Категорія "кваліфікація злочину" та інші, суміжні категорії, в аспекті формулювання тем дисертаційних досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний науково-дослідний інститут митної справи

Категорія «кваліфікація злочину» та інші, суміжні категорії, в аспекті формулювання тем дисертаційних досліджень

доктор юридичних наук, професор

А.А. Музика

Кваліфікація злочину (біль широко -- кримінально-правова кваліфікація) -- надзвичайно важлива теоретична і прикладна проблема. Цим пояснюється і неабиякий інтерес науковців до її вивчення [1].

У своєму виступі ми торкнемося питання-про-коректність формулювання тем дисертаційних досліджень (застосувавши узагальнений підхід -- не персоніфікуючи жодного автора, хоча дехто з них, можливо, впізнає себе), до якого причетні і відповідальні не лише здобувачі та їх наукові керівники (наукові консультанти), а й вчені ради, що затверджують відповідні теми. кваліфікація злочин правовий кримінальний

Категорія «кваліфікація злочину» тісно пов'язана з іншими, суміжними категоріями: аналіз складу злочину, кримінально-правовий аналіз, кримінально-правова характеристика. Саме вони нерідко використовуються при формулюванні тем дисертаційних досліджень. У випадках, коли тема дисертації містить категорію «кваліфікація злочину», зміст дослідження загалом є узгодженим з предметом такого дослід ження. Проблеми зазвичай виникають у разі використання при формулюванні теми дисертації інших зворотів.

Цей аспект давно привернув нашу увагу, оскільки в літературі зазначені категорії по-різному тлумачаться чи навіть ототожнюються. За такої ситуації предмет відповідного дослідження стає «гумовим» і зазвичай не знаходить належного висвітлення.

Особливу складність викликає оперування поняттям «кримінально-правова характеристика злочину». На відміну від ґрунтовно розроблених, наприклад, понять кримінологічної та криміналістичної характеристик відповідних злочинів, поняття «кримінально-правова характеристика злочину» (як не дивно) залишається «білою плямою» у теорії кримінального права. І це при тому, що в Україні захищається безліч дисертацій за темами, в яких фігурує аналізоване поняття (нерідко, як підзаголовок). Тому, без перебільшення, слід подякувати харківським колегам, які стали піонерами у дослідженні доктринального феномена «кримінально-правова характеристика злочину» [2].

В.І. Борисов і О.О. Пащенко кримінально-правову характеристику визначають як «систему,суму спеціалізованої наукової інформації про певний вид злочинів». На думку авторів, елементами, що її утворюють, є: 1) соціальна обумовленість встановлення та збереження кримінальної відповідальності за певний вид злочинів; 2) суспільна небезпечність певного виду злочинів, як їх матеріальний субстрат; 3) протиправність діяння та її місце в системі нормативного визначення заборони відповідного виду суспільно небезпечної поведінки; 4) склад певного виду злочинів; 5) суспільно небезпечні наслідки та інші обставини вчинення злочинів, що знаходяться поза межами складу певного виду злочинів, але притаманні їх вчиненню; 6) особа злочинця [3].

Поки що умовно, без будь-яких зауважень, сприймемо запропонований підхід харківських вчених. Оскільки іншого визначення не існує (до речі, з моменту опублікування їхньої статті пройшло вже п'ять років), «відштовхнемося» саме від нього і проаналізуємо, як враховується (сприймається) у процесі дисертаційних досліджень наукова позиція В.І. Борисова та О.О. Пащенка. При цьому, однак, доцільно привернути увагу до такої обставини: елементи кримінально-правової характеристики злочину під номерами 2, 3 і 4 водночас належать до «предмета» кваліфікації злочинів; особа злочинця -- не кримінально-правове, а кримінологічне поняття.

Огляд відповідних авторефератів кандидатських дисертацій свідчить про те, що їх автори мають різне уявлення про сутність кримінально-правової характеристики злочину, тобто предмет дослідження розкривається ними з урахуванням власних творчих уподобань (індивідуальних можливостей). При цьому навіть не робиться спроба пізнати поняття «кримінально-правова характеристика злочину», дати його визначення. І тому в авторефератах дисертацій, предметом дослідження яких задекларовано кримінально-правову характеристику певного злочину, можна відшукати (окрім аналізу складу злочину) і такі розділи (підрозділи), як: історичні, міжнародно-правові та порівняльно-правові аспекти; система злочинів; кримінально-правова протидія; звільнення від кримінальної відповідальності (як перспективний напрям розвитку кримінального законодавства); відмежування від суміжних посягань та кваліфікація за сукупністю злочинів; запобігання злочинним порушенням. По-суті, весь спектр кримінально-правових, і певний масив -- кримінологічних проблем.

Водночас нам не вдалося відшукати жодного автореферату, де у межах дослідження кримінально-правової характеристики відповідного злочину йшлося б про особу злочинця чи про суспільно небезпечні наслідки злочину (інші обставини вчинення злочину), що знаходяться за межами складу певного злочину, але притаманні його вчиненню. Іншими словами, запропонована В.І. Борисовим і О.О. Пащенком структура наукового поняття кримінально-правової характеристики злочинів у пізнанні останніх наразі «не працює». Проте їх вини у цьому ми не вбачаємо.

