Виконання нотаріусом своїх функцій як спосіб надання правової допомоги

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виконання нотаріусом своїх функцій як спосіб надання правової допомоги

Денис Васильович Гончар,

аспірант відділу теорії держави і права

Інституту держави і права

ім. В.М. Корецького НАН України

Проголошення України як суверенної держави, прийняття Конституції України обумовлюють потребу в утворенні міцної та стабільної системи захисту прав та законних інтересів своїх громадян.

На сучасному етапі становлення і розвитку правової держави нотаріат як інститут громадянського суспільства виконує функцію охорони та захисту гарантованих Конституцією та законодавством України прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб шляхом вчинення нотаріальних дій нотаріусами від імені держави. Нотаріат у сучасних умовах виступає своєрідним правовим інструментом, без якого неможливе здійснення цивільно-правового обігу, а також правового забезпечення економічних відносин в державі. Нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, які спрямовані на посвідчення безспірних прав і фактів, охоронні нотаріальні дії, а також вживають заходи щодо охорони спадкового майна [1, с. 118].

На думку Л. Грудциної, завданням нотаріату як інституту громадянського суспільства, на відміну від, наприклад, суду чи органів слідства, є захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, заснований на критерії безспірності. Нотаріат сприяє і допомагає державі, попереджуючи спори вже на стадії домовленості щодо умов правочину, тим самим профілактично зменшуючи кількість цивільно-правових спорів [2, с. 241], для вирішення яких особи змушені звертатися до суду. З метою належного захисту прав, свобод та інтересів особи Конституція України гарантує кожному громадянину держави право на правову допомогу.

Традиційно надання правової допомоги вважалося прерогативою адвокатів і становило основу їх адвокатської діяльності. Однак, на думку І. Черемних, із підвищенням уваги до охорони, захисту прав та інтересів громадянина слід трактувати конституційне право на отримання правової допомоги більш ширше, включаючи в систему надання такої допомоги на рівні з адвокатами та іншими особами, яким законом надане таке право, також і нотаріусів, які здійснюють діяльність, що реалізує публічно-правову функцію держави з охорони, захисту прав та законних інтересів громадян [4, с. 48].

В основі надання нотаріусами правової допомоги лежить забезпечення умов, із настанням яких виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права громадян і юридичних осіб, а також забезпечення безперешкодної по ефективної реалізації наявних прав й обов'язків суб'єктами правовідносин [1, с. 119].

У Законі України «Про нотаріат» про правову допомогу йдеться у контексті збереження нотаріальної таємниці нотаріусом або стажистом нотаріуса, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась. Таким чином, нотаріуси на законодавчому рівні визнаються суб'єктами надання правової допомоги в Україні.

Правовій допомозі, яка надається нотаріусом, на думку С. Цуканова, властиві ознаки, що не притаманні іншим видам правової допомоги. Перш за все ця допомога є завжди правовою, оскільки в її основі лежать врегульовані чинним законодавством права та обов'язки особи, пов'язані зі здійсненням конкретної юридичної дії. По-друге, діяльність нотаріусів, що полягає в наданні правової допомоги, регламентується законодавством про нотаріат. По-третє, правова допомога, що надається нотаріусами, спрямована на реалізацію не лише конституційних прав, а й норм як цивільного, так й інших галузей права [1, с. 120].

Здійснюючи аналіз чинного законодавства, що регулює діяльність нотаріату України, враховуючи функцію захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, заснованих на безспірності, можна виділити такі основні функції цього правоохоронного та правозахисного інституту:

