Порушення прав людини в умовах українсько-російської гібридної війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Порушення прав людини в умовах українсько-російської гібридної війни

Виконала:

Дронгаль A.M.

У статті автор розкриває зміст поняття «гібридна війна», її основні риси та особливості. Характеризується українсько-російська війна як війна нового типу. Наголошується на резонансних порушеннях прав людини, аналізуються статистичні данні та робиться висновок на основі викладеного матеріалу із зазначенням шляхів подолання вказаних проблем.

Ключові слова: Російська Федерація, Україна, гібридна війна, війна нового типу, інформаційна війна, право на справедливий суд, соціальні права людини.

В статье автор раскрывает содержание понятия гибридная война, ее основные черты и особенности. Характеризуется украинский- российская война как война нового типа. Отмечается резонансных нарушениях прав человека, анализируются статистические данные и делается вывод на основе изложенного материала с указанием путей преодоления указанных проблем.

Ключевые слова: Российская Федерация, Украина, гибридная война, война нового типа, информационная война, право на справедливый суд, социальные права человека.

In the article the author reveals the content of the concept of hybrid war, its main features. The Ukrainian-Russian war is characterized as a new type of war. Resonant violations of human rights are noted, statistics are analyzed and a conclusion is drawn based on the material presented, indicating ways to overcome these problems.

Key words: Russian Federation, Ukraine, hybrid war, war of new type, information war, right for fair trial, social human rights.

Гібридна війна - це активні дії держави-агресора з метою підпорядкувати собі іншу державу за допомогою політичних, економічних, інформаційних інструментів. Саме тому в умовах гібридної війни бойові дії є не основним засобом досягнення цієї цілі, а, швидше, допоміжним, і вирішальну роль відіграють інформаційні засоби. Кожен з військових і невійськових способів ведення гібридного конфлікту застосовується у воєнних цілях та використовується як зброя. Перетворення на зброю відбувається не тільки в медійній сфері. У ролі зброї, яка наносить ураження різного рівня системам противника, застосовуються всі інші невійськові засоби ведення гібридної війни, наприклад, дипломатичні заходи (блокування правових механізмів міжнародних організацій з врегулювання конфлікту), кібератаки, економічний тиск.

Характерною ознакою сучасної гібридної війни є застосування нерегулярних збройних формувань, або приватних армій, які діють під виглядом партизанських груп, повстанських об'єднань або терористичних організацій, та одночасним використанням широкого спектра політичних, економічних (зокрема, енергетичних і торговельно-економічних), а також інформаційно-пропагандистських заходів, з яких, як правило, і починається ця «гібридна війна», та які її супроводжують впродовж усього періоду військових дій.

Як у випадку ведення традиційної війни, так і за умов гібридних або нерегулярних конфліктів, населення, що перебуває у зоні збройного конфлікту, потерпає від порушення їх основоположних прав людини і громадянина. У таких випадках існує не лише постійна загроза життю, здоров'ю і майну цих осіб. Порушується нормальний порядок життя таких людей, у них виникає низка додаткових проблем і непритаманних мирному часу обов'язків. Тому виникає проблема припинення порушення прав та їх відновлення.

Актуальність дослідження. Попри наявність багатьох праць на тему гібридної війни, число яких різко збільшилося після анексії Криму у лютому 2014 року і продовжує зростати, питання щодо порушення прав людини, зокрема у соціальні сфері під час ведення гібридної війни залишається нерозкритим, адже більшість науковців приділяють основну увагу політичним аспектам війни та постконфліктному розвитку відносин у міжнародному співтоваристві.

Концептуальним обґрунтуванням «гібридної війни» займалися такі західні науковці, як Р. Глен, Дж. Гордон, Д. Кілкаллен, Дж. Маккуен, Д. Маттіас, Д. Мацумура, У Немет, Е. Сімпсон, Н. Фрейер, Ф. Хоффман, Г. Карлсен, Франк ван Каппен та інші. Українські вчені до недавнього часу не приділяли уваги розгляду цього питання. З огляду на події, які сталися у Криму та на Донбасі, вийшли праці наших науковців: Т. Андрієвського, А. Гоймана, В. Горбу- ліна, Е. Магди, М. Требіна, О. Феденко та інших, які вивчали суть і зміст поняття «гібридна війна». Хоча деякі зарубіжні вчені (К. Лоу, П. Мансур, У Мюррей, Н. Ямагу- чі та інші) вважають, що нічого нового ця концепція для теорії військового мистецтва не дає, оскільки ті або інші гібридні загрози та форми військових дій вже існували у військовій практиці минулого [1].

