Держава Україна як система: системний підхід до запобігання корупції
Системні ознаки держави Україна: наявність структурних елементів, їх взаємозв'язки та взаємозалежність; єдине призначення або мета елементів системи. Доцільність використання системного підходу до розроблення заходів запобігання корупції в країні.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.05.2018 |
Размер файла | 22,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Держава Україна як система: системний підхід до запобігання корупції
Оболенцев Валерій Федорович,
кандидат юридичних наук, доцент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна, м. Харків
Розглянуто сутність держави Україна як системного об'єкта. Обґрунтовано доцільність використання системного підходу до розроблення заходів запобігання корупції в Україні.
Ключові слова: системний підхід; запобігання корупції, система держави Україна.
Оболенцев В. Ф., кандидат юридических наук, доцент, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: hortisa71@gmail.com ; ORCID 0000-0001-8360-8959
Государство Украина как система: системный подход к предупреждению коррупции
Рассматривается сущность государства Украина как системного объекта. Обосновывается целесообразность использования системного похода в разработке мер предупреждения коррупции в Украине.
Ключевые слова: системный подход; предупреждение коррупции; система государства Украина.
Вступ. Як відомо, криміногенна ситуація в Україні залишається складною, тож немає підстав стверджувати, що права і свободи громадян належним чином захищені. Про це свідчать і статистичні дані [3]. Анонсоване керівництвом країни реформування вітчизняної антикорупційної системи є актуальним завданням, і вирішенню його мають сприяти нові наукові розробки.
Аналіз літературних даних і постановка задачі дослідження. Ретроспективний аналіз наукових джерел показує, що при розробленні антикорупційних заходів у вітчизняній науці реалізовувався здебільшого аналітико-описовий підхід [2; 4; 10; 12; 18; 26]. Наші ж напрацювання щодо базових засад системного аналізу запобігання злочинності [13; 14], генетичного та прогностичного аспектів цієї діяльності [15], системних факторів латентизації криміногенних чинників [16], обсягів охоронюваних суспільних відносин [17] дають підстави наголошувати на перспективності використання саме системотехніки як теоретичного підґрунтя для розробки заходів протидії корупційним проявам. До того ж зараз системний підхід вважається пріоритетною методологією у запобіганні корупції в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування на нормативному рівні (п. 14 Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки) [19].
Мета цієї публікації - охарактеризувати ознаки держави як системного об'єкта.
Викладення основного матеріалу. Як засвідчує аналіз наукових джерел, серед фахівців нема єдності у розумінні поняття «система» і обов'язкових ознак цієї реальності. Для одних науковців системою є унікальна сукупність елементів, зокрема, вони наголошують, що система - це цілісна сукупність елементів, в якій всі елементи настільки тісно пов'язані один з одним, що виступають стосовно навколишніх умов і інших систем як єдине ціле [1; 24].
Інші дослідники при визначенні системи враховують факт наявності зв'язків між елементами сукупності [7, с. 13; 25, с. 252; 11, с. 84; 6, с. 16]. Так, О. Ланге під системою розуміє множину елементів разом із сукупністю відношень між цими елементами [5, с. 196]. Цей системний підхід протиставляється аналітико-сумативній, статистичній та механістичній концепціям сприйняття явищ [21, с. 102- 106].
Третій підхід до визначення системи характеризується тим, що до згаданих двох ознак додається ще одна - мета існування [8, с. 20]. Отже, система - це сукупність взаємозалежних елементів, що утворюють єдине ціле і мають єдине призначення або мету [11, с. 84].
На наш погляд, указане різноманіття варіантів вербального (формального) опису системи як унікальної реальності і специфічної сутності пояснюється наступним чином. Відомо, що поняття - це форма мислення, яка відображає явища в їх найбільш суттєвих ознаках. Оскільки значущість цих ознак визначається суб'єктивно, то і врахування їх у визначенні поняття системи вбачається цілком припустимим.
У своєму обґрунтуванні держави Україна як системного об'єкта ми вважаємо за можливе визнати обов'язковими такі системні ознаки:
1) наявність структурних елементів;
2) взаємозв'язки та взаємозалежність цих елементів;
3) єдине призначення або мета елементів системи.
Законодавчу, виконавчу та судову гілки влади можна назвати структурними елементами держави Україна як системи. Єдиним органом законодавчої влади є парламент - Верховна Рада України (ст. 75 Конституція України). Президент України є главою держави (ст. 102 Конституції України); Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (ст. 75 Конституції України). Центральними органами виконавчої влади України є міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (п. 1 Указу Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади» [20]. Правосуддя в Україні здійснюють суди (ст. 124 Конституції України). Адміністративно-територіальний устрій України становлять такі елементи: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села (ст. 133 Конституції України).
