Оцінка соціально-економічної ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

О.Г. Гончаренко, д.е.н., доцент Академія Державної пенітенціарної служби

Оцінка соціально-економічної ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи

Досліджено питання оцінки ефективності та результативності діяльності кримінально-виконавчої системи, як соціоекономічної системи, що забезпечує виробництво суспільних благ. Визначено взаємозв'язок соціально-економічного виміру цілей, критеріїв і факторів ефективності, що сприяє досягненню її стратегічної мети - реінтеграції засуджених в суспільстві, після звільнення з місць позбавлення волі.

Ключові слова: соціально-економічна ефективність, результативність, соціоекономічна система, цілі, критерії, фактори ефективності.

О.Г. ГОНЧАРЕНКО,

д.з.н., доцент Академия Государственной пенитенциарной службы

Оценка социально-экономической эффективности деятельности уголовно-исполнительной системы

Исследовано вопросы оценки эффективности и результативности деятельности уголовно-исполнительной системы, как социоэкономической системы, которая обеспечивает производство общественных благ. Определено взаимосвязь социально-экономического измерения целей, критериев и факторов эффективности, которые способствуют достижению ее стратегической цели - реинтеграции осужденных в обществе, после освобождения с мест лишения свободы.

Ключевые слова: социально-экономическая эффективность, результативность, социоэкономическая система, цели, критерии, факторы эффективности.

O.GONCHARENKO, Doctor of economic, Assistant Professor Academy of State Penitentiary Service

Assessment of the socio-economic efficiency of the penal system

Studied of the question of assessing the effectiveness and efficiency of the penal system as a socioeconomic system that ensures the production of public goods. Investigated the correlation of socioeconomic dimension of objectives, criteria and performance factors that contributes to the achievement of its strategic goal - the reintegration of prisoners into society after their release from jail.

Keywords: socio-economic efficiency, effectiveness, socioeconomic system, objectives, criteria, factors of efficiency.

Постановка проблеми. В умовах реформування кримінально-виконавчої системи головним завданням є підвищення ефективності її функціонування. Кримінально-виконавча система як складова частина правоохоронної системи, акумулює новації в кримінальній політиці держави, формує імідж держави за кордоном, що дозволяє визначити ступінь 'її демократичності та цивілізованості. Дослідження теоретичних і методичних питань взаємозв'язку цілей, оцінки та результатів діяльності сприяє підвищення ефективності функціонування кримінально-виконавчої системи, як соціоекономічної системи, яка виробляє та надає суспільні блага.

Актуальність теми дослідження. Актуальність проблеми оцінки ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи, як підсистеми правоохоронних органів держави, зростає по мірі її соціально-економічного розвитку. Об'єктивність діючих оцінок результативності боротьби зі злочинністю, не дозволяє використати 'їх для обґрунтування її прогнозів і підвищення соціально-економічної ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Соціальні, організаційні і правові аспекти модернізації органів державної влади, в тому числі і кримінально-виконавчої системи, як підсистеми правоохоронних органів, стали об'єктом наукових досліджень. Ці та інші питання досліджуються у працях Г.Атаманчука [1], М.Зайцева [3], С.Кутукова [4], М.Мельника [5], Д.Олійника [6],

О.Погудіна [7], В.Терехіна[8] та інших, але незважаючи на значну теоретичну розробку даної проблеми, на сьогодні відсутній єдиний науково - обґрунтований підхід до визначення методології оцінки результативності та соціально-економічної ефективності її діяльності.

Розробка методології оцінки ефективності кримінально-виконавчої системи є першочерговим завданням по управлінню її діяльністю в цілому, та окремими органами і установами виконання покарань зокрема, що дозволяє визначити пріоритетність факторів ефективності, цільові функції управління та якість прийнятих управлінських рішень.

Метою статті є вивчення взаємозв'язку соціально-економічного виміру цілей, критеріїв та факторів ефективності діяльності кримінально- виконавчої системи, що сприятиме реінтеграції засуджених суспільстві.

