Поняття та зміст цивілістичного юридичного процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 347.254:347.961.1:347.91 (477)

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ЦИВІЛІСТИЧНОГО ЮРИДИЧНОГО ПРОЦЕСУ

Постановка проблеми. Загальновідомо, що захист прав та свобод фізичних і юридичних осіб у сфері приватно-правових відносин здійснюється в цивільному, господарському, виконавчому та нотаріальному процесах. В юридичній літературі науковцями пропонується об'єднання цих самостійних юридичних процесів у сфері приватного права розглядати через призму «цивілістичного процесу» [2]. Разом з тим, правова конструкція «цивілістичний процес» не використовується в законодавстві України. На доктринальному рівні термін «цивілістичний процес» вживається (наприклад, в працях Т. Кучер, О. Кармази, М. Курила, О. Нікітюк, С. Фурси, Т. Федоренко), однак поняття, види, ознаки та правова природа «цивілістичного процесу» потребують додаткових досліджень.

Крім того, актуальність цієї роботи зумовлена запровадженням в Україні судової реформи загалом та необхідністю прийняття нових Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України зокрема.

Відтак, дослідження правової природи цивілістичного процесу, його значення для правової системи України є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У правовій науці України проблемам взаємозв'язку та взаємодії нотаріального, цивільного, господарського та виконавчого процесів приділено належну увагу, зокрема, Л.Кондрат'євою [5], О.Кармазою [1], М.Курилом [6], С.Щербак [8], С.Фурсою [7] та іншими. Однак, в практичній площині залишаються невирішеними багато питань, пов'язаних із застосуванням норм нотаріального, цивільного та виконавчого процесів. Відтак, ці юридичні процеси є предметом дослідження як науковців, так і практиків. Разом з тим, кількість наукових робіт, присвячених розкриттю змісту, виявленню ознак, встановленню видів цивілістичного юридичного процесу в Україні, є незначною. Слід також зазначити, що в наукових працях, спрямованих на вирішення конкретної проблеми цивілістичного процесу, не розкривається зміст поняття «цивілістичний процес». Так, наприклад, в дисертаційній роботі «Теорія доведення у цивілістичному процесі» (2017 р.) Т.Кучер, акцентуючи увагу на теорії доведення в цивілістичному процесі, зміст останнього не розкриває, однак із тексту дисертації вбачається, що науковець до цивілістичному процесу відносить цивільний, нотаріальний та виконавчий процеси. Аналогічне зауваження до дисертаційної роботи О.Нікітюк на тему: «Охорона та захист права спільної власності у цивілістичному процесі» (2017 р.).

Постановка завдання. Метою наукової статті є теоретико-практичний аналіз правової природи охорони та захисту прав громадян у цивілістичному процесі, який об'єднує нотаріальний, цивільний та виконавчий процеси.

Виклад основного матеріалу дослідження. Українськими та зарубіжними науковцями виділяються судова та позасудова форми державного захисту прав та інтересів громадян. До позасудової форми державного захисту у сфері приватного права відноситься нотаріальний, виконавчий, консульський, адміністративний захист безспірних цивільних прав та інтересів, який ґрунтується на диспозитивному методі правового регулювання, а відтак здійснюється на підставі вільного волевиявлення зацікавленої особи у межах та порядку, встановленому законом.

Вибір форми державного захисту цивільних прав та інтересів громадян залежить від наявності чи відсутності спору про право. Так, відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Тобто, у разі існування спору про право захист цивільних прав та інтересів громадян здійснюється в цивільному процесі. Способами захисту прав та інтересів громадян в суді згідно зі статтею 16 цього Кодексу є: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, припинення правовідношення тощо. Разом з тим, безпосереднє виконання судових рішень, а також виконавчого напису нотаріуса відбувається у виконавчому процесі.

Звертаємо також увагу, що захист цивільних прав громадян в цивільному процесі здійснюється і тоді, коли права мають безспірний характер, тобто відсутній спір про право. Так, наприклад, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, чи справи про визнання спадщини відумерлою тощо, розглядаються судом в порядку окремого провадження в цивільному процесі.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановленому законом. Тобто, захист безспірних цивільних прав відбувається не тільки у цивільному процесі. Таким чином, у разі коли нотаріус в порядку, в спосіб та в межах, встановлених законом, вчиняє нотаріальні дії, які мають безспірний характер, в юридичній науці мова може йти про вчинення нотаріально-процесуальних дій (наприклад, встановлення особи-заявника, визначення обсягу її цивільної дієздатності, перевірка оплати платежів, передбачених законом, витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, тощо) в межах конкретного нотаріального провадження, як-от: провадження щодо вчинення виконавчого напису.

