Рекомендації щодо організації матеріально-технічного забезпечення дій прикордонного підрозділу швидкого реагування під час загострення воєнно-політичної обстановки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 351.746.1

Рекомендації щодо організації матеріальнотехнічного забезпечення дій прикордонного підрозділу швидкого реагування під час загострення воєннополітичної обстановки

Андрій Курашкевич,

кандидат військових наук Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Володимир Лемешко

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

У статті йдеться про застосування прикордонних підрозділів швидкого реагування (далі ППШР) та надаються рекомендації щодо використання та розподілу матеріальнотехнічних засобів. Акцентується увага на необхідності подальшого розвитку прикордонних підрозділів швидкого реагування, обґрунтуванні матеріальнотехнічного забезпечення прикордонних підрозділів під час виконання оперативнослужбових (службовобойових) завдань.

Ключові слова: оперативнобойова діяльність, службовобойова діяльність, прикордонні підрозділи швидкого реагування, охорона та захист державного кордону.

Курашкевич А., Лемешко В. Рекомендации относительно организации материальнотехнического обеспечения действий пограничного подразделения быстрого реагирования во время обострения военнополитической обстановки

В статье идет речь о применении пограничных подразделений быстрого реагирования и предоставляются рекомендации применения и распределения материальнотехнических средств. Акцентируется внимание на необходимости дальнейшего развития пограничных подразделений быстрого реагирования, обосновании материальнотехнического обеспечения пограничных подразделений во время выполнения оперативнослужебных (служебнобоевых) заданий.

Ключевые слова: оперативнобоевая деятельность, служебнобоевая деятельность, пограничные подразделения быстрого реагирования, охрана и защита государственной границы.

Kurashkevych A., Lemeshko V. Recommendations on organization of the material and technical support of activities of the border units of rapid response during the aggravation of military and political situation

The article deals with the use of border units of rapid response and recommendations for the use and distribution of material and technical means. The author has focused attention to the need of the further development of the border units of rapid response and has justified the material and technical provision of border units of rapid response during the performance of operational and service (service and military) objectives.

The hybrid war in the east, threats to territorial integrity of the country, its independence, increase the danger of separatism and international terrorism, the intensification of smuggling of weapons and means of terror, drug trafficking, illegal immigration and the threat of the illicit spread of weapons of mass destruction and hazardous substances led to the need to improve the state border security.

The situation showed a weak military component, the lack of technical equipment and material support of integrated border management subjects that didn't allowed reacting effectively to the new threats.

Active search for new forms of operational and service activity led to the need of creation of the border units of rapid response (border commandant of rapid response, operational and military border commandant and other border units), which became one of the main elements of the new model of security and protection of the state border.

Logistical support is a kind of operational and service (servicecombat) operations, which includes a complex of measures, technical and logistics support, and is made for timely provision of the unit with military equipment, preserving, updating to the standards and restore of its functional condition. Another kind of provision is medical support of troops (forces).

The unit that will perform the tasks of logistics support of border units of rapid response is logistics unit, which includes among other components of the transportation section, which directly performs the task of transporting, storage and replenishment especially ammunition for the all border units of rapid response weapons.

Military and political situation in the east of Ukraine changed imagination regarding the creation of border units of rapid response.

The basic task of implementation of the Strategy for improving, formation and development of the new border units of rapid response will provide improving of the forms of use and methods of action to increase combat readiness and keeping them in readiness for use, which in turn determines the direction of further studies on the implementation of operational and service (service and combat) activity of border units of rapid response (border commandant of rapid response, operational and military border commandant and other border units etc.).

Keywords: operational and combat activities, service and combat activity, border units of rapid response, security and protection of the State border.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Гібридна війна на Сході країни, загрози територіальній цілісності держави, її незалежності, зростання небезпеки сепаратизму, міжнародного тероризму, активізація контрабанди зброї та засобів терору, наркобізнесу, нелегальної міграції, а також загроза незаконного розповсюдження зброї масового ураження й екологічно небезпечних речовин зумовили необхідність удосконалення системи безпеки державного кордону.

Ситуація, що склалася, показала слабку військову складову, недостатнє технічне оснащення та матеріальне забезпечення суб'єктів інтегрованого управління кордонами, що не дало змогу ефективно реагувати на нові загрози. прикордонний підрозділ бойовий

Активний пошук нових форм оперативнослужбової діяльності привів до необхідності створення прикордонних підрозділів швидкого реагування (прикордонних комендатур швидкого реагування, оперативнобойових прикордонних комендатур та інших прикордонних підрозділів), які стали одним з основних елементів нової моделі охорони та захисту державного кордону.

