Дискурс сучасних наукових досліджень східноєвропейського вектору міграції громадян України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дискурс сучасних наукових досліджень східноєвропейського вектору міграції громадян України

Касьянова М.М.

Міграційна проблематика є питанням загальнолюдського значення. Через це вона потребує пильного аналізу та узагальнення інформації щодо сучасного стану таких важливих аспектів теми, як принципи формування національних міграційних політик, основи регулювання міграційних потоків на міждержавному рівні, умови праці та процеси адаптації мігрантів за кордоном тощо. Важливим завданням в цьому контексті є необхідність розглянути міграційну сферу із позицій такої сучасної науки, як політологія, що вивчає тенденції та закономірності розвитку, функціонування та структури політичного життя соціальних суб'єктів, які відображають реальний процес суспільного життя, включаючи їх у діяльність щодо реалізації політичної влади і політичних інтересів. Ця наука охоплює також систему знань, що стосується існуючого політичного порядку, де домінують константні величини, та політичних процесів, де домінують глобальні зміни.

Актуальність міграційної проблематики в умовах активізації глобалізаційних процесів та розмиття кордонів, які стають масштабними явищами міжнародного значення, призводить до підвищеного інтересу до цієї теми з боку державних структур та недержавних акторів. Сьогодні існує сталий попит на дослідження, які розкривають сутність явища міграції та описують його складові на сучасному етапі розвитку. Це в свою чергу призводить до того, що представники наукового середовища жваво включаються в процес його комплексного вивчення. Результатом є значні обсяги наукових розробок, підготовлені фахівцями політичних, історичних, економічних, юридичних наук. Лише їхній комплексний аналіз дозволяє сформувати цілісне бачення проблеми, виділити необхідну для тематики даного дослідження інформацію та зробити обґрунтовані висновки.

Плідне вивчення міграційного руху українців до країн Східної Європи кінця XX - початку XXI століття можливе лише за умов усвідомлення сучасного наукового дискурсу в галузі міграції, з'ясування того, які ділянки цієї проблеми та якою мірою вже досліджені або ще не стали предметом наукових розвідок. Отже, завдання даної статті полягають не лише в тому, щоб з'ясувати «прогалини» у вивченні цієї теми (а таких немало), а й у тому, щоб усвідомити логіку еволюції наукових підходів до цієї проблеми.

Всебічне опрацювання наявних наукових доробок має здійснюватися на основі визнаних підходів та методів. Воно потребує розробки класифікації застосованих нами матеріалів. Доречним видається поділити дослідження на кілька груп. Структурування наявної наукової літератури може здійснюватися за різними критеріями. Опрацьовуючи дослідження з тематики участі українців в міграційних процесах Східної Європи, ми пропонуємо розглянути три підходи: географічний, хронологічний та проблемний.

Географічний підхід до класифікації наукових праць передбачає їхній розподіл за походженням авторів. З одного боку, приналежність до окремої наукової школи впливає на підходи до вивчення предмету дослідження, накладає суб'єктивне сприйняття на розуміння наявних даних. З іншого боку, об'єктивним фактором є відмінності між відображенням тих самих подій та процесів дослідниками з держав, які безпосередньо залучені до них, або ж представниками третіх сторін. Останні претендують на більш неупереджене висвітлення ситуації.

В географічному контексті доцільно розділити наукову базу досліджуваної проблеми на три групи:

1. Роботи українських авторів;

2. Роботи представників інших країн Східної Європи (Російської Федерації, Республіки Молдова, Республіки Білорусь);

3. Роботи західних дослідників («зовнішніх спостерігачів»).

Виходячи з цього слід звернути увагу на деякі специфічні риси кожної з груп. Роботи українських та східноєвропейських науковців разом становлять теоретичний матеріал. Цим пояснюється певний суб'єктивізм у висвітленні подій, залежність від державної позиції та соціального сприйняття міграційної проблематики. Вітчизняні праці дозволяють розглянути предмет дослідження з точки зору країни - постачальника мігрантів. Саме в роботах українських науковців можна знайти висвітлення персонального виміру процесів міграції громадян нашої держави. Загалом наявні праці вітчизняних дослідників, попри доволі помітну кількість, лише частково, здебільшого на дотичному рівні досліджують окреслену нами проблему. Виходячи з тематичної спрямованості наукових робіт українські експерти в основному зосереджувались на з'ясуванні історії, змісту й характеру міграційних проблем та на розвитку міграційних потоків з та в Україну. Питання ж, пов'язані з роллю цих проблем в якості чинників зовнішньої політики України, не стали предметом спеціального вивчення. Натомість російські, білоруські та молдавські науковці демонструють погляд на ці питання з боку приймаючих країн. В їхніх наукових надбаннях домінує економічний підхід - увага концентрується на наслідках від процесів міграції для національних економік та ринку праці.