Друга системна ознака держави Україна - взаємозв'язки та взаємозалежність зазначених елементів. У теорії системотехніки зв'язки - це взаємообумовленість існування явищ, розділених у просторі та у часі; обмеження ступеня свободи; фізичне, енергетичне, інформаційне поєднання об'єктів [7, с. 48]. У суспільстві ж (а отже, і для держави як системи впорядкування життєдіяльності суспільства) фахівці-системотехніки окреслюють специфічний вид взаємозв'язків - взаємовідносини: «Взаємовідносини - безконтактний незримий взаємозв'язок, що виникає в процесі еволюції систем земної природи на рівні органічних (квіти, тварини) та соціальних систем. У суспільстві як системі мають місце взаємозв'язки та взаємовідносини. Однак взаємовідносини отримують статус домінантної форми позасистемних та міжсистемних зв'язків» [9, с. 39].
На наш погляд, дійсно можна говорити про наявність взаємовідносин як виду системного взаємозв'язку - соціальної взаємодії. Тлумачити цю категорію в аспекті системотехніки прийнято як стан матерії, енергії та інформації, що свідомо визначається людьми з урахуванням суспільних правил. Як і будь-яке явище світу, суспільні взаємовідносини проявляються у матеріальному, енергетичному та інформаційному аспектах. У матеріальному аспекті - це дії або бездіяльність людей, у енергетичному - передавання (витрачання) різних видів енергії, в інформаційному - зміна сутності та обсягів інформації. І саме взаємовідносини є тими зв'язками, що поєднують згадані елементи системи держави Україна. За наявності нормативної урегульованості взаємовідносини набувають статусу правовідносин.
Третя ознака держави Україна як системного об'єкта - єдина мета або призначення структурних елементів системи [23, с. 27]. У загальному розумінні метою створення/існування системи вважають: 1) певний (заданий ззовні або встановлений самою системою) найбільш доцільний (бажаний) кінцевий стан [8, с. 50; 11, с. 85]; 2) реалізація необхідного порядку зміни станів (потрібний рух); 3) забезпечення потрібного напрямку руху системи без конкретизації кінцевого стану системи [8, с. 50; 23, с. 28-29].
Державу Україну було створено людьми, тож вона є системою штучною [8, с. 36]. І її суб'єктивною метою мають бути образи бажаного майбутнього (стану системи або результатів функціонування) [7, с. 38; 23, с. 28-29]. У цьому сенсі мету системи держави Україна можна окреслити згідно зі ст. 3 Конституції - спрямованість діяльності держави визначають права і свободи людини.
У загальному розумінні призначенням системи вважається декларована здатність реалізовувати функції, що забезпечують досягнення мети [8, с. 27]. Функція ж - це зовнішній прояв властивостей об'єкта в існуючій системі відносин, здатність до дії, вплив, задоволення потреб, роль, обов'язки [8, с. 28]. Системною функцією держави Україна можна визначити діяльність з утвердження та забезпечення прав і свобод людини - головний обов'язок держави (ст. 3 Конституції України). Функції реалізуються у різних сферах державного життя. У політичній сфері - політична функція (забезпечення функціонування демократичних політичних інститутів), в економічній - економічна (забезпечення ринкової економіки), у соціальній - соціальна (соціальний захист населення), у правоохоронній - функція охорони правопорядку (забезпечення виконання нормативних приписів учасниками суспільних відносин), в екологічній - так звана «екологічна функція» (охорона навколишнього середовища). Зазначені функції безпосередньо реалізуються у діяльності відповідних державних органів.
З огляду на окреслені функції та згадане вище визначення, призначенням держави Україна як системи слід вважати гарантування прав і свобод людини, що і є змістом державної діяльності згідно зі ст. 3 Конституції України. системний держава україна корупція
Обговорення результатів. Наявність указаних обставин є мінімально достатнім для підтвердження держави Україна як системного об'єкта. І справа не лише в тому, що жоден з відомих нам фахівців не заперечує проти трьох названих ознак систем. Понад те, визначення системного характеру держави Україна за трьома окресленими властивостями є, на наш погляд, найбільш конструктивним підґрунтям для дослідження проблеми української корупції. Таке твердження засновується на нормах ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», де корупцією названо використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди, чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей. Вочевидь, така корупційна діяльність є проблемою не сама по собі, вона постає перешкодою на шляху досягнення мети існування держави як системи.
Висновок. Обґрунтування держави Україна як системного об'єкта відкриває перспективи вивчення проблеми корупції на засадах системотехніки, що й буде предметом наших подальших наукових пошуків.
Список літератури
1. Акимова Т А., Хаскин В. В. Экономика Природы и Человека: монография. Москва: Экономика, 2006. 334 с.
