Ефективність регуляторної політики в умовах інституційних змін
Узагальнення підходів до розуміння інституційних змін. Сутність поняття "ефективність". Особливості застосування цих підходів щодо оцінювання регуляторної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності продукції та забезпечення безпеки споживання.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.05.2018 |
| Размер файла | 28,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ефективність регуляторної політики в умовах інституційних змін
Колупаєва I.В.
Аннотация
УДК 338.2; 330.8
ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ІНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН
Колупаєва I.В., Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету.
У статті здійснено узагальнення підходів до розуміння інституційних змін. Проведено групування наявних підходів до розуміння поняття "ефективність" та визначено їх особливості щодо оцінювання регуляторної політики. Запропоновано сутність ефективності регуляторної політики в умовах інституційних змін.
Ключові слова: регуляторна політика, державне регулювання, інституціоналізм, інститути, інституційне середовище, інституційні зміни, інституційні пастки.
Вступ
Постановка проблеми. Забезпечення сталого розвитку економіки, підвищення рівня конкурентоспроможності продукції та безпеки споживання в країні можливе лише за умови впровадження дієвої регуляторної політики, головним критерієм оцінки якої варто визнати її ефективність. Саме цей критерій відображає як міру досягнення поставлених цілей, так і співвідношення досягнутих результатів до понесених витрат, що дає змогу визначати доцільність запроваджених актів поряд із заявленими цілями. Крім того, ефективність регуляторної політики є дієвим інструментом для прийняття управлінських рішень у сфері державного управління у цілому. Враховуючи високу ступінь динаміки вітчизняного економічного простору та політичну нестабільність, сучасне інституційне середовище стає все більш мінливим, що вимагає визначення ефективності регуляторної політики з урахуванням інституційних змін.
Дослідженням інституційних змін та пов'язаними з ними пастками займалися такі науковці, як: Р. Буайе, Д. Норт, В. Полтерович, В. Раттен, А. Ткач, Й. Шумпетер, Ю. Хайямі. Ефективність є предметом дослідження чисельної кількості науковців, найвідомішими з яких є: Е. Долан, Дж. Гібсон, М. Єфімова, Д. Іванцевич, Х. Лейбенстайн, Д. Ліндсей, С. Мочерний, В. Паретто, С. Сінк, Л. Сильченков, Х. Рамперсад, Е. Фрімен, Т. Хачатуров, П. Хейне. Регуляторна політика досліджується такими відомими українськими дослідниками, як: О. Балабенко, Л. Білозір, В. Занфіров, С. Кулик, В. Ляшенко, Ю. Мельник, Н. Осадча, М. Погрібняк, Є. Шулюк та ін. Незважаючи на те, що сутність інституційних змін було широко досліджена в рамках інституціоналізму, питання забезпечення ефективності регуляторної політики в рамках інституційних змін залишається відкритим, що підтверджує актуальність проведеного дослідження.
Мета статті полягає у розробленні основних положень визначення ефективності регуляторної політики в умовах інституційних змін з урахуванням стану вітчизняного економічного середовища.
Виклад основного матеріалу дослідження
Д. Норт одним із перших запропонував визначення інституційних змін як процесу зміни формальних правил і неформальних відносин (традицій, загальноприйнятих норм поведінки, встановлених угод між учасниками угоди) [1]. Також їх визначають як частину процесу соціально-економічного розвитку шляхом створення відповідних економічних, правових і соціальних інститутів, які можуть здійснюватися еволюційним та революційним шляхом [2]. Більш розгорнуте визначення дає А. Ткач: "Інституціональними називаються такі зміни, які знаменують виникнення нових правил із відповідними механізмами та забезпечення їх дотримання, відмиранням старих правил, а також змінами структури трансакцій у рамках наявного переліку правил для їх учасників. Таке визначення враховує не лише появу нових настанов, але й механізми, що забезпечують дотримання суб'єктами наявних настанов [3].
