Історико-правові джерела щодо інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини (1849–1918 рр.)
Аналіз проблеми історико-правових джерел щодо інституту прокуратури в Галичині у складі Австро-Угорщини і Австрії у 1849–1918 рр. Аналіз становлення інституту прокуратури на прикладі утворення цієї інституції в Стародавньому Римі, її подальшого розвитку.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.04.2018 |
Размер файла | 22,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Історико-правові джерела щодо інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини (1849-1918 рр.)
Н. Панич
Анотація
У статті досліджено проблематику історико-правових джерел щодо інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини у 1849-1918 рр. Зокрема, значну увагу автором приділив аналізу праць українських та зарубіжних вчених-правознавців на цю тематику, окресленню висвітлення нашого питання у австрійських і німецьких періодичних виданнях.
Ключові слова: наукова праця, стаття, прокуратура, Галичина, Австрія, Австро-Угорщина.
Аналіз праць українських вчених-правознавців у галузях історії держави і права України та прокурорського нагляду в Україні дає підстави констатувати зростання зацікавленості проблематикою становлення та розвитку інституту прокуратури в Україні. Одним з аспектів дослідження цієї проблематики є вивчення історико-правових джерел щодо інституту прокуратури на українських землях у складі іноземних держав, зокрема, в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини.
Історія перебування західноукраїнських земель, зокрема Галичини, у складі Австрії та Австро-Угорщини, становлення та розвитку в Галичині органів влади та самоврядування за австрійською системою управління неодноразово ставала об'єктом дослідження українських вчених. Окремі такі дослідження стосуються передумов анексії Галичини Австрією у 1772 р. та наслідків її перебування у складі австрійської та австро-угорської імперії до 1918 р.. Інші наукові розвідки мають на меті окреслити організацію та діяльність органів влади та самоврядування в Галичині, поширення дії австрійського права на її території.
Серед першої категорії наукових праць варто відзначити, зокрема, праці В. Барвінського [1, с. 13], М. Возняка [2, с. 3], В. Левицького [3, с. 15], М. Лозинського [4, с. 7], О. Сухого [5, с. 6], в яких автори аналізують національні, соціально-економічні та правові процеси в Галичині у період з 1772 р. до 1918 р. правовий інститут прокуратура рим
В процесі дослідження історії перебування Галичини у складі Австрії та Австро-Угорщини привертає увагу праця О.В. Кондратюка і П.М. Лепісевича “Галичина в XIX ст.: соціально-економічне, правове та внутрішньополітичне становище” [6, c. 18]. Автори окреслюють не лише соціально-економічне становище Галичини, але здійснюють також наукові розвідки щодо утворення в Галичині австрійських органів влади та поширення австрійського права на її території.
Під час дослідження проблематики історико-правових джерел щодо інституту прокуратури в Галичині не можуть бути залишені без уваги праці відомого вченого-правознавця М.B. Никифорака, зокрема, монографія [7, с. 174] цього автора та його статті [8, с. 133] у періодичних виданнях. У своїх працях автор фахово аналізує питання утворення і діяльності органів прокуратури на Буковині, окреслює структуру і повноваження Буковинської фінансової прокуратури.
Серед наукових досліджень чільне місце займають вузькоспеціалізовані розвідки окремих проблематик, зокрема, щодо виникнення та функціонування інституту прокуратури в країнах Європи. Цікавою у цьому аспекті є, на наш погляд, праця В. Клочкова [9, с. 105], в якій проаналізовано історію становлення інституту прокуратури на прикладі утворення цієї інституції в Стародавньому Римі, її подальшого розвитку у Франції, Німеччині, Англії та Росії. Доцільно також відзначити праці В. Малюги [10, с. 99] та В. Сухоноса [11, с. 103], в яких міститься багато корисного матеріалу щодо генезису органів прокуратури на українських землях.
Багато наукового матеріалу міститься і в інших дослідженнях, автори яких цікавилися різнобічними питаннями перебування Галичини у складі Австрії і Австро-Угорщини. Серед них варто виділити, зокрема, дослідження М. Мудрого [12, с. 115], Р. Петріва [13, с. 114], І. Трайнина [14, с. 180].
