Особливості кваліфікації незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості кваліфікації незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару

Нині в Україні прослідковується збільшення частки злочинів із питань порушення прав суб'єктів господарювання на комерційні позначення, що є об'єктами права інтелектуальної власності. У зв'язку з цим актуальним є дослідження особливостей кваліфікації незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару для подальшого здійснення їх кримінально-правової оцінки та забезпечення правового прийняття рішень, пов'язаних із притягненням осіб, визнаних винними у скоєнні протиправних діянь, до юридичної відповідальності.

Порушення кримінального законодавства з питань інтелектуальної власності, є предметом наукового аналізу в дослідженнях П.П. Андрушка, Н.О. Гуторової, О.О. Дудорова, С.Я. Лихової, П.С. Матишевського, О.І. Перепелиці, Є.Л. Стрєльцова, М.І. Хавронюка та інших. Разом із тим значна кількість питань, що стосуються посягань на інтелектуальну власність, залишаються відкритими, а відтак потребують подальшої розробки. Насамперед такими є питання особливостей кваліфікації незаконного використання комерційних позначень.

Автором зроблена спроба, базуючись на доктринальних дослідженнях, проаналізувати кваліфікацію незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару та виділити її особливості.

В умовах сьогодення питання кримінальної кваліфікації незаконного використання позначень комерційного характеру та їх охорони набуло значущості для подальшого розвитку законодавства в сфері інтелектуальної власності. З огляду на низку проблем права інтелектуальної власності на використання позначень комерційного характеру як об'єкта злочинного посягання зумовлюється необхідність вдосконалення закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів у сфері інтелектуальної власності. З нашого погляду, в межах кримінально-правової кваліфікації незаконного використання знаку для товарів та послуг, кваліфікованого зазначення походження товару можна прослідкувати такі особливості.

І. Особливості кримінально-правової кваліфікації незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару за об'єктивними ознаками. Ознаками об'єктивного характеру злочину є його об'єкт і об'єктивна сторона, що складає собою систему із внутрішньою структурою, яка допомагає визначати небезпечне діяння, як злочинне. Об'єктивна сторона злочинів у сфері інтелектуальної власності припускає встановлення обставин, пов'язаних із зовнішнім впливом протиправної поведінки особи. Н.Ф. Кузнєцова зазначає, що без об'єкта злочину не може бути злочину [1, с. 198]. Тому, якщо певна дія завдала шкоди, але не створила загрози щодо заподіяння шкоди охоронюваним кримінальним законом правам особи, то вона не може визначатися злочинним діянням.

Відповідальність за злочин «незаконне використання знаків для товарів та послуг» передбачено ст. 229 Кк України [2]. Зауважимо, що в теорії кримінального права йде постійна дискусія з приводу загальної спрямованості дії, що охоплюється терміном «незаконне використання». Вона достатньо викладена в фаховій літературі С.В. Лісуновим, який, підсумовуючи її, зазначає, що незаконним є таке використання знаку для товару чи послуг, яке здійснюється без дозволу власника свідоцтва; фірмового найменування - без дозволу уповноваженої особи, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання; кваліфікованого зазначення походження товару - особою, яка не має відповідного свідоцтва, товар не походить із цього географічного місця, використання вводить в оману споживачів щодо його особливостей, використання як видової назви [3, с. 66-67].

Небезпека суспільного характеру проявляється через порушення гарантійних зобов'язань у сфері законодавства з приводу незаконного використання комерційних позначень. Сторона об'єктивного складу злочину включає альтернативні діяння і обумовлюється двома складовими, а саме: незаконним використанням та умисним порушенням прав на знак для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару. З огляду на це, П.С. Берзін підкреслює, що законодавець пов'язує відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст. 229 КК України, саме з комплексом діянь, які мають розглядатись у певних межах за такими напрямками: 1) використання незаконного характеру: а) знаку для товарів і послуг (торговельної марки); б) фірмового найменування; в) кваліфікованого зазначення походження товару; 2) порушення прав на: а) даний знак (марку); б) фірмове найменування; в) кваліфіковане зазначення [4, с. 18]. Ми погоджуємось із даним поділом на рівні законодавства і зауважимо, що саме його підтримують більшість фахівців. Зазначимо, що злочин, передбачений ст. 229 КК України [2], є злочином із матеріальним складом; як його обов'язкова ознака передбачені суспільно небезпечні наслідки у виді матеріальної шкоди. Необхідним є встановлення причинного зв'язку між самим діянням і суспільно небезпечними наслідками, що настали. Об'єктом даного злочину, згідно з кримінальним законодавством України, є конкретні суспільні відносини, що складаються в межах діяльності господарського характеру. Вкажемо, що в науковій думці існують визначення як основного, так і безпосереднього об'єкта, а також додаткового безпосереднього об'єкта цього злочину.

