Адміністративно-правові засади інформаційно-аналітичної діяльності державної авіаційної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади інформаційно-аналітичної діяльності державної авіаційної служби України

ГОРБАТЮК ЯНА ВАДИМІВНА

Київ -- 2015

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі конституційного і адміністративного права Навчально-наукового Юридичного інституту Національного авіаційного університету

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор

Калюжний Ростислав Андрійович,

Національний авіаційний університет,

професор кафедри теорії та історії держави і права

Навчально-наукового Юридичного інституту

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник

Гуржій Тарас Олександрович,

Київський національний торговельно-економічний університет,

завідувач кафедри комерційного права;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник

Литвин Наталія Анатоліївна,

Національний університет державної податкової служби України,

доцент кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності

Захист відбудеться «21» грудня 2015 р. о «10⁰⁰» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.16 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1

Автореферат розісланий «___» листопада 2015 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І.М. Сопілко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливістю сучасного етапу розвитку інформаційного суспільства є активізація зусиль державних органів в напрямку інформатизації діяльності органів державної влади. Роль інформаційних ресурсів у сучасному світі значно зростає, тому проблема створення державою умов і механізмів для формування, розвитку та ефективного використання інформаційних ресурсів у всіх сферах діяльності, зокрема, у сфері авіації, є досить актуальною.

Інформаційно-аналітична діяльність є необхідною ознакою функціонування будь-якого державного органу, що сприяє економічному зростанню, забезпеченню обороноздатності країни, розвитку демократичних засад в управлінні державою. Цивільна авіація є однією з найважливіших галузей національної економіки, ефективне функціонування якої є необхідною умовою забезпечення захисту національних інтересів України, тому, незважаючи на досить часту зміну назв і підпорядкування органу державної влади у сфері цивільної авіації, питання інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України та її нормативно-правового регулювання залишаються актуальними. Ефективна та якісна інформаційно-аналітична діяльність Державної авіаційної служби України є невід'ємною умовою забезпечення безпеки нашої держави, зокрема у галузі цивільної авіації. Проблеми забезпечення безпеки авіації пов'язані не тільки з серйозними міжгалузевими та державними прорахунками, а й низьким рівнем інформаційно-аналітичного супроводу (контролю) процесів розробки, виробництва і експлуатації авіаційної техніки. Важливу роль відіграє інформаційна взаємодія Державної авіаційної служби України з органами державної влади з питань забезпечення безпеки польотів.

Наукове підґрунтя дослідження інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України становлять праці вітчизняних вчених з адміністративного та інформаційного права: В. Б. Авер'янова, І. В. Арістової, О. А. Баранова, К. І. Белякова, Ю. П. Битяка, Л. Р. Білої, І. Л. Бородіна, В. М. Брижка, А. М. Гузя, Т. О. Гуржія, І. Ю. Древицької, Н. А. Іваницької, Р. А. Калюжного, М. М. Касьяненка, С. В. Ківалова, В. К. Колпакова, О. В. Копана, Б. А. Кормича, О. В. Кузьменко, Н. А. Литвин, В. А. Ліпкана, А. І. Марущака, П. В. Мельника, Т. П. Мінки, С. О. Мосьондза, А. М. Новицького, Н. Б. Новицької, О. В. Олійника, Є. В. Петрова, О. П. Рябченко, І. М. Сопілко, В. М. Фесюніна, О. Г. Фролової, П. В. Цимбала, В. С. Цимбалюка, М. Я. Швеця, В. К. Шкарупи та ін., а також зарубіжних науковців: С. С. Алексєєва, Д. Белла, М. Маклюена, Й. Масуди, Е. Тоффлер та ін.

Не применшуючи здобутків науковців, зазначимо, що окремі аспекти окресленої проблеми дійсно порушувалися, проте спеціального наукового дослідження, присвяченого розгляду адміністративно-правових засад інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України в українській науці немає. Це свідчить про актуальність та своєчасність обраного напрямку дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до фундаментальних положень Концепції реформи адміністративного права (абз. 1 глави 4, та абз. 1-2 глави 9). Конкретне наукове завдання щодо дослідження проблематики визначене у планах науково-дослідної роботи Національного авіаційного університету - «Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади в Україні» (державний реєстраційний № 0108U008955).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення сутності і змісту адміністративно-правових засад інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України, визначення поняття та принципів такої діяльності, вимог до неї, характеристика відповідних адміністративно-правових режимів, визначення тенденцій формування та реалізації Державною авіаційною службою України відповідної компетенції та обґрунтування на цій основі та з врахуванням світового досвіду інформаційно-аналітичної діяльності у галузі забезпечення безпеки авіації пропозицій щодо вдосконалення організації інформаційно-аналітичної діяльності.

