Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду (ст. 252 Кримінального кодексу України): проблеми предмета злочину

Різновиди злочинів проти довкілля. Проблеми визначення предмета злочинного посягання на території, взяті під охорону держави, та об’єкти природно-заповідного фонду в Україні. Кваліфікація умисного нищення, руйнування пам’яток історії і культури,

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.04.2018
Размер файла 22,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Академія адвокатури України

Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252 Кримінального кодексу України): проблеми предмета злочину

О.М. Ковтун,

кандидат юридичних наук, доцент

Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (далі -- ПЗФ) (ст. 252 КК) є різновидом злочинів проти довкілля (екологічних злочинів).

Не вдаючись до дискусій з приводу визначення поняття та сутності предмета злочину, що тривають у науці кримінального права, підтримаємо точку зору В.К. Матвійчука про те, що предмет складів злочинів проти навколишнього природного середовища (далі -- НПС) -- це ознака складу злочину, що є матеріальним утворенням, яке залучене у суспільне виробництво або ж потенційно може бути до нього залучене, невіддільне від природного середовища, вилучене з господарського обігу (за винятком землі), відособлене у натуральній формі (за винятком атмосферного повітря), має межі володіння, можливість самовідтворення, не знаходиться на балансі у юридичної особи, не відображається в бухгалтерських звітах, враховується лише у натуральному вигляді, характеризується неповторністю і глибокою індивідуальністю, надзвичайною рухливістю та природним походженням. Наведене поняття має теоретичне і практичне значення, повинне використовуватися для кваліфікації досліджуваних діянь і вдосконалення ст.ст. 238, 240--244, 247--252 КК [1, 196].

Виходячи з аналізу змісту ст. 252 КК, предметом злочинного посягання є «території, взяті під охорону держави, та об'єкти ПЗФ».

Виникає ряд запитань щодо змісту, який вкладає законодавець у поняття «території, взяті під охорону держави»: 1) чи це всі природні території, що підлягають державній охороні згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону НПС»; 2) чи це лише особливо охоронювані природні території (ч. 2 ст. 5, ст. 60 Закону); 3) чи до них відносяться охоронні зони територій та об'єктів ПЗФ; території, що резервуються з метою наступного заповідання; об'єкти культурної спадщини? Не дають чіткої відповіді на поставлені питання і науково-практичні коментарі КК України.

Так, науково-практичний коментар КК України за редакцією М.І. Мельника та М.І. Хавронюка до предмету злочину відносить: 1) території, взяті під охорону держави; 2) об'єкти ПЗФ. До територій, взятих під охорону держави, належать, зокрема, водно-болотні угіддя загальнодержавного значення, курортні, лікувально-оздоровчі та рекреаційні зони, наукові об'єкти, що становлять національне надбання, які не піддаються відтворенню і втрата або руйнування яких матиме серйозні негативні наслідки для розвитку науки та суспільства (полігони тощо). Умисне нищення, руйнування чи псування тих об'єктів, які є пам'ятками історії і культури, потрібно кваліфікувати за ст. 298, а забруднення моря у межах такого об'єкта особливої охорони як виключна (морська) економічна зона -- за ст. 243. Посягання на особливо охоронювані об'єкти рослинного і тваринного світу, занесені до Червоної книги, слід кваліфікувати не за ст. 252, а за статтями цього розділу, що передбачають відповідальність за злочини, предметом яких є зазначені об'єкти (ст.ст. 245, 246, 248, 249) [2, 722--723].

