Завдання та функції протидії правопорушенням у фінансовій сфері

У сучасних умовах соціального, економічного та політичного розвитку нашої держави проблема правопорушень у фінансовій сфері набуває особливого значення. Адже сьогодні фінансові правопорушення є дуже розповсюд ени и яви а и, які негативни чино впливають на фінансову сферу, завдають коди суспільни відносина , о існу ть у такій с ері, а, от е, й коду всьо у дер авно у еханіз у. ирі ення пробле них питань у зазначеній сфері є неможливим без дослідження загальнотеоретичних аспектів, зокрема, що стосуються завдань і ункцій протидії правопорушенням у фінансовій сфері.

Дослідженню окремих аспектів протидії правопорушенням у фінансовій сфері приділяли увагу такі вчені, як: В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Копейчиков, М.П. Кучерявенко, Є. А. Лукашова, Д.В. Лученко, А.В. Малько, М.А. Матузов, О.В. Негодченко, В.І. Олефір, В.Ф. Опришко та багато інших. Однак, недостатньо уваги, на нашу думку, приділялось визначенню завдань і функцій протидії правопорушенням у фінансовій сфері. Саме тому метою статті є визначити завдання та ункції протидії правопорушенням у фінансовій сфері

Слід зазначити, що в науковій літературі існує велика кількість підходів щодо визначення поняття «завдання». Так, О.Л. Гамалій, розглядаючи мету, завдання та принципи протидії правопорушенням вчиненими іноземцями в України, зазначає, що завдання це «наперед визначений, запланований обсяг роботи, справа (настанова), розпорядження виконати певне доручення [1, с. 183]. К.І. Козлов та . . ур ін визнача ть завдання управлінське як пробле у чи питання, о потребує прийняття управлінського рі ення і є кількісни або якісни визначення результату управлінської діяльності, який досягається в межах встановленого терміну. Завдання це нормативно визначена серія робіт або частина роботи, яка має бути виконана заздалегідь встановленим способом у заздалегідь обумовлені строки [2, с.238]. А.С. Большаков, зазначає, о коли мова йде про вирішення управлінського завдання, то мається на увазі розв'язання проблемної ситуації [3].

За відсутності ко плексного нормативноправового акту, який би визначав організаційно-правові засади протидії правопорушенням у фінансовій сфері, можна скласти лише приблизне уявлення про коло завдань, які мають виконуватися під час її здійснення на шляху до вищезгаданої мети. При цьому доречним буде поглянути на коло завдань, закріплених у деяких нормативно-правових актах, що визначають організаційно-правові засади контролю та боротьби зі злочинністю.

Так, у Законі країни « ро запобігання та протиді легалізації (від иванн ) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню терориз у та інансуванн розповс д ення зброї масового знищення» від 14.10.2014 року встановлено, що суб'єкт первинного фінансового оніторингу з урахування ви ог законодавства, нор ативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, о забезпечує ор ування дер авної політики у с ері запобігання і протидії легалізації (від иванн ) доходів, одержаних злочинним шляхом, або інансуванн терориз у, та ін их суб'єктів дер авного інансового оніторингу встановлює правила, розробляє програми проведення інансового оніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення, крім спеціально визначених суб'єктів первинного інансового оніторингу, які провадять сво діяльність одноособово або без утворення юридичної особи [4]. У цьому ж Законі, у статті 18, закріплено, що завданнями спеціально уповноваженого органу є: збирання, оброблення та аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформація, що може бути пов'язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму; забезпечення реалізації державної політики у с ері запобігання та протидії легалізації (від иванн ) доходів, одер аних злочинни ляхо , або інансуванн терориз у; створення та забезпечення ункціонування єдиної державної інформаційної систеи у с ері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; налагод ення співпраці, взає одії та ін ор аційного обміну з державними органами, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній с ері; забезпечення представництва країни в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму [4].

Відповідно до закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в б джетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та ін их органах виконавчої влади, дер авних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господар вання дер авного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отри у ть (отри ували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, деравних ондів та ондів загальнообов'язкового дер авного соціального страхування або використову ть (використовували у періоді, який перевіряється) дер авне чи ко унальне майно (далі підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кри інальному провадженні [5].

У статі 26 Бюджетного кодексу України записано, що контроль за дотримання бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує:!) оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту); 2) правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність інансової і б д етної звітності; 3) досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рі ень; 4) проведення аналізу та оцінки стану інансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів; 5) запобігання пору ення б д етного законодавства та забезпечення інтересів дер ави у процесі управління об'єктами державної власності; 6) обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету [6].

