Iнформаційно-аналітичне забезпечення оперативної розробки осіб, які готуються до вчинення злочину у складі організованої групи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Iнформаційно-аналітичне забезпечення оперативної розробки осіб, які готуються до вчинення злочину у складі організованої групи

Стащак М.В.

Важливою умовою успішної протидії злочинам, які готуються організованими групами, є інформаційно-аналітичне забезпечення цього напряму оперативно-розшукової діяльності.

Однак, зниження рівня державно-правового контролю над злочинністю, яке спостерігаємо, потребує активного курсу на створення надійного науково-практичного підґрунтя в правоохоронній сфері, що передбачає вдосконалення форм і методів оперативно-розшукової діяльності. Отже, органи внутрішніх справ (далі - ОВС) потребують розробки сучасного комплексу інформаційно-аналітичних інструментів, які нададуть можливість адекватно реагувати на виклики зовнішнього та внутрішнього середовища. Провідним у цьому напрямі є застосування сучасних інформаційно-аналітичних технологій, завдяки яким вивчаються тенденції розвитку подій та явищ, що відбуваються в процесі службової діяльності, а також розробляються відповідні управлінські рішення [1, с. 106].

Слід зазначити, що фахівцями у сфері теорії і практики ОРД розроблено три основні методи інформаційного забезпечення оперативної роботи, зокрема: інформаційно-аналітичний метод оцінки оперативної обстановки; інформаційно-аналітичний метод отримання, обробки відомостей про осіб, події і факти, які становлять оперативний інтерес; метод пошуку та використання відомостей, які містяться в інформаційно-пошуковій системі і автоматизованій базі даних [2-3].

Одним із напрямів підвищення ефективності протидії злочинам, ягі готуються організованими групами, на наш погляд, є застосування в процесі оперативно-розшукової діяльності нових інформаційних технологій, які ґрунтуються на широкому впровадженні комп'ютерної підтримки рішень про напрями пошуку та отримання первинної оперативно-розшукової інформації в процесі оперативно-розшукової діяльності.

Аналізуючи стан наукової розробленості проблеми, що належить до предмета нашого дослідження, необхідно визнати те, що наявність об'єктивного й достатнього обсягу інформації є головною передумовою прийняття адекватних управлінських рішень щодо ефективної протидії злочинам, вчинення яких готують організовані групи. Сьогодні, коли вдосконалення управління є найважливішим внутрішнім резервом підвищення ефективності оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ взагалі, а підрозділів СПБОЗ зокрема, питання якості інформації, забезпечення її оптимальної переробки і практичного використання щодо протидії злочинам, вчинити які мають намір організовані злочинні групи, набуває особливого значення. Проте, як свідчать результати анонімного анкетування оперативних працівників, рівень аналітичної роботи ще не відповідає вимогам сьогодення, оскільки оцінка оперативної обстановки переважно ґрунтується лише на статистичних даних, які не повною мірою відображають реальний стан у регіонах держави. Це є результатом того, що в спеціальних підрозділах МВС України ще не в повному обсязі забезпечується системність збору, накопичення, обробки та використання інформації щодо членів організованих груп.

Не завжди забезпечується поточне відстеження розвитку оперативної обстановки. Однак для запобіжного реагування важливим є саме раннє виявлення тенденцій, що виникають у криміногенній сфері. Отже, оцінка оперативної обстановки не повинна ґрунтуватися лише на статистичних даних, що не в повному обсязі відображає її реальний стан у районі (місті). Необхідно забезпечувати системність збирання, накопичення, обробки та використання інформації, взаємозв'язок між обліково-довідковими даними, зосередженими в службах, і взаємодоступність цих відомостей.

Ми цілком згодні з думкою О.В. Соколовського [3, с. 467] стосовно того, що інформаційно-аналітична робота є невід'ємною частиною процесу реалізації будь-якої функції управління, однак у теорії і практиці управління її виділяють як самостійну функцію, яка забезпечує об'єктивну оцінку становища у правоохоронній сфері, своєчасне виявлення проблем, тенденцій, протиріч в організації і діяльності органів внутрішніх справ, правильну оцінку, пошук шляхів і засобів їх вирішення, обґрунтованість прийнятих рішень.

Процесуальна сторона інформаційно-аналітичної роботи складається з низки змістовно-часових етапів: збір, систематизація й обробка необхідної інформації; її глибокий аналіз, що охоплює формування оцінюваних висновків; прогнозування можливого розвитку подій; розроблення пропозицій і рекомендацій, підготовка і представлення суб'єктам управління інформаційно-аналітичних документів, проектів управлінських рішень тощо.

