Актуальні проблеми торгівлі людьми в українському суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні проблеми торгівлі людьми в українському суспільстві

Йосипів А.О.

Стаття присвячена дослідженню проблем торгівлі людьми в українському суспільстві. З'ясовано, що негативний вплив від торгівлі людьми простежується у різних сферах життєдіяльності суспільства: сприяє поширенню венеричних захворювань, СНІДу, формуванню моральної деградації та відчуженості особистості, втрати родинних зв'язків, руйнуванню суспільної моралі, небезпечному «звиканню» громадської свідомості до негативного явища, поширенню депресивних синдромів та суїцидальних тенденцій, зростанню агресивності та жорстокості. Встановлено причини низького рівня розкриття злочинних дій, пов'язаних із тими чи іншими проявами торгівлею людьми та причин і умов, що обумовлюють вчинення торгівлі людьми. Зазначено, що для розробки ефективних заходів зниження рівня торгівлі людьми необхідно, насамперед, встановивши причини скоєння злочину та виявивши умови, які сприяють його вчиненню, впливати на них. Відтак, з'ясовано, що насамперед необхідно знизити рівень повторної віктимізації громадян та підвищити рівень обізнаності з проблемою торгівлі людьми і правової освіти. Також не менш важливим є інформування населення про способи вчинення даних злочинів, злочинні «схеми» та механізми.

Ключові слова: торгівля людьми, рабство, жертва торгівлі людьми, профілактика, соціальна профілактика, причини та умови.

Статья посвящена исследованию проблем торговли людьми в украинском обществе. Установлено, что негативное влияние от торговли людьми прослеживается в различных сферах жизнедеятельности общества: способствует распространению венерических заболеваний, СПИДа, формированию нравственной деградации и отчужденности личности, потери родственных связей, разрушению общественной морали, опасном «привыкании» общественного сознания к негативному явлению, распространению депрессивных синдромов и суицидальных тенденций, росту агрессивности и жестокости. Установлены причины низкого уровня раскрытия преступных действий, связанных с теми или иными проявлениями торговлей людьми, причины и условия, обусловливающие осуществление торговли людьми. Отмечено, что для разработки эффективных мер снижения уровня торговли людьми необходимо, прежде всего, установив причины совершения преступления и обнаружив условия, способствующие его совершению, влиять на них. Поэтому, установлено, что в первую очередь необходимо снизить уровень повторной виктимизации граждан и повысить уровень осведомленности с проблемой торговли людьми и правового образования. Также не менее, важным является информирование населения о способах совершения данных преступлений, преступные «схемы» и механизмы.

Ключевые слова: торговля людьми, рабство, жертва торговли людьми, профилактика, социальная профилактика, причины и условия.

The article is dedicated to the problem of human trafficking in Ukrainian society. It's found out that negative impact of human trafficking is observed in various spheres of society's life: it causes the spread of venereal diseases, AIDS, formation of moral degradation and alienation of personality, deprivation of family relations, destruction of social morality, dangerous addiction of public consciousness to the negative phenomenon, spreading of depressive syndromes and suicide tendency, increasing of aggressiveness and cruelty. The reasons of low level of the detection of criminal actions connected with this or that display of the crime and reasons and conditions, that cause committing human trafficking are established in the research.

It's pointed out that for work out of effective measures for decreasing the level of human trafficking, it's needed to establish the reasons for committing the crime and revealing the conditions, that cause its committing and make influence on them. Therefore, it's found out, that at first, it's necessary to lower the level of duplicative victimization of citizens and increase the level of competence with the problem of human trafficking and legal education. Not less important is keeping informed the society about the ways of committing the following crime, criminal “scheme” and mechanisms.

Key words: human trafficking, slavery, victim of human trafficking, prevention, social prevention, reasons and conditions.

Постановка проблеми. Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють явищу торгівлі людьми. Прагнучі кращої долі та, на перший погляд, легкого і значного заробітку, люди їдуть за кордон. Злочинці, що займаються торгівлею людьми, щороку використовують сотні таких шукачів.

Негативний вплив від торгівлі людьми простежується у різних сферах життєдіяльності суспільства: сприяє поширенню венеричних захворювань, СНІДу, формуванню моральної деградації та відчуженості особистості, втрати родинних зв'язків, руйнуванню суспільної моралі, небезпечному «звиканню» громадської свідомості до негативного явища, поширенню депресивних синдромів та суїцидальних тенденцій, зростанню агресивності та жорстокості. Торгівля жінками сприяє знищенню генофонду нації, оскільки злочинними угрупованнями втягуються у проституцію лише фізично здорові та найпривабливіші дівчата.

