Проблему жорстокого поводження з дітьми вивчають такі провідні вчені, як Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, Н. Максимова, К. Мілю - тіна, Т. Сафонова, Е. Цимбал.

Проблема насильства над дітьми в сім'ї досліджується науковцями в різних аспектах: сутність, фактори, причини, умови виникнення (О. Безлюдний, Е. Волкова, Т. Гончарова, Н. Зимівець, Л. Мардахаєв, В. Тес - люк, І. Фурманов); види та наслідки їхнього впливу на розвиток, виховання, соціалізацію особистості (В. Бондаровська, Т. Гурлєва, О. Коваленко, І. Маргулян, Т Козакова); форми, методи, засоби профілактики насильства над дітьми в сім'ї (О. Васильєва, Т Вовчок, І. Даниленко, В. Кірсанова, Ю. Малієнко, Н. Степура, Т Цюман) тощо.

Як бачимо, зазначена проблема є актуальною та цікавить багатьох вчених різних галузей права. Водночас розвиток наукової думки, реорганізаційні процеси в органах державної влади (зокрема, реформа МВС України 2014 р.) спонукають до проведення сучасних досліджень та вироблення нових форм і методів діяльності таких органів.

Метою статті є на основі дослідження діяльності Національної поліції щодо виявлення та припинення фактів вчинення насильства та жорстокого поводження в сім'ї щодо дітей виділити особливості такої діяльності та запропонувати алгоритм дій поліцейського щодо виявлення та припинення вказаних фактів.

Виклад основного матеріалу

Національна поліція України є однією зі складових частин системи державних органів, які реалізують завдання щодо охорони прав та законних інтересів дітей. У структурі Національної поліції України функціонують такі підрозділи, як відділи ювенальної превенції у складі поліції превентивної діяльності. Варто наголосити, що інші поліцейські також мають право приймати заяви про вчинені кримінальні правопорушення та інші події щодо дітей, здійснювати провадження за ними (накази МВС України "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень із приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення", "Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події" та інші) [2; 3], реалізовувати превентивні поліцейські заходи та поліцейські заходи примусу щодо дітей на законних підставах (Закон України "Про Національну поліцію") [1], здійснювати заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення (Кодекс України про адміністративні правопорушення та інші нормативно-правові акти) [4] тощо.

Тобто під час виконання своїх службових обов'язків, крім ювенального інспектора, поліцейські інших підрозділів Національної поліції також вступають у контакт із дітьми, а саме дільничні офіцери поліції, інспектори чергових частин відділів поліції, слідчі органів досудового розслідування, поліцейські підрозділів кримінальної поліції тощо. Проте зауважимо, що інспектор ювенальної юстиції (ювенальний інспектор) - той професіонал у Національній поліції України, який має здійснювати захист прав та інтересів дитини у будь-якій ситуації за її участю, незалежно від того, чи перебуває дитина у контакті чи у конфлікті із законом.

Виявлення та припинення фактів жорстокого поводження з дітьми, учинення стосовно них насильства, зокрема батьками, законними представниками - це одне з пріоритетних завдань саме ювенального інспектора [5]. Під час такої діяльності ювенальні інспектори взаємодіють з іншими органами та підрозділами Національної поліції, органами і службами у справах дітей, спеціальними установами для дітей, закладами охорони здоров'я, освіти тощо.

Відповідно до законодавства, ювенальний інспектор здійснює такі заходи щодо попередження насильства в сім'ї щодо дітей:

- виявляє причини і умови, що сприяють проявам насильства в сім'ї щодо дитини, вживає у межах своїх повноважень заходів щодо їх усунення;

- бере на алфавітно-довідковий облік дорослих осіб, схильних до вчинення насильства в сім'ї щодо дитини;

- приймає та розглядає у межах своїх повноважень, визначених законом, заяви і повідомлення про насильство в сім'ї щодо дітей або про реальну загрозу його вчинення;

- вживає відповідних заходів щодо припинення насильства в сім'ї щодо дитини, а також дій членів сім'ї, що спрямовані на виконання реальної загрози вчинення насильства в сім'ї щодо дитини;

- повідомляє дитині та її законному представникові (за умови відсутності в його діях протиправних дій щодо дитини) про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися для захисту дитини;

- взаємодіє зі спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї, з органами опіки і піклування та спеціалізованими установами для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства у питаннях попередження насильства в сім'ї щодо дитини;

- надає інформацію з питань попередження насильства в сім'ї щодо дитини на запит уповноважених органів.

