Про деякі питання надання освітніх послуг закладами позашкільної освіти

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Про деякі питання надання освітніх послуг закладами позашкільної освіти

Таран Л.В.,

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри господарського права

Анотація

правовий договір позашкільний освітній

У статті автор дає ґрунтовну характеристику правовідносин під час укладення договору про надання позашкільних освітніх послуг. Розкриває на загальнотеоретичному рівні зміст указаного договору. Аналізує особливості істотних умов договору.

Ключові слова: надання послуг, освітні послуги, позашкільні освітні послуги, господарсько-правовий договір про надання послуг.

Аннотация

В статье автор характеризует правоотношения при заключении договора о предоставлении внешкольных образовательных услуг. Раскрывает на общетеоретическом уровне содержание указанного договора. Анализирует особенности существенных условий договора.

Ключевые слова: предоставление услуг, образовательные услуги, внешкольные образовательные услуги, хозяйственно-правовой договор о предоставлении услуг.

Annotation

ON SOME ISSUES OF PROVIDING EDUCATIONAL SERVICES BY OUT-OF-SCHOOL EDUCATION INSTITUTIONS

In the article, the author gives a thorough description of the legal relationships that are made when concluding an agreement on the provision of out-of-school educational services. It reveals on the general theoretical level the content of the specified contract. Analyzes the features of the essential terms of the contract.

Key words: provision of services, educational services, out-of-school educational services, business contract for the provision of services.

Постановка проблеми. Утвердження і забезпечення права людини на освіту є одним із найважливіших обов'язків кожної цивілізованої країни. Забезпечення цього права передбачено статтею 53 Конституції України, згідно з якою «держава забезпечує розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання» [1] Позашкільна освіта відповідно до Конституції України є складником структури національної системи освіти України.

Освітні послуги в Україні є видом господарської діяльності. Так, згідно з п. 18 Закону України «Про освіту» освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб'єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання. Зокрема, позашкільна освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій закладів позашкільної освіти, що мають визначену вартість та полягають у процесі надання сукупності знань, умінь та навичок відповідно до запитів здобувана освіти у час, вільний від навчання, в загальноосвітніх та інших навчальних закладах.

Стан опрацювання. Слід визнати, що освітнім послугам з позицій різних наук приділяли увагу багато сучасних українських науковців, таких як М.М. Баймуратов, Б.В. Дерев'янко, М.Н. Курко, О.Б. Куцурубова-Шевченко, А.О. Монаснко, С.В. Плющ, Г.О. Пономаренко, В.В. Резнікова, А.А. Телестакова, В.П. Тимощук. Але зазначені вчені більше уваги приділяли класифікації та наданню характеристики взагалі адміністративним або цивільно-правовим послугам.

Метою статті є господарсько-правова характеристика позашкільних освітніх послуг.

Виклад основного матеріалу. Учасниками господарських відносин у сфері позашкільної освіти є суб'єкт господарювання, який безпосередньо надає послуги, замовник і здобувач освіти, який їх отримує. Серед таких суб'єктів господарювання є заклади позашкільної освіти (далі ЗПО), фізичні особи-підприємці та структурні підрозділи юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності яких є освітня діяльність у сфері позашкільної освіти, про що зазначено вч.2ст. 12 закону [3].

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про позашкільну освіту» [3] заклад позашкільної освіти - складник системи позашкільної освіти, що дає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про позашкільну освіту» ЗПО може бути державної, комунальної або приватної форми власності.

У законодавстві міститься дещо казуїстичне визначення форм ЗПО, тобто перераховуються їх різновиди; цей перелік є вичерпним. Окрім того, постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» [4] більшість зі вказаних форм ЗПО вже іменує типами. На нашу думку, така класифікація не має практичного застосування, а натомість слід затвердити перелік типів ЗПО, спираючись на основні напрями позашкільної освіти, які вдало зазначені вст. 15 закону [3].

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про освіту» [2] здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім'єю, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами. Державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, іншими юридичними і фізичними особами за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших кадрів.

Як зазначається в ст. 22 Закону України «Про освіту», юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Вона є основною, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи - підприємця).

Заклад освіти як суб'єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів, як бюджетна установа; неприбутковий заклад освіти; прибутковий заклад освіти. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти.

Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» [4] положення поширюється на всі позашкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типу та форми власності, крім дитячо-юнацьких спортивних шкіл. На його основі можуть розроблятися положення про конкретні типи позашкільних навчальних закладів, що затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до чинного законодавства позашкільний навчальний заклад як юридична особа діє на підставі статуту, затвердженого засновником (власником). У статуті зазначається повна назва закладу, його адреса, засновник (власник), підпорядкованість, мета й основні завдання діяльності, характеристика методичної та масової роботи, навчально-виховного процесу, визначаються права, обов'язки та відповідальність учасників цього процесу, а також порядок управління закладом та організації його фінансово-господарської діяльності, використання майна, внесення змін і доповнень до статуту тощо.

