на досить різку і негативну критику з боку суспільства, 23 листопада 2017 р.

Президентом України підписаний Закон, який передбачає внесення змін до основних процесуальних законів країни. Закон набрав чинності 15 грудня 2017 р. По суті кожен із перелічених вище кодексів викладено в нових редакціях, які істотно відрізняються від чинних раніше процесуальних правил.

З метою з'ясування, чи дійсно такі зміни в процесуальному законодавстві призведуть до покращень у роботі судової системи України, пропонуємо розглянути новий Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) - основний закон, який регулює процедуру судового розгляду цивільних справ.

Вперше у ЦПК України внесено правило про те, що суд застосовує під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права [3].

Також, відповідно до оновленої ст. 15 ЦПК України, представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом [4]. Саме це є найбільш наболілим для громадян - впровадження так званої адвокатської монополії.

Отже, тепер громадянин, звертаючись до суду і маючи намір скористатися послугами судового представника, обмежується в його виборі, тому що представником у суді може бути виключно адвокат, тобто людина, яка отримала свідоцтво про право на адвокатську діяльність.

З одного боку, це, звичайно, добре, бо коли вам надають професійну правову допомогу, вірогідність ефективного і якісного захисту ваших прав і інтересів стає значно вищою, а з іншого - така допомога набагато більше буде коштувати.

Але є виняток із цього правила. Так, відповідно до ст. 131-2 Конституції, для представництва в малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх або неповнолітніх осіб і осіб, визнаних судом недієздатними або дієздатність яких обмежена, представляти інтереси сторін у таких справах мають право особи, які досягай вісімнадцяти років і мають цивільну процесуальну дієздатність [5].

Також у цивільне процесуальне законодавство України ст. 19 ЦПК вводиться таке поняття, як «малозначні справи», до яких належать:

справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1-го січня це буде становити приблизно 176 200 грн.);

справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (881 000 грн.).

Але потрібно враховувати і той факт, що впровадження цієї адвокатської монополії має поступовий характер. Зараз виключно адвокатами здійснюється представництво інтересів у судах касаційної інстанції, з 1 січня 2018 р. монополія пошириться і на суди апеляційної інстанції, азі січня 2019 р. - на суди першої інстанції.

Істотні нововведення передбачені в ЦПК щодо порядку подання доказів, а також розширено коло джерел, що можуть визнаватися доказами.

Тепер докази направляються одночасно з позовною заявою, відзивом у строк, встановлений законом або судом. У разі неможливості подання певного доказу особа повинна звернутися до суду з письмовим повідомленням про неможливість подати доказ у строк, визначений законом.

За новим ЦПК України, суддя перевіряє подані докази на відповідність таким критеріям, як належність, достовірність, допустимість і достатність. Належними є докази, які стосуються обставин щодо предмета спору, допустимими - які одержані законним шляхом, достовірними - на підставі яких можна встановити дійсні обставини щодо предмета спору, а достатність, у свою чергу, є оціночним поняттям і визначається як можливість на підставі наявних доказів встановити фактичні обставини справи [6, с. 105].

Найбільшої уваги, з погляду судової реформи, заслуговують такі докази, як показання свідків, письмові й електронні докази.

Отже, нововведення стосуються саме процедури допиту свідків. Допит свідка тепер визнається не тільки джерелом доказування, а й способом забезпечення доказів у справі. Отже, якщо ваші позовні вимоги можуть підтверджуватися показаннями свідків, але ви передбачаєте ймовірність того, що в процесі розгляду справи свідок відмовиться від дачі свідчень у суді або йому потрібно буде на довгий час виїхати за межі країни, ви звертаєтеся до суду з вимогою про забезпечення доказу. Суд здійснює допит свідка до початку розгляду справи по суті.

Відтепер заяву про виклик свідків можна подати до суду разом із позовною заявою, а питання про виклик свідків може бути вирішено в ухвалі про відкриття провадження в справі.

Новелою стало також письмове опитування учасників справи та свідків. Ст. 93 ЦПК України в новій редакції передбачається письмове опитування учасників справи як свідків. Учасник справи має право в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, поставити не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Відповіді на такі запитання подаються у формі заяви свідка в строк, визначений законом [3].

Новації з'явилися також у сфері подання письмових доказів до суду й електронних доказів. Кожен письмовий доказ повинен бути поданий до суду в оригіналі або належним чином посвідченій копії. Водночас у разі подання копії документа необхідно повідомити суд про місцезнаходження оригіналу письмового доказу. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом [3].

Поняття «електронні докази» в старому ЦПК не існувало взагалі. Так, відповідно до ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (зокрема й текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, в інших місцях збереження даних в електронній формі (зокрема і в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених передбаченим законом порядком. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом [3].

Отже, тепер можна захищати свої права, посилаючись на електронні документи, графічні зображення, веб-сайти, мультимедійні та голосові повідомлення в електронній формі.

Також з ухваленням змін до ЦПК стало можливим врегулювання спору за участю судді до початку розгляду справи по суті. Тобто суддя набуває статусу арбітра (медіатора) між сторонами в цивільному процесі.

