Правова охорона добре відомих торговельних марок за законодавством України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правова охорона добре відомих торговельних марок за законодавством України

В.М. Крижна

Потреба правової охорони добре відомих торговельних марок обумовлена необхідністю не допустити безпідставне використання доброї репутації певної особи іншими особами. Такий підхід дає можливість захистити з однієї сторони -- підприємців, позначення яких стали добре відомими на території певної держави без реєстрації прав на них, а з іншої -- споживачів, які асоціюють відоме їм позначення з очікуваною якістю товарів чи послуг.

Підґрунтя правової охорони добре відомих торговельних марок на міжнародному рівні закладено Паризькою конвенцією про охорону промислової власності, яка 6 листопада 1925 р. доповнена ст. 6, відповідно до якої: «Країни Союзу зобов'язуються, чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи, відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатний викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним».

Що стосується законодавства України, то охорона прав на добре відомі торговельні марки передбачена Цивільним кодексом України, прийнятим 16 січня 2003 р. (далі -- ЦК), положення якого послугували підставою доповнення Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 22 травня 2003 р. (далі -- Закон) ст. 25, яка визначає основні положення охорони цього об'єкта.

До окремих питань правової охорони добре відомих торговельних марок зверталися науковц2, однак деякі нагальні проблеми залишилися за межами їх уваги.

Мета даного дослідження -- з'ясувати особливості правової охорони добре відомих торговельних марок за законодавством України. Для цього проаналізуємо порядок набуття та правові наслідки визнання торговельної марки добре відомою, а також підстави припинення чинності майнових прав на добре відомі торговельні марки.

Що стосується підстав набуття прав на добре відомі торговельні марки, то у цьому випадку має місце виняток з існуючої в Україні реєстраційної системи набуття прав на торговельні марки в Україні. Незалежно від наявності чи відсутності реєстрації визнати торговельну марку добре відомою може суд або Апеляційна палата Державного департаменту інтелектуальної власності, рішення якої може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до ст. 25 Закону при визначенні того, чи є марка добре відомою в Україні, можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними: ступінь відомості чи визнання марки у відповідному секторі суспільства; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання марки чи її просування, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках або виставках товарів чи послуг, щодо яких марка застосовується; тривалість і географічний район будь-яких реєстрацій чи заявок на реєстрацію марки за умови, що вона використовується або є визнаною; свідчення успішного відстоювання прав на марку, зокрема розмір території, на якій марка визнана добре відомою компетентними органами; цінність, що асоціюється з маркою.

У ч. 2 ст. 16 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності вказується, що при визначенні, чи є товарний знак загально відомим, треба брати до уваги обізнаність відповідного сектору широкого загалу про цей товарний знак, у тому числі відомість на території відповідного члена Угоди, набута в результаті просування товарного знака.

Залежно від того, який орган визнаватиме торговельну марку добре відомою -- суд чи Апеляційна палата Державного департаменту інтелектуальної власності, дещо відрізняються процедура і необхідні докази для прийняття рішення. Так, Апеляційна палата визнає знак добре відомим за відсутності спору і відповідно до Закону керується Порядком визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 2005 р. ? 228.

Цим Порядком, зокрема, передбачено, що використання або будь-яке просування знака може підтверджуватися відомостями про: види маркування товарів і/або застосування знака при наданні послуг; експонування товарів на виставках, ярмарках, зокрема міжнародних і/або національних; використання знака в рекламі; комерційне використання знака в мережі Інтернет; заходи щодо просування знака.

Інтенсивність використання знака на території України може підтверджуватися відомостями про: обсяг реалізації товарів і/або послуг, щодо яких застосовується знак; перелік регіонів України із зазначенням населених пунктів, у яких здійснювалася реалізація таких товарів і/або послуг; середню кількість споживачів товарів і/або послуг на дату, вказану в заяві; коло споживачів та їх специфіку залежно від характеру товарів і/або послуг; положення виробника на ринку у відповідному секторі економіки; обсяги експорту (імпорту) товарів, щодо яких застосовується знак; цінність (вартість) знака згідно з даними річних фінансових звітів (при цьому методика оцінки знака визначається його власником).

Тривалість використання знака підтверджується відомостями про дату початку використання знака та про безперервність його використання.

Рекламування знака підтверджується відомостями про: способи рекламування маркованих товарів у різних засобах інформації, включаючи Інтернет; кількість споживачів такої реклами; витрати на рекламування за фінансовими документами (звітами) щодо цих витрат.

Відомість знака у певному колі споживачів може підтверджуватися результатами опитування щодо такої відомості в Україні, проведеного дослідницькою організацією, яка спеціалізується в галузі проведення соціологічних або маркетингових досліджень. При цьому опитуванням має бути охоплено принаймні шість населених пунктів різних географічних регіонів України з кількістю населення не менше 500 тис. Переважним є опитування у трьох містах, таких як Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпропетровськ, Луганськ, Донецьк, Севастополь. Інші населені пункти визначаються виходячи з характеру діяльності власника знака з виробництва товарів і/або надання послуг. Кількість опитуваних має відповідати цілям об'єктивності опитування, у зв'язку з чим їх максимальна кількість не обмежується, а мінімальна -- не менше 500 опитуваних у будь-яких двох населених пунктах і не менше 125 -- у кожному іншому населеному пункті.

