Політичні, інформаційно-психологічні та соціокультурні заходи щодо запобігання і протидії діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань в Україні

Методи протидії виявам екстремізму і тероризму, локалізації і нейтралізації діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань. Проблематика появи і функціонування незаконних воєнізованих і збройних формувань. Радикалізація протесаної енергії.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.05.2018
Размер файла 31,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 32.001:329.7(477)

Васильчук Є. О.,

доктор політичних наук, доцент, Київський національний університет технологій та дизайну (Україна, Київ), vasilchuk84@bk.ru

Чернова Л.П.,

кандидат філософських наук, доцент, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (Україна, Київ), lp_chernova@mail.ru

Політичні, інформаційно-психологічні та соціокультурні заходи щодо запобігання і протидії діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань в Україні

Проаналізовано політичні, інформаційно-психологічні та соціокультурні заходи щодо запобігання і протидії діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань в Україні. Зроблено висновок про те, що ефективність запобігання і протидії виявам екстремізму і тероризму, локалізації і нейтралізації діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань залежить від стану превентивної діяльності, яку узгоджено мають провадити правоохоронні й безпекові органи разом із державними установами і громадськістю. Основною метою цих заходів має стати не покарання за вчинений злочин, а створення умов, які унеможливлюють виникнення таких деструктивних ідей і практик, дозволяють роз'яснити громадянам згубність використання таких методів досягнення своїх цілей, зокрема, політичних.

Ключові слова: незаконні воєнізовані та збройні формування, екстремізм, тероризм, політичні, інформаційно-психологічні та соціокультурні заходи.

Vasylchuk E. O., Doctor of Political Sciences, associate professor of Kyiv National University of Technology and Design (Ukraine, Kyiv), vasilchuk84@bk.ru

Chernova L. P, PhD,Associate Professor of National Pedagogical University named after M. P. Drahomanov (Ukraine, Kyiv), lp_chernova@mail.ru

The political, informational and psychological and socio-cultural measures for prevention and combating of illegal paramilitary and military units in Ukraine

Analyzes the political, informational, psychological and socio-cultural measures for prevention and combating of illegal paramilitary and armed groups in Ukraine. It is concluded that the effectiveness of pre-venting and combating manifestations of extremism and terrorism, containment and neutralization of illegal paramilitary and armedforces depends on the preventive activities that have agreed to carry out law enforcement and security agencieswith government agencies and the public. The main aim ofthese measures should be no punishmentfor the crime and creating conditions that prevent the emergence of such destructive ideas and practices that allow citizens to explain malignancy using such methods to achieve their goals, particularly political.

Keywords: illegal militias and armed groups, extremism, terrorism, political, informational, psychological and socio-cultural activities.

Функціонування незаконних воєнізованих і збройних формувань є реальною загрозою для стабільного суспільно-політичного розвитку України. Неконтро- льовані державою озброєні групи є вагомим криміногенним і теророгенним чинником, що сприяє ескалації політично мотивованого насильства, створює небезпеку для громадян і українського суспільства в цілому.

Неефективність реалізації державної політики у певних сферах суспільного життя та системна криза державного управління зумовлюють зростання опозиційних настроїв серед населення. Різноманітні екстремістські сили, всіляко заохочуючи масові протестні настрої, поширюючи радикалістські ідеї і пропагуючи насильство як найбільш дієвий спосіб розв'язання накопичених соціальних суперечностей, домагаються втрати керованості суспільними процесами з боку держави, послаблення її управлінських та регулятивних функцій. Особливий акцент робиться на послідовній і системній дискредитації серед населення правоохоронної системи, альтернативою якої мають стати відмобілізовані екстремістами латентні бойові структури.

Метою статті є аналіз політичних, інформаційно- психологічних та соціокультурних заходів щодо запобігання і протидії діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань в Україні.