На сьогодні не існує повної інформації про реальну кількість українських жінок і дітей, втягнутих у міжнародну торгівлю людьми. За даними Генеральної прокуратури України, у листопаді 2016 року органами досудового розслідування було обліковано 119 кримінальних правопорушень по ст. 149 Кримінального кодексу України - торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини, у грудні цього ж року - 115, а у січні 2017 року - 20 таких правопорушень. Проте, наведені цифри далеко не повністю відображають рівень даного виду злочинності. Як відомо, торгівлі людьми притаманне явище латентності з високим рівнем.

Торгівля людьми згідно з оцінками експертів вважається третьою за прибутковістю сферою діяльності організованої злочинності, особливо у частині її транснаціональної складової, поряд із торгівлею зброєю та наркотиками.

Ступінь розробленості проблеми. Проблемам протидії торгівлі людьми та нормативно-правового забезпечення цієї діяльності приділили увагу багато науковців і практиків, зокрема: В.Л. Грохольський, С.М. Гусаров, О.О. Дульський, К.Б. Левченко, Я.Г. Лизогуб, А.М. Орлеан, В.М. Підгородинський, О.В. Святун, І.В. Сервецький та багато інших. Наявність численних розробок даної проблеми сприяє вирішенню багатьох проблем, але, попри це, торгівля людьми як національна проблема українського суспільства залишається актуальною та характеризується негативними тенденціями.

Виклад основного матеріалу. Торгівля людьми має давню історію. Як зазначає О. Галиця у своїй статті «Торгівля людьми (історія, сучасність)», з давніх-давен у деяких державах були поширені рабство й работоргівля як одна з форм торгівлі людьми. Але тоді і рабство, і работоргівля були законними явищами. Рабство було окремим видом існування людини (раба), а работоргівля виступала засобом придбання та продажу людей на тодішніх спеціальних ринках рабів [1].

Першою міжнародною угодою, що закріпила визначення рабства, була Конвенція про рабство [2], укладена під егідою Ліги Націй 25 вересня 1926 р. Вона визначила рабство як «становище чи стан особи, щодо якої здійснюються деякі чи всі повноваження, характерні праву власності» (п. 1 ст. 1). Право власності є загальним елементом, який присутній у всіх конвенціях, що присвячені скасуванню рабства та практик, подібних рабству. Крім того, Конвенція 1926 р. визначила работоргівлю як «всі дії, пов'язані із захопленням, придбанням будь-якої особи чи розпорядженням нею з метою обернення її у рабство; всі дії, пов'язані з придбанням раба з метою його продажу чи обміну; всі дії щодо продажу чи обміну особи, придбаної з цією метою, і взагалі всі дії щодо торгівлі чи перевезення рабів» (п. 2 ст. 1).

Єдиним міжнародно-правовим актом, що стосується торгівлі людьми, залишається Конвенція 1949 р. про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами. Як і у більш ранніх конвенціях, поняття «торгівлі людьми» зводиться до торгівлі з метою проституції, результатом чого є вузьке тлумачення поняття торгівлі людьми, оскільки воно виключає велику кількість жінок зі сфери фактичної торгівлі ними. Адже у сучасних умовах торгівля людьми здійснюється і для багатьох інших цілей, окрім сексуальної експлуатації. Так, ст. 35 Конвенції про права дитини забороняє викрадення дітей, торгівлю дітьми та їх контрабанду з будь-якою метою, наприклад, з метою жебрацтва [3]. Заборона торгівлі дітьми містить цілий ряд ситуацій, коли дітей забирають з їх сімей чи коли їх віддають їх же власні батьки для тієї чи іншої експлуатації, у тому числі для усиновлення [3], вербування для будь-якої форми сексуальної експлуатації, включаючи проституцію та порнографію [3] та вербування на роботу [3].

Як зазначає Г.П. Жаровська, діяльність злочинних організацій, які створили поліканал, складна й витончена. У структурі діяльності «поліканалу» торгівлі людьми слід розрізняти ряд етапів, що послідовно змінюють один одного:

перший етап - залучення (вербування, викрадення тощо) жертв, їх перевезення й продаж злочинним організаціям, що спеціалізуються на другому й третьому етапах;

другий етап - посередництво під час торгівлі людьми. Передбачає купівлю жертв у злочинних формувань, які спеціалізуються на першому етапі, і перепродаж їх за більш високу ціну злочинним організаціям, що спеціалізуються на третьому етапі. Ця фаза не є обов'язковою й залежить від організації конкретного каналу;

третій етап - купівля жертв торгівлі людьми у злочинних організацій, що спеціалізуються на першому й другому етапах, та безпосередня експлуатація жертв.

