Типологія функцій державного кордону: аналіз існуючих досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля»

Типологія функцій державного кордону: аналіз існуючих досліджень

Typology of functions of state border: the analysis of existing researches

Шкабаро B.M., кандидат юридичних наук, доцент кафедри права

Анотації

Стаття присвячена дослідженню функцій державного кордону. У статті досліджено наявні типології функцій державного кордону. Визначені функції кордонів. Розкритий зміст кожної функції. Проведений аналіз співвідношення та ролі функцій державного кордону.

Ключові слова: держава, державний кордон, функція, територія держави, роль державного кордону.

Статья посвящена исследованию функций государственной границы. В статье исследованы существующие типологии функций государственной границы. Определены функции границ. Раскрыто содержание каждой функции. Проведен анализ соотношения и роли функций государственной границы.

Ключевые слова: государство, государственная граница, функция, территория государства, роль государственной границы.

The article is devoted to the research of functions of state border. The existing typologies of functions of state border were educed. It was found the functions of borders. The description of each function was done. The correlation and role functions of state border were analyzed.

Key words: state, state border, function, territory of state, role of state border.

Вступ

Постановка проблеми. Державний кордон є невід'ємним атрибутом держави і одним із головних параметрів території держави. Чітке визначення та встановлення державного кордону є одним із найважливіших питань у здійсненні зовнішньої державної політики, що не є винятком і для незалежної України. Питання формування державних кордонів завжди викликало чималу зацікавленість наукових і громадсько-політичних кіл, а останнім часом в Україні набуло особливого значення та звучання.

Стан дослідження. Державний кордон є об'єктом дослідження декількох наук: історії, політичної географії, геополітики, політології, економіки, юриспруденції тощо. Деякі питання щодо визначення поняття та дослідження значення державного кордону знайшли своє висвітлення в роботах І. Адамчука, С. Бабуріна, М. Байму- ратова, Ю. Барсегова, Л. Волової, Б. Клименка, Д. Левіна, О. Малиновського, А. Мостиського, А. Порка, Е. Пуш- міна, Ю. Скуратова, П. Смоленського, Т. Цимбалістого, Т. Цимбровського, А. Щербакова та інших. Питання функцій державного кордону в основному були предметом політико-географічних досліджень. Цьому питанню приділяли увагу такі вітчизняні та закордонні вчені: С. Дми- трієва, В. Колосов, П. Маслак, М. Мироненко, Р. Туров- ський, Р. Ратті, І. Студенніков та інші.

Комплексного дослідження функцій державного кордону та їх видів у вітчизняній юридичній конституційній науці не існує. На відміну від інших проблем теорії конституційного права, проблеми функцій державного кордону залишаються майже зовсім недослідженими як у вітчизняній, так і в закордонній юридичній конституційній науці. Все зазначене свідчить про актуальність обраної теми.

Метою статті є дослідження видів функцій державного кордону. Для досягнення поставленої мети передбачається виконання таких завдань: дослідження наявних типологій функцій державного; визначення функцій державного кордону та розкриття їхнього змісту; проведення аналізу співвідношення та ролі функцій державного кордону.

Виклад основного матеріалу

Проблема функцій державного кордону є однією з найважливіших і найскладніших. Формою прояву кордону держави є його функції. Роль, природа, значення та призначення цього державно-правового та політичного явища розкривається саме через його функції. Під функціями державного кордону умовно необхідно розуміти роль, яку виконує державний кордон щодо державної території та всієї держави, а також у забезпеченні державних і суспільних потреб.

Нами вже зазначалося, що функції державного кордону досліджувалися переважно в географічній науці. Вивчення функцій державного кордону знаходить своє місце в географічній лімології (науці про кодони) [1; 2; 3], дослідженнях із геополітики та політичної географії [4; 5], вітчизняних і закордонних наукових працях щодо транскордонного співробітництва [6; 7;8].

Науковими дослідженнями визначена ціла множинність функцій, що виконує державний кордон. У системі географічних наук виділяють бар'єрну, контактну та фільтруючу функції. Такий підхід давно знайшов своє відображення в географії [9, с. 40]. У сукупності ці функції державного кордону називають основними [10, с. 61-66; 3, с. 16].