Також як завдання, з на ої точки зору, о на розглядати окреслені у онцепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року шляхи вирішення проблем організації профілактики правопорушень зокрема це: удосконалення нормативно-правової бази з питань правоохоронної діяльності та профілактики правопорушень; підвищення вимог до осіб, відповідальних за роботу із зверненнями громадян, забезпечення принципового реагування на факти порушення прав і свобод людини; визначення критеріїв оцінки роботи правоохоронних органів з профілактики правопору ень; активізації участі гро адськості в забезпеченні правопорядку в державі; рефор ування правоохоронних органів з ето підвищення ефективності їх діяльності щодо захисту прав і свобод л дини, забезпечення результативної боротьби із злочинніст та профілактики правопорушень; забезпечення розвитку і народного співробітництва у сфері профілактики правопорушень з використанням міжнародного досвіду; провадження просвітницької діяльності, спря ованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь; ужиття заходів, спрямованих на підви ення рівня оральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя, запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості; недопущення поширення в суспільстві негативних явищ і процесів, пов'язаних із злочинністю [7].

У Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю закріплено, що задля її реалізації необхідно вирішити такі питання: виявлення та аналіз проявів організованої /^злочинності, з'ясування причин та умов, що сприяють її поширенню в Україні; удосконалення правових механізмів та організаційних засад протидії організованій злочинності; визначення шляхів і способів захисту прав та свобод людини і громадянина, інтересів юридичних осіб від дій організованих злочинних угруповань; підвищення рівня ін ор ованості суспільства про небезпеку та ас таби організованої злочинності; удосконалення існуючих та розроблення нових методів боротьби з організованою злочинністю з ето недопу ення подаль ої консолідації організованих злочинних угруповань, даль-

Кого з ен ення їх впливу на суспільство на національно у та регіонально у рівнях; продов ення і народного співробітництва вітчизняних правоохоронних органів із відповідними органами іноземних держав; ініціювання вдосконалення і народно-правових актів та гар онізація національного законодавства з питань боротьби з організованою злочинністю із законодавством Європейського Союзу [8].

На підставі вище викладеного, вважаємо, що до основних завдань протидії правопорушенням у фінансовій сфері слід віднести такі:

- постійне здійснення моніторингу та контролю у сфері фінансових та тісно пов'язаних із ними відносин на предмет дотримання їх суб'єктами норм діючого законодавства, встановлених правил і стандартів;

- запобігання, виявлення та припинення протиправних дій, що порушують встановлену фінансову дисципліну, призводять до розкрадання бюджетних коштів та легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом;

- розгляд справ про правопорушення та притягнення винних у їх вченні осіб до юридичної відповідальності;

- усунення шкідливих наслідків, завданих протиправни и дія и, відновлення пору ених прав та від кодування збитків, завданих в результаті їх скоєння;

- виявлення та усунення умов, обставин та факторів, що спричинили та (або) сприяли вчиненою правопорушення у фінансовій сфері, чи можуть так чи інакше посприяти його вчиненню у майбутньому;

- підвищення рівня правової культури суб'єктів фінансових та тісно пов'язаних із ни и відносин;

- постійне вдосконалення існуючих вироблення нових засобів і заходів протидії правопорушенням у фінансовій сфері;

- накопичення та аналіз національного й міжнародного досвіду з питань протидії правопорушенням у фінансовій сфері.

Коли йдеться про якусь суспільно значу у діяльність, особливо про таку, яка стосується благополуччя всього суспільства, поряд із її завданнями та функціями особливого значення набувають функції. Термін «функція» у буквальному перекладі із латинської означає виконання, звершення (від «function») [9, c.630]. У галузі дер авного управління та с ері права ункції, як правила, розу і ть як напря ки (шляхи) у яких здійснюється ті чи інші заходи, реалізу ться процеси, відносини. ак, В.М. Князєв пише, що функції влади це основні напря и діяльності влади, які є похідними від її сутності і мають їй відповідати [2, с.743]. А.Ф. Мельник, О.Ю. Смоленський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко пишуть, що функції дер авного управління це специ ічні за предметом, змістом і засобом забезпечення цілісні управля чі впливи дер ави. правлінські ункції органів дер авної влади це юридично виражені управляючі впливи окреих органів дер авної влади, які вони а ть право і зобов'язані здійснювати щодо певних об'єктів управління або компонентів певних структур. Обсяг управлінської функції зумовлений місцем державного органу в структурі управля чої системи й окреслює його е і в управлінні суспільними процесами [10, с.86-87].

На думку С.Г. Серьогіної, функції органів публічної влади це об'єктивно обумовлені основні напрямки їх діяльності, що забезпечують поділ праці всередині державного механізму і характеризуються певною стабільністю, в яких відображаються завдання і соціальне призначення органів публічної влади [11]. Коли йдеться про функції права чи правового регулювання, то маються на увазі напрями або види впливу права на відносини суспільні. В них виражається роль і призначення права в суспільстві й дер аві, його соціальна цінність та найважливіші риси [12].