Опитування стосовно доброї відомості знака повинно бути репрезентативним для населення всієї України та проводитися з урахуванням «цільової аудиторії». Опитування стосовно доброї відомості знака, призначеного для продукції виробничо-технічного призначення, має проводитися серед фахівців, які є споживачами продукції цього виду і належать до виробничих, торгових та інших ділових кіл. Опитування стосовно доброї відомості знака, призначеного для товарів народного споживання, має проводитися серед так званих середніх споживачів за ознаками віку, статі, освіти, соціального та матеріального стану, а також серед фахівців відповідних галузей промисловості, торгівлі.

Результати опитування певного кола респондентів -- споживачів і фахівців мають дати відповіді принаймні на такі запитання: чи відомий їм знак; для яких товарів і/або послуг застосовується знак; яка саме особа, на їх думку, є власником знака або виробником товарів, маркованих знаком, і/або надавачем послуг, для яких знак застосовується; з якого часу їм відомий знак; що для них є джерелом інформації про знак.

Якщо знак зареєстровано в інших країнах, то заявником можуть бути надані відомості про кількість таких реєстрацій та строки їх дії. Якщо знак уже визнаний добре відомим в інших країнах, то заявником можуть бути надані відомості про рішення щодо цього факту, прийняті компетентними органами цих країн. Якщо знак використовується в інших державах, зокрема в тих, які мають давні економічні і торговельні зв'язки з Україною, то заявником можуть бути надані відомості про факт такого використання.

Заявником можуть бути надані також й інші відомості, які, на його думку, свідчать про добру відомість в Україні його знака стосовно товарів і/або послуг, що ним виробляються і/або надаються.

Рішення Апеляційної палати про визнання знака добре відомим в Україні в резолютивній частині має містити: дату, на яку знак став добре відомим в Україні; повне найменування або прізвище, ім'я, по батькові власника добре відомого знака; перелік товарів і/або послуг, для яких знак визнано добре відомим в Україні, згрупованих за класами МКТП. Невід'ємним додатком до рішення про визнання знака добре відомими в Україні є зображення добре відомого знака.

На сьогодні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності двадцять сім торговельних марок визнано добре відомими стосовно таких класів товарів та послуг: 5 капель (33 -- горілка, настоянки гіркі); AMD (9 -- мікропроцесори); ASPIRIN (5 -- обезболюючі, жарознижуючі, протизапальні, антиагрегаційні лікарські засоби); BOUNTY (30 -- шоколад та кондитерські вироби з вмістом какао); COSMOPOLITAN (16 -- журнали, 35 -- готування реклами для інших; розміщення реклами для інших); ESCADA (3 -- парфуми, 25 -- модний одяг); INFOCOM (38 -- передача повідомлень та зображень за допомогою комп'ютера, пошта електронна, зв'язок на допомогою терміналів обчислювальних машин); YAHOO (частина товарів та послуг 9, 35, 36, 38, 39, 41, 42 класів); АСПІРИН та АСПИРИН (5 -- обезболюючі, жарознижуючі, протизапальні, антиагрегаційні лікарські засоби); Гетьман (33 -- горілка); КОРВАЛОЛ (5 -- снодійні, седативні лікарські засоби); МИРГОРОДСЬКА (5 -- води мінеральні на медичні потреби; 32 -- мінеральні води (напої); води столові); МОРШИНСЬКА (32 -- мінеральні води (напої), води столові); НО-ШПА (5 -- спазмолітичні препарати, до складу яких входить дротаверин); GOOGLE (35 -- шукання інформації для інших через Інтернет; розповсюдження реклами на користь інших через Інтернет); ROLEX (14 -- годинники та їх частини); UGMK та УГМК (частина послуг 35 класу); Аргументы и факты (16 -- друкована продукція, газети); МАССАНДРА (33 -- вина); Олейна (29 -- рослинні масла, харчові олії); Тая (30 -- макаронні вироби); Трест КИЇВ-МІСЬКБУД-1 (35 -- сприяння продажеві, посередництво; 36 -- операції з нерухомістю, житлове керування; 37 -- будування, лагодження, встановлення устаткування, будівельне наглядання); ХОРТИЦЯ (33 -- горілка, гіркі настоянки); АиФ (16 -- друкована продукція, газети); НОВUЙ СВЕТ (33 -- вина пінливі (газовані, ігристі, в тому числі шампанське)); Nemiroff (33 -- горілка); YAMAHA (9 -- апарати і пристрої для обробки та підсилювання звуку; 12 -- мотоцикли, моторолери, двигуни до човнів, снігоходи, в тому числі запасні частини до них; 15 -- музичні інструменти).

