Проблеми і перспективи розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні
Дослідження проблем системи безоплатної правової допомоги в Україні. Особливості створення первинної та вторинної безоплатної правової допомоги, забезпечення належного рівня та оптимального порядку оплати правової допомоги за рахунок державного бюджету.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.04.2018 |
| Размер файла | 33,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ
Рішко М.І.
Українська система безоплатної вторинної правової допомоги включає чималий перелік осіб, які мають право на БВПД, відтак забезпечує широкий доступ до правосуддя та захист прав людини. Підтримка розвитку системи БПД є важливою з огляду на те, що вона є гарантом забезпечення рівного доступу до правосуддя, правової інформації та консультацій, посилення правової спроможності громад.
Проблеми і перспективи розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні досліджували С. Шаталюк, С. Гончаренко, Є. Бова, О. Хорошенюк, А. Іванцова, П. Корнієнко, А. Атамасов, М. Стаматіна, О. Лисенко, А. Вишневський.
Метою статті є проаналізувати проблеми і перспективи розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні.
Історія розвитку системи безоплатної правової допомоги в Україні є унікальним досвідом моделювання нових суспільних відносин і застосування на практиці теорії права в частині їх поетапного правового врегулювання. Створення системи безоплатної правової допомоги було ініційовано та започатковано Міністерством юстиції України з метою реалізації статті 59 Конституції України та виконання міжнародних зобов'язань, передбачених Резолюцією 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною”. Згідно Резолюції 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною” Україна зобов'язана покращити доступ до правосуддя шляхом запровадження системи безоплатної правової допомоги у відповідності до стандартів Ради Європи та практики Європейського Суду з прав людини [3].
Так, голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг на відкритті заходу Координаційного центру з надання правової допомоги зазначив: "Безоплатна правова допомога є важливим елементом чесної та ефективної системи правосуддя, що базується на захисті прав людини і верховенстві права. Це основа розширення доступу до правосуддя в межах права на справедливий суд, закріпленого у Статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. І тому дуже важливим є запровадження механізмів для підвищення якості та доступності правової допомоги, гарантованої державою” [4].
Як вважає Міністр юстиції Павло Петренко: "Ми почали будувати дійсно ефективну систему захисту прав людини, яка стала одним із головних елементів реформи Міністерства юстиції. Мін'юст почав виконувати свої основні функції: просвітницьку роботу, захист прав громадян і забезпечення справедливості. Мені приємно констатувати, що система безоплатної правової допомоги в Україні відбулася, і це одна з найбільш ефективних систем на теренах Європи, яка повністю відповідає стандартам доступу до правової допомоги закладеним в Європейській конвенції з прав людини” [4].
17 лютого 2017 року у першій відкритій Колегії Мін'юсту директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський детально розповів про результати роботи системи безоплатної правової допомоги впродовж 2016 року. Так, він повідомив, що з відкриттям бюро правової допомоги (вересень 2016 рік) вже в перший місяць їх роботи 4 рази збільшилася кількість людей, які змогли звернутися за безоплатною правовою допомогою та отримати її. "Ця цифра зберігається й сьогодні з тенденцією до збільшення. Вдвічі збільшилася кількість людей, які змогли отримати безоплатну вторинну правову допомогу (представництво інтересів у судах), тобто безпосередній доступ до правосуддя саме на рівні районів. Дві третини всіх людей, які звертаються за безоплатною правовою допомогою, роблять це саме через бюро. На сьогоднішній день 20% випадків представництва інтересів у суді здійснюється саме штатними юристами центрів та бюро правової допомоги. Утворення бюро правової допомоги було правильним та дуже своєчасним рішенням, що суттєво збільшило можливості наших громадян отримати безоплатну правову допомогу”, - наголосив він [5].
З-поміж іншого, Міністр юстиції України Павло Петренко зазначає, що за останні кілька років було фактично “демонтовано” стару радянську систему органів юстиції: удвічі скорочено бюрократичний апарат, завершено структурну реформу відомства та забезпечено набір нових кадрів через системи відкритих конкурсів; так само було ліквідовано районні управління юстиції, а за рахунок економії коштів - розширено систему безоплатної правової допомоги. Павло Петренко вважає, що Україна має розгалужену і прогресивну систему безоплатної допомоги. Понад 500 офісів правової допомоги функціонують по всій країні. Про правильність рішення щодо розвитку системи правової допомоги говорить той факт, що кожного місяця 60-70 тисяч українців приходять до цих бюро, отримують безкоштовні консультацію та захист у суді [5].