Метою дослідження є аналіз характеру збройного конфлікту, який відбувається на сході України, дослідження питання порушення прав людини в умовах зазначеного конфлікту і шляхів їх уникнення.

Глобалізація в контексті її мультикультуралізму змінює основи гуманітарного простору з погляду моралі і з погляду прав людини. Але в сучасних суспільствах ми можемо спостерігати випадки, коли міжнародні стандарти захисту прав людини перестають бути загальноприйнятими. Причиною таких тенденцій є поява нових форм конфліктів і, зокрема, такого феномена, як «гібридна війна». Сучасне українське суспільство стоїть перед важливою дилемою: як зберегти пріоритет ідеї прав людини та побудови демократичної правової держави в контексті спільної європейської моделі з вимушеною необхідністю порушувати права людини й норми моралі в ході «гібридної війни» з Російською Федерацією (далі - РФ) [2, с.191-195].

Гібридні війни стають найпоширенішим засобом досягнення цілей у внутрішній та зовнішній політиці. Бурхливі події, які відбуваються в Україні, є наслідком прояву такої війни: потік інформації стає щораз менш і менш керованим, а управління збройними та незбройними конфліктами перемістилося з поля бою в інформаційний простір. Термін «гібридна війна» набув останнім часом значного поширення, але точного визначення гібридної війни на сьогодні не існує.

Російсько-українську війну 2014-2017 рр. визначають у світі як приклад війни нового типу. У публікаціях, які присвячені подіям російсько-української війни, найчастіше вживаються терміни: 1) «гібридна війна»; 2) комбінована війна; 3) мішана війна; 4) неоконвенційна, нестандартна війна; 5) кримінально-терористична війна; 6) війна керованого хаосу або нелінійна війна.

Оцінку російсько-української війни в серпні 2014 р. надав колишній секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) А.В. Парубій, в якій зазначалося що «Україна воює, і неоголошена війна, яка ведеться Росією проти нас, визначається, як, гібридна, нелінійна, або «війна керованого хаосу». Така війна поєднує військові, інформаційні, терористичні та інші агресивні дії, скоординовані з єдиного центру і спрямовані на досягнення визначеної стратегічної мети. Метою цієї війни є повне підпорядкування України експансіоністським планам Кремля» [3]. Терміни, якими позначається російсько-українська війна є близькими за значенням, тому найбільш поширеним є термін «гібридна війна», який охоплює всі аспекти та різновиди «воєн нового покоління».

Підполковник корпусу морської піхоти США У Немета поняття «гібридна війна» визначав як «сучасний вид партизанської війни, який об'єднує сучасні технології та сучасніметодимобілізації» [4].

Майкл Айшервуд в монографії «Повітряна міць для гібридної війни», що була видана Інститутом Мітчелла Асоціації ВПС США в 2009 році, дає наступне тлумачення «гібридної війни» - це війна, що стирає різницю між чисто конвенційною та типово нерегулярною війною [5].

Найбільш точно термін «гібридна війна» роз'яснює колишній радник з безпеки в ООН і НАТО, генерал-майор у відставці Франк ван Каппен: «Гібридна війна - це мішанина класичного ведення війни з використанням нерегулярних збройних формувань. Держава, яка веде гібридну війну, керує діями недержавних виконавців - бойовиків, групами місцевого населення, організаціями, зв'язок із якими формально повністю заперечується. Ці виконавці можуть робити такі речі, які сама держава робити не може, оскільки будь-яка держава зобов'язана дотримуватися Женевської та Гаазької конвенцій про закони сухопутної війни, домовленості з іншими країнами. Всю брудну роботу можна перекласти на плечі недержавних формувань», - [6]. Так діяла Росія в Криму та на Донбасі.

Для «гібридної війни» характерні інформаційні, психологічні, ідеологічні складові. Під час такої війни суто воєнні дії мають прихований характер. Вищевказані складові мають свій окремий зміст і взаємопов'язані між собою. Наприклад, якщо інформаційна війна має завдання працювати з інформацією, то психологічна оперує емоціями, але мета їх діяльності одна: вплинути на менталітет конкретної особи (групи осіб), надати особистісному світогляду необхідного, вигідного ініціатору конфлікту змісту. Причому інформаційну складову потрібно вважати основною, що дає змогу оцінювати її навіть не складовою, а новою формою ведення таких дій, а саме - інформаційною війною. Метою інформаційної війни є безпосередній психологічний вплив на людей для формування їхнього менталітету в необхідному напрямку [7. С. 296-307].

