Квінтесенція адміністративно-правового регулювання засад діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

КВІНТЕСЕНЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСАД ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Довгунь С.З. здобувач

Анотація

адміністративний досудовий розслідування поліція

Досліджено адміністративно-правове регулювання засад діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України. Охарактеризовано адміністративно-правове регулювання засад їх діяльності у зв'язку з етимологією, семантикою, філософським та юридичним розумінням. Проаналізовано основні підходи до розуміння суті досліджуваного феномена, уточнено та доповнено їх. Наведено категоріальні, нормативні, інституційні та інструментально-технологічні елементи. Зроблено висновок про адміністративно-правове регулювання засад діяльності органів досудового розслідування Національної поліції. Наголошено, що сучасними умовами, які впливають на його зміст, є окупація, агресія, криза, підвищена увага суспільства та корупційні ризики, реформи, зростання та трансформація злочинності, а також пришвидшені темпи науково-технічного розвитку тощо. Ці умови мають змінювати категоріальний елемент, який має фундаментальний вплив на нормативні, інституційні та інструментально-технологічні елементи феномена.

Ключові слова: органи досудового розслідування, адміністративно-правове регулювання, категоріальні, нормативні, інституційні та інструментально-технологічні елементи, засади діяльності, поліція, управління, суть.

Аннотация

Довгунь С.З. Квинтэссенция административно-правового регулирования основ деятельности органов предварительного расследования Национальной полиции Украины. Рассмотрена суть административно-правового регулирования основ деятельности органов досудебного расследования национальной полиции Украины. Им охарактеризован феномен административно-правового регулирования основ деятельности этих органов в неразрывной связи с этимологией, семантикой, философским и юридическим пониманием ключевых категорий этого явления. Проанализированы, уточнены и дополнены основные подходы к определению сущности исследуемого феномена. Изучены категориальные, нормативные, институциональные и инструментально-технологические элементы. Сделан вывод о сути административно-правового регулирования основ деятельности органов досудебного расследования полиции. Отмечено, что современными условиями, которые влияют на его содержание является оккупация, агрессия, кризис, внимание общества и коррупционные риски, реформы, рост и трансформация преступности, а также ускоренные темпы научно-технического развития и т.п. Эти условия в первую очередь должны менять категориальный элемент, который имеет фундаментальное влияние на нормативные, институциональные и инструментально-технологические составные феномена.

Ключевые слова: органы досудебного расследования, административно-правовое регулирование, категориальные, нормативные, институциональные, инструментально-технологические элементы, принципы, деятельность, полиция, суть.

Annotation

Dovhun' S.Z. Questionnaire of administrative and legal regulation of the activities of pretrial investigation bodies of the National police of Ukraine. The author examines the administrative and legal regulation of the bases of the organs of pre-trial investigation of the National Police of Ukraine. They made an attempt to comprehend this problem, taking into account the state of existing research in this area. The author attempted to analyze the problem in modern conditions. He stresses that conditions have an effect on the phenomenon under study. It describes the administrative and legal regulation of the fundamentals of the activities of these bodies in connection with etymology, semantics, philosophical and legal understanding of the key categories. The basic approaches to the definition of the essence of the investigated phenomenon are analyzed, their specifics are specified and supplemented. Categorical, normative, institutional and instrumental-technological elements are given. It is concluded that, in essence, the administrative and legal regulation of the bases of the bodies of pre-trial investigation of the national police of Ukraine is a form of administrative and legal regulation of the bases in the spheres of activity of the bodies of pre-trial investigation of the police and their management. It is stressed that the current conditions affecting its content are occupation, aggression, crisis, increased attention of society and corruption risks, a series of reforms, growth and transformation of crime, as well as accelerated pace of scientific and technological development, etc. These conditions must first of all change the categorical element that has a fundamental influence on the normative, institutional and instrumental-technological elements of the phenomenon.

Keywords: bodies of pre-trial investigation, administrative and legal regulation, categorical, normative, institutional and instrumental-technological elements, principles of activity, police, conditions, management, legal regulation, essence.

