Механізми сприяння розвитку соціальних ресурсів громадянського суспільства та їх участі в реформі децентралізації

З іншого боку, реалізація Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016--2020 рр. [5], яка включає завдання скорочення строків і спрощення реєстраційних процедур для організацій громадянського суспільства, запровадження єдиного конкурсного порядку відбору органами виконавчої влади програм (проектів, заходів), розроблених організаціями громадянського суспільства, запровадження ефективних механізмів надання фінансової підтримки громадським ініціативам, активізація комплексних заходів, спрямованих на підвищення громадянської освіти населення щодо можливості захисту своїх прав та вираження інтересів через різні форми демократії участі тощо, створює сприятливі умови для підвищення активності ОГС.

Незважаючи на наявні умови для розвитку соціальних ресурсів громадянського суспільства, українці залишаються «пасивними», що підтверджують дослідження, проведені Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва [6], та «недовірливими» згідно з опитуванням, проведеним соціологічною службою Центру Разумкова [7]. На питання: «Чи готові Ви в разі розширення повноважень місцевого самоврядування брати участь в управлінні своїм містом/селищем/селом?» лише 7,6% опитаних дали відповідь «безумовно, так» і 29,1% -- «скоріше, так», а 27,4% та 22,8% -- «скоріше, ні» та «безумовно, ні» відповідно.

Якщо звернути увагу на те, як саме опитані готові брати участь в управлінні своїм містом/селищем/селом, то 41,7% готові прийти на вибори до органів місцевого самоврядування як виборець; брати участь у громадських слуханнях готові лише 18,9% ; брати участь у громадських роботах із благоустрою -- 15,4%; близько 13% готові брати участь у засіданнях органів місцевого самоврядування, в органах самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети) та у виборах до органів місцевого самоврядування як кандидат.

Дослідження, проведене соціологічною службою Центру Разумкова у 2017 р., свідчить про те, що серед інститутів держави та суспільства найбільшу довіру громадян мають волонтерські організації (їм довіряють 66% опитаних), Церква (63,3%), добровольчий рух (територіальна оборона) (45,2%), громадські організації (43,6%). Вкрай низький рівень довіри мають політичні партії (8,6% опитаних довіряють і 83,5% не довіряють), засоби масової інформації (відповідно 3,4% і 85,2%).

Серед мотивів, які можуть залучити українців до громадської діяльності, найчастіше при опитуванні респонденти вибирають такі: «Якщо під загрозою опиниться життя, здоров'я або добробут моїх близьких і така діяльність буде сприяти ліквідації цієї загрози»; «Якщо така діяльність принесе конкретну користь мені або моїй сім'ї»; «Якщо така діяльність буде приносити конкретну користь суспільству»; «Якщо за це будуть платити гроші» [8].

За досліджуваний п'ятирічний період значних змін у відповідях не відбулося, крім відповіді на питання: «Якщо така діяльність буде приносити конкретну користь суспільству», кількість респондентів, які обрали даний варіант, зросла майже вдвічі.

Для розвитку інститутів громадянського суспільства актуальними залишаються питання фінансування їх діяльності. За статистичними даними, у 2016 р. ГО України отримали 6,2 млрд. грн., що на 2% менше, ніж у 2015 р. Основними джерелами фінансування залишилися надходження від благодійності (56,7%), членські внески (10%), надходження від товариств, підприємств, створених ГО (7,5%). Із державного та місцевих бюджетів ГО в минулому році отримали лише 4,2% та 3,1% від загальної суми відповідно [9, с. 5].

Таким чином, розроблення дієвих механізмів фінансової підтримки ОГС із боку державних органів та органів самоврядування, незалежний контроль над розподілом виділених коштів на конкурсній основі є першочерговими завданнями з розвитку ОГС.

Для підвищення ефективності надання суспільних послуг на місцевому рівні необхідно створювати ресурсні центри розвитку інститутів громадянського суспільства та єдині бази тих, хто потребує соціальних послуг, бази даних про спеціалізацію ОГС для координації діяльності місцевих організацій і контролю над рівним доступом усіх мешканців до суспільних, у т. ч. соціальних, послуг.