Слід наголосити, що в інформаційно-аналітичній роботі органи внутрішніх справ зосереджують і використовують інформацію з інших служб, правоохоронних і контролюючих органів, як правило, про факти, явища і осіб, які становлять оперативний інтерес, і без яких неможливо оцінити ситуацію (оперативну обстановку), що виникла, здійснити прогноз і планування, об'єктивно оцінити діяльність підлеглих, сформулювати проблему, визначити цілі і завдання органів внутрішніх справ, прийняти рішення і проконтролювати його виконання [4, с. 3].

Відповідно до результатів дослідження, більшість робочого часу кожного працівника спеціального підрозділу по боротьбі з організованою злочинністю (далі - СПБОЗ) витрачається на діяльність, пов'язану з обробкою інформації (аналіз, перевірка тощо). На це витрачається близько 2/3 усього часу, що встановлено аналізом діяльності працівників СПБОЗ та аналізом документів, що проходять через них. Тому розроблення методики роботи з інформацією нині актуальне і потрібне.

Природно, що ті, хто передбачає кардинальні зміни, мають набагато більше шансів на успіх, ніж ті, хто не вміє чи не хоче складати прогнози. Тому думка про те, що ефективність роботи працівника СПБОЗ здебільшого залежить від формування правильних гіпотез під час дослідження ситуації, що виникла, пояснення її причин, оцінка варіантів рішень і цілей є правильною [4, с. 102].

Метою інформаційно-аналітичного забезпечення є створення картини діючих угруповань, з'ясування характеру їхньої діяльності, а також установлення джерела надходження в злочинні структури матеріальних засобів і коштів.

Аналіз уможливлює виявлення і вивчення стійких тенденцій діяльності підрозділу і чинників, що впливають на них, з метою одержання прогнозів про можливі зміни цих тенденцій і розроблення заходів із удосконалення його роботи.

Особливістю інформаційно-аналітичної роботи є її здійснення за такими напрямами: 1. Одержання за допомогою оперативно-розшукових засобів і методів стратегічно важливої первинної оперативно-розшукової інформації та проведення аналізу. До такої інформації належать конфіденційні відомості і статистичні дані про поширення і види тяжких і особливо тяжких злочинів, у тому числі по окремих регіонах, можливі способи їх вчинення, та про обставини, що сприяють цим явищам, та ін. 2. Одержання розвідувальної інформації про злочинні формування міжрегіонального, міждержавного (транснаціонального) характеру. 3. Одержання контррозвідувальної інформації з метою забезпечення власної безпеки. 4. Захист інформації від несанкціонованого її поширення та використання [3, с. 469].

З уваги на результати такого аналізу, оперативні підрозділи СПБОЗ мають можливість планувати свою роботу з метою протидії тяжким та особливо тяжким злочинам, які готуються групою осіб із ознаками організованості.

Зазначимо, що, відповідно до результатів анкетування працівників СПБОЗ, 55,5% респондентів вважають, що основним недоліком у плануванні найчастіше є те, що плани не спираються на серйозні попередні дослідження, складаються без урахування місцевої специфіки й аналізу оперативної інформації; 40% респондентів дотримуються думки про те, що плани приймаються як відображення волевиявлення «зверху» - з боку вищих інстанцій, як реакція на директиви «зверху». У них переважають короткострокові і поверхневі аналізи протидії злочинам з ознаками організованості, хоча повні і точні оцінки минулої діяльності - обов'язковий елемент науково обґрунтованого планування, що передбачає збір, систематизацію й аналіз інформації про діяльність органів внутрішніх справ щодо стану та результатів боротьби зі злочинністю.

Ми приєднуємось до думок науковців, які обґрунтовано вважають, що вищий тип управління - це управління на основі прогнозування, яке потрібно для того, щоб мати можливість на науковому рівні розробляти перспективні проблеми; а аналізи і прогнози - це наукове передбачення напрямів розвитку системи, хоча й імовірного характеру, оскільки під час їх здійснення використовується інформація і про майбутні явища, тобто про ті, котрих поки що немає. Але чим більш точно і повно проаналізована інформація, чим більш правильна методика застосовується при цьому, тим більша ймовірність підтвердження прогнозу в майбутньому. Такий прогноз ґрунтується на даних аналізу минулого і нинішнього стану об'єкта з урахуванням закономірностей його розвитку.

Як і в будь-якому іншому соціальному процесі, в оперативно-розшуковій тактиці оперативної розробки осіб, які готуються вчинити злочин у складі організованої групи, діє принцип інформаційного зворотного зв'язку: чим більше вихідних даних введено в обіг, тим більше важливих відповідей буде отримано з усіх упорядкованих джерел інформації: інформаційно-пошукових систем, архівних сховищ, припинених оперативно-розшукових справ, повідомлень негласних працівників та ін.

