Деякі аспекти взаємодії підрозділів Національної поліції України під час розслідування злочинів, пов’язаних із вибухами

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.983.3

Деякі аспекти взаємодії підрозділів Національної поліції України під час розслідування злочинів, пов'язаних із вибухами

О.В. Наскалов,

здобувач ДНДІ МВС України

У статті розглянуто поняття “взаємодія” та роль окремих структурних підрозділів Національної поліції України під час розслідування злочинів, пов'язаних з кримінальними вибухами. Проведено теоретичне вивчення структури поняття взаємодії, а саме її форм та класифікації. Проаналізовано деякі підзаконні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність окремих підрозділів НПУ, зокрема в частині їх взаємодії між собою. Внесено пропозиції, спрямовані на поліпшення взаємодії між підрозділами НПУ під час розслідування злочинів, пов'язаних з кримінальними вибухами.

Ключові слова: взаємодія, Національна поліція України, розслідування злочинів, пов'язаних з кримінальними вибухами, вибухові речовини, вибухові пристрої, боєприпаси, протидія незаконному обігу.

В статье рассмотрено понятие “взаимодействие” и роль отдельных структурных подразделений Национальной полиции Украины во время расследования преступлений, связанных с криминальными взрывами. Проведено теоретическое изучение структуры понятия взаимодействия, ее форм и классификации. Проанализированы некоторые подзаконные нормативно-правовые акты, которые регламентируют деятельность отдельных подразделений НПУ, в частности в части их взаимодействия между собой. Внесены предложения, направленные на улучшение взаимодействия между подразделениями НПУ при расследовании преступлений, связанных с криминальными взрывами.

Ключевые слова: взаимодействие, Национальная полиция Украины, расследования преступлений, связанных с криминальными взрывами, взрывчатые вещества, взрывные устройства, боеприпасы, противодействие незаконному обращению.

In the paper the concept “of co-operation” and role of separate structural subdivisions of the National Police of Ukraine (further NPU) are considered during investigation of crimes related to the criminal explosions. Theoretical study of the structure “of cooperation” of its forms and their classification are carried out. Some underlegal normatively-legal acts are analyzed regulating activities of separate subdivisions of NPU in particular in part of their co-operation inter se. Suggestions are done, that the co-operations aimed at the improvement of an interaction between subdivisions of NPU at an investigation of crimes related to the criminal explosions.

Keywords: co-operation, National Police of Ukraine, investigations of crimes related to the criminal explosions, explosives, explosive devices, live ammunition, counteraction to the illegal appeal.

Вчинення кримінальних вибухів в Україні пояснюється насамперед відносною доступністю придбання вибухових речовин та вибухових пристрої (далі ВР та ВП). Основними джерелами постачання ВР та ВП є підприємства-споживачі, зокрема гірничодобувної, нафтової, газової і машинобудівної промисловості, які використовують їх під час проведення підривних робіт на копальнях та під час проведення геологорозвідки, будівництва тунелів та ін. Також джерелом незаконного постачання ВР та ВП можуть бути підприємства, які спеціалізуються на їх розробці й виготовленні. На сьогодні одним з основних джерел нелегального надходження ВР, ВП та боєприпасів (далі БП) є зона проведення антитерористичної операції (далі АТО) на сході України. Комплекс заходів, які проводяться Міноборони та підприємствами-споживачами, розробниками та виробниками ВР, ВП та БП, спрямовані на унеможливлення нелегального їх обігу. Проте статистичні дані щодо вчинення злочинів з використанням вищезгаданих об'єктів свідчать про потребу посилення контролю за їх виготовленням, обліком, транспортуванням, зберіганням, використанням, а також знищенням шляхом утилізації. Негативним наслідком від незаконного обігу ВР, ВП та БП є погіршення криміногенної ситуації в частині вчинення кримінальних злочинів з використанням вищезгаданих об'єктів. Успішне розкриття таких злочинів залежить від ефективності проведення сумісної правоохоронної діяльності під час проведення першочергових оперативнорозшукових заходів, слідчих розшукових дій та негласних слідчих розшукових дій. Такі заходи передбачають залучення окремих структурних підрозділів Національної поліції України, кожен з яких виконує покладені на нього завдання. При цьому важливу роль під час розслідування кримінальних вибухів відведено внутрішній та зовнішній взаємодії між підрозділами НПУ, а також іншими правоохоронними органами, що перебувають поза системою МВС України. Також варто врахувати міжнародну співпрацю з протидії кримінальним вибухам у контексті вивчення питання координації та обміну досвідом між суб'єктами правоохоронної діяльності різних держав світу.