Охорона і захист прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних громад, а також інтересів держави. Слід зазначити, що в юридичній літературі дискусія щодо того, чи пов'язана діяльність нотаріальних органів з охороною або із захистом прав та законних інтересів громадян, актуальною залишається і сьогодні. Розмежування цих взаємопов'язаних понять, на думку вчених, лежить у площині моменту настання порушення цих прав та інтересів. Можна повністю підтримати позицію відносно того, що охорона - це потенційна можливість захисту прав та інтересів громадян, коли порушення права ще не відбулося, тоді як захист може розглядатись як конкретна дія, яка виникає з початком правопорушення. Нотаріальні органи виконують переважно правоохоронну функцію, але нотаріальна діяльність може бути засобом захисту прав, наприклад, у разі вчинення виконавчих написів, протестів векселів, посвідчення неоплати чеків, укладення заповітів. Отже, нотаріальні дії забезпечують захист і охорону прав та інтересів громадян і організацій, які пов'язані з їхнім життям та діяльністю, стосуються їхніх майнових інтересів та гарантують подальшу реалізацію інших суттєвих прав.

Нотаріус, застосовуючи норми матеріального і процесуального права, впливає на правовідносини між суб'єктами, наприклад, встановлюючи в договорі конкретні права та обов'язки сторін, а отже, має місце праворегулююча функція нотаріату.

Нотаріат характеризується як орган, який має право аналізувати вимоги закону і робити висновки щодо можливості або неможливості застосувати певних положень законодавства для виконання покладених на нього функцій і реалізації волевиявлення громадян. Такі дії свідчать про виконання нотаріатом правотлумачної функції. Нотаріус має право визначати межі дозволеної поведінки в урегульованих законом правовідносинах, тоді, коли надається можливість для декількох альтернативних варіантів правової поведінки, а також тоді, коли такі правовідносини взагалі не мають аналогів.

Підтверджуючи законність і достовірність нотаріальної дії, нотаріус виконує ще одну важливу функцію, а саме: запобігає можливим правопорушенням. Якщо нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулися заінтересовані особи, не відповідає закону, нотаріус зобов'язаний відмовити у її вчиненні, запобігши таким чином правопорушенню і можливим негативним наслідкам для цих осіб.

Функція запобігання правопорушенням шляхом підвищення правосвідомості та правової обізнаності громадян виконується через правові консультації, роз'яснення наслідків вчинення нотаріальної дії. Адже саме на нотаріусів покладається виконання завдань, покладених державою, а саме: сприяти громадянам у правильному, юридично грамотному здійсненні їхніх прав, оскільки юридично необізнаній особі важко знайти шляхи для правильного та законного волевиявлення [5].

Можливість нотаріальної практики впливати на законотворчість передбачає те, що під час застосування чинного законодавства нотаріусами встановлюються певні правові неузгодженості, правові колізії, прогалини, які потребують швидкого та якісного вирішення. Подальший розвиток суспільних відносин впливатиме на вдосконалення не тільки нотаріального процесуального законодавства, а й норм матеріального та процесуального права.

Перелічені вище функції в сукупності формують основні завдання нотаріату - забезпечення захисту та охорони власності, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, сприяння у зміцненні законності та правопорядку, попередження правопорушень.

На підставі основних завдань нотаріату, який покликаний надавати правову допомогу, слід виокремити три основні завдання, які виконує нотаріат.

Перше, на нашу думку, - це захист й охорона власності, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Друге завдання охоплюється виконанням дії, що їх вчиняють нотаріальні органи, забезпечують захист й охорону важливих прав та інтересів громадян і організацій, які пов'язані з їхнім буттям, існуванням, діяльністю, бо стосуються їхніх майнових прав і гарантування подальшої реалізації інших суттєвих прав громадян.

Таким чином, засвідчуючи законність і достовірність нотаріальної дії, нотаріус виконує і третє завдання - запобігає можливим правопорушенням.

Цє завдання нотаріус виконує шляхом надання правових консультацій, роз'яснення наслідків вчинення чи невчинення нотаріальної дії.

Аналізуючи основні завдання, покладені на нотаріальні органи, можна зробити висновок, що сутність нотаріальної діяльності полягає в посвідченні та підтвердженні певних прав і фактів, у юридичному закріпленні цивільних прав з метою запобігання можливим порушенням або є засобом захисту вже порушених прав.