Особливо вагомий науковий внесок у дослідження історії входження та перебування Галичини у складі Австрії і Австро-Угорщини було здійснено відомим українським вченим-правознавцем В.С. Кульчицьким До таких наукових розвідок слід насамперед зачислити його працю “Державний лад і право в Галичині (в другій половині XIX - на початку XX століття)” [15, с. 51]. У ній автор детально зупиняється на органах прокуратури, які були запроваджені у Галичині в 1849 р., окреслює загальну структуру цих органів та характеризує їх компетенцію. Велику кількість матеріалу, необхідного для комплексного дослідження цієї проблематики подає В.С. Кульчицький також у його працях, написаних у співавторстві. Насамперед, це праця В.С. Кульчицького, І.Й. Бойка, І.Ю. Настасяк та О.І. Мікули “Апарат управління Галичиною в складі Австро-Угорщини” [16, с. 64], стаття В.С. Кульчицького та І.Й. Бойка “Суд, прокуратура та адвокатура в Галичині у складі Австро-Угорщини” [17, с. 23], а також стаття В.С. Кульчицького “Джерела права в Галичині за часів австрійського панування” [18, с. 44].
Ґрунтовне висвітлення питання про історико-правові джерела щодо інституту прокуратури в Галичині неможливо уявити без опрацювання та аналізу наукових праць відомого українського вченого-правознавця Б.Й. Тищика. До сфери наукового зацікавлення автора належить, серед іншого, також дослідження національних, соціально-економічних та правових процесів в Галичині після розпаду Австро-Угорщини. Цю проблематику висвітлено, зокрема, в посібнику “Суд і судочинство в Українській Народній Республіці, українській державі, Західноукраїнській Народній Республіці (1917-1920 рр.)” [19, с. 87], де професор Б.Й. Тищик компетентно аналізує, зокрема, і діяльність органів прокуратури в Галичині.
Вагомий науковий внесок в дослідження інституту прокуратури в Україні було також зробили вчені-правознавці В.Т. Нор, І.І. Когутич та А.А. Павлишин. Результати їхніх досліджень у галузі сучасного кримінального процесу України, а також прокурорського нагляду в Україні були викладені, зокрема, у праці “Прокурорський нагляд в Україні” [20, с. 13]. Актуальність зазначених розвідок полягає, зокрема, у тому, що в них ґрунтовн проаналізовано історію становлення та розвитку прокуратури на українських землях у складі Російської імперії.
Проведення комплексного дослідження проблематики історико-правових джерел щодо інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини було б неможливим без використання праць польських та австрійських вчених.
Аналізуючи польськомовні джерела, слід передусім відзначити видатний внесок у дослідження історії Галичини у складі Австрії і Австро-Угорщини, її адміністрації та права відомого польського науковця, директора крайового архіву актів гродських і земських у м. Львові, професора університету у м. Львові О. Бальцера. Серед його наукового доробку варто, насамперед, відзначити “Нарис історії устрою Австрії” [21, S. 453], в якому автор, поряд з аналізом судової системи Австрії, висвітлює також утворення органів прокуратури у Галичині наприкінці першої половини XIX - на початку другої половини XIX ст.
Цінною з погляду дослідження проблематики становлення та розвитку інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини є також праця професора юридичного факультету університету у м. Львові Ю. Макаревича “Небезпечність нового закону про пресу для Галичини” [22, S. 9], у якій автор аналізував положення проекту закону “Про пресу”, що його було розроблено австрійським урядом на початку XX ст. з метою оновлення правового регулювання у законі “Про пресу” від 17 грудня 1862 р.
Широко представлена дослідженнями означуваної проблематики також і австрійська наукова література. Так, значна кількість австрійських вчених цікавилася питаннями утворення та розвитку австрійської імперії, її трансформації в дуалістичну австро-угорську державу. В ході цього дослідження певну увагу дослідники приділяли також і анексії Австрією західноукраїнських земель, зокрема, Галичини.
Історію Австрії досліджували такі науковці як Е. Цьольнер [23, с. 392], Б. Мольден [24, S. 242], А. Губер [25, S. 184]. У своїх працях автори насамперед акцентували увагу на питаннях поділу Речі Посполитої, відносин Австрії з Пруссією, Туреччиною і Російською імперією.
Політику австрійського уряду щодо анексованої Галичини аналізував А. ф. Е. Лушін [26, S. 568], а правовий статус селян після скасування в Австрії у 1848 р. панщини вивчав С. Ґєкер [27, S. 35].