Постановка проблеми

Сьогодні органи досудового розслідування Національної поліції України (далі - ОДР поліції) діють в не менш складних ніж раніше умовах, але на новий лад. В умовах окупації, агресії, кризи, підвищеної уваги суспільства та корупційного ризику, череди реформ, зростання та трансформації злочинності, а також пришвидшеного темпу науково-технічного розвитку тощо, багато проблем діяльності ОДР поліції зазнало змістовних змін, як і самі умови. Однією з таких проблем є не тільки відсутність оновленого категоріального апарату, але й неврегулювання засад діяльності за нових умов. Загальновизнано, що в діяльності ОДР поліції діють ті самі загальні принципи та закони управління організацією, що й для інших соціальних структур. Від того, наскільки наближена до шаблона практична реалізація раціонального зерна засад діяльності ОДР поліції, залежить їх оцінка, існування та вирішення майбутніх проблем. З урахуванням викладеного актуальним у цьому аспекті постає питання визначення смислу адміністративно-правового регулювання засад діяльності ОДР поліції за сучасних умов.

Мета даної статті - визначити квінтесенцію адміністративно-правового регулювання засад діяльності ОДР поліції.

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми

Адміністративно-правова наука налічує розвідки з проблематики ОДР, в частині яких було розглянуто діяльність цих органів у складі ОВС України. Окремі фундаментальні адміністративно-правові наукові підвалини було розроблено у працях таких учених-правознавців: О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, І.П. Голосніченко, О.Ю. Дрозд, О.Ф. Кобзар, М. В. Лошицький, О. В. Негодченко, А. О. Селіванов, О.С. Юнін та ін.

Проблемні питання у цій сфері, які ідентифіковані, усвідомлені та досліджені впродовж останніх 10-15 років, доповнилися відсутністю у Концепції реформування поліції [1] мети - шаблону або стандарту, з яким періодично звіряють фактично досягнуті результати. До того ж триває дискусія про місце ОДР поліції в системі органів державної виконавчої влади та їх природу. Варто зазначити, що описані проблемні питання виходять за межі однієї наукової спеціальності. Останнім часом у наукових працях та законодавстві з кримінального процесу порушуються суміжні проблемні питання з інформаційного чи матеріально-технічного забезпечення ОДР поліції, що обумовлено закріпленням відповідних норм у КПК України та, імовірно, рисами інформаційного сторіччя.

Наразі вищезазначені та інші проблемні питання ОДР поліції привернули увагу М.О. Горєлова [9], І.І. Кагляк [14], М.В. Калатура [15], А.Г. Каткової [16], К.Є. Петрухіна [21], А.В. Шарніна [4] та інших. Зважаючи на таку увагу більшість наукових праць має фрагментарний характер, в них комплексно не досліджено суті адміністративно-правового регулювання засад діяльності ОДР поліції в сучасний період, що цілком природно. Вищенаведене обумовлює перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Виклад основного матеріалу

Науковий підхід до вивчення феномена суті адміністративно-правового регулювання засад діяльності ОДР поліції неможливий без попереднього з'ясування його етимології, семантики, філософського та юридичного розуміння. У такому разі даний феномен можна розглядати як похідне від більших за обсягом понять - регулювання та засад.

Загальноприйнятим розумінням регулювання є дія зі значенням регулювати. Регулювати має декілька значень: впорядковувати що-небудь, керувати чимось, підкоряючи його відповідним правилам, певній системі; домагатися нормальної роботи машини, установки, механізму і т. ін., забезпечуючи злагоджену взаємодію складових частин, деталей [22, с. 480]; етимологія відсилає нас до слова регулювати, яке, у свою чергу, є запозиченням з німецької мови; н. Regulferen «регулювати» походить від пізньолат. Regulo «регулюю, влаштовую; навчаю», пов'язаного з лат. regula «норма, правило» [12, с. 45]; у філософському розумінні - регулювання може набувати значення дії - впливу на певний об'єкт [24, с. 494]; в юриспруденції не зустрічаємо спеціального терміна «регулювання», але він вживається у меншому за значенням обсязі або у поєднанні із словом “правове”, і означає один з основних засобів державного впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування в інтересах людини, суспільства і держави [27].

В науці адміністративного права є широкі та вузькі за значенням розуміння адміністративно-правового регулювання відповідно: здійснюваний усією системою адміністративно-правових засобів вплив суб'єктів публічної адміністрації на суспільні відносини з метою їх упорядкування, закріплення, охорони та розвитку [6, с. 211]. До змісту адміністративно-правового регулювання включають механізм регулювання, адміністративно-правові режими, а однією з головних ознак його визнано підзаконний характер; вплив суб'єктів публічної адміністрації на суспільні відносини у сфері діяльності органів виконавчої влади, місцевої адміністрації, громадських організацій, некомерційних та інших недержавних організацій під час реалізації доручених ним окремих функцій державного управління. Наприклад, адміністративно-правове регулювання у галузі економіки, адміністративно-правове регулювання в адміністративно-політичній сфері чи адміністративно-правове регулювання у соціально-культурній сфері [3, с. 17].

