Інформаційне суспільство: виклики для правового регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційне суспільство: виклики для правового регулювання

Політанський В.С.

Здійснюються дослідження та аналіз існуючих переваг та недоліків як викликів для правового регулювання інформаційного суспільства на основі узагальнення існуючого масиву знань провідних вітчизняних та закордонних науковців. Установлено спільну складову всіх проблемних питань інформаційного суспільства, що виявляється в маніпулюванні суспільством, завдяки нав'язуванню людству певних цілей або настанов, які не відповідають правовим нормам. Зроблено висновок про те, що стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій не тільки приносить значну користь суспільству, розширюючи і відкриваючи нові можливості його розвитку, а й має свої певні недоліки, що можуть звести нанівець значну частину існуючих переваг. інформаційний правовий суспільство

Ключові слова: інформація, інформаційне суспільство, держава, цивілізація, переваги, недоліки, демократія, комунікація, Інтернет.

Осуществляются исследование и анализ существующих преимуществ и недостатков как вызовов для правового регулирования информационного общества на основе обобщения существующего массива знаний ведущих, отечественных и зарубежных ученых. Установлена общая составляющая всех проблемных вопросов информационного общества, проявляющаяся в манипулировании обществом, благодаря навязыванию человечеству определенных целей или установок, не соответствующих правовым нормам. Сделан вывод о том, что стремительное развитие информационно-коммуникационных технологий не только приносит значительную пользу обществу, расширяя и открывая новые возможности его развития, но и имеет свои определенные недостатки, которые могут свести на нет значительную часть существующих преимуществ.

Ключевые слова: информация, информационное общество, государство, цивилизация, преимущества, недостатки, демократия, коммуникация, Интернет.

The paper carried out research and analysis of existing strengths and weaknesses as challenges for the legal regulation of information society through research and synthesis of existing knowledge leading array, domestic and foreign scholars and scientists. Established a common component of all the issues of the information society, manifested in manipulating the public, thanks to mankind imposing certain goals or installations that do not meet legal requirements. It was concluded that the rapid development of information and communication technology not only brings significant benefits to society, expanding and opening new possibilities of development, but also has some drawbacks that can negate a significant portion of existing benefits.

For the benefits of the information society require substantial efforts at the international, national and personal levels. Addressing these and other issues of functioning of the information society requires serious efforts of various specialists, these efforts should be directed to make recommendations at the international level that will humanize the process of development achievements of the information revolution, strengthen the advantages and weaken the existing shortcomings.

Key words: information, information society, nation, civilization, advantages, disadvantages, democracy, communication, the Internet.

Постановка проблеми. Сьогодні інформаційне суспільство сприймається як широко визнана методологічна основа більшості суспільних досліджень, що здійснюються переважно у всіх країнах світу. Унікальність цього типу суспільства полягає в тому, що воно надає у розпорядження дослідників певний інструмент соціального пошуку, не створюючи при цьому чітких рамок, що були властиві для попередніх типів суспільств. Але попри всі переваги інформаційного суспільства, воно має й інший протилежний бік, а саме певні недоліки. Водночас велика кількість дослідників дотепер не дійшли згоди з багатьох ключових питань наведеної проблематики. Крім того, у вітчизняній науці недостатньо приділено уваги питанню правового регулювання інформаційного суспільства.

Актуальність теми дослідження.

Одним із найважливіших питань сучасного суспільства є розвиток інформаційних і комунікаційних технологій та збільшення кількості інформації. Адже стан розвитку інформаційного суспільства і ступінь реалізації його завдань обумовлюють потребу в активізації досліджень правового регулювання цієї проблематики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Здійснення дослідження й аналізу існуючих переваг та недоліків як викликів для правового регулювання інформаційного суспільства є непростим, що пояснює його недостатню наукову дослідженість. В юридичній науці окремі аспекти цього питання у той чи інший спосіб досліджували такі закордонні й вітчизняні учені, як: Z. Laszlo, R. Poirier, М. Porat, D. Riesman, S. Crawford, A. Giddens, І. В. Арістова, Д. Белл, В. Гребенников, В. О. Даніл'ян, О. П. Дзьобань, М. Кастельс, П. С. Клімушин, С. Ю. Коваленко, К. Манхейм, У. Мартин, Й. Масуда, В. Г. Пилипчук, О. М. Селезньова, Э. Тоффлер, А. В. Чугунов та ін.