Проблематика появи і функціонування незаконних воєнізованих і збройних формувань стала предметом наукових досліджень таких авторів, як П. Агапов і Хлебушкін [1], А. Вознюк [3], Ж. Оспанова [5-7], Робак [9] та ін. Фрагментарно причини появи незаконних воєнізованих і збройних формувань висвітлюються у наукових працях Е. Андрющенка [2]. Разом із тим, зазначені автори досить поверхнево висвітлюють проблеми розроблення і реалізації заходів щодо запобігання і протидії діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань. Зазначена обставина й визначає актуальність пропонованої статті.

Стихійні протестні виступи населення екстремісти прагнуть гранично загострити. Радикалізація протесаної енергії мас досягається через реалізацію різноманітних силових сценаріїв, які передбачають ініціювання масових безпорядків, блокування діяльності або захоплення державних установ, провокування працівників правоохоронних органів на силові дії щодо учасників протестних акцій.

Такі дії з боку екстремістських сил не лише сприяють поглибленню дестабілізації суспільно-політичної ситуації, а й у перспективі можуть спричинити дезінтеграцію й розпад держави. Вагому роль у цих процесах, безумовно, відіграють створювані екстремістськими і терористичними угрупованнями незаконні воєнізовані і збройні формування. З огляду на це, перед державою та її уповноваженими органами постає нагальна необхідність розроблення і реалізації комплексу заходів щодо локалізації та нейтралізації діяльності цих структур. Перспективними серед них є такі:

-- розроблення антиекстремістського законодавства, яке дозволить розширити діагностичні та упереджувально--профілактичні можливості правоохоронних і безпекових органів України.

Інтеграція України до європейського простору є неможливою без подолання екстремістських та терористичних виявів. У Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи 1344 (2003) «Про загрозу для демократії з боку екстремістських партій і рухів у Європі» вказується, що «...держави не повинні допустити, щоб екстремізм сприймався як нормальне явище, і зобов'язані нейтралізувати його вплив застосуванням або впровадженням, якщо вони ще не розроблені, належних політичних і адміністративних заходів щодо захисту верховенства закону, заснованого на дотриманні демократичних принципів і прав людини» [8].

Враховуючи проєвропейську орієнтованість Української держави, діяльність її уповноважених органів і посадових осіб у сфері запобігання і протидії виявам екстремізму і тероризму має Грунтуватись на принципах законності, демократизму, гуманізму, толерантності і неухильного дотримання основоположних прав і свобод людини. З огляду на це, профілактичний складник цієї системи заходів повинен безумовно переважати над репресивно-правовим.

У іншому випадку існує значний ризик дрейфу від демократії і громадянського суспільства до «поліцейської держави», де гіпертрофовано посилюється роль правоохоронних і безпекових органів, а система антиекстремістських і антитерористичних заходів під гаслом боротьби з виявами екстремізму, сепаратизму й тероризму стає інструментом «полювання на відьом», репресій і політично мотивованого переслідування. У європейській практиці таке явище отримало назву «державний тероризм». Так, Женевська конференція з питань тероризму у своїй декларації «The Geneva Declaration on Terrorism» від 1987 p. виявами державного тероризму, зокрема, вважає «...Практики поліцейської держави, що спрямовуються проти своїх громадян: стеження, розгін зборів, контроль за новинами, побиття, тортури, хибні арешти, масові арешти, фальсифіковані звинувачення, показові суди, вбивства» [12]. Також у цьому документі тероризмом з боку держави визнаються скасування громадянських прав і свобод, положень конституції і законів під приводом протидії тероризму [12].

Зважаючи на зазначені обставини, локалізація і нейтралізація діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань у межах системи антиекстремістських і антитерористичних заходів має випливати зі створення політико-правових і організаційних умов, що сприяють зниженню протестного потенціалу населення, суттєво скорочують соціальну базу та обмежують інформаційні впливи різноманітних екстремістських сил, дають змогу упередити втягнення індивідів до створюваних екстремістами латентних бойових структур.