2. Головкін Б. М. Причинність у системі детермінації злочинності. Теорія і практика правознавства. 2014. Вип. 1 (5). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2014_1_24 (дата звернення: 24.08.2017).
3. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2016 р. URL: http:// www.gp.gov.ua/ua/stat.html (дата звернення: 24.08.2017).
4. Корупція: теоретико-методологічні засади дослідження / кер. авт. кол. І. О. Ревак. Львів: ЛьвДУВС, 2011. 220 с.
5. Ланге О. Целое и развитие в свете кибернетики. Исследования по общей теории систем: сб. переводов. Москва: Прогресс, 1969. С. 195-205.
6. Лейман И. И. Наука как социальний институт: монография. Ленинград: Наука, 1971. 179 с.
7. Лямець В. И., Успаленко В. И. Основы общей теории систем и системный анализ: монография. Харьков: БУРУН и К, 2015. 304 с.
8. Лямець В. І., Тевяшев А. Д. Системний аналіз. Вступний курс: монографія. 2-ге вид. Харків: ХНУРЕ, 2004. 448 с.
9. Маца К. А. Системы неорганические, органические, социальные: свойства и принципы организации: монография. Київ: Обрії, 2008. 196 с.
10. Мельник М. І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії: монографія. Київ: Атіка, 2001. 304 с.
11. Методы исследований и организация экспериментов / под ред. К. П. Власова. Харьков: Гуманитарный Центр, 2002. 256 с.
12. Невмержицький Є. В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії: монографія. Київ: КНТ, 2008. 364 с.
13. Оболенцев В. Ф. Базові засади системного аналізу запобігання злочинності в Україні. Проблеми законності. 2015. Вип. 130. С. 155-161.
14. Оболенцев В. Ф. Базові засади системного аналізу запобігання злочинності в Україні: монографія. Харків: Юрайт, 2016. 76 с.
15. Оболенцев В. Ф. Генетичний та прогностичний аспекти запобігання злочинності та віктимізації. Порівняльно-аналітичне право. 2015. № 4. С. 338-340. URL: http://www.pap. in.ua/4_2015/103.pdf (дата звернення: 24.08.2017).
16. Оболенцев В. Ф. Латентна злочинність: проблеми теорії та практики попередження: монографія. 2-ге вид. Харків: Видавець ФОП Віленський Л. М., 2012. 117 с.
17. Оболенцев В. Ф. Правоотношения как объекты правовой охраны: содержание и количественные характеристики (по материалам статей разделов 1-6 Особенной части Уголовного кодекса Украины). Харьков: ФЛП Иолтуховский В. Л., 2007. 232 с.
18. Пивоваров В. В. Корупція в системі економічної детермінації корпоративної злочинності. Взаємодія державних органів і громадськості у запобіганні та протидії корупції: матеріали наук.-практ. семінару у рамках VIII Всеукр. фестивалю науки (м. Харків, 24 квіт. 2014 р.) / за заг. ред. В. В. Голіни. Харків: НДІ ВПЗ імені акад. В.В. Сташиса НАПрН України, 2014. С. 63-66.
19. Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 265. Офіційний вісник України. 2015. № 38. Ст. 1146.
20. Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України 15 грудня 1999 року N 1572/99. Офіційний вісник України. 1999. № 50. Ст. 8.
21. Садовский В. Н. Основания общей теории систем. Логико-методологический анализ: монография. Москва: Наука, 1974. 280 с.
22. Сатурин М. А. Преступность как система. Сибирский юридический вестник. 2005. № 4. URL: http ://www/lawinsti tut.ru/ru/ science/vestnik /20054/suturin.html (дата звернення: 24.08.2017).
23. Сорока К. О. Основи теорії систем і системного аналізу: навч. посібник. 2-ге вид. Харків: ФОП Тимченко, 2005. 288 с.
24. Спиркин А. Г. Философия: учебник. Москва: Гардарики, 1999. 736 с.
25. Холл А. Д., Фейджин Р Е. Определение понятия системы. Исследования по общей теории систем: сб. переводов. Москва: Прогресс, 1969. С. 252-283.
26. Шакун В. І. Влада і злочинність: монографія. Київ: Пам'ять століть, 1997. 226 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз зарубіжного досвіду правового регулювання звільнення працівників у випадку порушення законодавчих вимог щодо запобігання корупції та пошук шляхів його імплементації в Україні. Реформування та вдосконалення системи запобігання та протидії корупції.
статья [23,9 K], добавлен 11.09.2017Передумови виникнення корупції в історичному контексті. Аналіз основних нормативно-правових актів щодо запобігання і протидії корупції в органах державної влади. Зміст економічної корупції. Економічна оцінка антикорупційного ефекту інституційних змін.
курсовая работа [94,2 K], добавлен 03.04.2020Поняття системного підходу та системного аналізу як методів наукових досліджень. Використання системного підходу у юридичних дослідженнях у розгляді державних і правових явищ як цілісних сукупностей різноманітних елементів, що взаємодіють між собою.