Західні дослідники - представники третьої групи - більш об'єктивні. Вивчення праць науковців з країн- членів Європейського Союзу є доцільним, оскільки дає можливість порівняти східноєвропейську та західноєвропейську міграційні концепції та бачення проблеми, адже Східна і Західна Європа відчувають потребу в додатковій робочій силі та конкурують у боротьбі за громадян України. Втім, згадані дослідники майже не звертаються до проблематики української міграції на пострадянському просторі. Цим пояснюється невелика кількість робіт цього походження, використана в рамках даного дослідження. Проаналізовані роботи переважно розглядають загальні теоретичні питання явища міграції.

Зарубіжні науковці погоджуються з тезою, що значною мірою вирішення міграційних проблем визначається зовнішніми факторами. Міграція відіграє велику роль у міждержавних відносинах [1]. Водночас вони вважають, що оформлення цієї взаємодії через міждержавні угоди про міграцію має менший зворотний вплив на її інтенсивність, оскільки реальні потреби і можливості руху населення, як правило, або виходять за рамки угод, або не досягають передбаченого ними рівня. Однією з причин цього є те, що держави ніколи не можуть забезпечити повний контроль над стихійним рухом окремих особистостей.

Аналізуючи наукові розробки з тематики дослідження, слід зазначити, що у хронологічному контексті праці українських, російських та європейських авторів стосовно сфери висвітлення різних аспектів явища міграції українців в регіоні Східної Європи переважно відносяться до періоду незалежності України. Це пояснюється тим, що ця епоха є одним з найактивніших періодів міграції в історії людства. Розпад СРСР і кінець радянської системи призвели до значних людських переміщень та глибоких змін на пострадянському міграційному полі. В результаті Україна та українці долучилися до масштабної міграційної динаміки.

Хронологічній підхід до класифікації напрацювань попередників з означеної теми базується на констатації суттєвих змін, які спостерігаються в міжнародному середовищі взагалі та в структурі міграційних процесів зокрема. Через них висновки окремих робіт є застарілими та не підходять для характеристики сучасної ситуації. Слід відзначити, що на території України, в тодішній УРСР, дослідження, присвячені міграційній проблематиці, розпочалися з кінця 1960-х років. Серед авторів, яких хвилювало питання міграції, необхідно назвати А. І. Доценка [2],

О.М. Овсюка [3] та інших. Основною темою їх наукових розвідок стали проблеми реалізації організованих форм переселень, питання розробки нового категоріального апарату, методів дослідження, показників, що віддзеркалювали територіальні переміщення населення, аналіз міграційних процесів в Україні тощо. Втім, сьогодні вони можуть використовуватися виключно в якості постачальника теоретичних матеріалів для вивчення питань класифікації та характеристики форм і причин міграційних процесів, надання більш детального аналізу еволюції поглядів наукового середовища на природу міграції.

Натомість сам предмет дослідження може досліджуватися виключно на основі праць, опублікованих в постбіполярний період (що безпосередньо походить з географічних рамок роботи). Так, починаючи з 1991 року в Україні була опублікована значна кількість праць, присвячених міграційній проблематиці. При цьому в них були розставлені нові акценти, які безпосередньо відображали соціальні та політичні зміни після розпаду СРСР. Відзначимо серед них дослідження таких вчених, як О. Г. Бабенко [4], Н. В. Плахотнюк [5], О. І. Піскун [6], Ю. С. Шемчушенко [7], тощо.

В результаті, з хронологічної точки зору ми можемо розділити наукові розробки проблематики міграційного руху українців на дві групи:

1. Роботи, підготовлені до 1991 року (не можуть безпосередньо застосовуватись в рамках вивчення теми, втім - підводять під неї теоретичну основу);

2. Роботи, підготовлені після 1991 року (основне джерело інформації про предмет дослідження).

Втім, застосування цього підходу не дозволяє реально структурувати наявні дослідження, оскільки утворює занадто широкі за своїм змістом групи. При цьому лише одна з них напряму вивчає запропоновану проблематику.