Формування цілей статті. Мета статті полягає в дослідженні й аналізі існуючих переваг та недоліків як викликів для правового регулювання інформаційного суспільства, розкритті сутності кожної переваги та кожного недоліку, а найголовніше в наведенні можливих варіантів усунення та попередження уже існуючих недоліків цього суспільства.

Виклад основного матеріалу. Нині світ перебуває на етапі розбудови інформаційного суспільства, саме воно є важливою складовою зовнішньої і внутрішньої політики держави й охоплює всі сфери життєдіяльності сучасного суспільства. Сьогодні інформація набуває важливого значення править світом, формалізуючи відносини між людьми і державою.

Дослідження питання, що стосується переваг та недоліків як викликів для правового регулювання інформаційного суспільства, є особливо актуальним для країн, що перебувають у перехідних умовах, зокрема й для України, в якій відбуваються процеси становлення державності, апробовуються нові моделі соціального управління, які спрямовані на посилення взаємодії суспільства та влади. Без нарощування комунікаційних процесів, що забезпечують посередницьку місію між суспільством і державою та здійснюють доступ громадян до інформації, неможливе формування демократичного інформаційного суспільства, рушійною силою якого є не насильство чи багатство, а ефективність взаємодії влади з громадськістю, високий рівень розвитку системи соціального контролю і здатність держави з мінімальними витратами вирішувати соціально-політичні проблеми з максимальною користю.

Інформаційне суспільство є основною, центральною фазою сучасної цивілізації, що вже вступила в період свого розвитку. Інформаційне суспільство потрібно розглядати як еволюцію якісно нових форм соціальної динаміки, характерних для нинішнього етапу розвитку цивілізації. Саме нові форми соціальної динаміки означають зміни в моделях соціальної організації і співпраці, тобто активний соціальний процес, що припускає поступову заміну централізованих ієрархічних структур, гнучкими мережевими типами організації, пристосованими до швидких змін та інноваційного розвитку [1, с. 113].

Крім того, протягом останніх десятиліть інформаційне суспільство виступає одним із рушійних факторів соціально-економічного прогресу. Його розвиток і широке поширення сприяють трансформації багатьох секторів економіки, підвищення якості життя, ефективності ведення бізнесу та державного управління, виникнення нових форм навчання, комунікації та соціалізації людей, забезпечення доступу до різних видів інформації.

Інформаційне суспільство як новий етап розвитку цивілізації приносить у людське буття не лише блага та переваги, а й низку негативних явищ, з якими вже сьогодні доводиться боротися. У цьому виявляється важлива риса амбівалентності суспільства нового типу [2, с. 86].

Із приводу цього обґрунтованою є думка А. Ракітова стосовно того, що суспільство можна вважати інформаційним, якщо: будь-який індивід, група осіб, підприємство або організація в будь-якій точці країни і в будь-який час можуть отримати за відповідну плату або безкоштовно на основі автоматизованого доступу і систем зв'язку будь-яку інформацію та знання, необхідні для їх життєдіяльності; в суспільстві виробляється, функціонує і доступна будь-якому індивіду, групі або організації сучасна інформаційна технологія; є розвинені інфраструктури, що забезпечують створення національних інформаційних ресурсів в обсязі, необхідному для підтримки постійно швидкого науково-технологічного та соціально-історичного прогресу; відбувається процес прискореної автоматизації і роботизації всіх сфер і галузей виробництва та управління; відбуваються радикальні зміни соціальних структур, наслідком яких є розширення сфери інформаційної діяльності й послуг [3].

