Взаємодія служби пробації з відділами інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь національної поліції при здійсненні нагляду за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

ПП «СОТ»

здобувач, юрист-консульт

Анотація

Ключові слова: взаємодія, уповноважений орган з питань пробації; нагляд; особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням; відділи інформаційно-аналітичного забезпечення; вимога; сповіщення.

Чабаненко Т.В. Взаимодействие службы пробации с отделами информационно-аналитического обеспечения главных управлений Национальной полиции при осуществлении надзора за поведением лиц, освобожденных от отбывания наказания с испытанием

Рассмотрено правовое регулирование и формы организации взаимодействия органа пробации с отделами информационно-аналитического обеспечения главных управлений Национальной полиции в областях и в г. Киеве при осуществлении надзора за поведением лиц, освобожденных от отбывания наказания с испытанием, и наданы предложения по совершенствованию данного направления взаимодействия указанных субъектов.

Ключевые слова: взаимодействие; уполномоченный орган по вопросам пробации; надзор; лицо, освобожденное от отбывания наказания с испытанием; отделы информационно-аналитического обеспечения; требование; извещение.

Chabanenko Т.V. The interaction of probation service with the departments of information and analytical support of chief administrations of the National police while supervising the behavior of the persons released from sentence with probation period

This article is dedicated to research of legal regulations and forms of the interaction of probation with the departments of information and analytical support of chief administrations of the National Police in regions and in the city of Kyiv while supervising persons releasedfrom sentence with probation period. There are given the suggestions to improve this way of the joint activity of the mentioned subjects.

Keywords: interaction; authorized body on probation; supervision; a person released from sentence with probation period; departments of information and analytical support of chief administrations; requirement; notification.

Вступ

Здійснення уповноваженим органом з питань пробації належного нагляду за поведінкою осіб, яких за рішення суду було звільненно від відбування покарання з випробуванням, з метою забезпечення виконання засудженим покладених на нього обов'язків, невчинення нового злочину протягом іспитового строку та систематичних адміністративних стягнень, неможливо без взаємодії з органами поліції, органами місцевого самоврядування та громадськими формуваннями. Ця взаємодія, попри різноманітність правових підстав, форм і методів діяльності органів поліції, органів місцевого самоврядування та громадських формувань, обумовлюється покладанням на них спільного завдання боротьбою з повторною злочинністю. Крім того, така взаємодія органу пробації з даними органами та формуваннями при здійсненні зазначеного нагляду є необхідною передумовою і складовою належної організації самого процесу виконання судових рішень.

Дане питання набуває великої актуальності у зв'язку з реорганізацією Державної кримінально-виконавчої служби України (далі ДКВС України) та створенням служби пробації на базі кримінально-виконавчої інспекції. Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про пробацію» [1] за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюватиметься комплекс наглядових і соціально-виховних заходів, що вимагає поглиблення співпраці служби пробації та підприємств, установ і організації незалежно від форми власності.

Крім того, актуальність дослідження даного питання зумовлена такими чинниками: необхідністю глибокого аналізу основних положень чинного законодавства щодо взаємодії пробації з органами поліції при здійсненні контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, виявлення проблемних та недостатньо врегульованих питань правового та організаційного забезпечення такої взаємодії; браком теоретичних напрацювань з організації ефективної взаємодії персоналу пробації щодо взаємодії з працівниками відділу інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь Національної поліції в областях та в м. Києві при здійсненні нагляду за поведінкою зазначеної категорії осіб; важливістю вдосконалення нормативного регулювання взаємодії пробації з відділами інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь Національної поліції в областях та в м. Києві при здійсненні нагляду зазначеної категорії осіб та необхідністю розробки відповідних рекомендацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням взаємодії органів та установ ДКВС України з державними та публічними інституціями у сфері виконання кримінальних покарань присвячено праці багатьох дослідників, зокрема таких, як Р.В. Алієв, Є.Ю. Бараш, О.І. Богатирьова, І.Г. Богатирьов, А.О. Галай, О.О. Гоманюк, С.К. Гречанюк, О.В. Гулак, Р.М. Гура, О.М. Звенигородський, С.В. Зливко, О.О. Книженко, О.Г. Колб, О.М. Микитась, Д.Г. Мулявка, А.Г. Нещадим, Є.Ю. Соболь, А.Х. Степанюк, О.В. Ткачова, С.І. Халимон, В.Д. Шкадюк, Д.В. Ягунов, І.С. Яковець, М.М. Яцишин. Але з аналізу наукових джерел можна дійти висновку, що ґрунтовного дослідження взаємодії уповноваженого органу з питань пробації з відділами інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь Національної поліції в областях та в м. Києві при здійсненні нагляду за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, наразі не проводилося. Надання інформації з інформаційних підсистем органів Національної поліції України в науковій літературі досліджується з точки зору створення інформаційних систем підрозділів МВС та інформаційно-довідкового забезпечення органів внутрішніх справ.

