Способи виявлення та порядок фіксації корупційних проявів та фактів адміністративної корупції суб’єктами приватної детективної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Способи виявлення та порядок фіксації корупційних проявів та фактів адміністративної корупції суб'єктами приватної детективної діяльності

Виконала:

Сіренко Д.О.

Стаття присвячена можливій участі суб'єктів приватної детективної діяльності у протидії адміністративним правопорушенням, пов'язаним із корупцією. Автором здійснено аналіз ключових положень чинного законодавства України та визначено передумови та підстави здійснення приватної детективної діяльності в межах протидії адміністративним правопорушенням у корупційній сфері.

Ключові слова: адміністративні правопорушення, корупція, передумови, підстави, приватна детективна діяльність, законодавство, договір.

Статья посвящена возможному участию субъектов частной детективной деятельности в противодействии административным правонарушениям, связанным с коррупцией. Автором осуществлен анализ ключевых положений действующего законодательства Украины и обозначены предпосылки и основания для осуществления частной детективной деятельности в рамках противодействия административным правонарушениям в сфере коррупции.

Ключевые слова: административные правонарушения, коррупция, предпосылки, основания, частная детективная деятельность, законодательство, договор.

The article is devoted to the possible participation of subjects of private detective work to counter administrative offense related to corruption. The author analyzes the key provisions of the current legislation of Ukraine and defined prerequisites and grounds implementation of private detective work within an administrative offense in combating corruption field.

Key words: administrative offense, corruption, conditions, grounds,

Постановка проблеми

Сьогодні корупція з однією з найбільших внутрішніх загроз України, яка в сучасних умовах гальмує розвиток економіки та громадянського суспільства, навіть більше - несе загрозу самій національній безпеці нашої держави. «Рівень корупції є своєрідним показником морального стану суспільства загалом та кожної особи зокрема. Може з'явитися ілюзія, що корупція полегшує життя, але вона повільно руйнує суспільний організм та сернд людей» [1].Такі добре відомі всім поняття, як «магарич», «хабар», «вирішення питання», «кумівство», які безумовно є корупційними проявами, на думку більшості населення країни, взагалі не містять нічого протизаконного. Подібна ситуація не може не викликати занепокоєння в європейської спільноти, членом якої прагне бути Україна.

На нашу думку, одним зі шляхів подолання адміністративної корупції в Україні могло би стати залучення суб'єктів приватної детективної діяльності на договірних засадах до співпраці, зокрема, з Національним агентством із питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) - центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Підтримує подібну думку і більшість опитаних фахівців у галузі права та працівників приватних охоронних підприємств, більшість яких (68%) висловилися за взаємодію Національного агентства із суб'єктами приватної детективної діяльності, оскільки адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, в основному мають латентний характер, що значно ускладнює їх викриття відкритими (гласними) методами.

Таким чином, актуальність статті полягає, насамперед, у створенні нового ефективного механізму у боротьбі з адміністративними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, на основі взаємодії державного органу виконавчої влади - Національного агентства - та суб'єктів приватної детективної діяльності.

Метою статті є визначення порядку виявлення та фіксації корупційних проявів та фактів адміністративної корупції суб'єктами приватної детективної діяльності в межах взаємодії з Національним агентством щодо запобігання адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

1) встановити можливі способи та прийоми виявлення корупційних проявів та фактів адміністративної корупції суб'єктами приватної детективної діяльності, передбачені чинним законодавством;

2) визначити порядок фіксації фактів адміністративної корупції та її проявів суб'єктами приватної детективної діяльності в межах взаємодії з Національним агентством щодо запобігання адміністративним правопорушенням, пов'язаним із корупцією.

Об'єктом дослідження є порядок виявлення та фіксації корупційних проявів та фактів адміністративної корупції суб'єктами приватної детективної діяльності в межах взаємодії з Національним агентством щодо запобігання адміністративним правопорушенням, пов'язаним із корупцією.

Предметом дослідження є національне законодавство, що встановлює адміністративну відповідальність за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, а також законодавство про запобігання корупції та законодавство про приватну детективну (розшукову) діяльність.

Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань у статті були використані такі наукові методи, як логіко-юридичний, статистичний, порівняльно-правовий та герменевтичний, а також методи системного аналізу та моделювання.