Стосовно ж адміністративно-правового регулювання діяльності ОДР МВС України, то А.В. Шарнін пропонує розуміти під ним різновид правового регулювання, який є сукупністю адміністративно-правових норм, що впорядковують суспільні відносини, які виникають у результаті діяльності ОДР МВС України. На його думку, воно представлено насамперед адміністративно-правовими нормами, що приймаються ВРУ, а також Президентом України, КМУ, міністерствами, комітетами, службами та територіальними підрозділами МВС України, а індивідуальне - це частина казуального правового регулювання, оскільки не має загального характеру та пов'язане із впорядкуванням конкретних, одиничних суспільних відносин [25, с. 227-228].

У нашому досліджені ми використовуємо більш вузьке значення адміністративно-правового регулювання, тобто стосовно поліції. З цієї позиції доцільно уточнити формулювання А. В. Шарніна та зазначати не тільки належність ОДР до поліції, зокрема, слідства, але й до інших підрозділів поліції, які уповноважені розслідувати кримінальні проступки. У такому разі це точніше відповідатиме чинному законодавству, зокрема КПК України.

В.М. Галунько, на відміну від А.В. Шарніна, пропонує використовувати відносно ширший термін або «нормативно-правове регулювання слідчої діяльності» і цей термін не можна повністю прирівняти до адміністративно-правового регулювання, про що говорить наведений ним же другий аргумент. Так, В.М. Галунько стверджує, що основні норми, що регулюють професійну діяльність слідчого, містяться в розрізнених нормативно-правових актах та є невпорядкованими та недосконалими. По-перше, до них належать питання управління відомствами, у структурі яких є слідчі підрозділи, їх організаційно-правове забезпечення, взаємодія і управління самими слідчим підрозділами. По-друге, це відносини, що виникають між сторонами й учасниками кримінального процесу [7, с. 172-173]. При цьому з огляду на акцент слідчої діяльності, а не управлінської, дослідник вказує, що правову основу діяльності ОДР складають Конституція України, Кримінальний та КПК України, інші закони України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження КМУ, постанови та інші рішення ВСУ, вказівки ГПУ з питань досудового слідства, нормативно-правові акти МВС України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана ВРУ [8, с. 180]. Проте, з віднесенням до правової основи вказівок Генерального прокурора важко погодитися, адже у нас не англосаксонське право. Імовірно, автор мав на увазі накази Генерального прокурора, які пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Отже, загальноприйняте, етимологічне, філософське та юридичне розуміння об'єднує, по суті, значення дії. Наведені точки зору відображають наразі основні позиції в питанні адміністративного-правового регулювання діяльності ОДР поліції. Звісно, що вони дещо спірні, не є вичерпними і не можуть в силу стислого обсягу статті бути викладені повно.

Повсякденне розуміння терміна «засади», окрім потаємного місця чи схованки, зводиться до таких значень, як основа чогось; те головне, на чому ґрунтується, базується що-небудь; вихідне, головне положення, принцип; основа світогляду, правило поведінки; спосіб, метод здійснення чого-небудь [21, с. 300-301]; генетичне споріднення “зас” (з польської - “а, але, же”, словацької - “знову”) [11, с. 239] та “садити” (з праслов'янського - “садити”) пов'язується найближчим зв'язком із “засада” - засідка чи принцип [12, с. 162]; філософський підхід зведено до термінів: основа або принцип: 1) першопочаток, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки. 2) внутрішні переконання людини [24, с. 519]; метод - систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв'язання проблем чи одержання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнання та дії, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної галузі і законів функціонування її об'єктів [24, с. 373].

Ми не зустрічаємо юридичного терміна «засади», але він використовується при тлумаченні слова «принцип» (франц. principe, від лат. ргіисіріиш - початок, основа): 1) основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображають суттєві положення теорії, вчення, науки, системи внутрішнього і міжнародного права, політичної, державної чи громадської організації; 2) внутрішні переконання людини, що визначає її ставлення до дійсності, суспільних ідей і діяльності [5].

