Порушення правил використання та охорони природних ресурсів як підстава адміністративно-деліктних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ЯК ПІДСТАВА АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНИХ ВІДНОСИН

Іванов Ф.О., аспірант кафедри адміністративного та фінансового права Національногоуніверситету біоресурсів і природокористування України

У статті здійснюється дослідження порушення правил використання та охорони природних ресурсів як основної підстави для виникнення адміністративно-деліктних відносин. У процесі дослідження здійснюється спроба кваліфікації порушення правил використання та охорони природних ресурсів за об'єктом; за ступенем блокування отримання необхідних благ суспільством; за формою вини, щодо деліктів, які порушують процедурні аспекти режимних правил у сфері використання та охорони природних ресурсів; критерієм рівня потурання техногенним змінам довкілля.

Ключові слова: адміністративне правопорушення, адміністративний делікт, порушення правил використання та охорони природних ресурсів, адміністративна відповідальність, адміністративно-деліктні відносини.

В статье осуществляется исследование отдельные аспекты нарушение правил использования и охраны природных ресурсов как основного основания возникновения административно-деликтных отношений. В процессе исследования осуществляется попытка квалификации нарушения правил использования и охраны природных ресурсов по объекту; по степени блокировки получения необходимых благ обществом; по форме вины, что касается деликтов, которые нарушают процедурные аспекты режимных правил в сфере использования и охраны природных ресурсов; критерием уровня способствующего техногенным изменениям окружающей среды.

Ключевые слова: административное правонарушение, административный деликт, нарушение правил использования и охраны природных ресурсов, административная ответственность, административно-деликтные отношения.

The article investigates the violation of the rules of use and protection of natural resources as the main reason for the emergence of administrative and delict relations. In the course of the research an attempt is made to qualify violations of the rules of use and protection of natural resources by object; by the degree of blocking the obtaining of necessary goods by society; in the form of guilty, concerning delinquents that violate the procedural aspects of regime regulations in the field of use and protection of natural resources; criterion of level of condolence to technogenic changes ofthe environment.

Key words: administrative offense, administrative delinquency, vu liability, administrative and delict relations.

Постановка проблеми. У часи сьогодення внаслідок зневажливого споживацького ставлення до природної екосистеми України з боку громадян юридичних осіб ми змушені констатувати, що становище природної екосистеми в Україні набуває загрозливого характеру, що може призвести до техногенної катастрофи. Підпільний видобуток бурштину, нелегальні вугільні копанки, тотальна вирубка лісових насаджень тощо. Цей список можна продовжувати ще численним рядом протиправних діянь, що мають місце в період сьогодення. Окрім того, слід зауважити, що проблема знищення або пошкодження природних ресурсів, наслідки якої складно передбачити, набуває наразі глобального характеру. З огляду на це, дослідження проблеми порушення правил використання та охорони при-родних ресурсів як основної підстави для виникнення адміністративно-деліктних відносин виходить на якісно новий рівень актуальності. Окрім того, вивчення факторів вчинення адміністративних деліктів у сфері використання та охорони природних ресурсів допоможе краще зрозуміти їх сутність, а отже, і засобів, що сприятимуть їх попередженню.

Стан опрацювання проблеми. Окремі напрями адміністративно-деліктних відносин у сфері природокористування було здійснено такими вченими, як: С. Балабан, В. Денисенко, В. Єрмоленко, Е. Зінь, В. Коваленко, В. Колпаков, В. Курило, С. Пєтков, С. Подлінув, М. Самбор, О. Стукаленко, О. Харитонова, О. Шем'яков, Є. Шульга та інші. Однак комплексного аналізу факторам вчинення адміністративних деліктів у сфері використання та охорони природних ресурсів приділено не було.

Метою статті є аналіз порушення правил використання та охорони природних ресурсів як підстави адміністративно-деліктних відносин.