Значна частина австрійських дослідників як у минулому, так і на етапі сьогодення займаються питаннями кримінально-процесуального права, дослідженням окремих його інститутів, зокрема, інституту прокуратури. Однак у цьому контексті зазначимо, що вони досліджували і досліджують лише окремі аспекти функціонування інституту прокуратури, тоді як розвідок у галузі організації та діяльності прокуратур окремих країв австрійської імперії немає.
Ведучи мову про наукові праці, автори яких аналізували кримінально-процесуальне право Австрії, слід насамперед відзначити праці авторів кримінально-процесуальних кодексів Австрії 1850, 1853 та 1873 рр., зокрема:
Працю автора кримінально-процесуального кодексу Австрії 1850 р. Й. ф. Вюрта “Австрійський кримінально-процесуальний закон від 17 січня 1850 р.” [28, S. 139];
Надруковане у 1854 р. у м. Відні дослідження автора кримінально-процесуального кодексу Австрії 1853 р. А. Р. ф. Гує-Ґлунека “Основні положення кримінально-процесуального кодексу Австрії від 29 липня 1853 р.” [29, S. 28];
Дослідження міністра юстиції Австрії, Генерального прокурора та автора кримінально-процесуального кодексу Австрії 1873 року Ю. Ґлязера Cеред праць, які належали перу цього автора, відзначимо також “Довідник з кримінального процесу”, зокрема, другий том цього видання [30, S. 132], що був виданий у м. Ляйпцігу.
Окремі питання щодо становлення та розвитку інституту прокуратури в Австрії було висвітлено в “Австрійському словнику” за редакцією Е. Мішлєра та Й. Ульбріха. Так, питання утворення та функціонування фінансових прокуратур в Австрії було проаналізовано у статті Й. Майзеля “Фінансова прокуратура” [31, S. 66]; історичні передумови, структуру і діяльність прокуратур досліджував Ф. Шторх у статті “Прокуратура” [32, S. 304].
Корисними у вивченні досліджуваної проблематики є також коментарі кримінально-процесуального законодавства тогочасних австрійських юристів-практиків. До таких, насамперед, належить праця Вищого судового радника Ю. Міттербахера “Кримінально-процесуальний кодекс від 23 травня 1873 року” [33, S. 50], що вийшла друком у м. Відні в 1882 р. У ній автор здійснював ґрунтовний аналіз та характеристику правових норм австрійського кримінально-процесуального кодексу 1873 р.
Увагу варто також звернути на працю доцента Віденського університету В. Браунедера та Вищого урядового комісара Ф. Лахмаєра “Історія Австрії” [34, S. 146]. З-поміж багатьох питань, які досліджують автори даної праці, є питання утворення, структурної побудови та діяльності судових та правоохоронних органів на території Австрії наприкінці першої - початку другої половини XIX ст., в тому числі і органів прокуратури. Значними науковими здобутками у цій проблематиці характеризується також праця Державного радника та Вищого державного прокурора у м. Ґраці A. Амшля “Питання застосування кримінального процесу” [35, S. 79] 1911 р.
Не можна залишати поза увагою і праці тих австрійських дослідників, які цікавилися питаннями становлення та розвитку прокуратури за межами Австрії і Австро-Угорщини. До них, насамперед, належить, Вищий крайовий судовий радник, професор австрійської академії у Відні Г. Келлер, перу якого належить праця “Прокуратура Німеччини. Її історія, сучасність та майбутнє” [36, S. 21]. Актуальність цього дослідження полягає перш за все у тому, що автор, будучи австрійським юристом-практиком, здійснював порівняльний аналіз діяльності прокурорських інституцій в австрійському та зарубіжному праві. У своїй праці автор детально проаналізував історію розвитку прокуратури в Австрії у 1848- 1866 рр., а також охарактеризував прокуратури окремих німецьких держав, зокрема, королівств Ганновера та Пруссії, коротко проаналізував діяльність прокуратур у Франції, Англії, Шотландії, Ірландії та Північній Америці.
Суттєвим у цьому контексті є також науковий доробок німецьких вчених-правознавців, оскільки значна їх частина цікавилася австрійським кримінальним правом та процесом, в тому числі й органами прокуратури.