Отже, ЗПО у своїй діяльності керується одночасно статутом та положенням. Статут - це акт, що регулює внутрішньо-господарські правовідносини юридичної особи, а положення встановлює порядок та форму здійснення позашкільної освітньої діяльності.

Надання освітніх послуг опосередковується укладенням договору між ЗПО та споживачем або замовником. Договір про надання освітніх послуг укладається відповідно до ст. 901 ЦКУ, де одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором [5].

Правовий статус ЗПО як виконавця зазначеного договору було розглянуто вище. Другою стороною договору про надання позашкільних освітніх послуг є замовник.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про позашкільну освіту» споживачами освітніх послуг є вихованці, учні і слухачі [3]. У найбільш розповсюджених тлумаченнях позашкільної освіти акцентується увага на тому, що вона охоплює діяльність особистості у вільний від шкільних занять час [6, с. 64]. Оскільки така освіта надається у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах, то вихованцями, учнями і слухачами є діти (малолітні або неповнолітні). Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» до позашкільного навчального закладу зараховуються вихованці, учні і слухачі, як правило, віком від 5 до 18 років. Положеннями про окремі типи позашкільних навчальних закладів або статутом позашкільного навчального закладу може передбачатися також інший вік [4]. Постає питання дієздатності вихованців, учнів, слухачів (малолітніх і неповнолітніх осіб), тобто їх можливості укладати договір про надання освітніх послуг із ЗПО.

Відповідно до ст. 31 ЦКУ фізична особа, яка не досягла 14 років, має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. При цьому правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість [5]. Відповідно до п. 3.2 глави 1 розділу 2 Наказу Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» правочини (дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) за малолітніх осіб вчиняють батьки (усиновлювачі) або опікуни [7].

Крім правочинів, які має право здійснювати малолітня особа, фізична особа у віці від 14 до 18 років (неповнолітня особа) має право, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 ЦКУ, самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.

Крім того, неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, внесеними іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника [5].

Тобто малолітня дитина не може бути стороною такого правочину, як укладення договору про надання освітніх послуг із ЗПО. Незважаючи на те, що це, можливо, і буде відповідати її духовному, фізичному чи соціальному розвитку, споживання таких послуг має високу вартість, яку дитина не спроможна оплатити без допомоги батьків. Неповнолітня особа, у свою чергу, спроможна укладати подібного роду договір, якщо на той момент у неї є свій заробіток або стипендія, інший дохід, проте за згодою і з дозволу батьків.

Основною проблемою є висока вартість послугу сфері позашкільної освіти. Вирішення цієї проблеми пропонує Є Красняков: «У статті 53 Конституції України щодо забезпечення права на освіту зазначити, що громадяни України мають право на доступність і безоплатність позашкільної освіти в державних і комунальних закладах освіти» [8, с. 2]. Натепер така пільга щодо безоплатного отримання позашкільної освіти поширюється винятково на дітей із багатодітних сімей, дітей із малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів, дітей-сиріт і дітей, позбавлені батьківського піклування (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про позашкільну освіту»[3]). Порядок компенсації коштів з державного та/ або місцевих бюджетів за здобуття позашкільної освіти дітьми зазначених категорій затверджується Кабінетом Міністрів України. Отже, вказана норма поширюється на державні та комунальні ЗПО.

Таким чином, стороною у договорі про надання позашкільних освітніх послуг поряд із ЗПО є батьки (один із батьків) як замовники. Вони здійснюють замовлення послуги не для задоволення особистих потреб, а для задоволення потреб дитини (на користь третіх осіб), яка користується послугою для задоволення власних фізичних, духовних і соціальних вподобань.

Особливістю договорів про надання послуг є насамперед нематеріальний характер предмета договору, яким є не сам результат, а дії, які виконуються, процес надання послуги. Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про позашкільну освіту» освітня діяльність позашкільного навчального закладу - процес надання знань, формування вмінь і навичок із різних напрямів позашкільної освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до обдарувань та запитів особи [4].

Окрім того, предмет договору може бути зумовлений змістом освітньої програми, якою є єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом позашкільної освіти для досягнення учнями, вихованцями, слухачами результатів навчання (набуття компетентностей).

Освітня програма містить вимоги до вихованців, учнів, слухачів, які можуть розпочати навчання за цією програмою; перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність; загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Слід зазначити, що законом передбачено необхідність включення до освітньої програми освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти. Ця обставина надає сторонам свободу договору, спираючись на власні вподобання учня.