реферат [28,6 K], добавлен 26.01.2011Корупція як один із найпоширеніших і найчисленніших злочинів у державі. Поняття, форми і шкода від корупції. Стратегічні напрями боротьби з корупцією та відповідальність за корупційні правопорушення. Вдосконалення діяльності правоохоронних органів.
реферат [24,2 K], добавлен 27.02.2009Роль правовідносин в адміністративно-правовому механізмі забезпечення прав і свобод громадян у сфері запобігання та протидії корупції. Сутність та значення гарантії у забезпеченні прав і свобод громадян. Характеристика правового режиму законності.
статья [28,9 K], добавлен 18.08.2017Дослідження та аналіз основної проблеми процвітання корупції й адміністративних корупційних правопорушень. Визначення основних напрямів протидії даним правопорушенням. Характеристика діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.
статья [20,9 K], добавлен 27.08.2017Україна як національна держава: конституційно-правова характеристика. Еволюція ідеї національної держави в Україні. Конституційні характеристики України. Конституційна характеристика української держави. Конституційна відповідальність в Україні.
курсовая работа [32,5 K], добавлен 10.04.2007Впровадження електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, самоврядування. Повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, види відповідальності за порушення законодавства щодо декларування доходів.
статья [47,5 K], добавлен 19.09.2017Методологічні аспекти дослідження сутності та призначення соціальної держави, її завдання, ознаки та функції. Взаємозв'язок правової й соціальної держави. Проблеми будівництва соціальної держави в Україні, соціальні права громадян в умовах її формування.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 08.02.2011Поняття корупції: основні підходи до розкриття його змісту в зарубіжних країнах, адміністративно-правові засади протидії в Україні. Аналіз досвіду протидії корупції у Німеччині, Америці та Японії, порівняльна характеристика та обґрунтування підходів.
дипломная работа [99,3 K], добавлен 15.06.2014Погляди науковців на сутність та структуру державно-правового механізму проти дії корупції, її принципи та засоби. Аналіз нормативних актів та концепцій подолання корупції. Причини та умови, які сприяють вчиненню корупційних діянь та інших правопорушень.
реферат [36,6 K], добавлен 03.05.2011Зовнішній вигляд Прапору, Малого і Великого Герба України. Конституція як основний закон, її преамбула. Визначення термінів "народ" і "етнос", культура як їх необхідний компонент. Поняття і сутність держави та громадянина. Обов’язки людини і громадянина.
презентация [2,1 M], добавлен 20.11.2012Розгляд питання протидії корупції з позиції визначення наукового та правового розуміння поняття. Визначення шляхів та принципів формування концепції подолання корупції. Оцінка можливостей коригування процесу створення структури, що розслідує злочини.
статья [23,7 K], добавлен 05.10.2017Основні причини вчинення злочинів неповнолітніми. Характеристика та використання превентивних заходів представниками державних органів щодо запобігання правопорушень, вчинених неповнолітніми, виявлення атрибутів запровадження інституту пробації в Україні.
статья [22,4 K], добавлен 24.04.2018Історія виникнення та розвитку правової держави. Сутність поняття та ознаки громадянського суспільства. Розвиток громадського суспільства в Україні. Поняття, ознаки та основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.
курсовая работа [120,0 K], добавлен 25.02.2011Характеристика різниці та схожості ознак держави та інших соціальних явищ. Класифікації ознак держави. Публічна влада як основна ознака держави. Територіальна ознака, територія України. Законодавство, податки, займи, державна мова, національна культура.
контрольная работа [58,5 K], добавлен 21.03.2012Дослідження проблемних питань протидії тероризму за допомогою адміністративно-правових заходів. Сутність та зміст основних заходів адміністративного запобігання, які використовують органи Служби безпеки України в діяльності з протидії тероризму.
статья [21,3 K], добавлен 10.08.2017Багатоаспектність розуміння поняття "держава". Принципи цивілізаційного підходу, його відмінність від формаційного. Формаційний підхід до типології держав. Характеристика феодальної держави. Проблеми демократичної перебудови українського суспільства.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 05.04.2012Поняття, класифікація та різновиди, зміст функцій держави, її соціальна природа та суттєві ознаки. Особливості форм і методів здійснення державою своїх внутрішніх та зовнішніх функцій. Завдання України при переході до демократичної правової держави.
курсовая работа [68,2 K], добавлен 20.05.2010Ознаки правової держави та механізми її співвідношення з громадським суспільством. Теорії походження держави. Природа і головне призначення держави. Парадигма справедливої держави - традиційна формула технократичних і раціоналістичних концепцій.
реферат [20,7 K], добавлен 05.03.2011