Міжнародні організації як суб’єкти страхових правовідносин

Аналіз і особливості структури системи міжнародних організацій в галузі страхових правовідносин. Їх класифікація та різновиди, специфіка реалізації. Загальна характеристика та основний склад функцій міжнародних організацій в сфері страхової діяльності.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.07.2018
Размер файла 23,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародні організації як суб'єкти страхових правовідносин

Впровадження міжнародних стандартів страхування в Україні є одним із важливих завдань і можливих напрямків входження страхового ринку держави в міжнародне страхове співтовариство. Вивчення досвіду зарубіжних країн, законодавства міжнародних організацій в сфері страхової діяльності є пріоритетним для формування і вироблення національних правових норм.

На теперішній час багато науковців, як вітчизняних, так і зарубіжних присвячують свої праці страхуванню та вивчають як економічну так і правову сторону цієї категорії. Страховим правовідносинам присвячені праці: В. Базилевича, М. Кла - пківа, С. Осадця, А. Поддєрьогіна, В. Райхера, Л. Рейтмана, Б. Топорніна, К. Турбіна, В. Шахова, та ін.

Метою даної статті є виявлення проблем і перспектив розвитку шляхів законодавчого врегулювання страхових правовідносин на міжнародному рівні, вивчення системи джерел страхового права, функцій міжнародних організацій як суб'єктів страхових правовідносин тощо.

Передумовою розширення страхової діяльності різноманітних країн світу та початку їх співпраці у вказаній галузі наприкінці 19 ст. стало розширення їх зовнішньоекономічної діяльності. Об'єднання страхових компаній на національному рівні розпочалося ще на початку 19 ст. у зв'язку із загостренням конкуренції, зниженням прибутків підприємств тощо. Інтеграційні процеси страхових організацій протягом більш ніж 200 років призвели до появи міжнародних страхових організацій з різноманітною метою створення та функціями.

Використовуючи критерій процесу формування та появи міжнародного страхування, міжнародних страхових організацій, можливо виділити декілька етапів його формування:

1 етап - кінець. 19 ст. - перша половина 20 ст. Початок інтеграційних процесів.

2 етап - середина 20 ст. - кінець 20 ст. Розвиток та становлення міжнародних страхових організацій.

3 етап - кінець 20 ст. - початок 21 ст. Посилення процесів глобалізації. Удосконалення міжнародного страхового законодавства. Створення міжнародних організацій з наглядовою функцією.

За вказані періоди у світі було створено більше 40 міжнародних організацій, метою яких стало регулювання страхової діяльності на інтернаціональному рівні.

Зазначені організації можна поділити на дві великі групи в залежності від об'єкту регулювання: організації, які спеціалізуються на регулюванні страхової діяльності певного виду; організації, які займаються нормотворчістю та координують страхову діяльність країн, які відносяться до певного регіону чи є їх членами, мають наглядову функцію.

Формування двох типів таких міжнародних організацій викликано, перш за все, історичними передумовами необхідності їх створення. Початок інтеграційних процесів страхових організацій різних країн світу призвів до появи спеціалізованих асоціацій, комітетів, союзів, а посилення процесів глобалізації в кінці 20 ст. викликав необхідність створення регуляторів страхової діяльності на міжнародному рівні.

Таким чином, до першої групи міжнародних організацій можна віднести різноманітні асоціації, бюро, об'єднання, комітети, союзи, федерації тощо.

Міжнародна організація актуаріїв (Брюссель, 1895 р.). Здійснення міжнародної співпраці і координація діяльності національних асоціацій актуаріїв низки країн. Сприяння науковим дослідженням в області страхової математики та ін.

Міжнародна асоціація товариств взаємного страхування (МАТВС) (Амстердам, 1963 р.). Координація діяльності, обмін досвідом і інформацією між товариствами взаємного страхування з різних країн (більше 200 товариств з 26 країн); представлення інтересів своїх членів в міжнародних організаціях.

