Судова балістика: класифікація слідів вогнепальної зброї та огляд вогнепальної зброї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Судова балістика: класифікація слідів вогнепальної зброї та огляд вогнепальної зброї

Постановка проблеми

балістика вогнепальний зброя

Дедалі більше злочинів вчиняються із використанням вогнепальної зброї. Це пов'язано, перш за все, з тим, що де в чому ринок вогнепальної зброї став лі- беральнішим, а також появилося більше можливостей для одержання зброї незаконним шляхом. Як правило, чинити злочини за допомогою вогнепальної зброї є більш привабливим для злочинців. Зброя використовується для полегшення вчинення злочинних дій. Суспільна небезпечність злочинів, вчинених із використанням вогнепальної зброї, дуже велика, оскільки ставить під загрозу життя і здоров'я однієї чи кількох осіб. Розвиток судової балістики як галузі науки дає шанс використовувати нові знання у процесі проведення судово-балістичної експертизи і розслідуванні злочинів. З цього виникає необхідність розвивати судову балістику, що приведе до швидкої і точної класифікації вогнепальної зброї.

Аналіз останніх досліджень. Важливий внесок у розвиток судової балістики зробили В.Л. Черваков, С.Д. Кустанович, Б.О. Комари- нець, Ю.М. Кубицький та ін. Вони розкривають її зміст як вивчення закономірностей пострілу та дії зброї і розроблення на цій основі науково- технічних методів і засобів виявлення, фіксаціїта дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, стріляних куль, гільз, слідів пострілу та явищ, що супроводжують постріл, з ціллю розслідування та попередження злочинів.

Метою статті є аналіз криміналістичних досліджень слідів пострілу, процедури проведення судово-балістичної експертизи і особливостей огляду зброї та інакших об'єктів судової балістики, що мають вагомість для розслідування злочинів.

Виклад основного матеріалу

Судово-балістична експертиза вирішує класифікаційні, діагностичні та ідентифікаційні завдання.

Важким дослідженням є ідентифікація вогнепальної зброї за стріляними кулями і гільзами. Порівняльне дослідження слідів на кулі, що були виявлені на місці події, та слідів на кулі, які одержані експериментальним шляхом, провадиться шляхом співставлення за допомогою порівняльного мікроскопа та за збільшеними фотознімками.

Судова балістика вивчає ознаки вогнепальної зброї та боєприпасів, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє засоби та методи збирання й дослідження таких слідів. У судовій балістиці досліджується вогнепальна зброя і наслідки використання її зі злочинною ціллю. Дослідження зброї дає можливість винести обґрунтовані версії, виявити істотні обставини у справі, встановити винувату особу.

Речовими доказами при використовуванні вогнепальної зброї можуть бути зброя та її частки, патрони, гільзи, кулі, картеч, дріб, незгорілі порошинки, пижі, пристрої, пристосування і матеріали, що застосовувалися при кустарному виготовленні зброї та боєприпасів.

До завдань судової балістики можна віднести: визначення властивостей вогнепальної зброї та боєприпасів; ідентифікація зброї та боєприпасів; визначення групової належності зброї та боєприпасів або їх частин; встановлення окремих обставин застосування вогнепальної зброї.

Об'єктами судово-балістичного дослідження є: ручна вогнепальна зброя; окремі елементи та приналежності зброї; боєприпаси; сліди пострілу; засоби та інструменти, що використовувались для спорядження патронів або виробництва снарядів.

Ручна вогнепальна зброя може бути класифікована за різноманітними підставами. За своїм призначенням зброя поділяється на бойову, спортивну і мисливську.

Бойова зброя призначена для вирішення бойових завдань:

а) короткоствольна (довжина ствола до 200 мм -- пістолети і револьвери);

б) середньоствольна (довжина ствола від 200 до 400 мм -- пістолети-кулемети, автомати, карабіни);

в)довгоствольна (довжина ствола більше 400 мм -- гвинтівки, ручні кулемети) [4, с. 105].

