Причини прояву молодіжного екстремізму в Україні

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Навчально-науковий юридичний інститут

Національний авіаційний університет

Кафедра кримінального права і процесу

Причини прояву молодіжного екстремізму в Україні

Тодосієнко А.О., старший викладач

Аналізуючи питання молодіжного екстремізму та його ганебних проявів в Україні, варто сказати, що його корені сягають ще з історичного радянського минулого. Хоча такі злочини в СРСР були здебільшого одиничними, але їх наслідки мали реально відчутний та небезпечний зміст. Більш масового характеру екстремізм набув у останній десяток років пострадянської системи, виражаючись у зневазі певної частини молоді до діючих у суспільстві правил та норм поведінки або їх запереченні [1, с. 26].

Сучасний молодіжний екстремізм є особливим, адже викликаний він розбалансованістю українського суспільства, і як наслідок появи нового рівня проблемних питань соціального, політичного, економічного, управлінського та іншого характеру. Поєднання певних груп детермінант (соціально-економічних, соціокультурних, інформаційних, правових) тягне за собою активізацію та ескалацію екстремістських поглядів в соціумі.

Аналіз дослідженої наукової літератури дозволяє виділити кілька причин означених вище кримінальних правопорушень. Першою з них є - несприятливі соціально-економічні умови і незадоволеність частини суспільства своїм соціальним становищем. Так, економічна і політична криза, що виникла після розпаду СРСР, стала для багатьох молодих людей початку 90-х років поштовхом для підриву моралі, культури, етики, освіти, виховання тощо. Відбулося соціальне розшарування суспільства, яке поділило населення на багатих та бідних. Останнім воно принесло матеріальні негаразди, тим самим викликало у певної частини молодих людей, розчарування, утрати життєвої перспективи та відчуття розпачу. Для них цей стан став практично тупиковим, оскільки підштовхнув молодь до розуміння своєї майже непотрібності в українському суспільстві, вираженої байдужості з боку держави, її владних інститутів, що в подальшому призвело до створення певної «субкультури», якій притаманні перекручені погляди на цінності, котрі сповідуються в соціумі [2, с. 118].

З точки зору теорії Д. Долларда та Н. Міллера, агресивний екстремізм має соціальну природу і його джерелом виступає накопичений у молодих людей стан фрустрації. Фрустрація виникає в умовах, що блокують досягнення бажаної мети. Відповідно, фінансові проблеми сім'ї, безробіття, відсутність можливості соціального просування на тлі нав'язливої реклами та демонстрованих в засобах масової інформації цінностей споживання і успіху, ведуть до фрустрації. Природним наслідком фрустрації є агресія [3, с. 9].

Виникнувши на певному ґрунті, екстремізм та його ідеологія досить швидко знайшла своїх прихильників, а детермінація діяльності практично визначилася з типом особистості екстреміста.

Другою причиною розвитку молодіжного екстремізму в Україні та його ганебних проявів стали нав'язливі ідеї деяких спрямованих, замовних, продажних мас медіа та окремих чат каналів Інтернет-мереж, які відкрито демонструють свавілля, брутальність, порнографію, жорстокість, паразитизм тощо. Пропагують елементи насилля, зневаги один до одного, расизму, підрив суспільного устрою в державі, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, тим самим створюють внутрішню напруженість в середині країни. Зі шпальт антиукраїнських газет та аналогічних телевізійних ефірів лунають заклики екстремістського спрямування, ненависті до ближнього, своєї мови, культури, традицій. Усе це розраховано, здебільшого, на незрілу чи несвідому молодь, в якої ще або ж не до кінця сформований власний життєвий світогляд, або ж чітко виражений навіяний іншим елементом, в тому числі кримінальним, агресивний підхід до середовища в якому особа перебуває.

Третьою причиною появи молодіжного екстремізму в Україні є її вікові особливості, а саме: потреба в романтизмі, прагненні до активності та подоланні життєвих перешкод. Науковець С. Холлємко, що цього, порівняв юність з проявом "бурі і натиску", а Л.С. Виготський вказав на неї як "домінанту романтики", тобто прагнення юності до ризикованості, пригод та соціального героїзму [3, с.4].

Насправді все це природно, коли молода людина, перебуваючи в періоді своєї юності мріє про власне світле майбутнє, досягнення успіху в житті, кар'єрного зросту, матеріального благополуччя, реалізації власного потенціалу, щирого кохання тощо. З одного боку, це створює сприятливі можливості для виховання молоді, її всебічного розвитку та гармонізації, проте, з іншого боку, таке прагнення до реалізації необдуманої "сміливості" й "оригінальності" може призвести до вчинення нею асоціальних вчинків.