Виклад основного матеріалу. Оцінка ефективності діяльності державних органів влади, є складовою частиною теорії адміністративно-політичного управління. Оцінка ефективності управління передбачає безпосередні та опосередковані впливи внутрішнього і зовнішнього середовищ. Багатофакторність процесу соціального управління передбачає взаємодію різнорідних факторів (соціальних і природних, об'єктивних і суб'єктивних, індивідуальних і колективних), а оцінка ефективності передбачає дослідження системи взаємодії «суб'єкт управління - взаємодія - керовані об'єкти» та включає такі критерії, як стан і продуктивність, результати і якість функціонування, структура, обсяг і актуальність продуктів і послуг, що виробляються [6].

Ефективність управління кримінально-виконавчою системою характеризується комплексною і вимірюваною властивістю роботи системи управління, яка виражається в середньому значенні сукупних показників отриманого результату (результативності), ступеня співвідношення вартості результату до вартості затрачених ресурсів по досягненню мети (економічність) і ступеня корисності результату на момент його досягнення (корисність). Ефективна діяльність передбачає максимальне збільшення даного співвідношення [5].

Історично домінуючим в оцінці ефективності управління кримінально-виконавчою системою є критерій економічної ефективності. Сучасні наукові підходи побудовані на більш широкому, соціальному розумінні ефективності. Соціальна ефективність управління характеризує результати і наслідки діяльності кримінально-виконавчої системи, щодо надання нею суспільних благ. Соціальна ефективність є інструментом оцінки суб'єкта управління з точки зору змістовних і структурно- функціональних характеристик управління.

В.І.Терьохіним сформовані принципи оцінки ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи [8]:

1. відповідність цілям держави, що сприяють підвищенню соціального і економічного розвитку країни в поточному і стратегічному періоді.

2. охоплення пенітенціарного і пост пенітенціарного періодів життєдіяльності засуджених до позбавлення волі.

3. спів вимірність витрат і доходів, які отримує суспільство від діяльності кримінально-виконавчої системи, що оцінюються витратами бюджету на утримання засуджених, економічними втрати суспільства від скоєних рецидивних злочинів, доходами державних підприємств виробничого комплексу кримінально-виконавчої системи тощо.

4. внесок кримінально-виконавчої системи в виправлення кожного засудженого, що визначається ймовірністю пост пенітенціарних рецидивів і тяжкістю 'їх скоєння тощо.

Кримінально-виконавча система є складовою частиною систем більш високого рівня: правоохоронних органів (незважаючи на відсутність їх організаційно-управлінської єдності), і держави. Стратегічна мета діяльності кримінально-виконавчої системи повинна відповідати досягненню пріоритетних цілей держави, а саме, зростання якості життя населення та забезпечення комфортних умов проживання, за умови зниження рівня злочинності, і зниження соціально-економічних витрат суспільства. А відтак, стратегічною метою діяльності кримінально-виконавчої системи є підвищення результативності процесів реінтеграції засуджених. Суспільним проявом реінтеграції є, по-перше, участь засудженого, який відбуває покарання в матеріальному виробництві, що сприяє підвищенню результативності діяльності економічної системи країни; по-друге, покращення соціальної структури суспільства за відсутності рецидивних злочинів, потрете, зниження витрат державного бюджету на утримання правоохоронних органів, в тому числі і кримінально-виконавчої системи.

Стратегічна мета та критерії ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи (авторська розробка)

Взаємозв'язок соціально-економічного виміру цілей, критеріїв і факторів ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи подано на рисунку.

