У сучасному світі успішне виробництво та розповсюдження конкурентоспроможного національного інформаційного продукту є однією з необхідних умов формування інформаційного суспільства держави.

Тож питання електронного урядування щороку набуває все більшого значення. Зростає кількість країн, які починають усвідомлювати переваги електронного уряду. Усвідомлює це й Україна. Однак, на відміну від тих, хто вже здійснив правове і нормативне забезпечення цього процесу, визначився з тим, яке саме суспільство хоче будувати, в Україні всі ці питання є відкритими.

Незважаючи на те, що електронне урядування безпосередньо стосується діяльності органів влади, їх взаємодії з громадянами тощо, самі представники влади далеко не завжди і не до кінця правильно розуміють суть цього поняття, а для декого воно взагалі нове і невідоме.

Зазначене зумовлює актуальність вивчення окресленого та необхідність упровадження електронного урядування в органах влади, зокрема в органах місцевого самоврядування, інформаційна діяльність яких є предметом нашого вивчення.

Тему електронного урядування, електронного уряду, е-уряду досліджують багато науковців: І. Арістова, Г. Почепцов, П. Клімушин, Є. Архипова, М. Демоква, О. Голобуцький, А. Семенченко та ін.

Спрямованість їхніх досліджень можна умовно поділити на чотири групи. Для першої характерне теоретичне визначення електронного урядування та можливостей змін у суспільстві в результаті його впровадження. Друга, навпаки, зосереджена на прикладному аспекті цієї проблематики, а саме на розробленні окремих елементів електронного урядування і застосуванні в діяльності органів влади або їх підрозділах. Третя розглядає суто технічні аспекти: варіанти побудови мережі, необхідні апаратні засоби та специфічне програмне забезпечення. Четверта група відрізняється спробами комплексного дослідження проблематики, орієнтацією на забезпечення максимальної ефективності державного управління.

Разом з тим, їхні дослідження, головним чином, спрямовані на вивчення цієї теми щодо інформаційної політики загалом. Те, що стосується саме органів місцевого самоврядування, залишається поза увагою.

Постановка завдання

Мета дослідження - на основі осмислення теоретично-методологічних основ інформаційної діяльності, опрацювання нормативних актів з теми електронного урядування, а також аналізу інформаційної діяльності органів місцевого самоврядування в контексті загальнодержавної діяльності визначити перспективи розвитку електронного урядування в Луцькій міській раді та окреслити проблемні моменти на цьому шляху.

Відповідно до цього, концепція наукової роботи передбачає виконання таких завдань:

- проаналізувати досвід органів місцевого самоврядування у сфері електронного урядування;

- проілюструвати визначальну роль громадськості у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування.

Теоретичну та методологічну основу статті становлять фундаментальні положення з теорії й практики електронного урядування.

Результати

Результатом дослідження є визначення перспектив розвитку електронного урядування в Луцькій міській раді та їх актуальний аналіз на сучасному етапі. Також окреслено проблемні моменти в цій сфері на сучасному етапі в конкретному органі місцевого самоврядування.

Незважаючи на те, що електронне урядування безпосередньо стосується діяльності органів влади, їх взаємодії з громадянами тощо, самі представники влади не завжди й не до кінця правильно розуміють суть цього поняття, а для декого воно взагалі нове та невідоме.

Державним органом у сфері електронного урядування є Державне агентство з питань електронного урядування, утворене 4 червня 2014 р. шляхом перейменування Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, - центральний орган виконавчої влади [1].

Критерії створення електронного уряду мають відповідати управлінським пріоритетам XXI ст., яким притаманна:

- легітимність;

- роль законів;

- прозорість, відповідальність і чесність [2, с.68].

Тобто е-урядування передбачає, що будь-яка особа через інформаційно-комунікаційні засоби може звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування для отримання необхідної інформації, а головне - для отримання адміністративних послуг.

На сьогодні спостерігається зростання кількості прихильників думки, що впровадження інформаційних технологій в управління дасть змогу швидко все оптимізувати: зменшити витрати на утримування держави, прискорити взаємодію органів влади між собою і з громадянами [6].

Найвагоміший аргумент на користь електронного урядування, який наводять його прихильники, - це підвищення прозорості та відкритості органів влади завдяки переходу на новий рівень зворотного зв'язку як із громадянами, так і з бізнесом [2, с.69].

Електронне урядування є одним з інструментів розвитку інформаційного суспільства, упровадження якого сприятиме створенню умов для відкритого та прозорого державного управління. Головною складовою електронного урядування є електронний уряд (е-уряд) - єдина інфраструктура міжвідомчої автоматизованої інформаційної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування між собою, з громадянами і суб'єктами господарювання [4].

Одні автори описують, які саме зміни відбуваються в суспільстві й певних його структурах унаслідок упровадження електронного урядування. Інші вибирають прикладний аспект і просто перелічують різні застосування складників. Замість електронного уряду, як вважають автори видання "Доступ до інформації та електронне урядування", доречніше говорити про державну сітьову інформаційну інфраструктуру як інформаційно-комунікаційну систему, що забезпечує оптимальне для суспільства функціонування всіх гілок і рівнів державної влади [5, с.112].

Якщо говорити про перспективи запровадження електронного урядування в нашій державі, то вони існують; деякі елементи електронного урядування в Україні функціонують уже сьогодні. Проте, потрібно розуміти, що запровадження електронного урядування - це масштабний і довгостроковий проект. Створення інформаційної мережевої інфраструктури держави повинно супроводжуватися "реінжинірингом" усієї системи управлінських процесів, що, насправді, означає подолання стереотипів бюрократичної культури. Можливо, реалізації концепції буде сприяти адміністративна реформа, мета якої - модернізація системи державного управління і яка активно впроваджується нині.