Відповідно до зазначеної мети поставлено такі задачі:

- обґрунтувати поняття інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України та визначити його співвідношення із суміжними поняттями;

- сформулювати принципи та вимоги щодо інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України;

- здійснити класифікацію адміністративно-правових режимів інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України;

- встановити особливості еволюції Державної авіаційної служби України та її інформаційно-аналітичної діяльності;

- визначити елементи адміністративно-правового статусу Державної авіаційної служби України у відносинах щодо здійснення інформаційно-аналітичної діяльності;

- висвітлити світовий досвід інформаційно-аналітичної діяльності у галузі забезпечення безпеки авіації та встановити шляхи його імплементації у законодавство України;

- виділити актуальні питання інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України та обґрунтувати пропозиції щодо усунення недоліків у її організації та здійсненні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються у сфері інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали як загальнонаукові, так і спеціально-юридичні методи наукового пізнання. Застосування логіко-семантичного методу у поєднанні із формально-юридичним дало змогу сформулювати поняття інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України (підрозділ 1.1). Застосування методу аналізу у поєднанні із формально-юридичним методом дало змогу виділити правові засади та визначити принципи й вимоги щодо інформаційно-аналітичної діяльності (підрозділ 1.2), а також дослідити еволюцію Державної авіаційної служби України та її інформаційно-аналітичної діяльності (підрозділ 2.1). За допомогою методів порівняння та аналізу у взаємозв'язку із формально-юридичним методом визначено шляхи вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності (Розділ 3), а також відображено специфіку елементів адміністративно-правового статусу Державної авіаційної служби України у відносинах щодо здійснення інформаційно-аналітичної діяльності (підрозділ 2.2). За допомогою методу класифікації та групування здійснено систематизацію вимог щодо інформаційно-аналітичної діяльності (підрозділ 1.2) та виділено види адміністративно-правових режимів такої діяльності (підрозділ 1.3). За допомогою методу синтезу у поєднанні із порівняльно-правовим (компаративістським) та формально-юридичним методами узагальнено світовий досвід інформаційно-аналітичної діяльності у галузі забезпечення безпеки авіації та обґрунтовано шляхи його імплементації у законодавство України (підрозділ 3.1). При визначенні напрямків вдосконалення організації інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України застосовано такі методи, як синтез, аналогія та системно-структурний (Розділи 2, 3). авіаційний імпліментація законодавство

Нормативну базу роботи склали Конституція України, міжнародні акти у сфері забезпечення безпеки польотів, Повітряний кодекс України, інші нормативно-правові акти. Емпіричну базу дослідження становить діяльність органів управління безпекою польотів, починаючи з 2009 року і по теперішній час, політико-правова публіцистика, енциклопедичні та довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених теоретичним та практичним проблемам сутності і змісту адміністративно-правових засад інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України, відображає авторську позицію у розв'язанні конкретних правових проблем. У результаті проведеного дослідження автором сформульовано висновки, рекомендації і пропозиції, які відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:

уперше:

- обґрунтовано поняття інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України на підставі визначених загальних ознак такої діяльності та особливостей завдань, покладених на Державну авіаційну службу України чинним законодавством;

- систематизовані вимоги до збору, аналізу та використання інформації Державною авіаційною службою України та виділено дві групи вимог;

- сформульовані ознаки та поняття адміністративно-правового режиму інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України;

удосконалено:

- визначення основних засад (принципів) збору, аналізу, використання та поширення інформації, характерних для інформаційних відносин: свобода пошуку, отримання, передачі, вироблення, поширення і використання інформації будь-яким законним способом, відкритість, доступність, повнота і достовірність інформації, своєчасність надання інформації;

- формулювання правового режиму інформаційних ресурсів Державної авіаційної служби України та запропоновано визначити його з позицій порядку правового регулювання, що виражається через права даного органу, які він здійснює по відношенню до інформаційних ресурсів. Специфіка такого режиму визначається особливостями інформаційних ресурсів, з якими працює Державна авіаційна служба України;

- визначення критеріїв віднесення інформації до службової в діяльності Державної авіаційної служби України: 1) інформація має міститися у внутрівідомчій службовій кореспонденції, доповідних записках і рекомендаціях; 2) такі документи мають бути пов'язані з розробкою напрямку діяльності відповідного органу чи зі здійсненням його контрольних чи наглядових функцій; 3) такі документи мають передувати публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

- положення про правовий захист інформації з обмеженим доступом та визначено його особливості стосовно Державної авіаційної служби України;

- перелік структурних елементів адміністративно-правового статусу Державної авіаційної служби України;

дістало подальшого розвитку:

- визначення загальних ознак інформаційно-аналітичної діяльності, яке здійснене, спираючись на теоретичні положення та приписи чинного законодавства;

- систематизація основних теоретико-методологічних підходів щодо визначення сутності інформатизації та концепцій створення інформаційного суспільства, виділено три групи підходів: технократичний; соціологічний (Н. К. Дніпренко; Н. П. Дяченко); інформаційний (М. В. Андрієнко), що сприяло визначенню сутності похідної категорії «інформатизація Державної авіаційної служби України», яка є суміжною з базовою категорією «інформаційно-аналітична діяльність Державної авіаційної служби України»;

- класифікація адміністративно-правових режимів інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України, яку здійснено за критерієм доступу до інформації;

- обґрунтування критерію класифікації адміністративно-правових режимів інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України, яким обрано доступ до інформації, що дозволило виділити загальний і спеціальний режими;

- визначення ознак інформації з обмеженим доступом, до яких віднесено: 1) це інформація, виражена у будь-якій формі, а не документи, матеріали, які її містять; 2) доступ до такої інформації обмежується нормами законодавчих актів; 3) таке обмеження здійснюється в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку; 4) захист інформації з обмеженим доступом від несанкціонованого доступу передбачений законодавством;

- положення про тенденції у еволюції Державної авіаційної служби України та доведено незмінність призначення відповідного органу управління, не зважаючи на чисельні організаційні перетворення;

