Окремі види правової інформації в господарській процесуальній сфері

Для здійснення системного теоретико-практичного аналізу господарського судочинства важливим є спроможність ідентифікувати базові процесуально-змістовні категорії, за допомогою яких забезпечується можливість виконання мети господарського правосуддя щодо захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання, держави і фізичних осіб. У різноманітному категоріальному каркасі господарсько-процесуальної галузі правова інформація займає важливе місце в сенсі забезпечення об'єктивного зв'язку із суспільством та виконання суто процесуальних завдань у конкретній господарській справі.

Ступінь розробленості проблеми. Деякі питання правової інформації, в тому числі в процесуальному аспекті, були окреслені в працях О.Л. Огданської, В.В. Таран, В.В. Щербаченко, В. Андрусіва, Д. Котляра тощо.

Метою статті є дослідження окремих видів правової інформації в господарській процесуальній сфері.

Виклад основного матеріалу. Правову інформацію в господарській процесуальній сфері можна визначити як нормативний чи фактичний інформаційний матеріал за певною господарською справою, який виникає в результаті правотворчої та правозастосовної діяльності, сприяє об'єктивному та правильному вирішенню господарського спору, служить меті господарського судочинства щодо захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання.

В. Копилов виокремлює нормативну правову інформацію, яка створюється в порядку правотворчої діяльності, та ненормативну правову - вона створюється в порядку правозастосовної та правоохоронної діяльності [2, с. 44-48]. Особливістю даного поділу в господарсько-процесуальній сфері стає те, що джерелом нормативної правової інформації, яка обробляється господарським судом та учасниками господарського судочинства у процесі розгляду господарської справи та стає в нормативну основу судового акту, стають одночасно як акти правотворчої діяльності матеріально-правового характеру (наприклад, Господарський кодекс України, Закон України «Про акціонерні товариства», Цивільний кодекс України тощо), так і акти правотворчої діяльності процесуально-правового характеру (Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України), Закон України «Про судоустрій та статус суддів», Закон України «Про виконавче провадження» тощо). Такий симбіоз обумовлюється матеріально-правовим характером господарського спору та, взагалі, службовою роллю господарського процесуального права відповідно до господарського права. Більшість ненормативної правової інформації в господарському судочинстві створюється в порядку правозастосовної діяльності господарського суду та учасників процесу в процесі розгляду та вирішення господарської справи. Зокрема, така інформація міститься в судових актах (рішеннях, ухвалах, постановах) та в усіх процесуальних документах по справі. Певна ненормативна правова інформація використовується в господарському судочинстві, але період її створення пов'язаний із правозастосовною діяльністю до початку розгляду господарської справи. Відповідна інформація міститься в договорах, рішеннях Конституційного Суду України, роз'ясненнях Верховного Суду України, Вищого господарського суду України тощо.

В режимі господарського судочинства важливим є принцип доступності, гласності розгляду судових справ. Своєрідно дані принципи впливають і на ознаки доступності правової інформації щодо діяльності господарських судів, окремих аспектів розгляду та вирішення господарських справ.

Загалом, у національному законодавстві існує декілька нормативних актів, визначаючих інформацію за режимом доступу до неї. В ст. 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Новим в такому розрізі є новація законодавства щодо введення в обіг терміна «публічна інформація» та його закріплення в Законі України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939) [3]. Необхідно погодитись із загальною оцінкою даного закону Лутковською В. щодо включення до нього чимало прогресивних положень, першоджерелом яких є європейські стандарти [4, с. 6]. Відповідно до ст. 1 Закону №2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Питання отримання інформації в господарських судах є затребуваними, а тому потребують чіткого регламентування та одностайності правозастосування. Наприклад, тільки у вересні 2017 року до Вищого господарського суду України надійшло від фізичних та юридичних осіб 114 звернень і 5994 запити на інформацію [5].