Інституційні перетворення залежать від взаємодії груп інтересів, які виражаються державою та гілками її влади. Неформалізована система поглядів і цінностей змінюється спонтанно, з різною швидкістю, яка визначається їх походженням і характером. Укорінені в традиціях елементи суспільної свідомості, навпаки, змінюються дуже повільно [3; 4].
Останнім часом питання інституційних змін постає під час аналізу переходу від командно- адміністративної економіки до ринкової в країнах пострадянського простору. Фактичний провал реформ, виникнення чисельних інституційних пасток, різкий економічний спад свідчать про невірно обрану стратегію інституційних змін. Переважно такі результати пояснюють причинами непослідовності формування ринкових інститутів, відстороненням держави від ринку в надії на його самоінституціоналізацію, що не підтвердилося навіть у розвинених країнах [5-7].
Саме в рамках французького регулятивізму Р. Буайе [8] наголошував на непослідовності проведення реформ та незваженому імпорті інститутів. У розвинутих капіталістичних економіках система будувалися на принципах піраміди: в основі знаходилися інституційні основи ринкової економіки, на яких надбудовувалися виробництво, фінансування, розподіл капіталу, а на вершині - вторинні ринки та управління ризиками. У пострадянських країнах ця піраміда виявилася перевернутою: її основа - відсутність стабільних правових інститутів, платіжної системи та системи рахівництва, банківська роздробленість, тенденція до автаркії, а вторинний ринок існував виключно у формі спекуляції.
Усе це підтверджує тезу про необхідність поступових виважених інституційних змін з урахуванням їх компліментарності через стійкі зв'язки та взаємовплив, який виникає за зміни окремих із них. Не вдаючись детально до розгляду проблем пострадянського періоду, звернемо увагу на те, що українська економіка також нині знаходиться в процесі інституційних змін. Це зумовлено процесом поглиблення інтеграції до світового економічного співтовариства, подальшою розбудовою ринкової економіки, зміною ролі держави у регулюванні економіки, процесами децентралізації тощо. Отже, актуальними інституційними змінами у наш час в Україні варто вважати: реформування правових інститутів і вдосконалення ринкового законодавства, фінансові, банківські, монетарні та кредитно-грошові реформи (більшість з яких безпосередньо є предметом регуляторної політики), подальша специфікація прав власності та їх законодавче закріплення, структурна перебудова економіки, підтримка інститутів конкурентного середовища, перебудова системи державного управління в напрямі публічного. Саме тому вдосконалення регуляторної політики з урахуванням інституційних змін дасть змогу, з одного боку, прискорити досягнення цілей регуляції, а з іншого - через взаємний вплив покращити інституційну структуру.
Інституційні зміни мають екзогенний та ендогенний характер. Ендогенний характер переважно зумовлений змінами у відносних цінах економічних ресурсів, що свідчить про неефективність використання ресурсів, що, своєю чергою, вимагає вдосконалення інститутів або впровадження нових. Також причиною інституційних перетворень можуть виступати зміни у смаках і перевагах людей, що призводить до трансформації традицій, норм, рутин тощо. У даному контексті варто звернути увагу на існування трансакційних і трансформаційних витрат, які також є предметом дослідження фактично всіх інституційних теорій, оскільки дають змогу пояснити існування інститутів та їх трансформацію. Інститути знижують рівень невизначеності, час на збір та пошук інформації, створюють умови для контрактної взаємодії агентів і, таким чином, знижують можливості виникнення витрат опортуністичної поведінки, які можуть мати місце ex post - після здійснення угоди. Усі ці витрати належать до трансакційних, а витрати, пов'язані з переходом від однієї норми до іншої, є трансформаційними (складання проекту трансформації, його лобіювання, створення і підтримка проміжних інститутів, власне реалізація проекту і, звичайно, адаптація системи до виникнення інституту).
Вартий уваги запропонований підхід екзогенних змін - теорія індукованих інституційних інновацій, розроблена В. Раттеном і Ю. Хайямі [9], у межах якої передбачається виникнення попиту на інституційні зміни через нерівновагу на ринках факторів виробництва, викликаних змінами в технології, забезпеченості ресурсами або споживчому попиті. Впровадження інституційних інновацій державою в рамках даного підходу не завжди вважається ефективним для всього соціуму. Це бачення подібне по поглядів Й. Шумпетера, який уважав факторами інституційного розвитку технологічний прогрес та інноваційну активність суб'єктів господарювання.