Першорядне значення стосовно інформаційно-аналітичного забезпечення оперативної розробки осіб, готуються вчинити злочин у складі організованої групи, має чітко налагоджене отримання, фіксація і включення в оперативну діяльність первинної оперативно-розшукової інформації, у змісті якої головне місце посідає агентурна інформація, тобто відомості, що надходять від негласних співробітників за їх власною ініціативою або в результаті виконання ними спеціальних завдань оперативних працівників СПБОЗ.

За сучасного стану фіксації і циркуляції агентурної інформації чимало значущих оперативних відомостей, що надійшли до оперативних працівників СПБОЗ, відображаються лише в їхній пам'яті. Природно, що такі відомості стають недоступними для інших виконавців, а з часом вони зовсім втрачаються. Задля запобігання цьому доцільно встановити такий порядок надходження та проходження інформації від позаштатних негласних працівників, за якого кожне повідомлення, після обов'язкового фіксування, надходить у переробленому вигляді в централізовану систему оперативних обліків. Це значно підвищить оперативну обізнаність працівників СПБОЗ.

При цьому агентурна інформація, яка входить у зазначену систему, має бути підготовлена відповідно до вимог цільових автоматизованих програм їх відбору та оцінки. Останні, відображаючи новітні досягнення інформатики, теорії оперативно-розшукової діяльності, криміналістики та кримінології, повинні забезпечувати відбір відомостей, призначених для вирішення не тільки оперативно-тактичних завдань із протидії злочинам, готуються вчинити злочин у складі організованої групи. Тобто, йдеться про необхідність класифікації агентурної інформації стосовно членів організованих груп, які готуються вчинити злочин. Таку думку висловлює Г.М. Бірюков [5, с. 14-17]. На наш погляд, основними критеріями відбору агентурно-оперативної інформації для її подальшого занесення в оперативні обліки є такі: інформація має універсальний оперативно-тактичний характер або призначена для вирішення окремих завдань ОРД; інформація має разове локальне оперативно-тактичне значення або може призначатися для поточного використання, у вирішенні оперативно-розшукових завдань; інформація становить інтерес для декількох оперативних працівників СПБОЗ; інформація становить інтерес тільки для інших оперативних підрозділів органів внутрішніх справ; інформація становить інтерес для одного із правоохоронних органів України (прокуратура, СБУ, податкова міліція та ін.). інформаційний аналітичний оперативний злочин

У зв'язку з наведеним, вважаємо, що в органах внутрішніх справ слід створити єдину систему циркуляції первинної оперативно-розшукової інформації, отриманої від позаштатних негласних працівників. У цій системі все, що «працює» на периферійному локальному рівні оперативно-розшукової діяльності, має на цьому ж рівні і осідати. Те, що становить інтерес для інших оперативних підрозділів (наприклад, СПБОЗ), має перероблятися і в опосередкованому вигляді передаватися на відповідні вертикальні і горизонтальні рівні, а саме: рівень окремого оперативного підрозділу; рівень окремого органу з охопленням усіх оперативних підрозділів; регіональні та міжрегіональні рівні; рівні адміністративних і галузевих керівних центрів.

Відповідно до п. 6 статті 16 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» [6], з метою створення єдиної системи інформаційно-аналітичного забезпечення боротьби з організованою злочинністю, підрозділи оперативної інформації, кримінального блоку та інші територіальні та інші органи внутрішніх справ надають спеціальним підрозділам БОЗ первинну інформацію про діяльність організованих злочинних груп і злочинних організацій, в тому числі й таку, яка міститься в інформаційних масивах підсистем ОВС України.

Відзначимо, використання програмного забезпечення може значно підвищити інформаційну обізнаність про оперативну обстановку через автоматизацію аналітичної обробки відомостей про осіб і факти, що становлять оперативну значущість, у тому числі із серійними ознаками. Функціональна простота у користуванні, можливості створення банків даних фахівцями-юристами, що володіють мовами програмування, можливості обліку різних типів даних створюють умови для організації ефективної аналітичної роботи на рівні базових підрозділів ОВС, а отже - дозволяють враховувати конкретні потреби певного підрозділу та особливості території обслуговування [7, с. 24-25].

Аналіз наявної доступної інформації з УМВС, ГУМВС дозволяє зробити висновок про те, що зі всіх інформаційних систем, які використовуються на регіональних рівнях, найвдалішою розробкою є інформаційна система «Армор» управління МВС України у Луганській області. Інформаційна система «Армор» - найбільш комплексно розроблена система регіонального рівня, призначена для інформаційної підтримки оперативно-розшукової діяльності ОВС.