Міжнародна асоціація класифікаційних товариств (1968 р.) Класифікаційне товариство - спеціалізована установа, що визнається урядами низки країн, яка займається класифікацією судів, технічним наглядом їх будови і експлуатації тощо. Стандарти і правила вимог класифікаційного товариства є обов'язковими для судновласників і капітанів торгових судів. Перше класифікаційне товариство - Регістр англійського Ллойда виникло в 1760 р. в Лондоні як частина корпорації страховиків «ллойда». Міжнародна асоціація класифікаційних товариств здійснює координацію діяльності національних товариств, аналізує статистику аварійність судів у Світовому океані тощо.

Міжнародна асоціація по страхуванню (Цюріх, 1946 р.). Вивчення питань страхування кредитів, захист інтересів членів асоціації, обмін досвідом і інформацією, здійснення зв'язків між компаніями, що займаються страхуванням короткострокових експортних кредитів (від 3 до 12 місяців). У офіційних документах має назву Друга міжнародна асоціація по страхуванню кредитів (Перша функціонувала з 1928 р. по 1939 р. в Парижі).

Міжнародна федерація по обмеженню відповідальності власників танкерів в разі забруднення (тобто міжнародна асоціація зі страхування танкерів) (ТОВАЛОП) (Лондон, 1969 р.). Спонукання власників танкерів до ліквідації забруднень від розлитої нафти, дає можливість їм покрити витрати на очистку шляхом страхових відшкодувань. Захист від забруднення узбережжя.

Міжнародна асоціація страхового права (1962 р.) Вивчення науково-практичних проблем розвитку страхової справи. Видання доповідей, проведення з'їздів і конференцій. Формування єдиного страхового ринку в країнах ЄС.

Міжнародна асоціація страхових і перестрахувальних посередників (Париж, 1937 р.). Сприяння міжнародним контактам і обміну інформацією серед посередників страхового ринку. Дослідження з питань активізації, маркетингу в страхуванні та ін

Міжнародна асоціація страхових досліджень (Женева, 1973 р.). Сприяння прогнозам в наукових дослідженнях зі страхування, поширення наукових знань про страхування. Сприяння зростанню суспільного престижу професії страховика. Організація і контролювання спеціальних наукових програм.

Міжнародна нідерландська група (МНГ) (Гаага, 1963 р.). Найбільший страховий холдинг Нідерландів. Має дочірні страхові компанії в 24 країнах світу на 5 континентах. Здійснення всіх видів страхування.

Міжнародна торгова палата (1919 р.). Сприяє вільній торгівлі і приватному підприємництву в торгівлі і в страхуванні. Надає практичну допомогу комерсантам з виконання урядових функцій для бізнесу на урядовому і міжнародному рівнях.

Міжнародна федерація кооперативного страхування (МФКС). Об'єднує кооперативні страхові організації 37 країн. Сприяє міжнародному співробітництву між ними в галузі страхування і перестрахування в обмін на інформацією та фахівцями тощо.

Міжнародне бюро «зеленої карти» (Лондон, 1949 р.). Координація діяльності національних бюро «зеленої карти». Організація контролю за наявністю страхування при перетинанні кордону та ін.

Міжнародне об'єднання по страхуванню інвалідів і хворих (1927 р.). Обмін досвідом за статистичними і фінансовими питаннями страхування життя людей з ослабленим здоров'ям і хворих.

Міжнародне товариство аналізу ризику (США, 1981 р.). Застосування методології аналізу ризику для цілей оптимізації рішень в різних областях науково-практичної діяльності. Ідентифікує різні види ризиків, розробляє методи зниження ризиків.

Міжнародне страхове товариство (МСТ) (США, 1965 р.) Сприяння в здійсненні освітніх і наукових програм з питань страхування. Обмін страховою інформацією. Видавнича справа.

Міжнародні конгреси актуаріїв. Являє собою міжнародні формули фахівців-актуаріїв ряду країн. Перший конгрес відбувся в 1895 р. (Бельгія), останній - в 1988 р. в Гельсінкі.

