Задоволеність працівників системи МВС України службою: стан напередодні реформ

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 351.741(477)'06

Задоволеність працівників системи МВС України службою: стан напередодні реформ

А.А. Бова,

кандидат соціологічних наук,

старший науковий співробітник

У публікації наводяться основні результати соціологічного опитування працівників міліції територіальних органів МВС України, яке проведене у жовтні 2015 року (N=1299) у п'яти регіонах України щодо задоволеності службою; факторів задоволеності та незадоволеності; видів забезпечення, які потребують поліпшення; явищ, які найбільше заважають у щоденній роботі/службі; факторів, що сприяють кар'єрному зростанню та очікуваного розміру мінімального грошового забезпечення поліцейських. За результатами вивчення громадської думки виявлено різні категорії працівників, що вирізняються за загальним рівнем задоволеності службою.

Ключові слова: задоволеність персоналу, робота, поліція, реформування, Україна.

В публикации приводятся основные результаты социологического опроса работников милиции территориальных органов МВД Украины, проведенное в октябре 2015 года (N = 1299) в пяти регионах Украины относительно удовлетворенности службой; факторов удовлетворенности и неудовлетворенности; видов обеспечения, которые нуждаются в улучшении; явлений, больше всего мешающим в повседневной работе / службе; факторов, способствующих карьерному росту и ожидаемого размера минимального денежного обеспечения полицейских. По результатам изучения общественного мнения выявлены различные категории работников, которые отличаются по общему уровню удовлетворенности службой.

Ключевые слова: удовлетворенность персонала, работа, полиция, реформирование, Украина.

The publication presents the main results of a sociological survey of employees of territorial bodies of the police of the Internal Affairs of Ukraine, conducted in October 2015 (N = 1299) in five regions of Ukraine regarding service satisfaction; factors of satisfaction and dissatisfaction; types of support that need to be improved; phenomena, the most disturbing in the daily work / service; factors contributing to the career development and the expected size of the minimum cash security police. According to the public opinion various categories of the employees, which differ in the general level of service satisfaction are identified.

Keywords : employee satisfaction, work, police, reforming, Ukraine.

Ефективність діяльності системи МВС України значною мірою залежить як від дотримання встановлених формальних правих, так і від високої мотивації її працівників. У робочому середовищі можуть існувати приховані конфлікти, а умови роботи та різні види забезпечення потребуватимуть значного покращення, що безпосередньо впливає на поведінку працівника. Під час докорінних реформ доцільно проаналізувати оцінку стану діяльності територіальних органів МВС України, наявні недоліки організації та виробити заходи щодо їх усунення. З огляду на викладене, на виконання доручення Міністра внутрішніх справ України у жовтні 2015 року здійснено вибіркове анонімне соціологічне опитування атештованих працівників міліції в ГУМВС України у Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Львівській областях та ГУМВС м. Києва (у статті вживається термінологія нормативних актів, чинних на той час). Актуальність представлених у публікації окремих результатів вивчення громадської думки полягає у тому, що опитування проводилося протягом останнього місяця діяльності міліції України і є точкою відліку для визначення різноманітних аспектів задоволеності діяльністю працівників Національної поліції України. Результати соціологічного опитування можуть використовуватися при удосконаленні діяльності підрозділів, що належать до сфери управління МВС. Крім того, зазначене опитування можна також розглядати у контексті апробації інструментарію, відбору найбільш релевантних запитань та шкал.