15 вересня 2016 року у Києві представлено висновки та рекомендації звіту Ради Європи за результатами оцінювання системи безоплатної правової допомоги в Україні у світлі стандартів та передового досвіду Ради Європи. Оцінювання здійснювали експерти Ради Європи: Петер ван ден Біґґелар (колишній виконавчий директор Бюро правової допомоги Королівства Нідерланди), професор Алан Патерсон (голова Міжнародної групи правової допомоги, директор Центру професійної юриспруденції Університету Стратклайд, Шотландія), Надєжда Хріптієвскі (директор програм Центру правових ресурсів (Республіка Молдова), член Європейської комісії з боротьби з расизмом та нетерпимістю), Олександр Банчук (к.ю.н., експерт Центру політико- правових реформ, науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України), Геннадій Токарєв (адвокат, голова Центру стратегічних справ Харківської правозахисної групи). Серед учасників обговорення результатів - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, представники судової гілки влади, адвокатури, професійних організацій правників, міжнародних та громадських організацій. Оцінювання, проведене у лютому-червні 2016 року, включало аналіз нормативно-правової бази, структури, організації та функціонування української системи БВПД. Зокрема, дослідження охопило такі аспекти як доступ до правової допомоги, порядок призначення та заміни адвокатів, забезпечення якості й відповідні контрольні механізми, оплату послуг адвокатів, незалежність органів, відповідальних за безоплатну правову допомогу, тощо. Мета оцінювання полягала в аналізі відповідності української системи безоплатної вторинної правової допомоги стандартам і передовому досвіду Ради Європи, виявленні викликів і потреб, наданні рекомендацій щодо подальшого вдосконалення правового поля і стратегій розвитку, а так само практики правозастосування.
Основні висновки та рекомендації експертів Ради Європи:
1) доступність БВПД: за висновками оцінювання, українська система безоплатної вторинної правової допомоги включає чималий перелік осіб, які мають право на БВПД, відтак забезпечує широкий доступ до правосуддя та захист прав людини. Особи, що мають право на БВПД, можуть скористатися цілою низкою правових послуг, що також є вельми позитивним моментом. Рекомендовано, однак, вдосконалити нормативну базу таким чином, щоб вона містила чітке визначення осіб, які мають право на БВПД, була простішою та більш зрозумілою для таких осіб. Рекомендовано також, щоб органи сфери кримінальної юстиції вживали узгоджених зусиль для того, щоб забезпечити надання правової допомоги кожному підозрюваному чи обвинуваченому з моменту затримання, до першого допиту, як і передбачає українське законодавство і практика Європейського суду з прав людини. Рекомендовано вжити всебічних заходів для того, щоб органи, які надають БВПД, вчасно отримували повідомлення про кожен випадок затримання. У дослідженні також наголошено на тому, що слід вдосконалити інформування затриманих осіб про їхнє право на правову допомогу.
2) система призначення адвокатів для надання БВПД: оцінювання підкреслює переваги системи призначення адвокатів, запровадженої Законом України “Про безоплатну правову допомогу”. Ця нова система, як визначило оцінювання, істотно підвищила незалежність адвокатів, які надають БВПД, розірвавши небезпечні зв'язки між поліцією, органами розслідування, судами з одного боку та адвокатами з іншого. Для забезпечення більшої прозорості та ясності того, як відбувається призначення адвокатів для надання БВПД та розподіл справ між ними, рекомендовано, щоб чіткі правила призначення були розроблені та опубліковані в кожному Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги. За висновками оцінювання, українське законодавство та підзаконні акти відповідають стандартам Європейської конвенції з прав людини щодо вибору адвоката. Проте слід вдосконалити норми щодо заміни адвоката. На додачу, всім сторонам сфери кримінальної юстиції слід забезпечити, у відповідності з європейськими стандартами та українським законодавством, належне та послідовне застосування статті 53 Кримінального процесуального кодексу України, що регулює залучення адвоката з системи БВПД на окрему процесуальну дію в кримінальному провадженні.
3) контроль та забезпечення якості: у Європі дедалі більшу увагу приділяють забезпеченню належної якості правової допомоги. В Україні для цього наявна відповідна нормативна база. Проте рекомендовано посилити механізми контролю якості, зокрема, шляхом розширення норм, які закріплюють стандарти якості правової допомоги, частішого проведення спостережень за роботою адвокатів у суді та опитувань клієнтів, запровадження механізмів незалежної фахової оцінки (peer review). Також за результатами оцінювання сформульовано рекомендації щодо продовження позитивного досвіду впровадження масштабних навчальних програм у системі БВПД.
