Антикорупційна політика та люстрація як фактори трансформації політичних систем держав Центральної та Східної Європи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Антикорупційна політика та люстрація як фактори трансформації політичних систем держав Центральної та Східної Європи

С.А. Скриль

Анотація

Досліджуються антикорупційна політика та люстраційні процеси у країнах Центральної та Східної Європи після розпаду «соціалістичного табору». Аналізуються нормативні та інституційні засади антикорупційного впливу на державну владу на центрально-східноєвропейському просторі.

Ключові слова: антикорупційна політика, люстрація, політична система, трансформація, державна влада, інтеграція.

Аннотация

Исследуются антикоррупционная политика и люстрационные процессы в странах Центральной и Восточной Европы после распада социалистического лагеря. Анализируются нормативные и институциональные основы антикоррупционного влияния на государственную власть в исследуемом регионе.

Ключевые слова: антикоррупционная политика, люстрация, политическая система, трансформация, государственная власть, интеграция.

Annotation

The article examines an anti-corruption policy and processes of lustration in the countries of Central and Eastern Europe after the breakup of the socialist camp. The author analyzes the legal and institutional framework of the anti-corruption influence on the state authority in the regions that are being explored.

Key words: anti-corruption policy, lustration, political system, transformation, state government, integration.

Посткомуністичний період наприкінці ХХ століття у країнах Центральної та Східної Європи пов'язаний з пошуком моделі формування та розвитку демократичного суспільства. Одним із ключових аспектів побудови ефективної системи публічної влади на шляху демократизації є подолання корупції. Другим важливим фактором оновлення політичних систем у визначеному регіоні виступила люстрація - процедура «очищення влади від комуністичного минулого. антикорупційний люстраційний східний європа

Актуальність дослідження, визначеного у статті, полягає у виявленні тенденцій та закономірностей антикорупційної та люстраційної політики у проведенні демократичних реформ на пострадянському просторі, а також у виявленні проблем, що об'єктивно виникають в умовах радикальної або еволюційної трансформації політичної системи.

Антикорупційна проблематика аналізувалась у наукових працях П. Войтиніка, К. Гончарова, М. Хвацького, Л. Холмса, Т. Урбанської та ін. Постійно індекси корумпованості держав обчислюються Світовим банком, Міжнародними організаціями. Тематика люстраційного впливу на реформування політичних систем у державах Центральної та Східної Європи піднімалась у наукових дослідженнях В. Дейниченка, С. Костюченка, О. Сахно, Л. Шевченко, С. Шевчука та ін.

Політичною наукою сформульовані певні закономірності розвитку політичних систем, у тому числі обґрунтований взаємозв'язок між економічними чинниками, рівнем демократизації суспільства та глибиною корумпованості державних інституцій. Можна сформулювати деякі політичні аксіоми:

- низький рівень економічного розвитку суспільства є передумовою авторитарного / тоталітарного політичного режиму;високий рівень авторитаризму (політичного/ соціально-психологічного) породжує «глибоку корумпованість» (політичну, адміністративну, побутову) суспільних відносин;

- подолання корупції передбачає комплекс умов та заходів, тобто факторів як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Факторами об'єктивного характеру (умовами декорумпованості) являються: економічне зростання, підвищення рівня життя населення, активізація громадянського суспільства, формування потужного середнього класу. Суб'єктивні фактори мають нормативний та інституційний характер і включають : прийняття відповідних антикорупційних законів (що потребує політичної волі), а також створення необхідних інституцій для боротьби з корупцією.

Розглядаючи причини зростання рівня корупції в країнах ЦСЄ наприкінці ХХ століття, Л. Холмс виділяє наступні.

1. Спадщина комунізму, а саме втрата жорсткого контролю за чиновниками.

2. Одночасний і масовий перехід після колапсу комуністичної влади в 1989-91 роках до неоліберальної ідеології. Сам розмах переходу є важливою причиною того, що посткомуністичні країни так жорстко страждали від дефіциту демократичних свобод. Ця ситуація призвела до зростання корупції та організованої злочинності.