Вище уже зазначалось, що екстремістська активність окремих суб'єктів політики спричиняє загострення суспільно-політичної ситуації в країні. Через це вагомим кроком у цьому напрямку має стати розроблення і ухвалення Верховною Радою України нормативно-правового акту, який визначатиме засади запобігання і протидії виявам екстремізму. Цей профільний закон має зосереджуватися насамперед на профілактичній діяльності. Це допоможе перешкодити його перетворенню на інструмент утиску інакомислення, альтернативних бачень та опозиційно налаштованих політичних сил, сприятиме уникненню ескалації можливих конфліктних ситуацій у майбутньому. Законодавчо обгрунтовані профілактичні заходи мають визначати порядок та механізми:

- проведення профілактичних бесід, здійснення інших заходів профілактичного впливу уповноваженими представниками суб'єктів протидії екстремізму з метою попередження вчинення дій насильницького характеру, що можуть мати значний суспільний резонанс, супроводжуватися порушеннями громадського порядку або створювати загрозу для національної безпеки України;

- винесення приписів громадянам та їх об'єднанням щодо усунення порушень, які є недостатніми для визнання об'єднання громадян екстремістським, проте діяльність якого містить ознаки екстремістської діяльності;

- винесення офіційних попереджень громадянам та їх об'єднанням, діяльність яких має екстремістську спрямованість, щодо відповідальності за вчинення таких дій та вимог їхнього припинення у встановлений термін.

Окремої уваги заслуговує питання правового унормування порядку здійснення масових заходів з метою недопущення блокування діяльності державних та комунальних установ, зриву офіційних масових заходів, силових сутичок між різнополярними політичними силами та групових порушень громадського порядку. На сьогодні порядок здійснення масових заходів в Україні визначається ст. 39 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування [4]. Обмеження реалізації цього права, як випливає з тексту статті, може «...встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей» [4].

Проте, як доводить практика діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, невизначеність термінів повідомлення про здійснення масових заходів, а саме - встановлення терміну «завчасно», в окремих випадках унеможливлює звернення до суду щодо заборони масового заходу, перенесення його в інше місце або на інший час, обмеження щодо використання звукопідсилювальної апаратури тощо. Крім того, у зазначеній статті Конституції України не міститься вимога щодо визначення мети, форми, місця здійснення заходу або маршрутів руху, часу його початку і закінчення, передбачуваної кількості учасників, прізвищ, імен, по батькові уповноважених (організаторів), місця їх проживання і роботи (навчання), дати подачі заяви тощо. Брак таких даних згодом створює додаткові проблеми із встановленням контактів з ініціаторами масового заходу, визначенням ресурсів для належного забезпечення громадського порядку під час його проведення.

Цілком логічним видається визначити перелік суб'єктів протидії екстремізму, спираючись на Закон України «Про основи національної безпеки України». Безпосередню протидію екстремізму в межах своєї компетенції мають забезпечувати:

- прокуратура України, яка має виконувати функції координації діяльності правоохоронних і безпекових органів з протидії екстремізму та здійснення нагляду у сфері дотримання антиекстремістського законодавства;

- Служба безпеки України, сфера компетенції якої має поширюватися на дії екстремістського характеру, що створюють загрозу національній безпеці України, зокрема у частині розроблення і реалізації заходів із запобігання внутрішнім і зовнішнім інформаційним впливам екстремістського характеру;

- Міністерство внутрішніх справ України та Національна гвардія України, у компетенції яких мають перебувати питання, пов'язані із забезпеченням громадського порядку та громадської безпеки, локалізації та припинення масових заворушень і безпорядків.

Окрему увагу варто приділити Міністерству молоді та спорту України, Міністерству освіти і науки України та центрам соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Міністерства соціальної політики України. На них мають бути покладені функції профілактики екстремістських виявів серед молоді через реалізацію державних цільових програм з утвердження принципів патріотизму й толерантності, забезпечення соціального супроводу молодих людей, які за різних причин потрапили до екстремістських угруповань, сприяли або брали безпосередню участь у діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань. Також забезпечення протидії екстремізму має передбачати утворення державного експертного органу у сфері протидії екстремізму або надання відповідних повноважень Національній експертній комісії України з питань захисту суспільної моралі задля визначення й встановлення ознак екстремізму.