Значний науковий інтерес становить собою, зокрема, праця прокурора апеляційного суду в м. Айзенасі А. Бернінґера “Інститут прокуратури у цивільному процесі” [37, S. 5]. Автор цієї праці детально аналізує походження інституту прокуратури, окреслює компетенцію французької прокуратури. Крім того, дослідник характеризує також питання діяльності прокуратур в окремих німецьких державах.
Вартою уваги є також праця професора університету у м. Мюнхен К. Біркмаєра “Німецьке кримінально-процесуальне право з посиланнями на норми прусського та баварського права з врахуванням австрійського кримінально-процесуального права” [38, S. 307], що вийшла друком в Берліні у 1898 р.
Статистичні дані австро-угорської імперії в галузі кримінального та кримінально-процесуального права за різні роки, зокрема, за 1866-1907 рр. з окремими перервами аналізували Г. Гьоґль [39, S. 112], К. Зеефельд [40, S. 539], А. Цукер [41, S. 130].
Значним є також обсяг законодавчих джерел досліджуваної проблематики. Він охоплює конституційні акти австрійської та австро-угорської держав, кримінальні кодекси Австрії 1803 і 1852 рр., а також кримінально-процесуальні кодекси Австрії 1850, 1853 і 1873 рр.. Окремі повноваження органів прокуратури врегульовувалися цивільним кодексом Австрії 1812 р., а також цивільно-процесуальним кодексом Австрії 1895 р.
До переліку законодавчих джерел, які визначали правовий статус органів прокуратури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини належать також закони, патенти, декрети та листи, розпорядження, положення, постанови та укази, котрі приймав імператор, парламентом та окремими міністерствами.
Вагому частину історико-правових джерел щодо інституту прокуратури в Галичині становлять також матеріали українських та австрійських державних архівів.
Серед цих джерел зазначимо, насамперед, архівні матеріали Центрального державного історичного архіву у м. Львові. Особливе значення у цьому контексті мають матеріали фонду № 458 “Державна прокуратура, м. Львів” [42], фонду № 156 “Вища державна прокуратура, м. Львів” [43], а також фонду № 159 “Галицька фінансова прокуратура, м. Львів” [44]. У цих фондах зберігаються документи з відомостями про звернення прокуратур в Галичині до судів з заявами про вчинення окремих процесуальних дій тощо. В цих архівних фондах широко представлені обіжники і розпорядження міністерств юстиції та фінансів, а також списки службовців органів прокуратури в Галичині.
Особливо цінні архівні матеріали з тематики становлення і розвитку інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини містяться в архіві міністерства юстиції, фонди якого є складовою частиною Адміністративного архіву [45]. Водночас, цей Адміністративний архів є відділом Державного архіву Республіки Австрія. Значна кількість цих архівних справ стосується органів прокуратури, а також судової системи та судочинства в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини у 1849-1918 рр.
Узагальнюючи стан досліджень проблематики історико-правових джерел щодо інституту прокуратури у Галичині в означуваний період, зазначити, що переважна більшість наукових розвідок зарубіжних учених стосувалася інституту прокуратури Австрії і Австро-Угорщині загалом, а особливості прокуратур в окремих коронних краях досліджені не були. Більшу увагу цьому питанню було приділено з боку українських науковців. Однак попри це комплексного аналізу і вивчення історико-правових джерел у вітчизняній правовій літературі проведено не було, що вкотре підтверджує актуальність і необхідність такого дослідження.
Література
1. Барвінський В. Досліди з поля статистики. - Львів: ЛНБ, 1901. - 56 с.
2. Возняк М. Як пробудилося українське народне життя в Галичині за Австрії. - Львів: З друкарні видавничої спілки “Діло”, 1924. - 180 с.
3. Левицький В. Як живеться українському народови в Австрії. - Відень: накладом “Союзу визволення України”, з друкарні А. Гольцґавзена, 1915. - 31 с.
4. Лозинський М. Утвореннє українського коронного краю в Австрії. - Відень: накладом “Союза визволення України” з друкарні Ад. Гольґавзена в Відні, 1915. - 78 с.
5. Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії XIX - початку XX ст. - Львів: Львівський державний університет імені Івана Франка: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1997. - 204 с.
6. Кондратюк О.В., Лепісевич П.М. Галичина в XIX ст.: соціально-економічне, правове та внутрішньополітичне становище. - Львів: Видавництво Апріорі, 2004 - 60 с.