Виклад основного матеріалу. Починаючи дослідження окремих аспектів порушення правил охорони та використання природних ресурсів як підстав виникнення адміністративно-деліктних відносин, на нашу думку, слід ознайомитись із доктринальними та теоретичними напрацюваннями в контексті визначення сутності категорій «адміністративний делікт», «підстава відповідальності», «підстава адміністративної відповідальності», «підстава адміністративно-деліктних відносин».

У теорії права під поняттям «адміністративний делікт у сфері використання та охорони природних ресурсів» зазвичай розуміють протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи діяльність, яка посягає на встановлений порядок охорони та використання всіх існуючих вичерпних компонентів навколишнього середовища, основне призначення яких, з матеріального погляду, є забезпечення необхідними благами суспільство через безпосередню розумову та фізичну діяльність конкретних людей, задіяних в їх використанні. Тоді як адміністративно-деліктні відносини у сфері використання та охорони природних ресурсів - це врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, які виникають, змінюються або припиняються під час посягання на встановлений порядок охорони та використання всіх існуючих вичерпних компонентів навколишнього середовища, основне призначення яких, з матеріального погляду, є забезпечення необхідними благами суспільство через безпосередню розумову та фізичну діяльність конкретних людей, заді- яних в їх використанні.

Досліджуючи теоретико-правові засади підстав адміністративної відповідальності Р. Стадниченко стверджує, що всебічний розгляд проблематики адміністративної відповідальності неможливий без визначення її підстав як «необхідної умови прикладного застосування адміністративних санкцій» [1, с. 24] та «...головного чинника об'єктивізації адміністративної відповідальності» [2, с. 115]. Будучи «відправною точкою» правозастосовно- го процесу, підстави відповідальності відіграють провідну роль в об'єктивізації адміністративно-деліктних відносин, їх наявність активує адміністративно-деліктну норму, приводить у дію механізм її застосування. Одночасно вони виступають критерієм кваліфікації адміністративних деліктів (відсутність підстав адміністративної відповідальності свідчить про відсутність у діянні ознак адміністративного проступку) та засобом їх відмежування від інших правопорушень: кримінальних, цивільних, дисциплінарних тощо. Проблема підстав адміністративної відповідальності безпосередньо пов'язана із встановленням обсягу застосування заходів адміністративного стягнення, забезпеченням законності при притягненні до відповідальності, дотриманням прав і свобод громадян. Важливість їхнього визначення зумовлена нагальними потребами право- застосовної практики, ефективність якої прямо залежить від того, наскільки правильно і доцільно застосовується кожна адміністративно-деліктна норма [3, с. 122]. Тобто підстави адміністративної відповідальності слугують для активізації адміністративно-деліктної норми, яка, у свою чергу, реалізовує своє законодавче покликання.

Однак, попри власне наукове та практичне значення, питання підстав адміністративної відповідальності досі є невирішеним у законодавчому полі. На відміну від Кримінального кодексу України, який містить розгорнуте визначення підстав кримінальної відповідальності, Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (як і інші акти вітчизняного законодавства) не дозволяє чітко ідентифікувати цей адміністративно-правовий феномен. Імпліцитне уявлення про нього можна сформувати хіба що на основі ст. 7 КУпАП, згідно з якою «ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом». Вважаємо, що таке уявлення буде скороченим та неповним. Наведене положення розкриває юридичну природу підстав адміністративної відповідальності, але не визначає їх сутність. Іншими словами, законодавець не вказує, що саме слід розуміти під поняттям «підстави адміністративної відповідальності», - він лише констатує обов'язковість їхнього законодавчого закріплення [2, с. 122-123].

Таким чином, можна спостерігати суспільну необхідність в законодавчому закріпленні підстав адміністративної відповідальності (зокрема,і в сфері використання та охорони природних ресурсів) з метою забезпечення законності при притягненні до відповідальності та дотриманні прав і свобод громадян.

Звернемо увагу, що адміністративні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за настання конкретних життєвих обставин, які прийнято називати юридичними фактами. Важливішою їхньою властивістю є здатність зумовлювати настання правових наслідків [4].