Мисливська зброя призначена для мисливських цілей і використовуються для цього: рушниці різних систем, мисливські карабіни, а спортивна зброя призначена для занять спортом і до даної зброї можна віднести: спортивні пістолети, малокаліберні гвинтівки.

За будовою каналу ствола зброя поділяється на нарізну, гладкоствольну чи комбіновану. У більшості моделей вітчизняної нарізної зброї є чотири нарізи. Наріз служить для надання кулі обертального руху. Для покращення бойових властивостей дульна частина ствола в декотрих видах зброї має звуження («чок»), а інколи ще й нарізи («парадокс»).

Вогнепальна зброя розрізняється за внутрішнім діаметром ствола -- калібром. У нарізній зброї калібр вимірюється у міліметрах та відображає відстань між протилежними полями нарізів. Найчастіше бойова зброя має такі калібри: 6,35; 7,62; 7,65; 8; 9; 11,45 мм, а спортивна -- 5,6 мм. У США та Великобританії калібр визначається в дюймах та лініях (1 дюйм дорівнює 25,4 мм, 1 лінія -- 2,54 мм).

Кількістю круглих куль, які можуть бути зроблені з англійського фунта свинцю (453,592 г) визначає калібр гладкоствольної зброї. Мисливські рушниці мають калібри 12, що відповідає діаметру 18,2 мм; 16, що відповідає діаметру 16,80 мм; 20, що відповідає діаметру 15,70 мм. Калібр зброї наносять на ділянці казенної частини ствола і на дінце гільзи [3, с. 47].

За будовою ударно-спускового механізму зброї розрізняють:1) неавтоматичну зброю;

2) автоматичну самозярядну; 3) автоматичну самострільну.

За способом виготовлення зброя буває заводська, кустарна, саморобна. Вогнепальна зброя яка використовується зі злочинною ціллю, за способом виготовлення поділяється на перероблену заводську і атипову. Перероблена зброя виготовляється злочинцями зі стандартної зброї до якої вносяться конструктивні зміни, а саме: укорочування ствола, відсторонення приклада. Атипова зброя може бути виготовлена як таємна зброя, наприклад стріляючі авторучки, парасольки, трості, стволи; зброя, що вмонтована в підбор черевика та ін.

За функціональним призначенням розрізняють зброю просту, яка виконує функції одного виду зброї, та комбіновану, що виконує функції двох і більше різних видів зброї.

Мисливська зброя буває одноствольна і бага- тоствольна; зброя, що має горизонтальне та вертикальне розміщення стволів [5, с. 297].

Патрон -- це сполучення необхідних для пострілу компонентів (порох, куля або дріб) в оболонці. Патрони поділяються на унітарні і патрони окремого запалювання. Стрільба з сучасної зброї відбувається унітарним патроном, котрий складається з гільзи з зарядом пороху, кулею або дробом і капсулем, а мисливський патрон має пиж та прокладки. Унітарний патрон притаманний для вогнепальної казнозарядної зброї. За принципом устрою капсуля унітарні патрони поділяються на патрони лефорше, голчасті, бічного вогню і центрального бою.

Гільза -- це тонкостінна стаканоподібна ємкість для порохового заряду, капсуля, кулі або снаряда, у дробовому патроні -- дробу і пижів. Складається з денця, корпусу і дульця, в якому закріплюється куля. У гільзі дробового патрона дульце відсутнє. Гільза виготовляється з металу або картону.

Стрільба з нарізної зброї провадиться кулями, а з гладкоствольної -- дробом, спеціальними кулями, картеччю.

Куля -- це металеве тіло, різне за формою, для стрільби з вогнепальної зброї. Кулі в нарізній зброї бувають оболончасті, напівоболончасті і безоболончасті. У бойовій зброї використовуються кулі особливого призначення: важкі, трасуючі, запалювальні, бронебійні, розривні та ін. Розрізняють також кулю зі зміщеним центром ваги -- куля, осереддя якої розташоване таким чином, що в момент удару вона змінює траєкторію польоту.