У розгляді інституційних змін важливим аспектом є визначення причин їх невдач, що виступає серйозними перепонами реалізації регуляторної політики. Д. Норт наголошував на таких: 1) зацікавленість окремих груп (у тому числі держави) у збереженні неефективних інститутів, які приносять їм додаткову ренту; 2) залежність від попередньо обраної траєкторії (path dependence): впровадження нових "правил гри" вимагає більших трансформаційних витрат, ніж економія на трансакційних, яка має місце за існуючої інституційної структури. До цих причин варто додати існування або виникнення інституційних пасток, які дуже розповсюджені в нашій країні і створюють значні перепони для економічного зростання у цілому та для впровадження регуляторної політики зокрема.
Інституційні пастки (institutional trap raquo) як поняття було введено В.М. Полтеровичем [10]як неефективність інститутів, що склалися, які являють собою сталі правила, наслідування поведінковим установкам, що повторюються та призводять до несприятливих економічних наслідків і мають самопідтримуючий характер. Прикладами останніх можуть бути бартер, неплатежі, корупція, тіньова економіка, схеми ухилення від сплати податків тощо. Однією з причин даного явища може бути надмірний вплив держави на економічну систему. А. Амосов [11]визначає сутність інституційної пастки як зміни будь-якого інституту без зв'язку з трансформацією правил щодо інших інститутів, що зумовлено їх компліментарністю. Не можна не погодиться, що наявність інституційних пасток є результатом зацікавленості окремих сторін, на чому наголошував Д. Норт. В англомовній літературі це поняття розглядається як ефект блокування (lock-in effect), що означає: прийняте рішення через сукупність "нарощених" на нього інститутів може стати незмінним навіть за наявності більш ефективної альтернативи. Найяскравішим прикладом ефекту блокування є QWERTY-ефект, який ми бачимо кожного дня своїх клавіатурах - це рядок букв у першому рядку. Його сутність полягає в тому, що на перших друкарських машинках була саме така розкладка. Через деякий час було розроблено більш ефективну, але виробники, пов'язані із друкарнями та курсами навчання, не були зацікавленими піти назустріч споживачу, й інша розкладка клавіатури так і залишилася не впровадженою в масове виробництво. Такий ефект блокування відображає вплив інституційних пасток на рівень економічного розвитку, і цілком логічно припускати, що такі приклади будуть значно гальмувати впровадження реформ, змін у публічній та регуляторній політиці.
Визначення сутності та змісту поняття "ефективність регуляторної політики" є одним із ключових у даному дослідженні. Це пов'язано із підвищеною увагою до державного регулювання у цілому та пошуком найбільш економічних шляхів досягнення цілей через складну ситуацію із державним бюджетом, зовнішнім боргом, високим соціальним тягарем тощо. Взагалі "ефективність" є однією з найбільш розповсюджених економічних категорій, що й зумовлює різноманітність визначень, підходів та методик оцінки. Поняття "ефект" є абсолютною категорією, яка відображає отриманий або досягнутий результат, також може мати форму виходу процесу, виступати множиною характеристик системи, набутих після здійснення певного впливу [12; 13]. Ефективність на відміну від ефекту є поняттям відносним, яке відображає міру досягнення поставлених цілей, виступає важливим критерієм оцінювання діяльності будь-якої організації, підприємства, установи, держави чи регіону і цілком логічно може бути використана щодо регуляторної політики як найголовніша характеристика його оцінювання.
Узагальнення основних підходів до розуміння поняття "ефективність" низки дослідників репрезентовано в табл. 1. Виокремлення підходу В. Паретто зумовлене його значною популярністю серед дослідників, що надалі отримав визначення "алокативна ефективність", тобто ефективність за розміщенням ресурсів. Своєрідною противагою даному баченню є Х-ефективність, запропонована Х. Лейбенстайном [14], який у своїх дослідженнях надавав переваги внутрішньоорганізаційним заходам, акцентуючи увагу на скороченні витрат на одинцю продукції, переплануванні, вдосконаленні методів роботи, оплаті за результатами у поєднанні з розвитком та ін. Взагалі ці методи можна звести до інтенсифікації, а висока віддача від їх реалізації свідчить про наявний невикористаний потенціал.
