Взаємодія підрозділів внутрішнього аудиту з органами державної влади

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 347.73

ВЗАЄМОДІЯ ПІДРОЗДІЛІВ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

О.П. Мельник,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри фінансового права,

Т.В. Забучинська, старший викладач кафедри фінансового права Університету державної фіскальної служби України

Стаття присвячена розкриттю основних напрямів взаємодії органів державної влади та підрозділів внутрішнього аудиту. Розглянуто ефективність такої співпраці з органами фінансового контролю при використанні ними результатів внутрішнього фінансового контролю.

Ключові слова: взаємодія, підрозділ внутрішнього аудиту, внутрішній фінансовий контроль.

державний влада аудит фінансовий

Статья посвящена раскрытию основных направлений взаимодействия органов государственной власти и подразделений внутреннего аудита. Рассмотрено эффективность такого сотрудничества с органами финансового контроля при использовании ими результатов внутреннего финансового контроля.

Ключевые слова: взаимодействие, подразделение внутреннего аудита, внутренний финансовый контроль.

The article is devoted to covering the main directions of interaction between the state authorities and internal audit units. The effectiveness of such cooperation with the financial control bodies in the process of use of the results of internal financial control was also analyzed.

Keywords: interaction, internal audit unit, internal financial control.

Здійснення фінансового контролю органами державного фінансового контролю потребує належної підготовки до його проведення, кваліфікованих спеціалістів, а також вміння ними правильно організувати процес дослідження матеріалів контролю. У зв'язку з цим доречними стають результати контролю, отримані підрозділами внутрішнього аудиту підконтрольного суб'єкта.

Внутрішній фінансовий контроль сприяє реалізації економічної політики, виробленої керівником, дозволяє систематизувати інформацію та надати керівництву реальні дані про процеси, що відбуваються на підконтрольному об'єкті та ефективність використання фінансових ресурсів. Прозорість діяльності, що забезпечується належним здійсненням внутрішнього фінансового контролю, підвищує відповідальність перед власниками, акціонерами, трудовим колективом та наглядовими органами.

Внутрішній фінансовий контроль орієнтований на підвищення ефективності управління підконтрольним об'єктом, що досягається шляхом отримання інформації про стан його фінансово-господарської діяльності і прийняття своєчасних і правильних рішень у власних інтересах.

За допомогою внутрішнього фінансового контролю реалізуються й окремі сторони державного зовнішнього контролю, а саме через дотримання підконтрольним об'єктом фінансового законодавства, усунення виявлених порушень та недоліків, причин їхнього виникнення та попередження у майбутньому.

Питання взаємодії суб'єктів фінансового контролю в рамках фінансово-правової науки стали предметом дослідження Л. А. Савченко, Л. М. Касьяненко, Л. К. Воронової, М. В. Карасьової, М. П. Кучерявенка, П. С. Пацурківського, Д. Л. Зими, проте ними розглядалися загальні питання, що стосуються взаємодії органів фінансово контролю між собою та її форми. У свою чергу, більш детальної уваги потребують положення щодо взаємодії підрозділів внутрішнього контролю підконтрольних суб'єктів та органів фінансового контролю.

Метою статті є дослідження основних напрямів взаємодії підрозділів внутрішнього аудиту з органами фінансового контролю та її вплив на ефективність здійснення фінансового контролю.

Необхідно відмітити, що суб'єкти внутрішнього контролю та органи зовнішнього державного фінансового контролю досить часто взаємодіють між собою під час проведення контрольних заходів.

Особливо це помітно при взаємодії органів державного фінансового контролю з підрозділами внутрішнього контролю державних підприємств, установ, організацій і менше - при взаємодії з такими підрозділами у структурі приватних суб'єктів господарювання, оскільки це пов'язано з відсутністю нормативно-правового врегулювання такої взаємодії, а також відсутня її необхідність.

Останнім часом підрозділи внутрішнього аудиту створюються і функціонують на фінансовому ринку. Так, наприклад, завдяки рішенню Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яким затверджено Положення про особливості організації та проведення внутрішнього аудиту (контролю) у фінансових установах, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку [1], такі підрозділи функціонують і на ринку цінних паперів, а також в інших суб'єктах фондового ринку.