Кулі до гладкоствольних мисливських рушниць за формою є: стрілочні, круглі, турбінні та комбіновані.

Дріб -- це свинцеві кульки, рідше шматочки свинцю, що призначені для пострілу з дробової зброї, дріб має діаметру 1,5-5 мм. Дріб, що має діаметр більше ніж 5 мм, називається картеччю.

Порох -- це вибухова речовина, яка застосовується у зарядах вогнепальної зброї. Поділяється на димний, при його згорянні виділяється дим і бездимний, згоряє без виділення диму. Компонентами димного пороху є калієва селітра, сірка і деревне вугілля. Бездимний порох складається з піроксиліну (наприклад, порох Лишева -- це бездимний порох колоїдного типу, який створений із нітроклітковини). За формою димний порох має вид маленьких порошинок різноманітної конфігурації, бездимний порох за формою має вид платівок або циліндриків однакових розмірів [8, с. 75].

У патронах для гладкоствольних мисливських рушниць використовуються пижі та прокладки. Пиж -- це шматок волоку або інакшого щільного матеріалу, який відокремлює у заряді порох від кулі чи дробу. Пижі бувають основні та додаткові. За матеріалом пижі поділяються на войлоч- ні, картонні, деревноволокнисті та ін. Прокладки призначені для пом'якшення поштовху порохових газів і запобігання деформації заряду.

При пострілі з вогнепальної зброї відбувається взаємодія порохового заряду, снаряда (кулі, дробу) і перепони, в наслідок чого формуються зміни, які називаються слідами пострілу або слідами застосування зброї. До цих слідів відносяться: сліди-ушкодження від снаряда на ураженому об'єкті; стріляні снаряди, гільзи, пижі; частки речовин, що виникають при згорянні пороху, які викидаються з каналу ствола; сліди, що формуються на стріляних кулях і гільзах; відкладення кіптяви пострілу на тілі (найчастіше на руці) особи, що стріляла.

У вигляді кіптяви залишаються у каналі ствола зброї, на кулях, пижах, картонних прокладках, на паску обтирання та перепоні сліди згоряння заряду.

Залежно від конструкції зброї утворюються на кулях, дробі і гільзах сліди частин зброї.

На гільзах, відстріляних з автоматичної зброї, сліди утворюються: на капсулі -- слід від бійка ударника у вигляді вм'ятин і сліди переднього зрізу затвора -- борозенки і валика; на дінці гільзи -- слід відбивача; на ребрі та дні кільцевого паза -- сліди від зачіпки викидача. На корпусі гільзи можуть відбитися сліди патронника у вигляді повздовжніх трас і дрібні вм'ятини від країв кожуха затвора.

На кулі (при пострілі з нарізної зброї) утворюються сліди від стінок каналу ствола. Такі сліди складаються з дрібних валиків і борозенок. Кількість слідів (смуги) та їх нахил щодо повздовжньої осі кулі відповідають кількості та напрямку нарізів каналу ствола [1, с. 108].

На перепонах від кулі та дробу виникають пробоїни, вм'ятини, тріщини, розриви, сліди кіптяви у вигляді пояска обтирання.

У пробоїні розрізняють вхідний і вихідний отвори. Вхідний кульовий отвір в еластичних перепонах має дещо менший діаметр, ніж діаметр кулі; у сухому дереві, листовому металі отвір близький до калібру кулі; в уламках твердих перепонах (скло, цеглина) отвір може бути навіть дещо більшим, ніж діаметр кулі; на тілі людини діаметр вхідного отвору, як правило, менший за діаметр кулі.

Ознаки вхідного отвору:

• дефект тканини -- відсутність частин тканини;

• наявність навколо рани (на тілі людини) пояска осадження у вигляді кайми завширшки 1-3 мм червоно-бурого кольору;

• наявність пояска обтирання;

• наявність ознак пострілу з близької відстані або в упор (при пострілі в упор відбивається дуловий зріз зброї -- штанцмарка).