У свою чергу, загальновизнаним є те, що інформаційне суспільство формує інформаційний потенціал держави та виступає однією з основних характеристик її сили і впливу у ХХІ ст. його основу сьогодні становлять засоби масової інформації, які займають лідерські позиції серед головних інститутів демократичного суспільства, здійснюють безпосередній вплив на розвиток демократії та інформаційного суспільства.

Для визначення рівня розвитку інформаційного суспільства певної країни та встановлення можливостей його правового регулювання прийнято використовувати міжнародні рейтинги, що розробляються експертами Всесвітнього економічного форуму, Міжнародного союзу електрозв'язку тощо. Результати міжнародних рейтингів використовують у розробці програм та стратегій соціально-економічного розвитку. При цьому важливо враховувати різні методологічні підходи при формуванні показників та більше звертати уваги на значення індексу, а не на рейтинг країни [4].

Так, відомий український дослідник та фахівець у сфері інформаційного суспільства Т. О. Проценко до його переваг та позитивних ознак відносить: а) вільний доступ до всієї інформації, що не становить державної чи іншої таємниці. Володіючи Інтернетом, людина отримує доступ до безлічі знань, що коли-небудь були занесені у всесвітню мережу Інтернет. Ніяких тимчасових і просторових кордонів, усі надбання науки, що ще донедавна зберігалися в запорошених архівах і бібліотеках, тепер можна знайти через комп'ютер. Для суспільства це стало величезним кроком уперед у контексті наукових досліджень, коли результати однієї дослідницької групи відразу після їх публікації стають доступними всім іншим у всьому світі; б) можливість вільного спілкування між людьми різних країн у реальному часі. Особливістю цього є можливість звичайних людей користуватися інформаційним надбанням людства. Сьогодні доступ до Інтернету має майже кожний житель цивілізованого світу. Подібні технології також застосовуються і в окремих вищих навчальних закладах, коли лекції читаються дистанційно; в) полегшились та змінилися форми роботи, створюється потреба у спеціалізованих комп'ютерних знаннях для виконання трудової функції, зокрема у банківській діяльності, для здійснення різноманітних фінансових операцій; г) можливість людини до самореалізації за допомогою Інтернету надає своїм користувачам безперешкодне право користуватися наявною інформацією та ділитися своїми знаннями й результатами інтелектуальної діяльності з широким колом осіб. На сьогодні саме Інтернет є головним творчим полем діяльності сучасного суспільства [5, с. 8].

За словами В. Г. Пилипчука та О. П. Дзьобаня, до основних переваг інформаційного суспільства можна також віднести: розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури; організацію і послідовний розвиток освіти; рівень залучення підприємницької діяльності в обіг електронної економіки. На думку авторів, остання перевага є найбільш перспективною і фактично вже освоєною у країнах Західної Європи, яка призводить до того, що все більше транзакцій у сучасній економіці й суспільстві взагалі здійснюється з використанням комп'ютерних мереж [1, с. 116].

Подібні спроби виділити і сформулювати основні переваги інформаційного суспільства були зроблені У. Мартіновим. На його думку, основні переваги інформаційного суспільства можна виділити за такими критеріями: технологічні широке застосування інформаційних технологій у виробництві, установах, системі освіти і в побуті; соціальні інформація виступає як важливий стимулятор зміни якості життя, формується і затверджується інформаційна свідомість при широкому доступі до інформації; економічні інформація є ключовим чинником в економіці як ресурс, послуги, товар, джерело доданої вартості і зайнятості; політичні свобода інформації, що веде до політичного процесу, який характеризується зростаючою участю і консенсусом між різними класами і соціальними верствами населення; культурні що реалізуються за допомогою сприяння затвердженню інформаційних цінностей на користь розвитку окремого індивіда і суспільства в цілому [6, с. 117].

Крім цього, виходячи з аналізу Закону України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» (від 9 січня 2007 р. N° 537-V), до переваг інформаційного суспільства також можна віднести: прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя, зокрема в економіку і в діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування; забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення; розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція зі світовою інфраструктурою; державна підтримка нових електронних секторів економіки; створення загальнодержавних інформаційних систем; державна підтримка використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій засобами масової інформації; досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки регіональних і місцевих ініціатив; захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту інформації про особу, підтримки демократичних інститутів та мінімізації ризику інформаційної нерівності; удосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин; покращення стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій [7].