4) система винагороди адвокатів БВПД: рекомендовано спростити чинну дуже деталізовану систему оплати, яка, як зазначено у звіті за результатами оцінювання, забирає багато часу та є досить обтяжливою для органів БВПД та адвокатів. Для європейських країн непоодинокою є тенденція застосування системи фіксованих платежів. Також рекомендовано розглянути можливість урегулювання оплати деяких додаткових дій, які мають вживати адвокати для активного виконання своїх функцій. Адвокатів слід заохочувати до представництва клієнтів у віддаленій місцевості.
5) незалежність системи безоплатної правової допомоги: за висновками оцінювання, Координаційний центр з надання правової допомоги та його директор мають прийнятний рівень незалежності та відповідальності щодо використання своїх ресурсів та штату по відношенню до виконавчої влади й парламенту. Звіт за результатами оцінювання рекомендує, однак, щоб поточне управління правовою допомогою в більшій мірі було офіційно закріплене за Координаційним центром.
Також рекомендовано, щоб Координаційний центр мав консультативну чи наглядову раду, склад якої затверджувало б Міністерство юстиції. Членів ради слід обирати серед різних груп зацікавлених сторін і представники однієї групи не повинні складати більше ніж чверть складу. Експерти не підтримали ідею щодо моделі ради, більшість якої б становили адвокати, оскільки досить важко дотримуватись вимог звітності за державне фінансування і через притаманний конфлікт інтересів, коли рада, яку контролюють адвокати, несе відповідальність за виплату великих сум державних коштів адвокатам. Дослідження не встановило ознак втручання з боку держави в надання чи відмову в наданні БВПД. Незважаючи на це, з огляду на важливість виключення будь-якого зовнішнього втручання (з боку органів виконавчої влади, правоохоронних органів чи органів адвокатури) рекомендовано розглянути можливість закріпити на нормативному рівні заборону зовнішнього впливу у призначення адвокатів для надання БВПД. Також рекомендовано, щоб директора Координаційного центру призначали шляхом індивідуально-професійного оцінювання в порядку незалежного відбору для публічних посад, та щоб строк, на який призначають директора, підстави та порядок його/її звільнення було закріплено в Законі “Про безоплатну правову допомогу”.
6) дослідження і моніторинг: оцінювання виявило недоліки, пов'язані зі збором та аналізом даних/статистики в українській системі кримінальної юстиції, зокрема, брак загальних показників та належного обміну інформацією між різними органами. Рекомендовано розвивати електронний обмін даними між відповідними органами для забезпечення більшої узгодженості в провадженнях, їх ефективності та кращого захисту прав людини. Запровадження всебічної внутрішньої електронної системи управління інформацією рекомендоване як ключовий елемент загальної адміністративної ефективності системи БВПД. Рекомендовано, щоб система БВПД розробила методику та показники для збирання й аналізу даних, що дасть змогу визначати рівень забезпеченості потреб у правовій допомозі. Таким чином можна буде отримувати важливу інформацію про функціонування системи кримінальної юстиції, і ця інформація для органів влади стане джерелом для вдосконалення стратегії чи практики правозастосування [4].
Як повідомив Голова Офісу Ради Європи Мортен Енберг, Рада Європи продовжуватиме співпрацю із Міністерством юстиції та Координаційним центром щодо покращення функціонування системи надання БВПД та забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги. Він додав, що Офіс Ради Європи ініціює проведення експертних обговорень, у тому числі в регіонах, із ключовими сторонами результатів оцінювання з тим, аби виробити план узгоджених дій з упровадження представлених рекомендацій [4].
Щодо критичних зауважень, відображених у звіті, директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський вважає: “Це дуже цінно для нас, адже ми переконані, що будь-яка організація може бути успішною лише тоді, коли вона відкрита до зовнішнього погляду та чутлива до зовнішньої критики. Цей звіт - важлива проміжна точка в подальшому удосконаленні системи безоплатної правової допомоги Україні” [4].