За рахунок реформування (створення) прикордонних підрозділів сучасного формату, здатного виконувати завдання, передбачені функціями правоохоронного, спеціального та оборонного характеру, виявляється прагматична цінність наукової праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що питання визначення переліку завдань, що повинні виконувати прикордонні підрозділи швидкого реагування (далі ППШР), 'їх організаційноштатної структури, порядку використання сил і засобів на сьогодні в керівних документах ДПСУ розкрито не в повному обсязі, що у свою чергу спонукає до опрацювання науковометодичних розробок з обґрунтування необхідності створення та застосування ППШР.

Наявний науковометодичний апарат [13] та багато інших джерел безумовно враховує загрози, форми та способи виконання поставлених завдань відповідними підрозділами у ньому, розраховані організаційноштатні структури та надані рекомендації з використання цих підрозділів для реалізації завдань в умовах відсутності ведення гібридної війни.

Наукові результати відмічених досліджень не містять моделей, методик та рекомендацій, які були б адаптовані до умов сьогодення.

Мета статті представити рекомендації начальнику органу охорони державного кордону (далі ООДК) з управління оперативнослужбовою (службовобойовою) діяльністю (далі ОС(СБ)Д) щодо застосування ППШР на ділянці прикордонного загону (далі прикз).

Виклад основного матеріалу дослідження. Матеріальнотехнічне забезпечення (далі МТЗ) вид забезпечення оперативнослужбових (службовобойових) дій, який включає комплекс заходів технічного та тилового забезпечення і здійснюється з метою своєчасного забезпечення підрозділу військовим майном, збереження, поповнення до встановлених норм та відновлення його функціонального стану. Окремим видом забезпечення є медичне забезпечення військ (сил). Основними заходами усіх видів МТЗ для вирішення покладених на них завдань є:

накопичення до встановлених норм запасів усіх видів матеріальнотехнічних засобів, а також ремонтнотехнологічного обладнання, контрольноперевірочного обладнання, військових приладів, експлуатаційної, ремонтної та іншої документації і забезпечення ними підрозділів ППШР, зокрема за рахунок ремонту пошкодженого озброєння та військової техніки (далі ОВТ);

утримання МТЗ у стані, який забезпечує своєчасну підготовку їх до бойового застосування (використання за призначенням);

підготовка сил і засобів МТЗ до виконання завдань із забезпечення оперативнослужбових (службовобойових) дій, створення до початку і на завершення дій встановлених запасів матеріальних засобів, раціональний їх розподіл (ешелонування) за напрямами дій підрозділів ППШР;

підтримання заданої надійності озброєння, військової техніки (далі ОВТ) і забезпечення їх живучості;

організація комплексного технічного обслуговування ОВТ, відновлення їх працездатності (боєздатності) за можливості безпосередньо у місцях виходу з ладу;

забезпечення безпечної експлуатації ОВТ, ракет і боєприпасів, військовотехнічного майна, пальномастильних матеріалів (далі ПММ), інших видів матеріальних засобів;

евакуація або знищення ОВТ, у тому числі техніки тилу; забезпечення живучості і постійної готовності підрозділу МТЗ (підрозділу логістики) ППШР до дій;

безперервне управління силами і засобами МТЗ ППШР [4]. Безперебійне МТЗ є однією з основних умов успішного ведення оперативнослужбових (службовобойових) дій. Видами МТЗ є тилове і технічне забезпечення.

Тилове забезпечення включає комплекс заходів щодо: накопичення до встановлених норм запасів матеріальнотехнічних засобів і забезпечення ППШР технікою і технічними засобами тилу; зберігання і підтримання 'їх у готовності до застосування (використання за призначенням); своєчасного забезпечення ними підрозділу і поповнення їх запасів замість витрачених і втрачених; організації підвезення матеріальнотехнічних засобів усіх видів; організації побутового забезпечення особового складу [5].

Крім того, до компетенції тилового забезпечення належать питання організації продовольчого, медичного та забезпечення пальним і мастильними матеріалами.