Отже, в юридичній науці охорона та захист прав громадян потребує комплексного дослідження: від реалізації таких прав у нотаріальному процесі, їхньому захисті у цивільному процесі чи господарському процесі та відновленні - у виконавчому процесі. Відтак, об'єднання цих самостійних юридичних процесів спільною метою, а саме, забезпечення охорони та захисту прав фізичних та юридичних осіб, на науковому рівні пропонуємо розглядати в контексті цивілістичного процесу. Таким чином, цивілістичний процес є узагальнюючою науковою категорією, яка використовується для об'єднання взаємозв'язаних самостійних юридичних процесів у сфері приватного права, в яких в межах, в спосіб та в порядку, що встановлені законом, реалізуються, охороняються, захищаються та відновлюються права громадян та юридичних осіб.

Крім того, ми пропонуємо розглядати концепцію цивілістичного процесу через призму альтернативних недержавних форм захисту прав. Так, у разі коли мова йде про захист прав в третейському суді чи вирішення спору в результаті залучення посередника - медіатора, використовується низка процесуальних «інструментів» для вирішення справи по суті. Наприклад, процес медіації складається із процесуальних стадій (етапів), на кожній з яких за допомогою процесуальних дій досягається мета та завдання, перехід від однієї стадії до іншої можливий у разі повного виконання завдань (досягнення мети) попередньої стадії процесу. Тобто, медіаційний процес (переговори сторін спору), порядок розгляду справи у третейському суді мають процесуальний зміст та форму, а також характеризуються послідовністю процесуальних дій щодо досягнення мети, наявністю в учасників процесуальної правосуб'єктності тощо. Наголосимо, що на відміну від третейського розгляду справи, який відбувається із дотриманням норм Закону України «Про третейські суди», порядок розгляду справи в медіаційному процесі не має нормативно-правового підґрунтя в Україні. Разом з тим, на сьогодні національне законодавство Австрії, Німеччини, Польщі, Грузії, США, Великобританії та інших іноземних держав врегульовало відносини в процесі медіації. В Україні існує нагальна необхідність прийняття такого акту. Перспективи розвитку медіації в Україні були предметом наукової доповіді автора на міжнародній науково-практичній конференції, яка відбулася в Івано-Франківському університеті права імені Короля Данила Галицького 5 та 6 травня 2017 р. [3].

Отже, цивілістичний процес охоплює як судову та позасудову форми державного захисту, так і альтернативні недержавні форми захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб. Як вбачається із тексту наукових робіт у сфері цивілістичного процесу, концепція захисту прав фізичних та юридичних осіб у цивілістичному процесу розкивається через декілька самостійно-приватних юридичних процесів, а також альтернативних процесів (процес медіації, третейський процес). Призначення цивілістичного процесу - гармонізація суспільних правовідносин у сфері приватного права, сприяння реформуванню процесуального законодавства у сфері приватних відносин з урахуванням принципу свободи вибору форми захисту прав та спрощення процедури розгляду справ в позасудових формах захисту прав громадян та юридичних осіб, зокрема, введення електронного розгляду справи. Загалом, цивілістичний процес, об'єднуючи різні самостійні форми захисту прав фізичних та юридичних осіб, спонукає приватне право та процес працювати як єдина злагоджена система, знімаючи та попереджуючи конфлікти, та яка перебуває у постійному раціональному розвитку.

Захист прав у цивілістичному процесі слід розглядати як процесуальну діяльність щодо захисту та відновлення прав, свобод та інтересів громадян та юридичних осіб, яка здійснюється у порядку, в спосіб та в межах, визначених законом, уповноваженим законом органом чи особою.

Так, захист прав у нотаріальному процесі здійснюється на підставі та у порядку, визначеному Законом України «Про нотаріат», у виконавчому процесі - Законом України «Про виконавче провадження», у цивільному процесі - Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК), у господарському процесі - Господарським процесуальним кодексом України тощо. Крім того, у разі коли нотаріально-, цивільно-, господарсько- чи виконавчо-процесуальні відносини, ускладнені іноземним елементом, забезпечення прав відбувається із дотриманням вимог Закону України «Про міжнародне приватне право» та чинних міжнародних договорів України.