Незважаючи на існування законодавчого визначення поняття «публічна інформація», результати аналізу судової практики демонструють відсутність одноманітності його розуміння. Таку ситуацію спричинює:

1) Змістовне ототожнення «запиту» згідно із Законом №2939 та «звернення» згідно із Законом України «Про звернення громадян»;

2) Помилкове визначення суспільних відносин, щодо яких ініціюється інформаційне звернення. Адже згідно з ч. 2. ст. 2 Закону №2939 цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом;

3) Вихід суб'єктів владних повноважень за межі правомочностей під час здійснення ними своїх функцій. Відповідно до ч. 2. ст. 2 цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень під час здійснення ними своїх функцій. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939 суб'єктами владних повноважень визнаються органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства, та рішення яких є обов'язковими для виконання. Наприклад, починаючи з квітня 2017 року до Господарського суду міста Києва надходили численні листи Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в яких містилися вимоги про надання інформації та документів щодо певних суддів та працівників апарату суду. Водночас в указаних листах Департаменту захисту економіки не містилося ні зазначення особи, яка вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, ні опису фактичних обставин вчинення такого правопорушення (дії, бездіяльності), ані наведення обставин, що зумовили звернення з даним листом про надання інформації, та їх зміст фактично зводиться лише до цитування ч. 2 ст. 251 КУпАП, ст. ст. 60, 61,65 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», та вимоги надати інформацію щодо декількох суддів та/ або працівників апарату суду. У зв'язку з тим, що зміст надісланих Управлінням захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України листів не містив будь-якої інформації, яка б свідчила про реалізацію таким органом внутрішніх справ своїх повноважень, Господарським судом міста Києва було відмовлено у наданні запитуваних документів із ґрунтовним викладенням підстав такої відмови у листі Києва №04-11/37 від 26.07.2017 р. [6];

4) Неоднорідність співвідношення закону №2939 та процесуальних законів. Обмеження, встановлені ст. 2 Закону 2939, застосовуються під час розгляду адресованих судам, органам прокуратури запитів учасників процесу (судового, досудового) про надання інформації у справах під час розгляду адвокатських запитів. У разі надходження запитів від учасників процесу про надання копій матеріалів судових справ, інформації про дату та час слухання справи тощо розпорядники цієї інформації - суди та органи прокуратури - як правило, відмовляють у задоволенні таких запитів із підстави, що положення закону не поширюється на відносини, які регулюються процесуальним законодавством [7].

Таким чином, до публічної інформації в розумінні Закону №2939 у господарському судочинстві можна відносини інформацію щодо діяльності господарських судів усіх рівнів, всі ж інші питання визначення публічної інформації будуть вирішуватись на підставі господарського процесуального законодавства та інших спеціальних нормативно-правових актів. Зокрема, спеціальним законом у цьому питанні є Закон України від 22.12.2005 р. №3262 «Про доступ до судових рішень». Крім того, питання забезпечення, організації доступу до публічної інформації, яка знаходиться у володінні господарських судів, регулюються розпорядчими документами, котрі затверджуються відповідно до Наказу ДСА від 20.02.2013 р. №28 «Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України». Ці документи є на офіційних веб-сайтах господарських судів.

Узагальнюючі, можна визначити, що доступною для всіх публічною правовою інформацією про діяльність господарського суду є інформація, яка: а) створена в межах своїх повноважень господарським судом або отримана господарським судом та стосується його діяльності, яка розміщена на веб-сайті суду, інформаційних стендах, Єдиному державному реєстрі судових рішень, друкованих виданнях, чи підлягає наданню відповідно до запиту на таку інформацію, якщо інше не передбачено процесуальним законом; б) міститься в національному законодавстві щодо судоустрою, порядку судочинства, повноважень господарського суду різних інстанцій тощо. Ця інформація є за своїм характером загальнодоступною, відрізняючись способом її отримання.

Разом із тим, до публічної інформації в сфері діяльності господарського суду не відноситься інформація, яка: на день надходження запиту не відображена та не задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, та її відображення і документування не передбачено чинним законодавством; міститься в матеріалах судових справ (окрім учасників судового процесу по конкретній справі). Певним чином, останнє твердження має виключення. Мова йде про реалізацію ст. 4-4 ГПК України щодо гласності розгляду справ, згідно з якою розгляд справ у господарських судах є відкритим [8]. Деталізує даний принцип ч. 4 ст. 11 Закону України від 02.06.2016 р. №1402 «Про судоустрій та статус суддів», згідно з якою особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео - та аудіозапис із використанням портативних відео - та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду [9].

