Особливості становлення муніципальної влади в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості становлення муніципальної влади в умовах глобалізації

В.А. Стрільчук

Анотація

Досліджено особливості становлення муніципальної влади в умовах глобалізації. Показано діалектику взаємоз'язку між розвитком муніципальної влади в Україні та процесами глобалізації. Обґрунтовано пропозиції щодо необхідності розширення сфери впливу муніципальної влади задля недопущення, а також протидії глобальним проблемам сучасності.

Ключові слова: глобалізація; глобалізація правова; місцеве самоврядування; муніципальна влада; децентралізація.

Исследованы особенности становления муниципальной власти в условиях глобализации. Показано диалектику взаимосвязи между развитием муниципальной власти в Украине и процессами глобализации. Обоснованы предложения о необходимости расширения сферы влияния муниципальной власти для недопущения, а также противодействия глобальным проблемам современности.

Ключевые слова: глобализация; глобализация правовая; местное самоуправление; муниципальная власть; децентрализация.

The article researched peculiarities of the formation of municipal authorities in the context of globalization. Displaying dialectic relationship between the development of the municipal authorities in Ukraine and globalization. Grounds the proposals on the need to expand the sphere of influence of the municipal authorities for the prevention and combating global challenges.

Key words: globalization; legal globalization; local governance; municipal authorities; decentralization.

Інтенсифікація впливу процесів глобалізації на державно-правову сферу є вагомою підставою для формування нових підходів щодо розуміння окремих аспектів складових елементів системи муніципального права, сутнісно-змістовних ознак муніципально-правових явищ та процесів, а також перспектив їх становлення та подальшого розвитку. Надто процеси глобалізації зумовлюють об'єктивну потребу в оновленні концепції сучасного розуміння публічної влади, зокрема в частині взаємодії між владою муніципальною та державною. Адже у світі, що глобалізується, дихотомія публічної влади на прикладі взаємовідносин «місцеве самоврядування - держава» набуває якісно нових рис. Вказані взаємовідносини модернізується, а в певних випадках зазнають перетворень трансформаційного характеру, тобто коли кардинальним змінам піддається не лише їх форма, але і сутнісно-змістове наповнення.

Як соціальний феномен влада завжди привертала до себе увагу представників різних галузей наукового знання. Власне дослідженню муніципальної влади приділяли увагу такі вітчизняні науковці як М. Баймуратов, О. Батанов, В. Борденюк, В. Григор'єв, В. Кравченко, П. Любченко, В. Погорілко, М. Орзіх, М. Пухтинський, Г. Чапала та інші.

Водночас, не зважаючи на значний масив досліджень, присвячених правовій природі та особливостям становлення муніципальної влади в Україні, її вивчення в розрізі всеохоплюючих глобальних процесів, власне відображення діалектики їх взаємозв'язку в сучасних умовах актуалізується та становить значний науковий інтерес як з точки зору муніципальної теорії, так і практики безпосереднього застосування муніципально-правових норм.

В першу чергу спробуємо відобразити в понятійному аспекті ті категорії, які відіграють ключову роль в процесі досягнення поставленої мети та без попереднього розкриття яких не представляється можливим розраховувати на отримання об'єктивного результату.

Думається, доцільно розпочати із визначення феномену глобалізації. У найзагальнішому вигляді, глобалізація - це зростання й ущільнення мережі світових соціальних взаємин1. «Глобалізація» (від лат. globus - куля, франц. global - всезагальний) у понятійному плані трактується як загальносвітовий соціальний процес, що включає потоки ідей, капіталів, товарів, науково-технічних досліджень, політичних норм і стандартів, законодавства, які зумовлюють розвиток світу як цілісної економічної міжнародно-правової, політичної, соціокультурної суперсистеми2.

Всеохоплюючий, всепроникний характер аналізованого феномену породив чималу кількість дефінітивних визначень, у яких відображено не тільки аксіологічне значення, але й сутнісно-змістовне наповнення глобалізації у вузькому аспекті - виходячи із її проявів та впливу на конкретну сферу існування та розвитку людини і суспільства. Звідси у науковому обігу з'являються такі поняття, як «глобалізація економічна», «глобалізація культурна», «глобалізація політична», «глобалізація соціальна», «глобалізація правова» тощо. Саме остання із озвучених категорій становить для нас особливий інтерес, оскільки відображує як особливості буття правової матерії в умовах сьогодення, так і окреслює можливі перспективи її майбутнього розвитку.