Виконує завдання тилового забезпечення в ППШР підрозділ логістики, до складу якого входять поряд з іншими складовими транспортний підрозділ, що безпосередньо виконує завдання транспортування, збереження та поповнення запасів і в першу чергу боєприпасів для усіх видів озброєння ППШР. На нашу думку, необхідно провести розрахунок ешелонування запасів боєприпасів для всіх видів озброєння відповідно до норм постачання, бойових комплектів,.

Усі види боєприпасів для озброєння ППШР, крім тих, що знаходяться в боєукладках бойових машин і при військовослужбовцях з озброєнням, зберігаються у завантаженому вигляді на спеціально призначених машинах транспортного підрозділу, у спеціально обладнаних боксах або майданчиках на складі служби РАО прикз (ППШР), розвантаження цих машин суворо забороняється. Боєпостачання підрозділів під час ведення службовобойових дій проводиться з пересувних пунктів боєпостачання (далі ППБ) (спеціально обладнаний автомобіль з кунгом на базі КраЗ260) з подачею боєприпасів безпосередньо до підрозділів на позиції. Підвезення боєприпасів проводиться приховано, ППБ розташовується за найближчими складками місцевості, отримання та перенесення боєприпасів здійснюється силами екіпажів бойових машин та особовим складом підрозділів в умовах обмеженої видимості (ніч, туман, постановка димових масок і т. інше).

Міни для М120 та М82 транспортуються в кінцевоспорядженому вигляді, тобто готовими для застосування, постріли для 30мм автоматичної гармати доцільно транспортувати у споряджених стрічках (у коробах), що дає змогу скоротити час на перезарядження бойових машин при поповненні їх боєприпасами. Командири (начальники) підрозділів ведуть облік витрачених боєприпасів під час дій з прикриття державного кордону.

Харчування особового складу ППШР у під час прикриття державного кордону (далі ДК) та у бойових умовах повинно організовуватися як і в стаціонарних умовах з 3разовим прийомом гарячої їжі з продовольчого пункту (далі ПП) або 2разовим із проміжним харчуванням. Гаряча їжа доставляється до підрозділів, які займають оборонні позиції під час прикриття ДК, у термосах (ТВН12 або ТС12), місткість яких 17 порцій першої страви або 26 порцій другої страви, ці термоси забезпечують тривалість підтримання температури в межах 9050 °С до 6 годин [6], що цілком задовольняє подачу гарячої їжі особовому складу на позиціях.

Сухі пайки призначаються для харчування особового складу, який діє у відриві від основного складу підрозділу (засідка, пошук, бойова охорона, розвідувальнопошукова група, секрет тощо), а також для харчування під час відсутності або неможливості приготування, доставляння їжі до переднього краю оборони (на оборонні позиції підрозділів) при прикритті ДК та відбитті збройного вторгнення військових угруповань противника. Один сухий пайок повинен знаходитися у речовому мішку військовослужбовця, два зберігається в окремій упаковці у бойовій машині.

Відповідно до норм постачання продовольством у підрозділі повинно зберігатися 11 дободач сухим пайком і 3 дободачі для котлового харчування. У ваговому еквіваленті це може скласти:

за сухими пайками при військовослужбовці та у бойовій машині 3 дободачі, у транспорті підрозділу 8 дободач;

за продуктами котлового харчування у транспорті підрозділу 3 дободачі.

Для транспортування зазначеної кількості м'яса у свіжому вигляді передбачається одновісний рефрижераторний причіп. Для зберігання та транспортування питної води для приготування їжі передбачається в складі їдальні одна одновісна причіпна цистерна ЦВ4 місткістю 320 л [6].

Відповідно до обстановки, що складається на кордоні, ППШР може бути підсилений якимось підрозділами зі складу органу ДК або інших силових структур відповідно до рішення старшого начальника. Ці підрозділи ставляться на харчове постачання в підрозділ, який вони підсилюють, тобто в ППШР, тому на цей випадок у підрозділі створюється запас продовольства на ту кількість особового складу, що є в приданому підрозділі.

Щодо забезпечення підрозділу пальним. Пальне є одним з основних видів матеріальних засобів і призначається для забезпечення експлуатації, ремонту і консервації озброєння та військової техніки ДПСУ [7].