Тобто, нотаріус, суддя, державний чи приватний виконавець, які за законом вчиняють процесуальні дії щодо охорони та захисту прав громадян та юридичних осіб, зобов'язані діяти на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, єдність забезпечення прав у самостійних юридичних процесах у сфері приватного права досягається через реалізацію уповноваженими законом органами чи особами законодавчо-визначеної взаємодії, яка ґрунтується на розмежуванні повноважень та функцій між цими органами та особами, а також дотриманні вимог Конституції та законів України при досягненні спільної мети - охороні та захисті права громадян.

Наприклад, відповідно до статті 124 Конституції України, а також норм ЦПК та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд бере участь у законодавчо- визначеному механізмі захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав у цивілістичному процесі шляхом здійснення правосуддя. Тобто, у разі виникнення спору щодо права - спір вирішується в судовому порядку. Крім того, у разі відкриття нотаріусом спадкової справи та виникнення у спадкоємців спору про право на спадщину спір вирішується також в суді. Таким чином, захист прав у нотаріальному процесі припиняється, а подальший захист прав здійснюється у цивільному процесі. Натомість, у разі прийняття закону про медіацію спір може бути вирішено в медіаційному процесі. При цьому, сторони спору самі доходять згоди, застосовуючи принципи щирості намірів, добровільності, правомочності сторін, неупередженості посередника. Відтак медіатор, на відміну від суду, не приймає рішення за них. Тобто, мова йде про взаємодію нотаріального процесу та медіаційного процесу [4].

Крім того, аналіз статті 18 ЦК дає підстави дійти висновку про взаємодію та взаємозв'язок нотаріального і виконавчого процесів з метою захисту прав. Так, наприклад, для задоволення вимог стягувача за договором найму (оренди) житла нотаріус у разі відсутності спору вчиняє виконавчий напис про звернення стягнення на кошти боржника. При цьому згідно зі ст. 90 Закону України «Про нотаріат» стягнення коштів, обумовлених договором найму (оренди) житла за виконавчим написом, провадиться у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, на підставі якого відкривається та здійснюється виконавче провадження органами та особами виконавчої служби в порядку та в спосіб, визначені цим Законом.

Варто зазначити, що цивілістичний процес на практиці може й не об'єднувати декілька самостійних юридичних процесів, оскільки, наприклад, захист прав громадян, за умови їх безспірності, здійснюється лише у нотаріальному процесі. Так, на вимогу наймача і наймодавця письмовий договір найму житла посвідчується нотаріусом. У разі, якщо протягом дії такого договору чи після його припинення в сторін не виникає спору, можливо вести мову про забезпечення прав лише в нотаріальному процесі, тобто без подальшого їх захисту в інших юридичних процесах, які входять до складу цивілістичного процесу. Натомість, «повноцінний» захист прав, які мають спірний характер, можливий лише у разі взаємодії у цивілістичному процесі самостійних юридичних процесів (наприклад, законом обумовлено відкриття виконавчого провадження (виконавчого процесу) після набрання чинності рішення суду (цивільного процесу)). Отже, у теорії цивілістичного процесу мова може йти про взаємозв'язок та взаємодію самостійних приватних юридичних процесів, які стосуються забезпечення одного і того ж права, та які слідують один за одним, оскільки такий порядок визначено законом, однак правова природа, зміст, порядок, межі та спосіб вчинення процесуальних дій, а також тривалість процесуальних строків кожного із таких юридичних процесів є різною та встановлюється законом.

Дотримання принципів єдності та комплексності охорони та захисту прав в цивілістичному процесі забезпечується шляхом реалізації державними органами, уповноваженими законом особами повноважень в порядку та в спосіб, передбаченими Конституцією та законами України. Наприклад, захист та відновлення прав у виконавчому процесі здійснюється в межах повноважень державних та приватних виконавців та в спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження», із дотриманням вимог Конституції та інших законів України, зокрема, Закону України «Про міжнародне приватне право», чинних міжнародних договорів України.