Слід зазначити й таке: якщо складовою теми дисертації є поняття «кримінально-правовий аналіз», у таких працях можна відшукати підрозділи, де вивчаються питання про кваліфікацію злочинів, про особу злочинця; якщо тема була з підзаголовком «аналіз складу злочину», траплялися підрозділи, де розкривалася характеристика суспільної небезпеки і протиправності відповідного злочину.

Все це доводить, що чіткого, усталеного розуміння аналізованих понять теорія кримінального права ще не виробила. Подібна прогалина нерідко вносить плутанину в дослідження кримінально-правових проблем, безпідставно розширює чи, навпаки, обмежує предмет відповідного дослідження, зрештою -- негативно відбивається на якості наукового продукту.

На нашу думку, кримінально-правова характеристика злочину, як наукова проблема, заслуговує бути предметом дослідження докторської дисертації за спеціальністю 12.00.08 -- кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право.

У сфері пізнання проблем кваліфікації (кримінально-правової кваліфікації), використовуючи досвід білоруських колег, варто було б дослідити питання щодо кваліфікації, реєстрації та обліку злочинів -- як єдину комплексну проблему. Цьому має передувати розробка і прийняття Закону України «Про єдину державну систему реєстрації та обліку злочинів (суспільно небезпечних діянь), передбачених Кримінальним кодексом України».

Виходячи за межі теми виступу, можна запропонувати і більш загальний рівень «втручання» в наукові інтереси здобувачів. Не посягаючи на творчу самобутність і авторське право дослідників, не маючи наміру уніфікувати «все і всіх», не обмежуючи можливостей української мови, не претендуючи на істину в останній інстанції, пропонуємо замислитися над розмаїттям тем дисертаційних досліджень (окрім тих, що вже розглянуті вище): «кримінальна відповідальність…», «кримінальна відповідальність… (аналіз складу злочину)», «кримінально-правова протидія…», «кримінально-правова боротьба…», «кримінально-правовий вплив…», «кримінально-правова охорона…», «кримінально-правова оцінка…», «…проблеми кримінально-правової кваліфікації та відповідальності», «соціальна обумовленість криміналізації та кримінально-правова характеристика…», «кримінально-правова характеристика кваліфікуючих ознак…», «кримінально-правова і кримінологічна характеристика…». За великим рахунком, всі вони, на нашу думку, стосуються єдиного об'єкта дослідження -- кримінально-правових відносин. Водночас питання про предмет дослідження залишається відкритим. Так чи інакше, актуальність порушених нами питань видається безспірною, вони очікують на своїх дослідників.

Список використаної літератури

1. Див., наприклад: Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. -- М.: Юрид. лит., 1972. -- 352 с.; Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. -- 2-е изд., перераб. и до-полн. -- М.: Юристъ, 1999. -- 304 с.; Ку-ринов Б.А. Научные основы квалификации преступлений. -- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. -- 182 с.; Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. -- 2-е изд., доп. -- Киев: Политиздат Украины, 1985. -- 120 с.; Тарару-хин С.А. Понятие и значение квалификации преступлений: учеб. пособие. -- К.: КВШ МВД СССР, 1990. -- 60 с.; Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. --К.: Юрин-ком, 1995. -- 208 с.; Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації: монографія. -- К.: Атіка, 1999. -- 464 с.; Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч. посібник. -- К.: Юрінком Інтер, 2006. -- 702 с.; Марітчак Т.М. Помилки у кваліфікації злочинів: монографія. -- К.: Атіка, 2004. 188 с.; Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. -- 3-е изд., перераб. и дополн. -- М.: Ценр ЮрИн-фоР, 2005. -- 457 с.; Корнеева А.В. Теоретические основы квалификации преступлений: учеб. пособие / под ред. А.И. Рарога. М.: ТК Велби, Проспект, 2006. -- 176 с.; Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: навч. посібник. -- Видання 3-тє, доповн. та переробл. -- К.: Атіка, 2007. -- 592 с.; Кузнецов В.В., Савченко А.В. Теорія кваліфікації злочинів: підручник. -- 2-е вид., переробл. -- К.: КНТ, 2007. -- 300 с.; Вопросы квалификации, регистрации и учета преступлений / под общей ред. А.И. Лукашова. 2-е изд., перераб. и доп. -- Минск: Академия МВД Республики Беларусь, 2007. -- 512 с.; Кузнецова Н.Ф. Проблемы квалификации преступлений: лекции по спецкурсу «Основы квалификации преступлений» / науч. ред. и предисл. В.Н. Кудрявцева. -- М.: Городец, 2007. -- 334 с.

2. Борисов В., Пащенко О. До питання про сутність кримінально-правової характеристики злочинів / В. Борисов, О. Пащенко // Вісник Академії правових наук України. -- 2005. -- № 3. -- С. 180--190.

3. Там само. -- С. 181--182.

Размещено на Allbest.ru