3. Зниження лояльності. У минулому державний службовець міг бути впевнений, що ця робота буде більш надійною, перспективною, безпечною, з кращою пенсією. Проте держслужбовці в умовах переходу відчувають, що їх роботодавець до них вже не так прихильний - на що відповіли таким же зниженням лояльності. Проблема загострюється тим, що зарплати і статус роботи в державному сектор часто нижче, ніж у приватному. Все це призводить до розчарування, і зростанню ймовірності корупційних дій¹.

Аналізуючи специфіку та структуру корупції в державах Центральної та Східної Європи, слід виокремити три рівні - політичну корупцію («захоплення державних функцій»), адміністративну та побутову. Так, фахівцями Світового банку були дані наступні визначення політичної та адміністративної корупції: «Захопленням держави вважаються дії окремих осіб, груп або фірм як в державному, так і в приватному секторах з метою впливу на формування законів, правил, указів та інших інструментів державної політики з метою забезпечення собі певних переваг в результаті протиправного і непрозорого надання особистих благ державними службовцями. Адміністративна корупція відноситься до навмисного внесення спотворень в процес приписаного виконання існуючих законів, правил і регулюючих положень з метою надання переваг як державним, так і недержавним «дійовим особам» внаслідок незаконного і непрозорого забезпечення особистих вигод державним чиновникам»². Побутовою корупцією слід вважати протиправні дії осіб, що надають адміністративні послуги населенню на рівні споживчих правовідносин.

Незважаючи на те, що демократичні перетворення у державах Центральної та Східної Європи розпочались на початку 90-х років ХХ століття, певні антикорупційні кроки були зроблені майже через 10-15 років. Так, у Польщі лише у 2002 р. уряд затвердив Державну програму боротьби з корупцією під назвою «Антикорупційна стратегія». А спеціальний державний орган по боротьбі із корупцією - Центральне антикорупційне Управління, був створений лише у 2006р. на підставі норм відповідного закону. У Румунії центральний антикорупційний орган з правоохоронними повноваженнями - Національна прокурорська служба з боротьби проти корупції (у подальшому перетворена у Національний антикорупційний директорат (НАД) розпочав свою діяльність лише у 2000р. після прийняття пакету антикорупційних законів. У Словаччині спеціальні державні органи по боротьбі із корупцією - Особливий Суд та Особлива Прокуратура були створені у 2003 р. У інших країнах Центральної та Східної Європи антикорупційні органи створювались через 10-15 років після початку демократичних реформ. Така тенденція свідчить про те, що на початку демократичного транзиту корупція не сприймалась в якості загрози для успішного проведення реформ. Але через певний проміжок часу проблеми подолання політичної та адміністративної корупції виходять на перший план серед інших напрямків демократичних перетворень.

Загальними для країн Центральної та Східної Європи засобами подолання корупції були наступні:

- регулярне надання інформації про власність високопосадовців;

- законодавчі санкції за порушення фінансового законодавства політичних партій; створення умов для прозорого фінансування політичних партій з державного бюджету;

- постійний нагляд за фінансуванням політичних партій, особливо шляхом прийняття ними зобов'язань оголошувати перелік отриманих подарунків і спонсорських пожертвувань;

- загальнодоступність регулярних звітів про фінансове становище всіх політичних партій;

- інформація про причини зловживання владою політиками або представниками державної адміністрації³.

Наступним кроком у проведені демократичних реформ у державах Центральної та східної Європи виступила люстрація, яку слід розглядати, в першу чергу, як декомунізацію політичної системи та недопущення до публічної влади у майбутньому носіїв комуністичної ідеології.

Люстрація (від латинського Ішїгаїю - очищення через жертвопринесення) - в політичному смислі означає очищення влади від старих кадрів, заборона функціонерам попередньої влади займати посади в державному апараті, обиратися у представницькі органи, бути суддями, інколи навіть займатися викладацькою діяльністю тощо⁴.

