Погляд науковця щодо деяких особливостей оподаткування нематеріальних активів забудовників в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Погляд науковця щодо деяких особливостей оподаткування нематеріальних активів забудовників в Україні

І. Кушнір, голова правління -- президент ПАТ «ХК «Київміськбуд», к.ю.н.

У цій статті автор розкриває особливості оподаткування операцій з нематеріальними активами, якими виступають об'єкти права інтелектуальної власності, на прикладі роботи забудовників в Україні. Зокрема, на прикладі роботи ПАТ «ХК «Київміськбуд», що є лідером будівельної галузі України.

Ключові слова: оподаткування операцій з об'єктами права інтелектуальної власності (ОПІВ), програмне забезпечення, ПАТ «ХК «Київміськбуд»

В этой статье автор раскрывает особенности налогообложения операций с нематериальными активами, которыми выступают объекты права интеллектуальной собственности, на примере работы застройщиков в Украине. В частности, на примере работы ОАО «ХК» Киевгорстрой» -- лидера строительной отрасли Украины.

Ключевые слова: налогообложение операций с объектами права интеллектуальной собственности (НПИС), программное обеспечение, ОАО «ХК» Киевгорстрой»

In this article the author reveals the peculiarities of taxation of transactions with intangible assets, which are the objects of intellectual property rights, on the example of the developers in Ukraine. In particular, the example of JSC «HO> Kyivmiskbud», is a leader in the construction industry of Ukraine. In the domestic construction industry TIPR use is not common practice, as evidenced by the work of many enterprises. If that intangibles they use. In particular, it can be seen in JSC «Kyivmiskbud». The main shareholder, de facto parent and actual controlling party is the Kyiv City Council, which owns a 80% interest in the authorized capital of the group parent company which stands JSC «HC» Kyyivmiskbud», founded in 1955. Regarding transactions directly with TIPR, then they in this case acts primarily software. Indeed, in recent years, the Company does not conduct research and development and design using ready for their introduction in construction. Taxation of TIPR is made subject to the provisions of national law as taxation and accounting, as well as direct legislation, which defines the status of intellectual property. It should be noted that the display input into production, use and taxation of intellectual property rights as intangible assets of JSC «HC» Kyivmiskbud «is in compliance with applicable tax laws of Ukraine and the Civil and Commercial Codes of Ukraine and special legislation intellectual property, primarily the Law of Ukraine «On copyright and Related rights».

Key words: taxation of transactions with objects of intellectual property rights(TIPR), software, JSC «HC» Kyivmiskbud»

Політічні та економічні події, які відбулися в Україні протягом 2014-- 2016 років, суттєво вплинули на економіку України та українські підприємства. Стосується це й будівельної галузі, яка виступає складовою національної економіки, та діяльність суб'єктів якої пов'язана з численними ризиками. Так, суттєве зростання курсів іноземних валют останніх років призводить до значного зростання вартості будівельних матеріалів, що впливає, у свою чергу, на рентабельність та фінансове положення забудовників, а також може призвести до зменшення попиту на нерухомість. Тому однозначно можна говорити, що фінансова криза української економіки має вплив на результати діяльності забудовників.

Разом із тим такий вплив не слід оцінювати виключно з негативного боку. Криза завжди дає й нові можливості. І якщо компанія розуміє як і устигає вчасно підлаштуватися під хід речей, що міняється, успіх неминучий. Саме на цих позиціях стоїть ПАТ «ХК«Київміськбуд». Криза останніх років принесла на ринок декілька нових тенденцій, і «Київміськбуд» відразу ж їх підхопив. З одного боку це стосується зменшення площі квартир, які будуються. Такий підхід обумовлюється не лише високими тарифами на комунальні послуги і загальним падінням рівня доходів населення, але і перерозподілом джерела зберігання вкладень. Оскільки з приходом кризових часів українці все частіше звертаються до нерухомості як до інструменту збереження грошей. Житло є ліквідним активом у всі часи, і люди це розуміють -- саме у цьому проявляється друга тенденція.

Третя тенденція пов'язана зі збільшенням випадків незаконного будівництва. «Людина віддає за квартиру гроші, а на виході не отримує ні житла, ні вкладень. Такі ситуації небезпечні, тому що автоматично кидають тінь на усіх забудовників, навіть найбільших. У той же час вони повинні навчити українців ретельно перевіряти, куди і кому віддавати гроші. Надійних забудовників не так багато, а купівля власного житла не настільки часта подія в житті людини, щоб відноситися до неї легковажно» [1]. Саме ці міркування й беруться до уваги при розбудові діяльності ПАТ «Київміськбуд» (далі -- Компанія).

Однак при цьому здійснення діяльності Компанії так чи інакше пов'язана з питання оподаткування.