7. Никифорак М.В. Державний лад і право на Буковині в 1774-1918 рр. - Чернівці: Рута, 2000. - 280 с.
8. Никифорак М. Фінансова прокуратура Буковини у 1867-1918 рр. // Право України. - 2001. - № 1. - С. 133-134.
9. Клочков В. Джерела створення прокуратури // Право України. - 2001. - № 7. - С. 105.
10. Малюга В. Формування принципів організації та діяльності прокуратури в період з найдавніших часів до XIX ст. // Право України. - 2001. - № 10. - С. 99-100.
11. Сухонос В. Виникнення і розвиток інституту прокуратури // Право України. - 2001. - № 8. - С. 103-107.
12. Мудрий М. Формування новочасної національно-політичної культури українського суспільства Галичини (проблеми зовнішніх моделей) // Вісник Львівського університету. Серія історична. - 2003. - Вип. 38. - С. 115-147.
13. Петрів Р. Адміністративно-територіальний поділ і місцеві органи управління Східної Галичини (70-ті роки XVIII ст. - 70-ті роки XIX ст.) // Право України. - 2000. - № 9. - С. 114-115.
14. Трайнин И.П. Национальные противоречия в Австро-Венгрии и ее распад. - Москва-Ленинград: Издательство академии наук СССР, 1947. - 305 с.
15. Кульчицький В.С. Державний лад і право в Галичині (в другій половині XIX - на початку XX століття). - Львів: Львівський ордена Леніна державний університет імені Івана Франка, 1966 р. - 62 ст.
16. Кульчицький В.С., Бойко І.Й., Настасяк І.Ю., Мікула О.І. Апарат управління Галичиною в складі Австро-Угорщини. - Львів: Тріада плюс, 2002. - 88 с.
17. Кульчицький В.С., Бойко І.Й. Суд, прокуратура та адвокатура в Галичині у складі Австро-Угорщини // Вісник Чернівецького університету. Cерія юридична. - 2000. - Вип. 125. - С. 22-24.
18. Кульчицький В.С. Джерела права в Галичині за часів австрійського панування // Проблеми правознавства. - 1971. - Вип. 19. - С. 42-50.
19. Єфремова Н.В., Тищик Б.Й., Марчук В.Т. Суд і судочинство в Українській Народній Республіці, Українській державі, Західноукраїнській Народній Республіці (1917- 1920 рр.). - Одеса: Фенікс, 2007. - 280 с.
20. Когутич І.І., Нор В.Т., Павлишин А.А. Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних вищих навчальних закладів. - К.: Атіка, 2004. - 352 с.
21. Balzer O. Historya ustroju Austryi w zarysie. - Lwуw: Nakіadem K.S. Jakubowskiego, 1899. - 512 s.
22. Makarewicz J. Niebezpieczeсstwo projektu nowej ustawy prasowej dla Galicyi. - Krakуw: Druck W. L. Anczyca i Spуіlki, 1903. - 23 s.
23. Цьольнер Е. Історія Австрії. Переклали з німецької Р. Дубасевич, Х. Назаркевич, А. Онишко, Н. Іванчук. - Львів: Літопис, 2001. - 712 с.
24. Molden B. Unsere kьnftigen Beziehungen zu Russland // Цsterreichische Rundschau. - Wien und Leipzig: Buchdruckerei und Verlagsbuchhandlung Karl Fromme, 1917. - Band LI. - S 241-248.
25. Huber A. Цsterreichische Reichsgeschichte. - Prag: F. Tempsky; Wien: F. Tempsky; Leipzig: G. Freytag G.m.b.H, 1895. - 280 s.
26. Luschin A.E.v. Цsterreichische Reichsgeschichte. - Bamberg: C.C. Buchner Verlag, 1896. - 585 s.
27. Hдcker S. Der Bauernbesitz in Galizien // Die Zeit. - 1895. - Nr. 42. - 20. Juli - S. 35-37.
28. Wьrth J.v. Die цsterreichische Strafprozessordnung vom 17. Januar 1850. - Wien: Wilhelm Braumьller, k.k. Hofbuchhдndler, 1851. - 780 s.
29. Hye-Gluneck A.R.v. Die leitenden Grundsдtze der цsterreichischen Strafprozessordnung vom 29. Juli 1853. - Wien: Verlag von Friedrich Manz, 1854. - 394 s.