Так, правова глобалізація є складовим елементом загального процесу глобалізації, складним, багаторівневим, об'єктивним дихотомічним процесом, що полягає в інтеграції національних правових систем у єдину систему юридичних норм і політико-правових інститутів, які включають і враховують у юридичній діяльності норми міжнародного, корпоративного права, транснаціональних суб'єктів світової економіки, наднаціональні фінансові й економічні правила діяльності держав і макроекономічних структур, міждержавних союзів, загальновизнані правові стандарти і цінності, та має наслідком інтенсифікацію взаємодії держав, зростання їхньої взаємозалежності, призводить до швидкої еволюції міжнародних структур, виникнення й функціонування нових міжнародних організацій, інститутів, утворень, міждержавних правових систем, трансформації національних правових систем на всіх рівнях3.

Наступною важливою категорією є «муніципальна влада». Відразу зауважимо, що в юридичній науці представлені декілька ключових підходів щодо розуміння, а отже і відповідного дефінітивного визначення такого невід'ємного атрибуту будь-якої сучасної демократичної держави, яким є муніципальна влада. Серед усієї сукупності представлених в конституційно-правовій, власне муніципально-правовій літературі наукових позицій найбільш обґрунтованим та концептуально вивіреним, на нашу думку, є підхід, сформульований професором О. Батановим, який визначає муніципальну владу як легітимне, визнане та гарантоване державою публічно-самоврядне волевиявлення територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування щодо здійснення їх функцій і повноважень, спрямованих на реалізацію прав і свобод людини і громадянина та вирішення питань місцевого значення шляхом прийняття і реалізації правових актів у порядку, передбаченому Конституцією та законами України, а також нормативними актами місцевого самоврядування.

На основі наведених вище визначень, виникає цілком логічне запитання: яким же чином процеси глобалізації можуть впливати на становлення муніципальної влади? Адже феномен глобалізації є загальносвітовим соціальним процесом, коли сфера муніципальної влади формується, діє та поширюється на так званих «нижніх поверхах» соціуму, де функціонує конкретна особистість, мікро- та мезоколективи людей4. Більше того, місцеве самоврядування є засобом розв'язання локальних проблем, тому і муніципальна влада спрямована виключно на вирішення питань місцевого значення. Коли феномен глобалізації та обумовлені його процесами як позитивні, так власне і загрозливі тенденції сучасного суспільного розвитку є загальноцивілізаційними, тобто за своїми масштабами охоплюють усю планету, а не окрему місцевість.

Проте слід зазначити, що діалектика взаємозв'язку та взаємодії між муніципальною владою та процесами глобалізації все-таки існує. Адже однією із найбільш суттєвих тенденції розвитку українського права в умовах глобалізації є тенденція до децентралізації правового регулювання, що виражається, перш за все, у перерозподілі ролі й обсягу загальнодержавного й місцевого законодавства5.

Початок нової епохи несе людству нові виклики і загрози, серед яких варто виокремити збільшення різного роду протистоянь, збільшення природних, техногенних і гуманітарних катастроф, загострення демографічних та екологічних проблем. При цьому цілком очевидно, що людство, зіткнувшись з проблемами глобального значення, з одного боку, знаходиться у стані розгубленості і шоку, а з іншого - все більше усвідомлює необхідність появи нової парадигми організації земної цивілізації та її подальшого розвитку6. Як слушно зазначає професор В. Горбатенко, людство буквально придушене тягарем глобальних соціально-економічних проблем сучасності, катастрофічною засміченістю навколишнього природнього середовища, недостатністю енергоресурсів, інтенсифікацією потоків нелегальної імміграції, стрімкими темпами урбанізації та ін. Більше того, на превеликий жаль, названим глобальним проблемам властива тенденція до постійного поглиблення та зростання, а їх розв'язання на загальносвітовому рівні та зусиллями окремих держав є недостатнім та безперспективним7.

