Структура і порядок формування Апарату Верховної Ради України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структура і порядок формування Апарату Верховної Ради України

Однією з умов структурування будь-якої інституції публічної влади є відповідність внутрішньо організаційної будови функціям. Апарат Верховної Ради України (далі - Апарат) є відносно самостійним елементом у загальній організаційній будові єдиного законодавчого органу України. Звідси слідує, що будова Апарату має обумовлюватися як його основними напрямами, так і функціями парламенту. На сьогоднішній день структура Апарату є розгалуженою. Включає 18 самостійних структурних підрозділів. Функції Апарату суперечливо означені в Положенні «Про Апарат Верховної Ради України» [1] та Законі України «Про Регламент Верховної Ради України» [2]. Серед недоліків структури: відсутність єдиних критеріїв утворення самостійних структурних підрозділів; відсутність окремих структурних підрозділів, типових для багатьох європейських країн; невизначеність місця секретаріатів коаліції та опозиції [3, с. 48-50]; фактична відсутність структурування секретаріатів комітетів на відділи і служби та ін. [4, с. 119].

Проблемі структурування і порядку формування Апарату присвячені праці теретиків-правознавців та практиків у сфері державного управління: Л. Антощук, А. Георгіци, І. Джиджори, В. Журавського, О. Литвина, Д. Негреши, С. Саса, М. Парамонової, Д. Підлісного, М. Развадовської, О. Чабаненко, Д. Ковриженка та ін. Питання структурування Верховної Ради (ВР), її Апарату частково вирішені і на монографічному та дисертаційному рівні. У Верховній Раді України проведено ряд семінарів і тренінгів щодо удосконалення ефективності роботи як Верховної Ради України, так і її Апарату. Однак і досі нормативно залишається невирішеною проблема структурування допоміжної інституції вітчизняного парламенту.

Метою цієї наукової статті є з'ясування порядку формування допоміжної інституції вітчизняного парламенту, надання рекомендацій у вирішенні невідповідності практичних питань теоретичним питанням організації і діяльності Апарату.

Порядок формування Апарату закріплено на конституційному (п. 35 ч. 1 ст. 85 Конституції України) та законодавчому рівні (статті 7, 8 Закону [2]). Підставою організації діяльності Апарату є і Положення про Апарат, що має затверджуватися постановою Верховної Ради (ч. 3 ст. 7 Закону [2]). Натомість положення на сьогодні затверджене розпорядженням Голови ВР [1].

Елементами структури Апарату відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про структуру Апарату Верховної Ради України» [5] є: керівництво Апарату (Керівник Апарату; його перший заступник - керуючий справами та заступники; керівники структурних підрозділів Апарату, їх заступники); Секретаріати Голови ВР, його Першого заступника та заступника; секретаріати комітетів, депутатських фракцій та депутатських груп - парламент VIII скликання обслуговують відповідно 27 та шість секретаріатів комітетів і фракцій (на два комітети менше у порівнянні з попереднім скликанням та на одну фракцію більше у порівнянні з попереднім скликанням); чотири головних управління - науково-експертне; юридичне; документального забезпечення; організаційне; шість управлінь - інформаційне; комп'ютеризованих систем; по зв'язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування; забезпечення міжпарламентських зв'язків; кадрів; Управління справами; чотири відділи - у зв'язках з органами правосуддя; контролю; з питань звернень громадян; Перший відділ; один сектор - з мобілізаційної роботи. До структури Апарату також можна віднести Секретаріат Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

Самостійні структурні підрозділи Апарату включають підзвітні їм підрозділи: приймальні, управління, відділи, сектори, групи. Наприклад, до складу Головного управління документального забезпечення станом на 12 березня 2017 р. входить: керівник управління, 10 заступників керівника управління - керівники управлінь та завідувачі відділів (один перший заступник та три заступники - керівники управлінь, шість заступників - завідувачів відділів), вісім завідувачів відділів. Взагалі Апарат включає 113 найменувань посад: керівник Апарату, його перший заступник та заступники, прес-секретар та помічник Голови Верховної Ради, перший помічник Голови ВР, керівники управлінь та їх перші заступники і заступники, керівники управлінь та завідувачі відділів у складі головних управлінь, завідувачі відділів у складі управління та їх заступники, завідувачі секретаріатів комітетів та їх заступники, завідувачі сектору та завідувач самостійної групи, керівник Секретаріату Голови ВР, завідувач відділу Секретаріату Голови ВР та завідувачі секретаріатів заступників Голови ВР, завідувачі канцелярій заступників Голови