Також люстрація - це політична форма легітимації нового державного режиму. Вона здійснюється не обов'язково в строгих юридичних рамках, оскільки її мета носить переважно характер ідеологічного протистояння нової правлячої еліти і старої⁵.

Слід зазначити, що люстраційні процедури у державах Центральної та Східної Європи розглядалися як перший та найважливіший крок на шляху до демократизації суспільства. На початку 1990-х років майже в усіх країнах регіону (окрім Румунії) були прийняті спеціальні люстраційні закони та створені люстраційні інституції, які уповноважені здійснювати певні дії щодо недопущення до влади представників комуністичного режиму (членів комуністичних партій та співробітників і агентів спецслужб). Серед видів люстрації слід виділити державну, економічну та політичну. Варто зазначити, що найбільший ефект люстрація мала у республіках Балтії. В інших країнах регіону - Вишеградській четвірці та Болгарії люстраційні процеси проходили із значними труднощами та певним ігноруванням новою демократично обраною владою вимог законодавства. Це пов'язано як із відсутністю дієвої опозиції у країні (Болгарія), так і з значною підтримкою населенням комуністичної ідеології в її більш м'якій, соціал-демократичній, інтерпретації (Чехія).

Можна виділити декілька спільних для країн регіону характеристик, пов'язаних з люстрацією:

1. Усі посадовці, звинувачені у «небажаних» для молодих демократій зв'язках, мали можливість оскаржити такі звинувачення та публічно захищати себе. Остаточне рішення про звільнення чиновника ухвалював люстраційний суд. Таким чином процес виглядав справедливим із погляду дотримання прав людини.

2. Водночас за гаслом «моральності» нерідко маскувалися намагання політичних опонентів замістити «попередників» своїми ставлениками у новій системі владних мереж, таким чином не інвестуючи час і ресурси у власний соціальний капітал.

3. Показник люстрованих осіб є невеликий порівняно з рівнем медійного резонансу, нескінчених дебатів і суспільної уваги, прикутої мало не до кожної люстраційної справи.

4. Доволі інертне застосування люстраційних законів на практиці. Кримінальні провадження за фактами причетності до діяльності спецслужб, як правило, не відкривали.

5. Поширення практики «неформального призначення». Особу, котра не могла зайняти посаду (оскільки не відповідала люстраційним критеріям), призначали тимчасово⁶.

Узагальнюючи тенденції люстраційного процесу у регіоні, слід наголосити на певній його незавершеності та навіть фіктивності.

Антикорупційна політика та люстраційний процес у країнах Центральної та Східної Європи доводить, що трансформація політичної системи має певні залежності від їх вдалого проведення, але варто розглядати демократизацію як комплекс заходів, у тому числі - конституційного та економічного характеру.

Література

1. Холмс Л. Коррупция, слабые государства и экономический рационализм в Центральной и Восточной Европе [электр. ресурс] / Лесли Холмс. - Режим доступа : htpp://dialogs. о^. ua/ru/cross/page7884.html

2. Борьба с коррупцией в переходный период. Вклад в обсуждение стратегии. - Вашингтон : Всемирный банк, 2000. - 162 с.

3. Новая европейская стратегия «Европа 2020» // Право европейского Союза [Электронный ресурс]. - Режим доступа : ^рр:// eulaw.ru/content/307

4. Костюченко С. Люстрація - це не війна з минулим, це боротьба за майбутнє [Електронний ресурс] / С. Костюченко. - Режим доступу : Ырр ://www.tyahnybok.info/dopysy/ dopysy/005425/.

5. Сахно О. Що таке люстрація? З досвіду країн соціалістичного табору [Електронний ресурс] / О. Сахно. - Режим доступу : htpp :// www. lustration. org. иа

6. Шевченко Л. Не люстра- цією єдиною [Електронний ресурс] / Л. Шевченко. - Режим доступу : htpp: //www.theinsider.ua/politics/5417 e2caa0edd/

Размещено на Allbest.ru