Слід констатувати, що в сучасних умовах діяльність нотаріусів не обмежується лише поставленням відбитка печатки на документі, який засвідчується, що підтверджує певні правочини чи юридичні факти. Нотаріуси посвідчують різноманітні факти, угоди, доручення, справжність підписів на документах, пред'являють чеки до платежу, ведуть справи щодо оформлення спадщини громадян, роз'яснюють фізичним та юридичним особам їхні права та обов'язки, а також наслідки несумлінного виконання визначених у документах умов, вчиняють інші дії, які дають змогу громадянам реалізувати свої права і законні інтереси, гарантовані Конституцією України.

Роз'яснення громадянам їхніх прав і обов'язків як до, так і після вчинення нотаріальних дій, а також вказівка на несумлінне виконання визначених у документах умов є однією з найважливіших функцій нотаріуса. При цьому нотаріус виступає як неупереджена особа, яка покликана сприяти належному правовому захисту прав усіх сторін угоди.

У своїй професійній діяльності нотаріуси дотримуються норм чинного національного законодавства, яке наділяє цих суб'єктів захисту повноваженнями щодо посвідчення угод відчуження квартир, житлових будинків, коштовного майна, автотранспорту всіх видів, розширивши правові підстави набуття прав на це майно; з'явилися угоди, пов'язані з придбанням права власності на землю, землекористуванням і землеволодінням; розширено діапазон заставного права та інших угод.

Україна успішно крокує шляхом інтеграції до європейського простору, а тому покликана створити такі умови для функціонування нотаріату в країні, за яких професія нотаріуса може стати однією з пріоритетних юридичних професій в системі захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, а також інтересів держави.

Європейський досвід розвинутих країн свідчить, що більшість юридичних послуг у цивільному обігу надається нотаріусами. Саме вони своєю діяльністю формують систему належних юридично достовірних доказів у межах безспірних правовідносин, що є надзвичайно важливим для континентальної системи права. Нотаріуси відіграють значну роль щодо практики застосування нового законодавства, на них покладена «функція забезпечення життя нових кодексів» [5, с. 98-103].

Сьогодні перед нотаріатом стоїть завдання щодо встановлення ефективного позасудового забезпечення охорони й захисту законних прав та інтересів громадян, установ, підприємств, організацій, територіальних громад і держави, що базується на єдиних принципах, формах і методах організації та здійснення нотаріальної діяльності в Україні. Враховуючи те, що саме нотаріуси «стоять на межі поєднання людини та закону» [6], тобто першими формують практику застосування законодавства, удосконалення в діяльності нотаріату є доцільними, необхідними та такими, що сприятимуть становленню громадського суспільства в нашій країні, і посядуть чільне місце у системі захисту прав фізичних та юридичних осіб, інтересів держави шляхом надання правової допомоги.

Отже, аналізуючи основні завдання, покладені на нотаріальні органи, можна зробити висновок, що сутність нотаріальної діяльності полягає в посвідченні та підтвердженні певних прав і фактів, у юридичному закріпленні цивільних прав з метою запобігання можливим порушенням або є засобом захисту вже порушених прав фізичних або юридичних осіб.

Використані джерела

юридичний нотаріус правовий держава

1. Цуканов С.С. Роль нотариата в обеспечении прав и законных интересов граждан и предпринимателей в Российской Федерации / С.С. Цуканов // Евразийский юридический журнал. - 2009.

2. Грудцына Л.Ю. Адвокатура, нотариат и другие институты гражданского общества в России / Л.Ю. Грудцына // Деловой двор. - 2008.

3. Конституція України: науково-практичний коментар / В.Б. Аверянов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін. - Х.: Право; К.: Ін Юре, 2003.

4. Черемных И.Г. Нотариат России: проблемы и перспективы / И.Г. Черемных. - М.: Эксмо, 2007.

5. Чижмар К.І. Нормативно-правові засади взаємовідносин інституту нотаріату та адвокатури / К.І. Чижмар // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2014. - Т 27 (66). - № 2. - С. 98-103.

6. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://yurist-onIme.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/stati/notariat/001.php.

Размещено на Allbest.ru