Виклад основного матеріалу

Маючи високий рівень латентності, адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, становлять найбільшу суспільну небезпечність, оскільки вони приводять, насамперед, до дезорганізації управлінської діяльності, підриву авторитету органів влади й управління. Отже, вкрай важливим сьогодні видається відшукання нових ефективних механізмів протидії фактам вчинення адміністративних корупційних деліктів та запобігання їх проявам.

Одним із таких новітніх механізмів ми вважаємо взаємодію суб'єктів приватної детективної діяльності з Національним агентством у межах запобігання адміністративним правопорушенням, пов'язаним із корупцією.

Початковим моментом, відправною точкою перед початком здійснення приватних детективних (розшукових) заходів, як і в будь якій іншій діяльності з надання певних послуг, є бесіда із замовником та укладення двостороннього письмового договору про надання приватних детективних (розшукових) послуг.

Разом із замовником приватному детективу слід обговорити низку конкретних та практичних питань майбутнього завдання. Вже з цього моменту слід подбати про конспірацію. Всі зустрічі з замовником слід проводити у таких місцях, які би зводили до мінімуму можливість зустрічі приватного детектива та клієнта замовника з небажаними свідками з числа колег по роботі, сусідів, родичів або просто знайомих людей. У цьому разі влучною є давня приказка: «Там, де знають троє - знають всі!»

Уклавши письмовий договір, суб'єкт приватної детективної діяльності отримує всі законні підстави для пошуку, збирання, фіксації інформації про наявність корупційних проявів та з'ясування різних обставин, що пов'язані з ними, зокрема: 1) встановлює причини, що привели до наявності корупційних проявів; 2) встановлює очевидців, які можуть стати свідками в майбутньому (під час складання уповноваженими особами адміністративного протоколу або в суді);

3) встановлює інших осіб, які можуть бути причетні до відповідної протиправної діяльності (близькі родичі, друзі тощо); 4) з'ясовує законність джерел прибутку особи, яку перевіряють, якщо в замовника існує сумнів щодо достовірності даних, вказаних у декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація); 5) наявність у особи рухомого/ нерухомого майна, якщо в замовника виник сумнів щодо достовірності вказаних у Декларації даних.

Після того, як приватний детектив з'ясував характер послуг, які від нього хоче отримати замовник, та уклав договір про надання приватних детективних (розшукових) послуг, він повинен розробити план приватних детективних (розшукових) заходів. Слід виключити планування таких завдань, вирішення яких протирічить чинному законодавству. Від того, наскільки ретельно сплановане й організоване завдання, значною мірою залежить успіх майбутнього завдання.

Передусім мають бути чітко визначені цілі та завдання майбутньої операції, строки її виконання, а також передбачений порядок дій учасників на всіх етапах виконання комплексного завдання в різних ситуаціях. Насамперед повинні бути чітко сплановані та відпрацьовані дії двох ключових учасників - приватного детектива та виконавця (довіреної особи). Приватний детектив повинен передбачити можливі позаштатні та надзвичайні ситуації, порядок своїх дій за умови їх виникнення.

Розробивши план приватних детективних (розшукових) заходів та визначившись із основним виконавцем майбутнього завдання, приватний детектив переходить безпосередньо до головної стадії - отримання інформації, що становить інтерес для замовника.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 проекту Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» № 3427 від 28.12.2015 року, про який ми згадували вище, «приватна детективна (розшукова) діяльність здійснюється з метою пошуку, збирання та фіксації інформації, розшуку предметів, майна, людей і тварин, встановлення фактів та з'ясування різних обставин на замовлення замовника та згідно з договором про надання приватних детективних (розшукових) послуг» [2].

У разі співпраці з Національним агентством перше як раз є замовником, натомість виконавцем відповідних послуг є суб'єкт приватної детективної діяльності - приватний детектив або приватне детективне агентство (підприємство).

Уч.З ст. 12 Законопроекту визначено види приватних детективних (розшукових) послуг, які можуть надаватися суб'єктами приватної детективної діяльності, зокрема:

1) збирання, фіксування та дослідження відомостей, необхідних для розгляду справ у адміністративному судочинстві, на договірній основі із сторонами судового процесу;

2) пошук і збір даних, які можуть бути приводом або підставою для звернення замовника приватних детективних послуг до правоохоронних органів або до суду з метою захисту його законних прав та інтересів та 3) виявлення фактів незаконного (несанкціонованого) збирання з метою розголошення або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю замовника, або їх розголошення, а також фактів незаконного (несанкціонованого) збирання конфіденційної інформації стосовно фізичних осіб.