Опитування персоналу (умови та характер роботи, керівництво, кар'єра, відносини у колективі) поширені у приватному секторі для визначення “сфер невдоволення” представників компанії. Значна кількість іноземних емпіричних досліджень стосується задоволеності поліцейських своєю роботою та різноманітних факторів, що на неї впливають [1]. Залежною змінною можуть виступати як безпосередні відповіді на запитання щодо задоволеності службою або її різними сторонами, так і запитання щодо ставлення до служби та завдань, які виконують поліцейські (наприклад, внутрішня задоволеність, задоволеність відносинами з керівництвом та колегами, оцінка фінансової винагороди, кар'єрне просування, почуття причетності до поліцейської діяльності та гордість за це тощо). У деяких дослідженнях основна увага приділяється впливові на задоволеність роботою якогось одного фактору, наприклад психологічного стресу [2]. У загальному вигляді джерелами задоволеності роботою є демографічні змінні та змінні, пов'язані з роботою. Проаналізувавши результати 17 досліджень, що проведені на Заході та в Азії, американські вчені дійшли висновку про те, що демографічні змінні (гендер, вік, освіта) не завжди мають статистично значущий вплив на задоволеність роботою в поліції. Натомість зв'язок факторів, що пов'язані з умовами роботи (наявність зворотного зв'язку між громадянином, колегою та керівником, розмір зарплати, рівень автономності та безпеки в роботі, режим роботи та тривалість робочої зміни, кількість працівників у підрозділі, навчання у підрозділі тощо), із задоволеністю виявився у багатьох дослідженнях як на Заході, так і в Азії. Домінуючу роль факторів, пов'язаних із роботою, було засвідчено і під час аналізу результатів опитування 341 корейського поліцейського у 2007 р. [3, с. 138-139, с. 145]. Під час дослідження задоволеності роботою, крім суто демографічних ознак службовців поліції, дослідники все частіше звертають увагу на характеристики виконуваних ними завдань (варіативність обов'язків, автономність, психологічний стрес, рольовий конфлікт, цинізм до суспільства) та організаційні характеристики (зворотній зв'язок з керівництвом) [4]. Введення до моделі разом з демографічними змінними різноманітних характеристик робочого середовища (застосування в роботі навичок, індивідуальність роботи, її значущість та автономність, зворотній зв'язок) суттєво підвищує точність моделі [5]. На задоволеність поліцейських роботою додатково впливають їхні установки (авторитаризм, аномія, ідеологія), сприйняття організації й робочого середовища та психологічна сумісність і конфлікт [6].

На підставі узагальнення емпіричних досліджень словенськими вченими запропонована більш розширена типологія факторів задоволеності роботою. Так, перша група досліджень працівників виокремлює вплив “особистості”, тобто: (1) демографічні фактори (наприклад, гендер, освіта, раса, стаж та досвід роботи) та (2) психологічні фактори (наприклад, особистісні характеристики, емоціональність, інтелект). Друга група досліджень концентрувалася на впливі “зовнішніх”, тобто (1) організаційних факторах: пов'язаних з робочим середовищем (завдання, їхня значущість, різноманіття роботи, автономність), просування кар'єрними сходами та система заохочень, лідерство, відносини, умови праці, управління, організаційна напруженість, організаційна прихильність, підтримка та навчання) і (2) фактори оточуючого середовища (наприклад, імідж). У Словенії соціологічне опитування поліцейських 2012 року реалізовано за допомогою технологій Інтернет. Поліцейські управління та профспілки запропонували взяти участь у онлайн-опитуванні, розіславши електронною поштою запрошення з посиланням на Інтернет сторінку з опитувальником. Із 8808 співробітників, які були запрошені, взяли участь в опитуванні 1848 (21 %). За результатами соціологічного опитування найбільшою мірою на різні складові задоволеності впливає гендер, освіта, тривалість служби у поліції, місце роботи (польові умови, офіс), посада, підтримка та захист з боку поліції, довіра з боку безпосереднього начальника [7].

У Польщі накопичено найбільший досвід опитування поліцейських та працівників поліції стосовно умов праці та задоволеності роботою. Так, зокрема, з використанням технологій Інтернет (CAWI) у 2009 році опитано 10569 респондентів, у 2010 р. - 12354, у 2011 р. - 10120, у 2012 р. - 10911, 2013 р. - 5563 респондентів (чисельність поліції Польщі становить понад 100 тис. осіб). У звіті подаються дані за вибіркою в цілому та за кожним воєводством (обсяг вибірки у регіонах становить від 460 до 1130 респондентів) [8, 9].