У наукових джерелах виділяють також функції віддзеркалення, регулювання, відділення та порівняння [2, с. 305-307; 3, с. 16], які називають додатковими функціями державного кордону [10, с. 61-66].

Зазначені основні та додаткові функції в наукових джерелах деякі дослідники називають міжнародно-політичними функціями державного кордону [11, с. 90-99].

Вважається, що, на відміну від додаткових, основні функції виключають одночасну наявність одна одної, але відображають еволюцію розвитку прикордонних відносин [10, с. 61], а додаткові функції дозволяють більш ретельно встановити зв'язок між основними функціями державного кордону й окремими процесами та явищами в державі [10, с. 65].

С. Дмитрієва бар'єрність і контактність відносить до головних функціональних характеристик кордону. На думку вченого, бар'єрність кордону визначається сукупністю умов і чинників, що ускладнюють транскордонне сполучення. Класифікуючи чинники, що створюють такі ускладнення, С. Дмитрієва виділяє бар'єрність ландшафтну (наявність істотних перешкод), демографічну (слабка заселеність прикордонних територій, що знижує інтенсивність транскордонної взаємодії), комунікаційну (слабка розвиненість транскордонних комунікаційних шляхів), адміністративно-правову (дія інститутів чи норм, що ускладнюють транскордонне сполучення), соціокультурну (відмінності, що створюють для більшості представників однієї держави несприятливе або чуже соціокультурне середовище), економічну (що пов'язана з ускладнюючими транскордонне сполучення відмінностями в економічному режимі сусідніх держав або іншими чинниками, що створюють несприятливі умови для транскордонної взаємодії у сфері економіки) та інші різновиди. У багатьох випадках бар'єрність є умовною, ставлячи різні за складністю перепони перед різними видами транскордонного сполучення [3, с. 84].

Контактність як одну з головних функціональних характеристик державних кордонів С. Дмитрієва розуміє як сукупність умов і чинників, що сприяє транскордонному сполученню, розвитку взаємовигідних економічних і культурних зв'язків, виражається в провідності національних кордонів для переміщення через них товарів, людей, фінансів, інформації. Ця дослідниця зазначає, що контактність державних кордонів обумовлена: 1) ступенем лібералізації зовнішніх гуманітарних і економічних зв'язків, що регулюються нормативно-правовими актами; 2) розвиненістю інститутів, що забезпечують двосторонні та багатосторонні міжнародні зв'язки (торгові палати і представництва, двосторонні комісії, ради, фонди, асоціації та інші структури зі сприяння розвитку міжнародних економічних і гуманітарних контактів, консалтингові й посередницькі компанії тощо); 3) рівнем розвитку прикордонної інфраструктури (транспортної, митної, туристичної та іншої); 4) рівнем економічного розвитку прикордонних територій і характером їх участі в міжнародних зв'язках [3, с. 90].

На думку О. Малиновської, пропускаючи корисні для національної економіки комунікації із зовнішнім світом і затримуючи негативні й шкідливі, державні кордони впливають на геополітичну ситуацію в регіоні, внутрішню і зовнішню політику держави, множину структур господарства країни та розвиток господарства в прикордонних районах. Через певне співвідношення комунікаційної та бар'єрної функцій державних кордонів встановлюється взаємозв'язок між внутрішнім і міжнародним поділом праці, відбувається взаємодія національного господарства певної країни з господарствами інших країн. Діалектична взаємодія бар'єрної та комунікаційної функцій державного кордону відображає перебіг таких процесів: з одного боку, це об'єктивна необхідність вільного поступу на шляху входження економіки країни в систему міжнародного поділу праці, залучення її у світові інтеграційні процеси, з другого - необхідність захищати національні інтереси держави [12, с. 8].

