Ефективність дії податково-процесуальних норм в українському законодавстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адміністративне право і процес; фінансове право;

інформаційне право

УДК 347.73

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЇ ПОДАТКОВО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ НОРМ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

Л.М. Касьяненко,

доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри фінансового права,

Н.В. Махиніч,

аспірант

Університету державної фіскальної служби України

Стаття присвячена визначенню ефективності дії податково-процесуальних норм в українському законодавстві. Розглянуто підходи та зарубіжний досвід до визначення ефективності правових норм. Обґрунтовано необхідність забезпечення якісної оцінки ефективності чинного процесуального податкового законодавства. Запропоновано надати Державній фіскальній службі України повноваження щодо проведення оцінки ефективності дії податково-процесуальних норм в українському законодавстві.

Ключові слова: процесуальна норма податкового права, ефективність дії норми, правова захищеність.

податковий процесуальний український правовий

Статья посвящена определению эффективности действия налогово-процессуальных норм в украинском законодательстве. Рассмотрены подходы и зарубежный опыт к определению эффективности правовых норм. Обоснована необходимость обеспечения качественной оценки эффективности действующего процессуального налогового законодательства. Предложено предоставить Государственной фискальной службе Украины полномочия по проведению оценки эффективности действия налогово-процессуальных норм в украинском законодательстве.

Ключевые слова: процессуальная норма налогового права, эффективность действия нормы, правовая защищенность.

The article is devoted to the determination of the effectiveness of the tax procedural norms in the Ukrainian legislation. The authors reviewed the approaches and international experience to determine of the effectiveness of the law. Necessity ofproviding a qualitative assessment of the effectiveness of existing procedural tax norms are grounded. The authors suggest to authorize State Fiscal Service of Ukraine to assess the efficiency of tax procedural norms in the Ukrainian legislation.

Keywords: procedural norms of tax law, the effectiveness of the rules, legal security.

Досить складною проблемою як для науки, так і законотворчої та практичної діяльності залишається визначення того, наскільки ефективною є дія процесуальних норм податкового права. Як відомо, останні роки в Україні були окреслені різними податковими реформами, значна частина з яких охопила процесуально-правове підґрунтя податкової сфери. При цьому жодних конкретних інформаційний відомостей про ефективність кожної з прийнятих норм немає.

Варто відмітити, що прийняття будь-якої норми податкового права не обмежується врегулюванням податкових правовідносин. Мета, з якою норма приймається та вводиться в дію, значно ширша та виходить за рамки традиційних уявлень. Дія податкової правової норми має сприяти поліпшенню економічного добробуту держави, її наближенню до позитивного міжнародного досвіду законодавчого регулювання правовідносин, і, звичайно ж, забезпечувати захист прав та законних інтересів платників податків.

Питання податково-процесуальних норм було підняте у роботах вітчизняних дослідників І. Є. Криницького та Ю. В. Боднарука. Однак проблематика ефективності дії податково- процесуальних норм у різних працях, як правило, зводилася тільки до вивчення певної групи цих норм (норм певних видів податкових процедур чи проваджень).

У межах податкових досліджень аналіз категорії «ефективність» проходив у контексті визначення ефективності податкового аудиту [16]; податкової системи [3]; фіскальної ефективності податку на додану вартість [1]; податкового адміністрування [15]; податкового контролю [5].

Як відомо, в економічній теорії поняття ефективності пов'язують з ефектом (певною формою результату) або розглядають як співвідношення результату та витрат, доводячи, що ефективність є завжди позитивною величиною, яка характеризує приріст результатів у співвідношенні із засобами їхнього досягнення [9, с. 9]. У сфері юриспруденції ефективність права трактують як результативність правових норм щодо запланованих цілей [7]; ступінь досягнення законом поставленої мети [10, с. 7].