Таблиця 1. Основні підходи до розуміння сутності поняття "ефективність"
|
№ |
ПІДХОДИ |
Представники |
Сутність |
|
|
1 |
Витратний |
К. Маркс, Д. Рікардо, А. Маршалл, П. Хейне, М. Мескон, В. Андрійчук, М. Кочалос, Т. Хачатуров, М. Єфімова, В. Ренін, Л. Абалкін |
Загальний підхід до розуміння ефективності через оцінювання відношення отриманого результату до витрачених на це ресурсів, яке може набувати різних форм: співвідношення доходу підприємця-орендатора до витрат виробництва, використовуючи загальний потік доходів і витрат; ринкова вартість виробленої продукції до витрат ресурсів організації; взаємозалежності між витратами на розширення і відтворення основного капіталу і результатами цього процесу; значення отриманого результату щодо одиниці використовуваних ресурсів; створення необхідної суспільству продукції за відповідними параметрами, враховуючи раціональність використання сукупності ключових ресурсів |
|
|
2 |
Цільовий |
Г. Саймон, Л. Сильченков, С. Бернард, Ю. Сурмін, М. Білик |
Досягнення поставлених цілей у формі: здатності реалізувати поставлену мету, результату діяльності системи; продуктивності діяльності; успішності функціонування; відображення безпосередньо діяльності організації та її зв'язку з результатом |
|
|
3 |
Управлінський (економічний) |
Е. Долан, Д. Ліндсей, Дж. Гібсон, Д. Іванцевич, С. Мочерний, С. Єрохін, Л. Каніщенко, І. Падерін |
Ємний різноплановий підхід: форма вияву дії закону економії часу (найбільші результати за найменші витрати праці); досягнення дохідності шляхом економії всіх питомих витрат на виробництво продукції; норма ведення економічної діяльності як критерій доцільності під час прийняття управлінських рішень; оптимальне співвідношення виробництва, якості, результативності, гнучкості, задоволеності, конкурентоспроможності і розвитку |
|
|
4 |
Із позиції зацікавлених сторін |
Е. Фрімен, Т. Дональдсон, Дж. Пост, Л. Престон,С. Сакс, А. Уікс, Т. Джонс, Н. Енді |
У рамках даної теорії взаємодія зацікавлених сторін (клієнти, постачальники, інвестори, працівники тощо) розглядається як надання ними ресурсів організації в обмін на отримання відповідних результатів. Ефективність розглядається як міра задоволення інтересів даних сторін. Взаємодія даних сторін у рамках організації розглядається як "пучок контрактів" як у формі обміну, трансакцій або делегування повноважень з ухвалення рішень. У рамках даного підходу перспективним уважається розроблення інноваційних методик оцінки на базі специфічних критеріїв у розрізі окремих аспектів, наприклад: стратегії, процеси, можливості, стимули внесок і потреби |
|
|
5 |
Оптимуму |
В. Паретто |
У даному підході розглядається оптимум, за якого неможливо збільшити обсяг виробництва певних товарів без скорочення обсягу виробництва інших товарів, це зумовлює інший важливий результат: інший перерозподіл не може поліпшити споживання будь-кого без погіршення споживання інших агентів. У даному контексті ефективність також розглядається або як використання мінімальних ресурсів для отримання певних результатів, або як отримання максимально можливого об'єму продукції з даної кількості ресурсів |
Насправді ці два методи доцільно розглядати відносно процесу здійснення діяльності: алокативна ефективність відображає переважно результат функціонування з урахуванням зовнішніх чинників, а Х-ефективність варто розглядати як оцінку процесу функціонування системи всередині під впливом внутрішніх чинників.
