Правове закріплення статусу внутрішньо переміщених осіб

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРАВОВЕ ЗАКРІПЛЕННЯ СТАТУСУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Наливайко Л.Р.,

доктор юридичних наук, професор, проректор

Дніпропетровського держаного університету внутрішніх справ

Фуріна А.І.,

студентка юридичного факультету Дніпропетровського держаного університету внутрішніх справ

Анотація

У статті розкрито поняття «внутрішньо переміщені особи» (ВПО), вивчено чинну нормативно-правову базу їх статусу. Проаналізовано правові шляхи вирішення завдань організації безпосередньої практичної діяльності щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Запропоновано заходи для ефективнішого вирішення проблем ВПО і використання їх позитивного потенціалу. Визначено важливість доопрацювання і ухвалення законопроектів, програм щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Ключові слова: внутрішньо переміщені особи, внутрішні переселенці, біженці, тимчасово окуповані території України, тимчасово неконтрольовані території, зона проведення антитерористичної операції (АТО), донорська допомога, тимчасові робочі місця, соціальна адаптація, реінтеграція громадян України.

Аннотация

В статье раскрыто понятие «внутренне перемещённые лица» (ВПЛ), изучено действующую нормативно-правовую базу относительно их статуса. Проанализировано правовые пути решения задач организации непосредственной практической деятельности по защите прав внутренне перемещённых лиц. Предложено мероприятия для эффективного решения проблем ВПЛ и использования их положительного потенциала. Определено важность доработки и утверждения законопроектов, программ по усилению гарантий соблюдения прав и свобод внутренне перемещённых лиц.

Ключевые слова: внутренне перемещенные лица, внутренние переселенцы, беженцы, временно оккупированные территории Украины, временно неконтролируемые территории, зона проведения антитеррористической операции (АТО), донорская помощь, временные рабочие места, социальная адаптация, реинтеграция граждан Украины.

Annotation

LEGAL IDENTIFICATION OF THE STATUS OF INTERNALLY DISPLACED PERSONS

The article reveals the notion of «Internally Displaced Persons» (IDPs), the current legal and regulatory framework for IDPs has been studied. Legal ways ofsolving problems organization ofdirect practical activity on protection ofthe rights of internally displaced persons are analyzed. Actions are proposed to effectively address the problems of IDPs and use their positive potential. The importance of finalizing and approving draft laws and programs to strengthen guarantees for observing the rights and freedoms of internally displaced persons has been determined.

Key words: internally displaced persons, internally displaced persons, refugees, temporarily occupied territories of Ukraine, temporarily uncontrolled territories, anti-terrorist operation (ATO) zone, donor assistance, temporary jobs, social adaptation, reintegration of Ukrainian citizens.

Постановка проблеми. Внаслідок російської агресії в Криму та подій на Сході України жителі окупованих територій або територій проведення антитерористичної операції (АТО) змушені були покинути свої домівки, щоб уникнути збройних конфліктів і насильства. Так, на сучасному етапі в нашій державі виникла проблема внутрішньо переміщених осіб (ВПО)

Кількість внутрішньо переміщених осіб із Донецької та Луганської областей, а також АР Крим на поточний момент уже перевищила один мільйон осіб і сформувалась унаслідок кількох міграційних хвиль, безпосередньо пов'язаних із періодичністю та інтенсивністю бойових дій.

Основні виклики, пов'язані з вимушеним переміщенням громадян, виявляються у зростанні навантаження на локальних ринках праці, у існуванні проблем розміщення, працевлаштування, медичного обслуговування, психологічної реабілітації, доступу до освіти, культурної та соціальної реінтеграції тощо. Уряд України вживає окремих заходів щодо вирішення проблем вимушено переміщених осіб.

Тому необхідним є концентрація всіх національних ресурсів та міжнародної донорської допомоги з метою подолання негативних наслідків вимушеної внутрішньої міграції населення та реалізації її позитивного потенціалу. Важливим у цьому напрямі є і створення правових механізмів вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб, оскільки, прагнучи до Європейського Союзу, наша держава має дотримуватися виконання взятих на себе міжнародних зобов'язань.

Стан опрацювання. Джерельною базою для написання цієї статті стали праці науковців, що досліджують окреслене питання, нормативно-правова база, міжнародні стандарти з забезпечення правового статусу внутрішньо переміщених осіб. Вчені М. Ніколайчук, Г. Гудвін-Гілл, О.Кхасраві та ін. у своїх працях розкрили поняття внутрішньо переміщених осіб. Чинне законодавство України щодо захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб визначає правові засади статусу ВПО.

Мета статті полягає в аналізі змісту національної моделі правового регулювання статусу внутрішньо переміщених осіб.