- розроблення і реалізація інформаційно-психологічних та соціокультурних заходів, спрямованих на об'єктивне інформування населення щодо запобігання і протидії діяльності екстремістських і терористичних угруповань і створюваних ними незаконних воєнізованих і збройних формувань.

Зазначені заходи мають консолідувати зусилля правоохоронних і безпекових органів, громадськості і засобів масової інформації щодо своєчасного сповіщення суспільства про результати діяльності у зазначеній сфері. Окреслені напрями мають знайти своє логічне продовження у відповідних загальнодержавних, регіональних і місцевих цільових програмах, розроблених органами державної влади за обов'язкової участі зацікавленої громадськості, науковців та експертів, які передбачатимуть встановлення конкретного плану заходів, розподіл компетенції і повноважень, процедуру контролю ефективності виконання цих програм та інше. Крім того, поза сумнівом, у кожному регіоні є свої особливості, які вимагають врахування у зазначених документах. Такий диференційований підхід має стати запорукою досягнення толерантного суспільства в Україні.

Серед цих заходів варто передбачити проведення «єдиних днів інформування населення», налагодження випуску і поширення через заклади освіти і центри соціальної допомоги населенню друкованої продукції (пам'яток, брошур, книг, звернень, тематичних плакатів, соціальної реклами), створення і трансляцію тематичних документальних фільмів, які висвітлюватимуть небезпечність екстремістських і терористичних виявів, сприятимуть формуванню нетерпимого ставлення з боку населення до носіїв екстремістських ідеологій, неприпустимості участі у діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань тощо.

З метою забезпечення реалізації профілактичних заходів, своєчасного виявлення та нейтралізації загроз з боку суб'єктів екстремізму і тероризму доцільно утворити Єдиний банк даних з акумулювання інформації про:

- громадян, яких було притягнуто до відповідальності за участь у діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань;

- наявні в Україні незаконні воєнізовані та збройні формування;

- об'єднання громадян та політичні партії, що відзначаються воєнізованим характером діяльності або мають у своєму складі не передбачені законом воєнізовані чи збройні формування;

- видання та матеріали екстремістської спрямованості, що, зокрема, висвітлюють чи пропагують діяльність незаконних воєнізованих і збройних формувань;

- транснаціональні екстремістські угруповання, які фінансують або підтримують діяльність незаконних воєнізованих і збройних формувань на території України.

Задля неухильного дотримання прав і свобод громадян суб'єктами протидії екстремізму, вивчення та аналізу застосування законодавства в цій сфері доцільним видається створення Єдиної інформаційної бази даних, яка б включала такі розділи:

- визнані Україною міжнародні правові акти у сфері протидії екстремізму; екстремізм тероризм збройний

- нормативно-правова база України з протидії екстремізму;

- інформація про правозастосовчу практику суб'єктів протидії екстремізму в Україні;

- законодавство й правозастосовча практика інших країн щодо протидії екстремізму.

Враховуючи рекомендації Резолюції 1344 (2003) «Про загрозу для демократії з боку екстремістських партій і рухів у Європі», необхідно приділити максимальну увагу налагодженню партнерської мережі між органами державної влади і управління та інститутами громадянського суспільства. Зазначене партнерство має здійснюватися через сприяння держави у реалізації інформаційно-просвітницьких заходів щодо недопущення поширення екстремізму, насамперед серед молоді; підтримку громадських організацій суспільно корисної спрямованості, які спрямовують свою діяльність на утвердження у суспільстві принципів толерантності, терпимості, взаємоповаги, сприяють формуванню у населення негативного ставлення до будь-яких виявів насильства, расової, етнічної та релігійної упередженості тощо.