На думку вчених, на сьогодні суттєвого значення набувають показники соціальної ефективності, які дозволяють відповісти на питання, наскільки кримінально-виконавча система відповідає економічному, соціальному та правовому рівню розвитку українського суспільства; чи здатна вона досягати своїх вихідних результатів, повертаючи суспільству законослухняних і корисних для нього громадян, які самі хотіли б реінтегрувати- ся в суспільстві та проявити громадянську зрілість і активність в пошуку роботи? Г. Атаманчук відмічає, що критерії соціальної ефективності об'єктивно пов'язані з потребами, інтересами і цілями суспільного розвитку і дають можливість оцінити ефективність державного управління щодо задоволення певних потреб, інтересів і цілей [1]. А тому розрізняють оцінку ефективності діяльності органів і установ кримінально-виконавчої системи та оцінку ефективності управління ними. Такі показники повинні враховувати внесок органів управління в результат діяльності кримінально-виконавчої системи. Незважаючи на простоту даної проблеми, в сучасних умовах розвитку держави і реформування 'її виконавчих органів - є не повністю дослідженим. Наприклад, чи тотожні поняття «ефективність управління кримінально-виконавчою системою» і «ефективність функціонування кримінально-виконавчої системи» або, що спільного в категоріях «ефективність» і «результативність» функціонування підрозділів кримінально-виконавчої системи? кримінальний засуджений виконавчий

На думку О.Погудіна, пенітенціарна наука повинна спрямувати зусилля на розробку «критеріїв і показників її ефективності ..., які характеризують не внутрівідомчі успіхи і досягнення, а внесок кримінально-виконавчої системи в забезпечення правопорядку в країні, захисті прав і законних інтересів особистості. Основними критерієм у вирішенні поставлених проблем є моніторинг пост пенітенціарного рецидиву» [7]. Одночасно слід акцентувати увагу, як звільнені з установ виконання покарань «бувші в'язні» інтегруються в соціальне середовище, дотримуються суспільних норм, вимог, цінностей., що характеризує зовнішню ефективність діяльності кримінально- виконавчої системи, яка заснована на сучасних реаліях її системних властивостей [7].

Розробка показників, які характеризують зовнішню ефективність діяльності кримінально- виконавчої системи, є самостійною науковою проблемою. На нашу думку, названа система може включати наступні показники: питома вага осіб, звільнених з місць позбавлення волі, в регіонах, до загальної чисельності зареєстрованих у цих регіонах безробітних; кількість осіб працевлаштованих, розміри їх заробітної плати тощо. Динаміка названих показників дозволить усвідомити ефективність функціонування кримінально-виконавчої системи з позиції системного аналізу, коли оцінка суто «внутрішніх» результатів її діяльності, коригується з «зовнішнім» ефектом, що стає основою для моделювання «триєдиного» механізму функціонування системи, який відображає політичний, господарський і соціальний аспекти поточного стану і перспективних шляхів її розвитку.

З позиції інтересів суспільства і держави завдання підвищення якості реінтеграції засуджених є пріоритетним, але вона залежить від двох чинників. По-перше, соціального портрету і соціальної динаміки в місцях позбавлення волі, а по-друге

- поведінки після звільнення з місць позбавлення волі. Останній фактор є вирішальним, і залежить від зовнішнього оточення після звільнення з місць позбавлення волі, тобто знаходиться поза межею компетенції кримінально-виконавчої системи, але обумовлюється якістю її діяльності. Тому критерієм ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи, є її внесок в загальні соціальні результати реінтеграції засуджених.

Кількісний вимір критеріїв ефективності для стратегічного і поточного періоду різний. В поточному періоді критеріальним показником може бути рівень соціально-економічних витрат держави на правоохоронні органи, і в тому числі кримінально-виконавчу систему, а в стратегічному

- зниження пост пенітенціарного рецидиву і реінтеграція засуджених в суспільстві, після звільнення з місць позбавлення волі.