Також окремі дослідники позиціонують на тому, що ефективність законодавства є результативною характеристикою його дії та означає здатність закону вирішувати відповідні соціально-правові проблеми. Так, на переконання М. Г. Кравченка, загальна ефективність законодавства забезпечується трьома аспектами: а) ефективністю самого закону; б) ефективністю розпорядчо-виконавчої діяльності, що сприяє конкретизації норм закону на підзаконному рівні; в) ефективністю діяльності застосування положень закону спеціальними суб'єктами [6, с. 194].

З огляду на вищевикладене, одним з підходів до визначення ефективності дії податково- процесуальних норм є співвідношення мети, з якою вони прийняті, та досягнутими результатами, обумовленими їхнім прийняттям. Таке твердження видається коректним з позиції «високого» призначення процесуальної норми, а саме: не просто встановлювати певний порядок вчинення дій, а забезпечувати удосконалення певного процесу.

Обумовленість мети процесуальних норм полягає у такому. По-перше, беручи до уваги сутність та призначення податкових процесуальних норм, вважаємо, що однією із цілей їхнього існування є оптимізація часових та економічних затрат на вчинення певних процесуальних дій, зокрема, платником податків. Крім того, мета процесуальної норми випливає із загальноприйнятого уявлення про те, що платник податків повинен затрачати мінімум часу та ресурсів на обрахування та сплату обов'язкових платежів. По-друге, підвищення зручності податкового адміністрування та реалізація принципу процесуальної економії. Незважаючи на те, що податкове адміністрування залежить від методів та засобів здійснення податкової справи, процесуально-правове супроводження прийняття управлінських рішень контролюючими органами не може стояти осторонь податкових процедур. Тобто процесуальні норми не просто регламентують систему процедур податкового адміністрування, а й рішення контролюючих органів повинні бути прийняті на основі встановленої процедури, яка час від часу також потребує удосконалення виходячи із завдань та викликів навколишнього податкового середовища.

По-третє, процесуальні норми податкового права є одним із засобів впливу на вирішення протиріч, що виникають у податковому праві. Шляхом верифікації податкової практики процесуальні норми здатні найшвидшим чином відшукати існуючі в системі проблеми, колізії, у результаті яких виникають спори та конфлікти. Прийняття нових процесуальних норм на заміну недосконалених і є продуктом удосконалення законодавства.

По-четверте, за їхньою допомогою цілком імовірно не тільки підвищити якість правової захищеності платників податків, а й попередити можливі ризики у цьому напрямі. У такому разі оцінку рівня ефективності процесуальної норми щодо захищеності платників податків можливо здійснювати шляхом підрахунку кількості звернень чи оскаржень рішень контролюючих органів у конкретному випадку.

По-п'яте, з урахуванням вищенаведеного, не можна заперечувати загальну мету процесуальної норми - оптимізацію оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, загальна мета полягає у тому, щоб забезпечити реалізацію матеріальних норм податкового права шляхом прийняття відповідної/відповідних процесуальної'/процесуальних норм.

Візьмемо для прикладу п. 42.4. ст. 42 ПК України, де визначено, що з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Крім того, закріплено, що на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (в письмовій або електронній формі) платника податків [12].

Зміст цієї норми переконливо засвідчує наявність альтернативної форми листування (письмової або електронної) між окремими категоріями платників податків та контролюючими органами. Для податкового процесуального законодавства така норма стала новацією, прийняття якої обумовлено внесенням змін до ПК України Законом України від 07.07.2011 № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» [14].

При цьому, як визначалось у пояснювальній записці до проекту вказаного закону, його прийняття необхідне для врегулювання найбільш нагальних проблемних питань, що виникають при застосуванні положень Податкового кодексу України та негативно впливають на діяльність платників податків. Метою та завданнями цього акта є усунення законодавчої невідповідності у частині визначення прав та обов'язків суб'єктів господарювання - платників податків та органів контролю, дотримання суб'єктами господарювання вимог іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на податкову службу [13].

Отже, мета, що ставиться при прийнятті матеріальних чи процесуальних приписів, зводиться до того, щоб в цілому поліпшити існуючу податкову систему та забезпечити оптимальність оподаткування, не упускаючи при цьому питання важливості забезпечення прав та законних інтересів платників податків. Податково-процесуальна норма є одним із інструментів, націлених на мінімізацію ресурсних затрат та сприяння зручності коригування податково- процесуальної поведінки платників податків та контролюючих органів.