Науково-практичний коментар КК України за редакцією М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка у якості предмета злочину, передбаченого ст. 252 КК України, визначає особливо охоронювані державою території та об'єкти ПЗФ, інші ландшафти і природні комплекси, визначені відповідно до законодавства України (див. cт. 5 Закону України «Про охорону НПС»), та об'єкти культурної спадщини -- городища, кургани, залишки стародавніх поселень, історичні центри, вулиці, квартали, природні території, які мають історичну цінність (див. cт. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини») [3, 448]. злочин заповідний умисний руйнування

В. В. Кудрявцев вважає, що предметом злочину, передбаченого ст. 252 КК України, можуть бути: 1) особливо охоронювані державою території та об'єкти ПЗФ, інші ландшафти і природні комплекси, визначені відповідно до законодавства України (див. ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону НПС» від 25 червня 1991 р.); 2) об'єкти культурної спадщини -- городища, кургани, залишки стародавніх поселень, історичні центри, вулиці, квартали, природні території, які мають історичну цінність (див. ст. 2 Закону «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р., а також Загальнодержавну програму збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004--2010 роки, затверджену Законом від 20 квітня 2004 р.); 3) об'єкти археологічної спадщини (археологічні об'єкти) -- місця, споруди (витвори), комплекси (ансамблі), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, створені людиною, незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінності з археологічного, антропологічного та етнографічного поглядів і повністю або частково зберегли свою автентичність (абз. 3 ст. 1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» від 18 березня 2004 р.) [4, 888--890].

У науково-практичному коментарі КК України за редакцією С.С. Яценка предметом розглядуваного злочину визначаються лише ті природні території та об'єкти, які взяті під особливу охорону. До них належать: 1) ділянки природних ландшафтів, як частина єдиної територіальної системи -- екологічної мережі (природні коридори, буферні зони, охоронні зони пам'яток природи тощо), 2) території та об'єкти ПЗФ, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території, інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України. Перші визнані такими, що підлягають особливій охороні, Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000--2015 роки, затвердженою Законом від 21 вересня 2000 p. (ст. 1), другі -- ч. 2 ст. 60 Закону «Про охорону НПС» [5, 526].

Коментарі мають недоліки, не дають чіткого, вичерпного визначення предмета злочину, передбаченого ст. 252 КК України: у науково-практичному коментарі КК України за редакцією М.І. Мельника та М.І. Хавронюка предметом злочину визнаються території та об'єкти ПЗФ та території, взяті під охорону держави, які складаються лише із водно-болотних угідь загальнодержавного значення, курортних, лікувально-оздоровчих та рекреаційних зон, наукових об'єктів, що становлять національне надбання (надзвичайно вузьке трактування, яке зовсім не аргументоване); у коментарі за редакцією М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка предметом злочину визнаються території та об'єкти ПЗФ, інші ландшафти і природні комплекси, визначені відповідно до законодавства України (ст. 5 Закону «Про охорону НПС») та об'єкти культурної спадщини (при цьому не визначено, що мається на увазі під поняттям «інші ландшафти і природні комплекси»; об'єкти культурної спадщини є предметом злочину, передбаченого ст. 298 КК України); науково-практичний коментар за редакцією Є.Л. Стрельцова взагалі предметом злочину визначає лише території та об'єкти ПЗФ [6, 488], а науково-практичний коментар за загальною редакцією В.В. Сташиса, В.Я. Тація -- території, взяті під охорону держави та об'єкти ПЗФ, що підлягають особливій охороні і які утворюють єдину територіальну систему [7, 701], причому складові елементи цієї системи не називаються.

Найбільш вірно до розуміння предмета злочину, передбаченого ст. 252 КК України, підійшов В.А. Клименко (автор коментарів до ст. 247--254 КК України у науково-практичному коментарі КК України за редакцією С.С. Яценка), включивши до нього ділянки природних ландшафтів як частину єдиної територіальної системи -- екологічної мережі, і природні території, що підлягають особливій охороні відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про охорону НПС». Однак автор не наводить виключного переліку елементів системи особливо охоронюваних природних територій та об'єктів. Поза його увагою залишилися, зокрема, рідкісні і такі, що перебувають (зростають) під загрозою зникнення у природних умовах на території України, види тварин і рослин, що заносяться до Червоної книги; рідкісні, зникаючі і типові рослинні угруповання, що заносяться до Зеленої книги України; території (акваторії), оголошені водно-болотними угіддями загальнодержавного значення; природні наукові об'єкти, що не піддаються відтворенню, втрата або руйнування яких матиме серйозні негативні наслідки для розвитку науки та суспільства.