З огляду на це, невже сьогодні слід констатувати відсутність ефективних способів та засобів протидії вищевказаним негативним тенденціям та її загрозливим наслідкам. Думається, що ні. Адже одним із таких засобів є місцеве самоврядування, а способом - відповідна сучасним об'єктивним потребам розвитку суспільства та держави децентралізація публічної влади як один із найважливіших принципів його ефективного функціонування та подальшого розвитку.

Централізація та децентралізація - це дві основні тенденції розвитку держави, на прикладі яких можемо спостерігати протиборство загального та локального (особливого, окремого), протиборство уніфікації та диференціації8. Звичайно, що таке протиборство повинно відповідати законам діалектики, тобто відбуватися як єдність та боротьба протилежностей, за якої стає можливим подальший прогресивний розвиток. Водночас, як зазначає С. Авак'ян, держава у ретроспективі свого існування, в умовах сучасності, а також у своїй онтологічній перспективі характеризується саме як субстанція цент- ралізована9. На жаль, вітчизняна практика державного будівництва та місцевого самоврядування до недавнього часу носила виключно централізований характер. А місцеве самоврядування все-більше набувало тенденції так званого фікціоналізму. Зрозуміло, що в таких умовах констатувати паритет, рівновагу у взаємовідносинах між територіальною громадою та державою не представлялося можливим. Більше того, історичний досвід, в тому числі й національний, засвідчує, що поступове пригнічення державою самостійності територіальних громад неодмінно закінчується соціальною катастрофою, а іноді навіть і революцією10. Власне, що і відбулося в Україні в недавньому часі.

Сьогодні розвиток інституту місцевого самоврядування, в тому числі й в частині становлення муніципальної влади починає відзначатися певною позитивною динамікою, детермінованою прагненням громадян України до реальних змін на краще, що виразилось через Революцію гідності, де об'єктивувалася воля народу, активізувавши тим самим уже політичну волю представників відповідної еліти.

Українська Революція гідності стала однією із найважливіших подій у світовій історії першої чверті ХХІ століття. І саме децентралізація повноважень органів публічної влади стала однією із основних вимог українців, яка власне виразила цілком закономірну реакцію громадян на суттєві тенденції до централізації публічної влади11. Безперечно, децентралізація є перспективною ідеєю, виважена реалізація якої піде тільки на благо нашої держави. Не будемо детально зупинятися на усіх тих позитивних аспектах, які вона несе за собою, оскільки вони грунтовно проаналізовані на рівні як конституційної, так і муніципально-правової доктрини. Натомість, спробуємо поглянути на цей процес зі сторони глобалізаційних тенденцій світового розвитку, акцентувавши увагу на встановленні місця місцевого самоврядування у вирішенні сучасних глобальних проблем, оскільки саме вказаному інституту в умовах сучасності потрібно відвести одну із ключових ролей.

В контексті вищезазначеного звернемося до доповіді представників Римського клубу - А. Кінга та Б. Шнайдера, під назвою «Перша глобальна революція», що була проголошена вказаними авторами у 1991 році12. Не зважаючи на більш як двадцятилітню давність, висновки даного дослідження не втрачають своєї значущості й сьогодні. Більше того, враховуючи сучасні реформаційні процеси, які відбуваються в соціально-економічній, політичній, правовій сферах буття українського народу та держави, вони ще більше актуалізуються.

Детальніше зупинимося на окремих із вказаних висновків, зокрема тих, що безпосередньо стосуються розвитку місцевого самоврядування: 1) так, в умовах сьогодення ефективне вирішення глобальних проблем сучасності представляється можливим за умови переорієнтації частини завдань глобального характеру з центрального на місцевий рівень, тобто на рівень функціонування місцевого самоврядування, що стане запорукою оптимізації діяльності не тільки місцевих, але і центральних органів влади у вирішенні такого роду проблем; 2) потребує нагального створення саме багаторівнева системи прийняття рішень, за якої до їх прийняття також активно залучалися б безпосередньо ті прошарки суспільства, на які відповідні рішення здійснюють першочерговий, суттєвий вплив та від яких залежить їх подальша доля (тобто місцевих жителів); 3) при обговоренні та безпосередньому вирішенні проблем, яким властивий глобальний характер, необхідно максимально залучати до цього процесу кожного свідомого члена територіальної громади, локальну спільноту в цілому, а також обраних ними представників місцевої влади, що дозволить таким чином подолати пасивність, відчуженість вказаних суб'єктів та, з іншої сторони, сформувати всезагальну схвильованість перед глобальними загрозами та стимулювати прагнення всіх і кожного до їх усунення.