На підставі зазначеного можна зробити висновок, що функції протидії правопорушенням у фінансовій сфері це ті ключові напрямки за яки и зазначена протидія реалізується, і в яких розкривається її суспільне призначення. На наше переконання, до основних функцій протидії правопору ення у інансовій с ері слід віднести такі: правоохоронну ункці Скакун визначила правоохоронну ункці як напря діяльності одо діяльність забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод гро адян, законності і правопорядку, довкілля, встановлення й регул вання право усіх суспільних відносин [13, с.48]. Отже, змістом правоохоронної функції протидії правопорушенням фінансовій сфері є захист від різного роду посягань прав, свобод і законних інтересів суб'єктів фінансових і тісно пов'язаних із ними відносин, а також встановлених у фінансовій сфері матеріальним та процедурно-процесуальним законодавством правил поведінки;

- функцію контролю. Сутністю даного напрямку реалізації досліджуваної протидії полягає у постійному спостереженні за протіканням процесів та відносин у фінансовій сфері, за поведінкою суб'єктів у ній, на предмет дотримання ними вимог діючого законодавства, а також задля виявленні та усунення інших недоліків та прогалин у фінансовій системі держави;

Ту функцію притягнення до юридичної відповідальності, основний зміст якої полягає у розгляді (вирішенні) справ про правопоруення у інансовій с ері і застосовуванні за результата и цього розгляду, до винних у їх скоєнні осіб, відповідних стягнень, у порядку та е ах, визначних законодавство ;

- функці правовідновлення, яка передбачає повернення пору ених прав і законних інтересів до того вигляду (стану), який існував до моменту їх порушення. О.Ф. Скакун вважає, о дана ункція спря ована на відновлення незаконно пору ених прав, при усове виконання невиконаних обов'язків [13, с.435].

Також з цього приводу варто погодитися із ОН. Зайчуком, що правовідновдоюча функція протистоїть формальному покаранню винного та спрямована на забезпечення порушеного інтересу і поновлення пору ених протиправно поведінкою суспільних відносин [14, c.512];

- компенсаційна функція передбачає від кодування збитків завданих правопоруення ;

- профілактична функція, яка орієнтована на запобігання вчиненню правопорушень, шляхом виявлення та усунення (ліквідації) умов і факторів, що сприяють скоєнню протиправних дій;

- інтегративна функція протидії фінансовим правопорушенням виявляється у тому,

по по-перше, до її здійснення так чи інак е залучається широке коло суб'єктів, які при цьо у вступа ть у відповідну взає оді , а по-друге, організація та реалізація зазначеної протидії передбачає поєднання ирокого кола засобів та заходів різного характеру.

Чез у чи, о на констатувати, о завдання та функції є невід' ємними та дуже валиви и еле ента и ад іністративно-правового механізму протидії правопорушенням у фінансовій сфері. Їх надзвичайне значення пояснюється тим, що саме вони концентрують у собі та відображають суспільну місію цього еханіз у, його соціальне призначення, а також вказують у яких напрямках він працює (рухається), та вирішення яких питань (проблем) при цьому є для нього пріоритетним. Зауважимо, що приведений нами перелік завдань та функцій протидії правопорушенням у фінансовій сфері не претендує на виключність і цілком може бути доповнений іншими завданнями та функціями, втім саме викладені, на нашу думку, найбільш яскраво характеризують функціонально-цільову складову зазначеної протидії.

Література

1. Гамалій О. Л. Мета, завдання та принципи протидії правопору енням, вчиненими іноземцями в України // Форум права: електрон. наук. фахове вид. 2012. № 4. С. 183-188. URL: http ://nbuv.gov .ua/j -pdЈLP_index. htm_ 2012_4_30.pdf.

2. Энциклопедичний словник з дер авного управління / уклад. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуенко, .Дихненко та ін. ; за ред. .Ковбас ка, Сроинського. Київ : НАДУ, 2010. 820 с.

3. Сидоренко .маркетингове забезпечення підтримки і прийняття управлінських рішень // Ефективна економіка: електрон. наук. фахове вид. 2014. № 1. URL: http://wvw.m. nayka. com .ua/? op= 1 &j =efektyvn a-ekonomika&s=ua&z=2693.

4. Про затвердження Порядку взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями : Наказ Міндоходів України та Мінфіну України від 04.12.2013 № 760/1031. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z2193-13.

5. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні : Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 13. Ст. 110.

6. Бюджетний кодекс України : Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. 2010. № 50-51. Ст. 572.

7. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1209-р. URL: http://zakon1. rada.gov.ua/l aws/ show/877-16.

8. Концепці дер авної політики у с ері боротьби з організовано злочинніст: наказ резидента країни від 21.10.2011 № 1000/2011. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/1000/2011.

9. Словник іншомовних слів / уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. Київ: Наук, думка, 2000. 680 с.

10. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні : підруч. для студентів вищих навч. закл. / за ред. С. Г. Серьогіної. Харків : Право, 2005. 256 с.

11. ридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ : Укр. енцикл., 1998-- . Т. 5 : П-С. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2003. 736 с.

12. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підруч. 2-ге вид. / пер. з рос. Харків : Консум, 2005. 656 с.

13. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. Київ : Юрінком Інтер, 2006.

Размещено на Allbest.ru