Міжнародний морський комітет (ММК) (Антверпен, 1897 р.). Сприяє уніфікації міжнародного морського і торгового права і практики шляхом підготовки проектів відповідних міжнародних угод, розробляє правила морського страхування, реєстрації суден, відносин по демереджу і діспочу в морських перевезеннях і т. п.

Міжнародний союз авіаційного страхування (МСАС) (Лондон, 1934 р.). Об'єднує страхові компанії, що займаються авіаційним страхуванням. Сприяє обміну інформацією тощо.

Міжнародний союз морського страхування (МСМС) (Цюріх, 1874 р.). Представництво, охорона інтересів і розвиток морського страхування. Захист і розвиток інтересів морського страхування, формування міжнародної політики страхування морської діяльності і т. п.

Міжнародний союз страховиків кредитів та інвестицій (Берн, 1934 р.), секретаріат знаходиться в Парижі. Застосування узгоджених умов кредитування міжнародної торгівлі, гарантування експортних кредитів, обмін досвідом та інформацією по страхуванню експортних кредитів, що надаються на термін від 1 до 5 років.

Міжнародний союз страховиків технічних ризиків (Мюнхен, 1968 р.). Обмін інформацією та досвідом між страховими компаніями, які проводять страхування технічних ризиків (будівельно-монтажних; машин від поломок; післяпускових гарантійних зобов'язань).

Як ми бачимо всі перелічені міжнародні організації мають схожі функції, а саме:

- обмін інформацією та досвідом між страховими компаніями;

- застосування узгоджених умов кредитування;

- захист і розвиток інтересів уніфікації міжнародного морського і торгового права;

- сприяння в здійсненні освітніх і наукових програм з питань страхування, аналізів ризиків;

- обмін досвідом за статистичними і фінансовими питаннями;

- сприяє міжнародному співробітництву, поширення наукових знань про страхування;

- координацію діяльності національних товариств тощо.

Прикладами міжнародних страхових організацій другої групи можуть стати: Асоціація страхових наглядових організацій Латинської Америки (ASSAL), Рада органів страхових наглядів країн СНД, Міжнародна асоціація страхових наглядів (IAIS) тощо. Зупинимось більш докладніше на кожній з них.

Асоціація страхових наглядових організацій Латинської Америки (ASSAL). Організовує щорічні зустрічі з актуальних питань функціонування страхового ринку країн, є міжнародною організацією, яка об'єднує наглядові органи страхового сектора в Латинській Америці. Має 22 краї - ни-члени: 20 країн Латинської Америки, які є повноправними членами та два асоційовані члени, Іспанія та Португалія.

Цілями організації ASSAL є:

- обмін інформацією про законодавство, методи контролю, ринкові тенденції та операційні системи в кожній з країн у сфері страхування та перестрахування;

- збирання та поширення технічної інформації та статистики;

- сприяння співпраці між членами;

- аналіз розвитку перестрахування в регіоні.

- заохочення регіональних освітніх програм у сфері страхування та перестрахування;

- гармонізація політики та механізмів нагляду тощо [1].

Комітет зі страхування ЄС Єдиний виконавчий орган у рамках органів управління ЄС, що координує, уніфікує та гармонізує законодавство країн ЄС з метою формування єдиного страхового простору в Європі.

Єдиний страховий ринок ЄС формується у двох взаємозалежних напрямах:

1. Гармонізація страхового законодавства.

2. Забезпечення свободи діяльності страховиків у всіх країнах ЄС [2, с. 10].

У країнах ЄС вироблено єдині норми, у т.ч. фінансово-правові, що регулюють відносини у сфері страхування, і функції державного регулювання страхової діяльності:

- єдиний порядок формування страхових резервних фондів;

- правила розміщення коштів страхових резервних фондів;

- процедуру ліцензування страхової діяльності, у т.ч. контроль за фінансовим станом;

- норматив співвідношення між активами й зобов'язаннями страхової організації (маржа платоспроможності);

- форми і строки надання бухгалтерської та статистичної звітності; - порядок реєстрації страхових брокерів;

- порядок призупинення й відкликання ліцензій на право здійснення страхової діяльності;

- реєстр страхових організацій [3].