Погодимося з твердженням, що проблема ефективності законодавства повинна розглядатися в декількох площинах. При цьому необхідно враховувати різні аспекти, зокрема внутрішній, національний, зовнішній та навіть зовнішньоінтеграційний, пов'язаний з імплементацією в законодавство України міжнародних стандартів [11].

Для визначення ефективності податкового процесуального законодавства можна використати рекомендовані А. К. Мусаєвою підходи до визначення ефективності законів. Перший - порівняння мети та результату дії закону. Другий - вимірювання реального «зсуву», що стався у суспільному житті до і після прийняття норми закону [10].

Проте оцінити реальну ефективність дії податково-процесуальних норм в українському законодавстві надзвичайно складно. Це пояснюється специфікою податкових процесуальних норм, а також відсутністю в Україні спеціалізованих інститутів, діяльність яких безпосередньо була б націлена на визначення ефективності податково-процесуальних приписів. Проте в ракурсі другого підходу до оцінки ефективності цілком імовірно здійснення її шляхом окремого аналізу податкових процедур та їхніх результатів в еквіваленті статистики, наприклад співвідношення кількості спорів, звернень, співвідношення часу на реалізацію податкових процедур, задоволеність податковим сервісом платниками податків. Прагматичний метод оцінки ефективності дії податкової процесуальної норм пов'язаний з формальною можливістю її багаторазового використання.

Так, О. В. Дьомін наполягає на впровадженні шаблонності у формалізації процесів правоперетворення. Іншими словами, ефективність дії процесуальних норм та їхня можливість бути регулятором суспільних відносин і засобом соціального контролю спрацьовує тільки в тому випадку, якщо норми представляють собою чіткі, досить певні й однозначні формули належної або можливої поведінки; рихлість і розпливчастість, невизначеність і неоднозначність, нечіткість і аморфність процесуальних норм позбавляють їх властивості бути регулятором поведінки [2, с. 26].

Зворотній метод оцінки ефективності дії податкової процесуальної норм полягає у формальній можливості кореляції майбутньої поведінки суб'єктів процесуальних прововідносин у випадку появи загрози виникнення конфлікту чи спору або іншого небажаного результату у процесі реалізації податкового обов'язку.

На нашу думку, цікавим вбачається досвід Швеції, де ефективності дії законів надається перспективна та ретроспективна оцінка. Першочергово при перспективній оцінці вирішуються питання про те, чи буде запропонований закон ефективним? Які заходи необхідні для забезпечення достатнього рівня його ефективності? Чи необхідний відповідний орган з контролю за виконанням закону? Щодо ретроспективної, то після певного часу з моменту прийняття закону можуть проводитися дослідження, метою яких є виявлення його ефективності. Такі дослідження проводяться, у першу чергу, відповідним міністерством або міністерствами. Крім того, ретроспективну оцінку закону може проводити спеціальний комітет. На органи, які уповноважені контролювати виконання закону, покладено обов'язок доповідати про те, як працює закон, та надавати пропозиції щодо його вдосконалення [8].

У Німеччині для визначення ефективності законів використовуються сучасні методи оцінки, зокрема контрольні списки, симуляції (випробування), тести й експериментальне законодавство. Свою позицію щодо ефективності законодавства викладають міністерства та суди, торговельні палати. Також вважається цінною оцінка законодавства, надана адвокатами [4].

В Україні, на жаль, відсутня системність у забезпеченні оцінки ефективності діючого процесуального податкового законодавства, а відтак, нагальною є необхідність вирішення цієї проблеми, зокрема з урахуванням позитивного досвіду Швеції та Німеччини, шляхом забезпечення належної перспективної та ретроспективної оцінки процесуальних норм податкового права. Також є важливим надання повноважень Державній фіскальній службі України для проведення оцінки ефективності дії податково-процесуальних норм в українському законодавстві.