З урахуванням іноземного досвіду (насамперед поліції Польщі), пропозицій практичних підрозділів та вищих навчальних закладів системи міністерства у ДНДІ МВС України було розроблено анкету, що містила чотири змістовні блоки: загальна оцінка діяльності ОВС та заходів, які потрібно впровадити під час реформування; суб'єктивна задоволеність діяльністю та окремими її складовими, професійні плани; суб'єктивна оцінка реформ та очікування від них; соціально-демографічні ознаки. Згідно з розробленими квотними планами було забезпечено відповідність структурного розподілу опитаних за основними службами та аналогічного структурного розподілу генеральної сукупності відповідного регіону. Статистична обробка даних проводилась у пакетах ОСА та SPSS.

Всього отримано 1299 заповнених анкет. Більшість опитаних надали відповіді на всі запитання анкети. Максимальний відсоток відмов заповнювати відповідні розділи анкети фіксується щодо запитання про вік респондента (відповіло 86 %) та чинники кар'єрного зростання у підрозділі та освіту (відповіло 93 %). Отже, в подальшому аналіз одновимірних розподілів здійснюється лише з урахуванням осіб, які відповіли на запитання.

За статтю вибіркова сукупність розподілилася так: 80 % - чоловіки та 20 % - жінки. 87 % респондентів мали вищу освіту. 37 % респондентів мали вік до 30 років, 51,4 % - від 30 до 40 років (включно) та 11,5 % - більше 40 років. Розподіл респондентів за стажем майже повторює аналогічний розподіл за віком: до 10 років служать 38,4 %, від 10 до 20 років - 49,1 % та понад 20 років - 12,4 %. При цьому переважна більшість вказує на переважно низьку самооцінку матеріального стану сім'ї загалом за останні 2-3 місяці: 70,1 % - відмітили альтернативу, що їм вистачає лише на продукти харчування, 22,3 % - вистачає загалом на прожиття; 7,3% - вистачає на все необхідне, але не на заощадження і лише 0,2 % - вистачає на все необхідне, робляться заощадження.

Результати нашого опитування засвідчили, що частка тих, хто тією чи іншою мірою задоволений своєю роботою у цілому (60,4 %), у два рази переважає частку тих, хто сумарно виказав незадоволеність (30,8 %). Не змогли дати впевненої відповіді на це запитання 8,8 % респондентів. Найбільше незадоволених відмічається серед представників вікової категорії до 30 років (32,8 %) та від 30 до 40 років (33,6 %), що помітно більше, ніж незадоволеність, яку відмічають працівники, яким понад 40 років (22,2 %).

Значною мірою задоволеність службою залежить від матеріального рівня родини. Так, серед тих, кому вистачає лише на продукти харчування, задоволені службою 55,6 %, вистачає загалом на прожиття - 71,8 %, вистачає на все необхідне, але не на заощадження - 71,3 %, вистачає на все необхідне, робляться заощадження (таких виявилося 3 особи) - 100 %. Своєю чергою серед категорії осіб, котрим вистачає лише на продукти харчування, більше тих, хто не задоволений службою (35 %), ніж за вибіркою в цілому. Не виявлено суттєвих тендерних та регіональних статистичних відмінностей за рівнем задоволеності/незадоволеності роботою.

Серед представників різних підрозділів найбільшою мірою незадоволені службою працівники досудового слідства (таблиця 1).

Попри перевагу позитивних оцінок щодо загального рівня задоволеності, як випливає із розподілу відповідей, поданих у таблиці 2, респонденти частіше відмічають у своїй службі різноманітні аспекти, пов'язані із незадоволеністю, ніж аспекти, пов'язані із задоволеністю.

Таблиця 1

Рівень задоволеності службою в залежності від підрозділу, %

Примітка. Зіставлення пропорцій за стовпчиками ґрунтуються на двосторонньому критерії за рівня статистичної значущості alpha=0,05. Для кожної пари, в якій виявлені значущі відмінності, буква, що позначає категорію з меншою пропорцією в стовпчику, з'являється в категорії з більшою пропорцією в стовпчику.