ВР, головні консультанти, головні наукові та старші наукові консультанти, позаштатні консультанти, головні та провідні спеціалісти, старші консультанти та консультанти, радники Голови ВР та його заступників, радники Керівника Апарату, перший заступник керівника Апарату - керуючий справами, заступник Керуючого справами - завідувач відділу бухгалтерського обліку, фінансування та планування, заступник Керівника Апарату - керівник головного організаційного управління, помічники-консультанти народного депутата України, завідувачі секретаріатів фракцій та їх Перші заступники та заступники, керівник Прес-служби та ін.

Відповідно до ст. 92 Закону України «Про державну службу» [6] посади прес-секретаря та помічників Голови ВР, посади працівників секретаріатів Голови ВР, його Першого заступника та заступника, помічників-консультантів народних депутатів України належать до посад патронатної служби. Тому їх трудові відносини з ними є строковими, оскільки працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень відповідної обраної парламентом або населенням особи. Трудові відносини з означеними працівниками припиняються в день припинення повноважень Голови ВР, народного депутата України. Акт про звільнення приймається керівником державної служби Апарату. Час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби, але за умови, що до призначення на посаду патронатної служби особа перебувала на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернулася на державну службу.

Граничну чисельність кожного зі структурного підрозділу Апарату та його структуру визначає Голова ВР за поданням Керівника Апарату. При цьому спікер виходить з нормативно затвердженої гранично облікової чисельності Апарату (1115 штатних одиниць). Слід розрізняти поняття «гранична облікова чисельність» як початкова облікова межа та облікова кількість штатних працівників, яка, як правило, є вищою за нормативно визначену граничну чисельність. Гранична облікова кількість визначена нормативно [1]. Облікова кількість штатних працівників станом на 31 грудня 2013 р. склала 1542 особи. Остання включає не тільки державних службовців Апарату, а й депутатів Верховної Ради, які не є працівниками Апарату [7]. Загальна чисельність працівників установ та організацій, підвідомчих Управлінню справами Апарату, налічує 2887 осіб, що вдвічі більше, ніж чисельність Апарату [8, с. 18]. Виходячи з граничної норми помічників-консультантів народних депутатів України, прикріплених для кадрового і фінансового обслуговування до Апарату, загальна кількість їх залежно від волевиявлення парламентарія може рівнятися 1800 особам (4 х 450). Отже, загальна чисельність забезпечуючого персоналу складає близько 6229 осіб.

Керівник Апарату призначається та звільняється законодавчим органом за поданням Голови Верховної Ради та відповідно до ч. 2 ст. 91 Закону України «Про державну службу» [6] за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсного відбору. Його перших заступників і заступників призначає і звільняє Голова ВР. Керівники структурних підрозділів Апарату, їх заступники, інші працівники Апарату призначаються і звільняються відповідно до Порядку добору, прийняття на роботу, переведення на іншу посаду, продовження терміну перебування на державній службі, застосування дисциплінарних стягнень та звільнення з роботи працівників Апарату Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 30 жовтня 2003 р. №1137. Голова ВР також затверджує структуру і штатний розпис секретаріату комітету за поданням комітету в межах граничної чисельності Апарату [9], секретаріату депутатської фракції [10], чисельність їх працівників. Структура секретаріатів комітетів Верховної Ради є вертикальною, може бути дво- чи трирівневою - у складі секретаріату комітету можуть утворюватися відділи і служби (ст. 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» [11]). Керівник секретаріату комітету та його заступник (заступники) призначаються та звільняються розпорядженням Голови ВР за поданням комітету та за погодженням з Керівником Апарату. Керівники відділів та служб, інші працівники секретаріату комітету призначаються (звільняються) Керівником Апарату за поданням комітету.