Говорячи про зміни, які нещодавно були прийняті до Закону України “Про безоплатну правову допомогу” в частині розширення кола осіб, які мають право на
БВПД, Сергій Троценко відзначив важливість запуску проекту “Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні”. “Ми вдячні проекту за спільні заходи та адвокаційні зусилля з просування необхідності надання внутрішньо переміщеним особам права на БВПД”, - зазначив заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги [4]. Він наголосив, що у 2016 році система БПД продовжувала розвиватись, розширюючи доступ громадян до якісної правової допомоги, та поряд з цим отримавши низку нових важливих функцій, що випливають із досвіду надання правової допомоги місцевими центрами з надання БВПД - зокрема, забезпечення рівного доступу до правової інформації та консультацій (безоплатної первинної правової допомоги), а також посилення правових можливостей і правової спроможності територіальних громад та спільнот, представників соціально вразливих груп та правопросвітництва на рівні територіальних громад.
Серед потреб та пріоритетів Координаційного центру з надання правової допомоги, що мають бути враховані під час розробки напрямів плану дій Ради Європи для України на 2018-2020 рр., Сергій Троценко запропонував включити питання підтримки розвитку системи БПД в Україні, виходячи з основних пріоритетів її розвитку, відображених у порядку денному реформ в Україні:
1. Переорієнтація системи БПД з надання правової допомоги окремим фізичним особам на посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад.
2. Створення ефективної системи управління правовими знаннями та розвиток людського потенціалу правничої спільноти та партнерських мереж системи БПД.
3. Децентралізація системи БПД у цивільних та адміністративних справах, а також пілотування моделі офісів громадського захисту у кримінальних провадженнях.
4. Розбудова комплексної інформаційно-аналітичної системи забезпечення надання безоплатної правової допомоги (КІАС) та впровадження інших новітніх інформаційних технологій [4].
Порівняльні дослідження досвіду зарубіжних держав - Болгарії, Литви, Грузії, Нідерландів, Великої Британії, Канади, Ізраїлю - показують, що згадані проблеми в Україні не є унікальними. В тій чи іншій мірі вони були притаманними кожній із зазначених держав. Однак були вирішені в процесі комплексного реформування системи надання безоплатної правової допомоги [9].
Підтримка розвитку системи БПД є важливою з огляду на те, що вона є гарантом забезпечення рівного доступу до правосуддя, правової інформації та консультацій, посилення правової спроможності громад. Питання підтримки розвитку системи БПД в Україні є досить актуальним, тому враховуючи висновки та рекомендації звіту Ради Європи за результатами оцінювання системи безоплатної правової допомоги в Україні, система БПД в Україні потребує реформ.
безоплатний правовий допомога бюджет
Використані джерела
1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. -Ст. 141.
2. Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 02.06.2011. // Голос України. - 2011. - № 122.
3. Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною: Резолюція Парламентської Асамблеї Ради
Європи № 1466 від 05.10.2005 [Електронний ресурс].- Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_611.
4. Офіційний веб-сайт Координаційного центру з надання правової допомоги [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://legalaid.gov.ua/ua/component/content/article/137-novyny/veresen- 2016/1836-rada-yevropy-nadala-otsinku-systemi-bezoplatnoi-pravovoi-dopomohy-v-ukraini-vysnovky- ta-rekomendatsii.
5. Офіційний веб-сайт Координаційного центру з надання правової допомоги [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://legalaid.gov.ua/ua/holovna/142-liutyi-2017/1945-min-iust-proviv- pershu-vidkrytu-kolehiiu.
6. Офіційний веб-сайт Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Закарпатській області[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakarpattya.legalaid.gov.ua/ua/.
7. Персональний веб-сайт адвоката Олега Пономаренка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://advokatponomarenko.blogspot.com/2015/05/117.html.
8. Офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://minjust.gov.ua/ua/news/48607.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сучасні критерії визначення якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі в Україні. Захист підозрюваного на стадії досудового розслідування. Стандарти надання безоплатної вторинної допомоги у ході кримінального процесу.
статья [44,4 K], добавлен 11.08.2017Огляд проблем діяльності юридичних клінік в умовах постійного збільшення попиту на безоплатні правові послуги і обмеженої кількості адвокатських ресурсів. Їх місце у системі правової допомоги. Основні шляхи активізації клінічної освіти в Україні.
статья [23,9 K], добавлен 10.08.2017Тенденції та особливості міжнародно-правового регулювання відносин, що виникають між органами юстиції різних країн при наданні правової допомоги у формі отримання доказів при вирішенні цивільних та комерційних справ, обтяжених іноземним елементом.