Для підтримання техніки в постійній бойовій готовності (готовності для застосування за призначенням) заправні баки машин повинні бути завжди заповнені повністю пальним. Для ППШР (наприклад прикордонна комендатура швидкого реагування) заправка усієї, передбаченої запропонованим штатом бойової та іншої техніки може скласти 16 000 18 000 літрів дизельного пального, що дозволить підрозділу здійснити марш протяжністю в два добових переходи, тобто біля 700 км і виконати завдання щодо прикриття ДК, причому відповідно до наказу № 544 АДПСУ для розрахунку заправки для колісних БТР (бронеавтомобілів), автомобілів приймається потреба в пальному, що забезпечить здійснення маршу протяжністю 500 км за встановленими для цих видів техніки експлуатаційними нормами витрачання пального. Отже, у конструктивних особливостях техніки вже закладені умови для створення запасу пального в кількості приблизно 0,250,30 заправки.

Якщо розглядати пунктом постійної дислокації (далі ППД) для ППШР місце дислокації прикз, то, як правило, максимальна відстань від ППД до району оперативного призначення буде складати в межах 150200 км, на що буде витрачено біля 2128 % кількості пального в баках (заправки), тобто в межах до 0,40,5 заправної кількості пального в машинах підрозділ може витрачати на здійснення маневрування під час бойових дій. У бойових умовах, коли бойові машини будуть пересуватися (маневрувати) бездоріжжям і особливо в осінньовесняний період, витрати пального можуть зрости удвічі і скласти, наприклад, для БТР до 150 л пального на 100 км. Цей факт обумовлює створення, збереження та своєчасного поповнення запасу в 1,21,3 повної заправки баків машин ППШР за умови, що 0,2 заправки з цієї кількості буде складати недоторканий запас.

Для забезпечення запасу такої кількості пального необхідно мати АПМЗ на базі Краз260 з цистерною місткістю не менш ніж 10 000 л з причепом, цистерна якого повинна мати місткість до 7 000 л дизельного пального. Для спеціальних автомобілів (бензоагрегатів), які працюють на бензині, а також мастила повинні перевозитися у діжках (каністрах) на спеціальному вантажному автомобілі на базі Краз260, крім того, у комплекті кожної бойової машини повинна бути каністра місткістю 10 л з моторною оливою.

Дозаправлення техніки пальним повинно проходитись подачею пального до підрозділів, тобто практично на передній край оборони за найближчими до нього складками місцевості в умовах обмеженого бачення (ніч, туман, постановка димових завіс, із дотриманням правил світломаскування) без покидання бойовою технікою вогневих позицій, тобто вручну, каністрами силами особового складу підрозділів.

Технічне забезпечення вид забезпечення бойових дій військ із організації та здійснення технічно правильного використання, обслуговування та ремонту військової техніки з метою підтримання її в постійній бойовій готовності [8].

Технічне забезпечення (далі ТЗ) ППШР під час прикриття ДК є одним із видів всебічного забезпечення оперативнослужбових (службовобойових) дій. Технічне забезпечення здійснюється за видами військової техніки і поділяється: на ракетнотехнічне; артилерійськотехнічне; танкотехнічне; автотехнічне; інженерноавіаційне; інженернотехнічне; хімікотехнічне; технічне забезпечення зв'язку; технічне забезпечення служб тилу; метрологічне забезпечення. Види ТЗ показані у загальному вигляді, в нашому випадку актуальними залишаються: артилерійськотехнічне; танкотехнічне; автотехнічне, частково технічне забезпечення служб тилу.

Основними завданнями технічного забезпечення є:

організація технічно правильної експлуатації військової техніки;

організація та постійне ведення технічної розвідки в умовах проведення оперативнослужбових (службовобойових) дій під час прикриття державного кордону;

своєчасне проведення евакуації пошкодженої техніки з району оперативнослужбових (службовобойових) дій і, за можливості, проведення поточного ремонту щодо усунення незначних пошкоджень озброєння, бойової та іншої техніки;

виконання заходів з технічного забезпечення здійснюється силами та засобами ремонтноевакуаційної групи (далі РЕГ) підрозділу логістики ППШР;

при значних бойових пошкодженнях озброєння, бойової та іншої техніки здійснення її евакуації до пунктів збору пошкодженої техніки, які визначені старшим начальником.

Обслуговування військової техніки при її використанні відповідно до встановленої періодичності здійснюють екіпажі машин (обслуга, водії), а також особовий склад підрозділів технічного забезпечення. При цьому в першу чергу проводиться дозаправка машин пальним і мастильними матеріалами, поповнення боєприпасами і усунення виявлених несправностей. Ремонт військової техніки здійснюють ремонтноевакуаційні підрозділи старшого начальника. Відповідно до свого призначення вони виконують поточний, середній або капітальний ремонт.

