Щодо видів наукових видань за інформаційною ознакою: новели законодавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 002:34

Щодо видів наукових видань за інформаційною ознакою: новели законодавства

науковий видання посібник правовий

У статті розглядаються поняття “наукове видання” та “посібник” відповідно до норм законодавства України (Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” від 26.11.2015 № 848-VIII та Державного Стандарту України 301795 “Видання. Основні види. Терміни та визначення”), досліджується правовий статус такого виду видання, як “посібник” та формулюється авторська позиція щодо його належності до наукових видань. Визначено правові прогалини та колізії між нормативно-правовими актами стосовно визначення поняття та видів наукових видань та розроблено пропозиції з їх усунення.

Ключові слова: наукове видання, посібник, інформаційні ознаки, цільове призначення.

Аннотация

В статье рассматриваются понятия “научное издание” и “пособие” в соответствии с нормами законодательства Украины (Закона Украины “О научной и научно-технической деятельности” от 26.11.2015 № 848-VIIIи Государственного Стандарта Украины 3017-95 “Издания. Основные виды. Термины и определения”), исследуется правовой статус такого вида издания, как “пособие” и формулируется авторская позиция относительно его определения как научного издания. Определены правовые пробелы и коллизии между нормативно-правовыми актами в отношении определения понятия и видов научных изданий и разработаны предложения по их устранению.

Ключевые слова: научное издание, пособие, информационные признаки, целевое назначение.

Annotation

Paper discusses the concept of “scientific publication” and “benefits” in accordance with Ukrainian legislation (Bill of Ukraine “About Scientific and Scientific-Technical Activities” from 11/26/2015 number 848-VIII and the State Standard of Ukraine 3017-95 “Editions. The main types. Terms and definitions”), investigates the legal status of this type of publication., as the “manual” one and formulates the author's position with respect to its definition as a scientific publication. Legal gaps and conflicts between legal acts in relation to the definition and types of scientific publications and proposals to eliminate them are defined.

Keywords: scientific publication, guide, information signs, purpose.

Наукові видання праць видатних діячів науки, культури, мистецтва, будь-якого народу, коли вони здійснюються на високому професійному рівні, із

відчуттям глибокої відповідальності авторів, редакторів та видавництв, на багато десятиліть стають вагомим і неспростовним документом епохи. Як визначає А.І. Акопов, висока наукова і видавничо-поліграфічна культура наукових видань слугує певним еталоном для видавців-початківців у їхньому нестримному прагненні зайняти свою нішу і міцно закріпитися на ринку одного із найскладніших, але й найбільш витребуваних та авторитетних сегментів видавничого ринку, яким було, є і буде наукове видання [1, с. 36].

До наукових видань традиційно відносяться монографії, збірники наукових праць, тези та матеріали наукових конференцій, автореферати дисертації, словники, енциклопедії, наукові довідники, наукові періодичні видання. Проте нормативна сфера України не містить вичерпного переліку видів наукових праць, і на початку 90-х років з розвитком видавничої галузі в Україні досить розповсюдженим стало видання посібників. Наукові установи, вищі навчальні заклади та окремі автори десятками друкували видання під назвою “посібники”, які не мали єдиної структури, містили різний науковий рівень, нерівнозначні обсяги і т.ін., проте всі претендували на статус “наукове видання”. Подібний підхід був зумовлений тим, що Закон України “Про наукову та наукову-технічну діяльність” від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ [2] визначення зазначеного поняття не містив, а основні положення щодо видів видань та вимог до них закріплювалися у Державному Стандарті України 3017-95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення” (надалі - ДСТУ 3017-95), де визначалося:

п. 3.1. видання - документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання;

п. 4.2 наукове видання (вид видань за цільовим призначенням) - видання результатів теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичних документів та літературних текстів;

п. 12.12 посібник (вид видань за інформаційними ознаками) - видання, призначене на допомогу в практичній діяльності чи оволодінні навчальною дисципліною [3].