Сьогодні європейське страхове законодавство спирається на три покоління директив ЄС щодо регулювання страхової діяльності. Ці директиви стосуються контролю платоспроможності страхових компаній, захисту прав споживачів страхових послуг, регулювання діяльності страхових посередників тощо [4].

Міжурядова координаційна Рада керівників органів страхових наглядів країн СНД здійснює регулярний обмін інформацією про зміни в національному страховому законодавстві та принципах регулювання діяльності страхових компаній, прагне до створення єдиного страхового простору на території країн СНД. Основними завданнями Ради є:

- реалізація Концепції координації страхової політики держав-учас - ниць Співдружності, затвердженої Рішенням Економічної ради СНД від імені Ради глав урядів СНД від 19 грудня 2003 року;

- вжиття заходів щодо гармонізації страхового законодавства в дер - жавах-учасницях СНД згідно з принципами та стандартами Міжнародної асоціації страхових наглядів;

- активізація взаємодії та взаємодопомоги органів страхового нагляду держав-учасниць СНД;

- підготовка пропозицій щодо вдосконалення страхових систем держав-учасниць СНД;

- визначення пріоритетів створення загального страхового простору на території Співдружності, гармонізованого відповідно до рекомендацій міжнародних фінансових організацій і вимогам міждержавних угод, прийнятих в рамках Співдружності;

- розробка заходів щодо забезпечення обміну досвідом, інформацією та ефективного контролю за страховими ринками держав-учасниць СНД;

- сприяння встановленню взаємовигідних зв'язків між страховими організаціями держав-учасниць СНД і формування механізмів співпраці;

- координація дій по формуванню механізму протидії страховому шахрайству, недобросовісної конкуренції, навмисного банкрутства страховиків [5].

Міжнародна асоціація страхових наглядів (IAIS (МАСН)) Перша глобальна організація страхових наглядів, члени якої зобов'язалися регулярно обмінюватися інформацією про компанії, що працюють під їх юрисдикцією, і про керівництво цих компаній.

Зараз її членами є понад 100 страхових наглядових служб всього світу. Спочатку завданням MACH проголошувалося сприяння співробітництву між страховими наглядами, перш за все полегшення обміну інформацією. Однак виявилося, що без певної гармонізації законодавства про нагляд і практики наглядових органів не можна досягти консенсусу, необхідного для інтернаціоналізації страхового бізнесу. Перед MACH постало завдання сприяти такій гармонізації шляхом розробки основних принципів (principles), стандартів і рекомендацій (guidance papers).

Основу ефективного нагляду складають головні страхові принципи (Insurance Core Principles - ICP), з яких випливають цілі і «підцілі» страхового нагляду і які доповнюються стандартами, що регулюють питання нагляду більш детально.

Редакції ICP переглядалися, починаючи з 1997 р. по 2008 р. Щорічні збори MACH стверджують сучасні методології перевірки застосування ICP в законодавчому процесі та наглядовій практиці. Для кожного принципу ICP встановлені критерії, якими державний наглядовий орган повинен неухильно керуватися у своїй діяльності. Відрізняються суттєві критерії (essential criteria), що застосовуються для оцінки дотримання страхових принципів будь-якої країни, і додаткові (additional criteria), що застосовуються в залежності від особливостей окремих країн. Перевірки проводилися, як правило, самою наглядовою службою (self-assessment) або третьою організацією. Для самоперевірки MACH була розроблена програма self-assessment exercise, яка дозволяла членам асоціації систематично перевіряти ступінь реалізації ICP [6].