30. Glaser J. Handbuch des Strafprozesses. Band II. - Leipzig: Verlag von Duncker & Humblot, 1883.
31. Meisel J. Finanzprokuratur // Цsterreichisches Staatswцrterbuch. - Band II. - 1906. - S. 66-86.
32. Storch F. Staatsanwaltschaft // Цsterreichisches Staatswцrterbuch. - Band IV. - 1906. - S. 304-305.
33. Mitterbacher J. Die Strafprozessordnung fьr die im Reichsrate vertretenen Kцnigreiche und Lцnder der цsterreichisch-ungarischen Monarchie vom 23. Mai 1873 und deren Einfьhrungsgesetz. - Wien: Manz'sche k.k. Hofverlags und Universitдtsbuchhandlung, 1882. - 786 s.
34. Brauneder W., Lachmayer F. Цsterreichische Verfassungsgeschichte. - Wien: Manz'sche Verlags und Universitдtsbuchhandlung, 1976. - 288 s.
35. Amschl A. Beitrдge zur Anwendung des Strafverfahrens. - Wien: Manz'sche k.u.k. Hofverlags und Universitдtsbuchhandlung, 1911. - 228 s.
36. Keller G. Die Staatsanwaltschaft in Deutschland. Ihre Geschichte, Gegenwart und Zukunft. - Wien: Wilhelm Braumьller, 1866. - 333 s.
37. Berninger A. Das Institut der Staatsanwaltschaft im Verfahren ьber bьrgerliche Rechtsstreitigkeiten mit Rьcksicht auf eine gemeinsame deutsche Zivilprozessordnung. - Erlangen: Verlag von Ferdinand Enke, 1861. - 48 s.
38. Birkmayer K. Deutsches Strafprozessrecht mit eingehender Bezugnahme auf die preuЯischen und bayerischen Ausfьhrungsbestimmungen und unter Berьcksichtigung des цsterreichischen Strafprozessrechtes. - Berlin: Verlag von H.W. Mьller, 1898. - 879 s.
39. Hoegel H. Die цsterreichische Kriminalstatistik des Jahres 1889 // Gerichtssaal. - Stuttgart: Verlag von Ferdinand Enke, 1894. - Band XLIX. - S. 112.
40. Seefeld K. Chronik der цsterreichischen Strafrechtspflege im III. und IV. Quartal 1886 // Gerichtssaal. - Stuttgart: Verlag von Ferdinand Enke, 1887. - Band XXXIX. - S. 539.
41. Zucker A. Einige Ergebnisse der цsterreichischen Strafrechtspflege im Jahre 1893 // Gerichtssaal. - Stuttgart: Verlag von Ferdinand Enke, 1897. -Band LIV. - S. 130.
42. ЦДІА України, м. Львів, фонд № 458 (Державна прокуратура, м. Львів)
43. ЦДІА України, м. Львів, фонд № 156 (Вища державна прокуратура, м. Львів)
44. ЦДІА України, м. Львів, фонд № 159 (Галицька фінансова прокуратура, м. Львів)
45. Allgemeines Verwaltungsarchiv (Abteilung des Цsterreichischen Staatsarchivs, Stadt Wien)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття правового статусу та склад генеральної прокуратури України, організація її роботи. Колегії органів прокуратури. Утворення міських, районних, міжрайонних відділень прокуратури та принципи їх функціонування. Участь прокуратури у цивільних справах.
реферат [26,2 K], добавлен 04.02.2011Конституція Польші від 22 липня 1952 року заклала правові основи інституту прокуратури. Зміни до Конституції, прийняті 29 грудня 1989 року, скасували положення, що регулювали діяльність Генерального прокурора. Запровадження посади Національного прокурора.
реферат [24,5 K], добавлен 22.06.2010Аналіз результатів діяльності прокуратури як суб'єкта запобігання злочинам, зокрема в органах і установах виконання покарань. Нормативно-правові акти, що регулюють роботу прокуратури у даній сфері суспільних відносин, проблеми їх реалізації на практиці.
статья [20,8 K], добавлен 17.08.2017Розгляд систем, функцій та принципів діяльності прокуратури. Ознайомлення із порядком фінансування, штатним складом та розподілом обов’язків між працівниками прокуратури міста Ірпеня. Взаємозв’язки з органами Державної податкової служби України.