Виходячи з норм ДСТУ 3017-95, посібник як вид наукового видання повинен був відповідати таким вимогам: 1) пройти редакційно-видавниче опрацювання; 2) відповідати вимогам ДСТУ щодо їх видавничого оформлення; 3) бути виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом; 4) містити інформацію, призначену для поширення, яка була б результатом теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичних документів та літературних текстів; 5) бути призначеним на допомогу в практичній діяльності чи оволодінні навчальною дисципліною. При цьому вимоги до видавничого оформлення посібників, як і інших видів видань, встановлювалися ДОСТом 7.4-86 “Система стандартів з інформації, бібліотечній та видавничій справі. Видання. Вихідні відомості” [4], який було замінено ДОСТом 62-90 “Система стандартів з інформації, бібліотечній та видавничій справ. Знаки для розмітки оригіналів та виправлення коректурних та пробних відбитків. Загальні вимоги” [5], який був замінений ДСТУ 4861:2007 “Видання. Вихідні відомості ” [6], який чинний до сьогодні. У ДСТУ 4861:2007 містяться вимоги до технічної побудови, викладу та оформлення вихідних відомостей у текстовому, нотному, образотворчому (неперіодичному, періодичному продовжуваному) виданнях.

Крім поняття “посібник”, ДСТУ 3017-95 закріплює поняття інших видів видань:

за інформаційними ознаками: монографія (п. 12.1), автореферат дисертації (п. 12.2), препринт (п. 12.3), тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) (п. 12.4), матеріали конференції (зїзду, симпозіуму) (п. 15.5), збірник наукових праць (п. 12.6), статут (п. 12.7), інструкція (п. 12.8), наочний посібник (п. 12.13), практичний посібник (п. 12.14), навчальний посібник (п. 12.15), навчальний наочний посібник (п. 12.16), практичний порадник (п. 12.18), підручник (п. 12.19) тощо;

за цільовим призначенням: офіційне видання (п. 4.1), науково-популярне видання (п. 4.3), науково-виробниче видання (п. 4.4), виробничо-практичне видання (п. 4.5), нормативне виробничо-практичне видання (п. 4.6), виробничо-практичне видання для аматорів (п. 4.7), навчальне видання (п. 4.8), громадсько-політичне видання (п. 4.9), довідкове видання (п. 4.10), видання для організації дозвілля (п. 4.11), рекламне видання (п. 4.12), літературно-художнє видання (п. 4.13) [3] тощо.

При цьому кожне з видів видань, що передбачались ДСТУ 3017-95, мало власні визначення та ознаки.

Відсутність нормативного визначення “наукове видання” та “посібник” в інших, окрім ДСТУ 3017-95, нормативних актах, дозволяло авторам визначати як “посібник” будь-яке видання, спрямоване на допомогу в практичній діяльності чи оволодінні навчальною дисципліною, оскільки норми стандарту не висували вимог до посібника містити нові знання, не передбачали процедури наукового рецензування, не вимагали ні наукової систематизації даних чи матеріалів, що відображають історію науки та сучасний стан наукового знання, ні наявності інформації про результати науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної діяльності. Фактично для того, щоб отримати статус наукового видання, посібник повинен був відповідати формальним вимогам до технічного оформлення відповідно визначених раніше стандартів. Внаслідок цього з'явилася значна кількість “посібників”, які, за визначенням М.С. Тимонькина, “...не витримують ніякої критики і представляють собою окремі шматки лабораторного чорнового матеріалу або архівного матеріалу, які неоковирно “зшиті” логічно невмотивованими містками чи відступами.” [7]. Автор визначав, що відсутність досконалого нормативного визначення поняття “наукове видання” дозволяло авторам видавати збірники нормативних актів, зразки оформлення юридичних документів і т.ін. за вид наукових видань - посібники [7].

Слід зазначити, що відсутність визначення поняття “наукове видання” в інших, крім ДСТУ 3017-95, нормативних актах, призводила до того, що при підготовці “посібників” навіть вимоги цього ДСТУ авторами могли не враховуватися, оскільки згідно з ч. 2 ст. 15 Господарського кодексу України стандарти та їх положення є обов'язковим для: суб'єктів господарювання, якщо на стандарти є посилання в технічних регламентах; учасників договору з розробки, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ньому є посилання на певні стандарти; виробників чи постачальників, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи вказав позначення цих стандартів у їх маркуванні [8]. Тобто для авторів, які підготовлювали посібники, обов'язкової законодавчої вимоги щодо дотримання вимог ДСТУ не встановлювалося, оскільки вони не відносилися до осіб, для яких ці вимоги були обов'язковими.