Виклад основного матеріалу. Події в Криму та на Сході України, що ввели в наше життя нові назви територій, такі як: тимчасово окуповані території, тимчасово неконтрольовані території, зона проведення антитерористичної операції (АТО), призвели до відтоку людей із них. Ці реалії мали несподіваний та непрогнозований характер для нашої держави та викликали проблеми, пов'язані із внутрішньо переміщеними особами. Нерозуміння ситуації на початковому етапі та подальші кроки спричинили певну структурну невизначеність у створенні механізмів, політик та інституцій для вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб.

«Внутрішньо переміщені особи» (ВПО), «внутрішні біженці», «внутрішні переселенці», «вимушені переселенці» - це особи, які покинули свої помешкання внаслідок подій, які відбуваються на території Криму і Сходу України. Біженці і внутрішньо переміщені особи змушені залишати свої місця проживання з однакових причин, проте біженці - це особи, які перетинають кордон, а внутрішньо переміщені особи залишаться на території свої держав [1, с. 124]. За даними Міністерства соціальної політики України станом на 16 серпня 2016 року переїхали з Криму і Донбасу 1 мільйон 387 тис. 161 сім'я [2], а станом на 3 квітня 2017 року чисельність ВПО складала 1 278 204 сім'ї або 1590 056 переселенців [3].

На даний час нормативно-правова база щодо захисту прав і свобод ВПО та населення окупованих територій є вже доволі розвиненою. У цьому полі було прийнято профільний закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» [4], від якого потрібно відштовхуватися при виробленні політики щодо ВПО. Також слід окремо відзначити Постанову Кабінету Міністрів № 1074-УІІІ від 31.03.2016, якою було затверджено Рекомендації парламентських слухань на тему «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції» [5].

Методом особистого інтерв'ю з 22 липня по 16 серпня було опитано 1,5 тис. мешканців приймаючих громад і 1003 переселенця у всіх областях, крім анексованого Росією Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Із них не мають наміру повертатися на колишнє місце проживання - 48%, не повернуться в місця свого колишнього проживання до переходу непідконтрольних територій під контроль України - 36%, не повернуться до відновлення умов комфортного життя - 35%, не повернуться до припинення бойових дій - 21%.

Тому постає завдання організації безпосередньої практичної діяльності щодо захисту прав ВПО та вирішення їх проблем, і тут орієнтиром є Комплексна державна програма щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції до інших регіонів України, на період до 2017 р. [6]. Було прийнято нормативні акти для забезпечення правового статусу внутрішньо переміщених осіб: постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» [7] та постанова «Про затвердження Порядку використання коштів, що надійшли від фізичних та юридичних осіб для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним особам» № 535 від 1 жовтня 2014 року [8]. Перша передбачає надання щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на житло та житлово-комунальні послуги. Загальна допомога на одну сім'ю не може надаватися більше 6 місяців. Другою ж було врегульовано використання коштів, що надходять від іноземних донорів [9-10]. За даними Міністерства соціальної політики України станом на 16 серпня 2016 року на виплату соцдопомоги переселенцям витрачено 1,904 мільярдів гривень, а станом на З квітня 2017 року - 764 669 тис. гривень [2-3].

Для ефективнішого вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб і використання їх позитивного потенціалу доцільно реалізувати заходи за такими напрямами:

А. Організаційне забезпечення надання допомоги внутрішньо переміщеним особам:

1. Створення окремого центрального органу виконавчої влади, який би відповідав за питання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

2. Визначення ієрархії інституцій, залучених до формування та реалізації політики щодо ВПО.

3. Введення ВПО до складу спільних комісій із державними установами та органами місцевого самоврядування.

4. Вдосконалення загальнодержавної інформаційної бази (реєстру) даних щодо наявних можливостей розміщення, працевлаштування та перенавчання вимушено переміщених осіб.

5. Вивчення та облік (зокрема методами статистичних спостережень та соціологічних опитувань) потреб та намірів ВПО для найбільш ефективного задоволення їх потреб і залучення їх потенціалу в інтересах громад тимчасового перебування.

6. Проведення міжнародної донорської конференції та створення в її рамках керівного комітету донорів (як єдиного центру координації донорської та міжнародної технічної допомоги), а також затвердження міжнародного плану відновлення України на 2015-2017 роки.

7. Укладення меморандумів (протоколів про наміри) з міжнародними організаціями щодо сприяння соціальній підтримці громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції.