Загальна теорія держави та права констатує, що юридичні факти є необхідними умовами для виникнення правовідносин і характеризуються такими ознаками: знаходять свій вияв у зовнішніх обставинах або подіях матеріального світу і пов'язані з їх наявністю або відсутністю; прямо або опосередковано передбачені нормами права; викликають передбачені законом юридичні наслідки [5, с. 140]. Таким чином, підставами виникнення адміністративно-деліктних відносин у сфері використання та охорони природних ресурсів є конкретні юридичні факти, які породжують наслідки передбачені в адміністративно-деліктній нормі.

Зазначаючи про підстави виникнення адміністративно-деліктних правовідносин, слід акцентувати увагу на тому, що ж до неправомірних дій (правопорушень, деліктів), як юридичних фактів, то вони характерні тим, що можуть бути тільки такими, що створюють правовідносини, у деяких випадках - такими, що змінюють їх, або такими, що перешкоджають виникненню правовідносин, але ніколи не бувають такими, що припиняють правовідносини, або такими, що поновлюють права і обов'язки. При цьому, якщо ж зобов'язаний суб'єкт порушить вимогу вести себе певним чином, то замість регулятивних правовідносин виникають правовідносини охоронні (регулятивні правовідносини трансформуються в охоронні), підставою чого є припис норми права та вчинення адміністративного делікту. Але йтиметься вже не про реалізацію правил адміністративно-правових регулятивних норм, якими були визначені вимоги до поведінки зобов'язаного суб'єкта, а про реалізацію положень охоронних адміністративно-правових норм, які передбачають встановлення нових прав та обов'язків унаслідок адміністративного делікту, відображаючи, таким чином, трансформацію регулятивних (управлінських) адміністративно-правових відносин в охоронні (адміністративно-деліктні) [6, с. 123; 8, с. 14]. Виходячи з вказаних міркувань, провадження у справах про адміністративні проступки (у КУпАП - адміністративні правопорушення) складають ядро адміністративно-деліктних правовідносин [8, с. 51].

Таким чином, підставою виникнення адміністративно-деліктних відносин у сфері використання та охорони природних ресурсів є припис адміністративно-деліктної норми та процедура її активізації, яка в свою чергу, реалізовує своє законодавче покликання (тобто безпосереднє вчинення адміністративного делікту, який посягає на встановлений порядок охорони та використання всіх існуючих вичерпних компонентів навколишнього середовища, основне призначення яких з матеріальної точки зору є забезпечення необхідними благами суспільство через безпосередню розумову та фізичну діяльність конкретних людей, задіяних в їх використанні).

Звернемо увагу, що підставою для виникнення адміністративно-деліктного відношення виступають не будь-які юридичні факти, а лише ті, що є результатом волевиявлення особи, котра винно вчинила дію або бездіяльність, що знайшла свій вираз у порушенні вимог норми права, що передбачає адміністративну відповідальність, а також делікти правозастосування [9, с. 34-36].

Тобто підставою виникнення адміністративно-деліктних відносин у сфері використання та охорони природних ресурсів буде тільки той делікт, в основі якого знаходиться волевиявлення особи, котра винно вчинила дію або бездіяльність, що виразилися в порушенні вимог норми права. На нашу думку, порушенням правил використання та охорони природних ресурсів є вчинення особою будь-якого адміністративного делікту в цій сфері, який за своєю суттю здатний потурати техногенним змінам довкілля та бути перепоною для отримання необхідних благ суспільством.

