Організація роботи прокурора під час здійснення захисту прав і свобод неповнолітніх при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПРОКУРОРА ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД НЕПОВНОЛІТНІХ ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ

Влад С.Ф.

Постановка проблеми. Від правильної організації роботи залежить ефективність виконання будь-якої діяльності. Не виняток й організація роботи органів прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень відносно неповнолітніх у кримінальних провадженнях. На нашу думку, для здійснення ефективного, швидкого та якісного захисту прав і свобод неповнолітніх прокурором в цій сфері можливе лише завдяки комплексному поєднанню норм чинного законодавства, наукових праць та методичних рекомендацій, а також практичних напрацювань.

Ступінь розробленості проблеми. Питаннями організації роботи в органах прокуратури, в тому числі під час здійснення прокурорського нагляду за додержанням прав неповнолітніх при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, свій вклад внесли такі вчені, як I.M. Козьяков, M.I. Копетюк, М.В. Косю- та, І.Є. Марочкін, В.А. Мозгова, M.I. Мичко, Г.О. Мурашин, Г.В. Попов, О.М. Толочко, П.В. Шумський, М.К. Якимчук та інші.

Метою статті є дослідження та удосконалення окремих питань організації роботи під час здійснення прокурорського нагляду за додержанням прав і свобод неповнолітніх при виконанні покарання.

Виклад основного матеріалу. Захист прав і свобод неповнолітніх пов'язаний із здійсненням прокуратурою усіх без виключення функцій, передбачених ст. 121 Конституції України та п. 9 Перехідних положень Основного Закону [1].

У зв'язку з цим забезпечення законності у сфері дотриманням прав і свобод неповнолітніх засобами прокурорського нагляду є досить складним завданням. Це обумовлено тим, що правова база міститься не в одному кодифікованому акті, а у численних правових актах законного та подзаконного характеру, та прокурорський нагляд за дотриманням законів про права і свободи неповнолітніх носить комплексний характер, оскільки знаходить свою реалізацію не в рамках однієї окремо взятої функції прокуратури, а в їх єдності і взаємозв'язку [2, с. 99].

Так, Конституцією України п. 4 ст. 121 виділено самостійну функцію прокуратури: нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших примусових заходів, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян [1], яка для органів прокуратури є традиційною та здійснювалась з самого початку існування органів прокуратури в Україні. Один із пріоритетних напрямків діяльності прокуратури відноситься до захисту прав і свобод неповнолітніх при виконанні судових рішень.

Що стосується законодавчого регламентування, то питання, присвячені досліджуваному напрямку наглядової діяльності, визначені п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру». Також стаття 26 вказаного закону регламентує здійснення нагляду за законністю виконання вироків та інших судових рішень [3]. В ході опрацювання законодавчого визначення повноважень прокурора ми прийшли до висновку про неповноту регулювання нагляду у вказаній сфері, а саме законодавець окремо не визначив здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі. Це призводить до висновку, що законом про прокуратуру регулюється нагляд прокурора за виконанням покарань і примусових заходів, що обмежують особисту свободу громадян, а особливості здійснення нагляду за виконанням покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, взагалі не вказуються. Тому, на нашу думку, було б доцільно у статті 26 Закону України «Про прокуратуру», крім законодавчого визначення предмету нагляду, який не визначено законодавцем, визначити, що у предмет нагляду входить законність покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

В Україні на даний час існує багато органів та установ, які виконують покарання як пов'язані, так і не пов'язані з позбавленням волі, що призначаються тільки судом. Права і обов'язки неповнолітніх, відносно яких прийнято відповідне судове рішення, регламентуються численними міжнародними актами, які ратифіковані Верховною Радою України, та численними актами національного законодавства.