8. Підготовка, за підтримки делегації та експертів Європейської комісії в Україні, і презентація в рамках міжнародної донорської конференції дорожньої карти (плану, програми) з відновлення, економічного розвитку і зростання України на 2015-2017 роки (з визначенням пріоритетів розвитку країни на найближчі три роки), узгодженої зі «Стратегією-2020» та заходами з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, згідно з якою ЄС і міжнародне співтовариство будуть надавати Україні донорську допомогу.

9. Створення Фонду страхування інвестицій для залучення комерційного сектору з наданням йому відповідних гарантій для участі у програмах донорської допомоги Україні.

Б. Розміщення та забезпечення житлом вимушено переміщених осіб:

1. Вироблення та прийняття державної та регіональних програм так званого «стійкого розселення» внутрішньо переміщених осіб, у тому числі аналіз можливості створення програм приватизації тимчасового житла.

2. Створення реєстру об'єктів нерухомості, напрацювання моделей надання їх в оренду/власність вимушено переміщеним особам на пільгових умовах.

3. Створення соціального житлового фонду у містах (гуртожитки, квоти у новобудовах тощо) для надання в оренду вимушено переміщеним особам на пільгових умовах.

4. Відродження знелюднених сіл у регіонах, що межують із Донбасом (Харківська, Запорізька, Дніпропетровська області) та зі столицею (Київська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська області), з урахуванням необхідності відновлення інфраструктури (зокрема, забезпечення водою та транспортом).

5. Надання вимушено переміщеним особам земельних ділянок під житлове будівництво.

6. Тимчасове розміщення вимушено переміщених осіб для проживання в офісних приміщеннях, санаторних та оздоровчих закладах, дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, контроль за створенням санітарно-гігієнічних умов для проживання, зокрема, у зимовий період.

7. У межах Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції до інших регіонів України, підготовка заходів щодо впровадження технологій швидкого будівництва з місцевих будівельних матеріалів та залучення ВПО для самостійного будівництва.

В. Розвиток економіки, створення робочих місць і забезпечення зайнятості законопроект право міграція

1. Розробка і початок реалізації: - державної стратегії змін у структурі економіки, схемах розселення, розміщенні інфраструктури, пріоритетах формування людського потенціалу, принципах інтеграції українського суспільства; - регіональних і територіальних програм розвитку.

2. Обрахування потенційного впливу ВПО на ринок праці в середньостроковій та довгостроковій перспективі.

3. Перегляд Концепції міграційної політики України у зв'язку з новими викликами вимушеної внутрішньої міграції, складною економічною ситуацією та змінами в структурі трудової міграції в Україні.

4. Стимулювання створення нових робочих місць на контрольованих Україною територіях Донецької та Луганської областей, у регіонах, що межують з Донбасом, а також в інших регіонах України.

5. Створення можливостей для проведення професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації внутрішньо переміщених осіб з урахуванням промислової специфіки регіону, де вони знаходяться, та актуальних потреб ринку праці.

6. Забезпечення горизонтального взаємозв'язку регіональних центрів зайнятості з метою надання більших можливостей для працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.

7. Аналіз можливостей проживання у сільській місцевості внутрішньо переміщеної особи, яка цього бажає.

8. Вивчення можливостей створення робочих місць для вимушено переміщених осіб на умовах міні-вахти (1-2 доби на тиждень) з проживанням у приміській зоні, містах-супутниках, на територіях сусідніх областей.

9. Вивчення досвіду та популяризація різних форм взаємодопомоги на рівні громад: на принципах безоплатного, бартерного надання послуг.

Г. Розвиток соціального обслуговування:

1. Медична допомога і психологічна адаптація вимушено переміщених осіб: - надання послуг із соціального консультування, психологічної адаптації та підтримки вимушено переміщених осіб; - захист вразливих груп; - подолання психофізіологічних травм (особливо у дітей), стресового стану, соціальної апатії, втрати віри у майбутнє та ін.

2. Соціальне обслуговування й соціальне забезпечення вимушено переміщених осіб.

3. Створення тимчасових соціальних служб з офіційним статусом на базі мереж взаємодопомоги ВПО та волонтерів.

Д. Розвиток гуманітарної сфери:

1. Забезпечення доступу до освіти вимушено переміщених осіб.

2. Інформаційна політика та соціальна взаємодія ВПО.

3. Культурна реінтеграція та національна самоідентифікація вимушено переміщених осіб: - заохочення створення органів самоорганізації населення (ОСН) ВПО та їх залучення у життя місцевих громад; - організація районних свят, туристичних поїздок, етнічних фестивалів та інших соціально-культурних заходів для вимушено переміщених осіб і представників місцевих громад.