Вивчення практичного досвіду стану ОРД у ряді СПБОЗ показало, що нині саме недоліки інформаційного забезпечення і якісного планування цієї діяльності насамперед обумовлюють незначну її ефективність. Цей висновок підтвердили й результати анкетування працівників СПБОЗ, більшість із яких (45% опитаних респондентів) оцінили рівень інформаційно-аналітичного забезпечення як незадовільний.

Ці недоліки виникають в основному через відсутність у підрозділах СПБОЗ практики накопичення оперативної інформації конкретного змісту.

Як показали результати анкетування, основними причинами цих недоліків є: а) надмірна регламентованість порядку проходження через різні контролюючі рівні інформації, яка отримана від негласного апарату (31,5% опитаних респондентів); б) недобросовісність окремих оперативних працівників, які не фіксують отриману первинну оперативну інформацію через небажання опрацьовувати її (30% опитаних респондентів);в) безконтрольність стану оперативно-розшукової роботи підлеглих з боку відповідних керівників і т. д. (37,5% опитаних респондентів).

Причиною низької якості інформаційно-аналітичного забезпечення СПБОЗ є суттєвий прорахунок концепції розвитку цього напряму організації роботи, що неодноразово викладений як пріоритетний у більш ніж 5 варіантах різних проектів і концепцій реформування системи МВС. Він полягає у неправильно визначеному «векторі» такого забезпечення, що в цілому спрямоване на забезпечення керівництва статистичними даними про боротьбу зі злочинністю.

Висновки

Отже, детально дослідивши інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-розшукової діяльності з оперативної розробки осіб, які готуються вчинити злочин у складі організованої групи, ми зробити низку висновків, а саме: 1) регіональні інтегровані інформаційно-пошукові системи, розроблені та впроваджені у практичну діяльність практичних підрозділів ОВС України, мають більшу ефективність і потенціал підвищення інформаційно-аналітичної роботи, ніж загальнодержавна; 2) подальший розвиток інформаційно-аналітичного забезпечення СПБОЗ щодо оперативної розробки осіб, які готують вчинення злочинів у складі організованої групи, можливий шляхом створення потужних регіональних аналітичних центрів СПБОЗ, які повинні формувати банки даних за тяжкими та особливо тяжкими злочинами, вчиненими ОГ та ЗО. Спеціалізаціяінтегрованої інформаційно-пошукової ситеми на загальнодержавному рівні повинна обмежуватись статистично-аналітичними функціями та адмініструванням режиму доступу до регіональних банків даних; 3) аналіз сучасного стану інформаційно-аналітичного забезпечення СПБОЗ дозволив зробити висновок про те, що сьогодні є необхідною інтенсифікація використання комп'ютерних інформаційних систем і технологій в діяльності вказаного підрозділу; 4) в автоматизовану інформаційну систему «Статистика МВС» слід внести окремі види обліків: «Злочини, вчинені у складі ОГ» та «Злочини, вчинені у складі ЗО».

Література

1. Тактичні засади виявлення та оперативної розробки осіб, які вчиняють розбої у складі організованої групи: монографія / А.В. Баб'як, В.В. Плукар, М.В. Стащак. - Львів: ЛьДУВС, 2013. - 200 с.

2. Берлач А.І. Інформаційне забезпечення діяльності оперативно-розшукових підрозділів у сфері захисту фінансової системи України / А.І. Берлач // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2004. - № 2. - С. 6-15.

3. Соколовський О.В. Організаційно-правові засади тактики та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ОВС України в протидії злочинам, пов'язаним з тероризмом / О.В. Соколовський // Форум права. - 2010. - № 2. - С. 467-476. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10covpzt.pdf.

4. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ (у визначеннях, поняттях і схемах): навч. посібник / В.М. Плішкін, В.П. Лисюченко, І.В. Хорт; під заг. ред. В.М. Плішкіна. - К.: Націон. акад. внутр. справ, 1999. - 119 с.

5. Бирюков Г.М. Проблемы информационного обеспечения тактики борьбы с преступностью организованных групп в условиях современности и пути их разрешения / Г.М. Бирюков // Вісник ІВС. - 1997. - № 6. - С. 12-19.

6. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст. 398.

7. Рижков Е.В. Інформаційно-аналітичне забезпечення розкриття серійних злочинів як складова оцінки та аналізу оперативної обстановки / Е.В. Рижков, М.Ю. Літвінов // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. - 2011. - Спецвипуск № 2. - Ч. 2. - С. 12-26.

Размещено на Allbest.ru