У зв'язку з орієнтацією предмета державного фінансового контролю в напрямі як перевірки раціональності систем управління підконтрольним об'єктом, пошуку шляхів підвищення їхньої фінансово-господарської діяльності, так і контролем за збереженням і ефективним використанням державних ресурсів інколи він стає достатньо об'ємним. Це призводить до використання контролюючими суб'єктами вибіркового способу дослідження, а також результатів внутрішнього фінансового контролю, але обов'язково попередньо оцінивши його стан та переконавшись у достовірності даних внутрішнього контролю.

Використання даних внутрішнього контролю дозволить органам державної влади зменшити часові та фінансові затрати на проведення контролю, при цьому не зменшивши його ефективності.

Не викликає сумніву твердження, що високий ступінь такої взаємодії сприяє підвищенню ефективності фінансового контролю при економії часу та фінансових затрат на його проведення. Проте на сьогодні такий спосіб співпраці можливий при належному функціонуванні внутрішнього фінансового контролю.

Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю та діяльності підрозділів внутрішнього контролю здійснюється як на основі звітності, яку отримують органи державної влади від підрозділів внутрішнього аудиту суб'єктів господарювання, так і безпосередньо перед початком проведення конкретної перевірки. Для оцінки стану внутрішнього контролю зовнішні суб'єкти контролю використовують власну систему, що надає можливість визначити ступінь довіри до неї. Звичайно, останній напрям оцінки може призвести до затягування процесу контролю, а тому контролююча особа повинна встановити доречність таких затрат часу. З метою посилення контролю за діяльністю підрозділів внутрішнього аудиту необхідно робити належну оцінку таких звітів, що подаються до органів Державної аудиторської служби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України та інших органів.

Система внутрішнього контролю не може гарантувати повну відсутність помилок та недоліків. Тому, використовуючи вибірковий спосіб дослідження, органи фінансового контролю повинні спланувати перевірку таким чином, щоб обраний об'єм вибірки найбільш достовірно і правильно показав результати діяльності підконтрольного об'єкту. Це під силу досвідченому контролеру, оскільки відсоток ризику не виявлення недоліків залишається навіть при встановленні надійності системи внутрішнього фінансового контролю.

Ефективність внутрішнього фінансового контролю впливатиме на об'єм контрольних процедур. Органи державного фінансового контролю повинні визначити можливість використання результатів внутрішнього аудиту. Оцінка стану внутрішнього фінансового контролю включає: оцінку середовища контролю, управління ризиками, заходи контролю, моніторинг, інформацію та комунікацію.

Органи фінансового контролю перед складанням плану контролю повинні з'ясувати, на скільки можливо використати результати контролю внутрішніх аудиторів, а також скоротити об'єм вибірки (проведення контролю суцільним чи вибірковим способом) при високій оцінці стану внутрішнього фінансового контролю.

Службові особи органів державного фінансового контролю, в першу чергу, при оцінці стану внутрішнього контролю повинні встановити наявність положень, які регулюють діяльність внутрішніх аудиторів та внутрішніх стандартів, а також відповідність діяльності підрозділів внутрішнього аудиту цим стандартам, оцінити якість та ефективність роботи внутрішніх аудиторів. Така перевірка може здійснюватися на основі перевірки планів та програм внутрішнього аудиту, вивчення звітів внутрішнього аудиту, порядку розробки заходів щодо усунення виявлених помилок та недоліків. Встановлюється рівень виконання вказівок підрозділу внутрішнього аудиту щодо усунення виявлених недоліків, адже цей показник безпосередньо впливає на стан внутрішнього фінансового контролю. А тому першочергово перевіряються накази та розпорядження щодо усунення виявлених недоліків та їхнє виконання.

Державна аудиторська служба України проводить контроль за станом внутрішнього аудиту, що здійснюється шляхом оцінки якості внутрішнього аудиту відповідно до Порядку здійснення Державною фінансовою інспекцією України контролю за станом внутрішнього аудиту в міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, їхніх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, в Раді міністрів Автономної Республіки Крим, в обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях [2].Під час оцінки якості посадовими особами органу Держаудитслужби досліджується дотримання керівником та працівниками підрозділу внутрішнього аудиту вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 року № 1001 [3] та Наказу Міністерства фінансів України від 4 жовтня 2011 року № 1247 [6].

