Національна комісія з питань закордонних українців як уповноважений орган публічної влади

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Національна комісія з питань закордонних українців як уповноважений орган публічної влади

Нечипорук К.О., аспірант

кафедри конституційного права та порівняльного правознавства

Анотація

Стаття присвячена проблематиці національній комісії з питань закордонних українців як уповноваженому органу публічної влади. Проаналізовано правовий статус національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади. охарактеризовано практику діяльності національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади.

Ключові слова: права людини, закордонні українці, правовий статус закордонних українців, посвідчення закордонного українця, національна комісія з питань закордонних українців.

закордонний українець міжнародний спільнота

Аннотация

Статья посвящена проблематике национальной комиссии по вопросам зарубежных украинцев как уполномоченного органа публичной власти. Проанализирован правовой статус национальной комиссии по вопросам зарубежных украинцев как уполномоченного органа публичной власти. Охарактеризована практика деятельности национальной комиссии по вопросам зарубежных украинцев как уполномоченного органа публичной власти.

Ключевые слова: права человека, зарубежные украинцы, правовой статус зарубежных украинцев, удостоверение зарубежного украинца, национальная комиссия по вопросам зарубежных украинцев.

Abstract

Nechyporuk K.O. national commission on foreign Ukrainians as an authorized public authority.

The article is devoted to the problems of the National Commission on Foreign Ukrainians as an Authorized Public Authority. The legal status of the National Commission on the Issues of Foreign Ukrainians as an Authorized Public Authority is analyzed. The practice of the National Commission on the Issues of Foreign Ukrainians as an authorized public authority is characterized.

Key words: human rights, Foreign Ukrainians, legal status of Foreign Ukrainians, certificate of a Foreign Ukrainian, National Commission on the Issues of Foreign Ukrainians.

Постановка проблеми

У контексті розвитку України як правової і демократичної держави, еволюції прав людини, розвитку громадянського суспільства, еволюції правового статусу закордонних українців, міграційних процесів, потреби захисту прав закордонних українців, важливе значення має дослідження проблематики Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади.

Дослідження проблематики Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади має важливе практичне значення для подальшого вдосконалення законодавства України про закордонних українців, а також для вдосконалення правозастосовної практики у цій сфері. Внаслідок цього дослідження проблематики Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади є важливим для розвитку науки конституційного права. Саме тому, автор доповіді ставить за мету охарактеризувати Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади. Завданнями даної доповіді є: проаналізувати правовий статус Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади; охарактеризувати практику діяльності Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади.

Стан дослідження проблеми. Проблематика Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади є актуальною, а окремі її аспекти були предметом дослідження багатьох сучасних науковців, зокрема: М. Алмаші, Ю. Бисаги, Л. Лабенської, Г. Москаля, А. Попка.

Виклад основних положень

Внаслідок міграційних процесів чимало українців виїхали за кордон і нині є громадянами інших держав. Нині число осіб українського походження, які проживають за межами України, за приблизними підрахунками становить від 12-ти до 20-ти мільйонів. Найбільше закордонних українців проживає в Російській Федерації (за офіційною статистикою - 1,93 млн. осіб, які ідентифікують себе як етнічні українці, згідно з неофіційною статистикою - понад 10 млн. осіб); в Канаді (1 209 085 осіб українського походження); в США (згідно з даними офіційної статистики - 892992 особи, за неофіційною - реальне число представників українського етносу в США понад 1,5 млн. осіб) [1]. Держава Україна має одну з найчисельніших діаспор у світі, тому зацікавлена у всебічному розвитку відносин із закордонними українцями, включаючи їх повернення на батьківщину і реінтеграцію в українське суспільство. Це зумовлює необхідність визначення конституційно-правового статусу зазначених осіб у законодавстві Україні[2, с. 21].

Українська діаспора сприяє формуванню позитивного іміджу України на міжнародній арені, лобіюванню національних інтересів України, поширенню української мови та культури. У даному контексті можна погодитися із думкою Т.М. Фурдик про те, що закордонне українство відіграє значну роль в утвердженні України в міжнародній спільноті [3, с. 134].