Термін «адміністративно-правові засади» також характеризується широким вживанням та неоднозначністю розуміння. Так, В.Б. Авер'янов, Р.А. Калюжний, Г.Й. Ткач та низка інших учених у зміст адміністративно-правових засад діяльності вкладали такі складові: функції, компетенція і режими діяльності органів виконавчої влади; форми державного управління; методи державного управління [2].

На думку Д.Г. Заброди, сенс адміністративно-правових засад - це сукупність закріплених у нормах адміністративного права параметрів (характеристик) суспільного явища та правовідносин, що потребують урегулювання за допомогою адміністративно-правових засобів. У змісті пропонується виокремлювати категоріальний; нормативний; інституційний; інструментальнотехнологічний елементи, що, на нашу думку, є повним та детальним сприйняттям. Зокрема, категоріальна складова передбачає висвітлення понять і ознак [13, с. 49].

У законодавстві словосполучення «адміністративно-правові засади діяльності» не тлумачиться та не вживається.

Вивчення авторефератів дисертацій, у назвах яких використано термін «адміністративно-правові засади» більш вузько або стосовно діяльності певного державного органу, дозволяє говорити про те, що в його зміст вкладають: мету утворення та діяльності органу, принципи, завдання, функції, повноваження, способи (методи, прийоми) його діяльності, організаційно-штатну структуру та відповідальність [10]; форми, методи та напрямки діяльності [18]; форми, функції та структуру [19, с. 8]. Коли ж предмет дослідження стосувався структурного підрозділу органу виконавчої влади, то у якості змістовних характеристик наводилися принципи, форми та методи [26]; іноді - функції [23].

Аналізом паспорта наукової спеціальності 12.00.07 (адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право) [20] встановлено, що вказане словосполучення вживається у якості напрямку наукових досліджень.

Прийнято до основних принципів діяльності ОДР МВС України відносити основоположні засади, на яких базується діяльність зазначених органів. Вони визначають її напрями та зміст, забезпечують захист прав і свобод людини та громадянина. Пропонується виділяти дві групи принципів діяльності органів досудового розслідування МВС України - загальні (верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; пріоритет прав і свобод людини та громадянина) та спеціальні (служіння людині й громадянину; невтручання в приватне життя; забезпечення права на захист; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічності; диспозитивності; розумності строків досудового розслідування; нормативності; відповідальності) [25, с. 365-366].

Як бачимо, адміністративно-правові засади діяльності можуть умовно виступати у якості об'єкта та мати матеріальний характер норм права. Це відрізняє їх від адміністративно-правового регулювання, як більш процесуального явища або дії. Загальноприйняте, етимологічне, філософське та юридичне розуміння обох термінів не збігаються. На загальнонауковому рівні ніколи ці поняття не були ідентичними, але між ними є співвідношення, яке тлумачиться по-різному залежно від сфери вживання. Традиційно термін «адміністративно-правові засади» вживається щодо діяльності державного органу влади, а «адміністративно-правове регулювання» - щодо сфер управління.

Для більш детального розуміння спробуємо використати підхід Д.Г. Заброди не лише до засад, але й до адміністративно-правового регулювання засад діяльності ОДР поліції. Категоріальна складова є визначенням явища як правової категорії, мети, завдання, принципів, джерел, пріоритетних напрямів. Сьогодні ця складова має бути обумовлена та змінена реальністю, а саме окупацією, агресією, кризою, підвищеною увагою суспільства та корупційними ризиками, чередою реформ, зростанням та трансформацією злочинності, а також пришвидшеним темпом науково-технічного розвитку тощо. При цьому нижченаведені складові мають бути у адекватному зв'язку з категоріальною складовою; нормативна - пов'язана із систематизацією адміністративно-правових актів, які регулюють суспільні відносини з ОДР поліції та в них самих; інституційна - стосується системи суб'єктів правовідносин з ОДР поліції та в них самих, у т.ч. характеристика їх адміністративно-правового статусу, особливості координації і взаємодії; інструментально-технологічна - стосується форм і методів діяльності суб'єктів адміністративно-правових відносин з ОДР поліції та в них самих.

Висновки

Квінтесенція адміністративно-правового регулювання засад діяльності ОДР поліції полягає в тому, що вона є різновидом адміністративно-правового регулювання, сукупністю адміністративно-правових норм, що мають характер матеріальних та процесуальних засад, впорядковують публічні, у т.ч. службові, відносини, які виникають у діяльності та управлінні цими органам.

Бібліографічні посилання