Для української системи оподаткування характерною є наявність численних податків, а також законодавство, яке підлягає частим змінам, яке може застосовуватися ретроспективно, яке може тлумачитися по-різному та яке в деяких випадках є суперечливим. Нерідко виникають протиріччя у тлумаченні податкового законодавства між місцевими, регіональними та державними фіскальними органами, з однієї сторони, та фінансовими органами (зокрема, Міністерством фінансів, Національним банком України). Стосується це багатьох питань, наприклад, валютних різниць чи кредитної політики, цінних паперів тощо. Податковий рік залишається відкритим для перевірок, що проводяться податковими органами, протягом наступних трьох календарних років; однак за певних обставин податковий рік може залишатися відкритим довше (зокрема, при питаннях декларування). Наявність таких підходів, визначених законодавчо, а також особливостей правозастосування створює значно більш серйозні податкові ризики в Україні, порівняно із типовими ризиками, притаманними країнам із більш розвиненими системами оподаткування та стабільними економіками.

Разом із тим наявність таких ризиків не впливає на припинення діяльності забудовників. Натомість їх успішна діяльність значною мірою пов'язується з кваліфікованим супроводженням своїх операцій у частині оподаткування. Стосується це будь-яких видів діяльності та операцій, рівно як і будь-яких податків.

Однак, як засвідчує аналіз діяльності забудовників у цілому, надзвичайно мало уваги при цьому приділяється питанням визначення місця нематеріальних активів (у частині об'єктів права інтелектуальної власності), у тому числі й щодо їх оподаткування. Хоча нині роль інтелектуального капіталу у функціонуванні господарюючих суб'єктів у всьому розвиненому світі істотно зростає.

Саме ці міркування й спонукали до розкриття у цій статті особливостей оподаткування операцій з нематеріальними активами, якими виступають об'єкти права інтелектуальної власності.

Слід зауважити, що питання оподаткування операцій з об'єктами права інтелектуальної власності (далі -- ОПІВ), на відміну від інших операцій, не набули значного розкриття в юридичній літературі. Цей висновок випливає з аналізу основних розробок вітчизняних юристів, що спеціалізуються у сфері фінансового та податкового права, зокрема Бакун О.В., Гаврилюк Р.О., Гетманцева Д.О., Головашевича О.О., Касьяненко Л.М., Криницького І.Є., Кучерявенка М.П., Орлюк О.П., Перепелиці М.О., Пришви Н.Ю. та багатьох інших. Деяка аналітика з цього напряму приводиться на інтерактивній платформі Taxlink.ua. Все про податки [2]. Більше уваги з цього напряму приділяється представниками економічних наук, що спеціалізуються у сфері інтелектуальної власності, зокрема Борко Ю.Л., Бутнік-Сіверським О.Б. та деякими іншими. Разом із тим практика породжує постійні питання, що потребують розв'язання, у тому числі й за допомогою теоретичних конструкцій.

У вітчизняній будівельній галузі використання ОПІВ не є розповсюдженою практикою, про що свідчить діяльність багатьох підприємств. При тому, що нематеріальні активи ними використовуються. Зокрема, це можна простежити на прикладі ПАТ «Київмісьбуд». Основним власником акцій, фактичним материнським підприємством та фактичною контролюючою стороною є Київська міська рада, якій належить 80 % у статутному капіталі групи, головним підприємством якої виступає ПАТ «ХК «Київміськбуд», засноване у 1955 році [3].

Основними видами діяльності Компанії є: координація діяльності підприємств будівельного комплексу; виконання функцій замовника з будівництва, реконструкції та проектування об'єктів; виконання функцій генпідрядника за об'єктами міських заказів, зарубіжних та інших інвесторів; інвестиційна діяльність -- розробка та впровадження схем залучення коштів в будівництво. Крім того, Компанія здійснює діяльність в готельному бізнесі. Тобто, Компанія займається господарським управлінням будівництвом та експлуатацією житла і об'єктів соціально-побутового призначення, виконанням функцій замовника в будівництві, здійсненням технічного нагляду за будівництвом тощо. Компанія бере участь у будівництві великих об'єктів інфраструктури м. Києва та численних житлових об'єктів міста та Київської області.

Також до групи включені дочірні підприємства, які знаходяться під контролем Компанії. Підприємства групи здійснюють свою діяльність на внутрішньому ринку України. Головне підприємство групи ПАТ «ХК «Київміськбуд» є лідером будівельної галузі України. Найбільший та найвизначніший оператор ринку нерухомості користується довірою суспільства та орієнтований на потреби громади з середнім рівнем доходів. ПАТ «ХК «Київміськбуд» -- активний учасник державної програми «Доступне житло». Доцільно зазначити, що діяльність Компанії, пов'язана з розвитком житлового будівництва, отримала статус «Народного проекту».