Мета статті дослідити правове регулювання та форми організації взаємодії органу пробації з відділами інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь Національної поліції в областях та в м. Києві при здійсненні нагляду за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та сформулювати пропозиції з удосконалення даного напрямку взаємодії зазначених суб'єктів.

Виклад основного матеріалу

Під час здійснення нагляду за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган з питань пробації взаємодіє з відділами інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь Національної поліції в областях та в м. Києві, які безпосередньо розташовані в спеціально виділених службових приміщеннях управлінь/відділів інформаційно-аналітичного забезпечення Національної поліції в областях та в м. Києві (далі відділи інформаційно-аналітичного забезпечення).

Відділи інформаційно-аналітичного забезпечення відповідно до п. 3.3 розд. 4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (далі Інструкція) [2] за запитами працівників пробації безоплатно надають інформацію щодо розшуку, притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності засуджених осіб, які перебувають на обліку в органі пробації. З метою встановлення випадків учинення засудженими особами нових злочинів до відділів інформаційно-аналітичного забезпечення один раз на 6 місяців направляються вимоги (п. 4.13 розд. 4 Інструкції). Відповідно до п. 4.22. розд. 4 Інструкції у 10-денний термін після взяття засудженої особи на облік, звільнення від відбування покарання, а також після його відбуття підрозділ пробації направляє сповіщення до відділів інформаційно-аналітичного забезпечення. Отже, даним відомчим актом визначено мету, періодичність та форми здійснення взаємодії служби пробації з відділами інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь Національної поліції в областях та в м. Києві.

Більш детальний порядок організації взаємодія пробації з відділами інформаційно-аналітичного забезпечення передбачений спільним міжвідомчим наказом МВС та ДДУПВП Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України (далі Інструкція №823/188) [3]. Порядок складання та направлення сповіщення на засудженого органом пробації до відділів інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь Національної поліції передбачений п.п.3.2, 4.4, 5.1.5 Інструкції №823/188. У разі неякісно підготовлених облікових і коригувальних документів вони разом з мотивованими висновками повертаються виконавцю для переоформлення та уточнення (п.6.7 Інструкції №823/188). Порядок складання і направлення вимоги, зміст, строки та обсяг довідки, яка надається в результаті оброблення вимоги, регулюються положеннями, що передбачені в п.п. 8.2, 8.3, 8.4, 8.7, 9.1, 9.4, 9.5, 9.7, 9.8 даної Інструкції. Проведення звірок обліків уповноваженого органу з питань пробації з органами поліції передбачено в примітці до п.4.4 Інструкції №823/188.

Аналізуючи положення даної Інструкції, нами звернено увагу на одну особливість, що суттєво впливає на організацію взаємодії між цими двома правоохоронними органами. Вона полягає в тому, що сповіщення про засудженого (заарештованого), яке передбачене у додатку 5 до п.3.2 Інструкції №823/188, суттєво відрізняється від сповіщення, передбаченого додатком 17 до Інструкції №270/1560. Це стосується і форми сповіщення, і кількості відповідних пунктів, які підлягають заповненню. Наприклад, згідно з першим нормативним документом сповіщення є двостороннім і складається з 14 пунктів, тоді як у додатку 17 до Інструкції №270/1560 такої вимоги до складання сповіщення не висувається і воно складається з 11 пунктів.

Слід зазначити, що сповіщення використовуються для формування та коригування оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах поліції. У його складанні беруть участь у процесі своєї діяльності відділи спеціального обліку слідчих ізоляторів і установ ДКВС України, служба пробації, органи прокуратури та Служби безпеки України. Тому пропонуємо використовувати зразок сповіщення, передбачений Інструкцією №823/188, і в майбутньому при прийнятті нової Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань.

Аналіз положень Інструкції №823/188 дає підстави говорити про наявність достатньо чіткого порядку організації спільної діяльності підрозділів зазначених відомств щодо складання і направлення сповіщень та вимог. Водночас слід наголосити, що Інструкція №823/188 була прийнята у 2002 р. і впродовж усього часу з дня її прийняття до неї не вносилося змін і зараз деякі її положення потребують відповідних змін.

Аналіз правового регулювання та практики організації взаємодії органу пробації з відділами інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь Національної поліції дозволяє виділити такі основні форми співпраці у даному напрямку:

1) направлення органом пробації запитів про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності (вимога) до органів поліції;

2) складання уповноваженим органом з питань пробації сповіщення на засудженого при постановці та знятті з обліку в підрозділі пробації;

3) проведення звірок.

Приводом для першої форми взаємодії з органами поліції є те, що орган пробації не володіє правом доступу до банків (бази) даних. Перевірка осіб за оперативно-довідковим обліком працівниками органів поліції здійснюється лише за офіційними запитами і чітко встановленої форми. Запит для перевірки особи про притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється у вигляді вимоги.