Україна, як і будь-яка інша держава, котра має багатомільйонну діаспору, зацікавлена у підтримці контактів зі своїми співвітчизниками, які перебувають за її межами і не є її громадянами. Це сприяє як зміцненню зв'язків закордонних українців зі своєю історичною батьківщиною, задоволенню їхніх національно-культурних, освітніх, мовних та інформаційних потреб, так і налагодженню дружніх відносин з країною перебування української діаспори, створенню і зміцненню в очах світової громадськості позитивного іміджу нашої держави. Крім того, внаслідок різних обставин, не останньою з яких є демографічна криза, більшість держав послідовно проводять політику натуралізації і повернення на історичну батьківщину своїх співвітчизників, які не є її громадянами [4].

Чисельність населення України, що становило 1993 р. 52 млн. осіб, внаслідок негативних тенденцій природного відтворення скоротилося майже на 10 млн. У 2010-2015 рр. природне скорочення становило в середньому понад 160 тис. на рік. За прогнозом, якщо показники народжуваності, тривалості життя та міграції залишаться незмінними, у 2050 р. в Україні буде 32 млн. мешканців. Частка в населенні осіб старше 60 років зросте у півтора разу [5, с.7].

Чинним законодавством України, зокрема Конституцією України [6] та Законом України «Про закордонних українців» [7] від 4 березня 2004 року закріплено основи правового статусу закордонних українців.

Доцільно, щоб Кабінет Міністрів України забезпечив належний рівень розвитку зв'язків із закордонними українцями, зокрема, шляхом реалізації Закону України «Про закордонних українців» у повному обсязі, та українською діаспорою, а також координацію заходів, що здійснюються органами виконавчої влади у зазначеній сфері [8].

У контексті міграційних процесів та формування законодавства про закордонних українців, враховуючи вищенаведене, з метою розбудови інституційної системи забезпечення та захисту прав закордонних українців, важливим було сформувати спеціально уповноважений орган публічної влади з питань закордонних українців. Таким органом стала Національна комісія з питань закордонних українців, яка була утворена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної комісії з питань закордонних українців»[9] від 10 серпня 2004 р. № 1024.

Згідно п. 1 Положення про Національну комісію з питань закордонних українців[10], затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. № 1024, Національна комісія з питань закордонних українців (далі - Національна комісія) є постійно діючим органом при Кабінеті Міністрів України, основним завданням якої є розгляд питань, пов'язаних із наданням, відмовою або припиненням дії статусу закордонного українця. Національна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також відповідним Положенням про неї.

Основні завдання Національної комісії:

- розглядає заяви про надання статусу закордонного українця;

- приймає рішення про надання, відмову або припинення дії статусу закордонного українця;

- видає посвідчення закордонного українця;

- видає копії рішень про відмову у наданні статусу закордонного українця, а також дублікати посвідчення закордонного українця.

Національна комісія має право:

- одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій закордонних українців необхідну для її діяльності інформацію;

- звертатися через МЗС до державних та інших органів і організацій держав проживання закордонних українців з питань, що належать до її компетенції;

- залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції.

Формою роботи Національної комісії є засідання, які проводяться в міру потреби,, але не рідше ніж один раз на три місяці. Засідання Національної комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як половина членів Національної комісії.

Національну комісію очолює голова, який забезпечує проведення її засідань, організовує контроль за виконанням прийнятих рішень. Голова Національної комісії має двох заступників. Персональний склад Національної комісії затверджує її голова за поданням відповідних державних органів, установ та громадських організацій.

Рішення Національної комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів Національної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Національної комісії.

Рішення Національної комісії оформляється протоколом, який підписує її голова, а у разі відсутності голови Національної комісії - один з його заступників. Організаційно-технічне забезпечення роботи Національної комісії здійснює МЗС.