Набагато зручнішим нам вбачається застосування проблемного підходу до класифікації наукової бази дослідження. В цьому випадку основним критерієм виступає тематика роботи, що дозволяє чітко визначити її місце в загальній системі наукових знань та окреслити її корисність для конкретної роботи (в контексті залучення для широкого застосування отриманих даних в тексті всього дослідження, або ж при висвітленні конкретного аспекту досліджуваного явища). Саме проблемний принцип ми пропонуємо розглядати в якості основного. При цьому до нього можуть бути інтегровані й описані вище підходи - в якості другорядних елементів системи класифікації, які допомагають зробити наявний розподіл праць ще більш глибоким.

Загалом, загальні теоретичні питання явища міграції досліджувалися О. У. Хомрою [8], Ю. І. Римаренком [9], А. Сові [10], Д. Саймоном, Р. Епплеярдом [11]. Необхідно виділити також роботи окремого наукового напряму - міграціології, авторами якого були В.О. Іонцев [12] та М. Б. Денисенко [13]. В його основі лежить ідея комплексного підходу у вивченні загальної міграційної рухливості населення, а також запропонована Іонцевим класифікація основних підходів до вивчення міграції.

Відома англійська дослідниця С. Сассен [14] є яскравою представницею політологічного підходу до вивчення міграції. Вона вважає, що саме політична організація сучасного світу у формі взаємодії суверенних держав визначає специфіку міграційних процесів. На її думку міграція є одним з елементів суцільної взаємозалежності і ставиться в один ряд з міжнародною торгівлею, міжнародною допомогою, діяльністю міжнародних організацій та транснаціональних компаній.

Дж. Холліфілд в індивідуальній монографії «Політика міжнародної міграції» [15] та низці праць, написаних у співавторстві, включає до наукового обороту аналіз таких проблем, як роль держави у контролі над міграцією та кордонами, вплив міграції на інститути суверенітету і громадянства, її зв'язок з питаннями національної безпеки, статусом етнічних меншин, етнічною ідентифікацією та самоідентифіка- цією, правами людини, участь мігрантів у суспільному та політичному житті.

Питаннями історії міграційних рухів, історії розвитку наукових досліджень в області міграції, історико-демографічними дослідженнями міграції, що описують дане явище в контексті історичної еволюції демографічних процесів займалися В. М. Кубійович, Т. М. Пронь, В. І. Товкун, В. М. Кабузан, С. П. Качараба та інші науковці. Методи вивчення міграції населення досліджувались В. І. Перевєдєнцевим [16]. Подібну тематику висвітлювало дисертаційне дослідження О. Р. Овчиннікової «Моделі і методи для організації досліджень потенційної міграції населення» [17].

Особливе місце в науковій літературі займає розвиток ідеї Л. Л. Рибаковського про трьохстадійний міграційний процес, який представляє послідовний ланцюжок подій - від ухвалення рішення мігрувати до самого процесу міграції та адаптації на новому місці проживання [18].

Збірка статей В. Малахова [19] присвячена темі, при аналізі якої достатньо важко розділити теоретичну актуальність від політичної злободенності. В даному випадку йдеться про такі проблеми, як расизм і міграція, національна політика та етнічна ідентичність, мультикультуралізм та націєбудівництво. Наскрізним в роботі є об'єднуючий сюжет полеміки з таким походом до етнічності, який ігнорує її історичну, культурну та політичну опосередкованість.

Дисертаційне дослідження О. Ровенчак [20] аналізувало соціологічну концептуалізацію сучасної міжнародної міграції як соціокультурний феномен епохи глобалізації. В ньому було підтверджено зростання значимості економічних чинників в структурі причин міграції. Основна частина висновків в роботі стала інноваційною, оскільки вони перш за все стосувалися малодослідженої в Україні теми - специфіки впливу міграції на ідентичності мігранток, їхню адаптацію в приймаючому суспільстві та аналізі наслідків міграції. В роботі було запропоновано оригінальний інструментарій для вимірювання міграційного досвіду, аналіз моделей адаптації та дослідження структури ідентичності жінок- переселенок.

До окремої групи наукових розробок відносяться дослідження, які характеризують міграційну політику країн Східної Європи, а саме Російської Федерації, Республік Молдова та Білорусь, України. Як правило, вони не лише описують наявну ситуацію, але й містять рекомендації щодо її вдосконалення. Серед цієї групи варто згадати праці О. Позняка [21], О. Тюрюканової [22] та інших. Дисертаційна робота С. В. Науменко присвячена імплементації міжнародно- правових зобов'язань України у сфері зовнішньої міграції [23]. Натомість дисертація В. Логіна вивчає державне управління міграційними процесами в нашій державі [24]. Ця тематика знаходить подальший розвиток в роботі М. Чулаєвської, яка розглядає цей аспект реалізації державної політики в контексті активізації європейського вектору зовнішньополітичної діяльності України [25]. Російський погляд на проблематику формування та реалізації діяльності органів державної влади в сфері міграції наводиться в дослідженнях В. Мукомеля [26]. Він вивчає міграційну політику Російської Федерації в контексті специфіки пострадянського простору, її адаптаційно-інтеграційні функції.