Вихідний кульовий отвір має різні розміри й форму. Найчастіше краї вихідного отвору нерівні, вивернуті назовні, вихідний отвір, як правило, більший, ніж вхідний.

При пострілі можуть утворюватись сліди рикошету, які виникають при ударі кулі о перепону при малому куті зіткнення і результаті куля змінює свій напрямок руху.

Поясок обтирання -- одна з важливих ознак кульового ушкодження; має вигляд темної смуги, розташованої по краю вхідного отвору. Поясок обтирання утворюється частинами речовин, які винесені кулею з каналу ствола, а також частинами матеріалу, з якого виготовлена куля.

Патрони, кулі, дріб, гільзи, картеч, прокладки, пижі підлягають виявленню, фіксації й дослідженню при огляді на місці події.

У протоколі огляду при описі гільзи вказують: місце виявлення, форму, маркувальні позначки, розміри, колір металу, наявність і форму слідів зброї. При описі кулі (дробу) у протоколі відзначається: розміри ушкодження кулі, вид перепони, наявність на кулі сторонніх речовин.

Під час пошуку гільз необхідно враховувати механізм викидування гільзи (бік викидування). При цьому ефективним буде застосування мета- лошукача.

Дріб може бути виявлений у тілі (або в одязі) потерпілого та в інакших об'єктах. Максимальна дальність польоту дробу 400 м (при діаметрі дробу 5 мм -- дальність 500 м, картечі -- дальність до 600 м) [2, с. 89].

Під час огляду вогнепальних пошкоджень фіксують: форму країв ушкодження та його розміри, взаємне розташування декількох пошкоджень, вид і властивості перепони, їх розміщення на перепоні.

При виявленні слідів кіптяви, незгорілих порошинок, частин змазки необхідно описати в протоколі: інтенсивність кожної зони, колір кіптяви чи порошинок, форму, кількість зон відкладення, їх віддаленість від пошкодження та ін.

Виявлена та досліджена на місці події вогнепальна зброя, сліди її дії та боєприпаси підлягають вилученню. Дані об'єкти належним чином пакуються та опечатуються печаткою слідчого.

Дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів пострілу здійснюється за допомогою судово-балістичної експертизи, яка є різновидом криміналістичної експертизи. До основних завдань експертизи відносяться встановлення виду, зразка (моделі) вогнепальної зброї за стріляними кулями, гільзами, слідами пострілу, а також конкретного екземпляра зброї за стріляними кулями та гільзами, визначення можливості застосування для стрільби зброї та боєприпасів, встановлення однорідності патронів, куль, гільз, дробу, картечі, встановлення деяких обставин, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї [7, с. 352].

Судово-балістична експертиза вирішує класифікаційні, ідентифікаційні та діагностичні завдання, які можна класифікувати як такі типові питання:

-- при дослідженні зброї: чи є дана зброя вогнепальною, а при позитивній відповіді -- до якого виду, системи та моделі вона відноситься; чи міг відбутися постріл з даного екземпляра зброї без натискання на спусковий гачок за певних обставин; чи справна зброя та чи придатна вона для стрільби; який калібр даної вогнепальної зброї;

чи є представлена на дослідження деталь частиною даного екземпляра зброї; чи можливий постріл з даної зброї патронами певного калібру; чи здійснювалася стрільба з даної зброї після останньої чистки;

— при дослідженні боєприпасів: до якого виду й зразка відноситься поданий для дослідження патрон; чи справні дані патрони та чи придатні вони для стрільби; чи не відносяться представлені патрони до однієї партії випуску;