"Аналіз місцевих особливостей дозволяє говорити про необхідність самобутньої української моделі розвитку, в основі якої може лежати принцип децентралізованої інтеграції" [6, с. 20].

Успішними прикладами місцевих проектів у сфері електронного урядування можна назвати такі:

- система електронного документообігу el-doc system (Луцька міська рада);

- упровадження веб-сайту "Адміністративні послуги органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування Волинської області" (Волинська облдержадміністрація) [7];

- упровадження автоматизованої системи електронного документообігу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (Волинська облдержадміністрація);

- проект "Твій місцевий депутат. Волинська область" [8];

- проект "Відкрите місто" [9].

Безпосередньо Луцької міської ради як органу місцевого самоврядування стосуються проекти "Відкрите місто" та Система електронного документообігу.

Проект "Відкрите місто" упроваджується за закордонні кошти місцевою громадською організацією та Луцькою міською радою [9]. Цим проектом передбачено, що будь-який мешканець може повідомити про проблему в режимі онлайн, а влада мала б негайно реагувати і вирішувати. Однак, наразі цей проект мало відомий лучанам, і все це здебільшого - через їхню ж байдужість та відсутність активної громадянської позиції.

Разом із тим, сайт є дуже цінним джерелом інформації і для влади та її прес-служби, і для громадян, адже відкриває для всіх різні можливості: мешканцям - привертати увагу влади до актуальних публічних проблем своїх районів, вулиць, будинків; намагатись спільно вирішувати проблеми, щоб зробити місто чистішим і безпечнішим; органам влади - швидко, без посередників отримувати інформацію про проблеми; контролювати роботу комунальних підприємств і підрядників; громадським організаціям - об'єднувати мешканців і разом намагатись знайти ефективні рішення проблем; благодійникам, бізнесу, місцевим депутатам - планувати свої благодійні ініціативи, допомагати вирішувати проблеми владі та мешканцям.

Передумовою застосування системи електронного документообігу в Луцькій міській раді було впровадження системи управління якістю на основі міжнародних стандартів ISO 9001-2000, адаптованих до діяльності органів місцевого самоврядування [10]. Таким чином, ця міська рада однією з перших залучила до роботи в системі майже всі виконавчі органи, використовуючи можливість роботи в системі термінальних користувачів, що не обмежує застосування системи та не вимагає обов'язкової прив'язки до робочого місця (крім місць реєстрації документів).

Система має модульну структуру:

Персональний інформаційний менеджер.

Вхідна кореспонденція.

Обслуговування справ.

Облік документів (ведення реєстрів різних видів документів).

Вихідна кореспонденція.

Бази (побудова ієрархічних довідників).

Пошук (пошук у всіх модулях системи).

Як зазначають автори збірника про кращі практики електронного урядування, упровадження елементів електронного документообігу - це тривалий і складний процес, але є значні успіхи в цьому в ЛМР. Загалом же застосування цієї системи має забезпечувати:

- прозорість і відкритість органів місцевого самоврядування;

- економію матеріальних і часових ресурсів;

- підвищення якості надання адміністративних послуг;

- підвищення ефективності роботи;

- вдосконалення взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, бізнесом, громадянами;

- покращення ефективності використання інформаційних та інших ресурсів;

- прискорення переходу органів місцевого самоврядування на безпаперову технологію документообігу;

- зменшення корупції в органах влади;

- забезпечення умов для розвитку електронної демократії [11, с.36].

Ще один проект, що реалізовується міською радою, - відслідковування руху громадського транспорту в режимі реального часу онлайн безпосередньо через офіційний сайт міської ради. Так, на сайті створений банер, натиснувши на який, можна побачити, де саме в цей момент перебуває той чи інший тролейбус або те чи інше маршрутне таксі [12]. Крім того, можна ознайомитись з графіком руху та маршрутом. Натиснувши на мапі на будь-який номер маршрутного таксі, можна побачити його державний номер, час у дорозі, швидкість тощо. Також видно той транспорт, який запізнюється, випереджає або рухається згідно з графіком.

Така система керування та моніторингу руху громадського транспорту є зручною як для туристів, так і для мешканців міста, однак потрібно постійно відслідковувати дотримання правил перевізниками та водіями, а це вже має робити активне громадянське суспільство. І всі необхідні важелі для цього створені Мультимедійним автоматизованим комплексом.

Черговим проектом, що реалізовується у Волинській області і має стосунок до ЛМР, зокрема до Центру надання адміністративних послуг, є проект "Електронне урядування для підзвітності влади та участі громади". Цей пілотний проект за фінансової підтримки Швейцарського бюро співробітництва впроваджується лише в чотирьох областях України протягом 2015-2018 рр., і ним передбачено розробити інформаційні платформи, які забезпечуватимуть електронну взаємодію між різними рівнями місцевої влади та між громадами й владою.

Запровадження електронного урядування в сучасній Україні є потужним євроінтеграційним чинником, який надає дієвого імпульсу гармонізації взаємодії органів влади з громадянами, громадськими організаціями, бізнесом та іншими органами влади відповідно до вимог та стандартів Європейського Союзу.

Поряд із цим, важливим аспектом у розвитку електронного урядування є медіаграмотність та медіаосвіта громадян, починаючи зі школи. Науковцями вже розроблені відповідні програми [13].

Експерти висловлюються й на підтримку "відкритої журналістики" як ряду новацій, що швидко здобувають підтримку та визнання, дають змогу завоювати більшу довіру до медійників та залучити аудиторію до створення медіаконтенту [14].

Схему електронного урядування подано у табл.1.

Таблиця 1. Електронне урядування в Луцькій міській раді

електронне урядування місцеве

Висновки