Мета та завдання правової експертизи нормативно-правових актів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК

Мета та завдання правової експертизи нормативно-правових актів

Г.В. Рибікова

Анотація

Стаття присвячена висвітленню проблем вдосконалення теоретичної бази підготовки нормативно-правового акта, а саме одній із складових процесу правотворчості - правовій експертизі, її меті та завданням.

Реалізація положень Конституції України, в якій сфокусовано весь спектр життєво необхідних суспільних відносин, вимагає прийняття низки нових законів, особливо в сфері функціонування владних структур, гарантування всіх форм власності, прав і свобод людини. Розвиток і зміна законодавства України неможливі без наукової обгрунтованості правотворчих рішень, теоретичного доведення нових підходів до правових актів.

Підготовча робота з розробки нормативно-правового акта є складною та відповідальною діяльністю, де застосовуються як теоретичні напрацювання, так і практичні навички. Активізація ролі науки в правотворчості - необхідна умова підвищення якості та ефективності нормативно-правових актів, які приймаються в Україні.

В науковій літературі можна зустріти два терміни: “правова експретиза нормативно-правових актів” та “юридична експертиза нормативно-правових актів”. На думку автора, ці терміни ідентичні. Термін „право” походить від латинського слова „jus”, що означає справедливість. Але, для уніфікації термінології, автор пропонує застосовувати термін “правова експертиза нормативно-правових актів”, оскільки саме він згадується в законодавстві, яке регулює цю процедуру, наприклад, в Указі Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”[1].

Юридична енциклопедія дає наступне визначення експертизи: ”Експертиза -- це вивчення, перевірка, аналітичне дослідження, кількісна чи якісна оцінка висококваліфікованим фахівцем, установою, організацією певного питання, явища, процесу, предмета, тощо”[2,с.333]. Визначаючи поняття правової експертизи нормативно-правових актів такі вчені, як А.Г. Гузнов, А.А. Кененов, Т.Є. Рождественська стосовно експертизи законопроекту зосереджують увагу на тому, що це є спеціальне дослідження, яке проводиться для оцінки перспектив дії закона, який прийнятий на основі даного законопроекту, відповідності законопроекту Конституції (конституційним законам), його сумісності із чинним законодавством, встановлення якості законопроекта з точки зору засобів юридичної техніки, зокрема мови, які він застосовує[3,с.90]. Не можна не погодитись із визначенням, яке дає А.М. Ришелюк: ”Під експертизою законопроекту треба розуміти діяльність висококваліфікованих фахівців та вчених, яка полягає у дослідженні, перевірці, аналізі та оцінці фахового та наукового рівня законопроекту і формулюванні обгрунтованих висновків для прийняття рішення щодо такого проекту”[4,с.135]. Тобто в літературі визначення правової експертизи законопроекту є розробленим, але автору відоме лише одне визначення правової експертизи нормативно-правових актів, яке запропонував Т.О.Дідич: “Правова експертиза -- це система спеціальних заходів, проведених спеціально уповноваженими суб'єктами (експертами з правових питань) на різних етапах нормопроектування з метою об'єктивної оцінки відповідності проекта нормативно-правового акта компетенції правотворчого органу, формі юридичного документа, правилам юридичної техніки, вимогам побудови нормативно-правового акта та науковим принципам правового регулювання”[5,с.14]. Підсумовуючи всі ці визначення, можна сказати, що кожне з них охоплює лише частину поняття “правова експертиза нормативно-правових актів”. На думку автора, більш повним буде наступне визначення:

«Правова експертиза нормативно-правових актів - це діяльність, яку здійснюють фахівці в галузі правознавства з метою оцінки форми, цілей, завдань, предмета правового регулювання, змісту норм, порядку прийняття і набрання чинності нормативно-правовими актами, компетенції субєктів правотворчості щодо прийняття цих актів, на предмет їх відповідності нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, вимогам юридичної техніки, принципам права, результатом якої є обгрунтований експертний висновок відповідно до поставлених завдань». Це визначення охоплює як зовнішний аспект правової експертизи, так і її завдання.