Що стосується актів правосуддя по призначенню покарання неповнолітнім, то судові рішення є гарантією захисту прав громадян та інтересів держави. Виконання судових рішень забезпечується можливістю застосування примусу з боку спеціальних органів у завершальній стадії кримінального процесу. Законом не врегульовані стадії (етапи) виконання вироку, однак науковці виділяють в цьому наступні процеси: 1) звернення вироку до виконання у встановленому законом порядку; 2) забезпечення судом контролю за його виконанням; 3) здійснення процесу виправно-трудового впливу, тобто реалізація вироку; 4) вирішення кримінально-процесуальних питань, що виникають при виконанні покарання. До жодної із стадій виконання вироку прокурорський нагляд не увійшов. Але його значення в забезпеченні законності, захисту прав громадян та інтересів держави при виконанні вироків та інших судових рішень у кримінальних справах надзвичайно велике [4, с. 10].

Під час вивчення питання захисту прокурором прав і свобод неповнолітніх ми прийшли до висновку, що у науковій літературі та чинному законодавстві не склалося єдиного підходу до визначення поняття прокурорського нагляду за дотриманням прав та свобод неповнолітніх. Так, наприклад, Т. Корнякова його визначає як один із пріоритетних напрямів прокурорської діяльності [5, с. 8], М. Копетюк розглядає як одну з найважливіших пріоритетних галузей діяльності прокуратури [6, с. 26], а Г. Мурашин вважає, що нагляд у справах неповнолітніх є однією зі спеціально виділених ділянок діяльності прокуратури [7, с. 151]. В одній з останніх робіт, присвячених прокурорському нагляду за додержанням законів щодо захисту прав і свобод неповнолітніх, Г. Попов розглядає його як специфічну підгалузь діяльності органів прокуратури, що здійснюється в межах галузевих наглядових функцій [8, с. 32]. Крім того, слід зауважити, що пункт 1 наказу Генерального прокурора України «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей» від 06.12.2014 № 16гн [9], який на даний час є основним відомчим документом, визначив даний вид діяльності як «напрям діяльності».

Розглядаючи права неповнолітніх, які потребують захисту з боку прокурора, необхідно зазначити, що весь комплекс основоположних прав закріплений на конституційному рівні.

Так, С.П. Коталейчук запропонував здійснити поділ цих прав на: фізичні права, економічні права, політичні права та культурні права [10, с. 9]. Ми погоджуємося з даною думкою, оскільки стаття 52 Конституції України складає основу фізичних прав і свобод неповнолітнього, а саме закріпляє рівність дітей у своїх правах незалежно від їх походження та недопустимість насильства над дітьми, а також статтями 25, 27, 28, 29, 49, 50 тощо закріплюються такі права, у тому числі неповнолітніх, як право на життя і на захист життя та охорону здоров'я, право на громадянство та на ім'я, заборона жорстокого поводження чи такого, що принижує гідність, покарання. Економічні права неповнолітнього закріплюються статтями 41 і 46 Основного Закону України, що встановлюють право на користування і розпорядження власністю, право на соціальний захист. Культурні ж права неповнолітніх охоплюють статті 53, 35, 34, 23 Конституції України та проголошують право на освіту, на вільний розвиток особистості, право на свободу думки і слова, на вільне вираження поглядів та переконань, свободу світогляду та релігії [1].

Що стосується здійснення прокурором організації роботи на цьому напрямку діяльності, то, перш за все, необхідно визначити поняття «організації роботи прокуратури».

У довідковій літературі поняття «організація роботи» розуміється як об'єднання, союз держав; група осіб, що становить колектив, єдине ціле; налагодження, впорядкування, приведення чогось до системи; одна з найважливіших функцій управління в суспільстві, на виробництві тощо; усталений взаємозв'язок елементів системи, частин цілого, їхня внутрішня впорядкованість, узгодженість відповідно до структури системи [11, с. 581].