Е. Правові механізми вирішення проблем та використання соціального потенціалу внутрішньо переміщених осіб [11, с. 175-177]:

1. Удосконалення механізмів реалізації: - Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» [12] від 15.04.2014 № 1207-УІІ; Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» [13] від 16.09.2014 № 1680-УІІ; - Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-УІІ; - Закону України «Про співробітництво територіальних громад» [14] від 17.06.2014 № 1508-УІІ; - рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» [15] від 04.11.2014 (введено в дію Указом Президента України від 14.11.2014 № 875/2014); - Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року [16] (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385) та ін.

Також це й доопрацювання та ухвалення законопроектів щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб; розроблення та затвердження Державної цільової програми, створення нових робочих місць; Комплексної програми перепідготовки та працевлаштування внутрішньо переміщених осіб; Програми інтеграції та реінтеграції внутрішньо переміщених осіб; Програми громадських робіт зі створення тимчасових робочих місць і здійснення організованого набору працівників для відновлення пошкоджених (зруйнованих) унаслідок воєнних дій на території Донецької та Луганської областей інфраструктури та ін.

Ж. Фінансові механізми залучення міжнародної донорської допомоги для розв'язання проблем ВПО:

1. На загальнодержавному рівні (програми міжнародної донорської, фінансової та інвестиційної допомоги): - створення керівного комітету донорів (реалізація програм співробітництва з МВФ, Світовим банком, ЄБРР, ЄІБ та іншими міжнародними фінансовими організаціями;

- залучення для тимчасово переміщених осіб, українських громадян на Донбасі та в Криму, зокрема, кримських татар, допомоги від ООН, країн - членів «Групи семи» та ЄС;

- підготовка інвестиційного проекту «Соціальна підтримка громад» у співробітництві зі Світовим банком; - використання міжнародних інструментів допомоги, прямо не пов'язаних з проблемами ВПО.

2. На регіональному рівні: - міжрегіональне, транскордонне співробітництво, структурні фонди ЄС, політика сусідства, розвиток єврорегіонів з країнами ЄС, Молдовою та Білоруссю («Дніпро», «Карпати», «Буг», «Дністер»); - реформування Державного фонду регіонального розвитку для забезпечення можливості фінансування у регіонах усіх типів проектів, розгортання мережі агенцій регіонального розвитку і реалізації пілотних проектів щодо співпраці й об'єднання громадян.

3. На місцевому рівні: - міжнародне співробітництво на рівні громад, міст-побратимів; - міжнародне співробітництво на рівні неурядових організацій; - розробка механізмів залучення, виділення і контролю за використанням фінансової допомоги, в першу чергу, в рамках керівного комітету донорів [11, с. 178-181].

Вищезазначені пріоритетні напрями дій та інвестицій щодо подолання негативних наслідків і реалізації позитивного потенціалу вимушеної внутрішньої міграції населення в Україні є важливим напрямом державної політики. Адже досягнення цих цілей загалом відповідає обраній траєкторії європейської інтеграції, що визначена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС [17].

Список використаних джерел

1. Тищенко Н.І. Внутрішньо переміщені особи в Україні як проблема сьогодення /Н.І. Тищенко, Б.Ю. Піроцький II Молодий вчений. -№ 10(13) (2).-С. 124-126.

2. В уряді назвали точну кількість переселенців з Донбасу і Криму

3. Мінсоцполітики назвали кількість переселенців з Криму і Донбасу

4. Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб: Закон України від 20 жовтня 2014 року II Відомості Верховної Ради.-2015.-№1.-Ст. 1.

5. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в зоні проведення антитерористичної операції»: Постанова Верховної Ради України від 31.03.2016 р. II Відомості Верховної Ради. - 2015. -№1.-Ст.1.

6. Комплексна державна програма щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 р.: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року

7. Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг: Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року

8. Про затвердження Порядку використання коштів, що надійшли від фізичних та юридичних осіб для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та внутрішньо переміщеним особам: Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року

9. Більовський О.А. Особливості механізму надання державної житлової допомоги внутрішньо переміщеним особам в Україні /О.А. Більовський II Український соціум. - 2015. -№3,- С. 104-113.

10. Семигіна Т.В. Соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб / Т.В. Семигіна, Н.Є. Гусак, С.О. Трухан II Український соціум. -№2.-С. 65-72.

11. Рекомендації міжнародної науково-практичної конференції «Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості» II Український соціум. -2015. -№1.-С. 175-181.

12. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України: Закон України від 15 квітня 2014 року

13. Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей: Закон України від 22 вересня 2014 року

14. Про співробітництво територіальних громад: Закон України від 17 червня 2014 р.

15. Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях: Указ Президента України від 14 листопада 2014 року

16. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року Постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2014 року

17. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Закон України від 16 вересня 2014 року

Размещено на Allbest.ru