На підтвердження слів щодо доцільності та існування переваг інформаційного суспільства можна також навести результати діяльності дослідницької організації McKinsey Global Institute (MGI), що визначила 12 новітніх та надзвичайно важливих технологій інформаційного суспільства, які в найближчому майбутньому матимуть величезний позитивний вплив на людське життя і діяльність у всіх галузях промисловості й економіки. Ці технології здатні докорінно змінити ділову і соціальну сферу та перебудувати спосіб життя і діяльності людини. Очікується, що ці технології вже до 2025 р. зможуть приносити людству від 14 до 33 трильйонів доларів на рік. До списку цих технологій включено такі: мобільний Інтернет; автоматизація розумової праці; Інтернет-речі; хмарні технології; робототехніка; автономні або майже автономні засоби, що рухаються; передова геноміка; сховища енергії; тривимірний друк; передові матеріали; нові методи видобутку нафти і газу; відновлювальні джерела енергії [8].

У свою чергу, що стосується іншої сторони інформаційного суспільства, а саме його недоліків та його негативного впливу, то можна цілком упевнено сказати, що вона, на жаль, також існує.

Одним із провідних та найбільш відомих світових дослідників цього питання можна назвати Й. Масуду, який у своїй книзі «Комп'ютопія» досліджував не лише переваги інформаційного суспільства, але і його потенційні недоліки та небезпеки. Більше того, й. Масуда не тільки застерігав від імовірних небезпек, а й пропонував оптимальні шляхи і методи їх запобігання або мінімізації. Перш за все він неодноразово наголошував, що людство постало перед суворою альтернативою, а саме вибором між двома різко видимими моделями майбутнього, між Комп'ютопією демократичним і правовим інформаційним суспільством, й автоматизованою державою. Адже, за його словами, існує серйозна небезпека того, що ми рухаємося в напрямі контрольованого суспільства [9, с. 41].

Даючи пояснення цій ситуації, Й. Масуда стверджує, що це відбувається внаслідок того, що спочатку комп'ютери використовувалися військовими та іншими урядовими структурами, зокрема службою безпеки та внутрішніх справ. За його словами, саме ця ситуація стала причиною істотного уповільнення в демократичному застосуванні комп'ютерів. Крім того, й. Масуда попереджав, що якщо комп'ютеризацію продовжувати в цьому напрямі, то можливість виникнення контрольованого суспільства значно зросте. Водночас Й. Масуда наголошував на тому, що катастрофічний курс до автоматизованої держави буде відкинуто, і ми оберемо інший. Та незважаючи на оптимістичні прогнози вченого, однією з умов для авторитарного контролю та здійснення терористичних акцій й економічних злочинів є недосконалий захист та наявність у всесвітній Інтернет-мережі особистої інформації громадян [9, с. 46-47].

Одним із найбільш значущих недоліків можна назвати існування інформаційних війн. Вони відбуваються внаслідок того, що інформація завжди використовувалась як зброя у війнах та як інструмент політичної боротьби за допомогою збору секретних даних, агітації, дезінформації й пропаганди. Інформаційні війни загрожують виведенням із ладу всіх електронних систем управління будь-якої країни, її збройних сил, державної інфраструктури тощо [10, с. 4-25]. Як показує дійсність, інформаційна зброя насамперед може бути спрямована безпосередньо на людей. Вплив різної інформації через телебачення, мережу Інтернет та інші засоби на підсвідомість може бути настільки великим, що це призводить до того, що широкомасштабні війни в класичному розумінні взагалі втрачають сенс.