Поняття «організації роботи прокуратури» в своїх наукових працях розглядає М.І. Мичко у широкому та вузькому значенні. Під вузьким значенням цього поняття він розуміє упорядкування прокурорської праці з метою підвищення її ефективності за допомогою оптимального розподілу обов'язків, науково обґрунтованого планування роботи, створення у трудових колективах організаційного порядку і належних умов праці. Під поняттям «організація роботи прокуратури» у широкому значенні охоплюються заходи щодо удосконалення прокурорської системи та її органів, заходи вищестоящих прокурорів і органів прокуратури по управлінню підпорядкованими прокуратурами з метою підвищення ефективності їх діяльності по здійсненню нагляду за додержанням законів та інших функцій, покладених на них Законом України «Про прокуратуру» [12, с. 2-3].

Крім цього, поняття «організація роботи» в двох аспектах розглядають І.Є. Марочкін та О.М. Толочко. В межах першого аспекту організація роботи розглядається як комплекс заходів, спрямованих на раціональний розподіл праці, створення її належних умов і підтримку організаційного порядку, здорової психологічної атмосфери в колективі. У рамки другого аспекту вчені відносять повсякденну процесуальну й непроцесуальну діяльність прокурора, пов'язану з постановкою перед підлеглими конкретних завдань, контролем за їх виконанням й оцінкою здійсненої роботи. У межах динамічного аспекту організації роботи прокуратури охоплюється також суть оперативного керівництва роботою працівників прокуратури [13, с. 5].

Що стосується організації роботи у відомчих документах, на нашу думку, необхідно приділити увагу Наказу Генерального прокурора України № 1 від 26 грудня 2011 року «Про організацію роботи й управління в органах прокуратури України» (зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора України від 05.04.12 № 1гн-1-1/2гн-3, від 12.07.12 № 1гн-2, від 5 червня 2013 № 1гн-3, від 13.11.2013 № 98), який прийнятий з метою визначення основних засад організації та діяльності єдиної системи органів прокуратури України щодо виконання покладених на них завдань і функцій. Наказ закріпив основні положення організації роботи керівників різних ланок органів прокуратури, такі як здійснення належного керівництва підпорядкованими органами прокуратури та працівниками; спрямування діяльності підпорядкованих працівників по здійсненню ефективного виконання покладених на прокуратуру завдань і функцій; здійснення постійної діяльності по удосконаленню організації роботи і контролю виконання [14]. Разом з тим, у зв'язку із здійснення реформування органів прокуратури, він потребує у значній мірі доопрацювання.

Крім цього, вищезазначений наказ закріпив у пункті 3, що питання організації роботи органів прокуратури з окремих напрямів визначаються галузевими наказами Генерального прокурора України, які відповідно до чинного законодавства поділені на певні напрямки та конкретизують завдання і пріоритети прокурорської діяльності, предмет нагляду, приводи, підстави та періодичність проведення перевірок, повноваження різних ланок прокурорської системи, критерії оцінки їхньої роботи. Також наказ передбачив створення структурних підрозділів апаратів генеральної прокуратури та регіональних прокуратур (обласних апаратів), здійснення їх діяльності за галузевим принципом.

Розглядаючи питання організації роботи, слід звернути увагу на поняття «управління», оскільки більшість науковців приділяють цьому поняттю значну увагу.

Так, М.К. Якимчук розглядає поняття «управління» в загальному значенні: як виконання різних за змістом, але взаємозалежних функцій, при чому сама поява таких функцій розглядається як об'єктивний процес, породжений проблемами керованої системи [15, с. 61].

Вивчаючи поняття управління в органах прокуратури, ми прийшли до висновку, що більш детально воно закріплено в Регламентах Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратурах (прокуратур обласного рівня та прирівняних до них), оскільки тільки вони встановлюють: процедуру та методи управлінської діяльності, а саме визначають питання розподілу повноважень між керівниками різного рівня; організацію роботи структурних підрозділів; взаємодію діяльності органів прокуратури; планування роботи; координацію діяльності правоохоронних органів; здійснення контролю виконання; здійснення взаємодії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у боротьбі зі злочинністю; вивчення і впровадження позитивного досвіду; прийняття управлінських рішень; проведення нарад; аналітичну та методичну роботу.

