Нормативно-правове забезпечення управління малим та середнім бізнесом

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Враховуючи євроінтеграційні прагнення та реалії ринкової економіки в Україні все більшої уваги приділяють розвитку діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, для підвищення їх прибутковості. Важливу роль у цьому процесі відіграє нормативно-правове забезпечення діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес.

Поліпшення економічного становища малого та середнього бізнесу залежить від належної якості його нормативно-правового забезпечення.

Аналіз останніх публікацій по проблемі. Питання нормативно-правового забезпечення діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, досліджували такі науковці, як: О. Амоша, В. Геєць, В.Бондаренко, М. Бутко, З. Варналій, В. Василенко, Н. Волощук, З. Герасимчук, Л. Газуда, Б. Данилишин, М. Долішній, С. Дорогунцов, В. Захарченко, В. Збарський, М. Козоріз, І. Комарницький, В. Кредісов, М. Лендєл, І. Малик, А. Мельник, Т. Пепа, Т. Рзаєва, В. Удовиченко, В. Худолій, Л. Чернюк, М. Чумаченко, А. Чухно, Н. Шадура-Никипорець.

Незважаючи на значний науковий доробок, зроблений вченими у цій сфері, варто зазначити, що до сих пір недостатньо розробленими залишаються питання удосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес.

Т. Рзаєва та Н. Волощук визначають такі напрями упорядкування нормативно-правового регулювання діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес [1,с.114;2,с.2--8]: реалізація єдиної державної регуляторної політики щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; забезпечення системності, стабільності та доцільності єдиної державної регуляторної політики щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; оптимізація адміністративно-правового регулювання економічних відносин малого та середнього бізнесу; усунення організаційних перешкод започаткування малого та середнього бізнесу.

Розвиток діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, залежить від його прибутковості, тому потребує [3, с.39-40]: проведення виваженої державної політики щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; розширення можливостей доступу підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, до фінансових, трудових та інших ресурсів; розвитку інфраструктури підтримки такого бізнесу; удосконалення системи прийняття рішень щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; залучення підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, у реалізації державних проектів; залучення підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, у реалізації проектів місцевих органів виконавчої влади, посилення ролі органів місцевого самоврядування у підтримці діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес.

І. Малик [4, с.33]: зазначає, що основними проблемами та причинами зниження рівня розвитку діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес в Україні, є: недосконалість законодавчо-нормативної бази щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; високий рівень оподаткування діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; низький рівень державної підтримки діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; відсутність дійового алгоритму реалізації державних проектів щодо підтримки діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; недосконалість системи бухгалтерського обліку та статистичної звітності діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; недостатність інформаційного та консалтингового забезпечення діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; огріхи у системі підготовки та перепідготовки, а також підвищення кваліфікації персоналу підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; низький рівень стимулювання інвестиційних процесів.

Для розвитку діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, необхідно спрямовувати власні та залучені кошти на розвиток виробництва; створювати додаткові робочі місця, наповнювати бюджет за рахунок ефективної діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес; розвивати сучасну інфраструктуру та реалізовувати інноваційно-інвестиційні проекти [5, с.284].

Нормативно-правове забезпечення діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, важливий аспект соціально-економічного життя України. Сьогодні нормативно-правове забезпечення діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, здійснюється багатьма нормативно-правовими актами. Однак одночасно спостерігається тенденція зменшення темпів росту кількості підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, що деякою мірою показує недостатність та недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, яке повинно бути першопричиною їх формування та розвитку.

В Україні сформований спеціальний центральний орган виконавчої влади, в юрисдикції якого буде державна регуляторна політика Державна регуляторна служба України. Діяльність Державної регуляторної служби України визначається, регламентується та координується Кабінетом Міністрів України. Основними завданнями Державної регуляторної служби України є реалізація державної регуляторної політики, особливо щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, формування і видача ліцензій та дозволів, особливо щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, та дерегуляції господарської діяльності, особливо щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес [6]. Основу існування та функціонування Державної регуляторної служби України є впорядкування і систематизація питань ліцензування та дозвільної системи діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес. Для забезпечення своєї діяльності Державна регуляторна служба України використовує такі законодавчі акти, як:

Конституція України, укази Президента України, закони та постанови Верховної Ради України, постанови та інші нормативно-правові акти міністерств, акти Кабінету Міністрів України, інші законодавчі акти.

Початком діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес України, доречно вважати прийняття Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991 р. Наступним важливим нормативно-правовим актом стала Програма державної підтримки підприємництва в Україні (09.03.1993 р.), де висвітлено підходи до сприяння розвитку діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, з зазначенням основної мети забезпечення формування та виконання державної політики щодо підтримки і захисту діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, створення правових умов його розвитку та формування механізму державного регулювання і координації підприємницької діяльності. У квітні 1996 р. Кабінетом Міністрів України було затверджено Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва, в якій зазначено, що державна політика щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, є однією з найважливіших части неекономічної політики України. Дана Концепція визначає основоположні принципи, пріоритетні напрями і форми економічного, адміністративного та правового впливу щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес. В 1996 р. були внесені зміни до ч.1 ст.42 Конституції України від 28 червня 1996 р. а саме: «кожен повинен мати право на підприємницьку діяльність, причому така діяльність повинна бути не заборонена законом» [7]. ліцензія законодавчий регуляторний державний

Далі були прийняті такі важливі для діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, нормативно-правові акти: Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 13.02.1998 р., Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 10.02.1998р. та Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р., Указ Президента України «Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності» від 03.02.1998 р. № 79/98, «Про державну підтримку малого підприємництва» від 12.05.1998 р. № 456/98 та «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998р. № 817/98. У 2000 р. затверджено Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» № 2063-ІІІ та Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні».

Для формування системи контролю щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес, у 2007 році прийнято Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У 2012 році було прийнято Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва» та у 2013 році нову редакцію Господарського кодексу.

Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємства в України» характеризує економіко-правові основи державної політики щодо діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес [8]. Суб'єктами, що формують мікропідприємництво, є: фізичні особи, які повинні бути зареєстровані згідно встановленого законодавчого порядку як фізичні особи-підприємці, причому важливим є те, що середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не повинна перевищувати 10 осіб, а от річний дохід від діяльності не повинен перевищувати суму, що еквівалентна 2 мільйонам євро (еквівалент визначається за середньорічним курсом НБУ); юридичні особи можуть бути будь-якої організаційно-правової форми, а також будь-якої форми власності. Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не повинна перевищувати 10 осіб, а от річний дохід від діяльності не повинен перевищувати суму, що еквівалентна 2 мільйонам євро (еквівалент визначається за середньорічним курсом НБУ).

Суб'єктами, що формують мале підприємництво, є: фізичні особи, які повинні бути зареєстровані в законодавчому порядку як фізичні особи-підприємці, причому середня кількість їх працівників за звітний період (календарний рік) не повинен перевищувати 50 осіб та річний дохід від діяльності не повинно перевищувати суму, що еквівалентна 10 мільйонам євро (еквівалент визначається за середньорічним курсом НБУ).

В Україні підприємницька діяльність малого та середнього бізнесу регулюється відповідними законодавчими актами (табл. 1).

Таблиця 1. Нормативно-правове забезпечення діяльності підприємств та організацій, що формують малий та середній бізнес в Україні