Згідно з Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні [10], кроки децентралізації влади включають максимальне залучення населення до прийняття управлінських рішень, сприяння розвитку форм прямого народовладдя, вдосконалення механізму координації діяльності місцевих органів виконавчої влади. Від громадських організацій та активних громадян залежить розвиток різних форм місцевої демократії: е-петиції, загальні збори, е-звернення, громадські слухання, громадські експертизи, громадські ради, громадські бюджети, наглядові ради, угоди про співпрацю з органами влади, створення та реалізація спільних проектів тощо. Наявність тісних зв'язків між громадськими організаціями та довіра громадян підвищують ефективність заходів впливу на місцеві органи влади. Соціальні зв'язки ІГС, соціальна згуртованість, соціальні контакти, обмін досвідом, створення коаліцій, поширення історій успіху, укладання спільних домовленостей у вигляді меморандумів, угод, протоколів про наміри сприяють розвитку соціального капіталу громади та підсилюють впливовість громадських організацій на процеси місцевого самоврядування.

інститут громадянський суспільство децентралізація

Для підвищення довіри населення до реформи з децентралізації та залучення до участі в процесі децентралізації необхідно запроваджувати та підтримувати такі механізми сприяння розвитку соціальних ресурсів громадянського суспільства:

— посилити громадський контроль над прийняттям рішень органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема шляхом запровадження механізму попереднього громадського обговорення суспільно важливих рішень, моніторингу та громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

— створити робочу групу з представників інститутів громадянського суспільства з анти- корупційної експертизи проектів та їх розробників, які отримують кошти з обласного та місцевого бюджетів із подальшим звітуванням перед громадськістю про їх використання;

— проводити навчальні тренінги, семінари для державних службовців, представників ІГС щодо ефективних комунікацій у процесі створення самодостатніх громад, громадських експертиз та антикорупційних громадських експертиз;

— залучати інститути громадянського суспільства до розроблення статуту ОТГ, Стратегій розвитку області, міст, сіл, селищ і плану їх реалізації, програм та інших програмних документів на місцевому рівні;

— проводити спільні конференції, семінари, круглі столи тощо за участю представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства з питань децентралізації влади та розвитку громади;

— залучати інститути громадянського суспільства до роботи у складі оргкомітетів, експертних та робочих груп, консультативно- дорадчих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

— здійснювати інформаційну підтримку співпраці між органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, представниками бізнесу та інститутами громадянського суспільства в процесі децентралізації влади;

— інформувати населення про переваги децентралізації влади, хід процесу децентралізації в громаді, позитивні зміни в інших громадах у результаті створення самодостатніх громад.

У результаті реалізації запропонованих рекомендацій буде створено необхідні умови для залучення інститутів громадянського суспільства до взаємодії з органами влади та самоврядування на національному, регіональному та місцевому рівнях у процесі децентралізації та розвитку форм демократії в ОТГ.

Бібліографічний список

1. Звіт про науково-дослідну роботу «Соціальні ресурси розвитку регіону в умовах децентралізації управління» / О.Ф. Но- вікова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк та ін. ; НАН України, Ін-т економіки пром-ті. - Київ, 2016. - 156 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://iep.donetsk.ua/uch_sovet/ contents/23_12_2016/Zvit_Novikova.pdf.

2. Україна у цифрах у 2016 році. Статистичний збірник. - К. : Державна служба статистики України, 2017. - 240 с.

3. У Харкові презентували індекс сталості розвитку організацій громадянського суспільства України в 2015 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://timeua.info/ post/kharkov/u-harkov--prezentuvaN--ndeks-stalost--rozvitku- organ-zac-j-gromadyans-kogo-susp-l-stva-ukra-ni-v-2015- roc--04888.html.

4. Як прогресує громадянське суспільство? Презентація індексу сталості розвитку ОГС України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-presshaN/2258549- ak-progresue-gromadanske-suspMstvo-prezentacia-indeksu- stalosti-rozvitku-ogs-ukraini.html.

5. Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/68/2016.

6. Соціологічне опитування «Громадська думка населення щодо реформи децентралізації» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dif.org.ua/artide/gromadska- dumka-naselennya-shchodo-reformi-detsentralizatsii.

7. Ставлення громадян України до суспільних інститутів, електоральні орієнтації. Результати соціологічного дослідження. Київ, 2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://razumkov.org.ua/uploads/ socio/Press0417.pdf.

8. Соціологічне опитування «У якому випадку у Вас може з'явитися потреба в активній громадській діяльності?» (динаміка, 2008-2013) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://old.razumkov.org.ua/ukr/poN.php?poN_id=369.

9. Діяльність громадських організацій у 2016 році. Статистичний бюлетень. - К. : Державна служба статистики України, 2017. - 85 с.

Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/333-2014-р.

Размещено на Allbest.ru