Визначення поняття «організація роботи прокуратури з захисту прав і свобод неповнолітніх при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях» є необхідним, оскільки в ньому присутні суттєві ознаки такої діяльності, як організація роботи та особливості здійснення прокурором захисту прав і свобод неповнолітніх, які вступили в конфлікт із законом під час виконання судових рішень.

Стосовно елементів організації роботи у сфері захисту прокурором прав і свобод неповнолітніх при виконанні судових рішень в кримінальних провадженнях зазначимо, що, на нашу думку, їх необхідно поділити на дві групи. До першої групи слід віднести елементи організації роботи, які застосовуються керівництвом, а саме внутрішнє упорядкування та організацію системи взаємозв'язків працівників один з одним; планування роботи; контроль виконавчої дисципліни та дисципліни праці; добір, розстановку, підготовку та перепідготовку кадрів; організацію взаємодії з іншими державними органами; розподіл обов'язків між працівниками; запровадження у діяльність органів прокуратури нових форм і методів роботи та подальше застосування найбільш ефективних; розробку методичних рекомендацій; оцінку критеріїв ефективності діяльності на вказаному напрямку роботи; оснащення робочого місця. До другої групи слід віднести елементи організації роботи, які застосовуються безпосередньо працівниками, на яких згідно з розподілом обов'язків покладено здійснення захисту прав і свобод неповнолітніх при виконанні судових рішень, до таких елементів відносяться: планування; власна самоорганізація; аналітична діяльність; дисципліна праці.

Що стосується призначення осіб, які згідно з розподілом обов'язків безпосередньо повинні здійснювати захист прав і свобод неповнолітніх, на нашу думку, необхідно діяти не тільки за принципом, визначеним в Наказі Генеральної прокуратури України від 06.12.2014 № 16гн «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей» щодо доручення даного виду діяльності досвідченим працівникам [9], але й необхідно внести зміни в наказ та доповнити визначення «досвідченим працівникам» стажем роботи в органах прокуратури не менше 2 років для прокурорів місцевих прокуратур. Це аргументується тим, що на даний час в більшості місцевих прокуратур працівники мають недостатній стаж роботи.

При підборі, визначенні, призначенні осіб на посади та при закріпленні згідно з розподілом обов'язків функції захисту прав і свобод неповнолітніх при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, на нашу думку, не слід нехтувати пунктом 8.2 Наказу Генерального прокурора України № 1 від 26 грудня 2011 року «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України», який визначає, що при здійсненні розподілу керівникам органів прокуратури, які наділені такими повноваженнями, необхідно враховувати теоретичну підготовку, практичний досвід, індивідуальні нахили та здібності працівників, що, в свою чергу, на даному напряму діяльності є вкрай актуальним.

Так, американський дослідник В. Мітчел вважає, що захист прав і свобод дітей є одним із найбільш відповідальних етапів у кар'єрі прокурора. У зв'язку з цим особливо важливим є «...проходження спеціальної підготовки та відбору відповідно до рівня знань та компетентності. Спеціальні прокурори у справах дітей зобов'язані: володіти знаннями законів щодо охорони дитинства, мати інтерес до дітей, належну освіту та стаж роботи» [16]. З даною думкою ми повністю погоджуємося, оскільки регламентація захисту прокурором прав і свобод неповнолітніх при виконанні покарань, як пов'язаних, так і не пов'язаних з позбавленням волі, основними актами в цій сфері не обмежуються, адже багато норм законів, хоча безпосередньо і не регламентують наглядову діяльність прокурора, проте стосуються її об'єкта і предмета.