Таке врегулювання спору полягає в тому, що суддя разом зі сторонами спору домовляється про проведення спільних та (або) закритих нарад. Спільні наради проводяться за участю всіх сторін та їхніх представників, а закриті - за ініціативою судді з кожною зі сторін окремо. На таких нарадах суддя може сприяти сторонам у з'ясуванні можливих шляхів мирного врегулювання спору, а також може запропонувати із власної ініціативи можливий спосіб такого врегулювання. Однак суддя не має права надавати оцінку доказів, юридичні поради та рекомендації. Сторони можуть у будь-який момент припинити здійснення такого врегулювання на визначених законом підставах.

Істотною новелою ЦПК України є поява нового процесуального суб'єкта, так званого експерта з питань права. Так, сторонам у цивільному процесі надано можливість залучати таких експертів для роз'яснення суду, як застосовувати норму права за наявності прогалин у регулюванні. Послуги таких експертів включаються в судові витрати і їхня вартість може стягнуватися зі сторони, яка програє справу.

Як експерт із питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом [4].

Відповідно до ст. 174 ЦПК, новим є таке поняття, як «заяви по суті справи», до яких належать: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло під час розгляду справи, якщо визнає це за необхідне [3].

Нововведення стосуються також забезпечення позову. Відтепер заяву про забезпечення позову по всім категоріям справ можна подати до суду до моменту подання позовної заяви. Позов забезпечується всіма заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів. Так, ст. 155 ЦПК України передбачається зустрічне забезпечення, відповідно до якого суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) [7, с. 147-150].

Обов'язковим для загального провадження відтепер є проведення підготовчого судового засідання. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів із дня відкриття провадження в справі. Підготовче судове засідання проводиться в межах підготовчого провадження, що має бути проведене протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження в справі. Відкладати підготовче судове засідання можна, але в межах строку підготовчого провадження, який із пролонгацією не може становити більше ніж дев'яносто днів.

З ухваленням змін до ЦПК України значно складніше буде зупинити провадження в справі. Адже зупинити провадження в справі можна в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається порядком конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання чинності судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані докази дозволяють встановити й оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Не допускається зупинення провадження в справі про стягнення аліментів через наявність спору про батьківство (материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною [4].

Зміни стосуються також розгляду справ в апеляційній інстанції. 3 15 грудня 2017 р. докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції із причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції цілком або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження в справі у відповідній частині. За результатами розгляду апеляційної скарги суди апеляційної інстанції відтепер мають право приймати ухвали та постанови [3].

Новизною є те, що в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні й інші заяви, скарги й інші, передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Така система покликана забезпечити обмін документами (надсилання й отримання документів) в електронній формі між судами, між судом і учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу й участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Із впровадженням таких змін, а саме з 2019 р., суди зобов'яжуть надсилати судові рішення, судові повістки, інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси. Кожна особа зможе зареєструвати електронну адресу в цій системі. Але така реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі жодним чином не позбавляє права особи на подання документів до суду в паперовій формі.

У контексті електронного судочинства також варто звернути увагу на судовий збір. Законом передбачено, що ставки судових зборів для судів місцевого суду залишаються незмінними, а для апеляційної та касаційної інстанції суттєво збільшуються. Із впровадженням електронного судочинства судовий збір можна сплачувати онлайн.

Висновки

судовий реформа цивільний законодавство

Отже, проведення судової реформи стосовно процесуального законодавства містить багато нових інститутів і механізмів, практика використання яких українському суспільству ще не зовсім відома. Зазначені нововведення є лише верхівкою того айсберга, який насправді криється на сторінках нових процесуальних кодексів.

Є проблема з доступом до правосуддя, є моменти, які, можливо, будуть суперечити ст. 6 Конвенції про захист прав людини, яка забезпечує кожному громадянинові доступ до правосуддя. Це проявляється в тому, що відтепер тільки адвокати зможуть представляти інтереси тієї чи іншої особи в суді. Тому звичайній людині зрозуміти мотиви і значення тих чи інших дій буде вкрай важко. Так, громадяни обмежуються в праві вибору представника, однак наділяються ширшими можливостями в процесі доказування, але водночас законодавець встановлює надзвичайно багато умов, нюансів, за яких реалізація прав значно ускладнюється.

Отже, самостійний доступ до правосуддя пересічного громадянина ускладниться через сувору та складну процедуру судового розгляду і без порад досвідченого юриста або адвоката тепер не обійтись.

Список використаних джерел

1. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 2 червня 2016 р. № 1402-УІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua.

2. Татаров О. Судова реформа: безсистемність закону про систему судоустрою / О. Татаров II Юридичний вісник України. - 2016. - № 23 (10-16 червня). - С. 3.

3. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. № 1618-УІ (у новій редакції від 15 грудня 2017 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: II http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15.

4. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів: Закон України від 3 жовтня 2017 р. № 2147-УІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2147-19.

5. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України від 2 червня 2016 р. № 1401-УІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1401-19.

6. Цивільний процес: [навч. посібник для здобувачів вищ. освіти] / К. Гусаров, М. Жушман, С. Кравцов та ін. -X.: Право, 2017. -234 с.

7. Короед С. Розвиток принципу пропорційності в цивільному судочинстві України / С. Короед II Збірник Міжнародної науково-практичної конференції. м. Кишинів.-2017.-С. 147-150.

Размещено на Allbest.ru