- пропозиції щодо формування інформаційно-аналітичної системи, яка має забезпечувати інформаційну взаємодію органів державної влади з питань забезпечення безпеки польотів, яку доцільно побудувати на основі стадій, етапів інформаційного процесу.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані у:

- законотворчій діяльності для удосконалення чинного адміністративного законодавства щодо вдосконалення організації та здійснення інформаційно-аналітичної діяльності у сфері забезпечення безпеки польотів (лист Комітету Верховної Ради України з питань транспорту № 16/11 від 04.11.2015 р.);

- правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність щодо організації та здійснення інформаційно-аналітичної діяльності Державною авіаційною службою України;

- наукових дослідженнях - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого розроблення питань вдосконалення організації та здійснення інформаційно-аналітичної діяльності у сфері забезпечення безпеки польотів (акт впровадження Національного авіаційного університету від 26.10.2015 р.);

- у навчальному процесі - теоретичні розробки, отримані дисертантом, можуть бути використані при викладанні спеціальних дисциплін: «Інформаційне право», «Міжнародне інформаційне право», при підготовці лекцій і навчальних посібників з даної проблематики (акт впровадження Національного авіаційного університету від 13.11.2015 р.).

Апробація результатів дослідження. Висновки і положення дисертації обговорювалися на засіданні кафедри конституційного і адміністративного права Навчально-наукового Юридичного інституту Національного авіаційного університету.

Основні результати дослідження було апробовано на шести наукових конференціях: ІІІ Міжнародній науковій конференції «Транспортне право у ХХІ столітті» (м. Київ, 21 лютого 2013 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні виклики для України у сфері права в умовах глобалізації» (м. Запоріжжя, 23-24 серпня 2013 р.), ХІ Міжнародній науково-технічній конференції «АВІА-2013» (м. Київ, 21-23 травня 2013 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Людина, суспільство, держава : правовий вимір в сучасному світі» (м. Київ, 27 лютого 2014 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Права та свободи людини і громадянина : механізм їх реалізації та захисту різними галузями права» (м. Братислава (Словацька Республіка), 19-20 вересня 2014 р.), Четвертій конференції по повітряному праву (м. Санкт-Петербург, 23-24 жовтня 2014 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи викладено у шести статтях, вміщених у фахових юридичних виданнях (в тому числі дві - у іноземному), та шести тезах доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях.

Структура дисертації визначена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які включають сім підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи, трьох додатків. Повний обсяг дисертації складає 200 сторінок, з них основний текст - 174 сторінки, список використаних джерел (210 найменувань) - 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1 «Теоретико-методологічні засади інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України» складається з трьох підрозділів, присвячених визначенню сутності інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України, що розкривається у понятті, принципах, її адміністративно-правовому режимі.

У підрозділі 1.1 «Поняття інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України та його співвідношення із суміжними поняттями» доведено необхідність відрізняти поняття інформаційно-аналітична діяльність, інформаційно-аналітична робота та інформаційно-аналітичне забезпечення. Зазначено, що у науковій літературі термін «інформаційно-аналітичне забезпечення» вживають поряд з терміном «інформаційно-аналітична робота», вужчим за значенням, також вживають поняття «інформаційне забезпечення», «аналітичне забезпечення», «аналітична робота». Має місце науковий підхід, за яким інформаційно-аналітичну діяльність ототожнюють з інформаційною діяльністю та зводять лише до інформаційного забезпечення органів державної влади. Проте інформаційно-аналітична діяльність є особливим напрямом інформаційної діяльності, сутність якої полягає у виокремленні із загального інформаційного потоку максимальної кількості релевантної інформації. Виходячи з теоретичних положень, приписів чинного законодавства визначені загальні ознаки інформаційно-аналітичної діяльності.

Державна авіаційна служба України (далі - Служба), як будь-який інший державний орган, здійснює інформаційно-аналітичну діяльність з метою забезпечення виконання її головних завдань у сфері цивільної авіації та прийняття управлінських рішень, проте питання інформаційно-аналітичної діяльності Служби у законодавстві не визначено. Тому Служба здійснює цю діяльність, виходячи із загальнотеоретичних положень про інформаційно-аналітичну діяльність та з практики її здійснення іншими органами державної влади України.

Зважаючи на формування в Україні інформаційного суспільства та інформатизації усіх сфер життєдіяльності, визначено співвідношення понять «інформаційно-аналітична діяльність» та «інформатизація» стосовно Державної авіаційної служби України. Останнє є ширшим за змістом.

Доведено, що інформатизація Державної авіаційної служби України як органу державної влади повинна передбачати використання інформаційних і комунікаційних технологій, спрямованих на автоматизацію процесів управління. Метою такого використання є задоволення інформаційних потреб Державної авіаційної служби України та можливість належного виконання нею своїх функцій на основі створення і використання інформаційних ресурсів. Інформатизація Державної авіаційної служби України має на меті формування єдиної інформаційної технології електронного документообігу, підвищення ефективності кадрового, організаційного, матеріально-технічного і ресурсного забезпечення діяльності органу зі створенням інструмента інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень, підвищення якості прийнятих рішень; підвищення оперативності реагування на звернення громадян, підвищення оперативності інформаційної взаємодії Державної авіаційної служби України з органами державної влади.