Звернення про факти жорстокого поводження з дітьми або загрозу їх вчинення можуть подаватися до служб у справах дітей, закладів соціального захисту дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, органів внутрішніх справ, закладів освіти, закладів охорони здоров'я, в усній або письмовій формі за місцем проживання (перебування) дитини самою дитиною, батьками, одним із батьків дитини або осо - бою/особами, які їх замінюють, будь-якими фізичними та юридичними особами [2]. Проте в будь-якому разі усі звернення та повідомлення з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози щодо його вчинення протягом однієї доби направляються до служби у справах дітей і відділу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) дитини [2]. Варто зауважити, що, відповідно до Наказу "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення", ювенальний інспектор так само має повідомити службу у справах дітей про випадок жорстокого поводження щодо дитини протягом доби [2]. Також за результатами розгляду звернення, повідомлення про факт жорстокого поводження з дитиною (загрозу щодо його вчинення) ювенальні інспектори зобов'язані поінформувати батьків дитини або осіб, які їх замінюють (якщо не вони є винуватцями жорстокого поводження з дитиною або загрози його вчинення), службу у справах дітей та, у разі потреби, органи прокуратури та суд [2].

У заяві, протоколі або рапорті ювенальний інспектор зазначає прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання постраждалої від насильства дитини, інформацію про особу, яка вчинила насильство, час і місце його вчинення, умисні дії фізичного спрямування, інші обставини вчинення насильства або реальної загрози його вчинення. Після отримання заяви, складання протоколу усної заяви або рапорту про факт жорстокого поводження з дитиною поліцейський за наявності ознак кримінального правопорушення негайно інформує керівника органу досудового розслідування з метою його попередньої кваліфікації та внесення інформації до ЄРДР [2].

Усі заяви, повідомлення, протоколи усної заяви, рапорти про факти жорстокого поводження з дітьми (загрозу його вчинення) розглядає керівництво органу внутрішніх справ та надає працівникам уповноваженого підрозділу органу внутрішніх справ письмові резолюції щодо необхідних заходів з метою подальшого прийняття рішення згідно із законодавством [2].

У разі необхідності ювенальний інспектор організовує надання невідкладної медичної (викликають швидку допомогу), психологічної та інших видів допомоги дитині, яка постраждала від жорстокого поводження [2].

Тобто у разі виявлення фактів жорстокого поводження з дитиною поліцейський має:

- прийняти заяву або скласти протокол усної заяви від дитини, а в разі недосягнення нею 16-річного віку - від батьків, законних представників або іншої дорослої особи, не причетної до вчинення насильства над дитиною;

- у разі неможливості подання заяви скласти рапорт про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною;

- ужити заходів щодо внесення інформації до журналу Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

Аби припинити вчинення насильства та жорстокого поводження в сім'ї щодо дітей, до особи, що його вчинила, застосовують такі заходи:

- якщо поліцейський став свідком, застосовує заходів щодо припинення вчинення насильства та жорстокого поводження в сім'ї щодо дітей;

- превентивні поліцейські заходи (перевірка документів, опитування, поверхнева перевірка, поліцейське піклування тощо);

- поліцейські заходи примусу (фізична сила, спеціальні засоби (кайданки, гумовий кийок тощо), вогнепальна зброя);

- заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення (адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей та документів);

- заходи адміністративної відповідальності (скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст 173-2 КУпАП);

- у разі, якщо життю та здоров'ю дитини загрожує небезпека, працівник поліції разом зі службою у справах дітей уживає заходів із дотриманням вимог законодавства щодо термінового вилучення дитини із сім'ї (закладу) та подальшого влаштування дитини.

Висновки