Безпосередній об'єкт злочину, який посягає на позначення комерційного характеру, спрямований на широке коло суспільних відносин, а саме: відносини за суспільним спрямуванням у вигляді виключних прав на комерційні позначення, що забезпечують охорону рівності виробників та свободу конкуренції під час здійснення комерційної діяльності, суспільні відносини у вигляді інтересів користувачів та ділової репутації виробників товарів і послуг [5, с. 99]. Обов'язковою ознакою злочину будь-якого спрямування є наявність об'єктивної сторони складу правопорушення, яка характеризується суспільно небезпечним діянням та наслідками, причинним зв'язком між ними, а також засобами вчинення злочину. Об'єктивна сторона проявляється через характер діяння, спосіб його вчинення, місце, час, обстановку вчинення злочину; тяжкість суспільно небезпечних наслідків, вказує на кваліфікацію злочину та розмежовує злочинні діяння від незлочинних.

Аналіз кримінального законодавства свідчить, що об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю ознак та матеріальним складом злочину і проявляється через діяння шляхом незаконного використання знаку для товарів і послуг, а також за небезпечними наслідками та зв'язком поєднаного спрямування між вказаними двома ознаками [6, с. 475]. Варто зазначити, що умисне недотримання особами вимоги невідповідності товарів чи послуг та спричинення матеріальної шкоди утворює склад злочину. Від незаконного використання знак для товарів та послуг, фірмове найменування, кваліфіковане зазначення походження товару охороняється законодавством, а з точки зору кримінально-правового характеру охорона надається тим суб'єктам підприємницької діяльності, які вперше використали комерційне найменування за умови, якщо воно надає можливість вирізнити один продукт чи послугу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

На державному рівні запроваджуються гарантії незаконного використання комерційних позначень та зумовлений порядок цієї діяльності за допомогою кримінально-правових норм, що забезпечують їх виконання [7, с. 155]. З огляду на вищевикладене, структуруємо особливості кваліфікації незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, таким чином:

- безпосереднім об'єктом злочину у сфері незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару є відносини суспільного характеру;

- є доцільним проведення комплексної експертизи в межах кримінального провадження у питанні комерційних позначень;

- додатковим обов'язковим безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини у сфері реалізації виключних прав фізичних і юридичних осіб на комерційні позначення;

- наявність ознаки факультативного характеру із урахуванням об'єктивної сторони складу злочину у сфері незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару та її прояв через місце, спосіб, засоби та обстановку вчинення злочину;

- наявність матеріального характеру шкоди та причинного зв'язку між винним діянням та його наслідками при незаконному використанні комерційних позначень.

Підсумовуючи проведений аналіз особливостей кримінально-правової кваліфікації за об'єктивними ознаками щодо незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, варто зазначити таке. Надання відповідної кримінально-правової оцінки завжди передбачає встановлення наявності суспільно небезпечної дії у незаконному використанні комерційних позначень, що має низку підстав, настання яких не завжди підтверджується доказами.

2. Особливості кримінально-правової кваліфікації незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару за суб'єктивними ознаками. Визначення суб'єкта злочину, його ознак, класифікації є досить суперечливими і має низку розбіжностей у поглядах учених на вказану термінологію. В юридичній літературі достатньо визначень суб'єкта злочину. Н.С. Лейкіна й Н.П. Грабовська висловлювали таку позицію - суб'єктом злочину є фізична та осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла певного визначеного законодавством віку для понесення покарання [8, с. 56]. Правильно відзначивши наявності в суб'єкта таких ознак, як осудність і досягнення віку настання кримінальної відповідальності, автори не позначили їх зв'язок із можливістю вчинення злочинного діяння. На думку російських учених, суб'єктом злочину в кримінальному праві є фізична особа, яка вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, і яка характеризується встановленими в законі ознаками [9, с. 87]. Варто відзначити, що дане визначення не є досконалим. У кримінальному праві переважає підхід, що суб'єктом злочину може бути тільки фізична особа, хоча останнім часом порушується питання про необхідність визначення суб'єктом злочину юридичну особу.

Н.Ф. Кузнєцова і Ю.М. Ткачевський визнають суб'єктом злочину особу, яка вчинила умисне чи необережне суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом, та досягла встановленого віку, осудна, а в окремих випадках наділена спеціальними ознаками, що зазначені у відповідній нормі [10, с. 69]. Дане твердження вказує на ознаки суб'єктивної сторони складу злочину загалом та може бути використане щодо незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, та є доречним з огляду умов нашого дослідження.

Підтримуємо думку А.Г. Кибальника та І.Г. Соломоненка, які вважають, що спеціальним суб'єктом злочину є особа, яка має як ознаки суб'єкта, так і додаткові ознаки, що обмежують можливість залучення інших осіб до кримінальної відповідальності за скоєння конкретного злочину [1І, с. 63]. Таким суб'єктом є особа, яка скоює вказаний злочин із використанням свого службового становища (ч. 3 ст. 229 КК України [2]. Така особа має усвідомлювати незаконність вчинюваних нею діянь у сфері об'єктів права інтелектуальної власності [12, с. 22]. Акцентуємо увагу на тому, що суб'єктивна сторона відіграє визначальну роль при кваліфікації злочину. Під нею в науці кримінального права розуміють психічне ставлення особи до вчиненого нею суспільно небезпечного діяння, його наслідків, що характеризуються конкретною формою вини, мотивом і метою злочину. Утворюючи психологічний зміст суспільно небезпечного діяння, ця сторона злочину є невід'ємною від суб'єкта стороною.