В. Книш класифікує всі адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з огляду на об'єкт посягання на земельні, надрові, водні, лісові та рослинні, атмосферні правопорушення, правопорушення проти тваринного світу. До адміністративних земельних правопорушень належать: псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52 КУпАП); порушення правил використання земель (ст. 53 КУпАП ), самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 531 КУпАП); приховування або перекручування земельного кадастру (ст. 532 КУпАП); несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54 КУпАП) тощо. Надрові правопорушення охоплюють порушення вимог щодо охорони надр (ст. 57 КУпАП); порушення правил і вимог проведення робіт з геологічного вивчення надр (ст. 58 КУпАП). Водні правопорушення включають порушення правил охорони водних ресурсів (ст. 59 КУпАП); порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення (ст. 591 КУпАП); порушення правил водокористування (ст. 60 КУпАП) тощо. До адміністративних лісових та рослинних правопорушень належать: порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці (ст. 64 КУпАП); незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (ст. 65 КУпАП); самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (ст. 771 КУпАП); порушення законодавства про захист рослин (ст. 831 КУпАП) тощо. Правопорушення, що посягають на тваринний світ - це порушення правил використання об'єктів тваринного світу (ст. 85 КУпАП); виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу (ст. 851 КУпАП); порушення правил китобійного промислу (ст. 86 КУпАП) тощо. До адміністративних атмосферних правопорушень можна віднести порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або вплив на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78 КУпАП); порушення порядку здійснення діяльності спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ (ст. 781 КУпАП); недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79 КУпАП) тощо [10, с. 68].

Ми вважаємо, що, окрім класифікації порушень правил використання та охорони природних ресурсів за об'єктом, доцільно здійснити їх розподіл за критерієм рівня потурання техногенним змінам довкілля, ступенем блокування отримання необхідних благ суспільством та виокремити такий критерій класифікації як делікти, що порушують процедурні аспекти режимних правил в цій сфері за формою вини.

За першим критерієм адміністративні делікти у сфері використання та охорони всіх існуючих вичерпних компонентів навколишнього середовища, основне призначення яких з матеріальної точки зору є забезпечення необхідними благами суспільство через безпосередню розумову та фізичну діяльність конкретних людей, задіяних в їх використанні слід поділити на:

1) конкретно зумовлюючі техногенні зміни довкілля (наприклад, псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52 КУпАП); порушення правил використання земель (ст. 53 КУпАП), порушення правил водокористування (ст. 60 КУпАП); порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або вплив на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78 КУпАП); порушення правил використання об'єктів тваринного світу (ст. 85 КУпАП); та інші);

2) опосередковано зумовлюючі техногенні зміни довкілля, але не виключають такого діяння в майбутньому: (наприклад, недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79 КУпАП); виготовлення та збут заборонених знарядь добування об'єктів тваринного або рослинного світу (ст. 851 КУпАП); незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка (ст. 65 КУпАП); порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення (ст. 591 КУпАП) тощо).

За рівнем блокування отримання необхідних благ суспільством адміністративні делікти в сфері використання та охорони природних ресурсів слід поділити на групи в залежності від об'єкта, якому завдається шкода. Відповідно, такими групами є посягання на блокування отримання земельних, надрових, водних, лісових та рослинних, атмосферних благ та благ пов'язаних з тваринним світом.

Делікти, що порушують процедурні аспекти режимних правил у сфері використання та охорони всіх існуючих вичерпних компонентів навколишнього середовища, основне призначення яких, з матеріального погляду, є забезпечення необхідними благами суспільство через безпосередню розумову та фізичну діяльність конкретних людей, задіяних в їх використанні за формою вини слід поділити на: 1) ті, що здійснюються особою умисно, з метою задоволення власного корисного мотиву (самовільне зайняття земельної ділянки, приховування або перекручування земельного кадастру); 2) ті, що здійснюються особою з необережності під впливом різноманітних життєвих факторів (порушення вимог пожежної безпеки в лісах, пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду); 3) ті, що можуть вчинятись як умисно для задоволення власного корисного мотиву, так і з необережності під впливом різноманітних життєвих факторів (порушення правил китобійного промислу, недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря під час введення в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд, порушення правил і вимог проведення робіт з геологічного вивчення надр).