Слід зазначити, різні аспекти взаємодії місцевого самоврядування із процесами глобалізації, власне акцентування уваги саме на особливій ролі місцевого самоврядування у вирішенні глобальних проблем сучасності відображено в численних дослідженнях представників європейської юридичної науки. Усвідомлюючи той факт, що знаходитись осторонь процесів глобалізації не представляється можливим, органи місцевого та регіонального самоврядування повинні активно виробляти так звану політику «візаві» щодо глобалізації13. Йдеться не про політику антиглобалізму або ігнорування чи взагалі заперечення існування глобалізації як такої. Суть цієї політики - стати лицем до лиця з негативними викликами глобального характеру та акумулювати усі зусилля на боротьбу із ними, починаючи з найменшого, тобто мікрорівня - кожної окремої особи, громади як локальної спільноти та закінчуючи суспільством в цілому. Для цього потрібно створити активне, спроможне, самодостатнє, ефективне (засноване на принципах субсидіарності та децентралізації) місцеве самоврядування.

Масштаби проблем, основною причиною яких є негативні процеси глобалізації, безперечно носять універсальний, а отже і загальноцивілізаційний характер. Будучи породженими глобалізацією та суттєво ускладнюючи економічний, соціальний, культурний розвиток, вони стосуються абсолютно кожного, незалежно від ставлення особи до глобалізації як феномену. Хоча, в переважній більшості саме від діяльності окремої людини залежить те, як негативні наслідки глобалізація позначаються не лише на умовах та рівні її життєдіяльності та життєзабезпеченості, але і відповідних умовах та рівні існування та розвитку суспільства в цілому.

Наглядно продемонструвати достовірність вищесказаного цілком можливо, якщо подивитися на глобальні проблеми так би мовити індуктивно, тобто якщо піти від одиничного до загального, виходячи із локальності джерела їх появи та прояву. Для прикладу взяти хоча б екологічні проблеми глобального масштабу. В даному контексті в нагоді може стати концепція взаємозв'язку процесів в єдиному світовому просторі. Адже, як вірно зазначає Л. С. Сізова, локальні екологічні проблеми, як правило, досить швидко долають кордони конкретних регіонів, викликаючи зміни в периферійних країнах. Йдеться як про природні катаклізми, так і про побічні ефекти помилковою або просто безвідповідально діяльності людей. Відгородитися від сусідніх регіонів, що мають серйозні екологічні проблеми неможливо, оскільки неможливо зупинити потоки повітря, плин води, міграцію птахів і тварин тощо. Звідси локальні проблеми в короткий проміжок часу набувають глобального розмаху. Водночас, щоб не допустити їх поширення, так би мовити переростання від локальних масштабів до глобальних, вбачається доцільність у розширенні повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, розширенні об'єктів впливу муніципальної влади. З огляду на це, якомога швидша реакція на ці проблеми, усвідомлення всієї серйозності небезпечних наслідків та недопущення їх розповсюдження повинні, в першу чергу, ініціюватися зі сторони жителів місцевості, а також органів та посадових осіб місцевого самоврядування і за належної різносторонньої підтримки громадянського суспільства та держави негайно вирішуватися.

Тільки на перший погляд може здатися, що глобальні проблеми сучасності знаходяться на значній відстані від муніципального управління. Насправді ж люди потерпають від них саме там, де проживають, працюють, відпочивають. Проблеми глобального характеру на місцевому рівні перетворюються на конкретні негаразди, з якими безпосередньо стикаються люди: неякісна питна вода; річка, перетворена у стічну канаву відходів місцевого виробництва; не функціонує сільська школа, і діти мають діставатися у сусіднє село за десяток кілометрів; промислова зона посеред міста нищить довкілля; жахлива корупція; нахабне самоуправство місцевих чиновників; нові захворювання та «відроджені» старі та ще багато чого іншого. Саме на місцях глобальні проблеми отримують своє конкретне «обличчя», рельєфні контури та чіткі прояви, що стосуються усієї місцевої спільноти та кожної людини особисто14.