Варто також зазначити, що захист та відновлення прав у виконавчому процесі може відбуватися «паралельно» з цивільним чи нотаріальним процесом. Наприклад, відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. Тобто, у цивілістичному процесі мова йде про «паралельність» юридичних процесів, спрямованих на повноцінне забезпечення прав осіб. Однак, тривалість процесуальних строків у таких процесах є різною: цивільний процес у такому випадку закінчується раніше, ніж виконавчий процес. Натомість, «паралельність» існування юридичних процесів можливе за умови відсутності в цивілістичному процесі дублювання процесуальних дій, спрямованих на охорону, захист і відновлення прав (наприклад, недопущення одночасного здійснення наказного провадження та нотаріального провадження щодо стягнення коштів за комунальні послуги тощо).

Загальновідомо, що захист прав у цивільному процесі займає особливе місце серед державних (юрисдикційних) форм захисту, має універсальний характер та гарантується Конституцією України. Так, відповідно до ст. 124 Конституції суди здійснюють правосуддя в Україні, яке є самостійною галуззю державної діяльності, і в контексті ст. 55 Конституції, здійснюючи його на засадах верховенства права, забезпечують функцію захисту майнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних правовідносин (Рішення КСУ від 10 січня 2008 року № 1-рп/2008). Тобто, суд як єдиний орган державної влади, який здійснює правосуддя, не може відмовити в правосудді, якщо громадянин вважає, що його права порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав осіб.

Як вже зазначалося, охорона та захист прав у цивільному процесі відбувається з дотриманням вимог ст. ст. 19, 124 та 129 Конституції та відповідно до приписів, зокрема ст. 4 ЦПК, за якою здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси осіб у спосіб, визначений законом України. Тобто, відповідно до ст. 16 ЦК способами захисту, наприклад житлових прав, у суді є: визнання права на житло (застосовується у випадку виникнення спору щодо права на житло); визнання правочину щодо житла недійсним (має місце у випадку укладення оспорюваного правочину); примушення до виконання обов'язку в натурі (полягає у вимозі до зобов'язаної особи вчинити дію або відмовитися від дії), тощо.

На нашу думку, охорона та захист прав у цивільному процесі у випадках, встановлених законом, може здійснюватися після забезпечення таких прав у нотаріальному процесі. Відтак ми підтримуємо з деяким уточненням пропозицію науковців про закріплення на законодавчому рівні інституту забезпечення доказів нотаріусом. Вважаємо, що з метою ефективного захисту прав у суді більш дієвим способом захисту прав у нотаріальному процесі є забезпечення доказів нотаріусом до відкриття цивільного провадження. нотаріальний цивільний правовий повноваження

Звертаємо також увагу на те, що предметом подальших наукових розвідок може бути дослідження норм нових Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (проект закону № 6232 від 23 березня 2017 р). Так, наприклад, Господарський процесуальний кодекс України передбачає нові форми господарського судочинства; пропонує запровадити у господарських судах функціонування системи автоматизованого арешту коштів, що забезпечує накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, у випадках, передбачених цим Кодексом; запроваджує функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності, встановлює порядок розгляду справ в цьому суді; визначає механізми протидії зловживанням процесуальними правами; збільшує кількість механізмів запобігання зловживанню процесуальними правами, які спрямовані на боротьбу із затягуванням справ, тощо. Разом з тим, деякі положення проекту мають дискусійний характер.

Висновки

У науці права України пропонуємо використовувати поняття «цивілістичний процес» як узагальнюючу правову категорію, що об'єднує самостійні приватні юридичні процеси (нотаріальний, цивільний, господарський, виконавчий), а також альтернативні недержавні форми захисту осіб, що мають процесуальний характер (медіаційний процес, третейський процес), та які пов'язані спільною метою - забезпечення охорони, захисту та відновлення прав громадян та юридичних осіб. Теоретична модель цивілістичного процесу в контексті забезпечення прав на сьогодні обґрунтовується його процесуально-правовою природою, структурою, взаємозв'язком та взаємодією самостійних приватних юридичних процесів, особливим місцем нотаріального процесу як саморегулятивного механізму забезпечення безспірних прав осіб, забезпечувальним змістом цивільного, господарського та виконавчого процесів щодо захисту та відновлення прав осіб.