До складу Національної комісії з питань закордонних українців входять:

1) Заступник Міністра закордонних справ (відповідно до розподілу функціональних повноважень), голова Національної комісії;

2) Заступник Міністра культури з питань європейської інтеграції, заступник голови Національної комісії;

3) Перший заступник Міністра освіти і науки, заступник голови Національної комісії;

4) Заступник директора департаменту світового українства та культурно-гуманітарного співробітництва МЗС - начальник відділу світового українства, секретар Національної комісії;

5) Заступник Міністра молоді та спорту з питань європейської інтеграції;

6) Заступник Міністра соціальної політики;

7) Заступник Міністра юстиції;

8) Заступник Міністра фінансів;

9) Заступник Міністра внутрішніх справ;

10) Заступник Міністра оборони;

11) Перший заступник Голови ДМС;

12) Перший заступник Голови Держкомтелерадіо;

13) Заступник Голови Держприкордонслужби;

14) Директор департаменту світового українства та культурно-гуманітарного співробітництва МЗС;

15) Директор департаменту консульської служби МЗС;

16) Голова представництва Світового конгресу українців у м. Києві (за згодою);

17) Голова Української всесвітньої координаційної ради (за згодою);

18) Голова товариства зв'язків з українцями за межами України «Україна-Світ» (за згодою);

19) Представник Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (за згодою);

20) Представник Адміністрації Президента України (за згодою);

21) Представник Секретаріату Кабінету Міністрів України;

22) Представник Національної академії наук (за згодою)[11].

Отже, позитивом при формуванні складу Національної комісії є те, що до її складу входять крім працівників органів державної влади, також і представники неурядових організацій, а також представник наукової установи. Це дозволяє забезпечити участь неурядових організацій зарубіжних українців та наукової спільноти у роботі цієї Комісії, а також сприяє ефективному забезпеченню та захисту прав закордонних українців у рамках її повноважень.

Нижче розглянемо практичну діяльність Національної комісії з питань закордонних українців.

Так, 9 грудня 2015 року в МЗС України відбулося XXVII засідання Національної комісії з питань закордонних українців. Національна комісія з питань закордонних українців, до складу якої входять представники центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, розглянула 127 заяв на отримання статусу закордонного українця. За результатами ухвалених на засіданні рішень статус закордонного українця було надано 118 особам з 23 країн світу.

У рамках засідання члени Національної комісії обговорили стан виконання рішень XXVI засідання Комісії, а також внесення змін до Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця та складу Національної комісії, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. №855 «Про затвердження нового складу Національної комісії з питань закордонних українців та внесення змін до Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця». Згаданою Постановою, зокрема, визначено порядок перереєстрації посвідчень закордонного українця, термін яких спливає, а також запроваджено новий бланк заяви на набуття статусу закордонного українця[12].

А 26 січня 2016 року в МЗС України відбулося чергове засідання Національної комісії з питань закордонних українців. На початку засідання керівник Комісії, заступник Міністра закордонних справ України Вадим Пристай- ко привітав з отриманням статусу закордонного українця та урочисто вручив відповідні посвідчення громадянам Білорусі,, Німеччини, Польщі, Кенії та Узбекистану українського походження, які прибули до Києва спеціально для участі в цьому заході. У ході роботи Комісія розглянула 248 заяв на отримання статусу закордонного українця та ухвалила рішення про надання його 239 особам українського походження з 29 країн світу[13].

Рішення про припинення статусу закордонного українця приймається Національною комісією на підставах, визначених статтею 7 Закону України «Про закордонних українців», і доводиться до відома відповідної особи із зазначенням причини. Рішення про припинення статусу закордонного українця може бути оскаржено у Національній комісії.

У разі припинення статусу закордонного українця посвідчення вважається недійсним і підлягає поверненню МЗС або представництву МЗС на території України, за кордоном - закордонній дипломатичній установі України, які надсилають посвідчення МЗС. МЗС протягом тижня з дня прийняття Національною комісією рішення про припинення статусу закордонного українця інформує про нього МОН, ДМС та Адміністрацію Держприкордонслужби [14].

У контексті даного дослідження важливо також охарактеризувати практику припинення статусу закордонного українця. На практиці таких випадків припинення статусу закордонного українця не є багато. Часто причиною цього є підстава щодо набуття закордонним українцем громадянства України і це є своєрідним успіхом міграційної політики України щодо повернення українців на історичну Батьківщину. Питання набуття громадянства України закордонними українцями регламентуються на основі Закону України «Про громадянство України»[15] від 18 січня 2001 року.