Суб'єкти приватної детективної (розшукової) діяльності можуть надавати інші детективні послуги, не заборонені законодавством (ч. 4 ст. 12 Законопроекту) [2].

Виходячи з положень цієї статті, виявлення інформації як розшуковий процес включає в себе такі елементи, як пошук, збір та фіксація (відомостей, фактів або даних).

Таким чином, способами виявлення корупційних проявів та фактів адміністративної корупції суб'єктами приватної детективної діяльності, передбаченими чинним законодавством, є: 1) пошук; 2) збирання та 3) фіксування інформації (відомостей), що становлять інтерес для замовника.

Як правило, пошук інформації відбувається у трьох напрямах: 1) пошук відомостей про джерело; 2) пошук самого джерела та 3) пошук фактичних даних (відомостей), що містяться в інформаційних джерелах - збирання інформації (наприклад, відомості про певні події або обставини, технічні характеристики предметів, властивості речовин і матеріалів, біографічні дані з життя людей тощо).

Традиційними джерелами інформації приватного детектива є люди та документи. Передусім, це особи (носії інформації), які володіють відомостями про факти та події, що цікавлять приватного детектива, офіційні представники підприємств, установ, організацій, спеціалісти у тій чи іншій сфері, а також правопорушники, які мають відношення до конкретних фактів та подій.

Особливий інтерес становлять особи, які мають доступ до відомостей, що цікавлять приватного детектива (спілкуються з обізнаними людьми, розробляють або оформлюють відповідні документи, працюють з ними).

Збирання інформації вимагає від суб'єкта приватної детективної діяльності застосування відповідних професійних вмінь та навичок. У цьому разі застосовуються такі методи, як опитування, спостереження, надання відповідних запитів до підприємств, установ, організацій, моніторинг соціальних мереж в інтернеті тощо. При цьому збирання інформації може бути як гласним (без приховування мети), так і негласним (шляхом приховування мети). Прикладом негласного збирання інформації може бути усне опитування особи (із застосуванням легенди), візуальне спостереження за особою, річчю або місцем та ін.

Таким чином, на нашу думку, способами виявлення корупційних проявів та фактів адміністративної корупції суб'єктами приватної детективної діяльності слід вважати комплекс приватних детективних (розшуко- вих) дій гласного і негласного характеру, які полягають у пошуку, збиранні, фіксуванні та дослідженні інформації (відомостей), що становить інтерес для замовника.

Після того, як суб'єкт приватної детективної діяльності знайшов та зібрав інформацію (фактичні дані), яка становить інтерес для замовника, він повинен правильно її зафіксувати, тобто здійснити всі необхідні заходи з її збереження.

Під фіксацією інформації (відомостей) слід розуміти певні дії приватного детектива, спрямовані на її збереження шляхом перенесення (фіксації) на відповідний носій - папір, цифровий диктофон, фотоапарат чи відеокамеру, магнітну плівку, оптичний диск тощо.

Як правило, існує два способи фіксації інформації - гласний (без приховування засобів фіксації) та негласний (із застосуванням спеціальних технічних засобів негласного характеру - малогабаритної фото-, відеокамери, спрямованого мікрофону тощо). Прикладом гласної фіксації інформації може бути запис відомостей у блокнот (зошит) або на диктофон під час опитування особи. Прикладом негласної фіксації інформації може бути прихована фото-, відеозйомка обставин, подій, що можуть становити інтерес для замовника.

Одним із найбільш важливих та пріоритетних напрямів приватної детективної діяльності є можливість застосування спеціальних технічних засобів суб'єктами цієї діяльності під час здійснення ними своїх повноважень.

Так, зокрема, у п. 9 ч. 1 ст. 12 Законопроекту вказується, що приватні детективи, приватні детективні підприємства (агентства) під час здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності мають право здійснювати кіно- і фотозйомку, відео- та аудіозапис, а також застосовувати інші технічні засоби, які не спричиняють шкоду життю та здоров'ю громадян, навколишньому середовищу, у службових та інших приміщеннях, за письмовою згодою власників цих приміщень [2].