Правова функціональність взаємодії та взаємозв'язку нотаріального, цивільного, господарського та виконавчого процесів у моделі цивілістичного процесу розкривається в комбінованому поєднанні складових елементів теоретичної моделі нотаріального, цивільного, господарського та виконавчого процесів: один юридичний процес зумовлює виникнення іншого юридичного процесу, а при продовженні правопорушення - його примусове відновлення.

Список використаних джерел

1. Кармаза О. О. Взаємодія нотаріального, цивільного та виконавчого процесів у сфері захисту житлових прав громадяни в Україні: загальнотеоретичні положення / О. О. Кармаза // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - 2013. - Вип. 21. - Ч. 1 - Т. 1. - С. 224-227.

2. Кармаза О.О. Концепції охорони та захисту житлових прав у цивілістичному процесі : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / О. О. Кармаза. - К., 2014. - С.4.

3. Кармаза О.О. Перспективи розвитку інституту медіації в Україні / О.О. Кармаза // Проблеми формування національної правової системи України та її адаптації до європейського права: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Івано-Франківськ, 5-6 травня 2017 року). - Івано-Франківськ, 2017. - С. 93-96. Кармаза О.О. Інститут медіації: основні концепції розвитку // О.О. Кармаза // Підприємство, господарство і право. - 2017. - № 2. - С.24-28.

4. Кондрат'єва Л. А. Співвідношення правосуддя з цивільних справ з виконавчим провадженням / Л. А. Кондрат'єва // Проблеми теорії і практики виконання рішень судів та інших органів: збірник наукових праць за результатами Третьої міжнародної науково-практичної конференції (м. Хмельницький, 14-15 червня 2012 року). - Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2012. - С. 160-164.

5. Курило М. П. Виконання судових рішень як стратегічна мета судово-правової реформи в Україні / М.П. Курило, М.М. Ясинок // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. - 2012. - № 2. - С. 66-69.

6. Фурса С. Я. Современные проблемы нотариата и исполнительной службы и научные пути их решения / С. Я. Фурса // Актуальні проблеми теорії і практики нотаріального, цивільного, виконавчого процесу: їх співвідношення та взаємодія / За заг. ред. д.ю.н.,проф. С.Я. Фурси. - К.: ЦУЛ, 2013. - С. 7-10.

7. Щербак С. В. Исполнительный и нотариальный процессы: вопросы взаимосвязей / С. В. Щербак // Цивилистическая процессуальная мысль. Международный сборник научных статей. Выпуск 2 «Нотариальный процесс» / Под ред. д.ю.н., профессора С. Я. Фурсы. - К. : ЦУЛ, 2013. - 480 с.

Анотація

В статті досліджуються наукові підходи щодо розкриття змісту поняття «цивілістичний процес» та його значення в контексті охорони та захисту прав громадян в Україні. Визначено основні аспекти взаємодії нотаріального, цивільного та виконавчого процесів, направлених на охорону та захист суб'єктивних прав в Україні. В статті окреслено шляхи удосконалення правового механізму захисту прав громадян в Україні.

Ключові слова: нотаріальний процес, цивільний процес, виконавчий процес, цивілістичний процес, юридичний процес.

В статье исследуются научные подходы к раскрытию содержания понятия «цивилистический процесс» и его значение в контексте охраны и защиты прав граждан в Украине. Определены основные аспекты взаимодействия нотариального, гражданского и исполнительного процессов, направленных на охрану и защиту субъективных прав в Украине. В статье намечены пути совершенствования правового механизма защиты прав граждан в Украине.

Ключевые слова: нотариальный процесс, гражданский процесс, исполнительный процесс, цивилистический процесс, юридический процесс.

The article involves scientific approaches to interpretation of the notion «civilistic process» and its role in the context of security and protection of civil rights and interests of the citizens of Ukraine. The main aspects of notarial, civil and executive processes interaction directed to security and protection of rights and interests in Ukraine were defined. It was proved that security and protection of civil rights and interests of citizens require a complete research: from realization of rights in notarial process, protection of them in civil process and restoration of rights in executive process. Thus, we propose to consider unification of notarial, civil and executive processes under a mutual purpose in the framework of civilistic process theory. There were defined the ways for improvement of a legal mechanism of security and protection of civil rights of citizens in Ukraine.

Key words: notarial process, civil process, executive process, civilistic process, legal process.

Размещено на Allbest.ru