Здебільшого права й обов'язки сторін договору про надання позашкільних освітніх послуг зумовлені законодавством та внутрішніми актами ЗПО про організацію освітнього процесу, але сторонам не заборонено дійти іншої згоди.

Так, відповідно до ч.І ст. 20 Закону України «Про позашкільну освіту» обов'язки вихованців, учнів і слухачів закладу позашкільної освіти визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами [3]. Відповідно до ч. З ст. 53 Закон України «Про освіту» здобувані освіти зобов'язані:

- виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності) [2].

Замовник зобов'язаний сприяти здобувачеві освіти у навчальному процесі; прийняти від ЗПО виконання послуги та за необхідності сплатити вартість послуги.

Належним вважається виконання обов'язків ЗПО, якщо виконавець надав послуги відповідно до умов договору та/або за навчальними планами і програмами, організував та реалізував освітній процес на рівні, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

Дискусійним залишається питання відповідальності ЗПО і замовника за неналежне виконання своїх обов'язків, коли предметом договору є не результат, який в важко простежити з урахуванням здібностей дитини, а сам процес надання освітньої послуги.

У договорі повинні бути чітко встановлені підстави і межі відповідальності за невиконання чи неналежне виконання сторонами своїх обов'язків.

Що стосується такої істотної умови договору, як строк, то для договору про надання позашкільних освітніх послуг він, як правило, визначається законом і обмежується навчальним роком, якщо інше не передбачено договором.

Прийом до позашкільного навчального закладу може здійснюватися протягом навчального року (в міру закінчення комплектування гуртків, груп та інших творчих об'єднань) за бажанням вихованців,учнів, слухачів і за згодою батьків або осіб, що їх замінюють, як на безконкурсній основі, так і за конкурсом, умови якого розробляються позашкільним навчальним закладом. Прийом вихованців, учнів і слухачів до позашкільного навчального закладу для одержання професійної, спеціальної освіти здійснюється на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють. Для зарахування учнів до спортивних, спортивно-технічних, туристських, хореографічних об'єднань, початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів потрібна довідка медичного закладу про відсутність у них протипоказань для занять у зазначених навчальних закладах.

До позашкільного навчального закладу зараховуються вихованці, учні і слухачі, як правило, віком від 5 до 18 років. Комплектування гуртків, груп та інших творчих об'єднань здійснюється у період з 1 до 15 вересня, який вважається робочим часом керівника гуртка, групи або іншого творчого об'єднання позашкільного навчального закладу.

Тривалість навчального року в позашкільному навчальному закладі встановлюється Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України або іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить позашкільний навчальний заклад, за погодженням Міністерства освіти, науки молоді та спорту України. У канікулярні, вихідні і святкові дні позашкільний навчальний заклад може працювати за окремим планом, затвердженим керівником цього закладу. Позашкільний навчальний заклад створює безпечні умови навчання та праці.

На нашу думку, у разі, якщо здобувач освіти не виконує, неналежним чином виконує обов'язки, встановлені законом або договором, або не в змозі засвоїти програму, можливо зазначати в договорі право виконавця дати здобувачеві певну кількість спроб (встановлену договором) освоїти навчальний програму повторно. У разі, коли усі спроби вичерпано, обов'язок ЗПО вважається виконаним належним чином.

Особливою умовою договору про надання позашкільних освітніх послуг може бути видача кваліфікаційного свідоцтва. Випускникам позашкільних навчальних закладів, які в установленому порядку склали кваліфікаційні іспити, можуть видаватися відповідні документи про позашкільну освіту в порядку, встановленому Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України. Зразки документів про позашкільну освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України. Виготовлення документів про позашкільну освіту для державних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється відповідно за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Виготовлення документів про позашкільну освіту для приватних позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів засновників (власників).

Висновки

Отже, позашкільні освітні послуги можуть надаватися на підставі двостороннього немайнового господарського договору, який є консенсуальним, укладеним на користь третьої особи, платним і строковим.

Список використаних джерел

1. Конституція Україна [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. +

2. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-УІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2145-19.

3. Закон України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 № 1841-111 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/1841-14.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» від 6 травня 2001 р. N 433 [Електронний ресурс]. - Режим дocтyпy:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/433- 2001-%00%ВР

5. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

6. Яременко Л. Позашкільна освіта: проблема визначення /Л. Яременко II Вісник Інституту розвиткудитини. Сер. : Філософія, педагогіка, психологія. -2014. - Вип. 33. -С. 107-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vird_2014_33_18.

7. Наказ Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12.

8. Красняков Є. Позашкільна освіта та її місце в структурі освіти України / Є. Красняков II Віче. - 2015. - № 13. - С. 39-41. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viche_2015_13_20.

Размещено на Allbest.ru