Залежно від ступеня відкритості діяльності злочинних організацій, слід розрізняти вербування осіб для торгівлі людьми у гласній і негласній формах [4, с. 375]. торгівля людський злочин

Результативність органів Національної поліції з викриття та розслідування фактів торгівлі людьми в Україні є незадовільною. Про це на прес-конференції розповів генеральний прокурор Юрій Луценко: «У 2015 році у МВС створили департамент з питань торгівлі людьми. На той момент були тисячі проваджень. Зараз ми скотились лише до десятків проваджень, з яких у суд поступають лише одиниці», - сказав він. Прокурор також заявив, що міжнародні інституції через таку ситуацію можуть перевести Україну в «червону зону», що унеможливить будь-яку допомогу як правоохоронним, так і громадським антикорупційним органам. Він додав, що «найбільшою хворобою» правоохоронців у справі торгівлі людьми є перекваліфікація [5].

Впродовж 2016 року в Україну з інших держав були повернуті 15 українців, які постраждали від торгівлі людьми. Про це заявила заступник міністра соціальної політики Наталія Федорович, повідомляє Укрінформ. «Протягом 2016 року за результатами проведеної українським урядом роботи в Україну були повернуті 15 громадян, які постраждали від торгівлі людьми на території інших держав. З них: з Кувейту - 8 осіб, Лівану - 2, Кіпру - 2, Йорданії - 1, з Малайзії - 1 людина і з Польщі - 1 людина». Таким чином, спостерігається значна географія даного виду злочину. Власне, транснаціональний характер торгівлі людьми є однією з причин складності розкриття та розслідування цих злочинів. За словами п. Федорович, на сьогодні у спеціалізованих установах для жертв торгівлі людьми на території інших держав перебуває 15 українців, і «зараз ведеться робота, пов'язана з поверненням їх в Україну». Заступник міністра виділила основні пріоритетні моменти для Мінсоцполітики у напрямку протидії торгівлі людьми. Зокрема, одним із найважливіших аспектів є запобігання повторенню ситуацій, коли наших громадян використовують або незаконно звинувачують у протиправних діях, зокрема у торгівлі наркотиками [6].

Серед інших причин низького рівня розкриття злочинних дій, пов'язаних із тими чи іншими проявами торгівлі людьми, науковці відзначають:

проблеми, пов'язані зі збором доказів за межами України, враховуючи переважно транснаціональний характер злочинів;

неналежний рівень взаємодії та обміну інформацією із правоохоронними органами інших країн;

відсутність співпраці потерпілих з правоохоронними органами під час розслідування справи;

відсутність дієвого механізму застосування Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» щодо жертв торгівлі людьми;

відсутність єдиного підходу до тлумачення ст. 149 КК України [7, с. 52].

Щодо причин та умов, що обумовлюють вчинення торгівлі людьми, слід назвати наступні:

низький рівень матеріального забезпечення;

високий рівень безробіття;

організована злочинність;

збройні конфлікти;

відкриття кордонів, спрощення можливості для подорожі;

невідповідність міжнародної нормативно-правової бази щодо запобігання торгівлі людьми та захисту потерпілих осіб реальним умовам, брак механізмів реалізації законів;

неузгодженість міграційної політики з реаліями ринку праці у країнах;

лояльне законодавство до занять проституцією у багатьох країнах світу;

порушення принципів соціальної справедливості;

обмеженість можливостей працевлаштування;

низький рівень життя більшої частини населення, насамперед молоді;

несприятливі побутові умови; матеріальна зацікавленість.

розпад сімей;

неповні сім'ї, у тому числі у зв'язку із заробітчанством;

наявність насильства у сім'ї;

низький рівень освіти;

недоліки статево-рольового виховання;

погана обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування та перебування за кордоном та їх наслідки;

правовий нігілізм;

відсутність належної системи захисту потерпілих [8, с. 14; 9; 10].

Наявність такої кількості різноманітних причин черговий раз свідчіть про актуальність даної проблеми для українського суспільства та про необхідність дієвих заходів для боротьби з нею.

Для розробки ефективних заходів зниження рівня торгівлі людьми необхідно, насамперед, встановивши причини скоєння злочину та виявивши умови, які сприяють його вчиненню, впливати на них. Відтак, необхідно, на нашу думку, знизити рівень повторної вікти- мізації громадян та підвищити рівень обізнаності з проблемою торгівлі людьми і правової освіти. Також не менш важливим є інформування населення про способи вчинення даних злочинів, злочинні «схеми» та механізми.