Питання взаємодії між підрозділами правоохоронної спрямованості набуває особливо вагомого значення на сучасному етапі розвитку суспільства у часи, коли злочинність має різноплановий характер, глибоко законспірована та протистоїть професійній діяльності розгалуженої мережі підрозділів правоохоронних органів. У спеціальній літературі неодноразово висвітлювалася думка про необхідність упорядкування діяльності підрозділів правоохоронних органів у частині взаємозв'язку, узгодженості у спільних діях, відповідної підпорядкованості з метою оптимального використання сил та засобів з паралельним використанням сучасних науково обґрунтованих методик з використанням оперативно-розшукових заходів та проведення слідчих розшукових дій включно з негласними слідчорозшуковими діями.

Нещодавні трагічні події в селищі міського типу Княжичі під Києвом укотре підкреслили актуальність питання взаємодії між підрозділами НПУ та інших силових структур. Чи це був фатальний збіг обставин, чи відсутність належного рівня взаємодії між автономними підрозділами НПУ відповідь має дати слідство. У будь-якому випадку п'ять співробітників НПУ загинули, виконуючи свої функціональні обов'язки у боротьбі зі злочинністю, та увійшли до новітньої історії НПУ для унеможливлення повторення подібних трагічних фактів у майбутньому. поліція злочин вибух

Питання взаємодії між суб'єктами правоохоронної діяльності, а також попередження та розкриття злочинів, вчинених з використанням ВП, ВР та БП, висвітлені в наукових працях А.А. Аксьонова, Б.І. Бараненка, С.В. Діденка, К.К Єрмакова, А.В. Іщенка, Я.Ю. Кондратьева, А.П. Мовчана, В.М. Плішкіна, О.В. Стельмащука, Н.Є. Філіпенка та ін.

У науковій літературі взаємодія з питань правоохоронної діяльності визначається як: 1) заснована на законах та підзаконних актах, узгоджена за метою, місцем та часом діяльність різних ланок системи органів внутрішніх справ щодо охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю [1, с. 4].

Автори загалом погоджуються з визначенням та зауважують, що після прийняття Закону України “Про Національну поліцію” поняття “органи внутрішніх справ” зникло, а відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України “Про національну поліцію” замінено на поняття “органи Національної поліції” [2; 3].

Взаємодія між оперативними та слідчими підрозділами при розслідуванні злочинів, пов'язаних з кримінальними вибухами, це заснована на положеннях законів та відомчих нормативних актах діяльність щодо поєднання зусиль, сил, засобів і методів слідчих апаратів та оперативних підрозділів для своєчасного та підставного порушення кримінальної справи, створення передумов швидкого і повного розкриття злочину, ефективного розслідування для викриття винних і забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожна особа, яка скоїла злочин, була справедливо покарана і жодна невинна не була притягнута до кримінальної відповідальності та засуджена [4, с. 118].

Деякі автори називають вимоги, яким повинна відповідати взаємодія слідчих і працівників оперативних підрозділів. Зокрема, така взаємодія має: здійснюватися відповідно до вимог кримінально-процесуального закону і слідчої етики; узгоджуватися (за цілями, місцем, часом та компетентністю); забезпечувати керівну та організуючу роль слідчого при належній самостійності оперативних підрозділів у виборі та прийнятті рішень щодо виконання поставлених слідчим завдань; здійснюватися з урахуванням особливостей криміналістичної ситуації та відповідно до тактико-методичних рекомендацій і забезпечувати нерозголошення відомостей, отриманих оперативно-розшуковим шляхом [5, с. 135].

Результат аналізу наведених визначень поняття “взаємодія” надав змогу до її загальних ознак віднести такі: наявність не менше двох суб'єктів взаємодії, наявність єдиної загальної мети; погодженість спільних заходів хоча б за одним із аспектів (місце, час, методи тощо), нормативна урегульованість загальних засад такої взаємодії [6, с. 21].