До структури Апарату слід віднести і Постійного представника Верховної Ради у Конституційному Суді України. Специфіка його статусу визначається порядком заміщення ним посади [12]. Постійний представник призначається Верховною Радою за поданням Голови ВР на термін скликання парламенту і виконує свої функції до призначення нового постійного представника на першій сесії парламенту нового скликання. У той же час, за посадою він є працівником одного з постійно діючих структурних підрозділів Апарату - Відділу зв'язків з органами правосуддя.

Окремим елементом у структурі Апарату згідно з постановою Президії Верховної Ради України від 7 жовтня 1994 р. №150/94-ПВ є Інститут законодавства Верховної Ради України. Діяльність Верховної Ради забезпечує і Національна Парламентська бібліотека України. Самостійним госпрозрахунковим підрозділом парламенту є і Видавництво Верховної Ради (Парламентське видавництво). Нормативно чітко означено необхідність вирішення питання про функціонування Інституту законодавства Верховної Ради як самостійного підрозділу при ВР. Тому існуюча в науці дискусія щодо належності зазначених підрозділів до структури Апарату, на нашу думку, має вирішуватися на користь віднесення їх до самостійних структурних підрозділів ВР, у зв'язку з чим Верховна Рада прийняла ряд постанов, що регламентують їх статус. Однак і в них відсутня чіткість віднесення їх до структури Апарату. Вищеозначеною постановою Верховної Ради, якою затверджена структура Апарату, досліджувані структурні підрозділи не віднесені до структури Апарату. Тому нормативно-правові акти стосовно цього питання все ще потребують уточнення.

Журнал «Віче» також є структурним елементом Апарату. Інтереси засновника газети «Голос України» в частині фінансового та матеріально-технічного забезпечення представляє Управління справами Верховної Ради. На балансі Управління справами перебуває низка адміністративних об'єктів [13, с. 164; 14, c. 168].

У структурі Апарату відсутнє дослідницьке управління. Теоретики-практики пропонують поєднати функції Бібліотеки Верховної Ради та її експертно-аналітичних управлінь в одному дослідницькому підрозділі [15, с. 28]. На нашу думку, створення такої інституції на її базі можливе за умови визначення обов'язкових освітніх кваліфікаційних вимог, яким повинні відповідати кадрові працівники бібліотеки. Враховуючи, що Інститут законодавства вивчає досвід роботи зарубіжних країн, доцільно дослідницьке управління створити на базі Інституту законодавства Верховної Ради України, консолідувавши його з відповідними підрозділами Апарату.

Осучаснення структури Апарату потребує вирішення порушених нами на дисертаційному рівні таких питань.

1. Закріплення в Положенні про Апарат, постанові про структуру Апарату принципу формування самостійних структурних підрозділів на основі функціонального призначення з включенням до їх складу у порядку підпорядкування структурних підрозділів нижчого рівня.

2. Реорганізації (злиття, приєднання, виділення) окремих самостійних структурних утворень парламентського апарату на основі розмежування функцій між самостійними структурними підрозділами з метою усунення їх дублювання. Прийнятним варіантом такої реорганізації може бути, зокрема:

а) реорганізація Управління комп'ютеризованих систем та Інформаційного управління в Головне управління інформаційного та комп'ютерно-технологічного забезпечення; Головного науково-експертного управління в Головне управління експертного забезпечення; Управління по зв'язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування, Відділу зв'язків з органами правосуддя, Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків, Відділу з питань звернень громадян у новостворене Головне управління комунікаційних зв'язків;

б) закріплення за новоутвореним Управлінням контролю (нині - Відділ контролю) здійснення контрольної функції;

в) виділення Відділу інформаційно-бібліотечного забезпечення зі складу Інформаційного управління і приєднання його до Інституту законодавства Верховної Ради України, на базі якого та Парламентської бібліотеки, інших підрозділів Апарату і служб парламенту утворити Головне аналітично-дослідницьке управління; г) приєднання Першого відділу до Головного управління документального забезпечення.