- розширення міжнародної співпраці у сфері запобігання і протидії суб'єктам екстремізму і тероризму, нейтралізації і локалізації діяльності створюваних ними незаконних воєнізованих і збройних формувань.

Важливим напрямом діяльності із запобігання і протидії екстремізму і тероризму є участь України у регіональних і міжнародних проектах у цій сфері, зокрема через поглиблення співпраці з європейськими країнами щодо боротьби з виявами екстремізму, сепаратизму й тероризму. Такі кроки забезпечать:

- налагодження постійного обміну інформацією у сфері протидії різним формам злочинних посягань з боку екстремістських і терористичних угруповань;

- опрацювання інформаційних запитів задля реалізації оперативно-розшукових заходів;

- розробку й координацію комплексу заходів щодо припинення фінансування екстремістських і сепаратистських рухів із-за кордону, надання їм інших видів допомоги;

- підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців у сфері протидії екстремізму і тероризму тощо.

- посилення діагностичних і превентивних заходів з боку правоохоронних і безпекових органів у сфері запобігання і протидії діяльності екстремістських і терористичних угруповань та створюваних ними незаконних воєнізованих і збройних формувань.

Вище уже наголошувалось на тому, що система запобігання і протидії виявам екстремізму і тероризму має базуватись, насамперед, на профілактичних і упе- реджувальних заходах. Варто пам'ятати, що екстремістські форми політичної участі та їхні терористичні вияви є продуктом системних соціальних катаклізмів. Тому прогнозування таких виявів має неодмінно враховувати особливості актуальних тенденцій суспільного розвитку. Вагому роль у прогнозуванні виникнення вогнищ терористичної активності відіграє оперативно- агентурна практика правоохоронних і безпекових органів, на основі аналізу інформації якої і відбувається прогнозування можливих терористичних викликів і загроз. Індикаторами екстремістської і терористичної активності є стрімка політизація і посилення напруження у сфері міжнаціональних і етноконфесійних відносин, радика- лізація діяльності і поява ознак озброєності в окремих суб'єктів політики, фіксація їхнього зв'язку із представниками спеціальних служб та розвідувальних органів інших держав, публічне виголошення на масових заходах намірів щодо насильницького повалення конституційного ладу або закликів щодо виходу окремих регіонів зі складу держави тощо.

З метою усунення умов, які сприяють появі ознак озброєності у екстремістських угруповань, що в подальшому можуть трансформуватись у незаконні воєнізовані та збройні формування, правоохоронні органи мають провадити заходи щодо контролю за обігом зброї серед населення. З метою вилучення із незаконного обігу зброї, набоїв та вибухових речовин доцільним є проведення місячників добровільної здачі зброї, у процесі яких громадяни, які незаконно зберігають вказані речі, здаючи їх органам МВС України, звільняються від кримінальної відповідальності. Актуальним є й проведення вибіркових контрольних заходів щодо перевірки порядку зберігання і перебування на обліку зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї, яка знаходиться у населення. Крім того, правоохоронні і безпекові органи мають посилити моніторингову присутність у мережі Інтернет з метою виявлення і блокування діяльності інформаційних ресурсів (сайтів, чатів, груп у соціальних мережах тощо), які пропагують екстремізм і тероризм, позитивно висвітлюють діяльність незаконних воєнізованих і збройних формувань тощо.

Висновки. Таким чином, ефективність запобігання і протидії виявам екстремізму і тероризму, локалізації і нейтралізації діяльності незаконних воєнізованих і збройних формувань залежить від стану превентивної діяльності, яку узгоджено мають провадити правоохоронні й безпекові органи разом із державними установами і громадськістю. Основною метою цих заходів має стати не покарання за вчинений злочин, а створення умов, які унеможливлюють виникнення таких деструктивних ідей і практик, дозволяють роз'яснити громадянам згубність використання таких методів досягнення своїх цілей, зокрема, політичних.