Наступним недоліком інформаційного суспільства можна назвати існування цифрової нерівності в інформаційному суспільстві, тобто непропорційного використання мережі Інтернет і інформаційно-комунікаційних технологій. За даними агентства ООН Intemation Telekoms Union, найвищий рівень користувачів Інтернету в світі в Європі 75% та в Сполучених Штатах Америки 61%, найнижчий рівень в Африці 16% [11]. Проблема нерівності в доступі до нових інформаційних технологій гостро стоїть не тільки на міжнародному рівні, а й на мікрорівні кожної держави, що виявляється у своєрідному поділі суспільства на тих, хто має комп'ютер і вміє ним користуватися, і тих, хто не володіє ні відповідною технікою, ні відповідними навичками.

Ще одним не менш важливим та значущим недоліком інформаційного суспільства є перенасичення інформацією. Це пояснюється тим, що в наш час у вільному доступі перебуває неконтрольований обсяг значної кількості інформації, з якою сучасна людина зіштовхується щодня. Так, наприклад, реклама, телевізійні передачі, інтернет-простір створюють межі сучасного індивіда, перенасичуючи його непотрібними знаннями, беззмістовною інформацією, що зберігається у підсвідомості. Поряд із цим значним недоліком є неправдива інформація, з якою людина неминуче стикається, використовуючи неперевірені дані, що можуть становити значну небезпеку для здоров'я і навіть для життя людини. Так, велика кількість людей, замість того, щоб зайвий раз ходити до лікарні, користуються послугами Інтернету. Вони намагаються самостійно ідентифікувати свою хворобу, вводячи в пошукачі свої симптоми або, що ще гірше, за симптомами шукають ліки, не радячись при цьому з професійним лікарем або довіряючи невидимим інтернет-консультантам [5, с. 9].

Таким чином, найбільший недолік інформаційного суспільства виявляється у підсвідомому нав'язуванні засобами масової інформації стандартизованих спрощених уявлень (стереотипів, іміджів, міфів, чуток), які впроваджуються в потік організованих новин, що автоматично викликають у суспільній свідомості негативну або позитивну реакцію на події. Найбільш вразливою людина стає в умовах, коли різноманітні інформаційні технології є невід'ємною складовою здійснення функцій управління суспільством. За словами відомого німецького філософа та соціолога Карла Манхейма, влада в умовах демократії змінює прямий диктат та поневолення на більш тонкі й ефективні методи. Але застосування різного роду маніпулятивних технологій та впливів із будь-якою метою призводять до серйозних розладів суспільного життя, відчуження більшості населення від свідомої участі в будьяких суспільних процесах. Як наслідок, зазначає автор, це може призвести до дестабілізації внутрішньополітичного життя, зростання негативних явищ та завдати труднощів на шляху до модернізації інформаційного суспільства. Саме брак достовірної інформації не дає громадянам можливості сформувати для себе раціональний варіант свого життя, тому людина відчуває соціальну дезорієнтацію та невизначеність. Таким чином, у суспільстві створюються умови для штучного формування психологічної нестабільності, нервозності та психопатійності [12, с. 339]. К. Манхейм вважав, що застосування маніпулятивних технологій призводить до блокування можливості людини в умовах глибоких криз оцінювати стан справ і діяти з точки зору здорового глузду. Необхідність обмірковувати і розуміти, що відбувається, перетворюється у непосильне навантаження, і людина намагається уникнути раціональних розмірковувань та сховатися у сфері ірраціонального [12, с. 351].

Виходячи із аналізу переваг та недоліків інформаційного суспільства, склалася думка, що людська специфіка завжди прагне до комфорту. Незначне фізичне навантаження, полегшена інтелектуальна праця ось запорука хорошого життя сучасної людини. Інформаційне суспільство забезпечило відповідні умови. Не потрібно виходити на вулицю, відправлятися в далекі подорожі, користуватися архівами й бібліотеками, оскільки тепер це можна здійснити за допомогою Інтернету. Інакше кажучи, інформаційне суспільство подарувало людству новий світ із широким колом можливостей, за допомогою чого людина отримала здатність вести активне життя, не відходячи від комп'ютера [5, с. 9].