Початок інтеграційних процесів страхових організацій різних країн світу призвів до появи спеціалізованих асоціацій, комітетів, союзів, а посилення процесів глобалізації в кінці 20 ст. викликав необхідність створення регуляторів страхової діяльності на міжнародному рівні.

Зазначені організації можна поділити на дві великі групи в залежності від об'єкту регулювання: організації, які спеціалізуються на регулюванні страхової діяльності певного виду; організації, які займаються нормотворчістю та координують страхову діяльність країн, які відносяться до певного регіону чи є їх членами, мають наглядову функцію.

Використовуючи критерій процесу формування та появи міжнародного страхування, міжнародних страхових організацій, можливо виділити декілька етапів його формування:

1 етап - кінець. 19 ст. - перша половина 20 ст. Початок інтеграційних процесів.

2 етап - середина 20 ст. - кінець 20 ст. Розвиток та становлення міжнародних страхових організацій.

3 етап - кінець 20 ст. - початок 21 ст. Посилення процесів глобалізації. Удосконалення міжнародного страхового законодавства. Створення міжнародних організацій з наглядовою функцією.

Література

страховий міжнародний правовідносини

1. News from the Latin American ASSAL Conference 2012 //ICMIF. Monday, 30 July 2012. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.icmif.org/news/ news-latin-american-assal-conference-2012.

2. Лояк Ф. Єдиний страховий ринок: стан та перспективи / Ф. Лояк // IN RE. - 1999. - №4. - С. 10.

3. Топорнін Б.М. Європейське право / Б.М. Топорнін. - М.: Вид-во МАУП, 1998. - С. 54-104.

4. Дєгтяр А.О., Соболь Р.Г. Державне регулювання страхової діяльності у країнах ЄС. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nuczu.edu.ua/ sciencearchive/PublicAdministration/vol1/12-18.pdf.

5. Положение о Межгосударственном координационном совете руководителей органов страхового надзора государств - участников СНГ от 3 июня 2005 года. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://e-cis.info/page. php? id=21019.

6. Международно-правовые принципы деятельности страховых компаний. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://studme.org/68452/pravo/ mezhdunarodno-pravovye_printsipy_deyatelnosti_strahovyh_kompaniy.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Передумови виникнення міжнародних неурядових організацій. Загальна правосуб’єктність міжнародних неурядових організацій. Основні здобутки міжнародних неурядових організацій, перші міжнародні документи з охорони навколишнього природного середовища.

    реферат [47,1 K], добавлен 08.10.2009

  • Поняття та зміст правовідносин. Загальна характеристика складових елементів правовідносин. Суб'єкти й об'єкти правовідносин. Поняття змісту та види об'єктів правовідносин. Юридичні факти, як підстава виникнення, зміни та припинення правовідносин.

    курсовая работа [44,2 K], добавлен 07.11.2007

  • Аналіз проекту статей про міжнародну відповідальність міжурядових організацій. Розгляд видів відповідальності за міжнародні правопорушення. Значення запровадження відповідальності у підтриманні світового правопорядку та стабілізації міжнародних відносин.

    статья [23,5 K], добавлен 22.02.2018

  • Процес становлення й розвитку міжнародних організацій. Зовнішньополітична концепція незалежної Української держави. Утворення Організації Об'єднаних Націй. Стратегічна перспектива входження нашої держави до європейських економічних і оборонних структур.

    курсовая работа [38,0 K], добавлен 08.12.2010

  • Співпадіння і розбіжності точок зору різних авторів на поняття правовідносин, їх юридичний і фактичний зміст. Класифікація правовідносин за видами, їх суб'єкти та об'єкти, обставини виникнення і припинення. Юридичні факти як передумова правовідносин.

    курсовая работа [65,0 K], добавлен 09.01.2011

  • Міжнародне правопорушення як підстава притягнення до міжнародної відповідальності. Кодифікація інституту відповідальності міжнародних організацій. Сучасний стан відповідальності міжнародних організацій за порушення міжнародно-правових зобов’язань.