Окреме завдання, яке має бути поставлено перед правоохоронними і безпековими органами, полягає в упередженні скоєння таких злочинів через своєчасне отримання відповідної оперативної інформації і вжиття невідкладних заходів щодо локалізації і нейтралізації екстремістських і терористичних дій на стадії їхнього планування і підготовки.

Перспективами подальших досліджень є розкриття соціально-психологічних та соціокультурних чинників розвитку незаконних воєнізованих і збройних формувань в Україні.

Список використаних джерел

1. Агапов П. В. Организация незаконного вооруженного формирования или участие в нем: политико-правовой, криминологический и уголовно-правовой анализ / П. В. Агапов, А. Г. Хлебушкин. - М.: АНО «Юридические программы», 2005. - 136 с.

2. Андрющенко Е. С. Парамілітарні структури українського націоналістичного руху 90-х рр. XX ст. / Е. С. Андрющенко Н Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету: збірник / гол. ред. Ф. Г. Турченко. - Запоріжжя, 2011. - Вип. XXX. - С.42-51.

3. Вознюк А. А. Актуальні проблеми кримінально-правового впливу на учасників не передбачених законами України воєнізованих або збройних формувань [Електронний ресурс] / А. А. Вознюк Н Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. - 2015. - №2. - С.40-49.

4. Конституція України (тлумачення від 29.03.2017, підстава v002p710-13) [Електронний ресурс] Н Офіційний сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/254K/96-Bp.

5. Оспанова Ж. К. Детерминанты создания и деятельности незаконных военизированных формирований / Ж. К. Оспанова // Вопросы современной юриспруденции: сб. ст. по матер. XXIII меж- дунар. науч.-практ. конф. - Новосибирск: СибАК, 2013. - Режим доступа: https://sibac.info/conf/law/xxiii/32341.

6. Оспанова Ж. К. Меры общего предупреждения по противодействию организации и деятельности незаконных военизированных формирований / Ж. К. Оспанова // Вопросы современной юриспруденции: сб. ст. по матер. XI междунар. науч.-практ. конф. Часть II. - Новосибирск: СибАК, 2012. - Режим доступа: https://sibac.info/conf/law/xi/27219.

7. Оспанова Ж. К. Особенности криминологической характеристики участников незаконных военизированных формирований / Ж. К. Оспанова // Молодой ученый. - 2012. - №4. - С.298-303.

8. Резолюция Парламентской Ассамблеи Совета Европы 1344 (2003) «Об угрозе для демократии со стороны экстремистских партий и движений в Европе» [Электронный ресурс] // Официальный сайт Парламентской Ассамблеи Совета Европы. - Режим доступа: http://www.coe.int/tZr/parliamentary_ assembly/%5Brussian_documents%5D/%5B2003%5D/%5BSept_2003 %5D/Res%201344%20Rus.asp.

9. Робак В. А. Кримінальна відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань: автореф. дис. ... канд. юр. наук: спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Робак Володимир Анатолійович. - Київ, 2008. - 19 с.

10. Ростокинский А. В. Преступления экстремистской направленности как проявления субкультурных конфликтов молодежных объединений: уголовно-правовые и криминологические проблемы: автореф. дисс. ... д-ра юр. наук: спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Ростокинский А. В. - М., 2011. - 44 с.

11. Самопроголошені республіки у Донецькій та Луганській областях кваліфіковано як терористичні організації [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Генеральної прокуратури України. - Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/news.html7_ m=publications&_c=view&_t=rec&id=138582

12. The Geneva Declaration on Terrorism [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.i-p-o.org/GDT.HTM.

13. References

14. Agapov P. V. Organizatsiya nezakonnogo vooruzhennogo formirovaniya ili uchastie v nem: politiko-pravovoy, kriminologi- cheskiy і ugolovno-pravovoy analiz / P. V. Agapov, A. G. Hle- bushkin. - M.: ANO «Yuridicheskie programmyi», 2005. - 136 s.