Перехід до інформаційного суспільства, який здійснюють сьогодні всі розвинені країни, докорінно зачіпає основи життя всього людства і кидає серйозний виклик особистості, корпорації і державі з погляду адаптації та вироблення адекватної стратегії поведінки. У нових умовах сучасного інформаційного суспільства стає актуальним питання формування активної особистості, здатної самостійно робити вибір, ставити і реалізовувати цілі, усвідомлено оцінювати свою діяльність на основі аналізу. Для того, щоб особистість могла інтегруватися в сучасну систему світових і національних культур, необхідно багато знати і багато вміти [13, с. 79].

Слід також зазначити, що й відмова від побудови інформаційного суспільства є неможливою. Держави, що застигнуть на одному етапі розвитку, поступово втрачатимуть передові світові можливості й будуть відкинуті як в економічному, так і соціальному плані далеко назад. Це дає підстави дійти висновку, що побудова інформаційного суспільства у світі загалом і в окремій державі зокрема є необхідною, проте має бути підкріплена належним нормативно-правовим забезпеченням [5, с. 10].

Висновки

Підсумовуючи все вищезазначене і ґрунтуючись на власному баченні особливостей правового регулювання інформаційного суспільства, можна зробити такі висновки. Так, для використання переваг інформаційного суспільства необхідні значні зусилля на міждержавному, державному і особистому рівнях. Вирішення цих та інших питань функціонування інформаційного суспільства вимагає серйозних зусиль фахівців різних профілів. ці зусилля повинні спрямовуватися на вироблення рекомендацій на міждержавному рівні, які дозволять гуманізувати процес освоєння досягнень інформаційної революції та посилять переваги і послаблять існуючі недоліки у процесі правового регулювання.

Що ж стосується правового регулювання інформаційного суспільства в Україні, то цей процес порівняно зі світовими темпами хоч і сповільнений, але позитивний та направлений на подальше впровадження інформаційних технологій у життєдіяльність українського суспільства. Основними викликами для України у цьому напрямі мають стати: побудова демократичного інформаційного суспільства; створення розвинутого інформаційно-комунікаційного середовища; входження країни до світового глобального інформаційного співтовариства, що повинно забезпечити суттєве підвищення якості життя населення, сприяти соціально-політичній стабільності суспільства і держави, а також підвищення конкурентоздатності країни, результативності науки, якості освіти й охорони здоров'я населення. Серед завдань, які стоять перед правовим регулюванням інформаційних відносин в Україні, є такі: мінімізація недосконалого захисту особистої інформації громадян; ліквідація цифрової нерівності серед населення, тобто непропорційного використання мережі Інтернет і інформаційно-комунікаційних технологій; збалансування інформації, яка перебуває в неконтрольованому обсязі; вирішення проблем ефективного розвитку національної інформаційної інфраструктури: прискорення процесів модернізації та захисту інформаційних ресурсів.

Список використаних джерел

1. Пилипчук В. Г., Дзьобань О. П. Інформаційне суспільство: філософсько-правовий вимір: монографія. Ужгород: ІВА, 2014. 282 с.

2. Рижкова Ю. О. Оцінка розвитку інформаційного суспільства в Україні: сучасний стан та проблеми. Сучасні проблеми економіки і підприємництво. Київ: Політехніка, 2016. Вип. 17. С. 86-92.

3. Степанов В. Ю. Проблеми та перспективи інформаційного суспільства. Держ. будівництво. 2012. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2012_2_4.

4. The Global Information Technology Report 2015. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_ GITR2015.pdf.

5. Проценко Т. О., Селезньова О. М. Позитиви й негативи інформаційного суспільства: погляд з позиції філософії. Наук. вісн. Міжнар. гуманіт. ун-ту. Серія: Юриспруденція. 2014. Вип. 10-2(1). С. 8-10.

6. Мартин У. Дж. Информационное общество (реферат) Теория и практика общественно-научной информации: ежеквартальник / АН СССР. ИНиОн. М., 1990. № 3. С. 115-123.

7. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 09.01.2007 № 537-V. Відом. Верхов. Ради України. 2007. № 12. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/537-16.

8. Disruptive technologies: Advances that will transform life, business, and the global economy. McKinsey Global Institute. URL: http://www.mckinsey.com/insights/business_technology /disruptive_ technologies.