Таблиця 2

Обставини, які найбільше впливають на задоволеність і незадоволеність службою

Задоволеність обумовлюється насамперед стабільною роботою, гарними стосунками з керівництвом та колегами по роботі, можливістю професійної кар'єри та професійного самовдосконалення, а також велика відпустка. На це вказує від четвертої частини до третини опитаних. Серед аспектів незадоволеності службою працівники ОВС насамперед вказують на відносно низьку заробітну плату, неналежне технічне забезпечення, значну кількість документації. Понад третина респондентів відмітили низький рівень довіри населення та його несприятливе ставлення. Ряд негативних чинників пов'язані з нормативними змінами в організації діяльності, браком інформації про них.

Для більш поглибленого аналізу факторів задоволеністю службою використано метод “дерева класифікації” (алгоритм CHAID), який полягає у розподіленні вибіркової сукупності за вузлами (сегментами), в яких частки осіб, які задоволені, незадоволені службою або яким було важко відповісти на це запитання, є максимальними (глибина дерева обмежена трьома рівнями). З рисунку 1 випливає, що чисельність задоволених службою збільшується, якщо вони:

задоволені стабільною роботою (69,4 %);

задоволені стабільною роботою та одночасно мають можливість зробити професійну кар'єру (77,9 %);

мають гарні стосунки з керівництвом та колегами по роботі (67,4 %);

мають можливість зробити професійну кар'єру (64,9 %).

Відповідно найбільше незадоволених службою фіксується серед респондентів, які обрали альтернативи:

невпевненість у роботі (55,8 %);

невпевненість у роботі та одночасно відсутність доступу до інформації щодо кадрових призначень, грошових виплат чи запланованих змін (72,9 %);

відсутність можливості кар'єрного зростання (52,7 %); відсутність можливості кар'єрного зростання та залучення у політичну сферу (87 %).

Загалом за моделлю правильно класифіковано 61,7 % респондентів, у тому числі до класу осіб, які тією чи іншою мірою задоволені роботою, коректно віднесено 79,3 % респондентів, а до класу осіб, які тією чи іншою мірою не задоволені своєю роботою, - 44,9 %. Представники малочисельного класу осіб, які обрали альтернативу “важко відповісти”, не були ідентифіковані.

Рис. 1. Дерево класифікації чинників задоволеності / незадоволеності службою, %

На думку респондентів, серед різноманітних видів забезпечення найбільшою мірою потребує поліпшення забезпеченість форменим одягом (52,6 %), транспортом (47,1 %), IT-обладнанням і програмним забезпеченням (45,8 %) та належним приміщенням (37,4 %). Від четвертої частини до третини опитаних вказують також на необхідність поліпшення забезпечення засобами зв'язку (31,6 %), доступу до Інтернету (30,5 %), доступу до баз даних, внутрішньої мережі (28,9 %), а також покращення умов (місце, час) для проведення фізичної підготовки (26,5 %) та робочого місця (без IT-обладнання та програмного забезпечення (26,4 %). Питання поліпшення бази і обладнання для занять з вогневої підготовки, забезпеченості вогнепальною зброєю і боєприпасами піднімають від 9,4 % до 18,4 % респондентів

Більше незадоволені службою особи, які відмітили брак Інтернету (41,4 %), а також незадоволені умовами для проведення фізичної підготовки (35,4 %). Результати цього соціологічного опитування частково збігаються з оприлюдненими центром Разумкова даними опитування працівників міліції, проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень у лютому 2015 року (N=313). Згідно з цими даними “критичною слід назвати ситуацію з можливістю використовувати службовий автотранспорт (незадовільно - 59 %) та особливо із забезпеченням міліції оргтехнікою і канцтоварами (68 %), а також паливно- мастильними матеріалами (72 %)” [10, с. 50].

Серед чинників, які найбільшою мірою заважають у щоденній роботі/службі, найчастіше вказували на роботу, “на статистику” та інші умови роботи, у тому числі приміщення та техніку (понаднормова праця та відсутність вихідних, відсутність стабільності - постійні організаційні зміни, необхідність складати велику кількість документів), завантаженість та недостатність часу на виконання завдань. Кожен п'ятий респондент вказує як недолік на велику кількість показників діяльності та незрозумілі службові вказівки. Цілковито логічним видається те, що поганий обмін інформацією між працівниками різних підрозділів заважає більшій частині респондентів (21,2 %) сильніше, ніж поганий обмін інформацією між працівниками одного підрозділу (9,5 %). 10,6 % респондентів вказали, що їм нічого не заважає у роботі.