Ефективність здебільшого розглядають разом із результативністю, що так чи інакше зумовлено різницею в перекладі двох термінів - efficiency та effectiveness, які обидва перекладаються значною множиною понять: "віддача", "вправність", "ефективність", "працездатність", "продуктивність", "рентабельність", "дієвість", "результативність". Частково цю невизначеність знімає Х. Рамперсад, пояснюючи, що ефективність означає "як робити речі вірно", а результативність - "як робити вірні речі" [15]. С. Сінк запропонував своєрідне родове узагальнення, визначивши результативність як головне поняття, яке має відповідні складники: дієвість (ступінь досягнення поставлених цілей, яка виміряється якістю, кількістю, своєчасністю), економічність (міра використання ресурсів як співставлення обсягу запланованих ресурсів до фактично використаних), якість як відповідність системи вимогам, специфікаціям та очікуванням, прибутковість - відношення валових доходів до сукупних витрат, якість трудового життя - реакція залучених осіб на функціонування системи; продуктивність - безпосереднє співставлення отриманих результатів від витрачених на них ресурсів у відповідний проміжок часу [16]. Така класифікація є доцільною через можливість формування комплексу показників, які відображають різні аспекти ефективності, що особливо актуально для регуляторної політики як складного суспільного явища. інституційна зміна регуляторна політика
На основі проведеного дослідження було запропоновано головні положення ефективності регуляторної політики в умовах інституційних змін.
Ефективність регуляторної політики як інституційного середовища повинна відображати досягнення поставлених цілей (у рамках запропонованого інструментарію та механізму), результати яких співвіднесені з витраченими на їх досягнення ресурсами, що стосуються витрат на підготовку та впровадження відповідних регуляторних норм, процедур та правил, а також на утримання публічних установ, в аспекті їх діяльності, пов'язаної з упровадженням зазначених норм. Ця ефективність стосується безпосередньо регуляторної політики як виду публічної всередині системи державного управління. З іншого боку, як було вище зазначено, інститути характеризуються компліментарністю, що також характерно для інституційних середовищ, адже вони формують єдину систему публічного управління. Ця властивість відображає суттєвий вплив регуляторної політики на інші види публічної політики, і, таким чином, її ефективність повинна також бути розрахована відносно всієї публічної політики, що можливо у вимірі рівня трансакційних витрат у відносно стабільному стані та виміру їх зміни разом із трансформаційними перетвореннями за зміни інститутів як у рамках самої регуляторної політики, так і в публічній політиці у цілому.
Підхід до визначення ефективності відносно зацікавлених сторін застосовується до регуляторної політики, яка є публічною та здійснює значний плив на групи, що включають зацікавлені сторони. До зазначених зацікавлених сторін, на думку автора, варто віднести споживачів, органи фіскальної служби, виконавчої влади, місцевого самоврядування, інвесторів і безпосередньо державу як специфічний інститут, який уособлює інтереси суспільства.
Висновки
На основі проведеного дослідження було визначено особливості забезпечення ефективності регуляторної політики в умовах інституційних змін для уникнення можливих інституційних пасток з урахування поточних тенденцій у вітчизняному економічному середовищі. Для поступової ліквідації інституційних пасток необхідно розробити сценарії реалізації регуляторної політики, які будуть ураховувати вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища з урахуванням їх протидій. Окрім того, необхідно пам'ятати про їх взаємодію з неформальними усталеними інститутами суспільства, що не сприяє швидкому вирішенню наявних проблем. Саме тому для забезпечення ефективності регуляторної політики необхідною стала формальна інституційна структура, санкції за ухилення від якої мають перевищувати потенційні вигоди від її порушення. У подальших дослідженнях буде висвітлено підходи до оцінки ефективності регуляторної політики, здійснено оцінювання та запропоновано напрями її підвищення в контексті впровадження механізму формування регуляторної політики держави.
Список використаних джерел
1. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Д. Норт; пер. з англ. І. Дзюб. - К.: Основи, 2000. - 198 с.