9. Масуда Й. Комп'ютопія / пер. з англ. В. Ляха. Філос. і соціол. думка. 1993. № 6. С. 36-50.

10. Брижко В. М. та ін. е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право: монографія. Київ: НДЦПІ АПрН України, 2007. 234 с.

11. The World in 2013: ICT facts and figures. URL: http://www.itu.int/en/ITU-D/ Statistics/Pages/facts/ default.aspx.

12. Манхейм К. Диагноз нашого времени. М., 1994. 697 с.

13. Castells M. The Rise of the Network Society. Information Age. Vol. 1. YVilcy-Blackwell, 2009.

14. Pylypchuk V H., Dzoban O. P. (2014) Informatsiine suspilstvo:filosofsko-pravovyi vymir [Information Society, philosophical and legal aspects] NDI informatyky i prava Nats. akad. prav. nauk Ukrainy. Uzhhorod : IVA [In Ukrainian]

15. Ryzhkova Yu.O. (2016) Otsinka rozvytku informatsiinoho suspilstva v Ukraine suchasnyi stan ta problemy [Evaluation of the Information Society in Ukraine: Current State and Problems] Suchasni problemy ekonomiky i pidpryiemnytstvo. Modern problems of economics and business, Kyiv: Politekhnika, 17, 86-92. [In Ukrainian]

16. Stepanov V Yu. (2012) Problemy ta perspektyvy informatsiinoho suspilstva [Problems and prospects of the information society] Derzhavne budivnytstvo State Building, 2 nbuv.gov.ua Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2012_2_4 [In Ukrainian]

17. The Global Information Technology Report 2015 weforum.org Retrieved from: http://www3.weforum. org/docs/WEF_GITR2015.pdf [In English]

18. Protsenko T. O., Seleznova O. M. (2014) Pozytyvy y nehatyvy informatsiinoho suspilstva: pohliad z pozytsii filosofii [Positives and negatives of the information society: a view from the perspective of philosophy] Naukovyi visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia : Yurysprudentsiia. Scientific Journal of International Humanitarian University. Series: Law, 10-2(1), 8-10. [In Ukrainian]

19. Martin U. Dzh. (1990) Informatsionnoye obshchestvo [Information Society]. Teoriya ipraktika obshchestvenno-nauchnoy informatsii: ezhekvartalnik Theory and practice of socially nauchnoy information. ANSSSR. INION. M., 3, 115-123. [In Russian]

20. Pro Osnovni zasady rozvytku informatsiinoho suspilstva v Ukraini na 2007-2015 roky : Zakon Ukrainy vid 09.01.2007 # 537-V [Basic principles of information society development in Ukraine for 20072015: Law of Ukraine of 09.01.2007 number 537-V] (2007) Vidom. Verkhov. Rady Ukrainy. Supreme Council of Ukraine, 12 zakon2.rada.gov.ua Retrieved from : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/53716. [In Ukrainian]

21. Disruptive technologies : Advances that will transform life, business, and the global economy. McKinsey Global Institute. mckinsey.com Retrieved from : //www.mckinsey.com/insights/business_ technology /disruptive_technologies [In English]

22. Masuda Y. (1993) Kompiutopiia [Computer Utopia] (Liakh V Trans.). Filosofska i sotsiolohichna dumka. -- Philosophical and sociological thought, 6, 36-50. [In Ukrainian]

23. Bryzhko V M. (2007) E-borotba v informatsiinykh viinakh ta informatsiine parvo [E-VM struggle information wars and information law]. K. NDTsPI APrN Ukrainy, [In Ukrainian]

24. The World in 2013 : ICT facts and figures. itu.int Retrieved from: //www.itu.int/en/ITU-D/ Statistics/ Pages/facts/default.aspx. [In English]

25. Mankheym K. (1994) Diagnoz nashogo vremeni [Diagnosis of our Time]. M.. [In Russian]

26. Castells M. The Rise of the Network Society. Information Age. Vol. 1. YVilcy-Blackwell, 2009. [In English]

Размещено на Allbest.ru