Що стосується можливості визнання торговельної марки добре відомою господарським судом, то вона існує лише за наявності спору і реалізовується у позовному провадженні. Як правило, йдеться про позови про припинення порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку чи про визнання свідоцтва на знак для товарів та послуг іншої особи недійсним. У цьому випадку вирішення питання, чи є знак позивача добре відомим, необхідно для вирішення існуючого спору.

Так, господарським судом, зокрема, визнано добре відомими: 1) знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України 4959, 4960, 4963 Макдональдс Корпорейшн та 2) позначення «Європа Плюс» та «Europa Plus» як знаки товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Європа Плюс Київ». Однак тут виникають проблеми з доступом інших осіб до інформації, які позначення і стосовно яких товарів та послуг у судовому порядку визнані добре відомими торговельними марками.

Така інформація необхідна, щоб розуміти, зокрема, використання яких позначень порушуватиме права інших осіб, а також, на які позначення і стосовно яких товарів та послуг можна набути майнові права інтелектуальної власності. Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, визнаними добре відомими. В іншому випадку настають негативні наслідки для правоволодільця: отримане свідоцтво може бути визнано недійсним у зв'язку з невідповідністю зареєстрованого знака умовам надання правової охорони (п. 1 ст. 19 Закону).

У той же час, питання доступу до інформації досить чітко вирішено стосовно торговельних марок, визнаних добре відомими в Україні за рішенням Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності. Вони заносяться нею до Переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, що ведеться Держдепартаментом. До Переліку вносяться такі дані: дата набрання чинності рішенням, яким визнано, що знак став добре відомим в Україні; дата, на яку знак став добре відомим в Україні; повне найменування, місцезнаходження юридичної особи -- власника знака; прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання -- для фізичної особи -- власника знака; зображення знака; перелік товарів і/або послуг, для яких знак визнано добре відомим в Україні. Відомості про знак, який за рішенням Апеляційної палати визнаний добре відомим в Україні, публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Вважаємо доцільним ввести аналогічний порядок і стосовно торговельних марок, визнаних добре відомими в судовому порядку, та єдиний реєстр добре відомих торговельних марок. Оскільки відповідно до Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. ? 997, одним з основних завдань Департаменту є організаційне забезпечення охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності, для чого він здійснює, зокрема, державну реєстрацію та ведення державних реєстрів щодо об'єктів інтелектуальної власності, то обов'язок по веденню єдиного реєстру добре відомих торговельних марок доречно покласти на Державний департамент інтелектуальної власності. торговельна марка правовий майновий

При цьому в законодавстві необхідно передбачити, що особа, чию торговельну марку визнано добре відомою, має можливість посилатися цю обставину у відносинах з третіми особами і ставити питання про захист своїх прав лише з моменту внесення відомостей про цю добре відому торговельну марку до Державного реєстру. Такий підхід забезпечить існування єдиного Державного реєстру добре відомих торговельних марок і можливість реалізації права інших осіб на інформацію.

Що стосується правових наслідків визнання торговельної марки добре відомою, то з дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду марка стала добре відомою в Україні, їй надається така сама правова охорона, як і у випадку, якби вона була заявлена на реєстрацію в Україні. При цьому охорона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких марку визнано добре відомою в Україні, якщо її використання іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомої марки і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням (ч. 4 ст. 25 Закону). Це дає підстави дійти висновку про відступ від правила спеціалізації, оскільки в цьому випадку правова охорона надається не за чітко зазначеним переліком товарів чи послуг, а відбувається збільшення обсягу правової охорони, оскільки стосовно добре відомих торговельних марок за певних обставин вона поширюється також на неоднорідні товари та послуги.

За загальним правилом набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Коли йдеться про добре відому торговельну марку, то таким документом є рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності або суду.

На відміну від зареєстрованих торговельних марок, строк чинності яких чітко визначено законодавством, права інтелектуальної власності на добре відомі торговельні марки є чинними безстроково. Однак це не означає, що відсутні підстави припинення чинності цих прав. На наш погляд, права інтелектуальної власності на добре відомі торговельні марки можуть бути припинені за рішенням суду з таких підстав:

втрата торговельною маркою доброї відомості (тобто тих факторів, на підставі яких торговельна марка була визнана добре відомою в Україні);

перетворення торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг.

До того ж, у зв'язку з тим, що добре відомою може бути визнано і не зареєстровану торговельну марку, Апеляційна палата чи суд може не врахувати, що саме позначення не відповідає передбаченим законодавством умовам надання правової охорони. Якщо ж згодом з'ясується, що надання юридичної монополії на це позначення відбулося з порушенням прав інших осіб, то останні мають право оскаржити рішення суду чи Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання торговельної марки добре відомою.

Отже, добре відомі торговельні марки мають бути не лише широко відомими, а й відповідати передбаченим у законодавстві загальним умовам надання правової охорони торговельним маркам, а всі відомості про визнані добре відомими торговельні марки повинні отримати відображення в реєстрі добре відомих торговельних марок, ведення якого доцільно покласти на Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Размещено на Allbest.ru