отчет по практике [42,9 K], добавлен 23.05.2014З проголошенням України суверенною державою об'єктивно виникла необхідність у реформуванні державного апарату, зокрема прокуратури. Зростання ролі не тільки прокуратури, а й взагалі контрольно-наглядової функції держави, щодо виконання вимог закону.
реферат [21,9 K], добавлен 22.06.2010Дослідження процесу становлення інституту усиновлення в Україні з найдавніших часів. Аналіз процедури виникнення цього інституту на українських землях. Місце та головна роль усиновлення як інституту права на початку становлення української державності.
статья [21,2 K], добавлен 17.08.2017Аналіз чинних актів соціального партнерства, що регулюють трудові правовідносини працівників прокуратури, та чинних нормативно-правових актів локального характеру. Досвід США і Канади у правовому регулюванні трудових відносин працівників прокуратури.
статья [46,2 K], добавлен 05.10.2017Розробка нової концепції прокурорської діяльності після проголошення України незалежною. Огляд ролі прокуратури в суспільному житті при розбудові правової держави. Аналіз структури органів прокуратури, особливостей використання кадрового потенціалу.
контрольная работа [25,8 K], добавлен 19.10.2012Розвиток українського кримінального права. Система покарань за законодавством Австро-Угорщини. Види позбавлення волі. Зосередження основних зусиль держави на функціях охорони приватної власності та боротьби зі злочинністю. Визнання особистих прав людини.
статья [8,3 K], добавлен 21.05.2015Дослідження місця прокуратури в системі органів державної влади, характеристика основних принципів її організації та діяльності. Особливості системи прокуратури України. Сутність актів прокурорського реагування. Участь прокуратури у цивільних справах.
реферат [23,5 K], добавлен 17.04.2010Повноваження прокуратури США. Генеральний атторней як міністр юстиції. Судове переслідування економічних злочинів у країні. Угода про визнання вини: поняття, головні переваги та недоліки. Реформування органів прокуратури України за прикладом США.
контрольная работа [20,5 K], добавлен 24.03.2014Рівень становища права в українських землях Австро-Угорщини. Джерела та основні причини кодифікації кримінального права і судочинства. Систематизація цивільного матеріального та процесуального правосуддя. Класифікація та становище інших галузей науки.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 14.11.2010Характеристика діяльності системи органів прокуратури України. Прокурорський нагляд за додержанням законів та його завдання. Правові основи діяльності, структура, функції органів прокуратури, правове становище їх посадових осіб та порядок фінансування.
отчет по практике [56,2 K], добавлен 18.12.2011Прокуратура в системі органів державної влади. Основні принципи організації та пріоритетні напрями діяльності прокуратури. Система прокуратури України. Акти органів прокуратури. Здійснення нагляду за виконанням законів. Колегії прокуратур, їх рішення.
реферат [27,3 K], добавлен 17.05.2010Дослідження історико-правових особливостей утвердження інституту конституційно-правової відповідальності державних органів УНР та ЗУНР з часу утвердження Акту злуки. Подальші правові засади розвитку та функціонування об’єднаної Української держави.
статья [27,5 K], добавлен 18.08.2017Історична ретроспектива розвитку інституту підтримки державного обвинувачення в суді. Характеристика засад даного інституту. Підтримання державного обвинувачення як конституційна функція прокурора. Аналіз особливості участі потерпілого як обвинувача.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 21.05.2015Зміни трудових правовідносин працівників прокуратури та підстав, за яких такі зміни можуть відбуватися. Нормативно-правові акти, що регулюють питання зміни трудових правовідносин працівників. Підстави зміни трудових правовідносин працівників прокуратури.
статья [20,5 K], добавлен 14.08.2017Історія становлення, порівняння інституту примусових заходів медичного характеру в зарубіжних країнах та Україні. Примусові заходи медичного характеру на прикладі деяких країн романо-германської, англосаксонської та релігійно-традиційної правових систем.
контрольная работа [40,2 K], добавлен 16.07.2013Роль та місце прокуратури. Поняття контрольно-наглядової діяльності. Система контрольно-наглядових органів держави. Конституційне регулювання діяльності прокуратури. Перспективи і проблеми контрольно-наглядової гілки влади.
контрольная работа [20,2 K], добавлен 26.09.2002Аналіз конституційно-правового статусу прокуратури - централізованого органа державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави і забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад. Функції і повноваження прокуратури.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 03.10.2010