Отож, в умовах глобалізованого світу однією із тенденцій, що визначає подальший розвиток національного місцевого самоврядування є об'єктивно обумовлена глобалізаційними процесами потреба в удосконаленні муніципального законодавства з метою розширення сфери впливу муніципальної влади, що у свою чергу є свідченням кількісно-якісного оновлення кола тих суспільних відносин, що становлять предмет муніципально-правового регулювання.

Водночас не слід забувати, що складність розуміння глобалізації не тільки з точки зору муніципальної науки, але і будь якої галузевої юридичної науки полягає в тому, що як сам феномен глобалізації, так і наслідки її впливу, відзначається контраверсійністю (неоднозначністю, спірністю, нечіткістю). Звідси глобалізація більшістю дослідників трактується одночасно як загроза, так і можливість. Вирішувати глобальні проблеми екологічного, соціального, економічного та іншого характеру з якими сьогодні зіштовхується кожна особа, українське суспільство та держава цілком можливо, і навіть досить ефективно - для цього потрібно проводити розумну місцеву та регіональну політику, яка б відповідала продуманій довгостроковій концепції сталого розвитку як окремих місцевостей та регіонів, так і держави в цілому. Адже це дозволить акумулювати усі зусилля та діяти державній, муніципальній владі, громадянському суспільству, кожному активному громадянину - як одне ціле.

муніципальний влада глобалізація сучасність

Література

1. Отфрід Гьофе. Демократія в епоху глобалізації / Отфрід Гьофе. - К. : ППС-2002, 2007. - С. 14.

2. Горбатенко В. П. Політичне прогнозування: Теорія, методологія, практика / Горбатенко В.П. - К. : Генеза, 2006. - С. 247.

3. Удовика Л. Г. Правова система України: глобалізаційні трансформації : монографія / Удовика Л.Г. - Запоріжжя: КСК-Альянс, 2014. - С. 270-271.

4. Батанов О. В. Муніципальна влада в Україні: проблеми теорії та практики : монографія / Батанов О.В. / відп. ред. М. О. Баймуратов. - К. : Вид. «Юридична думка», 2010. - С. 202.

5. Тимченко С. М. Глобалізація і право: напрями впливу і тенденції розвитку / С. М. Тимченко, Л. Г. Удовика // Юридичні науки. - 2009. - № 1. - С. 21.

6. Крисенко О. В. Феномен глобалізації: концептуальні виміри, інституціональні структури та геоісторична динаміка : дис. ... канд. філос. Наук : 09.00.03 / Крисенко О.В. ; Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. - Х., 2005. - С. 3.

7. Горбатенко В. П. Цит. праця. - С. 252.

8. Акмалова А. А. Гармонизация тенденций централизации и децентрализации как предпосылка развития местного самоуправления / Акмалова А.А. // Централизм, демократия, децентрализация в современном государстве: конституционно-правовые вопросы : материалы международной научной конференции. Москва, 7-9 апреля 2005 г. / под ред. С. А. Авакьяна. - М., 2006. - С. 278.

9. Авакьян С. А. Проблемы централизма, демократии, децентрализации в современном государстве: конституционно-правовые вопросы / Авакьян С.А. // Централизм, демократия, децентрализация в современном государстве: конституционно-правовые вопросы : материалы международной научной конференции. Москва, 7-9 апреля 2005 г. / под ред. С. А. Авакьяна. - М., 2006. - С. 4.

10. Батанов О. В. Цит. праця. - С. 201.

11. Українська Революція гідності, агресія РФ і міжнародне право. - К. : К.І.С., 2014. - С. 59.

12. Кинг А. Первая глобальная революция: Доклад Римского клуба / А. Кинг, Б. Шнайдер. - М .: Прогресс - Пангея, 1991. - 344 с.

13. Yamaguchi J. Globalization for Local Governments. Threat or Opportunity? - [Електронний ресурс] / Yamaguchi J. - Режим доступу : http://lex.juris.hokudai.ac.jp/global-g/paper/4-04.pdf.

14. Сталий розвиток суспільства : навч. посіб. /. Садовенко А., Масловська Л., Середа В., Тимочко Т. - 2 вид. - К. : 2011. - С. 306.

Размещено на Allbest.ru