Початковий етап розслідування порушень правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП РОЗСЛІДУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ ІЗ ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ

Спасенко K.O.,

кандидат юридичних наук, асистент кафедри криміналістики Національного юридичногоуніеерситету імені ЯрослаеаМудрого

У статті розглядаються теоретичні аспекти обставин, які підлягають з'ясуванню у розслідуванні порушень правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою. Доведено, що зазначені обставини є синтезованою інформаційною моделлю. Обставини, що підлягають з'ясуванню у розслідуванні зазначеної категорії злочинів, є своєрідним орієнтиром для встановлення напрямів діяльності слідчого під час здійснення окремого кримінального провадження.

Ключові слова: порушення правил безпеки, виконання робіт із підвищеною небезпекою, обставини, що підлягають з'ясуванню, криміналістична методика, розслідування злочинів.

В статье рассматриваются теоретические аспекты обстоятельств, подлежащих доказыванию при расследовании нарушений правил безопасности во время выполнения работ с повышенной опасностью. Доказано, что указанные обстоятельства являются синтезированной информационной моделью. Обстоятельства, подлежащие доказыванию при расследовании указанной категории преступлений, выступают своеобразным ориентиром для определения направлений деятельности следователя при осуществлении отдельного уголовного производства.

Ключевые слова: нарушение правил безопасности, выполнения работ с повышенной опасностью, обстоятельства, подлежащие выяснению, криминалистическая методика, расследование преступлений.

The article deals with theoretical aspects concerning the circumstances to be clarified when investigating violations of safety rules during the execution of works with increased danger. It is proved that these circumstances are a synthesized information model. The circumstances that are to be clarified when investigating this category ofcrimes are a peculiar benchmarkfordetermining the directions ofthe investigator's activity during a separate criminal proceeding.

Key words: violation of safety rules, performance of work with increased danger, circumstances to be clarified, forensic methodology, crime investigation.

Постановка проблеми. З метою захисту прав і свобод громадян під час здійснення досудового розслідування злочинних порушень правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою постає проблема формування доказової бази. Важливим елементом криміналістичної методики розслідування зазначеної категорії злочинів є обставини, що підлягають з'ясуванню. Перелік обставин, що підлягають з'ясуванню під час розслідування порушень правил безпеки, необхідно формувати з урахуванням теоретичних напрацювань, а також актуальних проблем чинного кримінального процесуального законодавства.

Стан опрацювання. Проблематика обставин, що підлягають з'ясуванню під час розслідування окремих категорій злочинів, активно досліджується вченими-криміналістами, такими як І.В. Басиста, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін,

В.А. Журавель, В.О. Коновалова, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, Б.В. Щур та ін. Окремі питання щодо обставин, які підлягають з'ясуванню у розслідуванні порушень правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою, висвітлені у роботах Л.Г. Бордюгова, І.О. Кучеркова, О.В. Таран, М.П. Яблокова та ін.

Метою статті є аналіз теоретичних основ формування обставин, що підлягають з'ясуванню у розслідуванні порушень правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою.

Виклад основного матеріалу. Насамперед слід зазначити, що об'єктом розслідування будь-якого злочину є механізм злочину, що мав місце у минулому. При цьому слідчий повинен відновити події, що мали місце у минулому, повно і всебічно, визначити час, місце і знаряддя, за допомогою якого було скоєно злочин, спосіб вчинення, мотиви, вину та ін. [1, с. 7]. Особливістю сучасного стану формування окремих криміналістичних методик є проблема співвідношення криміналістичної характеристики й обставин, що підлягають з'ясуванню. Деякі вчені висловлюють думку, що обставини треба розглядати як елемент криміналістичної характеристики злочину [2, с. 546]. Досить дискусійною є позиція Р.С. Бєлкіна, який дав пояснення щодо відмови включення обставин, які підлягають з'ясуванню, до криміналістичної характеристики [З, с. 318-319]. У подальшому, змінивши свою позицію, вчений наголосив, що правильно сформульована характеристика повинна органічно включати в себе перелік обставин, що підлягають доказуванню [4, с. 274].

Слід підтримати позицію тих дослідників-криміналістів, які стверджують, що криміналістична характеристика та обставини, що підлягають з'ясуванню, - це різні за змістом та функціональною спрямованістю самостійні структурні елементи методики розслідування окремих видів злочинів, які не конкурують між собою і призначені для вирішення різнопланових завдань розслідування [5, с. 183].

Заслуговує на увагу питання раціональності включення обставин, що підлягають з'ясуванню, до структури окремих методик розслідування. Так, І.О. Возгрін відкидає необхідність включення до структури типової методики розслідування злочину обставин, що підлягають з'ясуванню, зазначаючи, що до неї входить лише криміналістична характеристика злочину; програма (алгоритм) розслідування злочину; опис особливостей підготовки та проведення найбільш характерних для розслідування цього виду злочину слідчих (розшукових) дій; опис особливостей підготовки і проведення дій з метою попередження злочинної діяльності [6, с. 205]. Аналогічної позиції дотримується й О.М. Васильєв, який до загальних положень методики розслідування злочинів не включає зазначені обставини [7, с. 34]. На нашу думку, більш доцільним варто вважати традиційний підхід, за яким обставини розглядаються як невід'ємний складовий елемент структури окремої криміналістичної методики поряд із криміналістичною характеристикою.