У підрозділі 1.2 «Правові засади, принципи та вимоги щодо інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України» доведено, що питання організаційно-правових засад збору, аналізу і використання інформації Державною авіаційною службою України є невід'ємною складовою інформаційно-аналітичної діяльності даного органу. На підставі порівняльно-правового аналізу чинного законодавства України, Білорусі, Російської Федерації про інформацію та інформатизацію виділено основні засади (принципи) збору, аналізу, використання та поширення інформації, які характерні для інформаційних відносин незалежно від місця їх виникнення та здійснення: свобода пошуку, отримання, передачі, вироблення, поширення і використання інформації будь-яким законним способом, відкритість, доступність, повнота і достовірність інформації, своєчасність надання інформації. Визначено принципи та вимоги щодо збору інформації Службою: актуальність, достовірність, відображення об'єктивного стану певної ситуації чи об'єкта, відповідність принципу інформаційної єдності. Встановлено, що аналіз інформації Службою повинен відповідати таким вимогам як: достовірність та повнота інформації, що використовується, її всебічність, системність та плановість, комплексне використання методів аналізу. Використання інформації Службою повинно здійснюватися з урахуванням ступеня її відкритості, має бути ефективним та цілеспрямованим (здійснюватися задля виконання поставлених перед Службою завдань, цілей та прийняття управлінських рішень), не повинне суперечити вимогам чинного законодавства щодо здійснення інформаційної діяльності та порушувати встановлений порядок управління у державі, створювати загрози національній безпеці України та безпеці цивільної авіації, бути ефективним (характеризується такими якостями як змістовність, достатність, доступність, актуальність, своєчасність, точність, достовірність). Виділено принципи інформаційно-аналітичної діяльності Служби.

У підрозділі 1.3 «Адміністративно-правові режими інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України» зазначено, що на даному етапі розвитку нашої держави створено особливий правовий режим інформаційних ресурсів Служби, який визначає ступінь відкритості інформації, порядок її документування та доступу, зберігання, поширення, використання та захисту інформаційних ресурсів в авіаційній сфері, проте у його межах не урегульовано усі аспекти цих процесів. Зазначено, що основними елементами правового режиму інформації (інформаційних ресурсів) є: 1) порядок документування інформації; 2) право власності на інформаційний ресурс; 3) ступінь відкритості інформації; 4) правовий захист інформаційних ресурсів. Критерієм класифікації адміністративно-правових режимів інформаційно-аналітичної діяльності Служби обрано доступ до інформації та виділено загальний та спеціальний режими. Загальний адміністративно-правовий режим інформаційно-аналітичної діяльності Служби України передбачає будь-які дії з інформацією, а спеціальний - передбачає дії щодо інформації з обмеженим доступом.

Поняття загального адміністративно-правового режиму інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України безпосередньо пов'язане з поняттями «правовий режим інформації» та «правовий режим інформаційних ресурсів Державної авіаційної служби України». Останнє необхідно розглядати як документи в інформаційних системах, щодо яких даний орган може здійснювати свої права. Особливості інформаційних ресурсів будуть залежати від особливостей інформації, яка у них міститься, тобто від особливостей відомостей у документах (відкрита інформація, інформація з обмеженим доступом). Оскільки інформація Служби є як відкритою, так і з обмеженим доступом, то і правовий режим є не однаковим для всіх інформаційних ресурсів.

Особливу увагу привертає спеціальний адміністративно-правовий режим інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України щодо інформації з обмеженим доступом. На підставі п. 1) ч.1 ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» виділено ознаки інформації з обмеженим доступом в діяльності Служби. Також Служба може володіти інформацією, що становитиме таємну інформацію, але чіткий її перелік відсутній. Доведено, що виконання вимог до обмеження доступу до інформації мають регламентувати відповідні закони про конфіденційну, службову і таємну інформацію.

Розділ 2 «Характеристика Державної авіаційної служби України як суб'єкта інформаційно-аналітичної діяльності» містить два підрозділи, в яких досліджені еволюція Державної авіаційної служби України та модернізація її інформаційно-аналітичної діяльності та адміністративно-правовий статус цієї Служби у відносинах щодо здійснення зазначеної діяльності.

Підрозділ 2.1 «Еволюція Державної авіаційної служби України та її інформаційно-аналітичної діяльності» присвячений визначенню тенденцій становлення Державної авіаційної служби України та її інформаційно-аналітичної діяльності. Наголошено, що Державна авіаційна служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в сфері цивільної авіації. З дня проголошення незалежності України орган державної виконавчої влади з цивільної авіації неодноразово змінював назву та завдання, а також змінювалось його підпорядкування та керівництво. Тільки протягом 1992 - 2010 років статус провідного органу державного управління в сфері цивільної авіації змінювався 13 разів (від самостійного органу виконавчої влади до урядового органу у складі Мінтрансу), що негативно відображалось на розвитку галузі та іміджі країни загалом (А.В. Філіппов). Після створення у 1992 році Державної адміністрації авіаційного транспорту України (Укравіації) інформаційно-аналітична діяльність даного органу була не в достатній мірі законодавчо врегульована і полягала у можливості одержувати від підприємств, об'єднань, установ і організацій авіаційного транспорту інформацію, необхідну для виконання своїх функцій та поставлених перед нею завдань. Після ліквідації Державної адміністрації авіаційного транспорту України її правонаступником стало Міністерство транспорту України, тому інформаційно-аналітична діяльність у сфері забезпечення безпеки авіації здійснювалася Департаментом авіаційного транспорту Міністерства транспорту України. Наразі в структурі Державної авіаційної служби України є сектор інформаційного забезпечення, завдання якого полягає у здійсненні збору, аналізу, поширення інформації у сфері цивільної авіації та діяльності Державної авіаційної служби України.