Фінансування діяльності Компанії здійснюється за рахунок власних та залучених коштів, робочого капіталу вистачає для поточних потреб. Компанія активно спрямовує свою діяльність наскорочення накладних витрат на проектування, будівництво та закупівлю будівельних матеріалів, впровадження нових схем залучення коштів. Це дає позитивний ефект усі останні роки.

Що стосується операцій безпосередньо з ОПІВ, то ними у даному разі виступає переважно програмне забезпечення. Адже в останні роки Компанія не веде досліджень та розробок, а використовує готові розробки для впровадження їх в будівництві.

Аналіз фінансової звітності Компанії, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, засвідчує, що протягом 2014-2015 років істотних змін щодо стану нематеріальних активів не відбувалося [4]. Дані наводяться за загальним показником: «Програмне забезпечення та інші нематеріальні активи Розробки та дослідження».

2014 рік. Первісна вартість на початок звітного періоду (01.01.2014 р.) 5 347 тис. грн. Закупівля -- 640 тис. грн. Первісна вартість на кінець звітного періоду (31.12.2014 р.) -- 5 688 тис. грн. Амортизація на початок звітного періоду (01.01.2014 р.) -- 1 824 тис. грн. Поточна амортизація -- 646 тис. грн. Амортизація на кінець звітного періоду (31.12.2014 р.) -- 2 194 тис. грн. Залишкова вартість на кінець звітного періоду (31.12.2014 р.) -- 3 494 тис. грн.

2015 рік. Первісна вартість на початок звітного періоду (01.01.2015 р.) 5 688 тис. грн. Закупівля -- 408 тис. грн. Первісна вартість на кінець звітного періоду (31.12.2015 р.) -- 5 655 тис. грн. Амортизація на початок звітного періоду (01.01.2015 р.) -- 2 194 тис. грн. Поточна амортизація -- 501 тис. грн. Амортизація на кінець звітного періоду (31.12.2015 р.) -- 2 255 тис. грн. Залишкова вартість на кінець звітного періоду (31.12.2015 р.) -- 3 400 тис. грн.

Тобто, залишкова вартість нематеріальних активів становила відповідно:

Програмне забезпечення та інші нематеріальні активи:

3 400 тис. грн. (31.12.2015) та 3 494 тис. грн. (21.12.2014).

При цьому розробки та дослідження у ці періоди не проводилися. Переоцінка нематеріальних активів не здійснювалась. Нематеріальні активи в заставі не перебували.

Оподаткування операцій з ОПІВ здійснюється з урахуванням положень національного законодавства як у сфері оподаткування, так і бухгалтерського, а також безпосередньо законодавства, яким визначається статус об'єктів права інтелектуальної власності. У даному разі ним виступає, у першу чергу, Цивільний кодекс України [5], Господарський кодекс України, а також спеціальне законодавство у сфері інтелектуальної власності. Зокрема, закони України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» тощо. Що стосується програмного забезпечення, то воно є об'єктом авторсько-правового регулювання, відповідно, базовим законом для нього є Закон України «Про авторські права і суміжні права» [6].

Відповідно до чинного законодавства об'єкт оподаткування може виникати тоді, коли у платника податків створюється такий об'єкт або він виникає внаслідок придбання чи отримання. Придбання/отримання прав на ОПІВ згідно Цивільного кодексу України може здійснюватися як на підставі договорів щодо прав інтелектуальної власності (наприклад, договору про пе- редання майнових прав інтелектуальної власності, ліцензійного договору, ліцензії тощо), так і на підставі інших цивільно-правових договорів. Наприклад, шляхом внесення ОПІВ до статутного капіталу юридичної особи. При заставах ОПІВ не переходить у власність нового суб'єкта, внаслідок чого відчуження прав не відбувається (а відтак, і не виникає податковий обов'язок за даним видом операції).

Це пов'язано не лише зі статусом об'єкту оподаткування, але й безпосередньо з характеристиками самогосуб'єкта оподаткування. В юридичній літературі підкреслюють, що «платник податків повинен володіти податковою правосуб'єктністю. Його основним обов'язком є публічний обов'язок зі сплати податку, пов'язаний із безпосереднім здійсненням податкових вилучень, що відбувається в межах майнових податкових відносин. При цьому платник не може добровільно, за власним бажанням, передати зазначений обов'язок іншій особі, як це може відбуватися у рамках цивільно-правових відносин» [7, с. 359].