Сьогодні усталеними слід визнати погляди стосовно того, що процедура формування обставин, які підлягають з'ясуванню, зумовлена трьома чинниками - предметом доказування (ст. 91 КПК України), кримінально-правовою та криміналістичною характеристиками певного різновиду злочинного прояву. При цьому предмет доказування як абстрактна інформаційна модель, що відображена в нормах чинного КПК, є визначальною, базовою для всіх злочинних діянь без винятку [5, с. 176], а саме:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання [112].

У науковій юридичній літературі наголошується на необхідності встановлення обставин учинення злочину залежно від конкретного елемента складу злочину (суб'єкта, об'єкта, об'єктивної чи суб'єктивної сторони). Так, до обставин, що підлягають з'ясуванню стосовно об'єктивної сторони злочину, віднесено:

- які правила техніки безпеки або інші правила охорони праці (загальні або галузеві) були порушені;

- яким чином порушені (шляхом дії або бездіяльності) і в чому конкретно проявилася дія (бездіяльність);

- який ступінь суспільної небезпеки злочинної поведінки (особливо у разі декількох правопорушень);

- де (завод, цех, шахта, будівництво, сільськогосподарська ферма тощо), коли (дата, час), при виконанні якої виробничої операції, на якому верстаті, агрегаті, механізмі, з використанням якого інструмента, в якій виробничій обстановці мала місце подія;

- який технічний стан уживаного устаткування і його забезпеченість запобіжними пристроями;

- наскільки безпечним був технічний режим цієї роботи;

- який механізм події (вибух, падіння з висоти, отруєння, дія електричного струму тощо);

- які наслідки настали або могли настати;

- тощо [9, с. 77].

З метою формування повного уявлення про всі фактичні обставини події та її причин слідчому, прокурору слід зібрати дані залежно від фактичного способу порушення правил техніки безпеки, для чого передусім слід установити:

- яке завдання виконував потерпілий в той момент, коли стався травматичний випадок. Хто, коли і в якій формі дав йому це завдання;

- чи був підготовлений працівник для виконання завдання і чи були необхідні умови для його виконання;

- коли потерпілий приступив до виконання цього завдання і як відбувалася робота [10, с. 39, 40].

Наведені вище підходи мають важливе як теоретичне, так і практичне значення для розслідування злочинів, однак вони мають доволі обмежену спрямованість, не відрізняються комплексністю і не охоплюють усіх особливостей розслідування порушення правил безпеки як самостійного складу злочину, передбаченого ст. 272 КК України. Тому вважаємо за доцільне обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування порушень правил безпеки, конкретизувати з урахуванням кримінально-правової та криміналістичної специфіки злочину.

Таким чином, під час розслідування злочинних порушень правил безпеки по кожному кримінальному провадженню мають бути з'ясовані нижченаведені обставини:

1. Спосіб (форма) порушення правил безпеки:

а) характер робіт, що виконувалися (підземні роботи на шахтах, висотні роботи та ін.);

б) характер порушення правил безпеки (дія або бездіяльність), кількість порушень і характер їх комбінацій;

в) які конкретно порушення правил безпеки були вчинені (у формі дії та/або бездіяльності);

г) спосіб приховування злочину (знищення матеріальних носіїв, зміна обстановки місця порушення правил безпеки);

д) технологія виробництва і порядок проведення робіт із підвищеною небезпекою.

2. Обстановка, час і місце порушення правил безпеки:

а) форма власності підприємства, на якому сталося порушення, його організаційно-правова форма, вид діяльності, ступінь самостійності;

б) наявність негативних чинників у вигляді шуму, загазованості тощо, загальна обстановка на підприємстві (щодо рівня дотримання техніки безпеки);

в) обстановка загалом на підприємстві, в установі, організації до вчинення правопорушення, яка опосередковано впливає на можливість настання небезпечних наслідків під час виконання робіт із підвищеною небезпекою (неправильний підбір кадрів адміністративно-технічного персоналу, недотримання положень щодо перевірки знань правил техніки безпеки тощо);

г) рівень забезпечення техніки безпеки під час виконання робіт, що сформувався на певному підприємстві (система контролю за проведенням навчання, перевірки знань та інструктажу працівників з питань безпечного виконання робіт із підвищеною небезпекою, організація проведення тематичних занять, лекцій, семінарів, консультацій, переглядів кіно- та відеофільмів тощо);

д) місце вчинення кожного порушення, у тому числі фактичне місце вчинення (інформаційне і фізичне), виконання робіт (шахта, цех, будівельний майданчик) і місце настання небезпечних наслідків. Окрім того, слід з'ясовувати місце приховування злочину;

е) час учинення кожного порушення правил безпеки і термін, протягом якого здійснювалися такого роду порушення, час настання наслідків, режим роботи підприємства, час проведення дій для приховування злочину;

є) на якому технологічному етапі здійснено порушення;

ж) документообіг, порядок його оформлення і відповідність вимогам чинного законодавства.