Виходячи з вищеозначеного можна стверджувати, що узагальнюючий результат діяльності соціальної (соціально-економічної) системи, до якої можна віднести і кримінально - виконавчу систему, виходить за межі цієї системи (стосовно неї він стає зовнішнім). Управління ним здійснюється об'єктом в інтересах зовнішнього середовища діючою в організації системою управління, і оцінюється не тільки самою системою, але і зовнішнім середовищем (суспільством, державою). Відповідно, діяльність структурних підрозділів кримі- МАКРОЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

нально-виконавчої системи повинна бути спрямована на досягнення стратегічної мети. Оцінити результативність (чи ефективність) функціонування підрозділів кримінально-виконавчої системи можна за внеском персоналу в її досягнення. Тільки реалізуючи означену концептуальну тезу, стане можливим удосконалення системи управління органами та установами кримінально-виконавчої системи, що здатне призвести до змін внутрішнього середовища і підвищення ефективності її діяльності. Ефективність відноситься до ключових категорій не тільки в теорії управління соціальними системами, але і в економічній науці. У практиці діяльності ефективність часто вживається як синонім успішності, конкурентоздатнос- ті чи результативності функціонування. У багатьох випадках під ефектом розуміють результат чи наслідок будь-якої діяльності. Таке трактування ефекту поширене, наприклад, в економіці підприємства. У ній «ефект» і «кінцевий результат господарювання» (обсяги виробництва, зниження собівартості продукції тощо) визначають як тотожності поняття [3].

Але ефективність і результативність (ефект і результат) мають особливості, які випливають із природи економічної ефективності, а саме це, співвідношення затрат і конкретних (визначених у натуральних чи вартісних одиницях) результатів. Саме цей аспект має наукове і практичне значення для оцінки ефективності роботи не тільки виробничих, але і державних структур (органів державної влади, суб'єктів правоохоронної діяльності, і в тому числі кримінально-виконавчої системи). Виходячи з цього, результативність діяльності визначається ступенем досягнення організаційною системою її цілей, оцінку яких можна здійснювати за певними критеріями (кількісними показниками). Тобто, результат роботи за певний проміжок часу - визначається ступенем результативності (у абсолютних чи відносних показниках) за той же період, або відношенням звітного показника досягнення цілі до базового/ прогнозного показника, який прийнято вихідним орієнтиром. Наприклад, соціально-економічна система вийшла на раніше встановлені або самою системою, або органами її управління необхідні їй і суспільству підсумкові межі свого розвитку (випадок самоуправління), тоді діяльність даної системи й органів її управління визнаються як результативні. Результативність діяльності - це «ступінь досягнення цілі управління, очікуваного стану об'єкту управління. Результативність управління визначається значеннями вихідних показників об'єкту управління» [2].

Перший висновок, який можна зробити, стосується результативності управлінського процесу (чи результативність роботи органу управління) і результативність діяльності організації, що є наслідком цього процесу, - поняття, тісно взаємозв'язані. Тільки наявність у організації стовідсоткового вихідного результату дозволяє вести мову про якісну сторону її досягнень, тобто про кількісне співвідношення між ним і затратами суб'єкту управління на його забезпечення (незважаючи на те, що в багатьох соціальних системах спів вимірність різнохарактерних показників і приведення їх до єдиного оціночного масштабу є складним завданням). Це і буде називатися ефективністю управління організацією.

Другий висновок - результативне управління завжди ефективне. Однак міра подібної ефективності є похідною від затрат на управління соціально-економічною системою, які є функцією форм, методів, стилів, культури, технології управління, а також інших чинників, пов'язаних з її внутрішньою природою і навіть зовнішнім середовищем. Вони показують те, наскільки раціонально і за допомогою яких засобів досягаються кінцеві результати об'єкту управління, які відповідають його природі і потребам. Зрозуміло, чим вище названий показник, який припадає на одиницю управлінських затрат (матеріалізована величина досягнутого системою рівня, який співвідноситься до затрат на його досягнення, враховуючи і затрати часу), тим вище ступінь ефективності управління цією системою. Позитивна динаміка результативності того чи іншого об'єкту відображає той ефект, який прямо пов'язаний з якістю управління даним об'єктом, тобто різносторонніми механізмами впливу на нього з боку суб'єкту управління.