У підрозділі 2.2 «Адміністративно-правовий статус Державної авіаційної служби України у відносинах щодо здійснення інформаційно-аналітичної діяльності» наголошено, що Державна авіаційна служба України як центральний орган виконавчої влади наділений певною компетенцією у сфері цивільної авіації, має конкретне призначення, місце і роль в системі органів державної влади, що визначають особливості її адміністративно-правового статусу. На основі аналізу наукових поглядів щодо структурних елементів правового статусу, адміністративно-правового статусу (Л. В. Коваль, О. Д. Крупчан, Б.М. Лазарєв, С. Г. Серьогіна, Ю. М. Старілов та інші) визначено елементи адміністративно-правового статусу Служби. Серед функцій Служби виділено: нормотворчу (проявляється у розробці та впровадженні технічних нормативів та стандартів у галузі цивільної авіації, авіаційних правил); контрольно-наглядову (полягає у здійсненні нею нагляду за експлуатацією метеорологічного аеродромного обладнання, за проведенням виконання випробувальних польотів цивільних повітряних суден, контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору та ін.); оперативно-управлінську (передбачає здійснення перевірки рівня підготовки авіаційних фахівців, відповідності їх кваліфікації та отриманим допускам до виконання відповідних робіт, виконання сертифікаційних та кваліфікаційних перевірок тощо); регулятивну (проявляється у забезпеченні реалізації державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору, у регулюванні використання повітряного простору та організації повітряного руху, координації робіт і нагляді за діяльністю, яка пов'язана із забезпеченням єдності вимірювань і здійсненням метрологічного контролю тощо); сервісну (надання адміністративних послуг). Серед форм діяльності Служби виділено: нормотворчу, установчу, правозастосовну, контрольну, організаційні та матеріально-технічні форми.

Розділ 3 «Шляхи вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України» складається з двох підрозділів, в яких досліджено світовий досвід інформаційно-аналітичної діяльності у галузі забезпечення безпеки авіації, визначено шляхи його імплементації у законодавство України, а також актуальні питання інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України.

У підрозділі 3.1 «Світовий досвід інформаційно-аналітичної діяльності у галузі забезпечення безпеки авіації та шляхи його імплементації у законодавство України» підкреслено, що забезпечення безпеки польотів становить найвищий пріоритет діяльності авіаційного транспорту і є невід'ємною частиною національної безпеки України.

Вимоги ІКАО передбачають створення державами системи обов'язкового надання даних про інциденти з метою сприяння збору інформації про фактичні або потенційні недоліки в забезпеченні безпеки польотів. Крім того, державам рекомендується створювати системи добровільного надання даних про інциденти, вносити відповідні зміни у свої закони, правила і політику. Також державам рекомендується створювати системи добровільного надання даних про інциденти, що доповнюють інформацію, що отримується за допомогою систем обов'язкового подання даних. Надані відомості не повинні використовуватися проти осіб, які їх надали, тобто подібні системи повинні бути засновані на відмові від штрафних санкцій, щоб заохочувати людей повідомляти таку інформацію. Для надання державам допомоги в отриманні даних про безпеку польотів в ІКАО функціонує система ADREP. ADREP являє собою базу даних, що містить інформацію про авіаційні події і серйозних інцидентів в усьому світі. Також після 2010 року було створено Мережу спільної допомоги в галузі безпеки польотів, призначену для виконання функцій організації та координації обміну пов'язаної з безпекою польотів інформацією, що відноситься до проектів та заходів щодо надання фінансової та технічної допомоги.

В Сполучених Штатах Америки діє широка система надання даних про авіаційні події та інциденти, відома як «система донесень про безпеку польотів (ASRS)». Інформація, введена в систему ASRS, зберігається в суворій конфіденційності. Програма CHIRP сприяє підвищенню рівня безпеки польотів в Сполученому Королівстві шляхом забезпечення можливості використання системи конфіденційного надання даних усіма особами, зайнятими в авіації. Вона доповнює прийняту в Сполученому Королівстві систему обов'язкового подання даних про авіаційні події та інциденти.

Багато європейських авіаційних органів здійснювали збір інформації про авіаційні події та інциденти. Однак число серйозних випадків в окремих країнах було, як правило, недостатнім для розпізнавання на ранньому етапі ознак потенційно серйозних небезпечних факторів або виявлення важливих тенденцій. Оскільки багато держав мали несумісні формати зберігання даних, зведення воєдино інформації щодо аспектів безпеки польотів було практично неможливим. Для поліпшення ситуації в цій області Європейський Союз встановив порядок подання інформації про інциденти та розробив базу даних ECCAIRS з аспектів безпеки польотів для виявлення на ранньому етапі потенційно небезпечних ситуацій. Ряд неєвропейських держав також вирішив впровадити систему ECCAIRS, щоб скористатися перевагами єдиної класифікації і т. д.