Серед явищ, які найбільше заважають у щоденній роботі/службі та впливають на загальний рівень задоволеності, на підставі застосування дерева класифікації, можна виокремити такі:

відсутність робочої стабільності - постійні організаційні зміни (частка незадоволених серед таких осіб становить 44,6 %);

відсутність робочої стабільності - постійні організаційні зміни та одночасно покладання на мене керівництвом підрозділу виконання невластивих моїй діяльності завдань (71,4 %);

відсутність робочої стабільності - постійні організаційні зміни, покладання на мене керівництвом підрозділу виконання невластивих моїй діяльності завдань та одночасно значна завантаженість роботою (86,1 %).

На думку респондентів кар'єрне зростання залежить насамперед від високих показників у роботі (48,4 %) та відданості службі (42,3 %), добрих стосунків з керівництвом (19,4 %), щасливого випадку (16,2 %), родинних зв'язків з керівництвом або іншими впливовими особами (15,4 %), підвищення професійної кваліфікації у навчальних закладах (12,8 %). Загалом працівники ОВС відмічають важливість здібностей та працелюбності для кар'єрного зростання. Водночас, просуванню по службі деякою мірою сприяє і непотизм. Добрі стосунки з колегами по роботі (11,9 %) та послуги або подарунки керівництву (7,1 %) обрало помітно менша кількість респондентів. Серед осіб, які відмічають у підрозділах вплив на кар'єрне зростання родинних зв'язків з керівництвом або іншими впливовими особами, більше незадоволених службою (56,4 % проти 30,8 % за вибіркою в цілому). Так само і особи, які відмітили у підрозділах факт надання послуг або подарунків керівництву, більшою мірою незадоволені службою (53,6 %).

Респондентам пропонувалося відмітити бажаний розмір мінімального грошового забезпечення працівника поліції на місяць. Медіанне значення, яке поділяє числовий ряд на дві рівні половини, становить 10 тис. грн., а середнє - 12 тис. 544 грн. Дещо вище, ніж за вибіркою в цілому, оцінюють мінімальне грошове забезпечення співробітники кримінального блоку (медіанне значення - 12 тис. грн.) та досудового слідства (медіанне значення - 15 тис. грн.). Усі відповіді згруповані у чотири категорії: 27,1 % - називали суми до 8000 грн. (що приблизно відповідає на сьогодні розміру двох середніх зарплат найманих працівників після оподаткування), 34,8 % - від 8001 до 10000 грн. (включно), 18,8 % - від 10001 до 15000 грн. (включно) та 19,2 % респондентів - більше 15001 грн. Особи з більшою вислугою та віком загалом схильні називати більший розмір грошового забезпечення поліцейського. Серед представників різноманітних служб мінімальні розміри грошового забезпечення (до 8 тис. грн.) вказують представники ДСО, патрульна служба, а максимальні (10-15 тис. та понад 15 тис. грн.) - переважно працівники досудового слідства (таблиця 3). Представники блоку міліції громадської безпеки називали середні цифри зарплати - 8-10 тис. грн.

Таблиця 3

Бажаний розмір мінімального грошового забезпечення залежно від підрозділу, %

Примітка. Зіставлення пропорцій за стовпчиками ґрунтуються на двосторонньому критерії за рівня статистичної значущості alpha=0,05. Для кожної пари, в якій виявлені значущі відмінності, буква, що позначає категорію з меншою пропорцією в стовпчику, з'являється в категорії з більшою пропорцією в стовпчику.

З проведеного аналізу можна зробити такі висновки.

За рубежем існує позитивний досвід проведення опитувань серед значних за обсягом вибірок персоналу поліції з актуальних питань, що охоплюють значні за обсягом вибірки респондентів. Внутрішнє опитування дає можливість зафіксувати основні проблеми системи МВС України та стан змін, які покращують або погіршують ситуацію.