Правова експертиза нормативно-правових актів є одним з видів експертизи як узагальненного поняття, тому їй властиві певні родові ознаки. Виокремимо їх:

1. Це процес, який проходить декілька стадій, зокрема аналітичне дослідження обєкту експертизи та його оцінка;

2. Виконується професійним субєктом, тобто особою чи групою осіб, які володіють фаховими знаннями з проблематики обєкта експертизи;

3. Субєкти проведення експертизи мають бути незалежні від обставин субєктивного характеру при проведенні експертизи;

4. Проведення експертизи завершується складанням висновку відповідно до питань, які поставлені перед експертами;

Серед ознак, які відображають специфіку правової експертизи нормативно-правових актів можна виділити наступні:

1. Субєктами експертизи завжди виступають фахівці в галузі правознавства, які не були причетні до створення обєкту правової експертизи;

2. Особливість предмета експертизи - експертиза має встановити: чи належить проект нормативно-правового акта до компетенції правотворчого органу; його відповідність нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та співвіднощення з актами однакової юридичної сили однієї сфери законодавства; чи відповідає він правилам юридичної техніки й вимогам його структурної побудови; надати аналітико-методичні рекомендації стосовно вдосконалення проекту нормативно-правового акта й подальшої розробки проекту юридичного документа.

3. Правову експертизу нормативно-правових актів слід розглядати як процесуальну діяльність щодо здійснення юридично значущих дій. Відповідно виникають правовідносини з приводу підготовки, проведення та складання висновку експертизи. Вони носять в більшій мірі адміністративно-правовий характер ( направлення проекта закона на правову експертизу до державного органа). Як будь-яка процесуальна діяльність правова експертиза починається лише за наявності певного юридичного факта. Це може бути нормативна вказівка щодо обовязкового проведення експертизи певного виду нормативно-правового акта та прийняття рішення компетентним органом або стосовно необовязкової правової експертизи достатньо лише рішення уповноваженої особи. В будь-якому випадку це рішення є юридичним актом, який створює права та обовязки.

Проведення правової експертизи нормативно-правових актів є одним з заходів, спрямованих на вдосконалення системи нормативно-правових актів в державі. Загалом можна погодитися із думкою Селезньової О.В., що метою правової експертизи є оцінка відповідності нормативно-правового документа (або його проекта) певним правовим критеріям [6]. Це загальне визначення потрібно конкретизувати та доповнити.

Метою правової експертизи нормативно-правових актів є забезпечення єдності правового поля, прийняття органами державної влади нормативно-правових актів, які не суперечать Конституції України, підготовка пропозицій щодо усунення невідповідності нормативно-правових актів Конституції та попередження виникнення юридичних колізій. Вона спрямована на захист національних інтересів держави.

Таким чином, призначенням правової експертизи нормативно-правових актів в цілому є оцінка відповідності нормативно-правового документа певним правовим критеріям. Є доцільним не лише теоретичне визначення та перелік таких критеріїв, а надання їм обовязкового значення шляхом нормативного закріплення в законі. Експертна оцінка повинна проводитись щодо первинної ідеї правотворчої ініциативи. Відсутність належної експертизи на етапі формування мети та концепції майбутнього закона, визначення кола осіб, на які він поширюватиметься призводить до недоліків в плануванні законопроектної роботи зокрема, та відбивається на якості прийнятого акта. Тобто, в процесі експертизи необхідно дати оцінку відповідності нормативно-правового акта реальній необхідності у регулюванні зазаначених в ньому відносин. Експертиза має відповісти на питання права яких субєктів правовідносин обмежуються та в якому розмірі, а яких реалізуються найкращим чином та які нормативно-правові акти потребують змін. Аналіз негативних змін в правовому статусі деяких субєктів права має бути невідємною частиною експертизи.

На думку автора, стосовно правової експертизи нормативно-правових актів в законі потрібно закріпити її обовязковість.

Мета правової експертизи нормативно-правових актів деталізується в завданнях.