Суб'єкт незаконного використання комерційних позначень, передбачений кримінальним законодавством, може бути як загальним, так і спеціальним суб'єктом [4, с. 22]. Зосередимо увагу на тому, що сторона суб'єктивного складу злочину характеризується як прямим, так і не прямим умислом. У свою чергу, наслідки, які проявляються у вигляді матеріальної шкоди в значному розмірі, можуть бути як умисними, так і необережними, що в межах особливості кваліфікації незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.

Досліджуючи суб'єктивні ознаки зазначеного складу злочину, що відіграють вирішальну роль в оцінці протиправного діяння, та особи, яка

його вчинила, варто визначати мотивацію внутрішнього спрямування людини, яка зважилася на скоєння злочину; розкрити інтелектуальний і вольовий моменти її поведінки, щоб визначити форму вини, мотиви й цілі, психічний стан, а також відношення до негативних наслідків. Незначна кількість осіб, що порушили закон, вказують на мотиви, внутрішні спонукання, цілі, до яких вони прагнули у момент скоєння злочину. З огляду на це характеристика особи, її психічний стан, посадове становище мають суттєве значення для кваліфікації незаконного використання товарного знаку, фірмового найменування та кваліфікованого зазначення походження товару.

Практика показує, що зазначений злочин в основному вчиняється за непрямим умислом у разі, якщо винний, незаконно використовуючи чужий товарний знак, фірмове найменування чи кваліфіковане зазначення походження товару, свідомо допускає спричинення збитку або відноситься до цього байдуже. Тому вважаємо, якщо винна особа розуміла вартісний характер відповідних засобів індивідуалізації комерційних позначень і мала відповідне вольове відношення до цього факту, то вона діяла з прямим умислом [12, с. 213]. Можна ще погодитися з наявністю прямого умислу при неодноразовому незаконному використанні товарного знаку, фірмового найменування чи кваліфікованого зазначення походження товару. Використання комерційних позначень незаконним шляхом може здійснюватись як із непрямим умислом, так і з прямим.

З огляду на вищевикладене виділяємо низку особливостей кримінально-правової кваліфікації за суб'єктивною стороною злочину в питанні незаконного використання знаку для товарів та послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, а саме:

- суб'єктом злочину є фізична осудна особа, якій притаманні соціальні властивості та вік, зумовлений кримінальним законодавством;

- суб'єкт цього злочину класифікується на загальний та спеціальний;

- злочин у даній сфері носить суспільно небезпечний характер, що може розглядатися через прямий та непрямий умисел;

- наслідки при незаконному використанні комерційних позначень є непередбачуваними;

- необхідним є притягнення до відповідальності за цим злочином юридичних осіб.

Література

комерційний незаконний кримінальний знак

1. Курс уголовного права. Общая часть. Т. 1. Учение о преступлении: учебн. / под. ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. - М.: Зеркало, 1999. - 592 с.

2. Кримінальний кодекс України: Закон від 05.04.2001 №2341-Ш // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

3. Лісунов С.В. Об'єктивні ознаки незаконного використання знаку для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару / С.В. Лісунов // Митна справа. - 2013. - №4 (2.2). - С. 62-68.

4. Берзін П.С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг: аналіз складів злочину, передбачених ст. 229 КК України: дис…. канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / П.С. Берзін. - К., 2004. - 311 с.

5. Молчанов Д.М. Уголовно-правовая охрана интеллектуальной собственности: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.08 / Д.В. Молчанов. - М., 2008. - 178 с.

6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. - 4-те вид., переробл. та доповн. / відп. ред. С.С. Яценко. - К.: А.С.К., 2005. - 848 с.

7. Гайкова Т.В. Загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності / Т.В. Гайкова, І.І. Митрофанов // Вісник КДПУ імені Михайла Остроградського. - 2009. - Вип. 4/2009 (57). - Ч. 2. - С. 154-157.

8. Уголовное право России: Общая часть: Учебник / Под ред. А.И. Рарога. - М.: Триада ЛТД, 1997. - 560 с.

9. Курс советского уголовного права. Общая часть. - М.: Наука, 1968. - Т 1. - 649 с.

10. Кузнецова Н.Ф. Перспективы совершенствования УК РФ / Н.Ф. Кузнецова // Государство и право на рубеже веков. - М., 2001. - С. 66-72.

11. Соломоненко И.Г. Практический курс уголовного права России / А.Г. Кибальник, И.Г. Соломоненко. - СПб.: Сервис школа, 2001. - 624 с.

12. Лісунов С.Б. Суб'єктивні ознаки незаконного використання знаку для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару / С.Б. Лісунов // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. - 2013. - Вип. 4. - С. 206-215.

Размещено на Allbest.ru