У Законі №2939 передбачені види інформації з обмеженим доступом, зокрема: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Дослідження нормативно-правових актів дозволяє виділити множинність визначень конфіденційної інформації з особливостями галузевого позначення. Виявлено, що дане поняття міститься в Законі України «Про інформацію», Законі 2939, Господарському кодексі України, Цивільному кодексі України, в рішеннях Конституційного Суду України від 30.10.1997 р.

До таємної інформації відносять державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування, адвокатську, нотаріальну таємниці тощо.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію господарського суду, на практиці закріплюють у розпорядчих документах відповідного суду, при цьому застосовуючи різні підходи до їх формулювання. Наприклад, у Наказі Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ) від 19.04.2013 р. №13 до службової інформації віднесені: відомості про зміст матеріалів судочинства, у тому числі судових справ з питань, що містять службову інформацію; внутрішня службова кореспонденція та доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності ВГСУ; листування ВГСУ з державними органами, підприємствами, установами та організаціями з питань охорони державної таємниці, мобілізаційної підготовки, цивільного захисту та технічного захисту інформації, що містять службову інформацію тощо. У відповідному наказі Верховного Суду України службовою інформацією визнається така, що міститься в документах, яким присвоєно гриф «для службового користування». Як влучно зазначено у практичному посібнику щодо порядку віднесення та доступу до службової інформації, визначення службової інформації в Законі №2939 звучить якраз навпаки - інформацію можна віднести до службової, і, відповідно, застосовувати гриф «для службового користування» тільки за умови дотримання сукупності вимог частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» («трискладового тесту») та її належності до категорії інформації, передбаченої в частині першій статті 9 цього Закону [10, с. 20].

Загалом, «розпорядчий» характер локального закріплення критеріїв службової інформації окремими господарськими судами створює передумови для необґрунтованого розширення переліку відповідних відомостей, що автоматично може порушувати Закон №2939.

Висновки

1. З метою виявлення системних властивостей запропоновано виділяти види правової інформації в господарській процесуальній площині за такими характеристиками: 1) джерела чи рівень прийняття актів: а) нормативно-правова інформація, б) ненормативно-правова інформація; 2) режим доступу: а) загальнодоступна публічна правова інформація щодо діяльності господарського суду; б) публічна правова інформація з обмеженим доступом щодо діяльності господарського суду.

2. Надано визначення загальнодоступної публічної інформації про діяльність господарського суду.

3. Запропоновано загальнодоступну публічну правову інформацію щодо діяльності господарського суду поділяти на опубліковану, запитну та трансляційну.

Література

. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. №2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №48. - Ст. 6502.

2. Копилов В.А. Информационное право / В.А. Копилов. - М., 2003. - 512 с.

3. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. №2939-У [ // Урядовий кур'єр. - 2011. - №28.

4. Доступ до публічної інформації: найчастіші запитання та відповіді / за заг. ред. В. Андрусіва, Д. Котляра; Укр. незалеж. центр політ. дослідж., - К.: «Агентство «Україна», 2012. - 64 с.

5. Звіт щодо розгляду Вищим господарським судом України звернень і запитів на інформацію за вересень 2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.arbitr.gov.ua/news/3403/

6. Хозсуд Киева сообщил о вмешательстве в деятельность со стороны Нацполиции // Закон і бізнес. - 2017. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zib.com.ua/ru/129877hozsud_kieva_soobschil_o_ vmeshatelstve_v_deyatelnost_so_stor.html

7. ВАС виокремив ознаки, за відсутності яких інформація не належить до публічної // Закон і бізнес. - 2013. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/43527vas_viokremiv_oznaki_za_ vidsutnosti_yakih_informaciya_ne_nal.html

8. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 06.11.1991 р. №1798-ХП [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12/page2

9. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 р. №1402-УШ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19/page

Размещено на Allbest.ru