Формулювання предмета злочинного посягання, передбаченого ст. 252 КК України, є невірним термінологічно, а правильно прокоментувати нечітко і невірно сформульовану диспозицію просто неможливо. Отже, пропонуємо у якості предмета злочинного посягання, передбаченого цією статтею, визначити території та об'єкти ПЗФ та інші природні території та об'єкти, що перебувають під особливою охороною держави.

Отже, предметом злочину, передбаченого ст. 252 КК, є: 1) території та об'єкти ПЗФ (відповідно до класифікації, що міститься у ст. 3 Закону України «Про ПЗФ України»), та території, що резервуються з метою наступного заповідання; 2) інші природні території та об'єкти, що перебувають під особливою охороною держави (ст. 60 закону України «Про охорону НПС»), 3) складові структурних елементів національної екологічної мережі.

Зважаючи на неприпустимі розбіжності у розумінні предмета злочину, передбаченого ст. 252 КК України, вважаємо за доцільне внести до тексту кодексу примітку до цієї статті, де чітко визначити елементи системи територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною держави, і є предметом злочинного посягання.

Список використаної літератури

1. Матвійчук В.К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища: проблеми законодавства, теорії та практики: дис…докт. юрид. наук: 12.00.08 / В.К. Матвійчук -- К., 2008. -- 511 с.

2. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. -- К.: Юридична думка, 2007. -- 1184 с.

3. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Особлива частина / П.П. Андрушко, Т.М. Арсенюк, О.Г. Атаманюк [та ін.]; заг. ред. М.О. По-тебенько, В.Г. Гончаренко. -- К.: Форум, 2001. -- 942 с.

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: у 2 т. -- Т. 2 / [за заг ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка]. -- К.:Алерта; КНТ; Центр учбової літератури, 2009. -- 624 с.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [відп. ред. С.С. Сценко]. -- К.: А.С.К., 2006. -- 848 с.

6. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / [отв. ред. Е.Л. Стрельцов]. -- Х.: ООО «Одиссей», 2007. -- 872 с.

7. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш [та ін.]; заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. -- Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. -- 1184 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття та завдання кримінального кодексу України. Об'єкти, що беруться під охорону за допомогою норм КК. Джерела та основні риси кримінального права. Поняття злочину, його ознаки, склад та класифікація, засоби і методи вчинення. Система та види покарань.

    контрольная работа [23,1 K], добавлен 24.10.2014

  • Формування теоретико-правової системи злочинів проти довкілля. Відмінності в охоронюваних засобами кримінального права природних об’єктах. Чотириступенева класифікація об’єкта злочину. Логічність й несуперечливість правових норм у сфері охорони довкілля.

    статья [30,6 K], добавлен 17.08.2017

  • Поняття та характеристика стадій вчинення умисного злочину. Кримінально-правова характеристика злочинів, передбачених ст. 190 КК України. Кваліфікація шахрайства як злочину проти власності. Вплив корисливого мотиву на подальшу відповідальність винного.

    курсовая работа [143,3 K], добавлен 08.09.2014

  • Порядок узаконення самочинного будівництва, передбачений чинним законодавством. Обладнання рекреаційної стежки у приморській зоні міста, які документи потрібно оформити і до кого належить звертатися. Приватизація об’єктів природно-заповідного фонду.

    контрольная работа [43,9 K], добавлен 12.03.2011

  • Структурні елементи (предмет, суб'єкти, соціальний зв'язок) суспільних відносин. Об’єкт злочину і ззовні схожі поняття. Кримінально-правове значення предмета злочинного впливу. Знаряддя, засоби здійснення злочинного діяння. Проблема потерпілого від нього.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 08.10.2016

  • Місце злочину в системі кримінального законодавства. Характеристика об’єкта, предмета злочинного посягання. Об’єктивна сторона злочину, поняття матеріальної шкоди. Застосування кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав.