На цей процес не вплинуло навіть прийняття Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів і свідоцтва Міністерства освіти та науки України, який був затверджений Наказом Міністерства освіти та науки України (надалі - МОН України) від 07.06.2001 № 440, бо в цьому Порядку надавалися поняття “підручник”, “навчальний посібник”, “навчально-наочний посібник”, “навчально-методичний посібник”, “хрестоматія” і “практикум” [9] , а поняття “посібник” залишилося поза увагою. Така ж ситуація відтворилася і з прийняттям Наказу МОН України від 23.12.2004 № 973 [10], який замінив вищевказаний наказ, і з прийняттям Наказу МОН від 17.06.2008 № 537 [11], що прийшов на зміну Наказу № 973.

Таким чином, відсутність визначення “наукове видання” та “посібник” в Законі України “Про наукову та наукову-технічну діяльність” від 13.12.1991 № 1977- XII та недосконалість цих визначень у ДСТУ 3017-95 призвела до правового нігілізму у цій сфері.

Ситуація змінилася з набуттям чинності Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” від 26.11.2015 № 848-VIII (далі - Закон), у п. 18 ст. 1 якого надається нове визначення поняття “наукове видання”:

18) наукове видання - твір (узагальнююча наукова праця, монографія, збірник наукових праць, збірник документів і матеріалів, тези та матеріали наукових конференцій, автореферат дисертації, препринт, словник, енциклопедія, науковий довідник або покажчик, наукове періодичне видання тощо) наукового характеру, що пройшов процедуру наукового рецензування та затвердження до друку вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою наукової установи або вищого навчального закладу, редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений шляхом друкування, тиснення або в інший спосіб, містить інформацію про результати наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної діяльності, теоретичних чи експериментальних досліджень (науково-дослідне видання); підготовлені науковцями до публікації тексти пам'яток культури, історичних документів чи літературних текстів (археографічне або джерелознавче видання); науково систематизовані дані чи матеріали, що відображають історію науки та сучасний стан наукового знання (науково-довідкове або науково-інформаційне видання), призначені для поширення, що відповідають вимогам національних стандартів, інших нормативних документів з питань видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання [12].

По-перше, необхідно відмітити, що норми нормативного акту вищої юридичної сили - Закону України у порівнянні з нормами ДСТУ 3017-95, (який був введений наказом Держстандарту від 23.02.1995 № 58), є визначальними, а отже, п. 4.2 зазначеного стандарту, який суперечить п. 18 ст. 1 Закону, вимагає приведення його у відповідність із нормами зазначеного Закону.

По-друге, визначення наукового видання, яке закріплюється у п. 18 Закону № 848, містить визначення видів наукових видань (наукова праця, монографія, збірник наукових праць, збірник документів і матеріалів, тези та матеріали наукових конференцій, автореферат дисертації, препринт, словник, енциклопедія, науковий довідник або покажчик, наукове періодичне видання), який не є вичерпним, а отже, необхідно визначити, чи відноситися посібник до виду наукових видань.

Виходячи зі змісту п. 18 ст. 1 Закону, наукове видання буває таких видів:

а)науково-дослідне видання (твір наукового характеру, що пройшов процедуру наукового рецензування та затвердження до друку вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою наукової установи або вищого навчального закладу, редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений шляхом друкування, тиснення або в інший спосіб, містить інформацію про результати наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної діяльності, теоретичних чи експериментальних досліджень);

б)археографічне або джерелознавче видання (підготовлені науковцями до публікації тексти пам'яток культури, історичних документів чи літературних текстів);

в)науково-довідкове або науково-інформаційне видання (науково систематизовані дані чи матеріали, що відображають історію науки та сучасний стан наукового знання, призначені для поширення, що відповідають вимогам національних стандартів, інших нормативних документів з питань видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання) [12].

Виходячи з аналізу норм ДСТУ 3017-95, констатуємо, що жодного визначення видів наукового видання, які передбачені нормами Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність”, стандарт не надає, отже, виникає нагальна необхідність оновлення норм ДСТУ 3017-95 відповідно до нового Закону.

Крім того, як зазначалося раніше, відповідно до п. 12.12 ДСТУ 3017-95 посібник - це видання, призначене на допомогу в практичній діяльності чи оволодінні навчальною дисципліною. Більше ніяких вимог щодо цього виду видання стандарт не встановлює. З огляду на розглянуте раніше визначення “наукове видання” відповідно до норм Закону, констатуємо, що посібник як вид видань за інформаційними ознаками не може визначатися видом наукових видань, а відноситься, скоріш, до виробничо-практичних видань або до науково-виробничих видань (залежно від того, в чому була мета розроблення посібника - допомога в практичній діяльності чи оволодінні навчальною дисципліною).