На базі підрозділів технічного забезпечення створюється РЕГ, яка проводить евакуацію пошкодженої військової техніки, зосереджують її на пунктах збору пошкодженої техніки або в районах розгортання ремонтних підрозділів старшого начальника, або якщо умови обстановки дозволяють, на залізничній станції навантаження для відправлення її на стаціонарні заводи.

Технічне забезпечення під час прикриття державного кордону організовується на основі рішення начальника ППШР і вказівок старшого начальника по службі. При цьому начальником ППШР визначаються:

склад, завдання, район зосередження і час готовності до виконання завдань щодо технічного забезпечення дій підрозділів ППШР;

місце й час зайняття пункту технічного спостереження;

місце розташування машин технічної допомоги РЕГ;

обсяг і порядок проведення відновлювальних робіт безпосередньо в районі оперативнослужбових (службовобойових) дій ППШР під час прикриття державного кордону;

маршрути евакуації пошкодженої техніки, пункти її зосередження, передавання до ремонтних підрозділів старшого начальника, залізничні станції навантаження пошкодженої техніки для відправлення її на стаціонарні заводи;

порядок переміщення РЕГ під час ведення оперативнослужбових (службовобойових) дій;

порядок поповнення витраченого, втраченого технічного майна секції технічного забезпечення.

При організації технічного забезпечення ОС(СБ)Д під час прикриття державного кордону в першу чергу проводяться заходи, спрямовані на відновлення боєздатності техніки з найменшим обсягом відновлювальних робіт, які можна провести безпосередньо в районі дій підрозділу, без її евакуації в інші ремонтні інстанції. У другу чергу, як правило, проводяться евакуаційні заходи техніки, що має бойові пошкодження.

Медичне забезпечення організується силами медичного підрозділу, де за необхідності надається фельдшерська медична допомога та підготовка поранених до евакуації у військові або цивільні медичні заклади.

У період підготовки до дій щодо прикриття ДК начальник медичного пункту (далі МП) ППШР на підставі розпорядження начальника ППШР розгортає МП в тилу району, який займає ППШР поблизу шляхів як фронтального, так і рокадного напряму, поза напрямом можливого головного удару противника.

Для ефективного використання можливостей МП його начальник проводить медичну розвідку району розташування ППШР, під час якої з'ясовує:

найбільш зручні напрями евакуації поранених з опорних пунктів (позицій) підрозділів ППШР;

намічає на місцевості пункти збору поранених у підрозділах ППШР;

визначає магістральні шляхи евакуації поранених з опорних пунктів підрозділів ППШР;

обстежує джерела води в районі розташування ППШР;

визначає санітарноепідемічний стан району розташування (переходу до оборони) ППШР.

У погодженому з начальником ППШР районі начальник МП розгортає його та готує до роботи, яка організується за двома рівнями: перший рівень прийом, оцінка стану, сортування поранених, тобто визначення черговості щодо надання допомоги та способу транспортування поранених у медичні установи; другий рівень надання невідкладної фельдшерської медичної допомоги (зупинка кровотечі, знеболювання, обробка ран, перев'язка, накладання шин і фіксація пошкоджених кінцівок), визначення черговості для подальшої евакуації до військових, цивільних медичних закладів, ведення обліку поранених, які надійшли у МП та які евакуйовані з нього, коли та в який медичний заклад, яким способом (транспортом).

Евакуація поранених здійснюється відповідно до результатів сортування начальником МП ППШР, спочатку відправляються найбільш важкі поранені, після них проводиться відправлення поранених середньої важкості та легко поранені попутним, санітарним транспортом прикордонного загону, а також авіацією (вертольотами) у невідкладних випадках або за спеціальним планом польотів.

Якщо тимчасово відсутня можливість евакуювати поранених з МП до стаціонарних медзакладів, організується невеликий стаціонар у наметі, де можна розмістити до 10 поранених (лежачих), забезпечити спостереження за їх станом та надавати медикаментозну допомогу та знеболювання, робити перев'язки, організувати 'їх харчування з їдальні ППШР.