    курсовая работа [45,3 K], добавлен 12.10.2015

  • Правове регулювання використання земель, що особливо охороняються: земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Правова охорона земель природно-заповідного призначення та відповідальність за порушення земельного законодавства.

    курсовая работа [32,7 K], добавлен 18.02.2010

  • Кваліфікація злочинів по елементах складу злочину. Зміст та елементи правотворчого процесу. Суб'єктивна сторона складу злочину. Правотворчість у сфері кримінального права. Роль конструктивних ознак складу злочину. Особливість процедури кваліфікації.

    реферат [19,0 K], добавлен 06.11.2009

  • Історія розвитку охорони прав на винаходи. Характеристика Законів України: "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про інноваційну діяльність". Проблеми охорони інтелектуальної власності.

    курсовая работа [46,5 K], добавлен 20.10.2010

  • Визначення поняття "легалізації доходів". "Відмивання" грошей в системі злочинів України, вплив злочину на безпеку держави. Криміналізація "відмивання" грошей. Проблеми кваліфікації злочинів, пов’язаних з легалізацією коштів, здобутих злочинним шляхом.

    реферат [26,5 K], добавлен 27.02.2014

  • Теоретичні аспекти діяльності Пенсійного фонду. Формування, розподіл і використання в процесі суспільного виробництва грошових фондів для фінансування пенсійного забезпечення. Вирішення проблеми формування коштів та доходів бюджету Пенсійного фонду.

    курсовая работа [86,4 K], добавлен 10.08.2010

  • Характеристика злочинів проти основ національної безпеки. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

    реферат [21,4 K], добавлен 11.10.2012

  • Особливості злочинів, передбачених статтями 218 "Фіктивне банкрутство" та 219 "Доведення до банкрутства" КК України. Проблеми вітчизняного кримінального законодавства, об'єктивні та суб'єктивні ознаки і категорії злочинів у сфері господарської діяльності.

    реферат [23,6 K], добавлен 07.02.2010

  • Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави. Суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, на які було здійснено протиправне посягання. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.

    курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.03.2015

  • Критерії розмежування злочину, передбаченого ст. 392 КК України, зі злочинами із суміжними складами, особливості їх кваліфікації. Класифікація злочинів за об’єктом посягання, потерпілим, місцем вчинення злочину, ознаками суб’єктивної сторони та мотивом.

    статья [20,7 K], добавлен 10.08.2017

  • З’ясування системи історичних пам’яток, які містили норми кримінально-правового та військово-кримінального характеру впродовж розвитку кримінального права в Україні. Джерела кримінального права, що існували під час дії Кримінального кодексу УРСР 1960 р.

    статья [20,2 K], добавлен 17.08.2017

  • Поняття необережності, як форми вини. Поняття та елементи складу злочину. Поняття об’єкта злочину та його структура. Об’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Класифікація необережних злочинів, особливості їх криміналізації

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 18.03.2007

  • Розкриття стадій вчинення злочину за сучасних умов розвитку кримінального права в Україні. Суспільні відносини, які виникають при встановленні стадій вчинення злочину. Стадії вчинення умисного злочину. Добровільна відмова при незакінченому злочині.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 31.01.2008

  • Суспільна небезпека злочинів проти довкілля. Загальна характеристика злочинів проти екологічної безпеки, у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря, охорони водних ресурсів, лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу.

    курсовая работа [40,3 K], добавлен 09.09.2010

  • Загальні ознаки злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Соціальна обумовленість виділення злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. Об’єкт і об’єктивна сторона злочину, юридичний аналіз його складу.

    курсовая работа [38,2 K], добавлен 14.03.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.