Однак, на практиці, є й інші випадки припинення статусу закордонного українця. Так, 9 грудня 2016 року в м. Києві відбулось 32- ге засідання Національної комісії з питань закордонних українців. За результатами зазначеного засідання було прийнято рішення щодо припинення статусу закордонного українця громадянці Азербайджану українського походження Н.П. Яндаровій, у зв'язку з її антиукраїнською позицією [16].

Висновки

Отже, сучасні тенденції розбудови України як демократичної та правової держави, потреба збереження єдності української спільноти в сучасних умовах глобалізації та міграційних процесів, потреба розвитку та поширення української культури та мови у світовому масштабі, зумовили розробку правового статусу закордонних українців, важливим елементом забезпечення та гарантування якого є діяльність Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади.

Забезпечення ефективної діяльності Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади має важливе значення для практичного захисту та забезпечення реалізації прав закордонних українців. Доцільним є активізація діяльності Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади щодо повернення на історичну Батьківщину закордонних українців, особливо в контексті сучасної демографічної кризи в Україні.

Існують перспективи подальших наукових досліджень у даному напрямку, зокрема, щодо: покращення співпраці органів публічної влади України та неурядових організацій закордонних українців; перспектив розвитку електронного врядування для закордонних українців за законодавством України; розвитку законодавства України з питань закордонних українців.

Отже, у даній статті охарактеризовано проблематику Національної комісії з питань закордонних українців як уповноваженого органу публічної влади.

Література

1. Алмаші М. Правове регулювання міграції в Україні / М. Алмаші // Міграція і толерантність в Україні: Зб. ст. - за ред. Я. Пилинського. - К.: Стилос, 2007. - С. 76.

2. Лабенська Л.Л. Конституційно-правовий статус закордонних українців: питання практичної реалізації / Л.Л. Лабенська, К.О. Заслонова // Право і суспільство. - 2015. - №1. - С. 21 - 26.

3. Фурдик Т.М. Правовий статус закордонних українців: теоретичні аспекти / Т.М. Фурдик // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». - 2014. - Випуск 5. - Том 1. - С. 131 - 135.

4. Попок А.А. Проблеми унормування правового статусу закордонного українця / А.А. Попок [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://academy.gov.ua/ej/ej1/txts/POPOK.htm

5. Міграція в Україні: факти і цифри 2016 / [упоряд. О Малиновська]. - К.: Представництво МОМ в Україні, 2016. - 32 с.

6. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - Ст. 131.

7. Про закордонних українців: Закон України від 4 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 25. - Ст. 343.

8. Рекомендації парламентських слухань на тему: «Актуальні питання зовнішньої політики України» 7 грудня 2016 року: Схвалено Постановою Верховної Ради України від 24 травня 2017 року № 2069-УШ [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2069-19

9. Про утворення національної комісії з питань закордонних українців: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. № 1024 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 32. - Ст. 2151.

10. Положення про національну комісію з питань закордонних українців: затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. № 1024 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1024-2004-п

11. Склад Національної комісії з питань закордонних українців: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. № 1024 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1024- 2004-п

12. В МЗС України відбулося XXVII засідання Національної комісії з питань закордонних українців [Текст] [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ ua/press-center/news/43065-v-mzs-ukrajim-vidbulosya-xkhvii- zasidannya-nacionalynoji-komisiji-z-pitany-zakordonnih- ukrajinciv

13. В МЗС України відбулося чергове засідання Національної комісії з питань закордонних українців [Текст] [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/ press-center/news/44244-v-mzs-ukrajim-vidbulosya-chergove- zasidannya-nacionalynoji-komisiji-z-pitany-zakordonnih- ukrajinciv

14. Порядок оформлення і видачі посвідчення закордонного українця: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1531 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 46. - Ст. 3020.

15. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 13. - Ст. 65.

16. Щодо припинення статусу закордонного українця Н.П. Яндаровій [Текст] [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/news-feeds/foreign-offices-news/53552- shhodo-pripinennya-statusu-zakordonnogo-ukrajincya- npjandarovij

Размещено на Allbest.ru