Вивченню питання міграційних процесів, що мають місце сьогодні між Україною, країнами ЄС та пострадянськими країнами, було присвячено низку наукових праць О. Малиновської. Дослідниця формулює проблему недосконалості вітчизняної законодавчої бази у галузі міграції, що негативним чином впливає на міграційну ситуацію в нашій державі та створює умови для незаконного виїзду багатьох українців на заробітки за кордон [27]. Численні публікації на тему регулювання міграційних потоків [28], а також дисертаційне дослідження «Управління зовнішніми міграціями в контексті європейської інтеграції України» [29] мають неабияке значення у дослідженні проблеми державного управління міграціями.

Ґрунтовне дослідження українсько-російських відносин у міграційній сфері було проведене О. Стад- ніченко [ЗО]. Зроблені дослідницею висновки сприяли чіткому викладенню в даному дослідженні всіх тонкощів двосторонніх відносин України з Російською Федерацією.

Таким чином, слід зазначити, що сьогодні наукові доробки в рамках досліджуваної проблеми складає достатньо широке коло літератури з міграційної проблематики, про що свідчить діяльність наукових центрів, профільних міністерств і відомств з вивчення міграції населення, опубліковані наукові роботи. Втім, огляд наявних напрацювань попередників з тематики дослідження демонструє, що проблематика міграційної політики України, державного регулювання міграційних процесів є достатньо малодослідженою. Тільки окремі напрямки державної міграційної політики, такі як боротьба з нелегальною міграцією, питання адаптації іммігрантів, явище трудової міграції епізодично представлені у наукових статтях українських дослідників та їхніх колег з інших країн. Загалом слід зазначити, що вітчизняні дослідники значно поступаються зарубіжним науковцям в активності вивчення сучасного політичного становища мігрантів за кордоном. До недавнього часу ця проблема замовчувалася і нерідко була предметом фальсифікації та ідеологічних спекуляцій радянських вчених. Лише з відновленням незалежної України з'явилися нові наукові підходи щодо окреслення проблем українських громадян у країнах еміграції та їхнього потенційного впливу на розвиток двосторонніх відносин між Україною та країнами-реципієнтами вітчизняних мігрантів.

східноєвропейський міграція політика міждержавний

Список використаних джерел

1. Milardovic A. Politologija migraciji / A. Milardovic // Politicka misao. - 1990. - №4. - P.122-135.

2. Доценко А. І. Районування розселення як проблема удосконалення його територіальної організації / А. І. Доценко // Укр. геогр. журн. - 2001. - №1. - С.16-21.

3. Овсюк А. М. Международно-правовая защита трудящихся- мигрантов и их дискриминация при капитализме / А. М. Овсюк. - К.: Наук, думка, 1980. - 146 с.

4. Бабенко О. Г. Міграційна політика Української держави на сучасному етапі (політологічний аспект): Автореф. дис... канд. політ, наук: 23.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького І О. Г. Бабенко. - К., 1997. - 26 с.

5. Плахотнюк Н. В. Міжнародно-правові аспекти боротьби з торгівлею жінками та дітьми: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.11 / НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького ! Н. В. Плахотнюк. - К., 2002. - 20 с.

6. Піскун О. І. Основи міграційного права: Порівняльний аналіз: навч. посібник / О. І. Піскун. - К.: МП Леся, 1998. - 359 с.

7. Міжнародно-правові проблеми протидії нелегальній міграції та торгівлі жінками / Відп. редактори Ю. Римаренко, Ю. Шемшученко, Я. Кондратьев. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - К., 2003. - 637 с.; Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно- правовому контексті: у 2-х кн. / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Національна академія внутрішніх справ. - К., 2001. - 510 с.

8. Хомра А. У Миграция населения: вопросы теории, методики исследования / АН УССР, Ин-т экономики /У Хомра. - К.: Наук, думка, 1979. - 148 с.

9. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія практика): енциклопедія / упоряд. Ю. І. Римаренко; за ред. Ю. Римаренка. - К.: Довіра, 1998. - 912 с.