Виходячи з наведених визначень, нескладно помітити різницю в категоріях: ефективна діяльність організації і ефективність управління організацією. Вона визначається різною величиною матеріальних затрат, які використовуються при розрахунку її ефективності. У характерному для кримінально-виконавчої системи, випадку, коли витрати на управління входять до складу сукупних витрат на реалізацію діяльності управлінського об'єкту (складають установи і органи кримінально-виконавчої системи), 'їх економія призводить до зменшення величини затрат на забезпечення результативності даної діяльності і, відповідно, до підвищення ефективності. Таке трактування «подій» призводить до відомого в менеджменті постулату, який розглядає більш високий рівень ефективності управління соціальними утвореннями (за Файолем - передбачення організації, розпорядження, координація, контроль [9]) - як дієвий інструмент підвищення ефективності його функціонування. Диференціація джерел по забезпеченню фінансування системи і суб'єкта управління, враховуючи його роль у досягненні поставлених перед нею цілей, дозволяє сформувати третій, більш конкретний практичний висновок, зміст якого є справедливим щодо вищеозначеної ситуації.

Оцінка рівня ефективності управління кримінально-виконавчою системою повинна проводитись на основі аналізу результативності діяльності системи загалом, і її структурних підрозділів, з одного боку - виходячи з рівня ефективності діяльності кримінально-виконавчої системи, який досягнуто в результаті реалізації функції управління (тобто який ефект має управлінський вплив на установи і органи кримінально-виконавчої системи чи, інакше, в якій мірі вони є керованими), з іншого - на основі розміру матеріальних затрат на самоуправління, що забезпечує досягнення кримінально-виконавчою системою цілей поставлених перед нею державою та суспільством.

Висновки

Підвищення ефективності управління кримінально-виконавчою системою - це створення обґрунтованих організаційних форм, методів, техніки і технології управління, а також сприятливих умов (соціального середовища) для виконання персоналом кримінально-виконавчої системи поставлених перед нею завдань. Передумовою для створення сучасної моделі управління кримінально-виконавчою системою є підхід, який визначає, що людина, яка скоїла злочин та ізольована від суспільства, не може бути обмежена в правах на участь у трудовій діяльності, можливостях для професійного і особистісно- го розвитку. Тільки названий підхід буде сприяти соціальній реінтеграції названої категорії громадян у суспільство, що забезпечить повернення в суспільство людини, яка здатна в ньому адаптуватися.

Список використаних джерел

1. Атаманчук Г.В. Система государственного и муниципального управления / Г.В. Атаманчук. - М. : РАГС, 2007. - 488с.

2. Большой энциклопедический словарь : в 2 т./ [Ред. А.М. Прохоров]. - М. : Советская энциклопедия, 1991. - Т. 2 - 1456с.

3. Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия: ученик / Н.Л. Зайцев. - [4-е изд., перераб. и доп.]. - М. : РАГС, 2004. - С. 257.

4. Кутуков С.А. Уголовно-исполнительная система как часть общества: социальные функции и проблемы взаимодействия / С.А. Кутуков // Уголовно-исполнительная система: право, экономика, управление. - 2010. - № 1. - С. 17.

5. Мельник М.В. Анализ и оценка управления на предприятиях /М.В.Мельник. - М.: Финансы и статистика, 2009. - 136с

6. Олійник Д. Сучасні методи оцінки ефективності діяльності органів державного управління / Д.В.Олійник //Ефективність державного управління. - 2013. - Вип. 34. - С.275 - 283.

7. Погудин О.А. Объективная обусловленность оценки эффективности деятельности УИС с позиции системного анализа / О.А.Погудин //Уголовно-исполнительная система: право, экономика, управление. - 2009. -№ 3. - с.16-21.

8. Терехин В.И. Социально-экономическая эффективность уголовно исполнительной системы: принципы и методы количественной оценки /В.И.Терехин //Вестник Владимирского юридического института. - № 3 (37). - С.43-46.

9. Управление - это наука и искусство / / [А. Фа- йоль и др.]. - М.: [б.и.],1992. - 120 с.

Размещено на Allbest.ru