Сьогодні відбувається активна фаза інформаційної війни РФ проти України, яка розпочалася ще до подій Майдану 2014 р. Україні доводиться висувати свої контраргументи в інформаційному просторі. І все це призводить до вимушеного обмеження особистих прав людини (в контексті забезпечення безпеки держави), а саме - право на свободу думки і слова (ст. 34 Конституції України).

Ці обмеження відбуваються в контексті інформаційного простору України. Всі новини в ЗМІ розглядаються через призму АТО, корупційних скандалів та через усе те, що має відношення до РФ. Навіть міжнародні події подаються у такому ж контексті. Завдяки такій подачі інформації складається враження, що Україна не існує без війни, а новини щодо світової спільноти не розглядаються, якщо темою їх обговорення не є Україна. Будь-яка інша інформація, яка не стосується вищезазначеної тематики, просто не розглядається. З вищенаведеного можна дійти висновку, що відбувається як викривлення інформації в потрібному напрямку, так і її замовчування. Замовчуючи, той, хто говорить неправду, приховує істину інформацію, але не повідомляє хибної. Під час викривлення ж брехун здійснює деякі додаткові дії - він не тільки приховує правду, але і надає взамін хибну інформацію, видаючи її за істину. Часто тільки поєднання замовчування і викривлення призводить до обману, але в деяких випадках брехун може досягти успіху, просто не говорячи всієї правди [8. с. 20-21]. Тобто під викривленням інформації ми розуміємо, що ЗМІ подають всю інформацію через вищевказану призму, а замовчування - якщо це не стосується конфлікту РФ і України, то цю інформацію не подають.

Також варто зазначити і про порушення права на справедливий суд. 25 липня 2017 р. на сайті рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) було опубліковано рішення у справі «Хлєбік проти України», яке стало першим з приводу реалізації прав громадян України в умовах ведення гібридної війни на Донбасі [9].

У 2011 р. Алчевським судом Луганської області громадянина України Олександра Івановича Хлєбіка було визнано винним у вчиненні злочину. Ним було подано апеляцію до Луганського обласного апеляційного суду. Але з огляду на початок збройного конфлікту на Донбасі суд не встиг розглянути скаргу, і його залишили під вартою у Старобільському СІЗО на території, підконтрольній Україні, а усі матеріали його справи - на непідконтрольній території Луганська. Громадянин Хлєбік намагався відновити розгляд його апеляції після того, як обласний апеляційний суд було переведено на територію, яка підконтрольна Україні, проте через те, що матеріали його справи були недоступними, він так і не зміг цього зробити. І тому в своїй скарзі до ЄСПЛ Хлєбік стверджував, що те, що його досі тримають під вартою без рішення апеляційного суду, є порушенням його права на справедливий суд.

Надаючи оцінку поясненням Хлєбіка і уряду України, суд з самого початку зазначає, що обсяг розгляду справи обмежується тим, що заява спрямована проти України (на відміну, наприклад, від справи «Ілашку та інші проти Молдови та Росії») і що заявник не стверджував, що його права були порушені через брак механізмів міжнародного співробітництва між Україною та будь-якою іншою високою договірною стороною (тобто країною, яка також підписала Конвенцію, наприклад, Росією).

Суд у своєму рішенні не згадував нічого про низку інших проблем, пов'язаних з конфліктом на Сході, оскільки його повноваження обмежуються обсягом того, що просить заявник у своїй скарзі. А поки що, станом на червень 2017 р., в ЕСПЛ знаходиться на розгляді 18 700 скарг проти України (23,3% від загального навантаження суду і перше місце серед усіх країн-членів Ради Європи) приблизно З 700 із них пов'язані з окупацією Криму і збройним конфліктом на Сході України, всі інші - жодним чином ніколи не були пов'язані з наслідками гібридної війни, або навіть з'явились до початку 2014 р., коли теперішні конфлікти були відсутні.

Гостре питання забезпечення прав людини внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО) все ще залишається актуальним. За даними доповіді Уповноваженого з прав людини в Україні, внаслідок неприхованої агресії Російської Федерації, окупації Криму та війни на сході України відбулося найбільше внутрішнє переміщення в Європі з часів Другої світової війни.

Події, що відбулися з лютого 2014 р., істотно вплинули на стан забезпечення прав і основоположних свобод значної частини її населення та, безперечно, запам'ятаються як роки безпрецедентного випробування для громадян України.