Говорячи про зміст взаємодії, що виникає між суб'єктами правоохоронної діяльності, необхідно зазначити, що він складається з процесуальної та організаційної форми вираження.

Процесуальна форма взаємодії суб'єктів взаємодії полягає в чітко врегульованих та регламентованих правовідносинах, що ґрунтуються на кримінальнопроцесуальному законодавстві та підзаконних нормативно-правових актах.

Організаційна форма взаємодії суб'єктів взаємодії полягає в обміні інформацією, проведенні спільного аналізу, вивченні та оцінюванні оперативної обстановки, проведенні спільних нарад, розробці спільних планів з розподілом ролей та функцій, спільному опрацювання та оцінюванні наслідків проведених спільних заходів з метою вдосконалення подальшої взаємодії та інше.

Залежно від визначальних факторів взаємодію в науковій літературі класифікують за:

1) метою (напрямами), яка спрямована на: попередження злочинів, пов'язаних із застосуванням вибухових речовин, вибухових пристроїв чи боєприпасів; на виявлення та розкриття таких злочинів; на затримання чи розшук злочинця; на супроводження досудового слідства при розслідуванні злочинів, пов'язаних з кримінальними вибухами; на взяття участі в судовому розгляді;

2) відомчою приналежністю суб'єктів взаємодії: внутрішня або внутрішньовідомча та зовнішня або міжвідомча (що включає в себе взаємодію з громадськістю та засобами масової інформації);

3) територією: загальнодержавна, регіональна та місцева;

4) спрямованістю на державному рівні: внутрішня та зовнішня (міждержавна взаємодія).

Підсумовуючи вищевикладене, робимо висновок, що “взаємодія” це: процесуально та організаційно узгоджена за метою спільна відомча, міжвідомча діяльність двох та більше суб'єктів, що проводиться на певній території як всередині держави, так і поза її межами.

У процесі вивчення та подальшого аналізу автором в якості емпіричного матеріалу було опрацьовано наступні нормативно-правові акти (далі НПА), що регламентують діяльність таких відокремлених підрозділів, як слідчі, оперативні, криміналістичні, кінологічні та інші (далі підрозділи) в контексті взаємодії між ними під час розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом ВР, ВП та БП:

Кримінально-процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651VI [7];

Закон України “Про Національну поліцію” від 2 липня 2015 року № 580VIII [8];

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 “Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України” [9];

Наказ МВС України від 3 листопада 2015 року № 1343 “Про затвердження Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України” [10];

Наказ МВС України від 9 липня 2014 року № 653 “Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах внутрішніх справ України” [11];

Наказ МВС України від 6 листопада 2000 року № 764 “Інструкція щодо організації роботи з огляду, вилучення, вибухотехнічного дослідження вибухових речовин і вибухових пристроїв та їх централізованого обліку в органах внутрішніх справ України” (втратив чинність) [12];

Наказ МВС України від 10 вересня 2009 року № 390 “Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС” [13];

Наказ МВС України від 9 серпня 2012 року № 686 “Про організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України” [14];

Повідомлення про оприлюднення проекту наказу МВС України від 28 грудня 2015 року “Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції” [15];

Наказ МВС України від 14 серпня 2012 року № 700 “Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень” [16];

Повідомлення про оприлюднення проекту наказу МВС України від 28 грудня 2015 року “Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень” [17];

Наказ МВС України від 3 листопада 2015 року № 1339 “Про затвердження Інструкції про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події ” [18].

Як бачимо, деяким з відокремлених підрозділів НПУ у своїй діяльності доводиться керуватися нормативно-правовими актами МВС, прийнятими ще до прийняття Закону України “Про Національну поліцію України”.