2. Мамчур В.А. Інституційні зміни і аграрна політика у розвитку регіону / В.А. Мамчур // Збірник наукових праць ВНАУ. Серія "Економічні науки". - 2010. - № 4. - С. 157-163.
3. Ткач А. Інституціональна економіка. Нова інституціональна економічна теорія: [навч. посіб.]/ А. Ткач. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 304 с.
4. Ткач А. Институциональные изменения и модернизация экономики Украины / А. Ткач [Электронной ресурс]. - Режим доступу: http://ur.edu.pl/pliki/Zeszyt16/08.pdf.
5. Буайе Р. К Созданию институциональной политической экономии / Р. Буайе, Э. Бруссо, А. Кайе, О. Фавро / Экономическая социология. - 2008. - Т. 9. № 3. - С. 17-24.
6. Одинцова А.В. Французский регуляционизм как направление современной экономической мысли: автореф. дис.... доктора экономических наук: спец. 08.08.01. "Экономическая теория" / А.В. Одинцова. - 2010. - 50 с.
7. Ткач А.А. Інституціональні основи ринкової інфраструктури: [монографія]/ А.А. Ткач. - К.: Об'єдн. ін-т економіки НАН України, 2005. - 295 с.
8. Буайе Р. Теория регуляции: Критический анализ / Р. Буайе; пер. с франц. Н.Б. Кузнецовой. - М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1997. - 213 с.
9. Ruttan V.W. Toward a Theory of Induced Institutional Innovation / V.W. Ruttan, Y. Hayami // Journal of Development Studies. - 1984. - Vol. 20. - Р. 203-223.
10. Полтерович В.М. Институциональные ловушки и экономические реформы / В.М. Полтерович // Лаборатория математической экономики [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://mathecon.cemi.rssi.ru/ vm_polterovich/files/ ep99001.pdf.
11. Амосов А. Макроэкономическая политика в лабиринте ловушек / А. Амосов // Промышленные ведомости. - 2001. - № 24-25 - С. 35-36.
12. Краткий экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна; 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Институт новой экономики, 2002. - 1088 с.
13. Clarkson M.B.E. A stakeholder framework for analyzing and evaluating corporate social performance / M.B.E. Clarkson // Academy of Management Review. - 1995. - № 20. - Р. 65-91.
14. Лейбенстайн Х. Аллокативная эффективность в сравнении с "X-эффективностью" / Х. Лейбенстайн // Вехи экономической мысли. Т. 2. Теория фирмы. - СПб.: Экономическая школа, 2000. - С. 477-506.
15. Рамперсад Х. Универсальная система показателей. Как достигать результатов, сохраняя целостность / Х.Л. Рамперсад [и др.]; пер. с англ.; 3-е изд. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 352 с.
16. Синк С.Д. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение / С.Д. Синк. - М.: Прогресс, 1989. - 522 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття гендерної політики, її сутність і особливості, місце та значення в сучасному суспільстві. Сучасні проблеми гендерної політики в Україні, методи та шляхи їх подолання. Діяльність програми подолання гендерної нерівності в Україні, її ефективність.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 03.04.2009Розглянуто особливий статус запроваджених інституційних утворень Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату й Кіотського протоколу до неї. Визначено їх компетенцію і функції. Розглянуто наднаціональний характер інституційних утворень у прийнятті ними рішень.
статья [23,5 K], добавлен 11.08.2017Передумови виникнення корупції в історичному контексті. Аналіз основних нормативно-правових актів щодо запобігання і протидії корупції в органах державної влади. Зміст економічної корупції. Економічна оцінка антикорупційного ефекту інституційних змін.
курсовая работа [94,2 K], добавлен 03.04.2020Аналіз юридичних аспектів можливих конституційних змін, здійснених в Україні, в контексті впровадження механізму виборів Президента України у Верховній Раді України. Ефективність функціонування державної влади після виборів Президента депутатами ВРУ.
статья [25,0 K], добавлен 19.09.2017Стан науково-технічного та інноваційного потенціалу регіону. Дослідження теорії і практики реалізації державної інноваційної політики в регіоні, розроблення теоретичних положень, методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо її вдосконалення.