3. Особа злочинця:

а) характеристика особи злочинця відповідно до диспозиції ст. 272 КК України (спеціальний суб'єкт), кількість винних осіб;

б) вік, стать, рівень освіти, фахові, професійні, ділові і моральні якості особи, мотиви вчинення правопорушення;

в) посада, яку займає особа, її професійний стаж;

г) чи була особа відповідальною за дотримання необхідних правил безпеки, чи спеціально уповноважена; наявність документів, що підтверджують покладення обов'язку дотримання правил безпеки;

д) чи проходила винна особа вступний інструктаж та підвищення кваліфікації з техніки безпеки, наявність документів на підтвердження зазначеного.

4. Особа потерпілого:

а) правовий статус потерпілого (працівник підприємства, на якому сталося порушення правил безпеки; займана ним посада; чи входило виконання робіт із підвищеною небезпекою до кола його обов'язків);

б) вік, стать, рівень освіти, фахові, професійні, ділові та моральні якості особи, її ставлення до виконуваної роботи;

в) чи знаходився потерпілий у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших психотропних речовин;

г) виконував потерпілий роботи з підвищеною небезпекою чи був випадковим очевидцем події;

д) вікгимологічні особливості поведінки потерпілого (опосередкована його участь у процесі порушення правил безпеки, неправомірна чи правомірна поведінка);

е) чи проходив потерпілий спеціальне навчання і щорічну перевірку знань із питань охорони праці;

є) факт впливу негативних чинників на поведінку потерпілого.

5. Наслідки порушення правил безпеки:

а) вид і характер наслідків;

б) ступінь тяжкості тілесних ушкоджень (за наявності потерпілих);

в) розмір заподіяних матеріальних збитків.

6. Обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: діяння, яке спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

7. Обставини, що характеризують особу обвинуваченого:

а) риси характеру, схильність до вживання спиртних напоїв або наркотичних чи інших психотропних речовин;

б) спосіб життя, ставлення до виконуваних обов'язків.

8. Обставини, що обтяжують покарання (вичерпний їх перелік встановлено ст. 67 КК України).

9. Обставини, що пом'якшують покарання:

а) обставини, визначені ч. 1 ст. 66 КК України;

б) позитивна характеристика з місця роботи;

в) вчинення злочину вперше;

г) наявність на утриманні дітей-інвалідів та ін.

10. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження (статті 36-43 КК України).

11. Обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання (статті 44-49 та 74-79 КК України).

Висновки. Підсумовуючи, варто наголосити, що обставини, які підлягають з'ясуванню під час розслідування порушень правил безпеки, є обов'язковим елементом криміналістичної методики розслідування порушень правил безпеки й орієнтиром для визначення напрямів діяльності слідчого у здійсненні конкретного кримінального провадження.

розслідування порушення правило безпека

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Журавель В.А. Новый уголовный процессуальный кодекс Украины: взгляд криминалиста / В.А. Журавель II Криминалист первопечатный. - Вип. 8. -2014. - С. 56-63.

2. Криминалистика: учебник. - [3-є изд. перераб. и доп.] / под ред. Н.П. Яблокова. - М.: Юристъ, 2005. - 781 с.

3. Белкин Р.С. Курс криминалистики. - [В 3 т. - Т. 3 : Криминалистические средства, приемы и рекомендации] / Р.С. Белкин. - М. : Юристъ, 1997. - 408 с.

4. Белкин Р.С. История отечественной криминалистики / Р.С. Белкин. - М. : Норма, 1994. - 328 с.

5. Журавель В.А. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції: моногр. / В.А. Журавель ; Нац. акад. прав, наук України, Ін-т вивч. пробл. злочинності. -X. : Апостіль, 2012. - 304 с.

6. Возгрин И.А. Криминалистическая методика расследования преступлений / И.А. Возгрин. - Минск: Вышэйш. шк., 1983. -215 с.

7. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений /А.Н. Васильев. - М.: Изд-во МГУ, 1978. - 72 с.

8. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р., № 4654-УІ//Офіц. вісн. України.-2012,- №37. - Ст. 1370.

9. Расследование и предупреждение преступных нарушений правил охраны труда и техники безопасности : моногр. / Н.П. Яблоков, С.А. Квелидзе. - М.: Изд-во МГУ, 1971,- 180 с.

10. Брайнин М.С. Расследование преступных нарушений правил техники безопасности / М.С. Брайнин, Э.Д. Куранова, Н.П. Косоплечее. - М. : Госюриздат., 1958. -257 с.

Размещено на Allbest.ru