У підрозділі 3.2 «Актуальні питання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Державної авіаційної служби України» зазначено, що питання інформаційно-аналітичної діяльності Служби щодо забезпечення безпеки польотів врегульоване чинними нормативно-правовими актами, зокрема підзаконними нормативно-правовими актами Служби. В деяких випадках дане питання висвітлене в методичних рекомендаціях, які не мають загальнообов'язкового характеру для всіх учасників системи управління безпекою польотів. Загалом забезпечення безпеки польотів є однією із головних сфер, щодо яких здійснюється інформаційно-аналітична діяльність в галузі цивільної авіації.

Реалізація завдання щодо забезпечення безпеки польотів передбачає здійснення інформаційної взаємодії із широким колом органів державної влади, зокрема - Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством оборони України, Міністерством охорони здоров'я України, Службою безпеки України та іншими. Однією із пропозицій щодо вдосконалення інформаційної взаємодії є створення та запровадження системи електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, яка забезпечує автоматизований обмін інформацією між наявними та перспективними електронними інформаційними системами і базами даних державних органів, поступове розширення функціональних можливостей, безперебійну роботу, а також обмін інформацією між державними органами шляхом здійснення розподіленого доступу до інформації без збереження її в системі.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо встановлення сутності і змісту адміністративно-правових засад інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України, у результаті чого отримані такі найважливіші результати.

1. До загальних ознак інформаційно-аналітичної діяльності віднесено: 1) є елементом управління; 2) здійснюється спеціальними підрозділами, відділами - інформаційно-аналітичними службами; 3) носить допоміжний, прикладний характер; 4) впливає на якість та ефективність виконання функцій органами державної влади; 5) основними складовими елементами змісту інформаційно-аналітичної діяльності є: збір, накопичення, обробка, аналіз, використання та поширення інформації.

2. Інформатизацію Державної авіаційної служби України визначено як організований соціально-економічний та науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення її інформаційних потреб на основі створення та використання інформаційних ресурсів.

Інформаційно-аналітичну діяльність Державної авіаційної служби України визначено як цілеспрямовану діяльність зі збору, аналізу, використання інформації в сфері цивільної авіації для прийняття управлінських рішень.

3. На підставі порівняльно-правового аналізу чинного законодавства суміжних держав про інформацію та інформатизацію (України, Республіки Білорусь, Російської Федерації) виділено основні засади (принципи) збору, аналізу, використання та поширення інформації, які характерні для інформаційних відносин: свобода пошуку, отримання, передачі, вироблення, поширення і використання інформації будь-яким законним способом, відкритість, доступність, повнота і достовірність інформації, своєчасність надання інформації.

4. Виділено дві групи вимог до збору, аналізу та використання інформації Державною авіаційною службою України: 1) ті, які безпосередньо стосуються інформації, щодо якої здійснюються ці процеси (відкритість, повнота, достовірність тощо); 2) ті, які пред'являються до самих процесів збору, аналізу та використання інформації (своєчасність, плановість, періодичність тощо).

5. Серед принципів інформаційно-аналітичної діяльності Служби виділено: достовірність; своєчасна підготовка документів; ясність викладення матеріалу під час та за результатами діяльності. Встановлено принципи збору інформації Службою: періодичність, тобто безперервність і дотримання певних етапів в роботі зі збору та узагальнення матеріалів; плановість процесу збору та узагальнення інформації; використання всіх легально дозволених (допустимих) джерел інформації (звернення громадян і організацій, засоби масової інформації, звернення органів прокуратури та інших правоохоронних органів тощо); перевірка достовірності отриманої інформації; неприйнятність використання принципу вибірковості при зборі інформації; збереження державної таємниці та конфіденційної інформації згідно законодавчо встановленим гарантіям.

6. Адміністративно-правовий режим інформаційно-аналітичної діяльності Служби - це сукупність правових норм, що визначають порядок збору, аналізу, поширення та використання інформації в її діяльності. До ознак адміністративно-правового режиму інформаційно-аналітичної діяльності Служби віднесені: особлива сфера регулювання - інформаційно-аналітична діяльність в галузі цивільної авіації; особливий орган, який безпосередньо бере участь у здійсненні цієї діяльності - Державна авіаційна служба України; мета даного адміністративно-правового режиму - забезпечення безпеки цивільної авіації; передбачає здійснення комплексу правових, організаційних та інших заходів задля правомірного інформаційного обміну та інформаційної взаємодії у сфері забезпечення безпеки цивільної авіації.

7. З поняттям «адміністративно-правовий режим інформаційно-аналітичної діяльності Служби» суміжне поняття «правовий режим інформаційних ресурсів Служби». Останнє визначене як особливий правовий порядок, який складається при здійсненні Службою своїх повноважень з використанням інформаційних ресурсів та визначає ступінь відкритості інформації, якою володіє Служба, порядок її документування, доступу, зберігання, поширення і захисту інформації, а також виключні права на неї. Особливості правового режиму інформаційних ресурсів Служби визначаються ступенем відкритості інформації, якою володіє Служба України, порядком її документування та захисту.

8. Правовий захист інформації з обмеженим доступом - це сукупність заходів, передбачених нормами права, що забезпечують збереження та цілісність інформації з обмеженим доступом, попереджують несанкціонований доступ до неї. Його часто ототожнюють з процесом забезпечення інформаційної безпеки як необхідності нормального функціонування держави, суспільства, окремої людини.