Що стосується безпосередньо положень Податкового кодексу України, то у ньому є ряд положень, присвячених об'єктам права інтелектуальної власності. Не зупиняючись на проблемах термінології або особливостях оподаткування операцій податком на додану вартість чи оподаткування доходів фізичних осіб (кожне з цих питань вимагає ретельного розкриття), зупинимося на загальних положеннях щодо оподаткування податком на прибутки підприємств. У даному разі доцільно згадати статтю 138 ПК України [8], якою встановлено правила стосовно різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів. Адже саме у цій статті з метою визначення порядку розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування та встановлення строків нарахування амортизації нематеріальних активів міститься розподіл нематеріальних активів на групи.

А саме (див. Табл. 1).

Отже, як видно з наведеного, ОПІВ містяться у групах 3-5. Законодавець обрав достатньо традиційний підхід поділу: група 3 -- засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, група 4 -- об'єкти патентного права та нетрадиційні об'єкти, група 5 -- об'єкти авторського права та суміжних прав.

Щодо строку дії нематеріального активу, то він залежить від правовстановлюючого документа.

Таблиця 1. 138.3.4. Строки нарахування амортизації нематеріальних активів

Підпунктом 138.3.4. пункту 138.3. статті 138 ПК України також визначено, що «якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років» [8]. Такий підхід податкового законодавства корелюється зі спеціальним законодавством у сфері інтелектуальної власності, яким визначаються види правовстановлюючих документів (зокрема, патентів, свідоцтв -- що визначають статус ОПІВ, а також ліцензій, сертифікатів, якими можуть також оформлюватися набуті права). Порядок набуття об'єктом інтелектуальної власності правового статусу закріплюється чинним законодавством.

Отже, при визначенні підстав оподаткування, у першу чергу слід визначитися з групою, до якої належить ОПІВ.

Придбання ОПІВ має здійснюватися на умовах цивільно-правового договору за ціною, узгодженою сторонами договору. Така ціна може визначатися як у самому договорі, так і в протоколі узгодження ціни, який є невід'ємною частиною договору, або погоджуватися сторонами на підставі незалежної професійної оцінки.

За загальним визначенням прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК України [9].

Для правильного оподаткування операцій з ОПІВ слід проаналізувати їх статус та статус правовстановлюючих документів, якими визначаються набуття прав на ОПІВ. Зокрема, має бути наявним та чинним охоронний документ, яким оформлюється відповідний ОПІВ. Якщо цей об'єкт придбаний внаслідок укладеного договору, то слід проаналізувати зміст такого договору та правильність його укладення, зокрема у частині визначення питання стосовно повної чи часткової передачі майнових прав на конкретний ОПІВ; здійснюється передача на умовах відчуження чи ліцензії; строк та територія дії договору тощо. Адже, наприклад, у випадку отримання ОПІВ на умовах ліцензійного договору чи ліцензії, такі ОПІВ не підлягають обліку у складі нематеріальних активів. Оскільки не відбувається відчуження прав. Згідно податкового законодавства витрати, пов'язані з придбанням (створенням) таких об'єктів, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Також при аналізі операцій з ОПІВ мають бути проаналізовані й питання правонаступництва суб'єкта оподаткування, а також законності дії відповідних охоронних документів, факт відсутності судових заборон чи рішень тощо.

Підсумовуючи, слід зазначити, що відображення введення у господарський обіг, використання та оподаткування об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів ПАТ «ХК «Київміськбуд» відбувається з дотримання вимог чинного податкового законодавства України, а також Цивільного та Господарського кодексів України та спеціального законодавства у сфері інтелектуальної власності, у першу чергу, Закону України «Про авторське право і суміжні права». Водночас доцільним є приділення у перспективі уваги питанням капіталізації за рахунок об'єктів промислової власності, як об'єктів патентного права, так і безпосередньо засобів індивідуалізації.

інтелектуальний власність оподаткування забудовник

Список використаних джерел

1. Кутецкая Д. Отечественный рынок недвижимости за последние три года пережил немало потрясений Бизнес. 17.10.2016.

2. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. -- 2003. -- № 40-44. -- Ст. 356. (зі змінами)

3. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792- XII в редакції Закону № 2627-ІІІ від 11.07.2001 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1994. №13. Ст. 64. (зі змінами)

4. Орлюк О. П. Фінансове право. Академічний курс : підручник / О. П. Орлюк. -- К.: Юрінком їнтер, 2010. -- 808 с.

5. Податковий кодекс України: Закон вІд 2 грудня 2010р. № 2755-VI//Відомості Верховної Ради України (ВВР). -- 2011. -- № 13-14, № 15-16, № 17. -- Ст. 112 (зі змінами).

6. Коментар бухгалтерського та податкового законодавства щодо об'єктів права інтелектуальної власності / за наук. ред. О. Б. Бутнік-Сіверського; Ю. Л. Борко, О. Б. Бутнік-Сіверський, О. П. Орлюк. К. : НДІІВ НАПрНУ. 2014. 96 с.

Размещено на Allbest.ur