Справа в тому, що переважна кількість заходів, які провадять суб'єкти приватної детективної діяльності, мають негласний характер. Неїласність у цьому разі означає неочевидність, скритність приватних розшукових дій, що провадяться, від осіб, які в них не беруть участь, але насамперед від об'єктів, щодо яких вони проводяться [3, с. 554].

Принцип скритності являється одним з головних принципів розвідки. Розвідка - невід'ємна складова приватної детективної діяльності. Процес здобуття інформації з напівлегальних (тим паче з нелегальних) джерел, безумовно, повинен мати конспіративний характер, оскільки законодавством заборонено збирати інформацію стосовно фізичних осіб [4, с. 160].

Так, у ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» зазначається, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження [5].

Отже, у будь-якому разі необхідна обов'язкова згода особи на збирання певної інформації відносно неї. Зрозуміло, що у разі, коли клієнт звертається до приватного детектива за послугою з вивчення конкурента, виконати таке замовлення без отримання інформаційного матеріалу просто неможливо. Тому вищевказана стаття Закону України «Про інформацію» в цій ситуації заздалегідь приречена на порушення з боку суб'єкта приватної детективної діяльності. Конспіративність означає, що здобуття інформації щодо конкурента повинно залишатися таємницею для нього. Скритність досягається легендуванням та таємністю заходів, використанням пасивних технічних засобів маскування, камуфлюванням спеціальних технічних засобів [4, с. 161].

Таким чином, як бачимо, здійснення розвідувальних заходів із здобуття інформації відносно особи, що перевіряється, без використання приватним детективом спеціальних технічних засобів майже неможливо. Відповідним чином, неможливим виявляється уникнення порушення законодавства в кожній конкретній ситуації.

У ст. 32 Конституції України вказується, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини [6, с. 12]. Відповідні обмеження щодо заборони втручання у приватне життя осіб визначені й іншими законодавчими актами України.

Особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування. корупція приватний детектив правопорушення

Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім'ї, які здійснюються на засадах, визначених у Сімейному кодексі України [7].

Водночас, здійснюючи у своїй професійній діяльності негласну кіно- і фотозйомку, відео- та аудіозапис осіб, стосовно яких здійснюється перевірка (п. 9ч. 1 ст. 12 Законопроекту), із використанням спеціальних технічних засобів з метою отримання інформації, що цікавить клієнта, приватний детектив вимушений порушувати цілу низку нормативно-правових актів національного законодавства.

Багато нарікань, до речі, сьогодні викликає питання придбання або використання спеціальних засобів отримання інформації. Справа в тому, що розвідувальні заходи, які проводить приватний детектив, є здебільшого заходами негласного (конспіративного) характеру, а отже, і спеціальні технічні засоби, які він використовує у своїй діяльності, повинні мати певні властивості (мати мініатюрні габарити, бути певним чином замасковані під різноманітні побутові пристрої тощо). У науці кримінального права подібні засоби визначені як спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (ст. 359 КК України).

Багато з перерахованих спеціальних технічних засобів саме й використовуються суб'єктами приватної детективної діяльності під час виконання ними своїх професійних обов'язків. Звідси виходить, що останні грубо порушують чинне кримінальне законодавство України.

Таким чином, сьогодні складається досить суперечлива та небезпечна ситуація для учасників приватної детективної діяльності. Виходячи з вищевказаних положень, приватні детективи є небезпечними злочинцями, а особи, що перевіряються, - їх жертвами, жодним чином не захищеними від несанкціонованого втручання у приватне спілкування. Звісно ж, це абсурд, а отже, ця ситуація потребує негайного законодавчого врегулювання.

На думку автора, необхідно внести відповідні зміни та доповнення до деяких положень Законопроекту, а також привести у відповідність решту законодавства України, яке так чи інакше стосується здійснення приватної детективної діяльності. Поряд із цим доцільно було б звернутися до Конституційного Суду України із проханням про надання відповідних роз'яснень у частині провадження суб'єктами приватної детективної діяльності розвідувальних заходів негласного (конспіративного) характеру із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про зпобігання корупції» Національне агентство займається саме запобіганням адміністративним правопорушенням, пов'язаним із корупцією, а тому залучення суб'єктів приватної детективної діяльності до співпраці на договірній основі з Національним агентством можливе лише в межах запобігання адміністративним правопорушенням, пов'язаним із корупцією у вигляді документування корупційних проявів та до моменту складання уповноваженими посадовими особами державної влади адміністративного протоколу.