Загалом в органах МВС України було більше людей, які задоволені службою, чим тих, хто не задоволений, а при просуванні службовою кар'єрою головним чинником є результативність в роботі та відданість службі. Визначення учасниками опитування “роботи на статистику” як головного недоліку повсякденної діяльності вочевидь обумовлює звернення до позавідомчої оцінки і відповідних соціологічних методів збору інформації щодо ставлення населення до поліції та визначення поліцейськими проблем своєї діяльності.

Задоволеність роботою в органах МВС України обумовлювалася її стабільністю, можливістю кар'єрного зростання та психологічним кліматом у колективах. Такий перелік чинників напевне притаманний і для будь-якої трудової діяльності. Слід зазначити, що підтверджена опитаними значна потреба у належному матеріально-технічному забезпеченні службової діяльності (формений одяг, транспорт, комп'ютерне обладнання та зв'язок, стан приміщення) пов'язана з наявністю бюджетного фінансування.

Більшість опитаних оцінили низько свій матеріальний статус, а відтак питання підняття грошового забезпечення для покращення діяльності працівників МВС України виходить при реформуванні на перший план. Краще матеріально забезпечені працівники відчувають більшу задоволеність службою та одночасно визначають більший розмір бажаного мінімального грошового забезпечення. На думку від 25 % до 50 % опитаних респондентів, мінімальне грошове забезпечення поліцейського на місяць на сьогодні має становити близько 8-10 тис. грн. При цьому більш високий розмір оплати праці поліцейського називають представники кримінального блоку та досудового слідства.

поліція задоволеність забезпечення грошовий

Список використаних джерел

1. Бова А.А. Задоволеність поліцейських роботою (досвід іноземних соціологічних опитувань) // Наука і правоохорона. - 2015. - № 4. - С. 119-125.

2. Wang Y, Zheng L.; Hu T, Zheng Q. Stress, Burnout, and Job Satisfaction Case of Police Force in China // Public personnel management. - 2014. - September. - Vol. 43. - № 3. - P. 325-339.

3. Jo Y., Hoover L. Source of job satisfaction among South Korean police officers // International Journal of Police Science and Management. - 2012. - Vol. 14. - № 2. - P. 136-153.

4. Reiner M, Zhao J. The Determinants of Job Satisfaction Among United States Air Force Security Police: A Test of Rival Theoretical Predictive Models // Review of Public Personnel Administration. - 1999. - July. - Vol. 19. - № 3. - P. 5-18.

5. Johnson R. Police Officer Job Satisfaction: A Multidimensional Analysis // Policy Quarterly. 2012. - Vol. 15. - № 2. - June. - P. 157-176.

6. Talarico S, Swanson C. Police Perceptions and Job Satisfaction // Work and Occupations. - 1982. - Vol. 9. - № 1. - February. - P. 59-78.

7. Tomazevic N., Seljak J., Aristovnik A. Factors Influencing Employee Satisfaction in the Police Service : The Case of Slovenia University of Ljubljana, Faculty of Administration // MPRA Paper № 62037. - 2015. - 12 February. - 36 р.

8. BrzeOniak A., Chmielewska A., Lesiak M. Satysfakcja z pracy policjantyw i pracownikyw policji - raport z badania. - Warszawa, 2012. - Maj. - 255 p.

9. BrzeOniak A., Chmielewska A., Firsiuk M, Furgarna B, Kubik J. Satysfakcja z pracy policjantyw i pracownikyw cywilnych Policji - opinie o sytuacji i warunkach pracy oraz kondycji materialnej // Satysfakcja z pracy policjantyw i pracownikyw cywilnych Policji - opinie o sytuacji i warunkach oraz kondycji materialnej. - Szczytno 2011. - 523 p.

10. Реформування OBC України : оцінки та позиції працівників міліції // Концептуальні підходи до рeфoрмyвання органів внутрішніх справ як складової правоохоронної системи та ceKTopy безпеки і оборони України. Інформаційно-аналітичні матеріали до Круглого столу “Концептуальні підходи до реформування MBC у контексті загальнонаціонального плану реформ” 16 квітня 2015 р. - К. : Центр Разумкова, 2015. - C. 42-56.

Размещено на Allbest.ru