15. Andrjushhenko E. S. Paramilitami struktury ukrai'ns'kogo nacionalistychnogo ruhu 90-h rr. XX st. / E. S. Andrjushhenko // Naukovi praci istorychnogo fakul'tetu Zaporiz'kogo nacional'nogo universytetu: zbimyk / gol. red. F. G. Turchenko. - Zaporizhzhja, 2011. - Vyp. XXX. - S.42-51.

16. Voznjuk A. A. Aktual'ni problemy kryminal'no-pravovogo vplyvu na uchasnykiv ne peredbachenyh zakonamy Ukrai'ny vojenizovanyh abo zbrojnyh formuvan' [Elektronnyj resurs] / A. A. Voznjuk // Jurydychnyj chasopys Nacional'noi' akademii' vnutrishnih sprav. - 2015. - №2. - S.40-49.

17. Konstytucija Ukrai'ny (tlumachennja vid 29.03.2017, pidstava v002p710-13) [Elektronnyj resurs] // Oficijnyj sajt Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - Rezhym dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/254k/96-vr.

18. Ospanova Zh. K. Determinantyi sozdaniya і deyatelnosti nezakonnyih voenizirovannyih formirovaniy / Zh. K. Ospanova // Voprosyi sovremennoy yurisprudentsii: sb. st. po mater. XXIII mezh- dunar. nauch.-prakt. konf. - Novosibirsk: SibAK, 2013. - Rezhim dostupa: https://sibac.info/conf/law/xxiii/32341.

19. Ospanova Zh. K. Meryi obschego preduprezhdeniya po protivodeystviyu organizatsii і deyatelnosti nezakonnyih voenizirovannyih formirovaniy / Zh. K. Ospanova // Voprosyi sovremennoy yurisprudentsii: sb. st. po mater. XI mezhdunar. nauch.- prakt. konf. Chast II. - Novosibirsk: SibAK, 2012. - Rezhim dostupa: https://sibac.info/conf/law/xi/27219.

20. Ospanova Zh. K. Osobennosti kriminologicheskoy harakte- ristiki uchastnikov nezakonnyih voenizirovannyih formirovaniy / Zh. K. Ospanova ll Molodoy uchenyiy. - 2012. - №4. - S.298-303.

21. Rezolyutsiya Parlamentskoy Assamblei Soveta Evropyi 1344 (2003) «Ob ugroze dlya demokratii so storonyi ekstremistskih partiy і dvizheniy v Evrope» [Elektronnyiy resurs] // Ofitsialnyiy sayt Parlamentskoy Assamblei Soveta Evropyi. - Rezhim dostupa: http:// www.coe.int/t/r/parliamentary_assembly/[russian_documents]/[2003]/ [Sept_2003]/Res 1344 Rus.asp.

22. Robak V. A. Kryminal'na vidpovidal'nist' za stvorennja ne peredbachenyh zakonom vojenizovanyh abo zbrojnyh formuvan': avtoref. dys. ... kand. jur. nauk: spec. 12.00.08 «Kryminal'ne pravo ta kryminologija; kryminal'no-vykonavche pravo» / Robak Volodymyr Anatolijovych. - Kyi'v, 2008. - 19 s.

23. Rostokinskiy A. V. Prestupleniya ekstremistskoy naprav- lennosti kak proyavleniya subkultumyih konfliktov molodezhnyih ob'edineniy: ugolovno-pravovyie і kriminologicheskie problemyi: avtoref. diss. ... d-ra yur. nauk: spets. 12.00.08 «Ugolovnoe pravo і kriminologiya; ugolovno-ispolnitelnoe pravo» / Rostokinskiy A. V. - M., 2011. -44 s.

24. Samoprogolosheni respubliky u Donec'kij ta Lugans'kij

25. oblastjah kvalifikovano jak terorystychni organizacii' [Elektronnyj resurs] // Oficijnyj sajt General'noi' prokuratury Ukrai'ny. - Rezhym dostupu: http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=138582

26. The Geneva Declaration on Terrorism [Elektronniy resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.i-p-o.org/GDT.HTM.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.