На думку Я. Верменич, кордон виступає водночас як бар'єр і як зона контакту. За допомогою візових і митних бар'єрів держави захищають власні економічні інтереси й національну безпеку, і тоді на перший план виступає бар'єрна функція кордону. Але кордони мають бути достатньою мірою проникними для людей, товарів, інформації, фінансових потоків; у цьому разі виявляється задіяною насамперед їхня контактна функція [13, с. 34]. Бар'єрна функція кордону сильніша, якщо вона розділяє військово-політичні чи економічні блоки [14, с. 327]. У зв'язку із процесами глобалізації контактна функція кордонів активізується, тому головною проблемою стає не локалізація лінії кордону, її демаркація і делімітація, а функціональне призначення [15, с. 266]. Існування функції кордону як бар'єра і постійно зростаюча роль транскордонного співробітництва є результатом багатьох складних процесів, що відбуваються останнім часом у світі, до яких відносять: процес демократизації суспільно-економічного життя в Україні, підписання Україною Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом (далі - ЄС); швидкі темпи зростання інтенсивності міжнародних контактів практично в усіх галузях суспільно-економічного, політичного, культурного життя тощо; ліквідація внутрішніх кордонів ЄС; створення наднаціональних структур [16, с. 237; 17, с. 209]. Ці процеси рішуче впливають на зміну функцій кордону.

Сьогодні за умов процесу поглиблення та розширення європейської інтеграції роль і значення кордонів в Європі поступово змінюються. Більш рельєфно це простежується в зміні домінування тих чи інших функцій кордону, в даному разі - у домінуванні функцій контактного характеру кордонів, їхньої «прозорості», «транспарентності» всередині Європи, і посиленням бар'єрної функції кордонів на нових межах Євросоюзу [18, с. 142].

Цікаво, що на необхідності підтримання балансу між контактною та бар'єрною функцією акцентувалася увага на міждержавному рівні. Модельним законом про державний кордон передбачено окрему статтю - ст. 2 «Функції державного кордону», якою визначено, що організація функціонування державного кордону здійснюється шляхом підтримання належного балансу між контактною та бар'єрною функцією державного кордону в інтересах захисту суверенітету й економічної безпеки держави, активізації зв'язків її економіки зі світовим господарством, забезпечення захисту прав громадян, господарюючих суб'єктів, державних органів і дотримання ними обов'язків у сфері прикордонної безпеки, а також захисту держави від негативних транскордонних потоків і протидії загрозам безпеці держави в прикордонній сфері [19]. державний кордон лімологія

Деякі науковці зазначають, що державні кордони виконують важливу функцію, вони потрібні як фільтри, мембрани, що регулюють відносини між сусідами, оскільки глибокі політико-культурні відмінності між країнами світу не дозволяють відмовитися від кордонів через ризики втрати національної ідентичності, економічного занепаду, росту злочинності та ін. Світ занадто неоднорідний, щоб відмовитися від таких фільтрів [2].

Будь-який географічний кордон виконує контактні й бар'єрні функції, питання тільки в їх співвідношенні. Кордон має вибіркову проникність: для деяких потоків (категорій людей, товарів тощо) він прозорий, для інших, навпаки, є непереборним бар'єром. Інакше кажучи, кордон фільтрує потоки [2, с. 305]. Фільтруюча функція полягає в прозорості кордонів для одних потоків (категорій людей, товарів) і, навпаки, непрозорості для інших, тобто кордон регулює потоки на свою територію і зовні [3, с. 16].

Основоположні дослідження додаткових функцій державного кордону проведено в географічній науці. Так, відображення розуміється як відтворення у функціях кордонів особливостей політичного ладу, державного устрою, рівня економічного, соціального і культурного розвитку країни. Насправді, режим і функції кордону більшою або меншою мірою відповідають ідеології, стратегічним цілям і економічним можливостям країни на світовому ринку та ринку своїх сусідів. Країни з тоталітарними режимами зазвичай мають кордони з яскраво вираженими бар'єрними функціями (так звані фронтальні), що мають сакральний характер («ми» і ворожа решта світу), з особливим режимом прикордонної зони [2, с. 305].

Функція відділення полягає в диференціації однієї етнічної, соціальної чи культурної групи від іншої, збереженні й підтримці відмінностей і різноманітності [2, с. 305]. Регулююча роль кордону полягає в підтримці певного економічного режиму, рівноваги на державній території. Функція зіставлення виражається в тому, що існування кордонів дозволяє підтримувати у світових економічних та інших відносинах елементи конкуренції, зокрема, зіставляти стримування, переваги і невигоди виробництва тих чи інших товарів у різних країнах [2, с. 307].