Прикриття державного кордону в початковий період військової агресії є по суті веденням оборонних дій з призначеному районі в межах прикордонної смуги, контрольованого прикордонного району. Характерними пораненнями в оборонному бою є такі:

осколкові та кулеві поранення, опіки відкритих ділянок тіла;

легкі та важкі контузії;

переломи кісток кінцівок, кісток грудної клітки та ін.

У системі медичного забезпечення крім МП ППШР, у його підрозділах призначаються стрільцісанітари, які проходять відповідну підготовку щодо надання першої допомоги у випадку поранення бійців на передньому краї надають її пораненим (зупинка кровотечі, введення знеболювального препарату, фіксація переламів кінцівок), винесення пораненого на вісь збору (пункт збору, осередки збору поранених).

В обов'язки начальника МП ППШР, крім зазначених вище заходів, входить забезпечення стрільцівсанітарів засобами профілактики та надання першої допомоги, це перев'язувальні матеріали (пакети), джгути, шприцитюбики з знеболювальним препаратом, препарати для знезараження води тощо.

Суттєві відмінності в організації медичного забезпечення внесе зміна характеру ведення бою під час прикриття державного кордону, а саме відбиття наступу противника, що прорвав ДК та який почав заглиблюватися на нашу територію.

Матеріальні засоби МП ППШР у цьому випадку не розгортаються, а залишаються в колоні підрозділу логістики, який готовий у складі основних сил після проведення атаки форсовано висунутися на інший напрям для виходу з бою та зосередження за переднім краєм своїх військ на контрольованій нами території. На передньому краї працюють лише особовий склад МП, автоперев'язочна, яка залишається поблизу від лінії зіткнення з противником прихованою за складками місцевості, та стрільцісанітари підрозділів.

Головним завданням особового складу МП у цих умовах є евакуація з поля бою усіх поранених і загиблих, завантаження поранених на будьякий транспорт, що є у наявності (навіть на броню бойових машин) і переміщення у безпечне місце поза зоною вогню противника прямим наведенням. У цих місцях проводиться надання першої допомоги силами МП ППШР з подальшим вивозом поранених, хворих і загиблих у розташування наших військ у складі основних сил ППШР (за бар'єрний рубіж, рубіж оборони) з їх евакуацією у військові та цивільні медичні заклади та похованням загиблих.

Висновки і напрями подальших досліджень. Воєннополітична ситуація на Сході України внесла свої корективи в створення прикордонних підрозділів, поставила багато запитань щодо причин виникнення того стану, в якому ми опинилися на початковій стадії конфлікту, який виник у державі.

В основних завданнях реалізації Стратегії для удосконалення, формування та розвитку нових прикордонних підрозділів швидкого реагування передбачається удосконалення форм застосування та способів їх дій, підвищення боєздатності та підтримання їх в готовності до застосування, що в свою чергу обумовлює напрями подальших досліджень стосовно здійснення оперативнослужбової (службовобойової) діяльності ППШР (прикордонних комендатур швидкого реагування, оперативнобойових прикордонних комендатур та ін.).

Список використаних джерел

1. Алексеенко Б. Н. Оперативнобоевое применение объединений и соединений пограничных войск во фронтовой оборонительной операции начального периода войны : дисс. ... доктора воєн. наук / Б. Н. Алексеенко. Хмельницкий, 1996. 300 с.

2. Городнов В. П. Основные требования к моделям служебнобоевых действий по охране государственной границы / В. П. Городнов, С. О. Дмитров, Ю. С. Паламарчук // Збірник наукових праць № 25. Ч. ІІ / гол. ред. Балашов В. О. Хмельницький : Видво АДПСУ, 2003.

3. Голінко В. В. Охорона державного кордону прикордонним загоном (загоном прикордонного контролю) при загостренні воєннополітичної обстановки (у загрозливий період) : навч. посібник / В. В. Голінко. Хмельницький : АПВУ, 1998. 51 с.

4. Матеріальнотехнічне забезпечення [Електронний ресурс]. Режим доступу : //http://sdamzavas.net/18958.html

5. Тилове забезпечення [Електронний ресурс], Режим доступу: //http:// sdamzavas.net/18959.html

6. Посібник з організації харчування особового складу. К., 1999. 303 с.

7. Настанова щодо забезпечення пальним органів Державної прикордонної служби України : наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.06.2008 № 544.

8. Технічне забезпечення [Електронний ресурс]. Режим доступу : // http://uk.wikipedia.org/wiki/тех.заб#

Размещено на Allbest.ru