3. Утворення у структурі Апарату з метою досягнення її цілісності підрозділів, які б спеціалізувалися на здійсненні контрольної діяльності по забезпеченню основ функціонування Верховної Ради (наприклад, Відділ фінансового аудиту надходження та видатків на утримання Верховної Ради); незалежного аналітичного забезпечення парламенту (Головне аналітично-дослідницьке управління); моніторингу прийнятих законів.

Перспективою подальших наукових досліджень може бути питання щодо можливості врегулювання статусу парламентської служби окремим законом.

Список використаних джерел

парламентаризм верховний рада законодавчий

1. Положення про Апарат Верховної Ради України [Електронний ресурс] / Про затвердження положення про Апарат Верховної Ради України: Розпорядження Голови Верховної Ради України №769 від 25 серп. 2011 р. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/769/11-%D1% 80% D0% B3.

2. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України №1861-VI від 10 лют. 2010 р.: за станом на 5 січ. 2017 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 2010. - №14-15, 16-17. - Ст. 133.

3. Чабаненко О. Діяльність парламентського апарату: проблеми та шляхи підвищення ефективності / О. Чабаненко, Д. Ковриженко, А. Євгеньєва, Н. Колодяжна [та ін.] // Часопис Парламент. - 2009. - №1. - С. 48-56.

4. Погребняк Н.С. Конституційно-правовий статус Апарату Верховної Ради України: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.02 / Погребняк Наталія Сергіївна. - Харків: [б. в.], 2014. - 240 с.

5. Про структуру апарату Верховної Ради України [Електронний ресурс]: постанова Верхов. Ради України від 20 квіт. 2000 р. №1678 - III. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=1678-14.

6. Про державну службу: Закон України від 10 груд. 2015 р. №889-VIII: за станом на 5 січ. 2017 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 2016. - №4. - Ст. 43.

7. Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання за 2013 рік: Державне статистичне спостереження: Форма №6 - ПВ (річна) / Лист Керівника управління кадрів Апарату Верховної Ради України В. Максим'яка за №20-5/238 від 29.01.2014 р. [Із власних матеріалів].

8. Сас С. Заходи щодо вдосконалення роботи Апарату Верховної Ради України по забезпеченню діяльності Верховної Ради України та її органів / С. Сас // Шляхи вдосконалення роботи Апарату Верховної Ради України - пріоритетні кроки: матеріали семінару у Верхов. Раді Україні (Київ, 23 листоп. 2010 р.): Інформ. вид. / Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верхов. Ради України, Програма сприяння Парламенту України II, Вестмінстерська фундація за демократію. - Київ, 2010. - С. 16-25.

9. Положення про Секретаріат комітету Верховної Ради України [Електронний ресурс] / Розпорядження Голови Верховної Ради України за №305 від 22 лют. 2008 р. - Режим доступу: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/305/08-%D1% 80% D0% B3.

10. Положення про секретаріат депутатської фракції у Верховній Раді України [Електронний ресурс] / Розпорядження Голови Верховної Ради України за №304 від 22 лют. 2008 р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/304/08-%D1% 80% D0% B3.

11. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квіт. 1995 р. №116/95-ВР: за станом на 5 січ. 2017 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - №19. - Ст. 134.

12. Положення «Про постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України»: постанова Верхов. Ради України від 20.05.1999 №691-XIV // Відом. Верхов. Ради України. - 1999. - №30. - Ст. 244.

13. Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: навч. посіб. для вищ. навч. закл. / О.Н. Ярмиш, В.О. Се - рьогін; за заг. ред. Ю.М. Тодики. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. - 672 с.

14. Парамонова М.Ю. Ресурсне забезпечення діяльності Верховної Ради України: стан і тенденції розвитку (теоретичні засади): дис…. канд. наук з держ. управл.: 25.00.01 / Парамонова Марина Юріїв - на. - Київ: [б. в.], 2007. - 243 с.

15. Чебаненко О. Інформаційний супровід роботи сучасних парламентів / О. Чебаненко // Часопис Парламент. - 2010. - №3. - С. 3-31.

Размещено на Allbest.ru