Закон України «Про наукову та науково-технічну експертизу» у статті 1 визначає як мету експертизи дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об'єктів експертизи і підготовка обгрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об'єктів. Виходячи з цієї статі можно виділити як окремі завдання:

Дослідження

Перевірка

Аналіз

Оцінка нормативно-правового акта

Міністерство юстиції України в методичних рекомендаціях щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів від 21листопада 2000 р. N 41 в пункті третьому як завдання правової експертизи нормативно-правових актів виділяє об'єктивне і повне дослідження поданого на розгляд експертів проекту відповідно до предмета експертизи виходячи із загальносуспільних та загальнодержавних інтересів, засад побудови правової системи. Перевірка проекту відбувається з точки зору відповідності його нормам Конституції України, іншим нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, його звязок з системою чинного законодавства, відповідність ратифікованим міжнародно-правовим актам, обгрунтованість вибору виду нормативно-правового акта, дотримання правил номотворчої техніки, а також відповідність положень нормативно-правового акта сучасним досягненням вітчизняної та зарубіжної правової науки і юридичної практики. Накопичений досліджений матеріал піддається ретельному аналізу із складанням проміжних висновків, побудовою графіків, таблиць тощо. Оцінка нормативно-правового акта як завдання правової експертизи має за мету підготувати доступні для розуміння висновки та рекомендації, які будуть викладені в завершальному документі експертизи - експертному висновку. Доцільно розроблення у разі необхідності пропозицій щодо внесення до проекту або інших пов'язаних з ним нормативно-правових актів необхідних змін і доповнень, прогнозування та оцінка можливих, в тому числі негативних, наслідків у разі прийняття проекту нормативно-правового акта. Разом із підготовкою об'єктивного, науково обґрунтованого висновку по можливості готуються рекомендації щодо внесення змін до проекту з метою запобігання негативним наслідкам у разі його прийняття.

Методичні рекомендації Міністерства юстиції України як завдання правової експертизи визначають розроблення у разі необхідності пропозицій щодо внесення до проекту або інших пов'язаних з ним нормативно-правових актів необхідних змін і доповнень та підготовку обгрунтованого експертного висновку з усебічною оцінкою проекту нормативно-правового акта. Такі завдання як перевірка та аналіз нормативно-правового акта відсутні. На нашу думку, їх потрібно обов'язково закріпити на рівні закону «Про нормативно-правові акти».

Сьогодні процес правотворчості повністю законодавчо не унормований, не встановлені права й обов'язки суб'єктів правотворення, не визначено юридичного статусу цього процесу. Такий стан є суттєвою перешкодою та гальмом у розвитку законодавства України. Правотворча робота України знаходиться зараз у активному стані, який викликаний значною суспільною потребою у правовому регулюванні. Вже прийняті Кримінальний кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський та інші кодекси. На черзі прийняття Податкового, Трудового, Житлового та інших кодексів. Реформування потребує чинний масив законодавства, який на сьогоднішний день не відповідає в повній мірі вимогам ефективності та дійєвості. Саме правова експертиза має сприяти підготовці якісного та ефективного нормативно-правового акта та виступати однією з гарантій прийняття нормативно-правового акта, який відповідатиме правовим вимогам. Результатом правової експертизи є висновок, який виступає одним з головних процесуальних документів при підготовці нормативно-правового акта. Тільки дотримання принципа науковості правотворчої діяльності, який полягає в підготовці та прийнятті нормативно-правового акта з проведенням грунтовного аналітичного дослідження правового регулювання певної групи суспільних відносин можна забезпечити стабільність законодавства.

правовий експертиза акт чинність

Список літератури

1. Указ Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 03.10.1992 р. № 493/92 // Збiрник указiв Президента № 4 за 1992 р.

2. Шемшученко Ю.С. Юридична енциклопедія. - К., 1998. - Т. 2. С. 333.

3. Гузнов А.Г. та ін. Современный законодательный процес:основные институты и понятия / А.Г. Гузнов, А.А. Кененов, Т.Э. Рождественская. - Смоленск.: Изд-во Траст-Имаком, 1995. - 96 с.

4. Ришелюк А.М. Законотворчий процес в Україні: Навч. посіб. К.: Вид-во НАДУ, 2004. - 220 с.

5. Дідич Т.О. Правова експертиза проектів нормативно-правових актів як необхідна складова нормопроектування: ознаки, методи, функції та завдання //Часопис Київського університету права. - 2003. - №3. - С.14

6. Селезнева О.В. К вопросу о целях и содержании правовой экспертизы //Право:теория и практика. - 2003. - №7. - с.32

Размещено на Allbest.ru