Враховуючи викладене вище, можемо стверджувати, що ефективність дії податково- процесуальних норм має вплив на розвиток податкової системи, якість оподаткування та забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків. Зміст ефективності дії податкових процесуальних норм виражається у співвідношенні мети, з якою вони прийняті, та досягнутими результатами, обумовленими їх прийняттям.

Список використаних джерел

1. Горин В. Проблеми підвищення фіскальної ефективності податку на додану вартість /Горин // Галицький економічний вісник. - 2013. - № 2 (41). - С. 118-126.

2. Демин А. В. Неопределенность в налоговом праве и правовые средства ее преодоления : дисс. на докт. юрид. наук : 12.00.04 - финансовое право; налоговое право; бюджетное право / А. В. Демин, УГЮА. - Екатеринбург, 2014. - 452 с.

3. Жукевич О. Ефективність податкової системи України: принципи оподаткування та напрями реформування законодавчої бази / О. Жукевич // ВІСНИК КНТЕУ - 2009. - N° 2. -108-114.

4. Карпен У. Немецкий опыт [Електронний ресурс] / У. Карпен // материалы Международного семинара «Оценка законов и эффективности их принятия». - Режим доступу : http://www.consultant.rU/law/review/lawmaking/material/#16

5. Князькова В. Я. Фіскальна ефективність податкового контролю та напрями його покращення / В. Я. Князькова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2014. - № 3. - С. 116-123.

6. Кравченко М. Г. Ефективність реалізації закону: телеологічний аспект / М. Г. Кравченко // Адміністративне право і процес. - 2014. - № 3(9). - С. 191-206.

7. Лоскутов Т О. Соціальна ефективність права та її критерії [Електронний ресурс] / Т. О. Лоскутов // Інновації та традиції в сучасній науковій думці : ІІІ Міжнародна наукова інтернет-конференція. - Режим доступу : http://intkonf.org/loskutov-to-sotsialna-efektivnist- prava-ta-yiyi-kriteriyi/Магнуссон С. Шведский опыт [Електронний ресурс] / С. Магнуссон // материалы Международного семинара «Оценка законов и эффективности их принятия». - Режим доступу : http://www.consultant.rU/law/review/lawmaking/material/#16

8. Морщенок Т. С. Огляд підходів до визначення економічної сутності поняття «ефективність» [Електронний ресурс] / Т С. Морщенок // Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. - 2016. - Вип. 1. - С. 7-13. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/ UJRN/evzdia_2016_1_3

9. Мусаєва А. К. Європейський досвід оцінки законодавства: традиції та новації [Електронний ресурс] / А. К. Мусаєва // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. - 2014. - № 1. - С. 5-9. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nzizvru_2014_1_3

10. Оніщенко Н. М. Проблема ефективності законодавства та сучасний розвиток [Електронний ресурс] / Н. М. Оніщенко // Віче. - 2007. - № 12. - Режим доступу : http:// www.viche.info/journal/607/

11. Податковий кодекс України: Закон України: від 02.12.2010 № 2755-VI [Електронний ресурс] / ВР України // База даних «Законодавство України». - Режим доступу : http:// zakon3. rada. gov.ua/laws/show/2755-17

12. Пояснювальна записка до Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» [Електронний ресурс] / ВР України // База даних «Законодавство України». - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=39874

13. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України : Закон України : від 07.07.2011 № 3609-VI // Офіційний вісник України. - 2011. - № 60. - Ст. 2403.

14. Проскура К. П. Комплексне оцінювання ефективності податкового адміністрування в Україні / К. П. Проскура // Економічний аналіз : зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол. : С. І. Шкарабан (голов. ред.) та ін. - Тернопіль : Видавничо- поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2013. - № 1. - Том 14. - С. 330-340.

15. Пухальська Г. В. Удосконалення організаційних та методичних засад податкового аудиту в сучасних умовах / Г. В. Пухальська // Вісник Хмельницького національного університету. - 2009. - № 6. - T 1. - С. 177-180.

Размещено на Allbest.ru