Враховуюче вищевикладене, можна зробити висновок про те, що правильно побудована організація роботи з нагляду за додержанням законів щодо захисту прав і свобод неповнолітніх при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях дозволить оптимізувати використання матеріальних ресурсів, робочого часу, а також потенціалу працівників, які відповідно до розподілу обов'язків здійснюють вказані повноваження та, як наслідок, матиме швидке виявлення порушень законодавства та відновлення порушених прав і свобод неповнолітніх, що, в свою чергу, є підтвердженням ефективної наглядової діяльності.

неповнолітній прокурор ювенальний судовий

ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР IIВВР. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141.

2. Храпенко О.О. Поняття та зміст прокурорського нагляду у сфері захисту прав і свобод неповнолітніх І О.О. Храпенко II Актуальні проблеми держави і права. --2011. -- Вип. 58. - С. 99.

3. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VIIII ВВР. - 2015. - № 2-3. - Ст.12.

4. Скригонюк М.І. Прокурорський нагляд за додержанням законів України при умовно-достроковому звільненні засуджених від кримінального покарання: автореф. дне. канд. юрид. наук: 12.00.10/М.І. Скригонюк. -К., 1999. -С. 10.

5. Корнякова Т. Трансформація та значення функції нагляду за додержанням прав і свобод громадян І Т. Корнякова II Прокуратура. Людина. Держава. - 2005. -№5.-С.8.

6. Копетюк М.І. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо неповнолітніх: [монографія] І М.І. Копетюк. - Луцьк: РВВ «Вежа», 2006. -С.26.

7. Мурашин Г.А. Органы прокуратуры в механизме советского государства І Г.А. Мурашин. - К.: Наук, думка, 1972. - С. 151.

8. Попов Г.В. Прокурорський нагляд за додержанням законів щодо захисту прав і свобод неповнолітніх: дне. канд. юрид. наук: 12.00.10/ Г.В. Попов. -К., 2011.-С. 32.

9. Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей: Наказ Генерального прокурора України від 06.12.2014 № 16гн [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/file_downloader. html?_m=fslib&_t=fsfile&_c=download&file_id=181060.

10. Коталейчук С.П. Теоретико-правові проблеми правового статусу неповнолітніх в Україні та забезпечення його реалізації як один із основних напрямів діяльності міліції: автореф. дис. канд. юрид. наук: спец 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» І С.П. Коталейчук. - Київ, 2004. - С. 9.

11. Український радянський енциклопедичний словник: у 3-х т. І [голов, ред. УРЕ Ф.С. Бабичев]. - [2-ге вид.]. - К.: Голов, ред. УРЕ, 1987. -Т.2.- 1987. - 736 с.

12. Мичко М.І. Проблеми організації роботи апарату обласної прокуратури: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: 12.00.11 «Судоустрій; прокурорський нагляд, адвокатура» І М.І. Мичко. - X., 1995. - С. 2-3.

13. Марочкін І.Є. Організація роботи в органах прокуратури: [навч. посіб. для юрид. вузів і фак.] І [І.Є. Марочкін, П.М. Каркач, О.Б. Червякова та ін.]; за заг. ред. проф. І.Є. Ма- рочкіна, доц. О.М. Толочка. - X.: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2002. - 196 с.

14. Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України від 26.12.2011 № Ігн [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/file_downloader.html?_m=fslib&_ t=fsfile&_c=download&file_id=181060.

15. Якимчук М.К. Функції управління в органах прокуратури України / М.К. Якимчук II Ерхілівський збірник. Вип. З: Наук доповіді та повідомл. [всеукр. Наук. Конф. «Сутність, цілі та засоби права»]. - Чернівці: Рута, 2002. -С.61.

16. Mitchei William. Law Review: Celebrating 100 Years of Juvenile Court in Minnesota I W. Mitchei II Volume 32: Issue З ll [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. wmitchell.edu/lawreview/volume32/issue3/06backstrom.pdf.

Размещено на Allbest.ru