Як зазначає Грищенко С.В. одним з найважливіших напрямів діяльності, спрямованої на протидію торгівлі людьми, є ведення просвітницької роботи серед потенційної групи ризику [11, с. 20]. На його думку, одним з основних напрямків боротьби з торгівлею людьми є соціальна профілактика, яка може бути первинною, вторинною, третинною.

Первинна соціальна робота має інформаційний характер, оскільки спрямована на формування в особистості неприйняття явища та категоричну відмову від маніпуляцій. її завданнями є: вдосконалення тих конструктивних стратегій поведінки, життєвих умінь і навичок, які молода людина вже має, але не знає, як їх застосувати у незнайомій ситуації, яка може призвести до торгівлі людьми; навчання розпізнаванню таких ситуацій і керування ними; збільшення потенціалу особистіс- них ресурсів людини (розвиток внутрішнього контролю власної поведінки, формування правосвідомості, розвиток активності).

Метою вторинної соціальної профілактики є зміна мало адаптивної дисфункціональної ризикованої поведінки на адаптивну. Іншими словами, передбачає зміну ставлення до себе та оточуючих і навчання поведінці, формування досвіду поведінки у ситуаціях, які можуть призвести до потрапляння в рабство.

Третинна соціальна профілактика торгівлі людьми спрямована на інтегрування у суспільство осіб, які потерпіли від торгівлі людьми, з метою запобігання повторного потрапляння у ситуацію торгівлі людьми. Третинна профілактика передбачає виявлення причин та особливостей поведінки і свідомості молодої особи, які призвели до виникнення проблеми, а також усунення причин через перенавчання людини, підвищення її соціального статусу, підтримку у влаштуванні у житті. Третинна соціальна профілактика є в основному індивідуальною, передбачає тривалу роботу і комплекс соціальних послуг [11, с. 21].

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що торгівля людьми є тим видом злочинності, що потребує насамперед віктимологічної профілактики. Адже саме при вчиненні цих злочинів людський фактор у сенсі довірливості, наївності, несвідомості та необізнаності відіграє вирішальну роль під час вибору жертви.

Сьогодні ведеться значна робота як державних, так і громадських органів щодо того, як не стати жертвою торгівлі людьми. Зазначимо, що 80% усіх жертв торгівлі людьми є жінки, близько 70% з яких є жертвами сексуальної експлуатації. Але, попри існування соціальної реклами, гарячих ліній та повідомлень у пресі та на телебаченні про випадки торгівлі людьми, кількість цих злочинів залишається значною. Це свідчить про необхідність посилення соціальної профілактики, проведення її як з молодшими віковими групами (підлітками та молоддю), так і серед дорослого населення. Необхідно підвищити рівень виявлення жертв торгівлі людьми та проведення з ними профілактичної роботи з метою недопущення повторної віктимізації чи перетворення колишніх жертв на вербувальників.

Література

1. Галиця О. Торгівля людьми (історія, сучасність) / О. Галиця // Юридичний журнал «Юстініан». - 2009. - № 1.

2. Конвенция о рабстве 1926 г. // Международные акты о правах человека. - М. : Норма-Инфра-М, 1998. - С. 504-507.

3. Конвенція про права дитини // Права дитини. Збірник документів. - Львів : Оскарт, 1995. (Стаття 34 Конвенції торкається використання дітей у проституції чи в іншій незаконній сексуальній практиці, а також у порнографії та порнографічних матеріалах.)

4. Жаровська ГП. Торгівля людьми як форма організованої злочинної діяльності / Г.П. Жаровська // Актуальні проблеми держави і права. - 2014. - Вип. 71. - С. 373-379.

5. http://24tv.ua/

6. http://zaxid.net/

7. Прокурорські засоби протидії торгівлі людьми : [наук.-практ. посіб.] / В.М. Куц, А.М. Орлеан ; за ред. ГП. Середи. - К. : Варта, 2007. - 168 с.

8. Святун О.В. Європейські механізми боротьби із торгівлею людьми : автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : 12.00.11 «Міжнародне право» / О.В. Святун. - К. : Б. в., 2005. - 18 с.

9. Пунда А.В. Основні причини та передумови торгівлі людьми в Україні / А.В. Пунда. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=668.

10. Соціально-педагогічні основи протидії торгівлі людьми та експлуатації дітей : [навч.-метод. посіб.] / [К.Б. Левченко, Л.Г. Ковальчук, О.А. Удалова та ін.] // Агентство «Україна». - К., 2011. - 292 с.

11. Грищенко С.В. Соціальна профілактика торгівлі дітьми / С.В. Грищенко // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. - 2014 № 2 (8). - С. 20-25.

Размещено на Allbest.ru