— при дослідженні стріляних куль, дробу, картечі, пижів: чи є представлені для дослідження куля і гільза частинами одного патрона; чи складали раніш представлені снаряди (дріб, картеч, кулі) єдину масу і чи не виготовлені вони в одних і тих самих виробничих умовах; чи не відстріляна куля з одного екземпляра зброї; до якого виду та зразка відноситься патрон, частиною якого є куля, виявлена на місці події; чи не відстріляна куля зі зброї невідповідного калібру; чи не слугував предмет, що підлягає дослідженню, саморобним пижем; з якого матеріалу виготовлений пиж; зі зброї якого виду, системи, зразка відстріляна куля, виявлена на місці події; чи не відстріляна куля з представленої зброї; чи однорідні пижі представлені на дослідження;

— при дослідженні гільз: чи не викинуті представлені гільзи з одного екземпляра зброї; чи не є представлені куля та гільза частинами одного патрона; зі зброї якого виду, зразка викинута дана гільза; чи є гільза частиною патрона, що використовувався під час стрільби з даної зброї; які причини виникнення пошкоджень, що є на гільзі;

— при дослідженні слідів пострілу: чи є сліди пострілу з близької відстані на одязі потерпілого; чи є дане пошкодження вогнепальним; чим саме утворене дане пошкодження (кулею, дробом, картеччю, осколками гранати); у котрому напрямку був здійснений постріл; яким є дане ушкодження -- вхідним чи вихідним отвором [6, с. 187].

Найбільш складним дослідженням є ідентифікація вогнепальної зброї за стріляними кулями і гільзами. Порівняльне дослідження слідів на кулі (гільзі), виявлених на місці події, та слідів на кулі (гільзі), отриманих експериментальним шляхом, провадиться шляхом співставлення за допомогою порівняльного мікроскопа та за збільшеними фотознімками.

Висновок з проведеного дослідження

Підсумовуючи викладене, відзначу, що судова балістика вивчає ознаки вогнепальної зброї і боєприпасів, закономірності виникнення слідів, розробляє засоби і методи збирання й дослідження таких слідів.

У судовій балістиці досліджується вогнепальна зброя і наслідки застосування її зі злочинною ціллю. Дослідження зброї надає можливість висунути обґрунтовані версії, виявити суттєві обставини у справі, встановити винувату особу.

Дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів пострілу здійснюється за допомогою судово-балістичної експертизи, яка є різновидом криміналістичної експертизи. До основних завдань експертизи відносяться встановлення виду, зразка (моделі) вогнепальної зброї за стріляними кулями, слідами пострілу, гільзами, а також конкретного екземпляра зброї за стріляними кулями та гільзами, визначення можливості застосування для стрільби зброї та боєприпасів, встановлення однорідності патронів, куль, дробу, картечі, гільз, встановлення деяких обставин, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї.

Список літератури

1. Біленчук П. Д. Криміналістика (криміналістична техніка) / П. Д. Біленчук, А. П. Гель, М. В. Салтевський, Г. С. Семаков. - К.: МАУП, 2001. - 216 с.

2. Біленчук П. Д. Криміналістика: Підручник / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко. - К.: «Атіка», 2003. - 416 с.

3. Біленчука П. Д. Балістика: криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство. Підручник / за ред. проф. П. Д. Біленчука. - К.: Міжнародна агенція «Веегопе», 2003. - 384 с.

4. Егорова А. Г. Судебная баллистика и судебно-баллистическая экспертиза / Под ред. А. Г. Егорова. - Саратов, 2002. - 176 с.

5. Когутич I. І. Криміналістика: курс лекцій / I. І. Когутич. - К.: Атіка, 2008. - 888 с.

6. Коренев П. М. Сучасні проблеми української криміналістики / П. М. Коренев. - X.: Консум, 2001. - 173 с.

7. Кофанов А. В. Криміналістичне дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї. Монографія / А. В. Кофа- нов. - К.: Видавництво «КИЙ», 2005. - 192 с.

8. Шепітька В. Ю. Криміналістика / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - 728 с.

Размещено на Allbest.ru