За даними структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій, станом на середину лютого 2017 р. взято на облік 1 640 335 внутрішньо переміщених осіб - більше 1 300 000 сімей з Донбасу і Криму. Чисельність ВПО в Україні більша, ніж чисельність населення багатьох країн світу, зокрема, європейських (наприклад, населення Чорногорії складає 647 тисяч, а Естонії - 1 265 тисяч осіб) [10]. гібридна війна права людина

Прихід переселенців у громади по всій країні, який у великих містах підсилений трудовою міграцією, створив додаткове навантаження на місцеві органи та інфраструктуру. Майже три роки люди, які вимушено покинули свої домівки, рятуючись від окупації та збройного конфлікту, а також громади, які їх прийняли, стикаються із комплексом складних та взаємопов'язаних питань (забезпечення тимчасовим житлом, робочими місцями відповідно до фаху або здібностей, доступним медичним обслуговування; місця для переміщених дітей в дошкільних закладах, середніх школах, відновлення втрачених документів, соціальних та пенсійних виплат, реалізація виборчих прав тощо). Для вирішення переважної більшості цих проблем переселенці можуть покладатись виключно на власні сили, оскільки з боку центральної влади спостерігається точкове нормативне регулювання деяких питань, пов'язаних з внутрішнім переміщенням. Стратегію (план дій) у відповідь на масове внутрішнє переміщення Урядом до цього часу не представлено.

Висновки

Україні необхідно домогтися від світового співтовариства перегляду права збройних конфліктів, так як ігнорування факту недостатньої правової урегульова- ності робить сучасні правові зусилля неефективними засобами регулювання сучасних збройних конфліктів і продовжує підривати довіру до права збройних конфліктів. Світова спільнота повинна розуміти всю повноту загрози «гібридної війни» у контексті порушення основних прав людини і виробити комплексний механізм правового гуманітарного захисту.

Також необхідно на внутрішньому рівні забезпечити дотримання прав людини, зокрема у соціальній сфері, адже це питання можливо вирішити без залучення міжнародного співтовариства.

Досить важливим кроком також буде ратифікація Римського статуту задля можливості розслідування злочинів, які наразі мають місце на сході України, Міжнародним кримінальним судом, щоб жодна особа, причетна до найстрашніших злочинів проти людства, не уникла покарання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Коротков Д.С. «Гібридна війна» та її вплив на захист прав людини й демократичні цінності в Україні [Електронний ресурс] / Д.С. Коротков II Політикус/ редкол. : С.М. Наумкіна та ін. - Одеса , 2017. - Вип. 1. -С. 191-195 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/polit_2017_1_40.

2. Hybrid Warfare: Fighting Complex Opponents from the Ancient World to the Present / Williamson Murray and Peter R. Mansoor, eds. - New York : Cambridge University Press, 2012. -329 p.

3. Парубій А. Війна Росії проти України і світу// Українська правда [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.pravda.com. иа/2014/08/7034046/.

4. Nemeth W.J. Future War and Chechnya: A Case for Hybrid Warfare/W.J. Nemeth. - Monterey, CA: Naval Postgraduate School, June 2002 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://edocs.nps.edu/npspubs/scholarly/theses/2002/Jun/02Jun_Nemeth.pdf.

5. Савин Л.. Гибридная война [Електронний ресурс] / Л. Славин II Информационно-аналитический портал Геополитика. - 2015. - 27января. - Режим доступу : http://geopolitica.rU/article/gibridnaya-voyna#.VazC1qTtmko.

6. Путін веде в Україні гібридну війну - генерал Каппен. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://geostrategy.org.ua/ua/ komentari/item/409-putin-vede-v-ukrayini-gibridnuviynu--general-kappen.

7. Гетьманчук М.П. «Гібридна війна» Росії проти України: інформаційний аспект/ М.П. Гетьманчук II Військово-науковий вісник / М-во оборони України ; Нац. акад. сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного ; гол., ред. П. Ткачук. - Львів, 2017. - Вип. 27. - С. 296-307. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnv_2017_27_23

8. Экман П. Муки совести / П. Эпман II Психология лжи. Обмани меня, если сможешь. - СПб. : Питер, 2014. - 304 с.

9. Справа «Хлєбнік проти України» (Заява № 2945/16) II Офіційний веб-сайт Верховного Суду України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/7864c99c46598282c2257b4c0037c014/ac7e4fdea1043c2ac22580f8003e2afa/ $FILE/CASE%200F%20KHLEBIK%20v.%20UKRAINE_ukr.pdf).

10. Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання прав і свобод людини і громадянина у 2016 році II Офіційний веб-сайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ombudsman.gov.ua/ua/page/secretariat/docs/presentations/&page=3.

Размещено на Allbest.ru