Четвертою причиною поширення молодіжного екстремізму взагалі, і для України зокрема, є проблеми пошуку ідентичності особи. Юнацький вік, за висловлюванням Е. Еріксона, будується навколо кризи ідентичності, і складається з серії соціальних та індивідуально-особистісних виборів [4, с. 72]. український молодіжний екстремізм правило норма

Дійсно, ідентифікація особи, що стала на шлях екстремістської діяльності, пов'язана, з одного боку, з ігноруванням молодими людьми норм і цінностей встановлених у соціумі, з другого, - пошуком альтернативних правил поведінки, що, нажаль, істотно відрізняються від загальноприйнятих норм. Цей процес запускає в молодої особи створення захисних механізмів, пошук яких здійснюється під чужим впливом. Молода людина не усвідомлюючи до кінця правових наслідків, піддається впливу окремих груп, організацій, об'єднань, і втягується в протиправну діяльність, у тому числі екстремістського спрямування.

П'ятою причиною вітчизняного молодіжного екстремізму є формування життєдіяльних процесів людини з погляду: сім'ї, школи, трудової діяльності.

Криза інституту сім'ї та сімейного виховання, пригнічення індивідуальності підлітка батьками, родиною, вихователями, наставниками призводить до соціального та культурного інфантилізму, до соціальної не адаптованості молодої особи, яка в подальшому проявляється у вчиненні ними протиправних дій, в тому числі екстремістського характеру.

Шоста причина поширення вітчизняного молодіжного екстремізму перебуває в площині формування комплексу авторитарної особистості: установки на неухильне шанування утверджених авторитетів, надмірної стурбованості питаннями статусу і влади, стереотипністю суджень та оцінок, нетерпимістю до невизначеності. Риси авторитарної особистості багато в чому зумовлюють схильність до екстремістської поведінки людини. Все це відбувається під впливом загальних сформованих підходів у групі, організації, об'єднанні до особистості, що є для них авторитетом. Молода особа, попадаючи під сторонній вплив, часто не кращий, потрапляє в сформований колектив однодумців, що пропагують екстремізм. Орієнтуючись на встановлені правила й принципи діяльності екстремістської групи, особа шануючи визначених авторитетів, також намагається самовиразитися і виділитися як особистість, на яку мають звернути увагу в колективі, якому вона перебуває.

Сьома причина розвитку екстремізму серед певної частини молоді України є відсутність правильної організації її дозвілля. Так, за роки української незалежності піддалися руйнації місця культурно-масового дозвілля: будинки культури, будинки творчості, самодіяльні гуртки, художні майстерні тощо.

Відсутність або ж неправильна організація молодою особою свого дозвілля, спричиняє порушення комунікативного спілкування між людьми та їх інтересами, що штовхає молодь до пиятики, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин і легкому піддаванню масовому впливу. Людина навіть не усвідомлюючи всього того, що з нею відбувається, потрапляє в злочинне русло, зокрема екстремістського характеру і далі, фактично, втрачає контроль над своєю діяльністю.

Восьма причина молодіжного екстремізму, пов'язана з колом спілкування дитини. Оскільки підліток, який має підвищену емоційну збудливість, недостатньо зрілу свідомість та потребу в самоутвердженні будь-якими засобами, може легко піддатися впливу оточення і вчинити злочин екстремістського характеру у складі групи.

Дев'ята причина поширення екстремістської діяльності серед молоді - це відсутність правової бази боротьби з екстремізмом. Оскільки два проекти Закону «Про протидію екстремізму» від 15.09.2011 року та 02.12.2013 року були відхиленими на етапі їх обговорення, а ст.110 Кримінального кодексу України «Екстремістська діяльність», внесена до Кодексу 16 січня 2014 року проіснувала лише 12 днів, а далі припинила своє існування. Станом на сьогоднішній день, в чинному законодавстві України відсутнє як таке поняття екстремізму та чітке розуміння, що являє собою екстремістська діяльність та які правові заходи боротьби з нею.

Вважаємо, що протидія екстремізму в Україні повинна бути одним із пріоритетних завдань нашої держави. Має обов'язково бути розроблений та прийнятий Закон України «Щодо протидії екстремізму в Україні» з внесенням відповідних змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України й низки інших законів і підзаконних нормативних актів України.

Список використаних джерел

1. Фридинський С.М. Молодіжний екстремізм як особливо небезпечна форма прояву екстремістської діяльності / С.М. Фридинський // Юридичний світ. - 2008. - №6. - С. 26

2. Кочергін Р.О. Деякі аспекти кримінологічного обґрунтування існування молодіжного екстремізму, заснованого на національному або релігійному ознаках: Criminological foundation of young people extremizm based on national and religious notes / Р.О. Кочергін // Людина. - 2008. - №1 - С. 117-120.

3. Давыдов Д.Г. Причины молодежного экстремизма и его профилактика в образовательной среде / Д.Г. Давыдов // Социология образования. - №10. - 2013. - С. 4-18.

4. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. Пер. с англ. / Э. Эриксон - М.: Флинта, 2006. (Серия: Библиотека зарубежной психологии). - 342 с.

Размещено на Allbest.ru