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1001 [3] у разі надходження звернення від Держаудитслужби центральний орган виконавчої влади подає протягом 10 робочих днів інформацію про результати внутрішнього аудиту та інші відомості, що стосуються його проведення, які використовуються для оцінки системи внутрішнього фінансового контролю та діяльності підрозділу внутрішнього аудиту.

Зовнішні суб'єкти контролю повинні усвідомлювати, що існування на підконтрольному об'єкті підрозділів внутрішнього фінансового контролю не гарантує високої надійності системи внутрішнього фінансового контролю, але значно її підвищує. А тому щоб зменшити рівень ризику не виявлення недоліків і помилок за результатами проведеної перевірки, контролюючим органам необхідно перевірити більший обсяг документації.

В. Я. Савченко [5, с. 281] вважає, що наявність служби внутрішнього аудиту підвищує довіру до звітності клієнта, оскільки вони заздалегідь передбачають наявність високоефективної системи бухгалтерського обліку та контролю, здатні перешкодити виявленню правопорушень. На нашу думку, це твердження не є істинним, оскільки необхідно провести оцінку стану внутрішнього фінансового контролю на основі обраних критеріїв, що надасть можливість зробити висновок про стан внутрішнього фінансового контролю.

Взаємодія підрозділів внутрішнього контролю та органів державної влади сприяє не тільки прискоренню проведення контролю, але є одним із найбільш важливих напрямів підвищення ефективності фінансового контролю. Незважаючи на те, що кожен з них має свої завдання, структуру, функції та повноваження, застосовує різноманітні форми та методи для досягнення мети, водночас роблячи відповідні висновки у підсумкових актах контролю, і органи фінансового контролю, і внутрішні підрозділи аудиту вказують на допущені порушення фінансової дисципліни та шляхи їхнього усунення, а також сприяють попередженню в майбутньому недоліків.

Недооцінка такої взаємодії призведе до негативних наслідків, які можуть дестабілізувати роботу, діяльність відповідних контролюючих суб'єктів, а це, в свою чергу, вплине на економічну ситуацію в державі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1001 [3] до завдань підрозділу внутрішнього аудиту віднесено взаємодію з іншими структурними підрозділами центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетними установами, іншими державними органами, підприємствами, їхніми об'єднаннями, установами та організаціями з питань проведення внутрішнього аудиту.

Взаємодія органів фінансового контролю та підрозділів внутрішнього аудиту найчастіше полягає у наданні необхідної документації, у тому числі результатів поточного контролю, а також аудиторських звітів. Під час проведення контролю органи фінансового контролю ознайомлюються з великою кількістю внутрішніх документів. Від способу вивчення цих документів залежатиме і результат контролю. Адже суцільний спосіб дослідження надає можливість достовірно оцінити стан фінансово-господарської діяльності. Об'єм перевіреної документації та інших аудиторських процедур збільшується, якщо у контролюючої особи виникають сумніви щодо бухгалтерської чи фінансової звітності. Суб'єкти зовнішнього фінансового контролю частину контрольних дій можуть замінити, скориставшись результатами поточних контрольних дій, що були проведені в рамках внутрішнього контролю, за умови високої довіри до системи внутрішнього фінансового контролю. Проте це ні в якому разі не знімає відповідальності з контролюючої особи за результатами перевірки.

Загальні питання такої взаємодії врегульовано Стандартами внутрішнього аудиту [6]. Відповідно до пункту 4.2 Стандартів [6] у разі виявлення підрозділом внутрішнього аудиту під час проведення внутрішнього аудиту ознак шахрайства, корупційних діянь або нецільового використання бюджетних коштів, марнотратства, зловживання службовим становищем, порушень фінансово-бюджетної дисципліни, які призвели до втрат чи збитків та/або які мають ознаки злочину, керівник підрозділу внутрішнього аудиту письмово інформує керівника установи про необхідність інформування правоохоронних органів про такі факти або передачі їм матеріалів внутрішнього аудиту.