Діяльність щодо розслідування злочинів, вчинених з використанням ВР, ВП та БП, врегульована багатьма нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність відокремлених суб'єктів, що беруть участь у досудовому розслідуванні. Недоліком такої урегульованості є велика кількість нормативно-правових актів, де описано діяльність не лише окремого відокремленого суб'єкта, який був ініціатором підготовки та прийняття цього нормативно-правового акта, але й інших суб'єктів, що можуть залучатися до розслідування цього виду злочинів. З метою покращення взаємодії між відокремленими підрозділами НПУ автором висувається пропозиція включити до проекту наказу МВС України від 28 грудня 2015 року “Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень” до існуючих п'ятнадцяти додати ще один розділ під назвою “Особливості організації взаємодії при розслідуванні кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом вибухових речовин, вибухових пристроїв та боєприпасів”. Це дасть змогу в одному уніфікованому нормативно-правовому акті формалізувати обов'язки та права залучених відокремленими підрозділами НПУ з алгоритмізацією їх дій, що в результаті має покращити взаємодію.

У процесі вивчення відомчих нормативно-правових актів автором була проведена робота з вибіркового аналізу деяких положень та визначень і порівняння їх з нормами КПК. У результаті було виявлено факти двозначності та введення нових термінів, що не знаходили свого відображення в КПК. У той же час не використовувалися терміни, закріплені у відповідних нормах КПК. Конкретні факти автором наведені нижче. Негативні наслідки від дії таких відомчих та міжвідомчих нормативно-правових актів полягають у можливості маніпулювання нормативно-правовою базою учасниками на етапі досудового розслідування та становлять потенційну загрозу опинитися поза межами правового поля. Під час судового розгляду двозначність та нечіткість формулювань може призвести до судового прецеденту, коли прийняте в суді рішення може поставити поза закон діяльність відокремлених підрозділів НПУ, що були учасниками досудового розслідування. У таких випадках все залежить від того, яка зі сторін буде більш переконливою та наведе більше аргументів.

Наприклад, співробітники практичних підрозділів органів досудового розслідування наводять факти, коли на стадії досудового розслідування злочинів, пов'язаних з кримінальними вибухами, як спеціалісти (відповідно до тлумачення, викладеного у ст. 71 КПК) для проведення слідчих дій були залучені працівники Експертної служби МВС. Одночасно згадані працівники мали право на проведення експертизи відповідно до Закону України “Про судову експертизу” за напрямом залучення їх як спеціалістів Такі факти унеможливлюють в подальшому залучення їх в статусі експертів (у значенні відповідно до ст. 69 КПК) у зв'язку зі зміною їх статусу зі спеціаліста на експерта в одному і тому ж проваджені, оскільки виникають сумніви щодо їх неупередженості. Як наслідок, експерт згідно з п. 1 ст. 80 КПК повинен заявити про самовідвід. У п. 2 ст. 80 КПК зазначено, що у випадку якщо експерт з певних причин не заявить про самовідвід, це можуть зробити особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження (п. 3 ст. 80 КПК).

У зв'язку з вищевикладеним необхідно зазначити, що сьогодні порядок залучення працівників ЕС МВС як спеціалістів у слідчих діях регламентується наказом МВС України від 03.11.2015 № 1339 “Про затвердження Інструкції про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події”. У другій частині третього пункту цієї інструкції, зокрема, зазначено: “Спеціалісти інспектори-криміналісти, старші інспектори-криміналісти, техніки-криміналісти, а в разі утворення секторів технікокриміналістичного забезпечення слідчих дій керівники зазначених секторів, які входять до структури відповідних органів досудового розслідування, та працівники Експертної служби МВС у складі спеціалізованої пересувної лабораторії, які володіють спеціальними знаннями та можуть надавати консультації під час досудового розслідування з питань, що потребують спеціальних знань і навичок, та залучені як спеціалісти для надання безпосередньої технічної допомоги сторонам кримінального провадження під час досудового розслідування”. З вищевикладеного констатуємо, що спеціалісти у разі утворення секторів техніко-криміналістичного забезпечення слідчих дій входять до структури відповідних органів досудового розслідування та називаються інспекторами-криміналістами. У той же час працівники Експертної служби МВС у складі спеціалізованої пересувної лабораторії, які володіють спеціальними знаннями, також можуть надавати консультації під час досудового розслідування з питань, що потребують спеціальних знань і навичок, та можуть бути залучені як спеціалісти для надання безпосередньої технічної допомоги сторонам кримінального провадження під час досудового розслідування. Як бачимо, відбувається дублювання функцій окремими підрозділами, перший з яких належить до сфери управління НПУ, а другий МВС. У результаті це приводить до неефективного використання людських ресурсів і бюджетних коштів та бюрократизації діяльності під час досудового розслідування. Як один з логічних варіантів вирішення наведеної вище проблеми, що негативно впливає на досудове розслідування, зокрема, і злочинів, пов'язаних з кримінальними вибухами, автор пропонує розділити судово-експертну діяльність, що віднесена до сфери управління МВС, та техніко-криміналістичне забезпечення кримінального провадження, що віднесено до сфери НПУ. Підсумовуючи, зауважимо, що взаємодія це: процесуально та організаційно узгоджена за метою спільна відомча, міжвідомча діяльність двох та більше суб'єктів, що проводиться на певній території як всередині держави, так і поза її межами. Результативність взаємодії між відокремленими підрозділами НПУ під час розслідування злочинів, пов'язаних з кримінальними вибухами, залежить від урегульованості процесуальної та організаційної форми взаємодії.