Чималу увагу функціям державного кордону приділено в наукових роботах із транскордонного співробітництва. Найбільш повно, на думку Н. Мікула та В. Толкованова [20, с. 23], це висвітлено в дослідженнях І. Студеннікова [б], який спирається на типологізацію функцій кордону відомого швейцарського фахівця з питань розвитку прикордонних регіонів і транскордонного співробітництва Реміджіо Ратті [7].

За типологією Р. Ратті, «кордон містить подвійну концепцію: водночас він може слугувати чинником, що розділяє різні політично-інституціональні системи, і чинником, що забезпечує контакт між різними соціальними колективами». У першому випадку задум полягає у створенні «лінії розподілу, типової для історичної фази, відомої як Європа держав». У класичному розумінні кордону він виконує функцію «легального контролю, коли його лінія призначена чітко розмежовувати території, що є суб'єктами різних національних законодавств і різних правових систем». Цю функцію Р. Ратті характеризує як «фільтруючу», метою якої є досягнення контролю й управління контактами і зв'язками вздовж кордону. Характеризуючи кордон як «чинник контакту», Р. Ратті зазначає, що в такому разі він «радше не лінія, а функціональний простір», де стикаються «різні суспільства та колективи, - і тут цілком доцільно говорити про транскордонні регіони». Отже, виконуючи водночас розділяючу і контактну функції, кордони, згідно з подальшою типологізацією Р. Ратті, виконують роль бар'єра (превалюючими є чинники відокремлення і закритості, також ефект економічної ізольованості), фільтра (кордон загалом є відкритим, але виконує фільтруючі функції згідно із завданнями національної політики) і, зрештою, відкритий кордон, де домінуючою є контактна функція і здійснюється транскордонне співробітництво як складник інтеграційного процесу [6, с. 138-139].

Існують й інші підходи до класифікації функцій державного кордону.

Так, на думку польського географа Томаша Коморніцького, у широкому розумінні кордони мали та мають три основні функції: військову (бар'єр для іноземної військової агресії); економічну (бар'єр для вільного руху товарів); цивільну (бар'єр для вільного переміщення людей) [8, с. 25]. Аналізуючи зміни функцій кордонів у Західній і Центрально-Східній Європі, вчений зазначає, що одними з найбільш суттєвих показників, які характеризують кордон, зокрема, в інтеграційних процесах, є його рівень проникності та пропускна здатність. Т. Коморніцький, досліджуючи просторову диференціацію проникності європейських кордонів, виділяє шість фаз змін функціональності кордонів: 1 - залишається мілітарна функція кордону, водночас зростає значення суспільно-економічної функції; 2 - атрофія мілітарної функції за стабільності функцій економічної (мита) і суспільної (паспорти, візи); 3 - економічні та суспільні функції кордонів втрачають значення через лібералізацію закордонної торгівлі та паспортної політики. Однак залишаються функції віз, контролю за пересуванням через кордон осіб і товарів; 4 - подальша лібералізація товарного обороту, а також запровадження безвізового переміщення з дотриманням відносного контролю за переміщенням через кордон осіб і товарів; 5 - цілковита лібералізація товарного обороту, а також повна свобода переміщення через кордон із дотриманням спрощеного й обмеженого контролю кордону; 6 - цілковита ліквідація контролю кордону, а переміщення через нього може відбуватися в будь-якому місці та в будь-який час [17, с. 209].

У наукових джерелах існує також інший поділ функцій державного кордону. Виділяється політична функція (лінія розмежування національних суверенітетів), оборонна функція, воєнно-стратегічна функція [5]. У науковій літературі можна зустріти думку, що сьогодні якість кордону виражається не в категоріях стратегічної цінності прикордонної лінії міри укріплення кордону, а в категоріях силового потенціалу, який примикає до кордону території. Зазначається, що державні кордони виконують передусім функцію гаранта національної безпеки й передбачають: обмеження чи повну заборону в'їзду в країну емігрантів; обмеження чи заборону виїзду за кордон власних громадян; здійснення контролю за санітарним станом міжнародних пасажирських перевезень; арешт злочинців і осіб, що переховуються від правосуддя; затримку осіб, які мають нелегальний бізнес; стягування мита; контроль за польотами в повітряному просторі над усією національною територією.