Суб'єкти приватної детективної діяльності можуть лише повідомити замовника про той чи інший факт вчинення особою адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, який був виявлений під час здійснення приватних розшукових заходів у межах виконання завдань, визначених договором про надання приватних детективних послуг. Відповідну інформацію замовник може використати для подальшого звернення до правоохоронних органів (Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України) або до суду.

З огляду на викладені обставини, пропонується внести до проекту Закону України «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» № 3726 такі зміни й доповнення:

1) пункт 8 частини 1 статті 13 Законопроекту доцільно викласти у такій редакції:

«8) здійснювати кіно- і фотозйомку, відео- та аудіозапис, а також застосовувати інші спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, які не спричиняють шкоди життю та здоров'ю громадян, навколишньому середовищу, у службових та інших приміщеннях, за письмовою згодою власників цих приміщень»;

2) доповнити статтю 1 положеннями такого змісту:

«Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації - це технічні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, спеціально створені, розроблені, модернізовані, відповідним чином закамуфльовані або замасковані, запрограмовані та пристосовані для виконання завдань із негласного отримання інформації під час провадження приватних розшукових дій».

3) Частину третю статті 12 доповнити пунктом 12 такого змісту:

«12) збирання та фіксація фактів корупційної діяльності посадових, службових осіб підприємств, установ, організацій усіх форм власності на договірній основі з керівниками цих підприємств, установ, організацій»;

4) частину першу статті 13 доповнити пунктом 2-1 такого змісту:

«2-1) проводити перевірки на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності за згодою керівників цих підприємств, установ, організацій, а також ознайомлюватися з усіма необхідними документами та матеріалами з метою виявлення та фіксації фактів корупційної діяльності».

Висновки. Підводячи підсумок, слід наголосити на важливості розглянутих питань. З огляду на останні зміни й доповнення, запропоновані Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, можна констатувати, що законодавцем зовсім не приділено уваги таким важливим питанням, як: 1) застосування спеціальних технічних засобів суб'єктами приватної детективної діяльності та 2) можливого обмеження останніми конституційних прав осіб, стосовно яких здійснюється перевірка (об'єктів). Без вирішення цих проблем подальше здійснення приватної розшукової діяльності видається вкрай складним, суперечливим та небезпечним. Як приватний детектив, так і замовник можуть зазнавати певних негативних правових наслідків дисциплінарного, адміністративного або кримінального характеру. Підставами для настання таких наслідків стануть чисельні скарги фізичних та юридичних осіб, щодо яких буде здійснюватися відповідна перевірка, на незаконні дії суб'єктів приватної детективної діяльності разом із замовниками цих послуг. Аби уникнути подібних непорозумінь у майбутньому, необхідно максимально чітко та якісно вирішити всі проблемні питання в галузі приватної детективної діяльності, поки триває нормотворчий процес.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиепископства УГКЦ «Про подолання моральної недуги корупції»[електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.ugcc.ua/news/poslannya_sinodu_ugkts_dlya_podolannya_korupts%D1%96i_po tr%D1%96bna_v%D1%96dkrit%D1%96st_lyudini_do_boga_76395.html

2. Про приватну детективну (розшукову) діяльність: Проект Закону України № 3726 від 28 грудня 2015 року [електронний ресурс]. - Режим доступу: Ьйр:/Л«1.с1.гаЬа.доу.иа/рІ5^еЬ2Л«еЬргос4_1?р13511=57580

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. - К.: Юстиніан, 2012. - 1224 с.

4. Земляное В. М. Основы сыскного ремесла. - Минск: Харвест, 2004. - 304 с.

5. Про інформацію: Закон України станом на 1 січня 2017 р. / Верховна Рада України [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12

6. Конституція України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на ЗО вересня 2016 р.: (Офіц. текст). - К.: Паливода

А. В.,2016.-76с.

7. Сімейний кодекс України: станом на 2 листопада 2016 р. / Верховна Рада України [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uazakon.com/big/text1009/pg1.htm

8. Цивільний кодекс України від Ібсічня 2003 р. II Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № № 40-44. - Ст. 356.

Размещено на Allbest.ru