До особливостей правового захисту інформації з обмеженим доступом Служби належать: 1) перелік відомостей, які становлять інформацію з обмеженим доступом, визначається Службою відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням її інтересів, а також інтересів інших суб'єктів інформаційних відносин; 2) інформація з обмеженим доступом, розпорядником якої є Служба, визначена у Переліку службової інформації, якій надається гриф обмеженого доступу «Для службового користування», що належить до інформації з обмеженим доступом; перелік таємної та конфіденційної інформації відсутній; 3) інформацію з обмеженим доступом, яка містить у собі державну таємницю або конфіденційну інформацію, що належить державі Україна, Служба в своєму розпорядженні не має; 4) документи, які містять інформацію з обмеженим доступом зберігаються в захищених і контрольованих місцях (сейфах, металевих шафах, виділених приміщеннях); 5) запобігання розголошенню службової інформації, що міститься в документах з грифом «Для службового користування», та випадкам втрат таких документів покладається на режимно-секретний сектор Служби; 6) співробітникам (виконавцям), які допущені до роботи з документами з грифом «Для службового користування», забороняється повідомляти усно або письмово будь-кому відомості, що містяться у цих документах, якщо це не викликано службовою потребою.

9. Аналіз завдань органу управління у сфері цивільної авіації на різних етапах його розвитку свідчать, що спільними протягом всього періоду функціонування є здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації; сприяння провадженню зовнішньоекономічної і міжнародно-правової діяльності цивільної авіації; реалізація державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору. Призначення Державної авіаційної служби України щодо забезпечення реалізації державної політики в сфері цивільної авіації залишається незмінним, не зважаючи на чисельні організаційні перетворення.

10. Виходячи з аналізу положень про органи виконавчої влади, які в різні часи незалежності України здійснювали державну політику у сфері забезпечення безпеки цивільної авіації, можна дійти висновку, що в останні роки інформаційно-аналітична діяльність Державної авіаційної служби України отримала значний розвиток. Інформаційно-аналітична діяльність попередників Державної авіаційної служби України зводилася до створення системи інформаційного забезпечення авіаційної діяльності та можливості одержувати необхідну для виконання поставлених перед нею завдань інформацію від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Після створення Державної авіаційної служби України коло питань, які становлять зміст інформаційно-аналітичної діяльності даного органу, значно розширилось, що знайшло відображення в Положенні про Державну авіаційну службу України.

11. В даний час в Україні відсутня галузева програма і проект інформатизації Державної авіаційної служби України. Виходячи з аналізу положень Закону України «Про Національну програму інформатизації» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування та виконання галузевої програми і проекту інформатизації» від 18 грудня 2001 року № 1702, створення галузевих програм і проектів інформатизації не є обов'язком міністерств або інших центральних органів виконавчої влади, але для забезпечення якісного виконання завдань органами державної влади така програма необхідна. Враховуючи те, що Державна авіаційна служба України отримала статус центрального органу виконавчої влади досить недавно (з 2010 року), формування та виконання галузевої програми інформатизації даним органом прискорило б темпи впровадження інформаційних технологій в його діяльність.

12. Важливою умовою розвитку інформатизації Державної авіаційної служби України є наявність законодавчої бази у сфері інформаційних і комунікаційних технологій, яка б регламентувала питання складу і структури інформації, основних систем і підсистем, їх функцій і сервісів, основних апаратних і програмно-технічних засобів; план заходів з інформатизації Державної авіаційної служби України; основні функції підрозділів Державної авіаційної служби України, відповідальних за реалізацію концепції інформатизації.

13. При характеристиці адміністративно-правового статусу Державної авіаційної служби України обов'язково необхідно розглядати: її компетенцію (права, обов'язки, предмет відання), функції, завдання, форми і методи роботи, структуру, порядок утворення та припинення, гарантії її діяльності та відповідальність.

14. З метою імплементації пункту 2.10 Керівництва з управління безпекою польотів (ICAO, Doc 9859 AN/474 (3-є видання, 2013 р.)) та відповідно вимог частини другої статті 21 Повітряного кодексу України встановлено перелік подій в галузі цивільної авіації та обсяг інформації, що надається при сповіщенні (повідомленні) про подію. Також прийнято ряд підзаконних актів, якими регламентовано відносини у сфері забезпечення безпеки польотів. З метою приведення у відповідність до стандартів та рекомендованої практики ІКАО та на виконання вимог Повітряного кодексу України та Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 року № 919 «Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року» створено єдину систему управління безпекою польотів цивільної авіації України.

15. Досвід діяльності органів державної влади України та зарубіжних країн свідчить про необхідність створення спеціальних інформаційно-аналітичних служб, які забезпечували б органи достовірною, повною, актуальною інформацією, потрібною для прийняття зважених та правильних управлінських рішень. В Державній авіаційній службі України таку функцію виконує Департамент правового та адміністративного забезпечення, зокрема, відділ інформаційного забезпечення, правове забезпечення діяльності якого потребує вдосконалення.