    курсовая работа [495,3 K], добавлен 21.12.2014

  • Обсяг правосуб’єктності учасників страхових правовідносин та суб’єктний склад договірних зобов’язань зі страхування. Умови участі відповідних осіб у страхових правовідносинах. Страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.

    статья [22,9 K], добавлен 19.09.2017

  • Визначення засобів та регламентація процедури вирішення міжнародних спорів. Застосування міжнародного арбітражу та судового розгляду для вирішення міжнародних спорів. Правовий статус та особливості участі міжнародних організацій у міжнародних спорах.

    курсовая работа [90,8 K], добавлен 12.09.2010

  • Сутність та зміст цивільних правовідносин як врегульованих нормами цивільного права майнових відносин, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності. Їх структура та елементи, класифікація та типи. Підстави виникнення, зміни, припинення правовідносин.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 04.01.2014

  • Класифікація суб’єктів трудових правовідносин. Загальна характеристика основних суб’єктів трудового права України: працівники, профспілкові органи підприємств, трудові колективи. Правове становище організацій роботодавців, їх трудова правосуб’єктність.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 06.11.2014

  • Розвиток теорії цивільного права. Ознаки цивільних правовідносин. Класифікація цивільних правовідносин за загальнотеоретичним критерієм. Суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок. Основна класифікація цивільних правовідносин. Порушення правових норм.

    курсовая работа [94,5 K], добавлен 28.05.2019

  • Місце правовідносин в системі суспільних відносин. Поняття та ознаки цивільного правовідношення. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин, специфіка їх правового регулювання. Зміст, види та елементи цивільних правовідносин.

    курсовая работа [66,8 K], добавлен 12.03.2011

  • Вивчення трактування сім’ї у соціологічному та юридичному розумінні. Сутність та особливості сімейних правовідносин - відносин, що виникають зі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, взяття дітей на виховання. Суб’єкти, об’єкти сімейних правовідносин.

    реферат [35,3 K], добавлен 16.05.2010

  • Загальна характеристика, визначення, ознаки та принципи діяльності профспілок. Загальна характеристика статусу профспілок у сфері праці. Особливості діяльності профспілок в Україні в умовах переходу до ринкової економіки. Укладання трудового договору.

    курсовая работа [48,1 K], добавлен 15.02.2011

  • Обставини виникнення і припинення правовідносин. Елементи структури правовідносин. Співпадіння і розбіжності точок зору різних авторів на поняття правовідносин. Вимоги норм права на відносини між різними суб'єктами. Види правовідносин за галузями права.

    курсовая работа [43,5 K], добавлен 24.05.2015

  • Дослідження особливостей та поняття правовідносин в сфері соціального захисту, з’ясування їх правової природи. Елементи, класифікації правовідносин у сфері соціального захисту. Аналіз чинних нормативно-правових актів, що регулюють трудові відносини.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 01.02.2009

  • Поняття цивільних процесуальних правовідносин. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин. Елементи цивільних процесуальних правовідносин. Суб'єкти, які здійснюють правосуддя в його різних формах.

    курсовая работа [36,1 K], добавлен 08.02.2005

  • Правові гарантії виникнення трудових правовідносин в Україні, загальна характеристика їх учасників та змісту. Підстави та умови, за яких громадянин може реалізувати своє право на зайнятість. Специфічні особливості трудових правовідносин, їх види.

    курсовая работа [77,6 K], добавлен 28.05.2015

  • Поняття цивільних правовідносин - аналіз та класифікація. Поняття, ознаки, складові частини цивільних правовідносин й підстави їх виникнення. Майнові та особисті немайнові правовідносини. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин.

    курсовая работа [44,2 K], добавлен 04.05.2008

  • Дослідження юридичних фактів як підстав виникнення правовідносин із недержавного соціального забезпечення. Виникнення основних юридичних наслідків у цій сфері, фактичний склад: об’єктивні факти, волевиявлення особи, рішення компетентного органу.

    статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.