Фактори виникнення адміністративно-деліктних відносин, що спричиняють техногенні зміни довкілля та є перепоною для отримання необхідних благ суспільством, тобто порушують правила використання та охорони природних ресурсів слід шукати в гіпотезі конкретної адміністративно-деліктної норми. Зазначений аналіз свідчить про необхідність в гіпотезі даних норм зазначення форми вини правопорушника для забезпечення законності при притягненні до відповідальності та дотриманні прав і свобод громадян.

Щоб виступати підставою юридичної відповідальності, порушення використання та охорони природних ресурсів має бути виявлено та зафіксовано. Таку функцію здійснюють уповноважені державні органи і посадові особи [11].

Виявлення порушення передбачає прийняття певного комплексу управлінських рішень. На Державну екологічну інспекцію покладено обов'язки з ведення цілеспрямованої діяльності у галузі контролю над дотриманням екологічного законодавства, реагування на його порушення та збору доказової бази для притягнення винних у скоєнні правопорушення до відповідальності. Але на певному етапі своєї діяльності екологічна інспекція виконує дії (збір первинної доказової бази, їх оцінка, прийняття рішення щодо притягнення особи до відповідальності), тотожні діяльності органу дізнання в ОВС, і навіть дублює їх. З огляду на це, існує нагальна потреба в чіткому їх законодавчому розподілі.

Висновки. Дослідження окремих аспектів порушення правил використання та охорони природних ресурсів дозволило зрозуміти їх природу та визначити їх як вчинення особою будь-якого адміністративного делікту в даній сфері, який за своєю суттю здатний спричинити техногенні зміни довкілля та стати перепоною для правомірного користування ними з боку суспільства та отримання конкретних благ. Окрім того, стало зрозумілим, що класифікувати порушення правил використання та охорони природних ресурсів можна: за об'єктом; за критерієм рівня потурання техногенним змінам довкілля; за ступенем блокування отримання необхідних благ суспільством; за формою вини, щодо деліктів, які порушують процедурні аспекти режимних правил у сфері використання та охорони природних ресурсів.

порушення охорона природний адміністративний

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Стадниченко Р. В. К вопросу об основаниях административной ответственности / Р.В. Стадниченко II Вестник Омск. Ун-та. Серия Право. - 2005. -№2.-С. 19-27.

2. Возиянов А. А. Понятие и основания административной ответственности / А.А. Возиянов II Человек и право. - 2010. - № 12. -

С. 111-119.

3. Гуржій А.В. Теоретико-правові засади визначення підстав адміністративної відповідальності /А.В. Гуржій II Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2011. -№3,- С. 122-132.

4. Адміністративне право України. Юридичні факти, що породжують, змінюють та припиняють адміністративно-правові відносини ЮКОиРТЕАМЗІТЕ. -2015. -іт: https://sites.google.com/.

5. Цвік М. В. Загальна теорія держави і права: [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів освіти] / М.В. Цвік// Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Харків : Право, 2002. - 432 с.

6. Харитонова О.І. Адміністративно-правові відносини: концептуальні засади та правова природа : дис.... док. юрид. наук.: 12.00.07 / Харитонова Олена Іванівна. - Одеса, 2004.

7. Бунечко В.І. Виникнення і розвиток адміністративно-деліктних правовідносин / В.І. Бунечко II Форум права. - 2015. -№3.- С. 11-15.

8. Муза О.В. Виникнення і розвиток адміністративно-деліктних правовідносин / О.В. Муза II Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. - 2014. -№1.-С. 49-53.

9. Денисенко В.В. Теория административно-деликтных отношений: дис.... док. юрид. наук: 12.00.014/ В.В. Денисенко //СПб., 2002342 с.

10. Книш В.І. Особливості адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів /В.І. Книш II Право і Безпека. -2011. -№1.-С. 68-71.

11. Екологічне право України : [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закп.] / за ред. А.П. Гетьмана та М.В. Шульги. --X. : Право,. 2009. - 328 с.

Размещено на Allbest.ru