У вимозі обов'язково вказується мета перевірки та номер особової справи засудженого. Так, на підставі опитування практичних працівників Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області було зроблено висновок про доцільність зазначення працівникам пробації у запиті не номера особової справи засудженого, який присвоюється органом пробації у день надходження вироку чи особової справи, що надійшла з іншого підрозділу пробації шляхом занесення відомостей до відповідного журналу, а номера судової справи, який відповідно до п. 2.14 наказу Державної судової адміністрації [4] формується автоматизованою системою документообігу суду автоматично в суді першої інстанції й залишається незмінним незалежно від проходження справи в інстанціях. Даний підхід надаватиме змогу працівникам органів поліції відстежувати кількість опрацьованих запитів відносно конкретної засудженої особи.

Залежно від мети перевірки визначається зміст й обсяг довідки, яка надається в результаті оброблення вимоги. У нашому випадку при направленні вимоги доцільно зазначати, що метою перевірки є надання відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності засудженого.

Як правило, вимога завіряється підписом начальника підрозділу пробації або виконавця запиту та печаткою, після чого реєструються у журналі вихідної кореспонденції з присвоєнням відповідного вихідного номера документа. З аналізу тексту п. 8.4 Інструкції №823/188 випливає, що право підпису вимоги має начальник відділу пробації міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Н.М. Ахтирська при розгляді інформаційного забезпечення кримінального судочинства також звертає увагу на те, що в даній Інструкції міститься прикре обмеження, яке стосується порядку оформлення запиту. На думку вченої, регламентація порядку оформлення запиту, що залежить від волі голови суду чи його заступника, не є правомірною. У нашому випадку від начальника (заступників) міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Зазначимо, що за зміст запиту (вимоги) несе відповідальність як безпосередній виконавець запиту, так і начальник пробації, тому більш логічно, на нашу думку, враховуючи, що цей документ направляється до відділів інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь Національної поліції в областях та в м. Києві, надати право підпису лише начальнику підрозділу органу пробації, в якому засуджена особа перебуває на обліку. Тому, з огляду на наведену проблему, з метою спрощення процедури підпису вимоги пропонуємо внести такі зміни: у п. 8.4 (3) Інструкції №823/188 [3] після слів «начальникам УВП, начальникам СІЗО (тюрем) та їх заступникам» доповнити словами «начальникам відділу уповноваженого органу з питань пробації та їх заступникам».

Вимоги направляються нетаємним порядком, поштою або через спеціально виділених працівників (кур'єрів), які є уповноваженими особами; засобами електронного зв'язку з використанням спеціалізованого програмного забезпечення; через спецвідділ (шифром).

Відповіді на запити про притягнення до кримінальної відповідальності (вимоги) засуджених осіб, що перебувають на обліку у відповідному підрозділі пробації, надаються безоплатно протягом 10 діб. Надання інформації при перевірці осіб на судимість здійснюється за допомогою доступу працівників поліції до автоматизованої інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» (далі АІС «ОДК»). До складу АІС «ОДК» входять підсистеми «Мігрант» і «Рубін». ІП «Рубін» дозволяє реалізувати технології віддаленого оперативного доступу до бази даних з метою введення інформації, а також отримання узагальненої довідкової інформації про судимість особи, місце її знаходження в місцях позбавлення волі [6, с. 71]. правовий нагляд пробація звільнений покарання

Отримані відповіді зберігаються в особових справах засуджених осіб. Працівникам пробації забороняється розголошувати особам, що перевіряються, та іншим стороннім особам відомості про джерело одержання інформації про притягнення до кримінальної відповідальності та дані про наявність чи відсутність судимості.

Слід зазначити, що інформація про відсутність випадків учинення засудженими особами нових злочинів протягом іспитового строку виступає підставою для прийняття судом рішення про звільнення особи від призначеного покарання. Відповідно до ч.1 ст.78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. На нашу думку, для прийняття судом обґрунтованого рішення про звільнення засудженої особи від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку необхідно при направленні органом пробації до суду подання та особової справи засудженої особи обов'язково долучати до неї вимогу про судимість, про притягнення її до кримінальної відповідальності, отриманої напередодні закінчення іспитового строку особи, незважаючи на наявність у матеріалах особової справи попередньої.

З урахуванням практичного досвіду, отриманого під час роботи в кримінально-виконавчій інспекції, зазначимо, одним із проблемних питань при здійсненні даного виду взаємодії є те, що вимоги надходять набагато пізніше зазначено вище строку й інформація, що міститься у них, є не повною. Так, за результатами проведеного опитування серед практичних працівників пробації було з'ясовано, що 18% респондентів констатують, що вимоги надходять близько 1 місяця (від 20 до 30 днів), до 20 днів 14%, протягом 10 днів 68%. Тобто у 32% вимоги надходять до органу пробації після спливу 10 днів з моменту направлення запитів до відділів інформаційно-аналітичного забезпечення головних управлінь Національної поліції в областях та в м. Києві. Враховуючи особистий практичний досвід роботи в кримінально-виконавчій інспекції, можна стверджувати, що у вимозі інколи не відображається інформація про прийняте судом рішення, на підставі якого особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, уже перебуває на обліку і як наслідок, наприклад, у разі вчинення нею повторного злочину й призначенні покарання, судимість за попереднім вироком не буде врахована.