автореферат [44,0 K], добавлен 11.04.2009Аналіз кримінального аспекту міжнародної інформаційної безпеки, а саме питання кіберзлочинності. Огляд теоретичних концепцій щодо розуміння данної проблематики та порівняння різних підходів до визначення і класифікації кіберзлочинів на глобальному рівні.
статья [23,0 K], добавлен 11.08.2017Особливості сучасних підходів до розуміння адміністративного процесу. Проблема визначення поняття доказування в юридичній літературі. Характеристика адміністративної процедури по підготовці і прийняттю нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
контрольная работа [22,0 K], добавлен 03.05.2012Теоретичні основи державного управління зайнятістю населення. Аналіз зайнятості, шляхи удосконалення державної політики в регіоні. Індивідуальні завдання щодо охорони праці та цивільної оборони, забезпечення життєдіяльності населення в сучасних умовах.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 22.05.2010Поняття забезпечення безпеки. Особи, які підлягають захисту та органи, до функціональних обов’язків яких відноситься застосування заходів безпеки. Їх права і обовязки, правова відповідальність. Безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
реферат [37,6 K], добавлен 16.03.2007Співвідношення положень національного законодавства в частині заочного провадження з європейськими вимогами щодо справедливого судового процесу. Аналіз підходів до розуміння досліджуваного кримінального процесуального інституту та сутність ознак.
статья [18,8 K], добавлен 17.08.2017Вивчення питань реалізації норм адміністративно-деліктного законодавства України, що регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Оновлення законодавства про адміністративну відповідальність для забезпечення правових змін.
статья [22,3 K], добавлен 19.09.2017Ознаки муніципального менеджменту, та вплив застосування стратегічних підходів на його ефективність. Умови конкретизації управлінської відповідальності через структурний аналіз комплексу потреб територіальної громади і запитів населення регіону.
статья [20,2 K], добавлен 30.12.2010Загальна характеристика чинного законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки і, зокрема, екологічної безпеки у плануванні і забудові міст. Реалізація напрямів державної політики забезпечення сталого розвитку населених пунктів.
реферат [42,4 K], добавлен 15.05.2011Специфіка процесу становлення та розвитку юридичної науки. Основні напрями змін концептуальних підходів у сучасному правознавстві. Критерії методології у правознавчій діяльності. Базові рівні професійного методологування у правопізнавальному процесі.
дипломная работа [173,0 K], добавлен 05.04.2014Поняття, об'єкти, суб'єкти і принципи національної безпеки. Національні інтереси та загрози національній безпеці України, принципи формування державної політики в даній сфері, повноваження основних суб’єктів системи забезпечення. Рада оборони України.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 10.11.2013Поняття економічної безпеки, зростання організованої злочинності, втрати науково-технічного потенціалу, культурні деградації нації, забезпечення економічної безпеки правоохоронними органами від внутрішніх загроз. Лібералізація економічних відносин.
статья [23,3 K], добавлен 10.08.2017Підвищення ефективності діяльності органів державної влади та якості реалізації ними завдань та функцій держави як необхідна умова на шляху до європейської інтеграції та сталого розвитку суспільства. Стратегія державної кадрової політики на 2011-2020 рр.
реферат [90,3 K], добавлен 21.01.2014Аналіз та механізми впровадження державної політики. Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС та наближення до європейських стандартів. Методи визначення ефективності державної політики, оцінка її результатів, взаємовідносини гілок влади.
доклад [36,5 K], добавлен 27.05.2010Підходи щодо сутності продовольчої безпеки, напрями реалізації та обґрунтування необхідності її державного регулювання. Методика, критерії і показники оцінки рівня регіональної продовольчої безпеки, основні принципи її формування на сучасному етапі.
автореферат [33,4 K], добавлен 25.09.2010Аналіз позитивних і негативних рис існуючих підходів до розуміння права: природної, історичної, психологічної концепцій та позитивізму; нормативістської, матеріалістичної та соціологічної теорій. Викладання поняття права с точки зору кожної з них.
презентация [75,3 K], добавлен 24.04.2016