На сьогодні існує процесуальний вакуум щодо взаємодії при попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних вибухів, що потенційно негативно може вплинути на організаційну форму взаємодії через відсутність правового фундаменту. Зміни до проектів нормативно-правових актів МВС, запропоновані автором, спрямовані на усунення недоліків і в майбутньому повинні позитивно вплинути на організаційну форму взаємодії між відокремленими підрозділами НПУ.

Список використаних джерел

1. Ермаков К.К. Взаимодействие и координация в органах внутренних дел : Лекция.-М. : Академия МВД СССР, 1971. 24 с.

2. Про Національну поліцію : Закон України від 02 липня 2015 р. № 580-VIII [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19.

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України “Про національну поліцію” : Закон України від 23 грудня 2015 р. № 901 -VIII [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/901-19.

4. Оперативно-розшукова інформація : проблеми реалізації : монографія / О.П. Снігерьов, Г.О. Душейко, О.А. Долгий та ін. / За заг. ред. А.М. Подоляки, П.В. Коляди Суми: ВВП “Мрія-1”, 2003. 204 с.

5. Особливості розкриття злочинів, пов'язаних із застосуванням вибухівки : наук.-практ. посібник / За заг. ред. чл.-кор. Академії пед. Наук Я.Ю. Кондратьев. К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2002. 184 с.

6. Діденко С.В. Взаємодія оперативних підрозділів ОВС з іншими суб'єктами правоохоронної діяльності щодо попередження та розкриття злочинів, пов'язаних із застосуванням вибухових речовин чи бойових припасів, Херсонський юридичний інститут ХНУВС : Всеукраїнська науковопрактична конференція “Удосконалення діяльності ОВС України з попередження й розкриття злочинів та інших правопорушень”.-Запоріжжя : 2 листопада 2007 року. 21 с.

7. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

8. Закон України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року № 580-VIII [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19.

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 “Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/878-2015-n.

10. Наказу МВС України від 03 листопада 2015 року № 1343 “Про затвердження Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1390-15.

11. Наказ МВС України від 09 липня 2014 року № 653 “Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах внутрішніх справ України” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0870-14.

12. Наказ МВС України від 06 листопада 2000 року № 764 “Інструкція щодо організації роботи з огляду, вилучення, вибухотехнічного дослідження вибухових речовин і вибухових пристроїв та їх централізованого обліку в органах внутрішніх справ України” втратив чинність [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://dndekc.centrmia.gov.ua/?p=494.

13. Наказ МВС України від 10 вересня 2009 року № 390 “Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0963-09.

14. Наказ МВС України від 09 серпня 2012 року № 686 “Про організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України” [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1770-12.

15. Повідомлення про оприлюднення проекту наказу МВС України від 28 грудня 2015 року “Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції” [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://www.npu.gov.ua/uk/publish/article/1768489.

16. Наказ МВС України від 14 серпня 2012 року № 700 “Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://document.ua/pro-organizaciyu-vzaemodiyi-organivdosudovogo-rozsliduvannj-doc119907.html.

17. Повідомлення про оприлюднення проекту наказу МВС України від 28 грудня 2015 року “Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень” [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://www.npu.gov.ua/uk/publish/article/1768465.

18. Наказом МВС України від 03 листопада 2015 року № 1339 “Про затвердження Інструкції про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події” [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ z1392-15.

Размещено на Allbest.ru