16. В основу створення інформаційно-аналітичної системи, яка має забезпечувати інформаційну взаємодію органів державної влади з питань забезпечення безпеки польотів доцільно запропонувати підхід щодо виділення стадій, етапів інформаційного процесу:

- на першому етапі необхідно визначити завдання, які мають бути виконані під час здійснення інформаційної діяльності, сформувати цілі такої діяльності, що виключає непередбачуваність формування інформаційних потоків. Така планова робота дозволяє виділити пріоритети у цілях і завданнях інформаційної діяльності;

- на другому етапі формуються інформаційні бази даних. При цьому відбір інформації має здійснюватись за чітко сформованими критеріями (зокрема, у галузі авіації - забезпечення безпеки польотів, виключення фактів поширення інформації з обмеженим доступом та інші);

- на третьому етапі здійснюється обробка та систематизація інформації з метою забезпечення придатності для подальшого застосування та сприйняття;

- на четвертому етапі формується оптимальний режим використання всіх форм і засобів поширення (обміну) інформації, застосування найраціональніших з них;

- на п'ятому етапі надається (поширюється) інформація за допомогою форм і засобів поширення, відповідних цілям і завданням інформаційної діяльності.

Наведена схема не є універсальною, а тому залежно від конкретних завдань інформаційних взаємовідносин функціонально-цільова модель відповідної системи (підсистеми) може набувати найрізноманітніших елементів, форм тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Горбатюк Я. В. Нормативно-правове регулювання інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України / Я. В. Горбатюк // Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія : Юридичний вісник «Повітряне і космічне право» : Зб. наук. праць. - 2013. - № 1(26). - С. 10-13.

2. Горбатюк Я. В. Особливості правового захисту інформації з обмеженим доступом Державної авіаційної служби України / Я. В. Горбатюк // Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія : Юридичний вісник «Повітряне і космічне право» : Зб. наук. праць. - 2013. - № 3 (28). - С. 5-9.

3. Горбатюк Я. В. Правовой режим информационных ресурсов Государственной авиационной службы Украины: понятие и особенности / Я. В. Горбатюк // Международное право и проблемы интеграции. - 2013. - № 2 (34). - С. 215-220.

4. Горбатюк Я. В. Сутність та зміст інформатизації Державної авіаційної служби України / Я. В. Горбатюк // Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія : Юридичний вісник «Повітряне і космічне право»: Зб. наук. праць. - 2014. - № 1 (30). - С. 5-8.

5. Горбатюк Я. В. Нормативно-правовые основы информатизации Государственной авиационной службы Украины / Я. В. Горбатюк // Международное право и проблемы интеграции. - 2014. - № 4 (40). - С. 220-225.

6. Горбатюк Я. В. Особливості інформаційної взаємодії Державної авіаційної служби України з органами державної влади з питань забезпечення безпеки авіації / Я. В. Горбатюк // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2015. - № 3. - С. 76-82.

7. Горбатюк Я. В. Становлення Державної авіаційної служби України у період незалежності України / Я. В. Горбатюк // Транспортне право у ХХІ столітті : матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф. ( м. Київ, 21 лютого 2013 р.). - К.: Комп'ютерпрес, 2013. - С. 142-144.

8. Горбатюк Я. В. Щодо визначення поняття інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України / Я. В. Горбатюк // Сучасні виклики для України у сфері права в умовах глобалізації : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 23-24 серпня 2013 р.). - Запоріжжя, 2013. - С. 50-54.

9. Горбатюк Я. В. Особливості адміністративно-правового статусу Державної авіаційної служби України / Я. В. Горбатюк // АВІА-2013 : матеріали ХІ Міжнар. наук.-техн. конф. (м. Київ, 21-23 травня 2013 р.). - К., 2013. - С.38.30-38.33.

10. Горбатюк Я. В. Правове регулювання інформатизації Державної авіаційної служби України: теоретико-правові аспекти / Я. В. Горбатюк // Людина, суспільство, держава : правовий вимір в сучасному світі : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 27 лютого 2014 р.). - К.: Видавець ТОВ МП Леся, 2014. - С. 81-83.

11. Горбатюк Я. В. Класифікація інформації в діяльності Державної авіаційної служби України / Я. В. Горбатюк // Права та свободи людини і громадянина : механізм їх реалізації та захисту різними галузями права : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Братислава (Словацька Республіка), 19-20 вересня 2014 р.). - Bratislava, 2014. - С. 14-16.

12. Горбатюк Я. В. Понятие информации с ограниченным доступом в деятельности Государственно авиационной службы Украины / Я. В. Горбатюк // Четвертая конференция по воздушному праву : материалы науч.-практ. конф. (г. Санкт-Петербург, 23-24 октября 2014 г.). - Санкт-Петербург: Университет ГА. С-Петербург, 2014. - С. 41-43.

АНОТАЦІЯ

Горбатюк Я. В. Адміністративно-правові засади інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний авіаційний університет, Київ, 2015.

Дисертацію присвячено вивченню теоретико-методологічних засад інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України, здійсненню характеристики Державної авіаційної служби України як суб'єкта інформаційно-аналітичної діяльності, з'ясуванню актуальних питань інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Державної авіаційної служби України.

Визначено рівень наукових розробок за темою дослідження, з'ясовано поняття інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України та його співвідношення із суміжними поняттями, сформовано принципи інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України.

Визначено тенденції становлення Державної авіаційної служби України та її інформаційно-аналітичної діяльності, окреслено види адміністративно-правових режимів інформаційно-аналітичної діяльності Державної авіаційної служби України.

Визначено шляхи імплементації у законодавство України світового досвіду інформаційно-аналітичної діяльності у галузі забезпечення безпеки авіації.

Ключові слова: Державна авіаційна служба України, інформаційно-аналітична діяльність, інформація, адміністративно-правовий режим, інформатизація, інформаційно-аналітичне забезпечення, інформаційно-аналітична робота, безпека авіації.

...