У Законі законодавець закріпив види наукових видань за цільовим призначенням, але при цьому не надав їх визначення. У свою чергу, в ДСТУ 3017-95 не передбачається таких видів видань за цільовим призначенням взагалі. Внаслідок цього утворилася правова прогалина щодо визначення понять “науково-дослідне видання”, “археографічне або джерелознавче видання”, “науково-довідкове або науково-інформаційне видання”. Крім цього, у визначеному вище Законі перелічуються види наукових видань за інформаційними ознаками, але дефініцій цих понять не надається (не закріплено понять “посібник”, “підручник”, “науково-довідковий посібник” і т.ін.), у зв'язку з чим виникає необхідність звертатися до норм ДСТУ 3017-95, які, як визначено раніше, на сьогодні втратили актуальність в частині визначення видів наукових видань. Отже, норми Закону потребують доопрацювання і формулювання вичерпного переліку видів наукових видань за інформаційними ознаками.

Підсумовуючи зазначене, констатуємо, що на сучасному етапі у зв'язку зі змінами у законодавстві, що регулюють суспільні відносини у науковій та науково-технічній сфері, видання “посібник” не можна відносити до виду наукових видань; він може відноситися до виробничо-практичних або науково-виробничих видань. Крім того, на сучасному етапі п. 4.2 ДСТУ 3017-95, де надається поняття “наукове видання”, не відповідає п. 18 ст. 1 Закону, а норми Закону не визначають видів наукових видань за інформаційними ознаками та не закріплюють дефініцій понять “науково-дослідне видання”, “археографічне або джерелознавче видання”, “науково-довідкове або науково-інформаційне видання”. Для усунення зазначених недоліків вважаємо доцільним: 1) привести п. 4.2 ДСТУ 3017-95 у відповідність із п. 18 ст. 1 чинного Закону в частині надання визначення наукових видань та їх видів за цільовим призначенням; 2) доповнити п. 18 ст. 1 Закону визначеннями видів наукових видань за цільовим призначенням (науково-дослідне видання, археографічне або джерелознавче видання, науково-довідкове або науково-інформаційне видання) та встановити вичерпний перелік видів наукових видань за інформаційними ознаками.

Список використаних джерел

1. Акопов А.І. Загальний курс видавничої справи : навч. посіб. / А.І. Акопов та ін. ; під ред. В.В. Тулупова. - Воронеж : Факультет журналістики ВД, 2004. - 218 с.

2. Про наукову та наукову-технічну діяльність : Закон України від 13.12.1991 № 1977- ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1992. - № 12. - Ст. 165.

3. Видання. Основні види. Терміни та визначення : ДСТУ 3017-95. - [Чин. від 01.01.1996]. - К. : Держстандарт України, 1995. - 34 с.

4. Государственный стандарт 7.4-86 “Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Издательство. Исходящие сведения” : Утвержденный Приказом Госстандарта СССР [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://vsegost.com/Catalog/46/ 46473.shtml

5. Государственный стандарт “Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Знаки для разметки оригиналов и исправления корректурных и пробных оттисков. Общие требования” : Утвержденный Приказом Госстандарта СССР [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://bibliography.ufacom.ru/method/gosts/7-62/7_62.htm

6. Видання. Вихідні відомості : ДСТУ 4861:2007 [Чин. від 01.01.2009]. - К. : Держспоживстандарт України, 2009. - 46 с.

7. Тимонькин М.С. Методика підготовки до друку текстів для наукових, науково-популярних, довідкових та навчальних видань / М.С. Тимонькин [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1185

8. Господарський кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2003. - № 18. - № 19-20, № 21-22. - Ст. 144.

9. Про Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів і свідоцтва Міністерства освіти та науки України : Наказ Міністерства освіти та науки України від 07.06.2001 № 440 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/z0546-01.

10. Про Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів і свідоцтва Міністерства освіти та науки України : Наказ Міністерства освіти та науки України від 23.12.2004 № 973 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/z023112-04.

11. Про Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів і свідоцтва Міністерства освіти та науки України : Наказ Міністерства освіти та науки України від 17.06.2008 № 537 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/z0628-08.

12. Про наукову та науково-технічну діяльність : Закон України від 26.11.2015 № 848- VIII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2016. - № 3. - Ст. 25.

Отримано 06.04.2016

Размещено на Allbest.ru