Відповідно до роз'яснень, що надані з приводу цього питання Державною аудиторською службою [4], за рішенням керівника установи керівник підрозділу внутрішнього аудиту або іншого структурного підрозділу установи, якщо це визначено розпорядчим документом установи, забезпечує інформування та/або передачу матеріалів такого аудиту до правоохоронних органів відповідно до законодавства. Тобто розподіл повноважень між структурними підрозділами установи у процесі передачі матеріалів внутрішніх аудитів до правоохоронних органів, зокрема як і порядок їхньої передачі, має бути врегульований у внутрішніх документах кожного окремого центрального органу виконавчої влади виходячи із специфіки його діяльності, особливостей організаційної структури та вимог керівника центрального органу виконавчої влади.

Підрозділи внутрішнього аудиту, що діють у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їхніх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, звітують про свою діяльність органам державної влади. Відповідно до глави 1 розділу 4 Стандартів [6] керівник підрозділу внутрішнього аудиту забезпечує своєчасну підготовку звітності про результати діяльності підрозділу для подання його керівником установи Держаудитслужби за встановленою нею формою. Якщо вищеперераховані форми взаємодії сприяють виконанню органами державної влади наданих їм повноважень щодо здійснення фінансового контролю або розслідування фінансового правопорушення, то остання здебільшого спрямована на оцінку стану внутрішнього фінансового контролю підконтрольного об'єкта та діяльності служби внутрішнього аудиту.

Взаємодія органів державної влади і підрозділів внутрішнього контролю сприяє заощадженню часових, трудових і фінансових затрат при проведенні контролю. Для збереження ефективності такої співпраці необхідно впевнитись у надійності роботи підрозділів внутрішнього аудиту, що здійснюється на основі оцінки стану внутрішнього фінансового контролю, на основі відповідних критеріїв. Це вимагає чіткого визначення та законодавчого закріплення переліку таких критеріїв.

Належна оцінка стану внутрішнього фінансового контролю, що здійснюється органами державної влади щодо підконтрольних їм суб'єктів, направлена на можливість використання при проведенні цими органами контрольних заходів, матеріалів внутрішнього контролю. А тому нині постало питання розробки чітких критеріїв, на основі яких проводитиметься оцінка стану внутрішнього фінансового контролю. У результаті це вплине як на виявлення недоліків у системі внутрішнього фінансового контролю, так і позитивно сприятиме організації та проведенню державного фінансового контролю при залишенні його повноти.

Отже, основними формами взаємодії органів державної влади та підрозділів внутрішнього аудиту є такі:

надання підрозділами внутрішнього аудиту органам фінансового контролю необхідної інформації, у тому числі результатів поточних аудиторських процедур та звітів за результатами проведення аудиту з метою сприяння органам фінансового контролю при проведенні ними контролю;

звітування органам державної влади про діяльність підрозділу внутрішнього аудиту з метою оцінки їхньої діяльності;

передача матеріалів аудиту правоохоронним органам у разі виявлення ознак злочинів з метою посилення стану дотримання фінансової дисципліни.

Список використаних джерел

1. Положення про особливості організації та проведення внутрішнього аудиту (контролю) у фінансових установах, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку : затверджено Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в редакції: від 29.04.2014 № 577 [Електронний ресурс] // Законодавство України / ВР України. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1628-12

2. Порядок здійснення Державною фінансовою інспекцією України контролю за станом внутрішнього аудиту в міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, в Раді міністрів Автономної Республіки Крим, в обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях : затверджено Наказом Міністерства фінансів України : від 31.07.2014 № 794 // Офіційний вісник України. - 2014. - № 71.

3. Порядок утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України : від 28.09.2011 № 1001 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 75.

4. Про роз'яснення окремих аспектів діяльності з внутрішнього аудиту: від 15.10.2012 № 2114/241 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/ 89921

5. Савченко В. Я. Аудит : навч. посібник / В. Я. Савченко. - К. : КНЕУ, 2002. - 322 с. Стандарти внутрішнього аудиту : затверджено Наказом Міністерства фінансів України : від 04.10.2011 № 1247 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 85. - Ст. 3131.

Размещено на Allbest.ru