статья [20,2 K], добавлен 20.08.2013Структура і основні джерела англійського права. Вплив англійського права на становлення правової системи США. Специфічні риси американської правової системи. Своєрідність правової системи Шотландії. Загальна характеристика правової системи Ірландії.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 07.10.2013Історія виникнення та розвитку правової держави. Сутність поняття та ознаки громадянського суспільства. Розвиток громадського суспільства в Україні. Поняття, ознаки та основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.
курсовая работа [120,0 K], добавлен 25.02.2011Становлення правової системи США. Англо-саксонський тип правової системи. Юридичні джерела в правовій системі Штатів. Передумови виникнення та прийняття Конституції США, її зміст. Структура американського права. Правова система США на сучасному етапі.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 13.05.2011Основні концепції правової держави. Ідея правової держави як загальнолюдська цінність. Вихідні положення сучасної загальної теорії правової держави. Основні ознаки правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.
курсовая работа [31,5 K], добавлен 04.06.2003Філософсько-правове дослідження феномену юридичної допомоги як результату правової соціалізації людини. Розуміння способів безпосередньої реалізації норм у юридичній практиці. Усвідомлення і формування власного ставлення до правових інститутів та установ.
статья [23,7 K], добавлен 31.08.2017Ознаки, зміст та шляхи здійснення права на медичну допомогу. Аналіз договірного характеру відносин щодо надання медичної допомоги. Особливості та умови застосування цивільно-правової відповідальності за ненадання або неналежне надання медичної допомоги.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 19.11.2010Основні причини для подальшого формування незалежної правової системи Сполучених Штатів Америки. Систематизація сучасного законодавства країни. Особливості федерального права. Специфічні риси американської правової системи у порівнянні з англійською.
курсовая работа [41,6 K], добавлен 27.08.2014Розвиток правової роботи на підприємстві. Нормативно-правове регулювання реєстрації правових актів. Поняття і види доказів. Мета і форми правової допомоги підпорядкованим органам і підрозділам. Форми захисту прав і інтересів господарюючих суб’єктів.
контрольная работа [29,4 K], добавлен 21.07.2011Аналіз особливостей діяльності та організації адвокатури в Україні, характеристика її основних завдань. Поняття та сутність інституту адвокатури. Дослідження видів правової допомоги, які надаються адвокатами. Узагальнення прав та обов’язків адвоката.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 28.09.2010Особливості системи права й системи законодавства англо-американської правової сім’ї. Спільні і відмінні риси правотворчої та правозастосовної діяльності англійської й американської правової системи. Особливості регламентації публічного, приватного права.
курсовая работа [511,1 K], добавлен 16.11.2015Характеристика правового поля, що регулює виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Механізм встановлення розмірів допомоги. Порівняльна характеристика державної допомоги сім'ям з дітьми в Україні та в країнах ЄС і СНД.
курсовая работа [636,5 K], добавлен 30.09.2013Історія правової думки про соціально-правову державу, її характеристика та соціальне призначення, завдання та функції. Взаємодія особи і держави. Права людини в умовах правової соціальної держави. Проблеми реалізації принципів правової держави в Україні.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 20.03.2012Дослідження правових основ, особливостей призначення, порядку виплати окремих видів соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні, а саме: одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги до досягнення нею трирічного віку. Соціальний захист сімей.
дипломная работа [75,7 K], добавлен 27.09.2010Поняття та особливості призначення допомоги по безробіттю. Дослідження законодавчої бази України, де містяться умови припинення та втрати допомоги. Відкладення, скорочення та припинення виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 14.01.2012Становлення поняття правової соціалізації в історичному розвитку суспільства. Сутність та напрямки правової соціалізації особистості. Роль правової соціалізації у формуванні правової культури. Правова соціалізація як форма соціального впливу права.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 08.06.2015Визначення стану, можливостей, умов і перспектив сприйняття позитивного досвіду професійної діяльності юристів англо-американської правової сім’ї в розвитку правової системи України. Проблемні питання, які стосуються юридичної діяльності.
реферат [24,0 K], добавлен 30.04.2011Історія становлення правової системи ЄС, її обов'язкової сили для членів ЄС. Види правових джерел. Перспективи та розвиток українського законодавства в контексті підписання угоди про асоціацію з ЄС. Вплив і взаємодія міжнародного права з правом Євросоюзу.
курсовая работа [67,4 K], добавлен 28.07.2014