Французький політолог і дипломат Мішель Фуше вважав, що кордони виконують три тісно пов'язані функції:

1) кордони встановлюють межі державного суверенітету;

2) вони розділяють у просторі символічні співтовариства, тобто держави, кожна з яких має власний прапор, гімн, історію, інститути, що породжують для її громадян специфічні права й обов'язки; 3) кордони розділяють у просторі своє (тобто національну територію) та чуже (сусідню державу, а потім і весь світ) [21, с. 74-75].

Зрозуміло, що функції кордону не є стабільними, вони підвладні змінам. На думку О. Долгова, функції державних кордонів України в минулому впливають на їх сучасне визнання. Ділянки державного кордону переживають різні рівні трансформації. Західні кордони розвивають досвід політичного кордону, якій був їм притаманний за радянськіх часів. Східні - перебувають у процесі набуття цього досвіду. На відміну від західних, східні кордони виконують функції чинника процесу самовизначення. Реалізація українського проекту нації - держави припадає на час трансформацій, коли європейські держави делегують частини суверенітету заради вигод інтеграції. За цим, з одного боку, Україна прагне віднайти суб'єктність в Європі, позначивши її межами - стабільними державними кордонами. З іншого боку, вона прагне інтегруватися до Європейських структур, зробити кордони прозорими й умовними [22, с. 11].

Кордони є складним суспільним явищем, пов'язаним із фундаментальними основами політико-територіальної організації суспільства. На думку О. Цвєткової, зміна функцій кордонів є важливим показником соціально-економічної територіальної диференціації та інтеграції [23, с. 12].

Як зазначає відомий дослідних державних кордонів В. Колосов, значення кордону в житті людей неможливо зрозуміти без аналізу його ролі в суспільній свідомості, самоідентифікації людини з територіями різного рангу (країною, регіоном, місцевістю). Функції та значення кордонів у житті держави і суспільства - предмет і результат дискусій та компромісів. Роль кордонів по-різному інтерпретується різними соціальними групами. Соціальні уявлення про кордони багато в чому морфологізовані та є найважливішим елементом етнічної та політичної (національної) ідентичності. Морфологія і функції державних кордонів залежать від лояльності громадян своїй державі, а вона - від етнічної та політичної ідентичності населення з обох сторін кордону. Проблема ідентичності нерозривно пов'язана з аналізом функцій держави. Із цього випливає проста політична формула: якщо немає стабільної політичної ідентичності, немає й стійких кордонів, стабільної території, немає стабільної держави або іншої політичної одиниці загалом [1,с. 45-47].

Висновки

Державний кордон виконує чималу кількість функцій. Більшість дослідників виділяють бар'єрну, контактну та фільтруючу функції, функції віддзеркалення, регулювання, відділення та порівняння. Це традиційний, класичний підхід до типології функцій державного кордону, але цей перелік не є вичерпним. У наукових дослідженнях визначено політичну, економічну, цивільну, військову, оборонну функції тощо. Функції державних кордонів країн світу залежать від ідеології, стратегічної мети й економічних можливостей. За допомогою функцій, що притаманні державному кордону, розкривається природа, значення та роль самого державного кордону.

Список використаних джерел

1. Колосов В. Теоретическая лимология: новые подходы / В. Колосов II Международные процессы. - 2003. -№3,- С. 44-49.

2. Колосов В., Мироненко Н. Политика и политическая география / В. Колосов, Н. Мироненко. - Москва : Аспект Пресс, 2001. - 479 с.

3. Дмитриева С. Лимология : [учебное пособие] / С. Дмитриева. - Воронеж : Издательско-полиграфический центр Воронежского государственного университета, 2008. - 112 с.