10. Сови А. Общая теория населения / А. Сови. Т.2: Жизнь населений / Пер. с франц. Ф. Р. Окуневой. - М.: Прогресс, 1977.

11. Appleyar R. Т. International migration: Challenge for the Nineties. Geneva, 1991 Rosemarie R. The future of refugee flows and policies / R. T. Appleyar // International review. - 1992. - Vol. XX VI, No.4: 1112-1143.

12. Ионцев В. А. Международная миграция / В. А. Ионцев. - М.: М-во по делам федерации, нац. и миграц. политики Рос. Федерации. - 2001. - 112 с.

13. Денисенко М. Б. Миграциология / М. Б. Денисенко,А. Ионцев, Б. С. Хорев. - М.: Изд-во МГУ 1989. - 96 с.

14. Sassen S. The de facto Transnationalizing of Immigration Polisy / S. Sassen // Challenge to the nation-state: Immigration in the Western Europe a. the U.S. / Ed. by Joppke Chr. - Oxford: Oxford univ.press, 1998. - P.50-85.

15. Hollifield J. The Politics of International Migration: How Can We «Bring the State Back In» / J. Hollifield // Migration Theory: Talking across Disciplines I Ed. By C. Bretell, J. Hollifield. - N.Y.: Routledge, 2000. - P.137-186.

16. Переведенцев В. И. Методы изучения миграции населения / В. И. Переведенцев. - М.: Наука, 1975. - 231 с.

17. Овчиннікова О. Р. Моделі і методи для організації досліджень потенційної міграції населення: Дис... канд. екон. наук: 08.03.02 / Технологічний ун-т Поділля / О. Р. Овчинніков. - Хмельницький, 2003. - 261 с.

18. Рыбаковский Л. Л. Региональный анализ миграций / Л. Л. Рыбаковский. - М.: Статистика, 1973. - 159 с.

19. Малахов В. Понаехали тут... Очерки о национализме, расизме и культурном плюрализме / В. Малахов. - М., 2007. - 200 с.

20. Ровенчак О. Соціологічна концептуалізація сучасної міжнародної міграції як соціокультурного феномену епохи глобалізації. Дисертація (рукопис). - Харків: Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2011. - 252 с.

21. Позняк О. В. Проблеми формування міграційної політики України в сучасних умовах / О. В. Позняк // Демографія та соціальна економіка. - 2009. - №11. - С.20-29.

22. Тюрюканова Е. Новая миграционная политика в области трудовой миграции: первые итоги. - 23 с. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// www.fms.gov.ru/upload/iblock/010/ tur.pdf

23. Науменко С. В. Імплементація міжнародно-правових зобов'язань України у сфері зовнішньої міграції: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого і С. В. Науменко. - X., 2005. - 207 с.

24. Логін В. В. Державне управління міграційними процесами в Україні: Автореф. канд. наук з державного управління: 25.00.01 / Львівський регіональний інститут державного управління національної академії державного управління при президентові України. - Львів, 2010. - 20 с.

25. Чулаєвська М. Є. Державне управління трудовою міграцією України в контексті європейської інтеграції: Автореф. канд. наук з державного управління: 25.00.01 / Національна академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2013. -20 с.

26. Мукомель В. Міграційна політика Росії: пострадянські контексти / В. Мукомель. - М.: Диполь-Т, 2005. - 351 с.

27. Малиновська О. А. Міграційна ситуація та міграційна політика в Україні / О. А. Малиновська. - К.: НІСД, 1997. - 69 с. (Сер. «Соціальні стратегії»; Вип.З).

28. Малиновська О. А. Мігранти, міграція та Українська держава: аналіз управління зовнішніми міграціями / О. А. Малиновська. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - 236 с.; Малиновська О. А. Міграційна політика Російської Федерації: сучасні підходи й уроки для України / О. А. Малиновська // Демографія та соціальна економіка. - 2007. - №1. - С.50-60.

29. Малиновська О. А. Управління зовнішніми міграціями в контексті європейської інтеграції України: Дне.... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія державного управління при Президентові України. - К., 2005. - 426 с.

30. Стадніченко О. І. Конфліктні елементи в міграційній сфері сучасних українсько-російських міждержавних відносин /О.І. Стадніченко // Проблеми національної безпеки в умовах сучасного розвитку України. Матеріали Всеукраїнської науково- практичної конференції. - К., МАУП, 2006. - С.264-270.

Размещено на Allbest.ru