4. Туровский Р. Политическая география : [учебное пособие] / Р. Туровский. - Москва ; Смоленск : Изд-во СГУ, 1999 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://nashaucheba.ru/v57985/?cc=1&page=5.

5. Шульга М. Геополітика [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.djerelo.com/politology/128-geopolituka-shulga/ 8523-06-kordon-vyznachennya-vydy-fynkc%D1%96yi-problema-yakost%D1%96.html.

6. Студенніков І. Транскордонне співробітництво та його місце в реґіональному розвитку / І. Студенніков II Регіональна політика в країнах Європи : уроки для України / за ред. С. Максименка. - К. : Логос, 2000. -171 с.-С. 138-170.

7. Ratti Remigio. Borders and Regionsin a Changing Europe - a Theoretical Framework / Remigio Ratti II Regional Contact. - 1997. - №12.-P. 32-40.

8. Komornitcki T. Granice Polski. Analizazmianprzenikalnosci w latach 1990-1996 / T. Komornitcki. - Warsaw : PAN, IgiPZ, 1999. -347 s.

9. Географические границы / под ред. Б. Родомана, Б. Эккеля. - М. : Изд-во МГУ, 1982. - 128 с.

10. Купрієнко Д. Державна територія і державний кордон : [навчальний посібник] / Д. Купрієнко, Ю. Дем'янюк, О. Діденко. - Хмельницький : Видавництво НАДПСУ, 2014. - 256 с.

11. Папіш Н., ФедуньО. Динаміка міжнародно-політичних функцій українсько-польського державного кордону / Н. Папіш, О. Федунь// Вісник Львівського університету. Серія «Міжнародні відносини». - 2015. - Вип. 27. -Ч.З.- С. 90-99.

12. Малиновська О. Політико-географічні аспекти формування та функціонування західного державного кордону України : автореф. дис.... канд. геогр. наук : спец. 11.00.02 «Економічна та соціальна географія» / О. Малиновська ; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - К., 2002. -19 с.

13. Верменич Я. Історична лімологія : проблеми концептуалізації / Я. Верменич II Регіональна історія України : збірник наукових статей. -2011. - Вип. 5. -С. 29-48.

14. Долгов О. Основні підходи до аналізу процесів формування та еволюції політичних кордонів / О. Долгов II Актуальні проблеми політики. -2014. - Вип. 51.-С. 322-330.

15. Долматов І. Державні кордони в контексті лімології/1. Долматов //Актуальні проблеми держави і права : збірник наукових праць. - Вип. 42. - Одеса : Юридична література. - 2008. - С. 263-268.

16. Альдикенова С. та інші. Трансформація функцій кордонів у прикордонних територіях / С. Апьдикенова, А. Голіков, Н. Гончаренко, О. Ханова II Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія «Економічні науки». - 2009. - Вип. 24. С. 237-243.

17. Журба І. Інтеграційна складова кордону в умовах розширення Європейського союзу /1. Журба// Вісник Хмельницького національного університету. - 2014. -№5.-Т. 1.-С. 208-213.

18. Кіш Є. Концептуальні засади лімології: проблематика кордонів Європи / Є. Кіш II Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія». -2012. - Вип. 29. -С. 140-144.

19. Модельный закон о государственной границе, принят на тридцать пятом пленарном заседании Межпарламентской Ассамблеи государств-участников СНГ (постановление № 35-9 от 28 октября 2010 г.) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_n21.

20. Мікула Н., Токованов В. Транскордонне співробітництво. - Київ : Ввидавництво «Крамар», 2011. -259 с.

21. Foucher М. Europa Kцztarsasag. Tфrtйnelmek йs geografiak kцzцtt / M. Foucher. - Budapest : Napvilagkiado, 1999. - 145 old.

22. Долгов О. Національне самовизначення територіально-політичних систем в контексті політичної лімології : автореф. дис.... канд. політ, наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / О. Долгов ; Миколаївський держ. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили. - Одеса, 2005. - 18 с.

23. Цветкова О. Территория и границы : внутристрановое и межрегиональное измерение / О. Цветкова. - М. : Логос, 2014. -132 с.

Размещено на Allbest.ru